Глава 9 ЗАГАЛЬНi ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 98. Склад осiб, якi беруть участь у справi

Особами, якi беруть участь у справi, визнаються: сто-

рони, третi особи, представники сторiн та третiх осiб,

прокурор, органи державного управлiння, профспiлки,

державнi пiдприємства, установи, органiзацiї, колгос-

пи, iншi кооперативнi органiзацiї, їх об'єднання, iншi

громадськi органiзацiї та окремi громадяни, якi захи-

щають права i законнi iнтереси iнших осiб, а також за-

явники та iншi заiнтересованi особи у справах, перед-

бачених главами 29 i 33 цього Кодексу.

(Стаття 98 iз змiнами, внесеними згiдно з Указом ПВР

№ 1461-10 вiд 23.01.81)

1. До суб'єктiв процесуальної дiяльностi в цивiльному

судочинствi вiдносять суд, осiб, якi беруть участь у справi,

та осiб, якi сприяють здiйсненню правосуддя.

Коментована стаття передбачає склад осiб, якi беруть

участь у справi. Унiфiковане регулювання складу таких

осiб, як i їх прав та обов'язкiв, закрiплених у ст. 99 ЦПК,

можливе i доцiльне з точки зору юридичної технiки, оскi-

льки цих учасникiв цивiльного процесу об'єднують деякi

спiльнi ознаки. По-перше, вони юридичне заiнтересованi

у кiнцевому результатi цивiльної справи; по-друге, мета

їх участi у цивiльному процесi - захист прав або охоро-

188

нюваних законом iнтересiв; по-третє, особи, якi беруть

участь у справi, своїми процесуальними дiями можуть

впливати на хiд цивiльного процесу.

2. Незважаючи на певну спiльнiсть ознак, осiб, якi бе-

руть участь у справi, доцiльно диференцiювати на двi гру-

пи. Перша група - особи, якi мають матерiально-право-

ву та процесуально-правову заiнтересованiсть i виступа-

ють на захист своїх прав або охоронюваних законом iн-

тересiв (це сторони та третi особи). Друга група - особи,

якi мають лише процесуально-правову заiнтересованiсть

i виступають на захист прав або охоронюваних законом

iнтересiв iнших осiб, тобто <чужих> iнтересiв (представ-

ники сторiн та третiх осiб, прокурор, органи державного

управлiння, мiсцевого самоврядування, профспiлки, iншi

органiзацiї та окремi громадяни).

До осiб, якi беруть участь у справi, належать також

заявники та iншi заiнтересованi особи у справах, що ви-

никають iз адмiнiстративно-правових вiдносин, та у спра-

вах окремого провадження.

3. Кожна з осiб, якi беруть участь у справi, виконує

лише їй властивi процесуальнi функцiї i має специфiч-

ний правовий стан. Тому в кожнiй цивiльнiй справi клю-

човим е правильне визначення складу осiб, якi беруть

участь у справi, та конкретного процесуального станови-

ща, яке має зайняти та чи iнша особа (ст. 143 ЦПК).

Неправильне визначення процесуального становища

осiб, якi беруть участь у справi, призводить до незаконно-

стi судових актiв.

Так, по однiй iз справ провадження у справi про ви-

знання договору дарування недiйсним було закрито з

мотивiв, що позивачка померла i спадкоємцiв за законом

або заповiтом немає. Проте вiдповiдно до ч. 2 ст. 524 ЦК,

якщо немає спадкоємцiв нi за законом, нi за заповiтом,

або жоден iз спадкоємцiв не прийняв спадщини або всi

спадкоємцi позбавленi заповiдачем спадщини, майно по-

мерлого за правом спадкоємства переходить до держави.

Оскiльки данi спiрнi правовiдносини допускають пра-

вонаступництво, правонаступником позивачки у судово-

му процесi мала бути вiдповiдна державна податкова ад-

мiнiстрацiя.

Гагарiнський районний суд м. Севастополя у зв'язку

зi смертю позивачки закрив провадження у справi за по-

зовом Андреєвої про розiрвання договору довiчного утри-

189

мання, вважаючи, що спадкоємець за заповiтом не може

бути процесуальним правонаступником. У випадку об-

грунтованостi заявленого позову на передане за договором

майно вiдкривається спадщина: особа, на користь якої

складено заповiт, може бути правонаступником у право-

вiдносинах власностi i разом з цим згiдно зi ст. 106 ЦПК

i процесуальним правонаступником (Судовi прецеден-

ти щодо розгляду судами окремих категорiй цивiльних

справ. - Харкiв, 2000.- С.161).

Останнiм часом стала збiльшуватися кiлькiсть справ

за позовами до засобiв масової iнформацiї про захист че-

стi, гiдностi, дiлової репутацiї та про компенсацiю мора-

льної шкоди.

В узагальненнi судової колегiї Верховного Суду Укра-

їни судової практики в цивiльних справах зазначається,

що суди допускають помилки у визначеннi сторiн. У ньо-

му зазначено, що вiдповiдно до ст. 21 Закону України

<Про друкованi засоби масової iнформацiї (пресу) в Укра-

їнi> редакцiя засобу масової iнформацiї дiє на пiдставi

свого статуту i набуває статусу юридичної особи з дня

державної реєстрацiї. У такому статусi редакцiя може

бути належною стороною у справi.

У зв'язку з цим судам необхiдно з'ясовувати правовий

статус редакцiї засобу масової iнформацiї, витребувавши

статут i реєстрацiйнi документи. Проте окремi суди, якi

помилково тлумачать ст. 41 цього Закону, притягують як

вiдповiдачiв не тiльки редакцiї, але i їх засновникiв, вида-

вцiв та iнших осiб, або, навпаки, за наявностi пiдстав не

притягують до участi у справi належних вiдповiдачiв.

Так, Київський районний суд м. Полтави розглянув

i задовольнив позов Д. до редакцiї газети .<Цiлком вiдве-

рто> про захист честi i гiдностi та вiдшкодування мора-

льної шкоди. У касацiйному порядку це рiшення скасо-

вано, оскiльки було з'ясовано, що редакцiя не являла со-

бою юридичну особу, а такою був її засновник - iнфор-

мацiйно-видавниче агентство <Астрая>.

Центральномiський районний суд м. Горлiвки Доне-

цької областi задовольнив позов ЗАТ <Рекламно-iнфор-

мацiйне агентство <Комсомольська правда> до Ц., редак-

цiї газети <Спадщина> та засновникiв газети - АТВТ

<Хвиля> i фiрми <Схiдна Україна> про захист честi i гi-

дностi та вiдшкодування моральної шкоди. Судова коле-

гiя обгрунтовано скасувала це рiшення у частинi стяг-

нення моральної шкоди з засновникiв, зазначивши в ухва-

190

лi, що згiдно iз статусом редакцiї газети редакцiя не несе

вiдповiдальностi за зобов'язаннями засновникiв, а заснов-

ники-за зобов'язаннями редакцiї.

Помилковими-в контекстi визначення судом кола осiб,

якi пiдлягають притягненню до участi у справi як вiдпо-

вiдачi, були дiї Буського районного суду Львiвської обла-

стi при розглядi справи за позовом Б-я до К-о про захист

честi i гiдностi у зв'язку з публiкацiєю в газетi <Галиць-

кий шлях>. Суд не притягнув редакцiю газети до участi

у справi, вважаючи, що її iнтереси представляє вiдповiдач

К-й, який одночасно був i автором публiкацiї, i редакто-

ром газети. Аналогiчну помилку допустив Золочiвський

райсуд цiєї ж областi (справа за позовом 0-н до газети

<Селянин>).

Зарiчний райсуд м. Суми задовольнив позов фiзкуль-

турно-спортивної органiзацiї <Локомотив> про захист

дiлової репутацiї i одночасно стягнув моральну шкоду

з тижневика <Пiдприємець>, автора публiкацiї Б-а та го-

ловного редактора газети. Колегiя обгрунтовано скасува-

ла рiшення у частинi стягнення моральної шкоди з реда-

ктора газети, оскiльки таку вiдповiдальнiсть повиннi були

нести тижневик та автор публiкацiї (Судовi прецеденти

щодо розгляду судами окремих категорiй цивiльних

справ.- Харкiв, 2000.- С. 180, 181).

Стаття 99. Права i обов'язки осiб, якi беруть

участь у справi

Особи, якi беруть участь у справi, мають право зна-

йомитися з матерiалами справи, робити з них витяги,

одержувати копiї рiшень, ухвал, постанов i iнших доку-

ментiв, що є у справi, брати участь у судових засiдан-

нях, подавати докази, брати участь в їх дослiдженнi,

заявляти клопотання та вiдводи, давати уснi i письмовi

пояснення судовi, подавати свої доводи, мiркування та

заперечення, оскаржувати рiшення i ухвали суду, а та-

кож користуватись iншими процесуальними правами,

наданими їм законом.

Зазначенi в пiй статтi особи зобов'язанi добросовiсно

користуватися належними їм процесуальними правами.

1. У коментованiй статтi передбачено комплекс прав

та обов'язкiв осiб, якi беруть участь у справi. Перелiк за-

крiплених у цiй статтi прав i обов'язкiв осiб, якi беруть

191

участь у справi, не е вичерпним. Вони можуть здiйснюва-

ти й iншi передбаченi законом процесуальнi права як

особи, якi беруть участь у справi.

2. Крiм того, кожна з осiб, якi беруть участь у справi,

має специфiчнi права та обов'язки, що визначаютьспеци-

фiчнiсть процесуальних функцiй та конкретного проце-

суального становища i закрiпленi у ЦПК (ст.ст. 103,107-

109,115, 118-120. 122 та iн).

Стаття 100. Цивiльна процесуальна

правоздатнiсть

Здатнiсть мати цивiльнi процесуальнi права та обо-

в'язки (цивiльна процесуальна правоздатнiсть) визна-

ється за всiма громадянами України незалежно вiд по-

ходження, соцiального i майнового стану, расової i на-

цiональної належностi, статi, освiти, мови, ставлення

до релiгiї, роду i характеру занять, мiсця проживання

та iнших обставив, а також за державними пiдприємст-

вами, установами, органiзацiями, колгоспами, iншими

кооперативними органiзацiями, їх об'єднаннями, iнши-

ми громадськими органiзацiями, якi користуються пра-

вами юридичної особи.

(Стаття 100 iз змiнами, внесеними згiдно з Указом ПВР

№ 1461-10 вiд 23.01.81; Законом № 2857-12 вiд 15.12.92)

Стаття визначає змiст та обсяг цивiльної процесуаль-

ної правоздатностi як юридичної здатностi мати цивiль-

нi процесуальнi права та обов'язки.

Коментована стаття мiститься у роздiлi <Особи, якi

беруть участь у справi, їх права i обов'язки>, тому з точки

зору юридичної технiки цивiльна процесуальна право-

здатнiсть поширюється на цих суб'єктiв цивiльного про-

цесу. Проте вона стосується лише сторiн, а загальної, єди-

ної за змiстом для всiх суб'єктiв цивiльного процесуаль-

ного права правоздатностi не iснує.

Законодавче вирiшення питання свiдчить про те, що

в цивiльне процесуальне законодавство впроваджено конс-

трукцiю цивiльної правоздатностi, яка у цивiльному су-

дочинствi не застосовується.

Стаття 101. Цивiльна процесуальна дiєздатнiсть

Здатнiсть особисто здiйснювати свої права в судi та

доручати ведення справи представниковi (цивiльна про-

192

цесуальна дiєздатнiсть) належить громадянам, якi до-

сягли повнолiття, а також юридичним особам.

Неповнолiтнi вiком вiд п'ятнадцяти до вiсiмнадцяти

рокiв можуть виступати в судi особисто як сторона лише

в справах, що виникають з угод, якi вони вправi згiдно

з законом укладати самостiйно, та в справах про вiд-

шкодування заподiяної ними шкоди. Притягнення до

участi в таких справах батькiв, усиновителiв або пiклу-

вальникiв неповнолiтнiх для подання їм допомоги зале-

жить вiд суду. Якщо справа виникає з угоди, на укла-

дення якої неповнолiтнiм потрiбна згода батькiв, уси-

новителiв або пiклувальникiв, суд повинен притягти

останнiх до участi в справi для захисту iнтересiв непов-

нолiтнiх.

Права та охоронюванi законом iнтереси неповнолi-

тнiх, якi не досягли п'ятнадцяти рокiв, а також грома-

дян, визваних недiєздатними внаслiдок душевної хво-

роби чи недоумства або обмежено дiєздатними внаслi-

док зловживання спиртними напоями чи наркотични-

ми засобами, захищають в судi їх законнi представни-

ки - батьки, усиновителi, опiкуни чи пiклувальники.

1. У коментованiй статтi, в якiй передбачено змiст та

обсяг цивiльної процесуальної дiєздатностi сторiн, зазна-

чається, що вона виникає для громадян з моменту досяг-

нення повнолiття, а для органiзацiй - з моменту виник-

нення юридичної особи.

2. Змiст дiєздатностi неповнолiтнiх вiд 15 до 18 рокiв

полягає у тому, що вони можуть здiйснювати свої проце-

суальнi права як сторони лише у справах, що виникають

з угод, якi вони вправi згiдно з законом укласти само-

стiйно, та у справах про вiдшкодування заподiяної ними

шкоди (ч. 2 ст. 101 ЦПК). Передбачається також залу-

чення у цих випадках батькiв неповнолiтнiх як додатко-

вих вiдповiдачiв.

3. Частина 3 ст. 101 ЦПК передбачає абсолютну немо-

жливiсть здiйснювати свої процесуальнi права неповно-

лiтнiми, якi не досягли 15 рокiв, а також громадянами,

визнаними недiєздатними або обмежено дiєздатними.

Права цих осiб у судi захищають батьки, усиновителi, опi-

куни чи пiклувальники як законнi представники.

193

i-,',й'й(1-" .

-i ^.-у-ч-,;