Глава 31 СКАРГИ НА ДiЇ ОРГАНiВ i СЛУЖБОВИХ ОСiБ У ЗВ'ЯЗКУ 3 НАКЛАДЕННЯМ АДМiНiСТРАТИВНИХ СТЯГНЕНЬ

(Глава 31 в редакцiї Закону № 2857-12 вiд 15.12.92)

Стаття 244. Подача скарги

Постанова про накладення адмiнiстративного стяг-

нення, iнша постанова органу (крiм суду) чи службової

особи у справi про адмiнiстративне правопорушення у

випадках, передбачених законодавством про адмiнi-

стративнi правопорушення, може бути оскаржена до суду

особою, щодо якої винесено постанову, або потерпiлим.

Скарга подається до районного (мiського) суду за мi-

сцезнаходженням органу чи мiсцем роботи службової

особи.

На постанову може бути подано скаргу протягом де-

сяти днiв з дня винесення постанови, а у разi, якщо

постанова про даний вид адмiнiстративного стягнення

пiдлягала попередньому оскарженню до вищестоящого

органу (вищестоящої службової особи) - протягом

десяти днiв з дня прийняття рiшення по скарзi останнiми.

У разi пропуску -цього строку з поважних причин вiн

може бути поновлений судом за заявою особи, щодо якої

винесено постанову.

Особа, яка оскаржила постанову, звiльняється вiд

сплати державного мита.

1. Чинним законодавством судам надано право роз-

глядати скарги на дiї органiв i службових осiб у зв'язку

з накладенням адмiнiстративних стягнень. Постанову по

справi про адмiнiстративне правопорушення може бути

оскаржено особою, щодо якої її винесено, а також потер-

пiлим. Згiдно зi ст. 269 КпАП потерпiлий - це особа,

якiй адмiнiстративним правопорушенням заподiяно мо-

ральну, фiзичну або майнову шкоду.

2. Законнi iнтереси особи, яка притягувалася до адмi-

нiстративної вiдповiдальностi, потерпiлого або неповно*

лiтнього чи особи, яка через свої фiзичнi або психiчнi

вади не здатна сама здiйснювати свої права, у судi мо-

жуть представляти батьки, усиновителi, опiкуни, пiклува-

льники, адвокати. Прокурор має право звернутися до суду

iз заявою про захист прав i законних iнтересiв громадян.

3. Об'єктом судового оскарження є постанови органу

чи службової особи про накладення будь-якого виду ад-

мiнiстративного стягнення, передбаченого ст. 24 КпАП.

Згiдно зi ст. 213 КпАП до органiв (посадових осiб), якi

накладають адмiнiстративнi стягнення, належать: а) ад-

мiнiстративнi комiсiї при виконавчих комiтетах район-

них, мiських, районних у мiстах, селищних, сiльських рад

народних депутатiв; б) виконавчi комiтети селищних, сiль-

ських рад народних депутатiв; в) районнi (мiськi) суди

(суддi); г) органи внутрiшнiх справ, органи державних

iнспекцiй та iншi органи (посадовi особи), уповноваженi

на те цим Кодексом.

Як зазначено у ст. 288 КпАП, є випадки, коли постано-

ву про накладення будь-якого адмiнiстративного стягнен-

ня, крiм штрафу, може бути оскаржено до суду пiсля її

розгляду вищестоящим органом (вищестоящою посадо-

вою особою).

Постанова районного (мiського) суду (суддi) про на-

кладення адмiнiстративного стягнення є остаточною i оска-

рженню у порядку провадження в справах про адмiнiст-

ративнi правопорушення не пiдлягає. Вона може бути

оскаржена або змiнена за протестом прокурора самим

суддею, а також незалежно вiд наявностi протесту про-

курора - головою вищестоящого суду (ч. 1 ст. 294 КпАП).

516

З цього виходить i ЦПК (ч. З ст. 244), який передбачає

додержання встановленого законом попереднього досу-

дового порядку оскарження постанов про накладення

адмiнiстративних стягнень. Пленум Верховного Суду

України у п. 8 постанови вiд 01.11.1996 р. № 9 <Про

застосування Конституцiї України при здiйсненнi право-

суддя> наголосив, що з урахуванням конституцiйного

положення про те, що правосуддя в Українi здiйснюється

виключно судами, юрисдикцiя яких поширюється на всi

правовiдносини, що виникають у державi (ст. 124 Кон-

ституцiї України), судам пiдвiдомчi всi спори про захист

прав i свобод громадян. Суд не вправi вiдмовити особi у

прийняттi позовної заяви чи скарги лише з тiєї пiдстави,

що її вимоги можуть бути розглянутi в передбаченому

законом досудовому порядку (Постанови Пленуму Вер-

ховного Суду України в цивiльних справах // Бюл. зако-

нодавства i юрид. практики України.- 1999.- № 5.-

С. 71).

4. Скаргу на постанову про накладення адмiнiстратив-

ного стягнення може бути подано протягом десяти днiв з

дня винесення постанови, а в разi, якщо постанова про

даний вид адмiнiстративного стягнення була попередньо

оскаржена до вищестоящого органу (вищестоящої служ-

бової особи) - протягом десяти днiв з дня прийняття

останнiм рiшення по скарзi. У разi пропуску цього стро-

ку з поважних причин вiн може бути поновлений судом

за заявою особи, щодо якої винесено постанову (Поста-

нови.Пленуму Верховного Суду України (1995-1998). Пра-

вовi позицiї щодо розгляду судами окремих категорiй

цивiльних справ / / Бюл. законодавства i юрид. практи-

ки України.- 1998.- № 8.- С. 51).

Скарга подається до районного (мiського) суду за мiс-

цем знаходження органу чи мiсцем роботи службової

особи.

Скарга на постанову в справi про адмiнiстративне пра-

вопорушення поряд з даними про заявника (особа, до якої

застосовано стягнення, потерпiлий) повинна мiстити: на-

йменування органу (службової особи), дiї якого оскаржу-

ються; дату винесення постанови; виклад обставин, яки-

ми заявник обгрунтовує свої заперечення, та докази, що

стверджують їх.

Якщо скарга не вiдповiдає необхiдним для її правиль-

ного вирiшення вимогам, то застосовуються правила

517

ст. 139 ЦПК. Суддя може вiдмовити у прийняттi скарги

тiльки з пiдстав, зазначених у ст. 136 ЦПК.

5. Згiдно з п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду

України вiд 24,06.1988 р. № 6 <Про практику розгляду

судами скарг на постанови у справах про адмiнiстративнi

правопорушення> пропущеная встановленого десятиден-

ного строку оскарження постанови не може бути пiдста-

вою для вiдмови у прийняттi скарги. У зв'язку з тим, що,

зазначений строк е процесуальним, скарга i документи,

поданi пiсля його закiнчення, вiдповiдно до ст. 85 ЦПК

залишаються без розгляду, якщо суд не знайде пiдстав

для його поновлення (Постанови Пленуму Верховного

Суду України в цивiльних справах / / Бюл. законодавства

i юрид. практики України.-1999.- № 5.- С. 72).

Особа, яка оскаржила постанову про адмiнiстративне

правопорушення, звiльняється вiд сплати державного

мита.

Стаття 245. Витребування судом документiв, на

пiдставi яких провадиться стягнення

Суддя, одержавши скаргу, повинен витребувати вiд

вiдповiдного органу чи службової особи справу про на-

кладення адмiнiстративного стягнення.

1. Прийнявши скаргу до свого провадження, суддя

повинен провести пiдготовку справи до судового розгля-

ду. Крiм того, суддя, готуючи справу до судового розгля-

ду, опитує заявника по сутi заявлених ним вимог, роз'яс-

нює йому всi процесуальнi права i обов'язки. У випадках,

коли щодо витребування доказiв є труднощi, суд за клопо-

танням заявника сприяє у витребуваннi доказiв. Таким

чином, суддя повинен витребувати вiд вiдповiдного орга-

ну чи службової особи справу про накладення адмiнiст-

ративного стягнення.

Подання у встановлений "строк скарги зупиняє вико-

нання постанови про накладення адмiнiстративного стя-

гнення до розгляду скарги, за винятком постанов про за-

стосування таких стягнень, як попередження i адмiнiст-

ративний арешт, а також у разi накладення штрафу, що

стягується на мiсцi вчинення адмiнiстративного право-

порушення (ст. 291 КпАП).

2. Вiдповiдно до ст. 291 КпАП ухвала суддi про зупи-

нення виконання постанови про накладення адмiнiстра-

518

тивного стягнення постановляється суддею при пiдготов-

цi справи до судового розгляду i направляється органу чи

службовiй особi негайно.

3. Заявник повинен пред'явити докази, якi стверджу-

ють наявнiсть обставин, що пом'якшують або обтяжують

вiдповiдальнiсть за адмiнiстративне порушення, ступiнь

вини заявника, його майновий стан тощо. Зокрема, слiд

додати до справи документи про майновий стан особи,

яка притягується до адмiнiстративної вiдповiдальностi,

про склад її сiм'ї тощо.

Стаття 246. Порядок розгляду скарги

Скарга розглядається судом з викликом заявника i,

в разi необхiдностi, представника органу чи службової

особи, якими винесено постанову. Неявка їх в судове

засiдання не перешкоджає розглядовi справи.

Суд повинен розглянути скаргу не пiзнiш як у деся-

тиденний строк з дня її надходження.

1. Скарги на дiї органiв i службових осiб у зв'язку

з накладенням адмiнiстративних стягнень повиннi бути

розглянутi не пiзнiше як у десятиденний строк з дня її

надходження. У цей строк має бути проведена i пiдготов-

ка цивiльної справи до судового розгляду.

2. Скарга розглядається суддею з викликом заявника

скарги. Заявниками можуть бути особа, яка притягається

до адмiнiстративної вiдповiдальностi, чи потерпiлий -,

особа, якiй адмiнiстративним правопорушенням заподi-

яно моральну, фiзичну або майнову шкоду.

Щодо представника органу чи службової особи, поста-

нови яких оскаржуються, то закон не зобов'язує їх ви-

кликати в судове засiдання по кожнiй справi. Проте суд-

дя повинен повiдомляти їх про ту чи iншу справу, яка

розглядається.

3. Неявка осiб, якi беруть участь у справi, в судове засi-

дання не перешкоджає розгляду справи. Однак суд вiд-

кладає розгляд справи у разi неявки в судове засiдання

будь-кого з осiб, якi беруть участь у справi, щодо яких

немає вiдомостей про вручення їм повiсток. Суд може

вiдкласти розгляд справи i в тому випадку, коли в судове

засiдання не з'явився будь-хто з учасникiв процесу, якi

повiдомленi у встановленому порядку про час i мiсце су-

дового засiдання, з причин, визнаних судом поважними

(ст. 172 ЦПК).

519

4. Скарги на дiї органiв i службових осiб у зв'язку з

накладенням адмiнiстративних стягнень розглядаються

у вiдкритому судовому засiданнi суддею одноособове за

загальними правилами цивiльного судочинства.

Стаття 247. Перевiрка обгрунтованостi скарги

Розглядаючи скаргу на постанову, суд перевiряє за-

коннiсть i обгрунтованiсть постанови, зокрема:

1) чи накладено стягнення правомочним органом;

2) чи є в дiях особи, щодо якої винесено постанову,

ознаки проступку, за який законом встановлено адмiнi-

стративну вiдповiдальнiсть;

3) чи в межах, встановлених законодавчим актом,

що передбачає вiдповiдальнiсть за вчинене правопо-

рушення, накладено стягнення;

4) чи не закiнчився строк давностi для застосування

стягнення;

5) чи враховано при визначеннi заходу адмiнiстра-

тивного стягнення характер вчиненого проступку, особу

порушника, ступiнь його вини, майновий стан, обстави-

ни, що пом'якшують i обтяжують вiдповiдальнiсть.

1. При розглядi справи на дiї органiв i службових осiб

у зв'язку з накладенням адмiнiстративних стягнень суд

повинен перевiрити законнiсть i обгрунтованiсть поста-

нови в справi про адмiнiстративне порушення,

2. Суд повинен перевiрити, чи накладено стягнення

правомочним органом (ст. 213 КпАП).

3. Суд також повинен встановити, чи є у дiях особи,

щодо якої винесено постанову, ознаки проступку, за який

законом встановлено адмiнiстративну вiдповiдальнiсть.

Адмiнiстративним правопорушенням (проступком) ви-

знається протиправна, винна (умисна або необережна) дiя

чи бездiяльнiсть, яка посягає на державний чи громадсь-

кий порядок, державну власнiсть, права i свободи грома-

дян, на встановлений порядок управлiння i за яку зако-

нодавством передбачено адмiнiстративну вiдповiдальнiсть.

Суд повинен перевiрити вiк особи, оскiльки адмiнiст-

ративнiй вiдповiдальностi пiдлягають особи, якi досягли

на момент вчинення адмiнiстративного правопорушення

шiстнадцятирiчного вiку (ст. 12 КпАП). Крiм того, особа,

яка вчиняла дiї у станi крайньої необхiдностi, необхiдної

оборони або яка була в станi неосудностi, не пiдлягає ад-

мiнiстративнiй вiдповiдальностi (ст. 17 КпАП).

520

4. Суд повинен перевiрити, чи накладено стягнення

в межах, встановлених законодавчим актом, що передбачає

вiдповiдальнiсть за вчинене правопорушення. Стягнення

за адмiнiстративне правопорушення накладається в ме-

жах, установлених нормативним актом, який передбачає

вiдповiдальнiсть за вчинене правопорушення. Згiдно зi

ст. 24 КпАП за вчинення адмiнiстративних правопору-

шень можуть застосовуватись такi адмiнiстративнi стяг-

нення: а) попередження; б) штраф; в) сплатне вилучення

предмета, який став знаряддям вчинення або безпосеред-

нiм об'єктом адмiнiстративного правопорушення; г) кон-

фiскацiя (предмета, який став знаряддям вчинення або

безпосереднiм об'єктом адмiнiстративного правопорушен-

ня; грошей, одержаних внаслiдок вчинення адмiнiстрати-

вного правопорушення); д) позбавлення спецiального пра-

ва, наданого громадяниновi (права керування транспорт-

ними засобами, права полювання); е) виправнi роботи;

е) адмiнiстративний арешт.

За вчинення адмiнiстративних правопорушень до не-

повнолiтнiх вiком вiд шiстнадцяти до вiсiмнадцяти ро-

кiв можуть бути застосованi такi заходи впливу: а) зо-

бов'язання публiчно або в iншiй формi попросити виба-

чення у потерпiлого; б) застереження; в) догана або суво-

ра догана; г) передача неповнолiтнього пiд нагляд бать-

кам або особам, якi їх замiнюють, чи пiд нагляд педагогi-

чному або трудовому колективу за їх згодою, а також окре-

мим громадянам на їх прохання (ст. 24' КпАП).

Якщо у результатi вчинення адмiнiстративного право-

порушення заподiяно шкоду громадяниновi, пiдприємст-

ву, установi або органiзацiї, то суд повинен перевiрити

правильнiсть стягнення майнової шкоди, виходячи з того,

що будь-який орган чи посадова особа має право пiд час

вирiшення питання про накладення стягнення за адмiнi-

стративне правопорушення одночасно вирiшити питання

про вiдшкодування винним майнової шкоди, коли її сума

не перевищує двох неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв

громадян. В iнших випадках питання про вiдшкодуван-

ня майнової шкоди, заподiяної адмiнiстративним право-

порушенням, вирiшується у порядку цивiльного судочин-

ства (ст. 40 КпАП).

5. Суд при розглядi справи повинен перевiрити, чи не

закiнчився строк давностi для застосування стягнення.

Адмiнiстративне стягнення може бути накладено не пiз-

521

нiш як через два мiсяцi з дня вчинення правопорушення,

а при триваючому правопорушеннi - два мiсяцi з дня

його виявлення.

У разi вiдмови в порушеннi кримiнальної справи або

закриття кримiнальної справи, але за наявностi в дiях

порушника ознак адмiнiстративного правопорушення,

адмiнiстративне стягнення може бути накладено не пiз-

нiш як через мiсяць з дня прийняття рiшення про вiдмо-

ву в порушеннi кримiнальної справи або про її закриття.

Зазначенi у цiй статтi строки не поширюються на ви-

падки застосування конфiскацiї предметiв контрабанди,

що провадиться на пiдставi Митного кодексу (ст. 38

КпАП).

6. При перевiрцi законностi i обгрунтованостi поста-

нови про накладення адмiнiстративного стягнення суд

повинен з'ясувати, чи враховано при цьому характер вчи-

неного проступку, особу порушника, ступiнь його вини,

майновий стан, обставини, що пом'якшують або обтяжують

вiдповiдальнiсть.

Обставинами, що пом'якшують вiдповiдальнiсть за ад-

мiнiстративне правопорушення, згiдно зi ст. 34 КпАП

визнаються: а) щире розкаяння винного; б) вiдвернення

винним шкiдливих наслiдкiв правопорушення, добровi-

льне вiдшкодування збиткiв або усунення заподiяної

шкоди; в) вчинення правопорушення пiд впливом силь-

ного душевного хвилювання або при збiгу тяжких особи-

стих чи сiмейних обставин; г) вчинення правопорушення

неповнолiтнiм; д) вчинення правопорушення вагiтною

жiнкою або жiнкою, яка має дитину вiком до одного року.

Законодавством України може бути передбачено й iншi

обставини, що пом'якшують вiдповiдальнiсть за адмiнiст-

ративне правопорушення. Орган (посадова особа), який

вирiшує справу про адмiнiстративне правопорушення, може

визнати пом'якшуючими i обставини, не зазначенi в за-

конодавствi.

Обставинами, що обтяжують вiдповiдальнiсть за ад-

мiнiстративне правопорушення, згiдно зi ст. 35 КпАП,

визнаються: а) продовження протиправної поведiнки,

незважаючи на вимогу уповноважених на те осiб припи-

нити її; б) повторне протягом року вчинення одно-

рiдного правопорушення, за яке особу вже було пiддано

адмiнiстративному стягненню; в) втягнення неповно-

лiтнього в правопорушення; г) вчинення правопорушення

522

групою осiб; д) вчинення правопорушення в умовах

стихiйного лиха або за iнших надзвичайних обставин;

е) вчинення правопорушення в станi сп'янiння.

Орган (посадова особа), який накладає адмiнiстративне

стягнення, залежно вiд характеру адмiнiстративного

правопорушення може не визнати останню обставину об-

тяжуючою.

Стаття 248. Рiшення по скарзi

Залежно вiд встановлених обставин суд постановляє

одне з таких рiшень:

1) про вiдмову в задоволеннi скарги, якщо постанова

у справi про адмiнiстративне правопорушення є закон-

ною i обгрунтованою;

2) про скасування постанови i направлення справи

про адмiнiстративне правопорушення на новий розгляд,

якщо органом чи службовою особою, що її постановили,

не були з'ясованi обставини, якi мають значення для

справи, та якщо справа закрита всупереч закону, або

про направлення справи на розгляд правомочного органу

,чи службової особи, якщо постанову було винесено

неправомочними органом чи службовою особою;

3) про скасування постанови i закриття справи про

адмiнiстративне правопорушення, якщо встановлено об-

ставини, якi вiдповiдно до закону виключають прова-

дження у справах про адмiнiстративнi правопорушення;

4) змiнює стягнення в межах, передбачених законо-

давчим актом про вiдповiдальнiсть за адмiнiстративне

правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було

посилено, якщо його було визначено без додержання цих

меж або загальних правил накладення стягнень за ад-

мiнiстративне правопорушення.

Рiшення районного (мiського) суду по скарзi на по-

станову у справi про адмiнiстративне правопорушення

є остаточним i оскарженню в касацiйному порядку не

пiдлягає. Його можна опротестувати в порядку нагляду

на загальних пiдставах.

Копiю рiшення в цих справах суд повинен надiслати

органу чи службовiй особi, постанова яких оскаржува-

лась.

1. Рiшення по скарзi повинно вiдповiдати загальним

вимогам, а за змiстом - i ст. 203 ЦПК. Коментована

523

стаття мiстить спецiальнi правила щодо резолютивної

частини рiшення та набранням ним законної сили.

2. Якщо дiї органу чи службової особи щодо застосу-

вання адмiнiстративного стягнення є законними i обгрун-

тованими/суд залишає постанову без змiн, а скаргу - без

задоволення.

У пунктi 8 постанови Пленуму Верховного Суду

України вiд 24.06.1988 р. №'6 <Про практику розгляду

судами скарг на постанови у справах про адмiнiстративнi

правопорушення> зазначено, що при вiдмовi у задоволеннi

скарги i залишеннi без змiни постанови про накладення

штрафу суд не виносить рiшення про стягнення штрафу

iз заявника, оскiльки в силу ст. 308 КпАП несплачений

протягом 15 днiв штраф стягується iз заробiтної плати,

iншого заробiтку, пенсiї або стипендiї порушника, а за

вiдсутностi цих видiв доходiв чи неможливостi стягнути

його з iнших причин виконання провадиться виконавцем

шляхом звернення стягнення на майно порушника на

пiдставi постанови органу (посадової особи), який її винiс

(Постанови Пленуму Верховного Суду України в цивiль-

них справах II Бюл. законодавства i юрид. практики

України.- 1999.- № 5.- С. 73).

3. Суд може постановити рiшення про скасування i

направлення справи на новий розгляд. Постанова про

адмiнiстративне стягнення скасовується, i справа направ-

ляється на новий розгляд, якщо вона є незаконною або

необгрунтованою. Незаконною є постанова, прийнята з

порушенням правил накладення стягнення за адмiнiст-

ративнi правопорушення, якщо справу закрито не з тих

пiдстав, що виключають провадження в справi про адмi-

нiстративне стягнення, або якщо постанову було винесе-

но неправомочним органом чи посадовою особою. Необ-

грунтованими визнаються постанови, в яких неповнiстю

з'ясовано обставини, що мають значення для правильно-

го вирiшення справи, висновки про встановленi обстави-

ни i правовi наслiдки не е вичерпними i не вiдповiдають

дiйсностi, а також не пiдтверджуються доказами.

Наприклад, у вереснi 1992 р. П. звернувся зi скаргою

на постанову Головного державного iнспектора Держав-

ного управлiння охорони навколишнього природного се-

редовища вiд 2 вересня 1992 р., якою за порушення пра-

вил полювання за вiдстрiл лебедiв на нього накладено

штраф у сумi 500 крб., конфiсковано рушницю i стягнуто

524

на вiдшкодування шкоди 6000 крб. Посилаючись на те,

що вiдстрiл лебедiв з його рушницi вчинив Н., а вiн пра-

вил полювання не порушив, П. просив скасувати зазначе-

ну постанову.

Рiшенням Соснiвського районного суду м. Черкас

вiд 14 грудня 1992 р. скаргу задоволене, постанову в справi

про адмiнiстративне правопорушення стосовно П. скасо-

вано.

Постановою президiї Черкаського обласного суду вiд

18 березня 1993 р. протест прокурора областi залишено

без задоволення, а рiшення суду - без змiни.

У протестi заступника Генерального прокурора Украї-

ни ставиться питання про скасування судових рiшень i

направлення справи на новий розгляд.

Протест пiдлягає задоволенню з таких пiдстав. Згiдно

зi ст. 289 Кодексу про адмiнiстративнi правопорушення

України скарга на постанову в справi про адмiнiстратив-

не правопорушення може бути подана протягом 10 днiв з

дня її винесення. Якщо зазначений строк пропущено з

поважних причин, то цей строк за заявою особи, щодо ,

якої винесено постанову, може бути поновлений органом,

який розглядає скаргу.

Як встановлено судом, постанова про накладення адмi-

нiстративного стягнення на П. винесена 2 вересня 1992 р.

Зi скаргою на цю постанову П. звернувся до суду 16 ве-

ресня 1992., тобто, з пропуском встановленого законом

строку.

У порушення зазначених вимог закону суд розглянув

скаргу, не вирiшивши питання про поновлення строку на

її подання.

Доводи президiї обласного суду про те, що, розглянув-

ши справу, суд фактично поновив строк на оскарження

постанови в справi про адмiнiстративне правопорушення,

не можна визнати правильними, оскiльки вони супере-

чать вимогам ст. 289 КпАП України.

Скасувавши постанову про накладення адмiнiстратив-

ного стягнення, суд не вирiшив питання про долю адмiнi-

стративної справи, зокрема, про припинення справи чи

направлення її на новий розгляд, хоча вiдповiдно до ви-

мог ст. 293 КпАП України зобов'язаний був це зробити.

Висновки президiї обласного суду про те, що, скасував-

ши постанову про адмiнiстративне стягнення, суд факти-

чно припинив адмiнiстративну справу, не можна визнати

525

правильними, оскiльки нiякого рiшення про долю цiєї

справи суд не приймав, а саме скасування постанови про

адмiнiстративне стягнення не є рiшенням про припинен-

ня справи.

Не можна визнати обгрунтованим висновок суду про

вiдсутнiсть вини П. у порушеннi правил полювання. По-

рушення П. правил полювання зафiксовано в протоколi

про це адмiнiстративне правопорушення. У судовому за-

сiданнi свiдки Т., Л., С. пiдтвердили, що пострiли в лебе-

дiв зробив П.

Цим доказам, в порушення вимог ст. 203 ЩiК Украї-

ни, суд належної оцiнки не дав i в рiшеннi не навiв пере-

конливих мотивiв, чому вiн їх до уваги не бере.

Ураховуючи, що судовi рiшення в справi постановленi

з порушенням вимог закону, судова колегiя в цивiльних

справах Верховного Суду України скасувала їх, а справу

направила на новий розгляд (Практика судiв України в

цивiльних справах / / Бюл. законодавства i юрид. прак-

тики України.- 1995.- № 2.- С. 210, 211).

4. Суд може постановити рiшення про скасування по-

станови i закриття справи про адмiнiстративне правопо-

рушення, якщо встановлено обставини, якi вiдповiдно до

закону виключають провадження у справах про адмiнiс-

тративнi правопорушення.

Скасування постанови i направлення справи про адмi-

нiстративне правопорушення на новий розгляд у той же

орган (службовiй особi), можливе, зокрема, у випадках, коли

суд, який розглядає справу за скаргою потерпiлого, дiйде

висновку про м'якiсть адмiнiстративного стягнення сто-

совно до порушника.

У статтi 247 КпАП зазначенi випадки, коли провад-

ження в справi про адмiнiстративнi правопорушення не

може бути розпочате, а розпочате пiдлягає закриттю:

а) вiдсутнiсть подiї i складу адмiнiстративного пра-

вопорушення;

б) недосягнення особою на момент вчинення адмi-

нiстративного правопорушення шiстнадцятирiчного

вiку;

в) неосуднiсть особи, яка вчинила протиправну дiю

чи бездiяльнiсть;

г) вчинення дiї особою в станi крайньої необхiдностi

або необхiдної оборони;

д) видання акта амнiстiї, якщо вiн усуває засто-

сування адмiнiстративного стягнення;

526

,                 "              ...

i    е) скасування акта, який встановлює адмiнiстративну

i вiдповiдальнiсть;

є) закiнчення на момент розгляду справи про

адмiнiстративне правопорушення строкiв, передбачених

ст. 38 цього Кодексу;

ж) наявнiсть по тому ж самому факту щодо особи,

яка притягається до адмiнiстративної вiдповiдальностi,

постанови компетентного органу (посадової особи) про

накладення адмiнiстративного стягнення, або нескасо-

ваного рiшення товариського суду, якщо матерiали було

передано до товариського суду органом (посадовою

особою), який має право накладати адмiнiстративне

стягнення по данiй справi, або нескасованої постанови

про закриття справи про адмiнiстративне правопору-

шення, а також порушення по даному факту ткримi-

нальної справи; з) смерть особи, щодо якої було роз-

почато провадження в справi.

У разi скасування постанови i закриття провадження

у справi з пiдстав, зазначених у ст. 247 КпАП, указано в

п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України вiд

24.06.1988 р. № 6 <Про практику розгляду судами скарг

на постанови у справах про адмiнiстративнi правопору-

. шення>, повернення стягнутих сум, сплатне вилучених i

конфiскованих предметiв, скасування iнших обмежень

провадиться на пiдставi цього ж рiшення.

Шкода, заподiяна громадянину незаконним накладен-

ням адмiнiстративного стягнення у виглядi адмiнiстра-

тивного арешту або виправних робiт чи штрафу, вiдшко-

довується державою вiдповiдно до ст. 443 ЦК та Закону

України <Про порядок вiдшкодування шкоди, заподiяної

громадяниновi незаконними дiями органiв дiзнання, по-

переднього слiдства, прокуратури i суду>.

У разi задоволення скарги суд вправi змiнити визна-

чений захiд адмiнiстративного стягнення в межах, пе-

редбачених нормативним актом про вiдповiдальнiсть за

дане адмiнiстративне правопорушення, не застосовуючи

при цьому бiльш суворого стягнення (Постанови

Пленуму Верховного Суду України в цивiльних справах

// Бюл. законодавства i юрид. практики України.-

1999.- Л'" 5.- С. 73).

5. Суд має право змiнити стягнення в межах, передба-

чених законодавчим актом про вiдповiдальнiсть за адмi-

нiстративне правопорушення, враховуючи характер вчи-

неного проступку, особу порушника, ступiнь його вини,

527

майновий стан, обставини, що пом'якшують вiдповiдаль-i'

нiсть, з тим, щоб стягнення не було посилено.         /

6. Рiшення суду по скарзi на постанову у справi про

адмiнiстративне правопорушення є остаточним i оскаржена

ню в касацiйному порядку не пiдлягає. Його можна

опротестувати в порядку нагляду на загальних пiдставах.

Копiю рiшення у цих справах суд повинен надiслати

органу чи службовiй особi, постанова яких оскаржува-

лася.