1.4. Поняття фахової правосвідомості співробітників міліції

Концепція фахової правосвідомості є основою для розуміння і визначення поняття фахової правосвідомості співробітників міліції.

МВС в своїй структурі має ряд основних підсистеми. Одним із цих підрозділів є міліція. У кожній із підсистем є атестовані співробітники і вільнонаймані. Атестованих ми включаємо в поняття «особовий склад».

Об'єктом даного дослідження є фахова правосвідомість особового складу міліції. Кожна юридична професія має свою якісну визначеність, що вносить специфіку в правосвідомість її представників тих або інших юридичних спеціальностей. Таку специфіку має професія співробітника міліції.

25

Основним і вирішальним критерієм або чинником для формування і розвитку фахової правосвідомості співробітників міліції є суспільний поділ праці, положення професіоналів міліції в соціальній структурі суспільства, у структурі ОВС, їх роль у суспільному поділі праці, правовій практиці.

На цій основі співробітників міліції відносять до носіїв специфічної фахової правової свідомості.

Спеціалізованість фахової правосвідомості співробітників міліції в юридичній літературі пов'язують також з поширеним в соціології і соціальній психології поняттями соціальних ролей, рольових функцій, рольових позицій особистості тощо [80; 81; 207].

У сучасних роботах вчених ідея людини-виконавця, що розглядалась раніше, як ідея буржуазного походження, обґрунтовується як ідея, що містить раціональне зерно, і обумовлена соціальною структурою суспільства, змінюваної в конкретній історично сформованій системі поділу праці, місцем і функцією індивіда (у даному випадку - співробітника міліції) у цій системі, політичними, юридичними, моральними й іншими нормами і цінностями суспільства [8; 22; 92].

З зазначеною позицією в літературі про фахову правосвідомість співробітників міліції варто погодитися. Очевидно, що співробітники міліції є носіями фахової правосвідомості. Насамперед тому, що їхня діяльність найбільш тісно пов'язана з практикою забезпечення регулюючого впливу права на суспільні відносини, характеризується вищими формами соціально-правової активності, застосуванням права, правовим вихованням, правотворчістю.

Водночас, діяльність співробітників міліції в сфері юридичної практики обумовлює наявність спеціального юридичної освіти, що є основною ознакою й умовою формування і функціонування фахової правосвідомості. Не менш очевидно і те, що співробітники міліції в силу історично сформованої практики в системі суспільного поділу праці виконують тільки їм властиву специфічну роль у боротьбі зі злочинністю, що певним чином говорить і про специфіку фахової правосвідомості.

26

Таким  чином,  фахова  правосвідомість співробітників  міліції -   це

правосвідомість спеціальної групи людей, що професійно займаються юридичною діяльністю в межах компетенції ОВС, яка формується внаслідок спеціальної освітньої підготовки і практичної діяльності та характеризується єдністю соціальних задач, форм і методів професійної діяльності

Компетенція міліції лежить у сфері забезпечення особистої безпеки громадян, захисту їхніх прав і свобод, законних інтересів, попередження правопорушень і їх припинення, охорони і забезпечення суспільного порядку, виявлення і розкриття злочинів, розшуку осіб, що їх вчинили, забезпечення безпеки дорожнього руху, захисту власності від злочинних зазіхань, участі в наданні соціальної і правової допомоги громадянам, сприяння в межах компетенції державним органам, підприємствам, і організаціям у виконанні покладених на них законом обов'язків [125].

Спільність соціальних задач і функцій, властивих як ОВС, так і іншим державним органам, ми пов'язуємо також із забезпеченням розвитку демократії, загальнолюдських цінностей у суспільстві і іншою діяльністю в умовах побудови незалежної держави.

Отже, діяльність у правовій сфері в межах, установленої законом компетенції, створює спільність професійно-етичних і правових поглядів, соціально-психологічних установок реалізації норм права, усієї практичної діяльності, а також визначають для цієї професійної спільності систему специфічних правових знань, оцінок, теорій, уявлень, почуттів, традицій і навичок, стереотипів, установок, ціннісних орієнтацій, що і складає зміст фахової правосвідомості співробітників міліції, і, водночас, визначає специфіку правосвідомості різноманітних груп середовиша міліції.

Істотно для визначення предмета (об'єкта) фахової правової свідомості співробітників міліції вважається позиція, що склалася в науці, відповідно до якої в основі відображення всіх видів суспільної свідомості лежить суспільне буття в цілому.

Отже, в основі фахової правосвідомості співробітників міліції - буття. З погляду предмета відображення важливим є виділення сфер у фаховій правосвідомості відповідно до галузей права і видів правовідносин.

У зв'язку з тим, що правосвідомість як дане в загальному його змісті поняття може бути і пасивним відображенням, то фахова правосвідомість (у тому числі, і співробітників міліції) здебільшого є активним відображенням дійсності.

У основі фахової правосвідомості співробітників міліції лежить не просто буття, а діяльне професійно-правове буття, що знаходиться в практично-юридичній площині. Активна цілеспрямована юридична практика - є специфічна ознака фахової правосвідомості співробітників міліції. Непрофесійна сторона правосвідомості співробітника міліції, що має вплив на правосвідомість, правову культуру, може формуватися і буденно.

Важливим критерієм, що характеризує фахову правосвідомість, як уже вище відзначалося, є наявність певної теоретичної і практичної юридичної підготовки носіїв правосвідомості.

Цю сторону фахової правосвідомості співробітників міліції необхідно розглядати з позицій вимог наявності визначеного спеціалізованого теоретичного і практичного обсягу і якості правових знань, їх співвідношення з іншими знаннями, засобів одержання цих знань, їх реальність, ефективність, практику втілення та ін.

По сформованій практиці в райвідділах міліції на місцях фактично обов'язковим юридична освіта є тільки для слідчих, керівників органу і деяких інших. Нерідко на посади слідчих призначаються особи, що тільки розпочали заочне навчання в юридичних закладах освіти чи інші.

Інші підрозділи органів внутрішніх справ мають у своєму складі співробітників із різноманітною освітньою підготовкою, як із спеціальною юридичною, так і не юридичного профілю. Спеціалісти, що не мають юридичної освіти в процесі практичної діяльності чи шляхом самоосвіти опановують певним обсягом правових знань. Багато в чому, з урахуванням

специфіки, навантаження, місцевості й інших чинників, донедавна така юридична підготовка рахувалося достатньої. Таким чином, ці співробітники, як і посадові особи, що здійснюють державне керівництво, досягають певного рівня фахової правосвідомості, але на сьогоднішній день цей рівень юридичної освіти потребує якісної зміни за допомогою обов'язкового навчання в системі навчальних закладів МВС.