Глава 14   УЧАСТЬ В ПРОЦЕСi ОРГАНiВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛiННЯ, ПРОФСПiЛОК, ПiДПРИЄМСТВ, УСТАНОВ, ОРГАНiЗАЦiЙ ТА ОКРЕМИХ ГРОМАДЯН, ЯКi ЗАХИЩАЮТЬ ПРАВА iНШИХ ОСiБ

(Назва глави 14 iз змiнами, внесеними згiдно з Указом ПВР

М'" 1461-10 вiд 23.01.81)

Стаття 121. Завдання та форми участi

У випадках, передбачених законом, органи держав-

ного управлiння, профспiлки, державнi пiдприємства,

установи, органiзацiї, колгоспи, iншi кооперативнi ор-

ганiзацiї, їх об'єднання, iншi громадськi органiзацiї або

окремi громадяни можуть звернутися до суду з заявою

на захист прав та охоронюваних законом iнтересiв iн-

ших осiб.

Органи державного управлiння в передбачених зако-

ном випадках можуть бути залученi судом до участi в

процесi або вступити в процес за своєю iнiцiативою для

дачi висновку в справi з метою здiйснення покладених

на них обов'язкiв i для захисту прав громадян та iнте-

ресiв держави.

Участь зазначених органiв державного управлiння у

процесi для дачi висновкiв у справi є обов'язковою, коли

суд визнає це за необхiдне.

(Стаття 121 iз змiнами, внесеними згiдно з Указом ПВР

№ 1461-10 вiд 23.01.81)

1. Коментована стаття передбачає участь у цивiльному

процесi органiв державного управлiння, профспiлок, пiд-

приємств, установ, органiзацiй та окремих громадян, якi

захищають права iнших осiб в цивiльному процесi. Мета

їх участi - захист суб'єктивних прав та охоронюваних

законом iнтересiв громадян i органiзацiй, суспiльних i

державних iнтересiв.

Закон України <Про мiсцеве самоврядування в Украї-

нi>, прийнятий 21.05.1997р., передбачає, що виконавчi

органи сiльських, селищних, мiських рад мають делегова-

нi повноваження, тобто повноваження органiв виконав-

чої влади, наданi органам мiсцевого самоврядування за-

коном. До делегованих повноважень виконавчих органiв

266

сiльських, селищних, мiських рад належить, зокрема, ви-

рiшення у встановленому законодавством порядку пи-

тань опiки i пiклування (п.>б> п.4 ч. i ст. 34 Закону).

Згiдно зi ст. 11 Закону виконавчi органи сiльських, сели-

щних, мiських рад з питань здiйснення делегованих їм

повноважень органiв виконавчої влади є пiдконтрольни-

ми i пiдзвiтними крiм вiдповiдних рад також i вiдповiд-

ним органом виконавчої влади. Це дає пiдстави зробити

висновок, що органи мiсцевого самоврядування в певних

випадках здiйснюють функцiї органiв державного управ-

лiння, а тому належать до суб'єктiв, передбачених ст. 121

цпк.

2. Частина 1 даної статтi визначає таку форму участi

названих осiб, як звернення до суду iз заявою про пору-

шення цивiльної справи.

Порушення у судi цивiльної справи за iнiцiативою за-

значених органiв державного управлiння (органiв мiсце-

вого самоврядування), органiзацiй та окремих громадян

можливе лише при наявностi певних передумов. Так, вони

зобов'язанi додержуватися правил пiдвiдомчостi, встано-

вленого законом порядку позасудового вирiшення спра-

ви. У прийняттi їх заяв треба вiдмовляти, якщо є таке, що

набрало законної сили, рiшення суду, постановлене по

спору мiж тими ж сторонами, про той же предмет i з тих

же пiдстав, чи ухвала суду про прийняття вiдмови пози-

вача вiд позову або про затвердження мирової угоди сто-

рiн, у зв'язку з чим було закрито провадження в справi.

Вони не мають права звертатись до суду також у тому

випадку, якщо вiдбулося рiшення товариського суду, при-

йняте в межах його компетенцiї, по спору мiж тими ж

сторонами, про той же предмет i з тих же пiдстав або мiж

сторонами укладено договiр про передачу даного спору

на вирiшення третейського суду (пп. 1-3, 5, 6 ст. 136 ЦПК).

Крiм того, необхiдно, щоб як спецiальна передумова пра-

ва на звернення до суду iснувала пряма вказiвка закону

про можливiсть пред'явлення заяви на захист права та

охоронюваних законом iнтересiв iнших осiб.

Якщо зазначенi передумови вiдсутнi, суддi зобов'язанi

вiдмовити в прийняттi заяв, поданих цими органами, ор-

ганiзацiями та громадянами.,

На вiдмiну вiд прокурора, якому закон (ст. 118 ЦПК)

також надає право порушити цивiльну справу на захист

iнтересiв громадян та державних iнтересiв, органи держа-

267

вного управлiння (органи мiсцевого самоврядування), iншi

особи вправi порушити цивiльну справу на захист прав

iнших осiб тiльки у випадках, передбачених законом.

Так, Закон України <Про мiсцеве самоврядування

в Українi> (п. 15 ч. З ст. 42) передбачає, що сiльський,

селищний, мiський голова може звертатися до суду iз за-

явами щодо визнання незаконними актiв iнших органiв

мiсцевого самоврядування, мiсцевих органiв виконавчої

влади, пiдприємств, установ та органiзацiй, якi обмежу-

ють права та iнтереси територiальної громади, а також

повноваження ради та її органiв.

Аналогiчне право має голова районної, обласної, район-

ної у мiстах ради, якщо акти мiсцевих органiв виконав-

чої влади, пiдприємств, установ та органiзацiй обмежу-

ють права територiальних громад у сферах їх спiльних

iнтересiв, а також повноваження районних, обласних рад

та їх органiв (п. 16 ч. 6 ст. 55). У даних випадках мова

також йде про захист прав iнших осiб, i пiдставою участi

у цивiльному процесi органiв мiсцевого самоврядування

буде ст. 121 ЦПК.

Право на участь у процесi надано органам опiки i пiк-

лування, житлово-комунальним, фiнансовим та iн. Так,

Кодекс про шлюб та сiм'ю України (ст.ст. 66, 129) покла-

дає на органи опiки i пiклування захист особистих i май-

нових прав неповнолiтнiх дiтей та iнших недiєздатних

осiб. При цьому органами опiки i пiклування виступа-

ють: державна адмiнiстрацiя районiв, районiв мiст Києва

i Севастополя, виконавчi комiтети мiських чи районних

рад у мiстах, сiльськi, селищнi ради. А ведення справ по-

кладається на вiдповiднi їх вiддiли i управлiння: народ-

ної освiти - щодо осiб, якi не досягли 18 рокгв; охорони

здоров'я - щодо осiб, визнаних судом недiєздатними чи

обмежено дiєздатними; соцiального захисту - вiдносно

дiєздатних осiб, якi потребують пiклування за станом здо-

ров'я. Отже, зазначенi Органи можуть бути суб'єктами

захисту прав неповнолiтнiх, недiєздатних осiб, що перебу-

вають пiд опiкою i пiклуванням, у всiх пiдвiдомчих судо-

вi справах.

Згiдно з Кодексом про шлюб та сiм'ю України органи

опiки i пiклування вправi пред'явити позов: про визнан-

ня шлюбу недiйсним внаслiдок недосягнення подружжям

шлюбного вiку або якщо його укладено особою, визнаною

недiєздатною внаслiдок душевної хвороби чи недоумства

268

(ст. 47); про позбавлення батькiвських прав (ст. 71);

про вiдiбрання дiтей без позбавлення батькiвських прав

(ст. 76); про визнання усиновлення недiйсним (ст. 121);

про скасування усиновлення (ст. 125).

Громадськi об'єднання у галузi навколишнього при-

родного середовища мають право звертатися до суду з

позовами про вiдшкодування шкоди, заподiяної внаслi-

док порушення законодавства про охорону навколиш-

нього природного середовища, в тому числi здоров'ю гро-

мадян i майну громадських органiзацiй, громадським

природоохоронним об'єктам (ст. 21 Закону України

<Про охорону навколишнього природного середовища>

вiд 25.06.1991 р.).

Мiнiстерство охорони навколишнього природного се-

редовища України i його органи на мiсцях, державнi ор-

гани лiсного господарства та його постiйнi користувачi

можуть порушувати в судi справи про стягнення шкоди,

заподiяної державi порушенням лiсового законодавства

(ст.ст. 97-101 Лiсового кодексу України).

Державний комiтет України у справах захисту прав

споживачiв, його органи в Автономнiй Республiцi Крим,

областях, мiстах Києвi i Севастополi здiйснюють держав-

ний контроль за дотриманням законодавства України про

захист прав споживачiв у центральних i мiсцевих орга-

нах державної i виконавчої влади та господарюючими

суб'єктами-пiдприємствами (їх об'єднаннями), установа-

ми, органiзацiями - незалежно вiд форми власностi, гро-

мадянами-пiдприємцями, iноземними юридичними особа-

ми, якi здiйснюють пiдприємницьку дiяльнiсть на тери-

торiї України, забезпечують реалiзацiю державної полi-

тики щодо захисту прав споживачiв i мають право пред'яв-

ляти до суду позови по захисту прав споживачiв (ст. 5

Закону України <Про захист прав споживачiв> вiд

12.05.1991 р.).

Громадська органiзацiя або трудовий колектив за про-

ханням громадянина або в його iнтересах може подати

скаргу на дiї органу державного управлiння та службо-

вої особи, що ущемляють права громадян (ст. 2484 ЦПК).

Справа про визнання громадянина обмежено дiєздат-

ним внаслiдок зловживання спиртними напоями або на-

ркотичними засобами чи недiєздатним внаслiдок психi-

чної хвороби або недоумства може бути розпочата за за-

явою членiв сiм'ї такого громадянина, профспiлок та iн-

тих громадських органiзацiй, органiв опiки i пiклування,

психiатричного лiкувального закладу (ст. 256 ЦПК). Цi

ж особи i органiзацiї вправi порушити справу i про поно-

влення громадянина в дiєздатностi (ст. 260 ДПК).

Суб'єктами захисту прав iнших осiб та iнтересiв дер-

жави можуть бути тi органи державного управлiння, участь

яких у цивiльному процесi зумовлюється необхiднiстю

здiйснення ними своєї компетенцiї у сферi виконавчо-

розпорядчої дiяльностi. Так, державна податкова iнспек-

цiя може стягувати з громадян у бюджет в судовому по-

рядку недоїмки по податках та iнших обов'язкових пла-

тежах, а також суми штрафiв та iнших фiнансових санк-

цiй; подавати позови про стягнення в дохiд держави ко-

штiв, одержаних громадянами за незаконними угодами,

та в iнших випадках одержання коштiв без установле-

них законом пiдстав (ст. 11 Закону <Про державну пода-

ткову службу в УРСР> вiд 04.12.1990 р.).

Позовом державної або громадської органiзацiї може

бути визнана недiйсною угода, яка укладена внаслiдок

одурення, насильства, загрози, зловмисної угоди представ-

ника однiєї сторони з iншою стороною, а також угода, яку

громадянин змушений був укласти на дуже невигiдних

для себе умовах через збiг тяжких обставин (ст. 57 ЦК).

Окремi громадяни мають право оскаржити неправиль-

ностi в списках виборцiв, що допущенi вiдносно iнших

осiб (ст. 239 ЦПК).

3. Згiдно з ч.2 ст. 121 органи державного управлiння

(мiсцевого самоврядування) можуть бути залученi судом

до участi в процесi або вступити в процес за своєю iнiцiа-

тивою для дачi висновку в справi.

Так, виконання житлово-комунальними органами фун-

кцiй управлiння житловим фондом України зумовлює мо-

жливу i необхiдну їх участь у цивiльному процесi в спра-

вах, пов'язаних зi змiною юридичного, технiчного, кому-

нального стану споруд i будiвель. На необхiднiсть участi

таких органiв у цивiльному процесi у справах, що вини-

кають iз спорiв щодо житлових правовiдносин, звертає

увагу постанова Пленуму Верховного Суду України вiд

19.09.1975 р. № 9 iз змiнами, внесеними постановою вiд

30.03.1.984 р. № 3 <Про практику застосування судами

України статтi 105 ЦПК України> (Цивiльний кодекс.

Цивiльний процесуальний кодекс України. Постанови

270                      .

Пленуму Верховного Суду України в цивiльних справах.-

д-^ 1999.- С.265, постанова вiд 18.09.1987 р. №9 <Про

пракгiгику застосування судами законодавства про мси-

тлово\будiвельнi кооперативи>.- Там же.- С. 318) та iн.

Захист прав iнших осiб та iнтересiв держави в цивiль-

ному процесi можуть здiйснювати фiнансовi органи мiс-

цевої державної адмiнiстрацiї у справах, якi виникають

iз спорiв про право власностi, спадкування, а також у спра-

вах окремого провадження про встановлення юридичних

фактiв; вiд яких: залежить здiйснення громадянами та-

ких пр^в.

Стаття 71 КпШС передбачає, що при розглядi справ

про позбавлення батькiвських прав необхiдно подати пись-

мовий висновок органiв опiки та пiклування. Це необхiд-

но також при розглядi справ про визнання усиновлення

недiйсним (ст. 119 КпШС), вiдновлення батькiвських прав

(ст. 75 КпШС) та вiдiбрання дiтей (ст. 76 КпШС). Непо-

дання його у випадках, коли згiдно з законом вiн мусить

бути поданий, є пiдставою до вiдкладення розгляду спра-

ви. Якщо суд розглядає такi справи без вiдповiдного до-

слiдження висновку органiв опiки та пiклування, це буде

-пiдставою до визнання рiшень незаконними.

Так, у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду Укра-

їни вiд 12.06.1998 р. № 16 <.Про застосування судами

деяких норм Кодексу про шлюб та сiм'ю України> за-

значається, що згiдно зi ст. 69 КпШО при розглядi вимог

про визначення порядку участi у вихованнi дiтей i спiл-

куваннi з ними того з батькiв, який проживає окремо вiд

них, порядку спiлкування дiда й бабки з онуками, якщо

батьки не пiдкоряються рiшенню органiв опiки i пiклу-

вання з цих питань, спорiв мiж батьками про мiсце про-

живання дiтей, вимог про вiдiбрання батьками дiтей у iн-

ших осiб, про позбавлення або поновлення бтькiвських

прав та iнших спорiв, пов'язаних iз вихованням дiтей,

обов'язковими є наявнiсть письмового висновку органiв

опiки i пiклування та їхня участь у судовому засiданнi.

Складання зазначених висновкiв i участь у судових засi-

даннях покладено на вiддiли й управлiння освiти район-

них, районних у мiстах Києвi та Севастополi державних

адмiнiстрацiй i виконавчих комiтетiв мiських чи район-

них у рад мiстах.

При вирiшеннi таких спорiв суди повиннi виходити

не з формальних мiркувань, а з фактичних iнтересiв дi-

271

тей та умов їх нормального виховання. Зокрема, при роз-

глядi позову батькiв про вiдiбрання дiтей у осiб, якi втри-

мують останiх у себе без законних пiдстав, суд не зв'яза-

ний правом батькiв, якщо передача їм дитини суперечи-

тиме iнтересам останньої (Цивiльний кодекс. Цивiльний

процесуальний кодекс України. Постанови Пленуму Вер-

ховного Суду України в цивiльних справах.- К; i999.-

С. 484).

У необхiдних випадках для дачi висновку в справi,

пов'язаних з правом iндивiдуальної власностi гррмадян

на жилий будинок, можуть бути залученi органи держав-

ного архiтектурно-будiвельного контролю, пожежної i са-

нiтарної iнспекцiй (п. 18 постанови Пленуму Верховно-

го Суду України вiд 04.10.1991р. № 7 <Про практику

застосування судами законодавства, що регулюй право

приватної власностi громадян на жилий будинок> / /

Цивiльний кодекс. Цивiльний процесуальний кодекс Укра-

їни. Постанови Пленуму Верховного Суду України в ци-

вiльних справах.-К., 1999.-С.362).

Висновок цих органiв подається до суду в письмовiй

формi. Вiн складається на пiдставi попереднього вивчен-

ня матерiалiв справи i обстеження, яке проводиться орга-

ном державного управлiння. Висновок складається вiд

iменi вiдповiдного органу державного управлiння i пiд-

писується керiвником цього органу.

4. Питання про залучення до участi в справi належно-

го органу державного управлiння та мiсцевого самовря-

дування, як це передбачено п. 4 ст. 143 ЦПК, повинно

вирiшуватись суддею на стадiї пiдготовки справи до су-

дового розгляду.

Слiд вiдрiзняти висновок органiв державного управ-

лiння (мiсцевого самоврядування) вiд висновкiв експер-

тiв. Органи державного управлiння (мiсцевого самовря-

дування) у своєму висновку не тiльки торкаються факти-

чної сторони питань, якi дослiджуються, але й доводять

свої правовi висновки по справi. Експерт, як спецiалiст,

торкається тiльки фактичної сторони справи. Вiн на вiд-

мiну вiд органу державного управлiння є особою, яка не

заiнтересована в результатi справи.

Висновок органiв державного управлiння має важливе

значення для правильного вирiшення справи. Проте вiн

не є обов'язковим для суду, що розглядає справу. Якщо

суд не погоджується з ним, у рiшеннi повиннi бути зазна-

ченi^iвiдповiднi мотиви.

Сщаття 122. Процесуальнi права органiв

державного управлiння, профспiлок,

пiдприємств, установ, органiзацiй i

1 окремих громадян, якi захищають

права iнших осiб

Коли .органи державного управлiння, профспiлки, дер-

жавнi1 пiдприємства, установи, органiзацiї, колгоспи,

iншi Кооперативнi органiзацiї, їх об'єднання, iншi гро-

мадськi органiзацiї i окремi громадяни починають справу

в судi в iнтересах iнших осiб, вони користуються проце-

суальними правами i несуть процесуальнi обов'язки сто-

рони, за винятком права закiнчувати справу мировою

угодою.

Вiдмова зазначених органiв i громадян вiд поданої

ними заяви або змiна заявлених ними вимог не позбав-

ляє особу, на захист прав та охоронюваних законом iн-

тересiв якої подано заяву, права вимагати вiд суду роз-

гляду справи по сутi. Судовi витрати в такому разi опла-

чуються на загальних пiдставах.

(Стаття 122 iз змiнами, внесеними згiдно з Указом ПВР

№ 1461-10 вiд 23.01.81)

Органи державного управлiння (мiсцевого самовряду-

, вання), органiзацiї та окремi громадяни, що є особами, якi

беруть участь у справах, мають право знайомитися з ма-

терiалами справи, робити з них витяги, одержувати копiї

рiшень, ухвал, постанов, iнших документiв, що є у справi.

Як суб'єкти доказування вони зобов'язанi подавати до-

кази i брати участь у їх дослiдженнi, виступати у судових

дебатах. Вони мають право подавати свої доводи, мiрку-

вання та заперечення (ст. 99 ЦПК), а також знайомитися

з протоколом судового засiдання i подавати свої заува-

ження з приводу допущених у протоколi неправильно-

стей або неповноти протоколу (ст. 200 ЦПК), подати за-

яву про виправлення описок i явних арифметичних по-

милок у рiшеннi (ст. 213 ЦПК), постановлення додатко-

вого рiшення (ст. 214 ЦПК) або роз'яснення рiшення (ст.

215 ЦПК). їм, як i iншим особам, що беруть участь у справi,

належить право оскаржити у касацiйному порядку судо-

ве рiшення повнiстю або частково (ст. 289 ЦПК). Вони

i                                  273

мають право за наявностi вiдповiдних пiдстав подавати

заяви про перегляд рiшень, ухвал або постанов у зв'язку

з нововиявленими обставинами (ст. 344 ЦПК). Їм зале-

жить право подання до суду заяви про виконання рiшень,

прийнятих у справах, що були порушенi цими органами.

У здiйсненнi своїх процесуальних прав органи дер-

жавного управлiння, профспiлки, пiдприємства, устано-

ви, органiзацiї та окремi громадяни незалежнi вiд волi

осiб, права i охоронюванi законом iнтереси яких вони

захищають. Тому вони можуть вiдмовитися вiд пюданої

ними заяви, змiнити заявленi ними вимоги, але такi дiї

позбавляють особу, на захист прав i охоронюваних зако-

ном iнтересiв якої подана заява, вимагати вiд суду роз-

гляду справи по сутi.                         (

Якщо при розглядi справи по сутi представник] вiдпо-

вiдного органу державного управлiння може дiй(ти ви-

сновку про необгрунтованiсть складеного ранiше виснов-

ку, вiн повинен заявити клопотання про, вiдкладення роз-

гляду справи з метою повторного дослiдження i вивчення

матерiалiв справи. Це пов'язано з тим,, що представник

органу державного управлiння бере участь у цивiльному

процесi для викладення суду не своєї особистої думки по

сутi спору, а для роз'яснення висновку органу державно-

го управлiння, що його уповноважив.

Укласти мирову угоду суб'єкти захисту прав iнших

осiб не можуть, оскiльки не є учасниками матерiально-

правового спору.

274

Роздiл III

ПРОВАДЖЕННЯ СПРАВ У СУДi

ПЕРШОЇ iНСТАНЦiЇ

А. Позовне провадження

i