Обставини, що підлягають встановленню у справах про торгівлю людьми

В.ПЯСКОВСЬКИЙ

викладач

(Національна академія внутрішніх справ України)

Е

фективність розслідування будь-яких зло-■шнів залежить від того, наскільки діяльність слідчого та взаємодіючих з ним органів дізнан­ня відповідає особливостям злочину та обстано­вки, що складається під час розслідування. Така

© В.Пясковський, 2004

відповідність, насамперед, багато в чому визна­чається чітким уявленням про предмет доказу­вання, встановлення якого, у свою чергу, є кі­нцевою метою розслідування. Як слушно зазна­чав М.Строгович, «визначення предмета доказу-

66

ISSN 0132-1331. ПРАВО УКРАЇНИ, 2004, № 6

Обставини, що підлягають встановленню у справах про торгівлю людьми

вання означає визначення меж і напряму дослі­дження у справі»[ 1, 361].

Під предметом доказування у кримінально­му процесі слід розуміти сукупність обставин, встановлення яких необхідно для здійснення кримінального судочинства. При цьому одні вчені вважають, що сукупність цих обставин визначена кримінально-процесуальним зако-ном[2, 94], інші — розширюють обсяг поняття предмета доказування, вважаючи, що він визна­чається також і матеріальними нормами[3, 133], і конкретними обставинами справи[4, 65].

Під час розслідування торгівлі людьми, від­повідно до кримінально-процесуального закону, необхідно встановити і доказати всі обставини, без яких неможливо правильно кваліфікувати вчинене і визначити справедливу міру покаран­ня. Стаття 64 КПК України до них відносить: подію злочину (час, місце, спосіб та інші обста­вини вчинення злочину); винність обвинуваче­ного у скоєнні злочину і його мотиви; обстави­ни, що впливають на ступінь тяжкості злочину, а також ті, які характеризують особу обвинува­ченого, пом'якшують та обтяжують покарання; характер і розмір шкоди, завданої злочином, а також розміри витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від зло­чинного діяння.

У тій криміналістичній літературі, де йдеться про структуру конкретної методики розслідуван­ня того або іншого виду злочинів, як її елемент розглядають обставини, які підлягають встано­вленню, а не доказуванню[5, 123; 6, 248]. Понят­тя «обставини, що підлягають встановленню», за своїм змістом ширше, ніж поняття «предмет до­казування»; і у криміналістиці розглядається як сукупність тих обставин, з'ясування котрих ви­значається нормами кримінального права, кри­мінального процесу і матеріалами конкретної справи. У 1977 р. М.Медведев, розмірковуючи про предмет розслідування, зазначив індивідуа­льність обставин досліджуваної події злочину та визначення їх самим суб'єктом розслідування^, 50]. Тому в методиці розслідування не можна передбачити і назвати весь перелік обставин, які повинні бути встановлені. Раціонально буде об­межитись лише колом типових обставин, зазна­чених у кримінально-процесуальному законі, і специфічних, встановлення котрих сприятиме доказуванню злочину взагалі.

Таким чином, до обставин, що підлягають встановленню у справах про торгівлю людьми, входять: обставини, передбачені ст. 64 КПК; встановлені диспозицією ст. 149 КК України та інших статей КК; які не входять до предмета до­казування, але мають важливе значення для ус­пішного розслідування справи. Обставини, що підлягають встановленню, за своєю суттю є за-

вданням розслідування конкретної кримінальної справи.

Поділяю позицію вчених-криміналістів, які розглядають обставини, що підлягають встано­вленню, як самостійний елемент структури окре­мих криміналістичних методик, окремого від криміналістичної характеристики злочину. Під­тримую точку зору В.Бурданової про те, що «по­рівнювані комплекси понять не однопорядкові, це комплекси різних систем»[8], так як криміна­лістична характеристика є абстрактною науко­вою категорією, а обставини, що підлягають встановленню, завжди конкретні у кожній кри­мінальній справі та їх потрібно доказати.

Розробляючи перелік типових обставин, які підлягають встановленню при розслідуванні то­ргівлі людьми, необхідно вказати на ряд важли­вих моментів. По-перше, «гносеологічний хара­ктер процесуального доказування обумовлений тим, що у кримінальній справі виявляються і до­сліджуються раніше невідомі фактичні обстави­ни події злочину за залишеними слідами»[9, 523]. Через це фактичні дані (зміст доказування) не можна бачити у відриві від їх матеріальної, речової оболонки, матеріальної форми. По-дру­ге, «не тільки події минулого підлягають встано­вленню як предмет доказування, але у деяких випадках вони можуть належати до теперішнього часу (тобто наставати після вчинення злочи-ну)»[10, 128—129]. Наприклад, добровільне від­шкодування винним завданої шкоди, щире ка­яття, активне сприяння розкриттю злочину тощо. По-третє, злочин визначається достовір­ним характером пізнання його об'єктивної та суб'єктивної сторін. Складність встановлення суб'єктивної сторони полягає у її нематеріальній природі. У більшій мірі складне пізнання таких елементів суб'єктивної сторони злочину як мо­тив і мета. Якщо умисел може зовнішньо вияв­лятися у діяннях особи по підготовці до вчинен­ня злочину, то його мотив і мета може взагалі не знайти вираження зовні, залишаючись лише психічною категорією. Однак мотив злочину є обставиною, що підлягає доказуванню (п. 2 ст. 64 КПК). Суб'єктивна сторона злочину є одним з основних, визначаючих факторів для кваліфі­кації торгівлі людьми. У зв'язку з цим елементи суб'єктивної сторони є особливо важливими об­ставинами, що підлягають встановленню і дока­зуванню.

У справах про торгівлю людьми типоьтіми обставинами, що підлягають встановленню, мо­жна визначити:

1. Обставини, що належать до події злочи­ну: час вчинення торгівлі людьми (період між ве­рбуванням потерпілих і передачею останніх тре­тім особам); місце скоєння злочину (місце вер­бування потерпілих, а також місце, куди їх «про-

ISSN 0132-1331. ПРАВО УКРАЇНИ, 2004, № 6 5*4-164

67

В.Пясковський

дали»); спосіб вчинення злочину (підготовки до вчинення торгівлі людьми; вербування потерпі­лих; переправлення їх через кордон; передачі потерпілих третім особам; приховування торгівлі людьми); наявність співучасників торгівлі людь­ми. Оскільки більшість таких злочинів вчиняєть­ся злочинними групами, у процесі розслідуван­ня підлягає встановленню особа, яка організува­ла злочинну групу, а також всі її члени; відомо­сті про особу потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові; рік, місяць, день і місце народження; громадянство, національність, освіта, сімейний стан; місце роботи, рід занять або посада; місце проживання тощо).

Обставини, які мають значення для ква­

ліфікації діяння як торгівлі людьми: безпосере­

дній об'єкт злочину — честь та гідність особи;

предмет злочину — людина; об'єктивна сторона

злочину — продаж людини; інша оплатна її пе­

редача; здійснення стосовно людини будь-якої

іншої незаконної угоди, пов'язаної із законним

чи незаконним переміщенням за її згодою або

без згоди через державний кордон України для

подальшого продажу чи іншої передачі іншій

особі (особам); суб'єкт — загальний, тобто фізи­

чна осудна особа, у віці не молодше 16 років;

суб'єктивна сторона — прямий умисел; мотив —

користь; мета — сексуальна експлуатація; вико­

ристання у порнобізнесі; втягнення у злочинну

діяльність; залучення у боргову кабалу; усинов­

лення (удочеріння) у комерційних цілях; викори­

стання у збройних конфліктах; експлуатація пра­

ці потерпілого.

Обставини, що характеризують особу, яка

вчинила злочин: біографічні дані особи: прізви­

ще, ім'я, по батькові; рік, місяць, день і місце

народження; громадянство, національність, осві­

та, сімейний стан; місце роботи, рід занять або

посада; місце проживання (ч. 2 ст. 145 КПК

України); стан здоров'я особи, яка вчинила зло­

чин, рівень її фізичного і розумового розвитку,

а саме: наявність або відсутність фізичних чи

психічних вад, раніше перенесених тяжких за­

хворювань, травм голови. Встановлення стану

здоров'я має юридичне значення при вирішен­

ні питань про осудність особи, яка вчинила зло­

чин, а також про можливість прийняття відмо­

ви від захисника (ст. 46 КПК); відомості, що

характеризують особу за місцем роботи, прожи­

вання, у сім'ї; відомості про судимість особи.

Встановлення цього факту має значення при

кваліфікації вчиненого особою діяння за відпо­

відними частинами ст. 149 КК України та інши­

ми статтями КК; матеріальний стан особи: рі­

вень прибутку, наявність або відсутність грошо­

вого внеску в банку, цінних паперів, іншого

приватного майна. Встановлення даного факту

має значення для накладення арешту на майно

обвинуваченого з метою забезпечення цивільно­го позову або можливої конфіскації майна (ст. 126 КПК).

Обставини, що належать до суб'єктивної

сторони злочину: мотив злочину; його мета;

вина особи, яка вчинила злочин; додаткові об­

ставини, які характеризують суб'єктивну сторону

торгівлі людьми: поведінка особи до скоєння

злочину (наприклад, висловлювання особою, яка

вчинила торгівлю людьми, намірів вчинити

останню); поведінка особи після скоєння злочи­

ну (наприклад, виправдовування особою після

вчинення торгівлі людьми своїх дій).

Обставини, які впливають на ступінь тя­

жкості злочину: вчинення торгівлі людьми щодо

неповнолітнього; скоєння злочину щодо декіль­

кох осіб; вчинення торгівлі людьми повторно;

скоєння злочину за попередньою змовою групою

осіб або організованою групою; вчинення торгі­

влі людьми з використанням службового стано­

вища; скоєння злочину особою, від якої потер­

пілий був у матеріальній або іншій залежності;

вчинення торгівлі людьми, пов'язаної з незакон­

ним вивезенням дітей за кордон чи неповернен­

ням їх в Україну; скоєння злочину з метою ви­

лучення у потерпілого органів чи тканин для

трансплантації або насильницького донорства;

вчинення при торгівлі людьми дій, які спричи­

нили тяжкі наслідки.

Обставини, що пом'якшують та обтяжу­

ють покарання особи (статті 66, 67 КК України)

Обставини, які визначають характер і роз­

мір шкоди, завданої злочином: розмір матеріаль­

ної шкоди, яка заподіяна потерпілому в резуль­

таті вчинення щодо нього торгівлі людьми (вра­

ховуючи витрати на поновлення здоров'я); роз­

мір витрат закладу охорони здоров'я на стаціо­

нарне лікування потерпілого від злочинного ді­

яння; ступінь втрати працездатності потерпіло­

го; судові витрати; розмір моральної шкоди, за­

подіяної потерпілому; і у чому вона полягає.

Обставини, що визначають причини і

умови, які сприяли вчиненню торгівлі людьми.

Президент Міжнародного жіночого правозахис-

ного центру «Ла Страда-Україна» К.Левченко

серед загальних причин торгівлі людьми зазна­

чає наступні: відкриття кордонів та падіння «за­

лізної завіси»; спрощення можливості для укра­

їнських громадян подорожувати по світу як в

пошуках розваг, так і праці; інтернаціоналізація

тіньової економіки; створення міжнародних кри­

мінальних об'єднань; корумпованість працівни­

ків державних органів; лояльне законодавство до

проституції у багатьох країнах світу[11, 9].

Продовжуючи цю тему, крім визначених КЛевченко, можна назвати ще декілька причин, які у сукупності сприяють торгівлі людьми в Україні: складне економічне становище та висо-

68

ISSN 0132-1331. ПРАВО УКРАЇНИ, 2004, № б

Обставини, що підлягають встановленню у справах про торгівлю людьми

кий рівень безробіття, особливо серед жінок; не-           тя, з'явлення із зізнанням, щирого каяття чи

належна поінформованість українських жінок    активного сприяння розкриттю злочину; продо-

щодо можливостей працевлаштування і перебу-           вжувала або ні особа, яка вчинила торгівлю лю-

вання за кордоном; надприбутковість такої дія- дьми, висловлювати намір продовжувати зло-

льності; відсутність в Україні законодавства про            чинну діяльність; коли і перед ким, якого зміс-

соціальний захист громадян України за кордо-  ту її висловлювання; наявність або відсутність

ном; формування у злочинців враження про без-           деліктної протидії розслідуванню (перешкоджан-

карність таких дій.        ня явці свідка, потерпілого; спонукання їх до

9. Обставини, які вказують на постзлочин-        відмови від дачі показань; підкуп цих осіб; по-

ну діяльність особи, котра вчинила торгівлю лю-           гроза помстою за раніше дані показання),

дьми. При цьому завжди необхідно з'ясовувати            Знання обставин, що підлягають встанов-

мотиви і цілі постзлочинної поведінки, тому що ленню у справах про торгівлю людьми, дозволяє

це має значення для встановлення суб'єктивної            конструювати (моделювати) саму діяльність із

сторони злочину і його правильної кваліфікації,  розслідування злочину з оптимізацією умов

Так, завжди доцільно встановлювати: наявність            всього процесу розслідування. Проте слід врахо-

або відсутність висловлювань особою після вчи-          вувати, що у процесі розслідування у кожній

нення злочину жалю стосовно того, що трапило-           кримінальній справі будуть виявлятися свої, спе-

ся; коли і перед ким, якого змісту її висловлю-  цифічні обставини, які підлягають встановлен-

вання; наявність або відсутність діяльного каят-            ню.

Використана література:

Строгович М.С. Курс советского уголовного процесса. Т. 1.: Основные положения нау­

ки советского уголовного процесса. — М., 1968. — 472 с.

Я н о в и ч Ю.П. Уголовный процесс Украины: Пособ. по подгот. к гос. (выпуск.) экз. — Ха­

рьков, 1997. — 256 с.

Лупинская П.А. Общие положения о доказательствах и доказывании / Уголовный про­

цесс: Учеб. для вузов; Под общ. ред. проф. П.А. Лупинской. — М., 1995. — С. 127—162.

Кобликов А.С. Доказательства в уголовном процессе / Учеб. уголов. процесса. — М.,

1995. - С. 62-102.

Салтевський М.В. Криміналістика: Навч.-довід, посіб. — К., 1996. — 159 с.

3 у й к о в Г.Г. Понятие, сущность и общие положения методики расследования отдельных

видов преступлений / Криминалистика. Т. 2; Под ред. проф. Р.С. Белкина и доц. Г.Г. Зуйкова. —

М., 1970. - С. 237-252.

Медведев Н.Н. Теоретические основы расследования: Учеб. пособ. — Краснодар, 1977. —

104 с.

Бурданова B.C. Обстоятельства, подлежащие доказыванию по уголовному делу, как ва­

жный элемент частных криминалистических методик // Вестник криминалистики. — 2001. —

Вып. 2. - С. 38-42.

Якубович Н.А. Гносеологические основы доказывания по уголовному делу / Курс совет­

ского уголовного процесса: Общая часть. — М., 1989. — С. 520—542.

10.        А л е к с е е в. Н.С. Доказательства в советском уголовном процессе. Общие вопросы учения

о доказательствах / Советский уголовный процесс. — Л., 1989. — С. 122—147.

11.Левченко К. Б. Торгівля жінками в Україні — порушення прав людини // Вісник Уні­верситету внутрішніх справ. — 1999. Спец, випуск. — С 7—13.

Рекомендовано до друку кафедрою криміналістики Національної академії внутрішніх справ України.

ISSN 0132-1331. ПРАВО УКРАЇНИ, 2004, № 6   69