Анотація

ББК 67.0я73 К56

ISBN966-667-193-X

Друкується за рішенням Вченої Ради

Інституту приватного права і підприємництва

Київського регіонального центру Академії правових наук України

(протокол № 4/05 від 17.04.2005р.)

Ковальський В. С, Козінцев І. П.

К56      Правотворчість теоретичні та логічні засади -.  —  К.: Юрінком Інтер, 2005. - 192 с

ISBN966-667-193-X

У книзі висвітлюється проблема законотворчої політики Укра­їнської держави. З наукової точки зору аналізуються її складові та поняття, що характеризують цей процес. До кола питань, що обго­ворюються, входять питання моралі, логіки, методики та семанти­ки правотворення. З практичної точки зору розглядаються наявні можливості та ресурси з підтримання інформаційних баз даних, державних реєстрів тощо.

Книга може бути корисною для всіх, хто цікавиться питаннями правотворення та законодавчої діяльності.

ББК 67.0я73

© Ковальський B.C., Козінцев І.П., 2005 © Юрінком Інтер, 2005

Приступаючи до викладу запропонованої теми, автори ви­рішили розпочати його нетрадиційним вступним словом — мір­куваннями з проблем етики у правотворчому процесі.

В умовах «законодавчого буму», на жаль, недостатньо уваги приділяється розробці цієї актуальної теми. Тому наші мірку­вання базуватимуться на близьких за змістом філософсько-пра­вових категоріях — «етика права», «мораль права». Здебільшо­го — це особистий погляд на безумовно важливу проблематику, спроба надати їй практичного значення, пов'язати з реаліями, етичним забезпеченням правотворчості.

Видатний український вчений-юрист Богдан Кістяківський ще за часів царської Росії простежував зв'язок права з елемента­ми моралі. У статті «На захист права» він писав:

«Відносне значення права дає привід деяким теоретикам ви­значати дуже низько його цінність. Одні бачать в праві тільки етичний мінімум, інші вважають невід'ємним елементом його примус, тобто насильство... Головний і самий суттєвий зміст права складають справедливість і свобода»1.

Доречно послатися і на Директора українсько-канадської програми із законопроектування Роберта К. Бержерона. Цей вчений-нормотворець із Канади звертається в багатьох листах до українських нормопроектувальників. В одному із послань (від 2 жовтня 1997 р.) він висловлюється так: «Лише якісний за­кон є справедливим. Можна стверджувати, що закон, який вра­жає загальне моральне почуття громадян, є несправедливим або, щонайменше, недоречним, і, незалежно від його конституційної чи процесуальної вартості, не буде придатним до застосування або вживатиметься без упевненості».

Виходячи із наведеного бачимо, що визначений аспект слід розглядати через призму «відповідності-невідповідності» пра­вотворчості і її результату — нормативної бази основним етич­ним вимогам, впливу цього фактора на правосвідомість і законо­слухняність громадян, викорінення правового нігілізму, а в результаті — на ефективність правозастосування, на реалізацію правових норм, на захист прав, свобод і законних інтересів ши­роких верств населення.

-М.,

1 Цит. за ХропанюкВ. Я. Теория государства и права: Хрестоматия. -1999. — С. 368—369.

Етичність (моральність) правотворчості визначають три взаємопов'язаних, залежних один від одного критерії. Перший — етика (моральність) правотворців. Другий — етика правотворен-ня. Третій — етика (моральність) права. У правовій сфері впли­вовим є й четвертий критерій — моральність правозастосовчого процесу, але він знаходиться поза межами нашої теми.

Розглянемо ці критерії у послідовності їх визначення.