Розділ XVІ ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЦІН ТА ЦІНОУТВОРЕННЯ

1. Поняття та функції ціни. Політика ціноутворення

Основу ціни як економічної категорії становить вартість

товару, величина якої визначається суспільне необхідними

затратами праці. Як зазначав відомий український економіст

М.І.Туган-Бариновський, <ціна вільно виробленого товару

визначається тими видатками на його виробництво, які да-

ють змогу виробити товару стільки, скільки його потребує

ринок>. (*1)  З іншого боку, ціна є вираженням узгодженого

продавцем і покупцем грошового або іншого майнового ек-

віваленту, який покупець згоден заплатити за переданий йому

товар (роботи, послуги).

Суб'ктивістські та волюнтаристські уявлення щодо ціно-

утворення, які мали місце в нашій країні, коли ігнорувалися

вимоги об'єктивних економічних законів (в першу чергу за-

кону вартості та закону розподілу за працею), зумовили те,

що ціни лише фіксували рівень витрат того або іншого ви-

робництва, що склався. В багатьох випадках цей рівень був

досить далеким від суспільне необхідних витрат. Відірвані

від об'єктивної вартісної бази, ціни, таким чином, переста-

ли відповідати суспільне необхідним витратам праці і по

суті перетворилися в планово-обліковий вимірювач. Цілком

зрозуміло, що така система цін не могла застосовуватися в

умовах реформування економіки, фундаментальним момен-

том якого в сфері ціноутворення є найбільш повне відобра-

ження в нових цінах суспільна необхідних витрат праці.

За такої умови ціна щонайкраще виконує властиві їй

функції в період побудови ринкових відносин, а саме:

а) функцію обліку і виміру витрат суспільної праці. Викону-

ючи цю функцію, ціна виступає одним з найважливіших

показників народногосподарського виробництва, є орієнти-

ром для прийняття господарських рішень;

(**1) М.ї. Туган-Бариновський. Політична економія. Курс популярний.

К.-. Наукова думка, 1994, с. 110.

!!221

6) функцію пропорційності та рівноваги в господарстві. Саме

через ціну здійснюється зв'язок між виробництвом і спожи-

ванням, пропозицією і попитом. В умовах пропорційного

розподілу засобів виробництва і праці між галузями рівно-

вага на ринку підтримується за допомогою цін, що відпові-

дають суспільне необхідним затратам:

в) стимулюючу функцію. В народному господарстві ціни

можуть сприяти або перешкоджати збільшенню виробницт-

ва і споживання тих або інших товарів. Так, занижені ціни,

які не забезпечують нормальної рентабельності або завда-

ють збитків, не заінтересовують підприємства у нарощенні

обсягів виробництва. З іншого боку, завищені ціни, які доз-

воляють отримати надмірний прибуток, створюють для

підприємства незаслужені економічні привілеї і в той же час

можуть викликати таке розширення виробництва, яке не

відповідає суспільним потребам;

г) розподілювальну функцію, пов'язану з можливістю відхи-

лення ціни від вартості. Так, встановлення високих цін на

певну продукцію (товар) дає можливість державі перерозпо-

діляти кошти шляхом встановлення дотацій на інші товари

(послуги).(*1)

РИНКОВІ перетворення в економіці спрямовані на карди-

нальну перебудову не лише існуючої системи цін і методо-

логії їх встановлення, але й організації самого процесу ціно-

утворення. Підвищення відповідальності господарюючих

суб'єктів за результати своєї господарської діяльності, з од-

ного боку, і необхідність реорганізації в діяльності органів

ціноутворення та контролю за цінами, - з другого, визна-

чили лінію на демократизацію політики ціноутворення.

Політика ціноутворення є складовою частиною загальної

економічної і соціальної політики України і спрямована на

забезпечення:

- рівних економічних умов і стимулів для розвитку всіх форм

власності, економічної самостійності підприємств, організацій

І адміністративно-територіальних регіонів держави;

(**1) Див.: Политическая экономия: Учебник для вузов // Медведев

В.А., Абалкин Л.Й., Ожерельев О.И. и др. - М.: Политиздат,

1990, с. 556-557.

!!222

- збалансованого ринку засобів виробництва, товарів і по-

слуг;

- протидії монопольним тенденціям виготовлювачів про-

дукції, товарів і послуг:

- об'єктивних співвідношень у цінах на промислову і

сільськогосподарську продукцію, що забезпечує еквіва-

лентність обміну;

- розширення сфери застосування вільних цін;

- підвищення якості продукції;

- соціальних гарантій в першу чергу для низькооплачува-

них і малозабезпечених громадян, включаючи систему ком-

пенсаційних виплат у зв'язку із зростанням цін і тарифів;

- створення необхідних економічних гарантій для вироб-

ників;

- орієнтації цін внутрішнього ринку на рівень світового

ринку.

Відповідно до статті 7 Закону <Про економічну са-

мостійність Української РСР> (*1)  політика ціноутворення на

території України належить до її компетенції і визначається

її законодавством. Головну роль в цьому законодавстві

відіграє Закон України віл 3 грудня 1990 р. <Про ціни і ціно-

утворення> (*2) який визначає основні принципи встановлен-

ня і застосування цін і тарифів та організацію контролю за

їх дотриманням на території України. Закон поширюється

на всі підприємства й організації незалежно від форм влас-

ності, підпорядкованості і методів організації праці та ви-

робництва.

2. Вцди цін та порядок їх встановлення

В залежності від способу встановлення, суб'єктів ціноутво-

рення, сфери застосування тощо та відповідно до чинного за-

конодавства в Україні застосовуються різні види цін і тарифів.

За способом встановлення ціни і тарифи поділяються на:

- вільні ціни і тарифи, що в свою чергу поділяються на

договірнім ціни, що встановлюються самостійно підприєм-

(**1) Відомості Верховної Ради УРСР-І990.-№34-Ст.499.

(**2) Відомості Верховної Ради УРСР-Ї990-№52. - Ст.650.

!!223

ствами і організаціями.(*1)  Вільні ціни і тарифи встановлю-

ються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком

тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і та-

рифів;

- державні фіксовані та регульовані ціни І тарифи. Дер-

жавне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом вста-

новлення: а) державних фіксованих цін (тарифів); 6) гра;.

ничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від

державних фіксованих цін і тарифів. Державні фіксовані та

регульовані ціни і тарифи встановлюються на ресурси, які

справляють визначальний вплив на загальний рівень і дина-.

міку цін, на товари і послуги, що мають вирішальне соці-

альне значення, а також на продукцію, товари і послуги,

виробництво яких зосереджено на підприємствах, що зай-

мають монопольне становище на ринку.

Постановою Кабінету міністрів України від 21 жовтня

1994 р. № 733 <Про ціноутворення в умовах реформування

економіки> намічено скоротити обсяги державного регулю-

вання цін І тарифів, обмеживши їх тільки природними та

окремими штучними монополіями.

Державні фіксовані та регульовані ціни встановлюються дер-

жавними органами України. Зазначеною вище постановою

Кабінет міністрів затвердив повноваження органів державної

виконавчої влади щодо встановлення цін і тарифів на окремі

види продукції, товарів і послуг (додаток № 3 до постанови).

До органів, що наділені повноваженнями щодо встановлення

цін і тарифів, крім Кабінету міністрів, відносяться Мінеконо-

міки,(*2) Мінтранс, Мінзв'язку, інші міністерства та відомства (*3) а

також Уряд Автономної Республіки Крим, обласні та міські

(міст Києва і Севастополя) державні адміністрації.

(**1) Див., напр.; п. 1 ст.23 Закону <Про підприємства в Україні>.

(**2) Див., напр.; наказ Мінекономіки України від 05.04.95 р. №51 <Про

встановлення оптових цін і рентної плати на газ природний та та-

рифів на його транспортування> (зареєстровано Мінюстом України

14.04.95 р. № 110/646).

(**3) Див., напр.: наказ Мінвуглепрому України від 27.03.95 р. № 93

<Прейскурант оптових регульованих цін на вугілля, продукти, збага-

чення вугілля та брикети> (зареєстровано Мінюстом України

30.03.95 р. № 91/627).

!!224

Державні ціни повинні враховувати середньогалузеву со-

бівартість продукції і забезпечити мінімальний рівень рен-

табельності продукції, на яку вони поширюються. Якщо це^

рівень рентабельності не забезпечується державними ціна-

ми, то держава повинна забезпечити його дотацію за умови

що продукція підприємства є суспільне необхідною. (*1)

Крім розглянутих вище Урядом України можуть вводи-

тись інші методи державного регулювання цін. Наприклад

з метою протидії монопольним тенденціям товаровиробників

спільним наказом Міністерства економіки та Антимонополь-

ного комітету України від 2 червня 1995 р. № 84, 20/01 зат-

верджено Перелік продукції монопольних утворень, ціни ні-

яку підлягають державному регулюванню. (*2)  З цією ж метою

свого часу було запроваджено декларування підприємства-

ми-виготівниками зміни цін і тарифів на продукцію, товари

та послуги органам державної виконавчої влади, а Міністер-

ством економіки України наказом від 27.10.94 р. № 153 зат-

верджено Перелік продукції, товарів і послуг, за якими

підприємства-виготівники здійснюють таке декларування.

Певні особливості має ціноутворення при здійсненні екс-

портних та імпортних операцій. Відповідно до п. 1 ст.23 За-

кону <Про підприємства в Україні> та ст. 11 Закону України

<Про ціни і ціноутворення> у розрахунках Із зарубіжними

партнерами застосовуються контрактні (зовнішньоторго-

вельні) ціни, що формуються відповідно до цін і умов світо-

вого ринку.

Важливе значення для впорядкування ціноутворення при

здійсненні експортно-імпортних операцій суб'єктами зов-

нішньоекономічної діяльності України має Указ Президен-

та України від 18 листопада 1994 р. <Про індикативні ціни

на товари при здійсненні суб'єктами зовнішньоекономічне'

діяльності України експортно-імпортних операцій>(*3)  та за-

тверджене ним Положення про індикативні ціни.

Під індикативними розуміються ціни на товари, які відпо-

відають цінам, що склалися чи складаються на відповідний

(**1) Див.; п.2 ст.23 Закону <Про підприємства в Україні>.

(**2) Урядовий кур'єр, 1995, 8 серпня.

(**3) Урядовий кур'єр, 1994, 24 листопада.

!!223

товар на ринку експорту або імпорту на момент здійснення

експортної (імпортної) операції з урахуванням умов постав-

ки та умов здійснення розрахунків, визначених відповідно

до законодавства України.

Індикативні ціни розробляє Міністерство зовнішніх еконо-

мічних зв'язків і торгівлі з урахуванням чинних в Україні стан-

дартів якості товарів, умов поставки і розрахунків, стану кон'-

юнктури зовнішніх та внутрішніх ринків, контрактної прак-

тики щодо відповідного товару, цінової та іншої інформації.

Індикативні ціни на товари переглядаються один раз на

місяць, а їх переліки, затверджувані Міністерством зовнішніх

економічних зв'язків і торгівлі, підлягають опублікуванню у

газеті <Урядовий кур'єр> не пізніше 5-го числа кожного міся-

ця і набирають чинності з дня публікації.

Значення індикативних цін для ціноутворення при

здійсненні експортно-імпортних операцій полягає в тому, що:

- по-перше, на товари, щодо яких в установленому поряд-

ку запроваджено індикативні ціни, фіксовані або граничні

рівні контрактних (зовнішньоторговельних) цін не встанов-

люються;

- по-друге, вони відіграють роль орієнтиру, як це випли-

ває із змін до Положення про індикативні ціни, внесених

Указом Президента України від 25 вересня 1995 р.,(*1) допус-

кається відхилення контрактних (зовнішньоторговельних) цін

(у бік зниження для експортних операцій та підвищення для

імпортних операцій) від індикативних цін на відповідні то-

вари. Дотримання їх не є обов'язковим.

В залежності від того, ким і кому реалізуються продукція і

товари, всі ціни (і вільні, і державні фіксовані та регульо-

вані) поділяються на оптові та роздрібні.

Оптові (відпускні) ціни застосовуються при розрахунках

між підприємствами і організаціями - товаровиробниками

і споживачами (покупцями) продукції і товарів. Оптова ціна

в таких випадках включає в себе собівартість, прибуток (нор-

матив прибутку) і податок на добавлену вартість. (*2) Якщо про-

(**1) Урядовий кур 'єр, 1995, 30 вересня.

(**2) Див.: п.1 ст.7 Декрету Кабінету міністрів України від 26 грудня

1992 р. <Про податок на добавлену вартість>.

!!226

дукцію (товар) віднесено у встановленому законодавством

порядку до підакцизних, до ціни цієї продукції (товарів)

включається акцизний збір - непрямий податок на високо-

рентабельні та монопольні товари.' В такому разі податок

на добавлену вартість обчислюється з урахуванням суми ак-

цизного збору.

У випадках реалізації продукції (товарів) через посеред-

ників за вільними цінами до ціни включаються також по-

стачальницько-збутові надбавки (націнки), граничний розмір

яких може обмежуватися державою. (*2)

Роздрібні ціни на товари формуються виходячи з оптової

ціни шляхом включення до неї торговельної надбавки (на-

цінки). Ці ціни, застосовуються у відносинах між підприєм-

ствами торгівлі та населенням, що споживає товари.

При розрахунках за продану сільськогосподарськими то-

варовиробниками сільськогосподарську продукцію застосо-

вують закупівельні ціни.

3. Правове регулювання контролю за додержанням

дисципліни цін та відповідальність за її порушення

Контроль за додержанням державної дисципліни цін є

одним з видів державного контролю за діяльністю господа-

рюючих суб'єктів. Державний контроль за цінами здійснюєть-

ся, головним чином, при встановленні і застосуванні дер-

жавних фіксованих та регульованих цін і тарифів. Стосовно

сфери дій вільних цін контролюється правомірність їх за-

стосування (зокрема, шляхом декларуваня та додержання

вимог антимонопольного законодавства).

Контроль за додержанням державної дисципліни цін

здійнюється спеціальними органами - державними інспек-

ціями з контролю за цінами, систему яких очолює Держав-

на інспекція з контролю за цінами Міністерства економіки

України. В умовах переходу економіки на ринкові принци-

(**1) Дпив. ст. 1 Декрету Кабінету міністрів України від 26 грудня 1992 р.

<Про акцизний збір>.

(**2) Див., напр.: Указ Президента України від 3 листопада 1993 р. №

508 <Про заходи щодо стримування темпів зростання цін>.

!!227

пи органи державного контролю за цінами перебудовують

свою роботу в напрямку здійснення перевірок основних за-

сад формування собівартості продукції (робіт, послуг) у струк-

турі цін, а також вимог антимонопольного законодавства.

Закон <Про ціни і ціноутворення> не регулює детально

правовий статус державних органів по контролю за цінами,

права та обов'язки 'їх посадових осіб. Він лише містить нор-

му, відповідно до якої державні органи, що здійснюють конт-

роль за цінами, та їх посадові особи мають права, викону-

ють обов'язки і несуть відповідальність, передбачену Зако-

ном України <Про державну податкову службу в Україні>,(*1)

крім повноважень, передбачених пунктами 6-9 статті 11 вка-

заного Закону. Виходячи з того, що завдання і функції дер-

жавних податкових інспекцій і державних інспекцій з конт-

ролю за цінами суттєво відрізняються, було б доцільним в

Законі <Про ціни і ціноутворення> більш повно і детально

визначити правовий статус державних органів з контролю

за цінами.

Відповідно до чинного законодавства державні інспекції з

контролю за цінами мають, зокрема, право:

- здійснювати на підприємствах, в установах і організа-

ціях, незалежно від форм власності, перевірки грошових до-

кументів, бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших

документів;

- одержувати від службових осіб у письмовій формі пояс-

нення, довідки, відомості з питань, що виникають під час

перевірок;

- обстежувати будь-які виробничі, складські, торговельні

приміщення підприємств, установ і організацій, незалежно

від форм власності та місця їх знаходження;

- вимагати від керівників та інших службових осіб

підприємств, установ, організацій усунення виявлених по-

рушень законодавства про ціни;

- зупиняти операції підприємств за розрахунковими, ва-

лютними, іншими рахунками в банках у разі відмови у про-

веденні документальної перевірки та в інших, передбачених

законом випадках;

___________________________________________________________________________________________________________________1_

(**1) Голос України, 1994, 10 лютого.

!!228

- накладати адміністративні штрафи на керівників та інши'

службових осіб підприємств, установ, організацій за пору

шення державної дисципліни цін.

Закон зобов'язує господарюючих суб'єктів в установлено

му порядку подавати необхідну інформацію для здійсненн

контролю за правильністю встановлення і застосування ці?

Відповідальність господарюючих суб'єктів за порушення дер

жавної дисципліни цін встановлена Законами України <Прі

ціни і ціноутворення> (ст. 14) та <Про підприємства в Ук

раїні> (ст-23), а також іншими актами законодавства, що діют'

на території України.

Так, вся необгрунтована одержана підприємством, органі

зацією сума виручки в результаті порушення державної дис

ципліни цін підлягає вилученню в доход відповідного бюд

жету залежно від підпорядкованості підприємства, органі

заціЇ. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад народ

них депутатів стягується штраф у двократному розмірі необ-

грунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми спису-

ються з рахунків підприємств і організацій в банківських

установах у безспірному порядку на підставі рішення дер-

жавної інспекції з контролю за цінами.

У разі незгоди підприємства, установи, організації з рішен-

ням державної інспекції з контролю за цінами воно може

бути оскаржено до арбітражного суду.

Певні санкції (як майнові, так і оперативно-господарські)

щодо підприємств і організацій, що порушили дисципліну

цін, мають право застосовувати самі господарюючі суб'єкти

Так, підприємства, організації та інші юридичні особи ма-

ють право оскаржити в арбітражному суді порушення цін з

боку державних органів, підприємств, організацій і вимага

ти відшкодування завданих їм збитків у випадках реалізації

їм товарів та послуг з порушенням вимог чинного законо-

давства про ціни.

Згідно з Положенням про поставки продукції виробниче

технічного призначення (п.24) та Положенням про постав-

ки товарів народного споживання (п. 19) покупець в одно-

сторонньому порядку має право відмовитися від виконання

договору (повністю або частково) при завищенні поставщи-

ком ціни на продукцію.

!!229