1.6. Модель фахової правосвідомості співробітників міліції

Поняття моделі та структура фахової правосвідомості співробітників міліції. Для з'ясування стану фахової правосвідомості особового складу міліції необхідно скласти соціологічний портрет сучасного співробітника міліції, мати уяву про автостереотипи, про поширеність тих або інших необхідних йому фахових якостей, а також визначити модель фахової правосвідомості співробітника міліції, конкретні структурні складові частини цієї моделі.

З'ясування поняття моделі фахової правосвідомості співробітника міліції має особливе значення для успішного виконання завдань його формування.

Визначення «соціологічного портрета», «моделі» правосвідомості співробітника міліції, рис, ознак, властивостей і якостей, що характеризують цю модель уявляється можливим через призму діяльного принципу [193, ст.12], як найбільш перспективного напрямку дослідження усіх форм свідомості людей. У цьому плані необхідно подолання як вульгарних-економічних уявлень про свідомість людини винятково як продукту обставин, так і ідеалістичних уявлень про можливість удосконалення людини засобами виховання.

Структура «моделі» правосвідомості, у тому числі фахової правосвідомості, досліджувалася в літературі з початку 70-х років.

К.К.Платонов об'єднав усі властивості особистості в чотири основних підструктури: І) інтереси, прагнення, ідеали, індивідуальний світогляд,

32

моральні І політичні переконання і погляди, відношення до навколишніх, до себе, до праці; 2) знання, уміння і навички; 3) емоції, відчуття, сприйняття, почуття, мислення, воля; 4) біологічно обумовлені якості, або темперамент [138,ст.143-145].

А.М.Яковлєв розглядав особистість як єдність знання, відношення і поведінки [216, ст.136-140]. Ці положення були використані і у теорії правосвідомості.

Так, надзвичайно важливими й актуальними для характеристики моделі фахової правосвідомості є роботи П.Є.Недбайло, виконані ще на початку 70-х років.

В той же час Є.В. Назаренко розглядаючи структуру правосвідомості, виділяла в змісті правосвідомості чотири основних компоненти: а) знання чинного права, суб'єктивних прав і обов'язків у політичних, трудових, майнових відношеннях, а також у їх відношеннях у сім'ї, побуті, колективі; б) повага до права і закону, заснована на солідарності з ним, на переконанні в його соціальній цінності; в) правові ідеали, що виражають критичне відношення до правової дійсності; г) готовність до активного використання суб'єктивних прав у всіх областях громадського життя, активне прагнення до досягнення своїх правових ідеалів, нетерпимість до будь-якого порушення закону, права» [112, ст.22].

Даний підхід до розуміння правосвідомості знайшов своє відображення і в розробці теорії правової культури, правової активності, проблем правового виховання, а надалі і проблем фахової правосвідомості, у тому числі фахової правосвідомості співробітників ОВС.

Тому в даний момент особливо актуальною стає сучасна модель спеціаліста. На це звертається увага і у вітчизняній, і у західній літературі.

Створюючи уяву сучасного поліцейського в США, наприклад, спеціалісти виходять із того, що поліція не займається лікуванням соціальних хвороб, а виступає як представник влади, покликаної усунути миттєву кризову ситуацію.

33

Американські фахівці з правозастосовчої діяльності висловлюють побажання бачити у сучасного поліцейського такі якості: уміння подібно соціологу аналізувати обстановку у суспільстві, подібно психологу і юристу оцінювати поведінку людей, володіти деякими медичними навичками, мати відвагу, терпіння і працьовитість [120, ст.36].

В зв'язку з цим визначення моделі фахової правосвідомості співробітників міліції потребує спочатку визначення загальної концепції функцій правоохоронних органів, а потім стосовно до неї і конкретного обгрунтування моделі юридичної освіти.

Аналіз останньої юридичної літератури по цьому питанню дас можливість визначити основні пріоритетні цілі і завдання юридичної освіти співробітників міліції.

Стратегічною ціллю юридичної освіти співробітників міліції є реалізація потреб особистості, суспшьства і держави в науковому навчанні співробітників міліції фаховій юридичній діяльності, необхідної для цивілізованого розвитку людської культури на основі принципів гуманізації, інтернаціоналізації, демократизацій, юридизації, фундаменталізації, спеціалізації і технологізації [85].

До основних завдань, що випливають із стратегії юридичної освіти співробітників міліції варто віднести:

•        формування правових знань - знань норм права і практики їх застосування;

•        формування демократичного політико-правового світогляду;

•         прищеплювання навичок використання юридичного, нормативного інструментарію для вирішення практичних завдань;

•         перехід   від   переважного   навчання   знань   правових   норм,   до пріоритетного   навчання   юридичної   діяльності,   до   вивчення   технології політичних  і   юридичних  процесів,  навчанню  юриспруденції в  сполученні різноманітних  видів юридичної діяльності:  правотворчій,  правозастосовчій, правовиховній;

--

•         підготування      особистостей,      що      володіють      розвинутими організаторськими   здібностями,   спроможних   відповідально   і   грамотно приймати рішення, що забезпечують гарантію прав особистості, правової і соціальної захищеності громадян;

•         формування      морально-правових     переконань      і     установок, заснованих на пріоритеті загальнолюдських цінностей [85].

Фактично цілісна науково обгрунтована концепція юридичного освіти стосовно органів внутрішніх справ відсутня. Це пов'язано як із загальними змінами економічного характеру, так і змінами напрямків діяльності правоохоронних органів взагалі.

Незважаючи на об'єктивні причини перехідного періоду становлення правоохоронних органів, загальне розуміння цієї проблеми може бути визначено. Цьому повинно сприяти визначення моделі фахової правосвідомості співробітників міліції й обсягу їх фахових знань зокрема.

Виділення в понятті моделі фахової правосвідомості співробітника міліції його складового елемента - юридичних знань, потребує більш детального його розгляду.