Глава 13 ПОВНОВАЖЕННЯ ПРОКУРОРА В ПРОЦЕСi

(Назва глави 13 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом

№ 2857-12 вiд 15.12.92)

Стаття 118. Право прокурора звернутися до суду

з заявою на захист прав i законних

iнтересiв громадян та державних

iнтересiв

Прокурор має право звернутися до суду з заявою на

захист прав i законних iнтересiв громадян та держав-

них iнтересiв.

(Стаття 118 iз змiнами, внесеними згiдно з Указом ПВР

№ 1461-10 вiд 23.01.81; Законом № 2857-12 вiд 15.12.92)

1. Звертаючись до суду з заявою на захист прав i за-

конних iнтересiв громадян та державних iнтересiв, про-

курор реалiзує конституцiйну функцiю представництва

iнтересiв громадян або держави в судi (див. комент. до

ст. 13 ЦПК).

Прокурор вправi звернутися до суду з заявою на за-

хист прав i охоронюваних законом iнтересiв громадян,

якщо вони за станом здоров'я або з iнших поважних

причин не можуть захищати свої права (ч. 1 ст. 13 ЦПК).

257

Поважною причиною, за якою громадянин не може

захистити свої права в судi, є його хвороба, сюди ж можна

вiднести i похилий вiк громадянина, неповнолiття або

недiєздатнiсть, визнання громадянина обмежено дiєздат-

ним або безвiсно вiдсутнiм та iн.

На захист прав i охоронюваних законом iнтересiв не-

повнолiтнiх, недiєздатних, обмежено дiєздатних або безвiс-

но вiдсутнiх прокурор звертається до суду з заявою, коли

їхнi батьки, усиновителi, опiкуни чи пiклувальники, а та-

кож органи виконавчої влади ухиляються вiд їхнього за-

хисту.

Коментована стаття та Закон України <Про прокура-

туру> (п. 6 ч. 2 ст. 20) не конкретизують, коли прокурор

вправi подати до суду позов для захисту державних iнте-

ресiв. У чинному законодавствi немає обмежень для про-

курора незалежно вiд виявлених порушень закону, що

зачiпають iнтереси держави, чи вiд будь-яких iнших об-

ставин. Проте прокурор не повинен замiнювати органи

державного управлiння, контролю та мiсцевого самовря-

дування (ч. 2 ст. 19 Закону України <Про прокуратуру>).

Зазначенi органи надiленi правом самостiйно звертатися

до суду на захист iнтересiв держави, бо на них покладено

обов'язок захищати державнi iнтереси. Таким чином,

прокурор може скористатися своїм правом звернутися до

суду з заявою про захист iнтересiв держави у випадках,

коли органи державного управлiння, контролю та мiсце-

вого самоврядування, на якi вiдповiдними законодавчи-

ми актами покладено обов'язок захищати iнтереси дер-

жави, не вживають передбачених законом заходiв для

цього. Наприклад, органи державної податкової служби

в Українi вiдповiдно до ст. 10 Закону України <Про дер-

жавну податкову службу в Українi> зобов'язанi подавати

позови на громадян про стягнення в доход" держави забо-

ргованостi перед бюджетом та державними цiльовими

фондами.

Коли зазначенi державнi органи не роблять цього, ви-

ходячи iз свого вiдомчого пiдходу, або їх посадовi особи

не виконують своїх обов'язкiв щодо захисту державних

iнтересiв, прокурор звертається з заявою до суду, оскiль-

ки цi iнтереси залишаються не захищеними.

Одночасно з поданням позову прокурор зобов'язаний

вжити передбаченi законом заходи щодо притягнення

258

винних посадових осiб до вiдповiдальностi (п. З ч. 2 ст. 20

Закону України <Про прокуратуру>).

Генеральний прокурор України в наказi вiд

28.10.1998 р. № 8 <Про дiяльнiсть прокурорiв по пред-

ставництву iнтересiв громадян i держави у судах> зобо-

в'язує прокурорiв першочергово забезпечити заходами

цивiльного судочинства захист соцiальних прав грома-

дян, а також вiдшкодування шкоди, завданої державi, стя-

гнення заборгованостi перед бюджетом, Пенсiйним фон-

дом та iншими позабюджетними фондами соцiальної

спрямованостi.

2. Згiдно зi ст. ЗО ЦПК прокурор, який пред'явив по-

зов, зобов'язаний довести тi обставини, на якi вiн посила-

ється як на пiдставу своїх вимог до вiдповiдача (вiдповi-

дачiв). Тому перш нiж подати позов прокурор повинен

ретельно його пiдготувати, а саме; а) з'ясувати обставини

правопорушення i пов'язанi з ним правовi наслiдки; б)

визначити коло причетних до правопорушення осiб; в)

зiбрати необхiднi докази для обгрунтування вимог iз ура-

хуванням заперечень осiб, яких вiн має намiр притягнути

як вiдповiдачiв; г) визначити цiну позову, якщо позов

пiдлягає оцiнцi; д) встановити, до якого суду необхiдно

звернутися з заявою.

При пiдготовцi позовiв прокурорам належить додава-

ти до них усi необхiднi документи, а також використову-

вати матерiали перевiрок, проведених органами контро-

лю (статистики, податкової iнспекцiї. Нацiонального бан-

ку та iн.).

Змiст i форма позовної заяви прокурора повиннi вiд-

повiдати вимогам ст. 137 ЦПК, оскiльки в ЦПК України

немає спецiальної статтi про заяву прокурора.

Коли прокурор звертається до суду за захистом iнте-

ресiв iнших осiб (п. 2 ст. 5, та ст. 118 ЦПК), у його заявi

мають бути зазначенi прокурор та особа, в iнтересах якої

цю заяву було подано.

Якщо прокурор звертається до суду про захист держа-

вних iнтересiв, вiн зобов'язаний зазначити у заявi орган,

уповноважений державою виконувати вiдповiдну функ-

цiю у спiрних правовiдносинах.

Поняття <орган, уповноважений державою здiйснюва-

ти вiдповiднi функцiї у спiрних вiдносинах> означає та-

кий орган, на який державою покладено обов'язок щодо

259

здiйснення конкретної дiяльностi у вiдповiдних право-

вiдносинах, спрямованої на захист iнтересiв держави.

Таким органом згiдно зi ст. 6, 7, 13, 143 Конституцiї

України може бути орган державної влади або орган мi-

сцевого самоврядування, якому законом надано повнова-

ження органу виконавчої влади (Рiшення Конституцiй-

ного Суду України вiд 08.04.1999 р., Зрп/99 справа

1-1/99). Це Нацiональний банк України, Фонд державно-

го майна України, податковi адмiнiстрацiї, мiнiстерства.

Зазначенi органи дiють вiд iменi держави в межах їх ком-

петенцiї, встановленої вiдповiдними законодавчими ак-

тами, що визначають їх функцiю.

Орган, уповноважений державою виконувати вiдповiд-

нi функцiї у спiрних вiдносинах, фактично я позивачем у

справах, порушених за позовною заявою прокурора, i на

пiдставi ч. З ст. 104 ЩiК е стороною у цивiльному проце-

сi. Цей орган вчиняє процесуальнi дiї згiдно зi ст. 99, 103

ЦПК.

Громадянин, в iнтересах якого розпочато справу за за-

явою прокурора, також бере участь у процесi як позивач

нарiвнi з прокурором, який подав заяву (ч. З ст. 104 ЦПК).

У заявi до суду крiм фактичної пiдстави позову (п. 4

ст. 137 ЦПК) прокурору необхiдно зазначити й правову

пiдставу, тобто посилатися на норми матерiального права,

з застосуванням яких повинна бути вирiшена справа. При

цьому норми матерiального права слiд тлумачити стосов-

но зазначених спiрних правовiдносин. Чiтка правова ква-

лiфiкацiя спiрних  правовiдносин iз посиланням на за-

кон не тiльки допомагає суду правильно, згiдно з вимога-

ми закону вирiшити спiр, але й суттєво впливає на пози-

цiю вiдповiдача.

Прокурор зобов'язаний подати позовну заяву з копiя-

ми за кiлькiстю вiдповiдачiв (ст. 138 ЦПК). Законом не

передбачено подання копiй позовних заяв для осiб, на

захист iнтересiв яких прокуррр звертається до суду.

Проте прокурору слiд направити копiї позовних заяв

особам, на захист iнтересiв яких вiн звертається з заявою,

або додати цi копiї до позовної заяви та просити суд на-

дiслати їх зазначеним особам, яким це дасть можливiсть

завчасно ознайомитися з позовною вимогою прокурора,

пiдготуватися до судового розгляду та взяти активну

участь у дослiдженнi матерiалiв справи.

260

Вiдповiдно до п. ЗО ст. 4 Декрету Кабiнету Мiнiстрiв

України <Про державне мито> вiд 21.01.1993 р. Генераль-

на прокуратура України та її органи звiльняються вiд опла-

ти державного мита при подачi заяв до суду. У зв'язку з

цим положення ст. 139 ЦПК про наслiдки несплати дер-

жавного мита на заяви прокурора не поширюються.

Стаття 119.

(Статтю 119 виключено на пiдставi Закону № 2857-12

вiд 15.12.92)

Стаття 120. Процесуальнi права прокурора в судi

першої iнстанцiї

Прокурор є учасником розгляду цивiльних справ у

судi. Вiн користується правами, зазначеними у статтi

99 цього Кодексу, i, крiм того, має право:

1) пiдтримувати або змiнювати заяви, з якими вiн

звернувся до суду на захист прав i законних iнтересiв

громадян та державних iнтересiв, чи вiдмовлятись вiд

них;

2) вносити касацiйнi або окремi подання вiдповiдно

на рiшення або ухвали i постанови суду першої iнстан-

цiї у справах чи з питань, розглянутих з участю проку-

рора.

Вiдмова прокурора вiд поданої ним заяви або змiна

заявлених ним вимог не позбавляє особу, на захист прав

та законних iнтересiв якої цю заяву було подано, права

вимагати вiд суду розгляду справи по сутi. Судовi витра-

ти в такому разi оплачуються на загальних пiдставах.

(Стаття 120 iз змiнами, внесеними згiдно з Указом ПВР

М 1461-10 вiд 23.01.81; Законом № 2857-12 вiд 15.12.92)

1. Прокурор є учасником розгляду цивiльних справ у

судi. Вiн входить до складу осiб, якi беруть участь у спра-

вi (ст. 98 ЦПК).

Як особа, що бере участь у справi, прокурор надiлений

правами цiєї групи учасникiв процесу. Вiн має право зна-

йомитися з матерiалами справи, робити витяги з неї, дава-

ти пояснення за позовом (заявою) або в справi, заперечу-

вати проти клопотань i доводiв iнших учасникiв процесу,

одержувати копiї рiшень, ухвал, постанов, а також вчиня-

ти iншi дiї, передбаченi процесуальним законодавством

(ст. 99 ЦПК).

261

Прокурор, крiм того, має повноваження, якi дають йому

можливiсть виконувати завдання, визначенi у ст. 13 ЦПК,

ст. 34 Закону України <Про прокуратуру>.

Вiн може пiдтримувати або змiнювати в ходi судового

розгляду заяви або вiдмовлятися вiд них. Вiдмова проку-

рора вiд заяви або змiна заявлених ним вимог не позбав-

ляє особу, в iнтересах якої цю заяву було подано, права

вимагати розгляду справи по сутi, тобто розпорядницькi

дiї прокурора не можуть спричинити закриття проваджен-

ня у справi.

Так, прокурор Бiловодського району Луганської об-

ластi пред'явив позов в iнтересах спадкоємцiв М. Кар-

пова i Т. Ярченко до А. Карпової i Т. Карпової про ви-

знання Недiйсним договору дарування будинку.

Ухвалою Луганського обласного суду провадження у

справi за позовом прокурора про визнання недiйсним

договору дарування будинку закрито.

Закриваючи провадження у частинi пред'явлення по-

зову прокурором в iнтересах М. Карпова i Т. Ярченко,

обласний суд послався на те, що прокурор вiдмовився вiд

позову i що така вiдмова не суперечить вимогам закону

та не порушує будь-чиїх прав i охоронюваних законом

iнтересiв.

Проте з цими мотивами обласного суду погодитися не

можна.

Матерiали свiдчать, що дану справу дiйсно прийнято

до провадження суду за позовом прокурора, але особи, на

захист iнтересiв яких пред'явлено позов, вступили в справу

як позивачi i весь час пiдтримували позовнi вимоги та вiд

позову не вiдмовлялися. За таких обставин суд не мав

законних пiдстав закривати провадження у справi, бо на

вимогу заiнтересованих осiб справу необхiдно було вирi-

шувати по сутi, незважаючи на вiдмову прокурора вiд

пред'явленого позову (Комаров В.В. Цивiльне процесуа-

льне право України: практика застосування.- Харкiв,

1993.-С. 113, 114).

Прокурор не є учасником матерiально-правових вiд-

носин мiж сторонами, якi розглядаються судом. Вiн не

вправi розпоряджуватися матерiальними правами тiєї

особи, в iнтересах якої звернувся до суду з заявою, i рi-

шення суду поширюється не на нього, а на особу, в iнтере-

сах якої було порушено справу (ч. 4 ст. 231 ЦПК). Тому

при вiдмовi прокурора вiд позову провадження у справi

262

може бути закрито лише у разi вiдмови вiд позовних ви-

мог тiєї особи, в iнтересах якої було порушено справу,

i якщо ця вiдмова'буде прийнята судом (ч. 5 ст. 103, п. 4

ст. 227 ЦПК).

Коли особа, на захист прав i законних iнтересiв якої

була подана заява прокурором, вимагає розгляду справи

по сутi, судовi витрати оплачуються цiєю особою на зага-

льних пiдставах (ч. 2 ст. 120 ЦПК).

2. Прокурор або його заступник у межах повноважень

може вносити касацiйнi чи окремi подання на постанову

суду першої iнстанцiї незалежно вiд участi в справi, про-

те тiльки у справах або з питань, розглянутих з участю

прокурора. Помiчники прокурорiв, прокурори управлiнь

i вiддiлiв вносять касацiйнi (окремi) подання тiльки

у справах, у розглядi яких вони брали участь (ч. 2 ст. 289,

ч. 1 ст. 323 ЦПК).

Касацiйне (окреме) подання - процесуальний доку-

мент, у якому прокурор> ставить перед вищестоящим су-

дом питання про скасування або змiну незаконного чи

необгрунтованого рiшення, ухвали та постанови суду пер-

шої iнстанцiї, що не набрали сили. Касацiйне подання

вноситься на рiшення суду, а окреме подання - на ухва-

ли суду першої iнстанцiї та постанови суду.

Подання є приводом до початку провадження у каса-

цiйнiй iнстанцiї з метою перевiрки за наявними у справi i

додатковими матерiалами законностi та обгрунтованостi

рiшення, ухвали чи постанови суду, а також перевiрки до-

держання процесуального порядку провадження у справi.

Генеральний прокурор України в наказi вiд

28.10.1998 р. № 8 <Про дiяльнiсть прокурорiв по пред-

ставництву iнтересiв громадян i держави в судi> зобов'я-

зує прокурорiв не лишати без реагування незаконнi та

необгрунтованi рiшення, ухвали i постанови судiв у спра-

вах, розглянутих з їхньою участю, своєчасно вносити на

них касацiйнi (окремi) подання.

Касацiйнi та окремi подання вносяться: а) на рiшення,

ухвали i постанови районних (мiських), мiжрайонних

(окружних) судiв - до судових колегiй Верховного Суду

Автономної республiки Крим, обласних судiв. Київського

та Севастопольського мiських судiв; б) на рiшення, ухва-

ли i постанови Верховного Суду Автономної Республiки

Крим, обласних та мiжобласних судiв, Київського та Се-

вастопольського мiських судiв - до судової колегiї

263

з цивiльних справ Верховного суду України; в) на рi-

шення, ухвали i постанови вiйськових судiв гарнiзонiв -

до судових колегiй вiйськових судiв регiонiв та Вiйсь-

ково-Морських Сил, а на рiшення, ухвали i постанови

останнiх - до Верховного Суду України.

Право внесення подання в межах повноважень нада-

ється: а) районним (мiським) прокурорам i прирiвня-

ним до них та їх заступникам - на рiшення, ухвали i по-

станови районних (мiських), мiжрайонних (окружних)

судiв; б) прокурору Автономної Республiки Крим, проку-

рорам областей i прирiвняним до них, прокурорам мiст

Києва, Севастополя та їх заступникам - на рiшення, ухва-

ли i постанови Верховного Суду Автономної Республiки

Крим, обласних та мiжобласних судiв, Київського i Сева-

стопольського мiських судiв, а також районних (мiських),

мiжрайонних (окружних) судiв вiдповiдно; в) прокурорам

вiйськових гарнiзонiв - на рiшення, ухвали i постанови

вiйськових судiв гарнiзонiв, а прокурорам регiонiв, Вiй-

ськово-Морських Сил - на рiшення, ухвали та постанови

вiйськових судiв гарнiзонiв, а також вiйськових судiв ре-

гiонiв, Вiйськово-Морських Сил вiдповiдно.

Генеральний прокурор України i його заступники ма-

ють право вносити подання на рiшення, ухвали i постано-

ви районних (мiських), мiжрайонних (окружних) судiв,

вiйськових судiв гарнiзонiв, а також Верховного Суду

Автономної Республiки Крим, обласних та мiжобласних,

Київського та Севастопольського мiських судiв, а також

вiйськових судiв регiонiв, Вiйськово-Морських Сил.

У касацiйному (окремому) поданнi повиннi бути на-

званi мотиви його внесення, вказане порушення матерiа-

льного чи процесуального закону, наведене обгрунтуван-

ня необхiдностi скасування або змiни судового рiшення

(ст. 292 ЦПК).

Подання складається з трьох частин: вступної, описо-

во-мотивувальної, резолютивної (заключної). Таку його

структуру вироблено практикою.

У вступнiй частинi зазначаються касацiйна iнстанцiя,

до якої адресується подання, найменування справи, а та-

кож рiшення, прийняте по нiй судом першої iнстанцiї.

В описово-мотивувальнiй частинi наводяться пiдстави

для скасування або змiни рiшення суду: неповне з'ясу-

вання судом обставин, що мають значення для справи

(п. 1 ст. 312 ЦПК), недоведенiсть обставин, якi суд вважає

264

встановленими (п. 2 ст. 312 ЦПК), невiдповiднiсть викла-

дених у рiшеннi висновкiв суду обставинам справи (п. З

ст. 312 ЦПК), неправильне застосування норм матерiаль-

ного чи процесуального права (п. 4 ст. 312, ст.ст. 313-315

ЦПК).

У резолютивнiй (заключнiй) частинi зазначається:

скасувати рiшення повнiстю або у частинi i направити

справу на новий розгляд; скасувати рiшення та закрити

справу або залишити позов без розгляду; змiнити рiшен-

ня або постановити нове рiшення (п. 4 ст. 311 ЦПК).

У передбачених законом випадках прокурор має пра-

во внести окреме подання на ухвали i постанови суду

першої iнстанцiї, крiм ухвал i постанов Верховного Суду

України (ч. 1 ст. 323 ЦПК). Окреме подання на ухвалу та

постанову 'суду першої iнстанцiї вноситься у тому ж по-

рядку, що i касацiйне. Змiст окремого подання має вiдпо-

вiдати вимогам ст.ст. 292, 326 ЦПК.

Касацiйнi й окремi подання повиннi бути внесенi про-

тягом десяти днiв пiсля проголошення постанови суду.

У випадках, передбачених ч. 4 ст. 209 ЦПК, строк внесен-

ня касацiйного (окремого) подання обчислюється з дня,

наступного пiсля визначеного судом для ознайомлення з

мотивованим рiшенням (ч. 2 ст. 291 ЦПК). У випадках

пропуску з поважних причин строку внесення подання

прокурор може заявити клопотання перед судом про його

поновлення. На ухвалу суду про вiдмову у поновленнi

пропущеного строку вiн може внести у загальному по-

рядку окреме подання до вищестоящого суду.

Вiдповiдно до ст. 299 ЦПК прокурор, що внiс касацiй-

не (окреме) подання, вправi до початку розгляду справи у

судовому засiданнi вiдкликати або доповнити чи змiнити

касацiйне (окреме) подання. Вищестоящий прокурор, його

заступник до початку розгляду справи в судовому засi-

даннi вправi доповнити або змiнити касацiйне (окреме)

подання. Вiдкликати касацiйне (окреме) подання нижче-

стоящого прокурора зазначенi особи не можуть.

268