Глава 8 СУДОВi ВИКЛИКИ i ПОВiДОМЛЕННЯ

Стаття 90. Судовi повiстки

Судовi виклики i повiдомлення провадяться повiст-

ками, що надсилаються особам, якi беруть участь у спра-

вi, свiдкам, експертам, представникам громадських ор-

ганiзацiй i трудових колективiв за адресою, вказаною

стороною, самими цими особами або iншими учасника-

ми справи.

Повiстки разом iз зворотною розпискою надсилають-

ся рекомендованим листом або через розсильних.

Як виняток, повiстку можна видати на руки сторонi

або її представниковi з їх згоди для вручення вiдповiд-

ним особам.

(Стаття 90 iз змiнами, внесеними згiдно з Указом ПВР

№ 1461-10 вiд 23.01.81)

1. Частина 1 коментованої статтi дозволяє зробити

висновок, що учасники цивiльного процесу iнформують-

ся про майбутнє судове засiдання або про провадження

якої-небудь процесуальної дiї шляхом судових викликiв

i повiдомлень.                    -

Повiдомлення являє собою процесуальну дiю суду, ад-

ресовану особам, якi беруть участь у справi (ст. -98 ЦПК),

а також представникам громадських органiзацiй i тру-

дових колективiв, якi не є стороною у справi (ст. 161 ЦПК).

За своїм змiстом це оповiщення вказаних осiб про час

розгляду справи в судовому засiданнi або про вчинення

якої-небудь процесуальної дiї. Своєчасне повiдомлення

осiб, якi беруть участь у справi, а також представникiв

громадських органiзацiй i трудових колективiв про час

судового засiдання або вчинення процесуальних дiй за-

безпечує для них можливiсть о'собистої участi в судовому

засiданнi або у проведеннi процесуальної дiї. Питання

про явку цих осiб вирiшується, як правило, вказаними

особами, i їх неявка не перешкоджає виконанню процесу-

альної дiї, вказаної у повiдомленнi, iншими словами, їх

участь не є обов'язковою.

По деяких категорiях справ суд може визнати явку

окремих осiб, якi беруть участь у справi, обов'язковою.

Так, у справi про стягнення коштiв на утримання суд може

визнати явку вiдповiдача обов'язковою (ст. 174 ЦПК); '

у справах про визнання громадянина обмежено дiєздат-

ним чи недiєздатним (ст. 259 ЦПК); про позбавлення

батькiвських прав (ст. 71 КпШС), у спорах про дiтей (ст.

69 КпШС) явка представника органiв опiки i пiклування

' . обов'язкова.

Крiм того, суд має право визнати за потрiбне, щоб сто-

рона, яка не з'явилася, дала особистi пояснення. В цих

випадках суддя викликає (а не повiдомляє) вказаних су-

б'єктiв процесу. В разi їх неявки закон передбачає нега-

тивнi наслiдки (ст. 172 ЦПК).

Повiдомлення повинно бути направлено всiм особам,

якi беруть участь у справi, а також громадським органi-

зацiям або трудовим колективам незалежно вiд того, чи

є для них участь у судовому засiданнi обов'язковою. Цi

особи можуть просити суд про розгляд справи за їх вiдсу-

тностi. Однак у разi неявки в судове засiдання без поваж-

них причин осiб, якi беруть участь у справi (крiм позива-

ча, прокурора, адвоката), вiдсутнiсть котрих призвела до

вiдкладення розгляду справи, суд вправi накласти на них

штраф (ч. 6 ст. 172 ЦПК).

175

Судовий виклик - це вимога суду до учасникiв проце-

су з'явитися до суду для здiйснення тiєї чи iншої процесу-

альної дiї. На вiдмiну вiд осiб, якi беруть участь у справi,

явка в судове засiдання свiдкiв, експертiв, перекладачiв

є обов'язковою, тому вони викликаються в суд. За їх ухи-

лення вiд явки в суд закон передбачає цивiльно-процесу-

альну i адмiнiстративну вiдповiдальнiсть (ст.ст. 44, 58 ЦПК,

ст. 1853 КпАП).

2. По закiнченню пiдготовки справи до судового роз-

гляду суддя повинен вжити заходiв для забезпечення своє-

часної явки в судове засiдання всiх учасникiв процесу,

що є обов'язковою умовою правильного i швидкого роз-

гляду та вирiшення цивiльної справи. Розгляд справ за

вiдсутностi будь-кого з осiб, якi беруть участь у справi,

неповiдомлених про час i мiсце судового засiдання є без-

умовною пiдставою для скасування рiшення суду (п. 7

ч. 2 ст. 314 ЦПК). Наприклад, ухвалою судової колегiї

у цивiльних справах Верховного Суду України скасова-

но рiшення Тисменицького районного суду вiд 20 груд-

ня 1994 р., оскiльки справу розглянуто за вiдсутностi вiд-

повiдача, хоча в її матерiалах немає документiв, якi свiд-

чили б про те, що його повiдомлено про час i мiсце роз-

гляду справи. У зв'язку з цим не можна вважати, що

справу розглянуто з додержанням вимог закону (Рiшен-

ня Верховного Суду України: Щорiчник. 1997.- К" 1997.-

С. 75. 76). В усiх випадках судовi виклики i повiдомлення

здiйснюються повiстками: повiстками-повiдомленнями та

повiстками про виклик.

3. Частини 2, 3 даної статтi передбачають способи на-

правлення i доставки повiсток: поштою рекомендованим

листом, через розсильних i, як виняток, повiстку можна

видати на руки сторонi або її представниковi з їх згоди

для вручення вiдповiдним особам. Останнiй спосiб може

бути використаний лише при добровiльнiй згодi конкре-

тної особи надати таку допомогу суду. Примусове вру-

чення повiстки, наприклад, позивачу для доставлення вiд-

повiдачу буде суперечити як процесуальному закону,

так i нормам судової етики.

Про виклик до суду громадян України або iноземних

громадян, якiпроживають за кордоном, надсилаються спе-

цiальнi доручення та повiдомлення звичайною повiсткою

користуватися не слiд (Додатки до iнструкцiї з дiловод-

ства у Верховному Судi Автономної Республiки Крим,

176

обласному, мiжобласному, районному (мiському) судах, ^

затвердженої наказом Мiнiстерства юстицiї України

вiд 13.03.1997 р. (форма 17, 18) // Офiц. вiсн. України.-

1997.- Число 12. Кн. II). Зазначенi документи повиннi

направлятися судами в управлiння юстицiї. (Докладнiше

про порядок вручення повiсток iноземним громадянам

та особам без громадянства дивись коментар до ст. 426

ЦПК.)

4. iнформацiя про день i час судового засiдання може

бути отримана i безпосередньо в судi. Особи, якi беруть

участь у справi i знаходяться у примiщеннi суду, можуть

бути повiдомленi про розгляд справи пiд розписку (на-

приклад, при вiдкладеннi розгляду справи). В цьому ви-

падку немає необхiдностi направляти їм повiстки. Однак

на прохання якої-небудь особи, яка бере участь у справi,

їй повинна бути вручена повiстка.

Усi поверненi до суду повiстки, а також розписки ма-

ють додаватися до справи.

Стаття 91. Строк вручення повiстки про виклик

до суду

Повiстка про виклик до суду повинна бути завчасно

вручена особi, яка викликається, але у всякому разi не

пiзнiше нiж за п'ять днiв до судового засiдання.

1. Дана стаття присвячена строкам вручення повiсток

про виклик до суду. Вони повиннi бути завчасно врученi

особi, яка викликається, але в усякому разi не пiзнiше

нiж за п'ять днiв до судового засiдання. Закон зазначає

мiнiмальний строк до початку судового засiдання, в ме-

жах якого, але нiяк не пiзнiше, повиннi бути врученi по-

вiстки особам, якi викликаються.

Повiстка повинна бути вручена з таким розрахунком,

щоб зворотну розписку адресата попередньо повернули

до суду, а учасники процесу мали б достатньо часу для

явки в суд i належної пiдготовки до розгляду справи.

Згiдно з iнструкцiєю з дiловодства у Верховному Судi

Автономної Республiки Крим, обласному, мiжобласному,

Київському i Севастопольському мiських, районному (мi-

ському) судах, затвердженою наказом Мiнiстерства юс-

тицiї України вiд 13.03.1997 р., повiстки повиннi бути

виготовленi i надiсланi не пiзнiше нiж на другий день

пiсля призначення справи до розгляду незалежно вiд того,

177

на який строк її призначено (Офiц. вiск. України.-

1997.- Число 12.- Кн. II.). У тих випадках, коли надi-

слану повiстку не вручено адресату i вона повернулася до

суду, секретар судового засiдання негайно повинен з'ясу-

вати причини невручення, доповiсти про це суддi i за його

вказiвкою вжити заходiв до вручення повiстки. Другий

примiрник повiстки (розписка) пiдшивається до справи.

2. Дане правило про строки вручення повiсток, на наш

погляд, поширюється на всiх учасникiв процесу, незважа-

ючи на невдалу назву цiєї статтi <Строк вручення повiс-

тки про виклик до суду>. iз назви можна зробити висно-

вок, що вона стосується тiльки одного виду повiсток (про

виклик). Було б правильнiше її назвати <Строк вручення

судових повiсток>, тобто повiсток-повiдомлень i повiсток

про виклик.

3. Порушення правила про строки вручення повiсток

повинно розцiнюватися вищестоящими судами як iстотне

порушення норм процесуального права i є пiдставою для

скасування рiшення. Так, президiя Днiпропетровського

обласного суду, задовольняючи протест заступника Голови

Верховного Суду України про скасування рiшення Баглiй-

ського районного суду м. Днiпропетровська, вказала на

таке: <Вiдповiдно до ст.ст. 91, 94, ЦПК повiстка про ви-

клик до суду повинна бути вчасно вручена особi, яка ви-

кликається, але не пiзнiше нiж за п'ять днiв до судового

засiдання пiд розписку. Вiдповiдачi в скарзi в порядку

нагляду посилаються на те, що судовi повiстки їм не вру-

чались i про час розгляду справи вони не були повiдомле-

нi. Вiдомостi про вручення вiдповiдачам судових повiсток

в справi вiдсутнi. Згiдно з п.1 ст. 172 ЦПК суд у таких

випадках повинен вiдкласти розгляд справи. Проте суд

всупереч вимогам зазначеної норми закону розглянув спра-

ву за вiдсутностi вiдповiдачiв. Президiя Днiпропетровсь-

кого обласного суду визнала, що за таких обставин рiшен-

ня суду пiдлягає скасуванню>. (Практика судiв України

в цивiльних справах // Бюл. законодавства i юрид. прак-

тики України.- 1995.- № 3.- С. 227).

Стаття 92. Змiст повiстки про виклик

Повiстка про виклик до суду повинна мiстити в собi:

1) найменування i адресу суду з зазначенням мiсця,

дня i часу явки за викликом;

2) назву справи, по якiй робиться виклик;

178

3) вказiвку, як хто викликається дана особа (як по-

зивач, вiдповiдач, третя особа, свiдок, експерт, перекла-

дач);

4) вказiвку, чи викликається дана особа в судове за-

сiдання чи на прийом до суддi;

5) попередження про наслiдки неявки або неповiдом-

лення про причини неявки в судове засiдання.

У випадках, зазначених у статтi 138 цього Кодексу, з

повiсткою про виклик вiдповiдача суд направляє йому

копiю позовної заяви i копiї документiв, доданих до неї.

У повiстцi, що надсилається вiдповiдачевi, має бути за-

значено, що при наявностi у нього заперечень проти

позову вiн повинен подати докази на пiдтвердження своїх

заперечень.

(Стаття 92 iз змiнами, внесеними згiдно з Указом ПВР

М 1461-10 вiд 23.01.81)

1. Повiстка про виклик> що направляється судом, є ва-

жливим процесуальним документом, тому закон вказує

на обов'язковi її реквiзити.

Зi змiсту повiстки учасники процесу довiдуються про

назву справи (насамперед, про предмет позову або змiст

правової вимоги по непозовних справах), про своє проце-

суальне становище у справi, що розглядається (як пози-

вач, вiдповiдач, третя особа, свiдок, експерт, перекладач),

а також про те, в який суд i коли належить з'явитися

данiй особi.

Згiдно з п. 5 даної статтi у повiстцi про виклик повинна

мiститися вказiвка про наслiдки неявки або неповiдом-

лення про причини неявки в судове засiдання. Наслiдки

неявки можуть бути рiзними залежно вiд процесуально-

го становище особи, яка викликається.

Наслiдки неявки в судове засiдання сторiн та iнших

осiб, якi беруть участь у справi, передбаченi ст.ст. 172,174

ЦПК, свiдкiв - ст. 44 ЦПК, експертiв - ст. 58 ЦПК, пе-

рекладачiв - ст. 167 ЦПК. За злiсне ухилення вiд явки

в суд сторiн, свiдкiв, експертiв, перекладачiв передбачена

адмiнiстративна вiдповiдальнiсть (ст. iЗб^пАП).

2. Коментована стаття визначає змiст повiстки про

виклик, а вiдповiдну її форму надає iнструкцiя з дiловод-

ства у Верховному Судi Автономної Республiки Крим,

обласному, мiжобласному. Київському i Севастопольсько-

му мiському, районному (мiському) i Севастопольському

179

мiському, районному (мiському) судах, затверджена нака-

зом Мiнiстерства юстицiї України вiд 13:03. 1997 р.

Дана iнструкцiя встановлює єдиний порядок докумен-

тування дiяльностi суду, регламентує методику складання

документiв. Викладенi в нiй правила грунтуються на ви-

могах чинного законодавства, в тому чксщ цивiльного

процесуального права.

Згiдно з iнструкцiєю виготовлення i надiслання повiс-

ток забезпечує секретар судового засiдання. Повiстки про

виклик учасникiв процесу по всiх судових справах скла-

даються за вiдповiдною формою, (форма № 14 додатку до

iнструкцiї).

3. Згiдно зi ст. 138 ЦПК позивач повинен подати позо-

вну заяву з копiями вiдповiдно до кiлькостi вiдповiдачiв.

Суддя має право, коли визнає за необхiдне, залежно вiд

складностi та характеру справи затребувати вiд позивача

копiї усiх доданих до позовної заяви документiв для вiд-

повiдача. У цьому випадку разом iз повiсткою про ви-

клик вiдповiдача суд направляє йому копiю позовної за-

яви i копiї документiв, доданих до неї. У данiй-повiстцi

має бути зазначено, що при наявностi у вiдповiдача запе-

речень проти позову вiн повинен подати докази на пiд-

твердження своїх заперечень.

Стаття 93. Судовi повiстки-повiдомлення

Судовi повiстки-повiдомлення надсилаються особам,

якi беруть участь у справi, з приводу вчинення процесу-

альних дiй, в яких участь цих осiб не є обов'язковою.

Повiстка-повiдомлення повинна мiстити найменуван-

ня i адресу суду, назву справи, вказiвку про те, яку про-

цесуальну дiю буде вчинено, мiсце, день i час й" вчинення.

1. Дана стаття присвячена другому виду повiсток, а саме

судовим повiсткам-повiдомленням. Вони направляються

особам, якi беруть участь у справа для їх оповiщення

з приводу вчинення процесуальних дiй, в яких участь

цих осiб не є обов'язковою. iншими словами, повiстка-

повiдомлення має iнформативний характер, оскiльки не-

явка оповiщених осiб не перешкоджає вчиненню вiдповi-

дної процесуальної дiї.

Особи, якi беруть участь у справi, оповiщуються, зокре-

ма, з приводу вчинення таких процесуальних дiй: вико-

нання судових доручень (ст. 33 ЦПК); розгляд заяви про

/

180

iїдеаїйаййг'К ;ї-

забезпечення доказiв (ст.ст. 37, 38 ЦПК); огляд речових

доказiв, що швидко псуються (ст. 55 ЦПК); огляд речо-

вих i письмових доказiв, якi не можна доставити в суд

(п. 9 ст. 143, ст. 189 ЦПК); скасування забезпечення по-

зову судом, який розглядає справу (ст. 155 ЦПК); виправ-

лення описок i явних арифметичних помилок у рiшеннi

(ст. 213 ЦПК); роз'яснення рiшення (ст. 215 ЦПК) та iн.

2. Частина друга цiєї статтi мiстить реквiзити повiст-

ки-повiдомлення. Оскiльки явка осiб, якi беруть участь у

справi, з приводу вчинюваних процесуальних дiй не є обо-

в'язковою, то в такiй повiстцi не слiд указувати наслiдки

неявки. В повiстцi-повiдомленнi повиннi бути вказанi

найменування та адреса суду, назва справи, яка процесуа-

льна дiя вчинятиметься, мiсце, день i час її вчинення.

Стаття 94. Порядок вручення повiсток про

виклик

Повiстки про виклик, адресованi громадянам, вруча-

ються їм пiд розписку. Зворотна розписка з їх пiдписом

пiдлягає поверненню до суду з зазначенням часу одер-

жання.

Повiстка, адресована державному пiдприємству, уста-

новi, органiзацiї, колгоспу, iншiй кооперативнiй органi-

зацiї, їх об'єднанню, iншiй громадськiй органiзацiї, вру-

чається вiдповiднiй службовiй особi, яка розписується

про одержання її на зворотнiй розписцi.

Коли особа, яка викликається, не буде виявлена у

мiсцi проживання, повiстку вручають будь-кому з доро-

слих членiв сiм'ї, якi проживають разом з нею, а при

вiдсутностi їх - домоуправлiнню або адмiнiстрацiї за

мiсцем роботи, а в сiльських мiсцевостях - виконавчо-

му комiтетовi сiльської Ради народних депутатiв. Служ-

бова особа, яка одержала повiстку, зобов'язана пiд свою

вiдповiдальнiсть негайно вручити її належнiй особi.

При вiдмовi адресата одержати повiстку, особа, яка

її доставляє, робить вiдповiдну вiдмiтку на повiстцi, яка

повертається до суду. Вiдмiтка про вiдмову одержати

повiстку стверджується пiдписом службової особи до-

моуправлiння чи виконкому сiльської Ради народних

депутатiв, або представника адмiнiстрацiї за мiсцем

роботи, або пiдписами не менше двох громадян.

(Стаття 94 iз змiнами, внесеними згiдно з Указом ПВР

№ 1461-10 вiд 23.01.81)        .

181

1. Закон регламентує докладний порядок вручення

повiсток про виклик, бо в разi неявки в судове засiдання

однiєї iз сторiн або будь-кого з iнших осiб, якi беруть

участь у справi, стосовно яких немає вiдомостей про вру-

чення їм повiсток, суд не може розпочати розгляд справи,

а повинен його вiдкласти. Коли ж справа була розгляну-^

та за вiдсутностi будь-кого з осiб, якi беруть участь у справi,

не повiдомлених про час i мiсце судового засiдання, рi-

шення в будь-якому разi пiдлягає скасуванню (п. 7 ч. 2

ст. 314 ЩiК).

У коментованiй статтi вказано, що повiстка складаєть-

ся з двох частин, одна з яких залишається у адресата, а

друга (зворотна розписка про одержання повiстки) того

ж дня поштовим вiддiленням, iншими особами, якi її вру-

чали, повертається суду iз зазначенням часу одержання.

За загальним правилом повiстки про виклик, адресо-

ванi громадянам, повиннi вручатися їм особисто пiд роз-

писку. Зворотна розписка з їх пiдписом пiдлягає повер-

ненню до суду i додається до справи. По цiй розписцi суд

визначає своєчаснiсть вручення її особi, яка викликається.

2. Повiстки, адресованi юридичним особам незалежно

вiд форми власностi, вручаються вiдповiднiй службовiй

особi. В цьому випадку повiстка може бути вручена керi-

вниковi пiдприємства, установи, органiзацiї або його за-

ступникам, юрисконсульту чи вiдповiдальним працiвни-

кам канцелярiї. Особа, яка прийняла повiстку, повинна

розписатися про її одержання на зворотнiй розписцi i

вказати свою посаду.

3. Частина 3 даної статтi передбачає ситуацiю, пов'яза-

ну з вiдсутнiстю особи, якiй вручається повiстка у мiсцi

проживання. В цiй нормi мова йде про короткочасну вiд-

сутнiсть адресата i наводиться коло суб'єктiв, яким може

бути вручена повiстка. До них належать: дорослi члени

сiм'ї, котрi проживають разом з особою, яка викликаєть-

ся, за їх вiдсутностi - вiдповiдному житлово-експлуата-

цiйному органу або виконавчому органу мiсцевого само-

врядування, або за мiсцем роботи.

4. У частинi 4 коментованої статтi регламентуються

дiї особи, яка доставляє повiстку, в разi вiдмови адресата

її одержати. В цьому випадку листоноша або розсиль-

ний роблять вiдповiдну вiдмiтку на зворотнiй розписцi

повiстки, яка повинна бути повернена до суду. Вiдмiтка

182

про вiдмову одержати повiстку стверджується пiдписом

службової особи житлово-експлуатацiйної органiзацiї чи

виконкому сiльської ради або уповноваженою власником

особою за мiсцем роботи адресата, або пiдписами не мен-

ше двох громадян. У разi вiдмови адресата одержати по-

вiстку слiд, вважати, що вона йому вручена, а адресат опо-

вiщений про судове засiдання належним чином.

Стаття 95. Обов'язок осiб, якi беруть участь у

справi, повiдомляти суд про змiну

своєї адреси та про причини неявки

в судове засiдання

Сторони та iншi особи, якi беруть участь у справi,

зобов'язанi повiдомляти суд про змiну своєї адреси пiд

час провадження справи: При вiдсутностi заяви про

змiну адреси повiстки надсилаються на останню вiдому

судовi адресу i вважаються доставленими, навiть коли

адресат за цiєю адресою бiльше не проживає.

За невиконання обов'язку повiдомляти суд про змiну

своєї адреси пiд час провадження по справi суд вправi

на сторони i iнших осiб, якi беруть участь у справi, на-

класти штраф у розмiрi до одного неоподатковуваного

мiнiмуму доходiв громадян.

Особи, зазначенi в частинi першiй цiєї статтi, зобо-

в'язанi також повiдомляти суд про причини неявки в

судове засiдання. В разi неповiдомлення ними суду про

причини неявки питання про розгляд справи вирiшу-

ється за правилами статей 172, 173 цього Кодексу.

(Стаття 95 iз змiнами, внесеними згiдно з Указами ПВР

Лi 1461-10 вiд 23.01.81, № 8627-10 вiд 20.03.85; Законом

Л' 27/96-ВР вiд 02.02.96)

1. Частина перша даної статтi покладає на сторони та

iнших осiб, якi беруть участь у справi, обов'язок повi-

домляти суд про змiну своєї адреси пiд час провадження

у справi. Вперше про адреси заiнтересованих осiб суддя

дiзнається з позовної заяви (п. 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК), скар-

ги або заяви по справах, що виникають з адмiнiстратив-

но-правових вiдносин, i справах окремого провадження.

Коли сторони та iншi особи, якi беруть участь у справi,

не повiдомляють суд про змiну своєї адреси пiсля пору-

шення справи, то повiстки надсилаються на останню вi-

183

дому суду адресу i вважаються доставленими, навiть якщо

адресат за цiєю адресою бiльше не проживає.

Виконання вказаного обов'язку пов'язане з викликом

учасникiв процесу в судове засiдання i спрямоване на

своєчасний розгляд i вирiшення справи.

2. За невиконання обов'язку повiдомляти суд про змi-

ну своєї адреси пiд час провадження у справi сторони та

iншi особи, якi беруть участь у справi, можуть мати не-

сприятливi наслiдки у виглядi накладення штрафу в роз-

мiрi до одного неоподатковуваного мiнiмуму доходiв гро-

мадян. Очевидно, це пов'язано з тим, що можлива неявка

в суд указаних осiб може ускладнити процес, привести до

його вiдкладення.

3. Частина третя ст. 95 ЦПК вимагає, щоб сторони та

iншi особи, якi беруть участь у справi, повiдомляли суд

також про причини неявки в судове засiдання. В разi

"неповiдомлення ними причин неявки суд може вважати,

що вони не з'явились у судове засiдання без поважних

причин. Про наслiдки невиконання цього обов'язку го-

вориться у ст. 172 ЦПК.

Вважається доцiльним вказiвку про обов'язок повi-

домляти суд про причини неявки, включити окремим пун-

ктом у змiст судової повiстки, для чого необхiдно змiни-

ти вiдповiдно форму .№14 додатка до iнструкцiї вiд

13.03.1997 р.

Стаття 96. Вручення повiстки вiдповiдачевi,

мiсце фактичного перебування якого

невiдоме

Якщо мiсце фактичного перебування вiдповiдача не-

вiдоме, суд розглядає справу пiсля надходження повiст-

ки з пiдписом службової особи виконкому сiльської Ради

народних депутатiв за мiсцем знаходження майна вiд-

повiдача або домоуправлiння останнього вiдомого мiс-

ця перебування вiдповiдача про те, що вручити повiст-

ку адресатовi не можна через його вiдсутнiсть.

{Стаття 96 iз змiнами, внесеними згiдно з Указом ПВР

№ 1461-10 вiд 23.01.81)

1. Обов'язок указати точну назву вiдповiдача, його

мiсце проживання або перебування лежить на позиваче-

вi, який повинен це зробити в позовнiй заявi (п. 2 ч. 2

184

ст. 137 ЦПК). Позивач повинен з'ясувати останнє вiдоме

мiсце проживання вiдповiдача i повiдомити про це суд.

Якщо в момент подачi позовної заяви мiсце перебування

вiдповiдача невiдоме, позивач повинен довести цю обста-

вину (звернення в адресне бюро та органи внутрiшнiх

справ). В такому випадку допускається можливiсть

пред'явлення позову за мiсцем знаходження майна вiд-

повiдача або за мiсцем його тимчасового проживання чи

перебування, або за останнiм вiдомим мiсцем його по-

стiйного проживання чи постiйного заняття (ч. 7 ст. 126

ЦПК). Крiм того, можливе оголошення розшуку вiдповi-

дача (ст. 97 ЦПК).

2. Коли мiсце фактичного перебування вiдповiдача

невiдоме, суд може почати розгляд справи лише пiсля

надходження повiстки з пiдписом службової особи ви-

конкому сiльської (селищної) ради за мiсцем знаходжен-

ня майна вiдповiдача або житлово-експлуатацiйного ор-

гану останнього вiдомого мiсця перебування вiдповiда-

ча про те, що вручити повiстку адресатовi неможливо

через його вiдсутнiсть. Однак суд, у провадженнi якого

знаходиться справа, може передати справу на розгляд

iншому суду (п. 2 ч. 2 ст. 133 ЦПК).

3. Згiдно з проектом Цивiльного процесуального коде-

ксу України вiдповiдач, мiсце проживання або мiсце пере-

бування якого позивачу невiдоме, незважаючи на його зве-

рнення в адресне бюро i органи внутрiшнiх справ, викли-

кається в суд оголошенням у пресi. З опублiкуванням

оголошення про виклик вiдповiдач вважається повiдомле-

ним про час i мiсце розгляду справи (ст. 71 проекту ЦПК).

Стаття 97. Розшук вiдповiдача

Якщо мiсце фактичного перебування вiдповiдача не-

вiдоме, суд може оголосити його розшук як з власної

iнiцiативи, так i за заявою позивача.

Якщо невiдоме мiсце фактичного перебування вiдпо-

вiдача по справах за позовами про стягнення алiмен-

тiв, про вiдшкодування шкоди, заподiяної калiцтвом або

iншим ушкодженням здоров'я, а також втратою годува-

льника, суддя зобов'язаний оголосити розшук вiдповi-

дача.                                            '

Розшук вiдповiдача провадиться за ухвалою суду або

суддi органами внутрiшнiх справ.

185

Витрати за розшук стягуються судом на користь дер-

жави.

(Частина п'ята статтi 97 виключена на пiдставi Закону

№ 2056-iii вiд 19.10.2000)

(Стаття 97 iз змiнами, внесеними згiдно з Указами ПВР

Л° 1461-10 вiд 23.01.81, № 2994-10 вiд 11.01.82; Законами

№ 2857-12 вiд 15.12.92. № 2056-iii вiд 19.10.2000)

1. Якщо мiсце фактичного перебування вiдповiдача

невiдоме, цивiльне процесуальне законодавство передба-

чає залежно вiд характеру матерiально-правових вiдно-

син оголошення двох видiв розшуку: факультативного та

обов'язкового. Розшук вiдповiдача допускається як у ста-

дiї пiдготовки справи до судового розгляду, так i пiд час

судового розгляду. В останньому випадку суд може зупи-

нити провадження у справi (п. З ст. 222 ЦПК).

У разi факультативного розшуку вiдповiдача iнiцiа-

тива може належати як позивачу, так i самому суду. При

вирiшеннi цього питання суд повинен керуватися доцi-

льнiстю оголошення розшуку, ураховуючи цiну пред'яв-

леного позову i змiст правової вимоги, якщо суд має вi-

домостi про те, що вiдповiдач ухиляється вiд явки до

суду.

2. За позовами про стягнення алiментiв, про вiдшко-

дування шкоди, заподiяної калiцтвом або iншими ушко-

дженнями здоров'я, а також втратою годувальника ого-

лошення розшуку вiдповiдача має обов'язковий харак-

тер.

3. Розшук вiдповiдача здiйснюється за ухвалою суду

або суддi, в провадженнi якого знаходиться дана справа.

В ухвалi про розшук указується прiзвище,.iм'я, по бать-

ковi вiдповiдача, дата i мiсце його народження, якщо вi-

доме, останнє мiсце проживання i роботи вiдповiдача, а

також iншi вiдомостi, що має суд i якi можуть полегши-

ти пошук.

Постановлена судом ухвала направляється для вико-

нання в органи внутрiшнiх справ за мiсцем знаходження

цього суду або за останнiм вiдомим мiсцем проживання

вiдповiдача.

4. Зважаючи на те, що розшук вiдповiдача ведеться за

рахунок держави, витрати за розшук стягуються з вiдпо-

вiдача в доход держави за рiшенням суду (п. З ч. 2 ст. 63

ЦПК, ч. 5 ст. 203 ЦПК).

186

Розмiр витрат, пов'язаних iз розшуком особи, яка ухи-

ляється вiд сплати належних з неї платежiв, складає до

п'яти мiнiмальних заробiтних плат. (Про визначення

розмiру витрат, пов'язаних з розшуком вiдповiдачiв у

цивiльних справах: Постанова Кабiнету Мiнiстрiв Укра-

їни вiд 01.02.1995р. № 78/ЗП України.- 1995.- № 4.-

Ст.101).

5. У виконавчому провадженнi також передбаченi обо-

в'язковi i факультативнi пiдстави для розшуку боржни-

ка, його майна або розшуку дитини (за позовом про вiдi-

брання дитини). За їх наявностi державний виконавець

звертається до суду з поданням про винесення ухвали

про розшук боржника, його майна або дитини (ст. 42 За-

кону України вiд 21.04.1999 р. <Про виконавче прова-

дження>),