РОЗДІЛ XVI Розлад здоров'я та смерть від зміни барометричного тиску

(баротравма)

Дюдина найкраще почувається при звичайному для її

,-анізму тиску — 760 мм рт. ст. (100 кПа). Але іноді

•лви роботи (найчастіше під водою), заняття підводним

'/іртом або гірським туризмом, підйом на літальних

тратах на значні висоти і навіть перебування у баро-

^іерах з метою лікування потребують від організму

^дючення резервних механізмів регулювання.

Поступовість зниження або підвищення барометрич-

fo тиску забезпечує адаптацію і, відповідно, нормаль-

функціонування організму. Так, при поступовому за-

гоєнні на глибину при водолазних роботах тренована

•дина витримує тиск до 4 атмосфер (400 кПа). З іншо-

боку, значні групи населення живуть, працюють і

дрмально почуваються у гірських районах, на висоті до

клОО метрів над рівнем моря, де атмосферний тиск дуже

•жжений. Якщо ж підвищення або зниження баромет-

„чного тиску сягає критичного рівня, а організм до

'.pro не пристосований, настає розлад здоров'я. Різкі

'іни барометричного тиску можуть спричинити смерть.

Частіше має місце дія на організм або тільки підвище-

рГо барометричного тиску (наприклад при водолазних,

„сонних роботах, при спортивних зануреннях з аква-

днгами, лікувальних процедурах у барокамерах і т. ін,),

АО тільки зниженого — гірська хвороба. Трапляються

^туації, коли відбувається швидкий перехід від підвище-

^го до зниженого тиску (декомпресійна хвороба, роз-

ррметизація літальних апаратів на значних висотах).

24ST

Крім того, можуть мати місце випадки комбінованої дії

високого та низького барометричного тиску, наприклад у

зонах вибухів ядерних бомб, ракет, ємкостей з газом чи

пальним.

Ушкодження та смерть від дії підвищеного баромет-

ричного тиску, як правило, є наслідками нещасних ви-

падків при водолазних роботах, заняттях підводним

спортом, роботах із застосуванням компресорів, при лі-

куванні в барокамерах чи навіть при інтратрахеальному

наркозі та штучній вентиляції легень.

Підвищений барометричний тиск справляє на орга-

нізм або місцеву, або загальну дію. Місцева дія спостері-

гається при вибухах компресорів, розривах шлангів, у

яких повітря перебуває під високим тиском, при випад-

ковому чи умисному направленні на людину струменя

стиснутого повітря. Тоді останнє діє як тупий твердий

предмет, спричиняючи садна, крововиливи, а при його

значній веАичин!—навіть рани та переломи кісток.

Попадания струменя стиснутого повітря у природні

отвори призводить до розривів шкіри, слизових оболо-

нок, внутрішніх органів. При попаданні до рота виника-

ють розриви слизових оболонок і шкіри губ, щік, розри-

ви легень (баротравма) стравоходу та шлунка з гемо- та

пневмотораксом і гемопневмоперітоніумом. При попадан-

ні у пряму кишку найчастіше рветься сигмоподібна киш-

ка з виникненням гемопневмоперітоніуму. Крім того, по-

вітря або газ, проникаючи у підшкірну клітковину, ви-

кликають повітряну (газову) емфізему, а потрапляючи у

судини — емболію.

Загальна дія різко підвищеного барометричного тиску

за неполадок при проведенні водолазних робіт або при

різкому зниженні тиску при розгерметизації літальних

апаратів на великих висотах дістає вияв у баротравмах

легень, слухового апарату та придаткових порожнин

носа.

При баротравмі легень повітря чи газ через розриви

стінок альвеол і бронхів проникає у капіляри, венули та

вени легень, звідти потрапляє в ліву половину серця і

розноситься по судинах великого кола кровообігу. Вна-

слідок цього розвивається артеріальна, газова чи повіт-

250

ряна емболія внутрішніх органів, у тому числі і судин

головного мозку, що звичайно закінчується смертю. Вод-

ночас повітря чи газ роздуває та розриває тканини ле-

гень, внаслідок чого на розтинах легені роздуті, на розрі-

зах —з різного розміру крововиливами, здебільшого

значними. При прориві газів у плевральні порожнини

розвивається гемопневможфакс, а у підшкірну кліткови-

ну — емфізема. Баротравма легеш» ложе мати місце і

при швидкому підйомі з глибшої на поверхню води або

при розгерметизації на значиій висоті літальних апара-

тів. Це обумовлено тим, що об'єм повітря або газової

суміші при великому тиску значно зменшується, а при

його зниженні—різко збільшується.

Розриви легеневої тканини можна виявити на розти-

ні. Якщо, перев'язавши судини, що несуть кров до леге-

нів і відводять її, виокремити грудинний і шийний комп-

лекс, занурити його у воду і надути легені, то з розривів

будуть виділятись бульбашки повітря. Розтин лівої поло-

вини серця, мозку та інших внутрішніх органів, зануре-

них у воду, теж супроводжуватиметься виділенням буль-

башок повітря. У порожнинах серця і великих судин —

змішані згортки крові, які не тонуть у воді через велику

кількість бульбашок газу. Розриви дрібних бронхів, су-

дин і тканини легенів виявляються при гістологічному

дослідженні,                        і   .

Баротравма придаткових порожнин носа викликає

ушкодження слизових оболонок дихальних шляхів носа

та носоглотки з наступною носовок» кровотечею. Баро-

травма слухового апарату супроводжується розривами

барабанних перетинок з кровотечею із зовнішнього слу-

хового проходу. Самостійне судово-медичне значення

цих ушкоджень незначне, бо вони завжди супроводжу-

ють баротравму легень.

Причиною смерті, крім баротравми легень, може бути

газова емболія без розриву тканини легень. Із збільшен-

ням тиску на організм, особливо під час тривалих робіт

під водою, у крові розчиняється велика кількість газів,

переважно азоту, який при поступовому підйомі на по-

верхню, виводиться через легені. Якщо ж підйом відбу-

вається досить швидко, то газ не встигає виділитися че-

251

рез легені і накопичується у вигляді бульбашок у крово-

носних судинах, суглобах, жировій клітковині, мієліно-

вих оболонках спинного мозку. Це явище супроводжу-

ється дуже сильними болями у всьому тілі і, особли-

во — у суглобах. Воно носить назву "кесонна хвороба".

Якщо немає барокамери, яка дозволяє здійснити пра-

вильну декомпресію, то можуть виникнути різні усклад-

нення або навіть смерть від газової емболії. Діагностика

газової емболії проводиться за методикою Сумцова. Газо-

ва емболія може бути діагностована також рентгеногра-

фічним методом.

При підводних роботах за рахунок підвищення парціа-

льного тиску може спостерігатися отруєння газами -—

азотом, вуглекислим газом, киснем або іншими, ідо вхо-

дять у дихальні суміші.

Несприятливий вплив зниженого барометричного тис-

ку проявляється або у гіпоксії (гірська хвороба), або у

декомпресійних розладах при аварійних ситуаціях на лі-

тальних апаратах, або у "закипанні" рідких середовищ

організму.

Ускладнення при розгерметизації літальних апаратів

на значних висотах носять такий самий характер, як і

при декомпресійній хворобі, обумовленій швидким підйо-

мом людини з глибин при водолазних роботах. Вони вже

розглядалися вище.

"Закипання" рідин організму має місце при розгерме-

тизації літальних апаратів у стратосфері, на висоті 18—

20 км. Це дістає вияв в утворенні кишень у підшкірній

клітковині внаслідок накопичення пари та газів (азот,

вуглекислий газ) з відшаруванням шкіри.

Гірська хвороба може розвинутися при підйомах в го-

ри на значну висоту. Характеризується некомпенсова-

ним кисневим голодуванням, що проявляється у розладі

системи дихання та кровообігу, а при важких формах гі-

поксії — в ейфорії, галюцинаціях і навіть розладі психі-

ки. Від нестачі кисню дихання та серцебиття прискорю-

ються, внаслідок чого кров'яний тиск на якийсь час

зростає. Оскільки зовнішній атмосферний тиск і тиск у

поверхневих судинах не врівноважені, можливі розриви

судин слизової оболонки носових порожнин і барабанної

252

перетинки з кровотечею. Із селезінки та інших депо у

кров'яне русло виводиться додаткова кількість формених

елементів крові. Незважаючи на це серце, яке не отри-

мує потрібної кількості кисню, швидко втомлюється, че-

рез що у периферійних судинах починається застій кро-

ві, набряк тканин, а потім і легень.

При зовнішньому дослідженні трупа померлого від ба-

ротравми звертають на себе увагу сліди кровотечі із зов-

нішніх слухових проходів і носа, численні дрібні крово-

виливи у сполучнотканинні оболонки очей та в шкіру,

синюшність слизових оболонок і шкіряних покривів. На

розтині: кров темна та рідка, повнокров'я тканин і орга-

нів, особливо переповнена кров'ю права половина серця;

малокров'я селезінки; набряк і повнокров'я тканин моз-

ку та його оболонок, дрібні крововиливи під серозні обо-

лонки. Крім змін, характерних для високого чи низького

барометричного тиску, спостерігаються в основному чис-

ленні механічні, термічні та хімічні ушкодження.

Тяжкість тілесних ушкоджень при баротравмі кваліфі-

кується залежно від терміну розладу здоров'я або за від-

сотком втрати загальної і професійної працездатності.

253