Глава З КОНТРОЛЬ «СОЦІАЛЬНИХ» ФОНДІВ

Людині притаманно помилятись, але типовіше - перекладати свої помилки на інших.

Закон Мерфі ВИДИ СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ

Основні засади загальнообов'язкового державного соціального стра­хування викладені в Законі України «Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 14 січня 1998 р. №16/98-ВР.

«Загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що фор­муються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваже­ним ним органом (далі - роботодавець), громадянами, а також бюджет­них та інших джерел, передбачених законом».

Цей же нормативний акт встановлює такі види соціального страху­вання:

пенсійне страхування;

страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та ви­

тратами, зумовленими народженням і похованням;

страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного

захворювання, які спричинили втрату працездатності;

страхування на випадок безробіття;

медичне страхування;

інші види страхування, передбачені законами України.

За кожним з цих видів соціального страхування повинні прийматися

3.0130424

66

Розділ І

окремі законодавчі акти. В Україні вже діють закони, що регулюють від­носини, які виникають по перших чотирьох видах із наведеного переліку:

пенсійне страхування регулюється Законом України «Про збір на

обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 р.

№ 400/97-ВР;

страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та ви­

тратами, зумовленими народженням і похованням, - Законом України

«Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в зв'язку з

тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими наро­

дженням і похованням» від 18 січня 2001 р. № 2240-Ш;

страхування від нещасного випадку на виробництві і професійному

захворюванні, які спричинили втрату працездатності, - Законом України

«Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасно­

го випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричини­

ли втрату працездатності» від 23 вересня 1999 р. № 1105- XIV;

страхування на випадок безробіття - Законом України «Про загаль­

нообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»

від 2 березня 2000 р. № 1533-Ш.

Внески на соціальне страхування, крім збору на пенсійне страхуван­ня, не є податками, тому що не відповідають визначенню податків, яке дано у Законі «Про систему оподаткування» від 25 червня 1991 р. № 1251-ХІІ:

«Під податком і збором (обов 'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов 'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платни­ками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про опо­даткування».

ПОРЯДОК ПЕРЕРАХУВАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПЛАТЕЖІВ

Терміни сплати страхових внесків по всіх видах соціального страху­вання майже однакові, але:

пенсійні платежі та страхування на випадок безробіття сплачую­

ться уразі одержання коштів на оплату праці;

страхування від тимчасової непрацездатності та від нещасних

випадків - у разі настання дня, встановленого для одержання коштів

на оплату праці.

На перший погляд, це несуттєво, але у разі несвоєчасної виплати за­робітної плати перші два платежі СГ може сплатити, коли настане час виплати заробітної плати, а два інші — незалежно від строку фактичної виплати заробітної плати обов'язково треба сплатити у день, зазна­чений у колективному договорі як день виплати заробітної плати.

ПЕНСІЙНИЙ ФОНД УКРАЇНИ

Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади. Система органів Пенсійного фонду України складається з центрального апарату, Кримського республіканського, 24 обласних, Київського та Се­вастопольського міських управлінь та 732 міських, районних у містах та районних відділів. У ній працюють понад 16277 працівників.

ДОСВІД КОНТРОЛЮ    67

Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координуєть­ся Кабінетом Міністрів України.

Бюджет Пенсійного фонду України щороку затверджується Кабіне­том Міністрів України. Кошти Пенсійного фонду України зараховують­ся на єдиний рахунок Пенсійного фонду України і зберігаються на окре­мих рахунках його органів в уповноваженому банку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Кошти Пенсійного фонду України використовуються виключно за призначенням і вилученню не підлягають.

Пенсійний фонд України очолює Голова правління.

Голова правління Пенсійного фонду України має заступників, які призначаються на посаду та звільняються з посади відповідно до законо­давства.

Пенсійний фонд України має розгалужену структуру центрального апарату та регіональні управління.

Пенсійний фонд України здійснює керівництво та управління со­лідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного стра­хування, провадить збирання, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчас­не і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на похо­вання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюю­ться за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України.

Пенсійне забезпечення регулюється Конституцією України, законами України та міждержавними угодами.

ЗАВДАННЯ

До основних завдань Пенсійного фонду належать:

участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері пен­

сійного забезпечення та соціального страхування;

забезпечення збирання та акумулювання коштів, призначених для

пенсійного забезпечення, повного і своєчасного фінансування витрат на

виплату пенсій та інших соціальних виплат, що здійснюються з коштів

Пенсійного фонду України;

здійснення, в межах своєї компетенції, контрольних функцій,

ефективне використання коштів Пенсійного фонду, удосконалення ме­

тодів фінансового планування, звітності та системи контролю за витра­

чанням коштів Пенсійного фонду.

КОНТРОЛЬ

Пенсійний фонд України організовує, координує та контролює робо­ту органів Пенсійного фонду України щодо:

•           стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно

не сплачених сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування;

•           проведення перевірок правильності сплати збору на обов'язкове

Державне пенсійне страхування, призначення та виплати пенсій, інших

виплат, що фінансуються за рахунок коштів Пенсійного фонду України.

68         Розділ 1

ПРАВА

Співробітники Пенсійного фонду мають право:

вимагати від посадових осіб підприємств усунення порушень за­

конодавства щодо сплати цього збору;

стягувати у безспірному порядку не внесені своєчасно суми збо­

ру разом з нарахованою пенею, а також застосовувати фінансові санкції;

ПРОВОДИТИ ПЛАНОВІ ТА ПОЗАПЛАНОВІ ПЕРЕВІРКИ ЩОДО

ПРАВИЛЬНОСТІ ОБЧИСЛЕННЯ ТА СПЛАТИ ЗБОРУ НА ОБОВ'ЯЗ­

КОВЕ ДЕРЖАВНЕ ПЕНСІЙНЕ СТРАХУВАННЯ;

накладати адміністративні стягнення у порядку, передбаченому

законодавством;

порушувати питання про притягнення до передбаченої законо­

давством відповідальності посадових осіб підприємств, винних у по­

рушенні порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне стра­

хування, інших платежів до Пенсійного фонду України, а також несвоє­

часному поданні відповідної звітності;

Рішення Пенсійного фонду України, прийняті в межах його компетен­ції, є обов'язковими для виконання центральними та місцевими органа­ми виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприєм­ствами, установами і організаціями всіх форм власності та громадянами.

ПЕНСІЙНИЙ ВНЕСОК

Внесок до Пенсійного фонду:

не контролюється податковою адміністрацією, тому що не є подат­

ком;

на нього не поширюється чинність Закону «Про порядок погашення

зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільо­

вими фондами» від 21 грудня 2000 р. № 2181-Ш;

не має строку давності, тобто ПЕНЯ ОБОВ'ЯЗКОВО НАРАХО­

ВУЄТЬСЯ в розмірі 0,1 % за кожний день прострочення незалежно від

того, коли сталось порушення законодавства, і може перевищити суму

боргу;

за місячну затримку платежу стягується 10 % суми недоплати з од­

ночасним нарахуванням пені на суму боргу і штрафних санкцій. При

ухиленні від сплати пенсійного внеску штраф уже складає 100 % су­

ми платежу. При повторному порушенні збільшується у трикратному

розмірі;

рішення ПФ про нарахування пені або накладення штрафу (а також

вимога про сплату) є виконавчим документом;

у разі самостійного виявлення помилки страхувальник зобов'я­

заний сплатити усе недоплачене з урахуванням нарахованої пені. І

ніяких потурань при ліквідації підприємства або його банкрутстві -

це першочерговий платіж, що не має строку давності.

Значно дешевше платити, аніж не платити внески до Пенсійного фон­ду України.

ПОСВЩ КОНТРОЛЮ

69

УСТАНОВИ ФОНДУ СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ

Відповідно до існуючих видів загальнообов'язкового державного со­ціального страхування в Україні створено такі цільові страхові фонди:

пенсійного страхування;

страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та ви­

тратами, зумовленими народженням та похованням;

страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних

захворювань;

страхування на випадок безробіття.

Страхові фонди беруть на себе зобов'язання щодо збору страхових внесків та надання застрахованим особам матеріального забезпечення і соціальних послуг при настанні страхових випадків.

Страхові фонди є органами, що здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов'язкового державного соціального стра­хування, проводять збір та акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечують фінансування виплат за загально­обов'язковим державним соціальним страхуванням та здійснюють інші функції згідно з затвердженими статутами.

Страхові фонди є некомерційними самоврядними організаціями, що не можуть займатися іншою діяльністю, крім тієї, для якої їх створено, та використовувати свої кошти на цілі, не пов'язані з цією діяльністю. Управління фондами загальнообов'язкового державного соціального стра­хування здійснюють правління та виконавчі дирекції страхових фондів, що забезпечують визначені законами конкретні види соціального стра­хування.

З прийняттям законів України:

«Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від не­

щасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які

спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 р. № 1105-XIV;

«Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на ви­

падок безробіття» від 2 березня 2000 р. №1533-111;

«Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'яз­

ку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими на­

родженням та похованням» від 18 січня 2001 р. № 2240-Ш

усі суб'єкти підприємницької діяльності, що використовують найма­ну працю, зобов'язані сплачувати внески у відповідні нові страхові фон­ди у порядку та розмірах, передбачених вищеназваними законами.

ЯК ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ КОНТРОЛЬ

Усі три фонди здійснюють перевірки практично за єдиним алгоритмом.

ПРАВИЛА ПРОВЕДЕННЯ ПЛАНОВИХ ПЕРЕВІРОК

Ревізії страхувальників чисельністю 300 осіб і більше проводяться

раз на рік, страхувальників з меншою чисельністю - не рідше одного

Разу на два роки.

Право проводити планову перевірку надається за умови поперед­

нього - за десять днів - повідомлення підприємства про її проведення.

70

Розділ 1

В окремих випадках перевірка може проводитися без попереднього по­відомлення - за взаємною згодою.

Тривалість проведення ревізії не повинна перевищувати ЗО кален­

дарних днів. У разі виявлення істотних порушень строки проведення ре­

візії продовжуються органом, який здійснює ревізію.

у разів непідписання Акта перевірки підприємство, протягом п'я­

ти днів може подати письмові зауваження чи заперечення, щодо Ак­

та до органу, який проводив перевірку. Фонд, у свою чергу, протягом

15 днів повинен прийняти вмотивоване рішення.

ПІДСТАВИ ПРОВЕДЕННЯ ПОЗАПЛАНОВИХ ПЕРЕВІРОК

За наслідками зустрічних перевірок виявлено факти, які свідчать

про порушення страхувальником норм законодавства.

Страхувальник в установлений термін не подав документів обо­

в'язкової звітності.

Виявлено недостовірність даних, заявлених у документах обов'яз­

кової звітності.

За наявності дефіциту коштів, їх перевитрат або використанні не за

призначенням.

Страхувальник подав заяву на отримання коштів для відшкоду­

вання витрат з бюджету фонду або подав листа з проханням провести

ревізію.

Страхувальник подав скаргу про порушення законодавства посадо­

вими особами контролюючого органу під час проведення ревізії.

У разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від

особи, яка мала правові відносини зі страхувальником, і якщо страху­

вальник не дає пояснень та документальних підтверджень на обов'язко­

вий письмовий запит контролюючого органу протягом трьох робочих

днів від дня отримання запиту.

Проводиться реорганізація (ліквідація) підприємства.

Перевірки Фонду соціального страхування

від нещасних випадків на виробництві

та професійних захворювань

Додаткові повноваження Фонду надано статтею 47 Закону «Про за­гальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного ви­падку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». За цією статтею Фонду надається право прово­дити планові й позапланові виїзні перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання у «встановленому законодавством порядку».

Оскільки закону, що регулює загальні правила здійснення перевірок суб'єктів господарювання, у нас не існує, то Фонд самостійно створив власні правила і виклав їх у своїй Постанові «Про затвердження Поряд­ку здійснення контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати страхувальниками страхових внесків на загаль­нообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного ви­падку на виробництві та професійного захворювання, які спричини-

постконтролю

71

ли втрату працездатності, інших платежів до Фонду і цільовим вико­ристанням коштів».

Підстави перевірок

До графіка планових перевірок можна потрапити ще й у тому випад­ку, коли Фонд виявить невірогідність даних, заявлених підприємством у розрахункових відомостях про нарахування і перерахування страхових внесків, а також у витрачанні коштів Фонду. Невірогідність даних як­раз і виявляється під час перевірки. Виходить, що запланована ревізія може бути здійснена тільки НА ПІДСТАВІ ПІДОЗРИ В ПОРУШЕННЯХ.

Керівникам підприємств не варто сподіватися на прихильність Фон­ду, а треба заздалегідь приватно проконсультуватись з фахівцем (кра­ще - інспектором Фонду) чи аудитором, щоб до приходу контролерів ви­явити можливі помилки в обліку й сплаті страхових внесків.

Фонд бажає зробити перевірки раптовими, але ретельно маскує свої наміри. Згідно з положеннями Порядку є можливість не попереджати підприємство про майбутню перевірку. Хоч Порядок і зобов'язує пред­ставників Фонду завчасно (за 10 днів до початку) попереджати страху­вальника про майбутню планову виїзну перевірку, це правило зводить нанівець формулювання «за узгодженням сторін». Узгодження нібито надає підприємству шанс відстрочити перевірку, щоб краще підготува­тись, а насправді контролери можуть з'явитись на підприємстві зненаць­ка, посилаючись на якісь «попередні» усні домовленості, що цілком узго­джується з відомчим нормативним актом Фонду, в якому нічого не сказа­но про правила оформлення таких домовленостей.

Тож, керівникам підприємств і бухгалтерам найкраще всі свої відно­сини з представниками Фонду оформляти документально, хоча б у ви­гляді протоколів запису бесід, щоб за нагоди спростувати твердження про неіснуючі домовленості, які можуть стати приводом для перевірки.

Планові перевірки

У порядку враховано більшість положень Указу Президента «Про де­які заходи з дерегулювання підприємницької діяльності» в тому аспекті, що він не передбачає силових заходів виявлення порушень. Однак «роз­пливчастість» деяких формулювань може спровокувати зловживання з боку контролерів. Зокрема, при складанні планів-графіків проведення планових перевірок Фонду братимуть до уваги не тільки їх періодичність (не частіше ніж один раз на рік, як вимагає «дерегулятивний» Указ), а й такі досить відносні показники:

«значні суми нарахувань і перерахувань страхових внесків»;

«значні зміни в нарахуванні чи перерахуванні страхових внесків»;

«значні суми несплачених платежів, термін оплати яких не настав»;

«значні витрати зі страхування нещасних випадків».

Це насторожує, бо «значущість» суми в цьому випадку мала б визна­чатись за певною шкалою:

залежно від обсягів обороту (місячного, річного);

залежно від капіталомісткості підприємства;

залежно від його оціночної вартості згідно з останнім аудитом.

72         Розділ 1

Але, на жаль, такої шкали немає, що збільшує суб'єктивність оцінок працівниками Фонду.

Позапланова перевірка

Позапланова перевірка виглядає в Порядку чимось на зразок запобіжно­го заходу, оскільки проводити її Фонд збирається тоді, коли виникнуть підозри щодо прозорості розрахунків суб'єкта господарювання.

Контролер може з'явитися на підприємстві й тоді, коли воно ви­рішило поскаржитися на неправомірні дії посадових осіб Фонду. Іс­нують інші, не менш провокаційні, підстави для проведення позаплано­вої перевірки. Згідно з Порядком ними можуть бути:

зміна місцезнаходження чи банкрутство підприємства;

потреба «у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала

правові відносини зі страхувальником»;

неподання підприємством роз'яснень на відповідний запит Фонду

протягом трьох робочих днів.

Останнє значно збільшує ризик підприємства опинитися в ролі об'єкта позапланової перевірки. Що, в свою чергу, підвищує статус Фонду і від­криває широкі можливості для корупції. Власникам чи керівникам вели­ких підприємств слід бути особливо обережними у відносинах з приват­ними особами і зорієнтувати відповідні відділи та підрозділи на ретельне відображення всіх цих відносин у документах, а також постаратися, щоб такі документи було складено у суворій відповідності до чинного законо­давства.

Процес перевірки

Як і будь-яка інша перевірка, ревізія Фонду загрожує розкриттям ко­мерційної таємниці підприємства. Згідно з Порядком контролер має право вимагати у страхувальника перелік і обсяг інформації, що є комерційною таємницею (хоч він і зобов'язаний дотримуватися правил захисту таємниці: не вимагати у посадових осіб документи, які не стосу­ються предмета перевірки). Фонд зобов'язує контролерів керуватися в цьому питанні положеннями вже не чинного Закону про підприєм­ства, незважаючи на регламентацію Цивільним і Господарським кодек­сами цього питання.

Виникає правова колізія, оскільки положення Закону, який втратив сипу, і чинних нормативних актів суттєво різняться, що може спричини­ти витік цінної інформації після візиту контролерів. Щоб застрахувати себе від таких прикрощів, підприємству краще поцікавитися у переві­ряльників, для чого їм потрібні ті чи інші документи, і, за можливості, зафіксувати їх обгрунтування.

Оскарження

Оскаржити результати перевірки, відповідно до положень Порядку, практично неможливо — в останньому не прописані важливі положення про статус сторін і не передбачена можливість оскаржити результати пе­ревірки. Єдина можливість, до того ж непряма, - оскаржити результати перевірки у самому Фонді, посилаючись на положення Порядку. Якщо ж

ДОСВІД КОНТРОЛЮ    73

підприємство має намір вирішити конфлікт у суді, доведеться викорис­товувати інші аргументи.

Як документ, що стосується інтересів громадян, Порядок мав би пройти реєстрацію в Мін 'юсті. Фонд цього не зробив, тому підприєм­ство може вимагати визнання цього Порядку недійсним. Не менш ефек­тивним способом захистити свої права може бути апеляція до норм Ци­вільного й Господарського кодексів, які не завжди збігаються з поло­женнями Порядку.

Фінансові санкції Для керівників

Штраф від 8 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на­раховується у випадках:

порушення посадовими особами підприємств, установ і організа­

цій, СПДФО, які використовують найману працю, терміну реєстрації як

платника страхових внесків до Фонду;

невчасної сплати страхових внесків чи невчасного інформування

Фонду про чисельність працюючих, річні фактичні обсяги реалізованої

продукції, річну суму зарплати на підприємстві;

невчасного інформування Фонду про нещасні випадки на вироб­

ництві та професійні захворювання;

невчасного інформування Фонду про зміну технології робіт, виду

діяльності підприємства чи його ліквідацію.

Повторні аналогічні порушення караються штрафом від 10 до 20 неопо­датковуваних мінімумів доходів громадян. Таке саме покарання передбаче­не за невчасну чи неповну сплату страхових внесків, а також за порушення порядку використання коштів Фонду (ст. 165 Кодексу України про адміні­стративні правопорушення).

Для підприємства

На суму, не сплачену чи невчасно сплачену до Фонду, нараховується пеня у розмірі 120 % річних облікової ставки НБУ за кожний простроче­ний день (пп. 7.2 Порядку).

Пам 'ятайте!

Під час комплексної ревізії контролери в обов'язково прово­

дять зустрічні перевірки щодо сплати відповідних внесків на всіх

«підопічних» підприємствах.

Ревізор зобов'язаний пред'явити керівнику підприємства до­

ручення на право проведення перевірки та на його прохання по­

ставити підписи в Журналі реєстрації і перевірок.

Страхувальник НЕ ПОВИНЕН ВІДПОВІДАТИ НА ПИСЬМО­

ВІ ЗАПИТИ КОНТРОЛЕРІВ під загрозою проведення перевірки.

Підставою для проведення позапланової перевірки є підтвер­

дження  відомостей,  отриманих  від...   колишніх  працівників,

незадоволених покупців та ін!

74         Розділ 1

Правова база

Закон України «Основи законодавства України про загальнообов'яз­

кове державне соціальне страхування» від 14 січня 1998 р. № 16/98-ВР

Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне стра­

хування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зу­

мовленими народженням та похованням» від 18 січня 2001 р. № 2240-ІП

Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страху­

вання» від 26 червня 1997 р. № 400/97-ВР

Закон України «Про загальнообов'язкове державне страхування на

випадок безробіття» від 2 березня 2000 р. № 1533-ІП

Закон України «Про загальнообов'язкове державне страхування від

нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які

спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 р. № 1105-XIV

Закон України «Про погашення зобов'язань платників податків пе­

ред бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 р.

№2181-111

Закон України «Про розміри внесків на деякі види загальнообов'язко­

вого державного страхування» від 11 січня 2001 р. № 2213-Ш

Постанова КМУ «Про максимальну величину фактичних витрат на

оплату праці найманих працівників, оподаткованого доходу (прибутку),

сукупного оподаткованого доходу (граничну суму заробітної плати (до­

ходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фон­

дів» від 7 березня 2001 р. № 225;

Інструкція про порядок перерахування, обліку та витрачання страхо­

вих коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на ви­

робництві та професійних захворювань України, затверджена постановою

Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на вироб­

ництві та професійних захворювань України від 20 квітня 2001 р. № 12;

Порядок визначення страхових тарифів для підприємств, установ

та організацій на соціальне страхування від нещасних випадків на вироб­

ництві та професійного захворювання, затверджений постановою КМУ

від 13 вересня 2000 р. № 1423;

Інструкція про порядок обчислення і сплати внесків на загально­

обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх над­

ходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального стра­

хування України на випадок безробіття, затверджена наказом Міністер­

ства праці та соціальної політики України від 18 грудня 2000 р. № 339;

Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування,

обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 28 червня 1999 р.

№ 746/99;

Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та

застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пен­

сійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена постано­

вою Правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 р. № 21-1;

Лист Пенсійного фонду України «Про сплату внесків на загально­

обов'язкове державне пенсійне страхування суб'єктами підприємниць­

кої діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування» від 12 січня

2004 р. №211/04.

ДОСВІД КОНТРОЛЮ    75

КОМЕНТАР

до Інструкції про порядок обчислення і сплати

страхувальниками та застрахованими особами

внесків на загальнообов'язкове

державне пенсійне страхування

до Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 р.

Пенсійним фондом України розроблено нову Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внес­ків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійно­го фонду України, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 р. № 21-1 і зареєстрована в Міністер­стві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663.

Інструкцію розроблено відповідно до Законів України «Про загально­обов'язкове державне пенсійне страхування» та «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».

Інструкція складається з 15 розділів та 29 додатків до неї.

У першому розділі «Загальні положення» визначено перелік термінів, що вживаються у тексті Інструкції, джерелом яких є стаття 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (да­лі - Закон).

Другий розділ Інструкції містить детальний перелік платників стра­хових внесків - як застрахованих осіб, так і страхувальників. У ньому пе­редбачені нові категорії застрахованих осіб, зокрема:

особи, які проходять альтернативну (невійськову) службу;

особи, які проходять професійну підготовку, перепідготовку або під­вищення кваліфікації з відривом від виробництва за направленням під­приємств, установ, організацій (без збереження заробітної плати та з отриманням стипендії відповідно до законодавства);

особи, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності.

Окремим підпунктом визначені платниками працівники воєнізованих формувань, працівники фельд'єгерської служби спеціально уповноваже­ного центрального органу виконавчої влади з питань зв'язку та інформа­тизації, гірничорятувальних частин незалежно від підпорядкування, а та­кож особовий склад аварійно-рятувальної служби, створеної відповідно до законодавства на постійній основі. Це дасть змогу уникнути непоро­зумінь з цими категоріями платників, які виникали раніше.

У підпункті 2.2.13 Інструкції наведено виключний перелік осіб, які можуть брати добровільну участь у системі загальнообов'язкового дер­жавного пенсійного страхування.

На відміну від попередньої Інструкції, платниками страхових внесків на загальних підставах зазначені суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єди­ний податок).

До переліку платників не включено страхувальників та застрахованих осіб, що визначені як такі з 1 січня 2005 року. Зокрема, протягом 2004 р. особи, зазначені у пунктах 8, 11, 13, 14, 16 статті 11 Закону, не є платни­ками страхових внесків.

Процедура реєстрації страхувальників і застрахованих осіб та обліку

76

Розділ 1

платників страхових внесків, викладена у розділі 3 Інструкції, не зазнала змін порівняно з попередньою.

Розміри страхових внесків (розділ 4 Інструкції) визначені відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страху­вання». А це означає, що вони залишилися такими самими, як і раніше. Цього не можна сказати про базу для нарахування страхових внесків, або, як ми звикли її називати, об'єкт.

З 1 січня 2004 р. страхові внески нараховуються роботодавцями на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) пра­цівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заро­бітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-право­вими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці», виплати винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.

Отже, якщо раніше збір не нараховувався лише на суми виплат, що не враховувалися при визначенні бази нарахування страхових внесків від­повідно до пункту 2 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», то за новим законодавством об'єкт по­в'язаний з податком на доходи фізичних осіб.

Новацією є й те, що об'єкт розширено на:

суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка

здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги у зв'язку з

тимчасовою непрацездатністю;

суми доходу, що розподіляються між членами колективних, оренд­

них підприємств, сільськогосподарських кооперативів, фермерських гос­

подарств і підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних

осіб.

Нарахування та утримання страхових внесків на суми виплат винаго­род фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру страхувальниками-роботодавцями здійснюється ли­ше у випадках коли така фізична особа не є суб'єктом підприємницької діяльності.

Для застрахованих осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодав­ством, або виконують роботи за договорами цивільно-правового харак­теру, об'єктом є сума доходів у вигляді заробітної плати, інших виплат і винагород, нарахованих (виплачених) платнику, що включаються до складу загального оподатковуваного доходу. При цьому страхові внески нараховуються (утримуються) на суми об'єкта в межах максимальної ве­личини, встановленої законодавством. На сьогодні це - 2660 грн.

Отже, можна дійти висновку, що з 1 січня цього року об'єкти для на­рахування на фонд оплати праці та утримання страхових внесків безпо­середньо із заробітної плати співпадають.

Пунктом 4.3 Інструкції визначено, що фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування

ДОСВІД КОНТРОЛЮ    77

(фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених фізич­них осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяль­ності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу опо­даткування сплачують страхові внески у фіксованому розмірі, встанов­леному відповідно до законодавства України. Ця норма буде обов'язко­вою для виконання з моменту набрання чинності відповідним законом, який наразі знаходиться на розгляді у Верховній Раді України.

Стосовно такої категорії платників, як фізичні особи - суб'єкти під­приємницької діяльності та особи, які забезпечують себе роботою само­стійно - займаються адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов'язаною з отриманням доходу безпосередньо від цієї ді­яльності, слід зазначити, що для них встановлено сплату страхових внес­ків від суми доходу (прибутку), отриманого від зазначеної діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб, але при цьо­му сума страхових внесків не може бути меншою мінімального страхо­вого внеску.

Пунктом 4.8 Інструкції визначено розмір мінімального страхового внеску для всіх категорій застрахованих осіб. При цьому враховано вста­новлені Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» розміри страхових внесків для відповідних категорій за­страхованих осіб, з урахуванням страхових внесків, які повинні нарахо­вувати та сплачувати за таких осіб їхні страхувальники.

Найважливішим нововведенням з набранням чинності Законом стане обов'язок страхувальників сплачувати страхові внески до Пенсійного фонду незалежно від того, чи виплачувалася нарахована заробітна плата (доход), чи ні. Іншими словами, обов'язок щодо сплати страхових внес­ків пов'язаний лише з фактом нарахування. Детально порядок обчислен­ня і строки сплати визначено у розділі 5 Інструкції.

Нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплат заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.

Базовим звітним періодом є календарний місяць. У разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат, на які нараховуються стра­хові внески, платники одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що підля­гають нарахуванню на зазначені виплати (дохід), у розмірах, встановле­них для страхувальників (32 відсотки, 4 відсотки, 42 відсотки).

Перерахування страхових внесків здійснюється платниками одночас­но з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати до­ходу), в тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг).

Фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу) вважається отримання відповідних сум готівкою, зара­хування на банківський рахунок одержувача, перерахування за доручен­ням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (дохо­ду), фактичне здійснення з цих виплат (доходу) відрахувань, передбаче-

78

Розділ 1

них законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких ін­ших відрахувань.

Сплата страхових внесків у разі одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (дохо­ду) здійснюється в останній робочий день базового звітного періоду.

Остаточний розрахунок за базовий звітний період здійснюється плат­ником страхових внесків не пізніше 20 календарних днів із дня закінчен­ня цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на су­му якої нараховуються страхові внески.

Зазнав змін і порядок сплати страхових внесків фізичними особами -суб'єктами підприємницької діяльності за себе та членів своїх сімей, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. Зазначе­на категорія, яка працює за звичайною системою оподаткування, протя­гом року - до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада сплачує авансові платежі в розмірі 25 відсотків річної суми страхового внеску, обчисленої від суми, визначеної податковими органами для спла­ти авансових сум податку на доходи фізичних осіб - суб'єктів підприєм­ницької діяльності.

Суми страхових внесків, сплачені у вигляді авансових платежів, вра­ховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним до 1 квітня наступного року за звітний рік на підставі даних річної податкової декларації.

Питання відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умо­вах, отримали відображення у розділі 6 Інструкції.

З 1 січня цього року відшкодуванню підлягають не лише фактичні ви­трати на виплату та доставку пенсій, призначених за Списком № 2 ви­робництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць і посад, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, а та­кож фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених праців­никам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Ка­бінетом Міністрів України, крім працівників, які були безпосередньо за­йняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників за списком ро­біт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Інструкцією встановлено єдиний порядок формування відомостей та повідомлень, а також відшкодування зазначених витрат Пенсійного фон­ду як для пенсій, призначених за Списком № 2, так і пенсій, призначених за Списком № 1. Повідомлення надсилаються підприємствам один раз на рік, до 20 січня поточного року. А підприємства сплачують місячний розмір витрат до 25-го числа кожного місяця.

З 1 січня цього року органам Пенсійного фонду повернено функції ор­гану стягнення. Процедуру стягнення своєчасно не нарахованих та/або не сплачених страхувальниками сум страхових внесків, у тому числі об­числених органами Пенсійного фонду, визначено у розділі 8 Інструкції.

ДОСВІД КОНТРОЛЮ    79

Тепер платнику, який має недоїмку, органи Фонду направляють вимо­гу про сплату боргу. У разі невиконання платником цієї вимоги, тобто несплати зазначених у ній сум протягом 10-ти робочих днів з дня її одер­жання, вона направляється до органів державної виконавчої служби, оскільки є виконавчим документом.

Розділами 9 та 10 Інструкції визначено порядок застосування фінан­сових санкцій та нарахування пені.

До страхувальників за порушення норм законодавства про загально­обов'язкове державне пенсійне страхування органами Пенсійного фонду застосовуються фінансові санкції згідно з частиною 9 статті 106 Закону.

Законодавством також передбачається застосування фінансових санк­цій до банків за несвоєчасне перерахування або несвоєчасне зарахування на банківські рахунки органів Пенсійного фонду сум страхових внесків, фінансових санкцій, застосованих до страхувальників, за несвоєчасне пе­рерахування за платіжними документами органів Пенсійного фонду та ін­ші порушення норм Закону.

Пеня нараховується на суми простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків (недоїмки) та своєчасно не сплачені (не перераховані) фінансові санкції в розмірі 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені починається з першого кален­дарного дня, що настає за днем настання строку сплати відповідного пла­тежу, до дня його фактичної сплати страхувальником.

Днем сплати вважається:

у разі перерахування сум боргу в безготівковій формі з банківського рахунка страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фон­ду - день списання установою банку суми платежу з банківського рахун­ка страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський ра­хунок органу Пенсійного фонду;

у разі сплати сум боргу готівкою - день внесення страхувальником коштів у банківську установу чи відділення зв'язку для перерахування на банківські рахунки органу Пенсійного фонду.

Про нарахування пені та накладення штрафів посадові особи органів Пенсійного фонду виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення вручаються під підпис керівнику або головному бухгал­теру страхувальника, банку чи фізичній особі - суб'єкту підприємниць­кої діяльності або надсилаються листом з повідомленням про вручення.

Суми штрафів та пені підлягають сплаті страхувальником чи банком протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення або можуть бути оскаржені у цей самий строк до вищого органу Пенсійного фонду чи в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим по­відомленням про це відповідного органу Пенсійного фонду, посадовими особами якого прийнято це рішення. Звертаємо Вашу увагу на те, що, на відміну від адміністративного оскарження, передбаченого Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», платник має право оскаржувати й суми нарахованої пені, а в разі оскарження рішень про застосування штрафів та пені скарга подається відразу до вищого органу Пенсійного фонду, минаючи орган, який прийняв це рішення.

Особливу увагу необхідно звернути на порядок подачі страхувальни­ками звітності до органів Пенсійного фонду (розділ 11 Інструкції).

80

Розділ 1

Підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодав­ства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та госпо­дарювання, об'єднання громадян, профспілок, політичних партій (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, проф­спілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), військові частини, а також фізич­ні особи - суб'єкти підприємницької діяльності (незалежно від обраної системи оподаткування своїх доходів) та інші особи, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або ін­ших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивіль­но-правового характеру, колективні та орендні підприємства, сільсько­господарські кооперативи та фермерські господарства, знову ж таки, неза­лежно від обраного способу оподаткування доходів, іноземні диплома­тичні представництва та консульські установи іноземних держав, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств та організацій, розташованих на території України, якщо вони використо­вують працю громадян України або осіб без громадянства (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України), подають до органів Пенсійного фон­ду України щомісяця, не пізніше 20 днів із дня закінчення звітного місяця, Розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, в якому зазначаються самостійно обчислені ними суми страхових внесків за звітний місяць. Вперше Розрахунок за новою формою платники зобов'язані подати за січень 2004 року до 20 лютого 2004 року.

Наводимо календар подачі вищезазначеними платниками звітів та граничний термін сплати сум нарахованих та зазначених у звіті страхо­вих внесків.