Глава 7 ПРОЦЕСУАЛЬНi СТРОКИ

Стаття 84. Види процесуальних строкiв

Строки, в межах яких вчинюються процесуальнi дiї,

встановлюються законом або призначаються судом.

1. Процесуальнi дiї суб'єктiв'цивiльних процесуальних

правовiдносин у цивiльному^удочинствi обмежуються вста-

новленням часових меж на їх здiйснення. Встановлення

строкiв забезпечує своєчасний розгляд i вирiшення цивi-

льних справ, своєчасний захист порушеного або оспорюва-

ного права чи охоронюваного законом iнтересу.

Строки, передбаченi нормами ЦПК України, по-перше,

забезпечують строковiсть цивiльного судочинства, висту-

пають засобом впливу на суб'єктiв цивiльних процесуа-

льних правовiдносин; по-друге, виконують функцiю юри-

дичного факту, тобто спричиняють виникнення, змiну або

припинення цивiльних процесуальних правовiдносин.

Процесуальний строк становить промiжок часу, визна-

чений для вчинення процесуальних дiй учасниками про-

цесу (крiм суду).

165

2. Коментована стаття передбачає два види процесуа-

льних строкiв: встановленi законом та призначенi судом.

До перших належать строки, тривалiсть яких наперед

визначена самим законом, наприклад, таким є строк на

касацiйне оскарження постанов суду першої iнстанцiї

(ст. 291 ЦПК), строк на порушення питання про постанову

додаткового рiшення (ст. 214 ЦПК), строк на подання за-

уважень з приводу допущених у протоколi судового засi-

дання неправильно'стей або неповноти протоколу (ст. 200

ЦПК)таiн.

До призначених судом належать строки, тривалiсть

яких визначається судом з урахуванням обставин кож-

ної конкретної справи та особливостей кожної процесуа-

льної дiї. Судом (суддею) строки можуть призначатися

лише в тих випадках, якщо питання про них на законо-

давчому рiвнi не вирiшено. При цьому призначення стро-

кiв суддею можливе лише тодi, коли закон прямо перед-

бачає таке право. Так, згiдно зi ст. 139 ЦПК суддя, встано-

вивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, '

викладених у ст.ст. 137,138 ЦПК, або не оплачено держа-

вним митом, постановляє ухвалу про залишення заяви

без руху i надає позивачевi строк для виправлення недо-

лiкiв позовної заяви. Така ж сутнiсть i строкiв виправ-

лення недолiкiв касацiйної скарги, для подання додатко-

вих доказiв, нових матерiалiв тощо (ст.ст. 293, 300 ЦПК).

Призначаючи строк, суд (суддя) повинен брати до ува-

ги обставини кожної конкретної справи та особливостi

кожної процесуальної дiї, а також, якщо позовна заява .

прийнята, то всi процесуальнi строки, якi призначають-

- ся судом (суддею), мають бути скоординованi в рамках

передбачених законом строкiв для пiдготовки та роз-

гляду справ даної категорiї. Це правило слiд урахову-

вати i в тому разi, якщо позовна заява залишається без

руху, бо при усуненнi позивачем указаних недолiкiв у

строк, призначений судом, позовна заява вважається

поданою в день первiсного її подання до суду (ст. 139

ЦПК). Особливу увагу у постановi Пленуму Верховно-

го Суду України вiд 21.12.1990 р. .№ 9 <Про практику

застосування судами процесуального законодавства при

розглядi цивiльних справ по першiй iнстанцiї> придiле-

но тим випадкам, коли законом установлений строк роз-

гляду справи, що обчислюється з дня надходження за-

яви (Постанови Пленуму Верховного Суду України в

166

цивiльних справах / / Бюл. законодавства i юрид. прак-

тики України. - 1999. - № 5. - С. 99).

3. Не є процесуальними строки, встановленi законом

длясуддi або суду (службовi строки). Правила про цi стро-

ки мiстить гл. 18 ЦПК, яка регулює пiдготовку цивiльної

справи до судового розгляду, а не процесуальнi сроки. Крiм

того, вони вiдрiзняються вiд процесуальних строкiв за

наслiдками їх пропуску. Пропуск без поважних причин

процесуального строку позбавляє особу, яка бере участь

у справi, можливостi вчинити процесуальну дiю, а про-

пуск службового строку, навпаки, не знiмає з суду обов'я-

зку вчинити процесуальну дiю або комплекс процесуаль-

них дiй. Згiдно зч. 2 п. 1 постанови Пленуму Верховного

Суду України вiд 01.04.1994 р. .№ З <Про строки розгля-

ду судами України кримiнальних i цивiльних справ> на-

вмисне порушення процесуального закону чи несумлiн-

нiсть, якi спричинили несвоєчасний розгляд i тяганину

при розглядi кримiнальних або цивiльних справ i iстотно

обмежили права та законнi iнтереси громадян, слiд роз-

глядати з урахуванням конкретних обставин як ненале-

жне виконання професiйних обов'язкiв суддi (Збiрник

постанов Пленуму Верховного Суду України 1963-1995.-

4. 1.- К" 1995.- С. 27). На вiдмiну вiд процесуальних

строкiв, установлених законом, службовi строки можуть

бути продовженi (ст. 146 ЦПК).

Стаття 85. Наслiдки пропуску процесуальних

строкiв

Право на вчинення процесуальних дiй втрачається з

закiнченням встановленого законом або призначеного

судом строку. Скарги i документи, поданi пiсля закiн-

чення процесуальних строкiв, залишаються без розгля-

ду, якщо суд не знайде пiдстав для продовження або

поновлення строку.

1. Коментована стаття передбачає наслiдки пропуску

процесуальних строкiв на вчинення процесуальних дiй.

iз закiнченням установленого законом або призначено-

го судом строку втрачається право на вчинення процесу-

альних дiй. Скарги та документи, поданi пiсля закiнчен-

ня процесуальних строкiв, залишаються без розгляду, якщо

суд не знайде пiдстав для продовження або поновлення

строку на заяву сторони чи'iншої особи, яка бере участь у

справi. Так, П. працював механiком в автогосподарствi

Сiмферопольського мiського вiддiлу охорони здоров'я.

Наказом вiд 29 грудня 1973 р. його звiльнено за п. З

ст. 40 КЗпП за систематичне невиконання без поважних

причин покладених на нього обов'язкiв. Вважаючи звi-

льнення неправильним, П. у сiчнi 1974 р. звернувся з по-

зовом до автогосподарства про поновлення на роботi та

стягнення заробiтної плати за вимушений прогул. Спра-

ва розглядалася неодноразово.

26 квiтня 1974 р. П. оскаржив ухвалу обласного суду

про закриття провадження у справi, а згодом звернувся

до Кримського обласного суду з заявою про поновлення

пропущеного строку на касацiйне оскарження ухвали.

Ухвалою Кримського обласного суду вiд 3 червня

1974 р. йому вiдмовлено у поновленнi пропущеного ка-

сацiйного строку.

У скарзi П. просить скасувати зазначену ухвалу i роз-

глянути його скаргу на ухвалу про закриття проваджен-

ня у справi по сутi, посилаючись на те, що касацiйнiй

строк пропустив у зв'язку з тим, що помилково не вклю-

чив вихiднi днi у строк касацiйного оскарження.

Скарга не пiдлягає задоволенню з таких пiдстав. Вiд-

повiдно до ст. 323 ЦПК ухвала суду про закриття прова-

дження у справi може бути оскаржена протягом десяти

днiв, починаючи з наступного дня пiсля її оголошення.

З протоколу судового засiдання зрозумiло, що строк

i порядок оскарження суд роз'яснив позивачевi, на сторо-

нi якого у судовому засiданнi також брав участь адвокат.

Вiдповiдно до ст. 85 ЦПК скарга, подана пiсля закiн-

чення процесуального строку, залишається без розгляду,

якщо суд не знайде пiдстав Для продовження або понов-

лення строку.

У заявi позивача про поновлення касацiйного строку

не вказано поважних причин, якi б перешкоджали своє-

часному поданню скарги, Помилка в обчисленнi касацiй-

ного строку не вважається поважною причиною для по-

новлення строку касацiйного оскарження.

Згiдно зi ст. 87 ЦПК, якщо кiнець строку припадає на

неробочий день, то останнiм днем строку вважається пе-

рший пiсля нього робочий день. У даному разi останнiм

днем строку був робочий день.

Вiдмова обласного суду в поновленнi касацiйного стро-

ку вiдповiдає вимогам ст. 89 ЦПК, i тому пiдстав для ска-

168

сування ухвали суду немає (Бюл. законодавства i юрид.

практики України.- 1995.- № 3.- С. 224-226).

2. Разом з тим/iз закiнченням процесуального стро-

ку особи не звiльняються вiд обов'язку щодо виконання

конкретних процесуальних дiй. Так, громадяни та юри-

дичнi особи, якi не маютЬ змоги подати письмовий доказ,

котрий вимагає суд (суддя), повиннi повiдомити про це

суд, зазначивши причину. В разi неповiдомлення в уста-

новлений для подачi письмового доказу строк суд (суддя)

може накласти на винних громадян i посадових осiб

штраф. Накладення штрафу не звiльняє таких осiб вiд

обов'язку подати письмовий доказ, що вимагається су-

дом (ст. 48 ЦПК).

Стаття 86. Обчислення процесуальних строкiв

Строки, встановленi в законi або призначенi судом,

обчислюються роками, мiсяцями i днями.

Строк може визначатись також вказiвкою на подiю,

яка повинна неминуче настати.

1. Вiдповiдно до ч. 1 коментованої статтi строки, вста-

новленi законом чи призначенi судом, обчислюються ро-

ками, мiсяцями, днями. Так, касацiйнi скарги, подання на

постанови судiв першої iнстанцiї можуть бути поданi

протягом десяти днiв з наступного дня пiсля їх проголо-

шення (ст. 291 ЦПК). Сторони та iншi особи, якi брали

участь у справi, заяви про перегляд рiшень, ухвал та по-

станов у зв'язку з нововиявленими обставинами можуть

подавати протягом трьох мiсяцiв вiд дня встановлення

обставин, що стали пiдставою для перегляду рiшення, ух-

вали або постанови (ст. 345 ЦПК).

Початком перебiгу процесуального строку є день, на-

ступний пiсля календарної дати або настання подiї, якою

визначено його початок. Процесуальнi строки тривають

безперервно, з них не виключаються неробочi днi. Отже,

якщо початок перебiгу строку припадає на неробочий день,

строк обчислюється з цього (неробочого), а не найближ-

чого робочого дня.

2. Процесуальний строк може визначатися вказiвкою

на подiю, яка неминуче повинна настати. Так, сторони

зобов'язанi подати свої докази або повiдомити про них

суд до початку судового засiдання у справi (ст. 34 ЦПК),

провадження у справi зупиняється у випадку, передба-

169

ченому п. 4 ст. 221 ЩiК, до набрання законної сили ви-

роком, рiшенням, ухвалою або постановою, вiд яких зале-

жить вирiшення справи (п. З ст. 224 ЩiК) тощо.

3. Процесуальний строк може визначатися також кон-

кретною календарною датою, наприклад, датою виклику

вiдповiдача до суду в стадiї пiдгЬтовки справи до судово-

го розгляду.

4. Якщо строк обчислюється днями, мiсяцями або ро-

ками, процесуальну дiю може бути виконано протягом

усього вказаного промiжку часу, тобто в будь-який день,

не пiзнiше останнього дня даного строку. Так, касацiйну

скаргу або подання можна подати в будь-який iз десяти

днiв вiд наступного дня пiсля проголошення рiшення.

5. Процесуальний строк триває безперервно, тобто вклю-

чає й неробочi днi, крiм випадкiв,'коли неробочий день

збiгається з останнiм днем строку (ч. З ст. 87 ЩiК).

Стаття 87. Закiнчення процесуальних строкiв   . ^

Строк, обчислюваний роками, закiнчується у вiдпо-

вiднi мiсяць i число останнього року строку.

Строк, обчислюваний мiсяцями, закiнчується у вiд-

повiдне число остаднього мiсяця строку. Якщо кiнець

строку, обчиспюваиого мiсяцями, припадає па такий

мiсяць, що вiдповiдного числа не має, то строк закiнчу-

ється в останнiй день цього мiсяця.

Коли строки визначаються днями, то їх обчислюють

з дня, наступного пiсля того дня, з якого починається

строк. Якщо кiнець строку припадає на день неробочий,

то за останнiй день строку вважається перший пiсля

нього робочий день. Перебiг строку, визначеного вказi-

вкою на подiю, яка повинна неминуче наступити, почи-

нається наступного дня пiсля настання подiї.

Останнiй день строку триває до 24 години, але коли

в цей строк слiд було вчинити процесуальну дiю в судi,

де службовi заняття кiнчаються ранiше, то строк закiн-

чується в момент припинення цих занять.

Строк не вважається пропущеним, якщо до його за-

кiнчення скарга або необхiднi для суду документи чи

грошовi суми здано на пошту.

1. Коментовава стаття встановлює загальнi правила за-

кiнчення процесуальних строкiв, якi обчислюються рока-

ми, мiсяцями або днями. Процесуальний строк, який ви-

начяється роками або мiсяцями, обчислюється з дня ка-

Гендарної дати, якою визначено його початок. А коли по-

"ятокстроку, який обчислюється iюками або мiсяцями,

-.вчений вказiвкою на подiю, яка неминуче повинна

"ястати то з наступного дня пiсля надання цiєї подiї. Строк,

обчислюваний роками, закiнчується у вiдповiдний мiсяць

 число останнього року строку. А строк, обчислюваний

мiсяцями, закiнчується у вiдповiдне число останнього мi-

iтя строку В тому випадку, коли закiнчення такого строку

мпадає на такий мiсяць, що не має вiдповiдного числа, то

строк закiнчується в останнiй ден, цього мiсяця.

2 Процесуальнi строки, якi визначаються днями, об-

числюються з дня, наступного пiсля того дня, з якого по-

чинається строк. Дана стаття встеновлює загальне прави-

ло тому в разi, якщо нормою, якi передбачає обмеження

чинення процесуальної дiї строком, буде вказано iнший

пооядок обчислення, то застосовується така спецiальна

ноома Наприклад, заява про поїтановлення додаткового

тiшення може бути подана протягом десяти днiв з дня

його постановлення; на додаткоiе рiшення може бути по-

скаргу протягом десяти даiв з дня його постанов-

лення (ст. 214 ЩiК). Так, задовольняючи протест заступ-

ника Голови Верховного Суду України про скасування по-

становлених судових рiшень i направлення справи на но-

вий розгляд, судова колегiя в цивiльних справах Верхов-

ного Суду України поряд з iншiми пiдставами задоволен-

ня протесту вказала на те, що питання про постановлення

додаткового рiшення порушене бiльше, нiж через мiсяць

пiсля ухвалення рiшення, замiсть передбаченого ст. 214

ЩiК десятиденного строку (Рчд. право- 1981- № 12).

3. Останнiй день процесуального строку в усiх випад-

ках триває, як правило, до 24 'один, але коли в цей строк

слiд було вчинити процесуалiну дiю в судi, де службовi

заняття закiнчуються ранiпк, то строк закiнчується в

момент припинення цих занять.

4 Строк не вважається прспущеним, якщо до 24 годи-

ни останнього дня строку скарга, iншi документи чи гро-

шовi суми здано на пошту. П>дача скарги, документа або

грошових сум на пошту прирiвнюється до здiйснення про-

цесуальної дiї в судi. В дан>му випадку доказом здiйс-

нення дiї У встановлений стюк є поштовий штемпель на

конвертi, поштова або телеграмна квитанцiя, якi додаються

до справи.

171

Стаття 88. Зупинення процесуальних строкiв

З зупиненням провадження зупиняються i всi поточ-

нi, але ще не закiнченi по ньому строки. Зупинення стро-

кiв починається з тiєї подiї, внаслiдок якої суд зупинив

провадження. З дня вiдновлення провадження перебiг

процесуальних строкiв продовжується.

1. Перебiг процесуальних строкiв зупиняється iз зупи-

ненням провадження у справi (ст.ст. 221, 222 ЦПК). Дане

правило стосується всiх процесуальних строкiв, якi не

закiнчилися до настання подiї, що стала пiдставою для

зупинення провадження у справi. Пiсля вiдновлення про-

вадження зупиненi процесуальнi строки продовжуються

протягом часу, який залишився до їх закiнчення, тобто

час, який сплинув до зупинення провадження, входить до

загального процесуального строку.

2. Обчислюючи процесуальний строк, який залишився

пiсля вiдновлення провадження, слiд виходити з того, що

зупинення процесуальних строкiв починається з подiї, яка

стала пiдставою зупинення провадження, а вiдновлюєть-

ся перебiг строкiв iз дня вiдновлення провадження у справi,

тобто з моменту винесення судом ухвали про вiдновлен-

ня провадження у справi.

Стаття 89. Продовження та поновлення

процесуальних строкiв

Строки, призначенi судом, на прохання сторони або

iншої особи, яка бере участь у справi, суд може продов-

жити.

Сторонi або iншiй особi, яка бере участь у справi,

в разi пропуску встановленого законом строку з при-

чин, визнаних судом поважними, суд може поновити про-

пущений строк.

Питання про поновлення пропущеного строку вирi-

шує з викликом сторiн i повiдомленням осiб, якi беруть

участь у справi, той суд, в якому слiд було вчинити про-

пущену процесуальну дiю або до якого слiд було подати

документ, проте неявка цих осiб не перешкоджає вирi-

шенню поставленого перед судом питання.

Одночасно з проханням про поновлення строку нале-

жить провести ту дiю або подати той документ, вiднос-

но якого порушено прохання.

172

На ухвалу суду або суддi про вiдмову поновити про-

пущений строк може бути подано скаргу, внесено окре-

ме подання.

(Стаття 89 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом

№ 2857-12 вiд 15.12.92)

1. Дана стаття передбачає правила продовження та

поновлення процесуальних строкiв. Застосування вказа-

них правил залежить вiд виду процесуального строку.

Якщо пропущено строк, призначений судом, то на про-

хання сторони або iншої особи, яка бере участь у справi,

суд може продовжити пропущений строк. Продовження

процесуального строку являє собою надання суддею або

судом нового строку на вчинення тiєї процесуальної дiї,

яка не була з поважних причин учинена в первiсне нада-

ний строк. Продовження процесуального строку, призна-

ченого судом, допускається не тiльки пiсля його пропус-

ку, а й до його перебiгу. Строк, призначений суддею одно-

особово, продовжується ним самим. Якщо строк призна-

чено судом у колегiальному складi, то вiн може бути про-

довжений не iнакше як ухвалою суду в колегiальному

складi. В останньому випадку питання про продовження

строку вирiшується у судовому засiданнi з повiдомлен-

ням заiнтересованих осiб.

2. У разi, коли процесуальна дiя не вчинена у межах

строку, встановленого законом, суд може поновити його,

якщо строк пропущено з причин, визнаних судом поваж-

ними. Право подачi стороною або iншою особою, яка бере

участь у справi, прохання про поновлення пропущеного

строку не обмежене яким-небудь часом. Питання про

поновлення пропущеного строку вирiшується за заявою

особи, яка бере участь у справi, тим судом, в якому слiд

було вчинити процесуальну дiю. Разом iз заявою про

поновлення строку належить провести ту дiю або подати

той документ, вiдносно якого порушено прохання. В су-

дове засiдання повиннi викликатися сторони та iншi осо-

би, якi беруть участь у справi, проте їх неявка не пере-

шкоджає вирiшенню питання про поновлення пропуще-

ного строку. За поданою заявою суд постановляє мотиво-

вану ухвалу про поновлення пропущеного строку або про

вiдмову його поновити. Ухвала суду про вiдмову понови-

ти пропущений строк може оскаржуватися, на неї може

бути внесено окреме подання. Таким чином, поновлення

процесуального строку - це вiдновлення з причин, ви-

173

<ь

знаних судом поважними, втраченого у зв'язку з пропус-

ком установленого законом строку права на здiйснення

процесуальної дiї. Так, задовольняючи протест заступни-

ка Голови Верховного Суду України на ухвалу районного

суду про залишення клопотання без задоволення, прези-

дiя обласного суду зазначила, що згiдно зi ст. 89 ЦПК

питання про поновлення пропущеного процесуального

строку суд вирiшує з викликом сторiн i повiдомленням

осiб, якi беруть участь у справi. З матерiалiв справи зро-

зумiло, що Ю. П. та iншi вiдповiдачi за зустрiчним позо-

вом проживають у м. Ухтi Комi АРСР, а ведення справи

вони доручили адвокату Свiтловодської юридичної кон-

сультацiї i йому ж довiрили оскаржити судове рiшення.

Проте адвокат не виконав цього доручення i не подав

касацiйної скарги на судове рiшення. Одержавши каса-

цiйнi скарги Ю. П. та iнших, а також їх заяву з прохан-

ням поновити строк на оскарження у касацiйному по-

рядку судового рiшення, районний суд вiдмовив у задово-

леннi зазначеного прохання, але не викликав ї^их осiб у

судове засiдання, а отже, i не з'ясував поважностi причин

пропуску строку на оскарження у касацiйному порядку

судового рiшення (Рад. право.- 1985.- №11).