Удосконалення автоматизованих інформаційно-пошукових систем, які використовуються у боротьбі з організованою злочинністю

А.ХІРСІН

(Національна академія внутрішніх справ України)

С

учасні організовані злочинні угруповання ;тають все більш мобільними і винахідли­вішими, а спрощення паспортного і візового ре­жимів створює у їх членів почуття безкарності за вчинення злочинів. Незважаючи на значні витрати на запобігання та розкриття злочинів, статистика досить серйозна. На кожні 100 тис. жителів у розвинутих країнах доводиться від 4 до 8 вбивств у рік, немала частина з них скою­ються організованими злочинними угрупован­нями і, особливо, таких складних для розкрит­тя як замовлені вбивства, вбивства під час про­тистояння вказаних угруповань, корисливі вбивства тощо.

За даними аналітиків, у найближчі 10 років буде спостерігатися явна тенденція до збільшен­ня цих показників — за рахунок втягнення у кримінальне середовище підлітків. Належно ор­ганізовані злочинні угруповання у Німеччині, наприклад, заробляють сьогодні від 25 до ЗО млрд. евро у рік і можуть швидко стати більш життєздатними у фінансовому і політичному аспекті, ніж існуючі державні інститути[1, 19].

Аналогічна участь може загрожувати і Укра­їні. Крім того, розширення галузей застосування засобів автоматизації на такі сфери, як: охоро­на здоров'я, страхування, фінанси, соціальний захист, пред'являють сьогодні нові вимоги до автоматизованих засобів боротьби з правопору­шеннями, зокрема до систем ідентифікації осо­бистості. Відсутність в Україні надійної системи ідентифікації фізичних осіб дозволяє членам ор­ганізованих злочинних угруповань здійснювати кримінальні наміри не тільки в Україні, а й за кордоном.

Окремі проблеми такої ідентифікації вже досліджувалися криміналістами^]. Слушно за­значалось, що традиційні методи ідентифікації мають недостатню надійність і оперативність: втрата чи умисне знищення посвідчень, прав водія або паспортів утруднюють діяльність пра­воохоронних структур і служб соціального захи­сту. Відповідно у цих умовах зростає роль авто­матизованих засобів ідентифікації, котрі, як свідчать фахівці ФБР у США, неухильно витіс­нятимуть методи, засновані на використанні паперових носіїв і ручних способах оброб-ки[3, 17-18].

© А.Хірсін, 2004

Правоохоронні органи усіх рівнів сьогодні докладають значних зусиль щодо комп'ютери­зації своєї роботи. З 2000 р. у найбільш розви­нених країнах 70 відсотків усіх систем дактило­скопічного обліку використовують лише елект­ронні засоби і носії, а до 2008 р. частка «папе­рових» систем у них складе тільки 8 відсотків.

Членам організованих злочинних угрупо­вань, володіючи значними фінансовими ресур­сами, неважко змінити зовнішність з допомогою пластичної операції, однак поки що не розро­блені способи корекції папілярних візерунків пальців рук. Сьогодні високорозвинені країни накопичили багато розрізнених систем автома­тизації і зіштовхнулися з проблемою інтеграль­ного вирішення проблеми ідентифікації (вклю­чаючи дактилоскопічну) і обліку. Інакше кажу­чи, названі країни увійшли в епоху переходу кількості у якість, коли острови автоматизації (системи дактилоскопічного обліку, керування транспортом, страховий бізнес тощо) поступо­во переростають у архіпелаг інтеграції.

Правоохоронні органи зарубіжних країн широко використовують автоматизовані інфор­маційно-пошукові системи (далі — АІПС), які дозволяють значно оптимізувати розкриття та розслідування злочинів, вчинених членами ор­ганізованих угруповань. Як приклад сучасного розвитку мереж АІПС розглянемо системи, ко­трі використовуються правоохоронними органа­ми Німсччини[4]. Так, у ній успішно застосову­ється універсальна система «Kridat». Вона — основне джерело інформаційного забезпечення підрозділів кримінальної поліції у боротьбі з організованою злочинністю. Універсальність даної системи визначається змістом банку да­них, що забезпечує поле пошуку необхідної ін­формації про факти та осіб, підозрюваних у вчиненні різних злочинів — членів таких угру­повань. Джерелом поповнення даних цієї сис­теми є матеріали розкритих та розслідуваних кримінальних справ про тяжкі злочини, а також інші документальні відомості, що сприяють протидії організованій злочинності. Система «Kridat» складається з наступних блоків інфор­мації.

Блок інформації, що містить пошукові ознаки для виявлення фактів та осіб, причетних до вчинення злочинів: матеріали, які характери-

1SSN 0132-1331. ПРАВО УКРАЇНИ, 2004, № 6

57

А.Хірсін

зують зареєстровані у поліції розкриті та нероз-криті злочини, застосовувані способи скоєння злочинів, виявлені знаряддя злочину й інші об'­єктивні доказові відомості (зміст показань, на­явних у справах, та результати експертиз); відо­мості про осіб, котрі підозрюються у скоєнні злочинів; про затриманих на місці злочину, за­арештованих, осіб, які переховуються від орга­нів влади, коло їх злочинних зв'язків тощо (при цьому в системі є такі установчі (ідентифікацій­ні) ознаки: прізвище, дата народження, місце проживання, зовнішні прикмети, дактилоскопі­чні формули відбитків пальців, наявність прі­звиськ, фальшивих документів тощо); відомос­ті про потерпілих та свідків за тими ж особис-тісними характеристиками; самостійний блок даних про крадіжки й угони автомашин, мото­циклів та велосипедів, у яких описуються інди­відуальні ознаки (наприклад, нумерація основ­них агрегатів — цей банк даних містить близь­ко 100 тис. одиниць автотранспортних засобів), дані про невпізнані трупи та результати їх огля­ду; матеріали про дорожньо-транспортні події і потерпілих.

Блок інформації, що забезпечує функції ор­ганізованої та методичної допомоги в боротьбі з організованою злочинністю: статистична зві­тність про динаміку злочинів за роками, кіль­кість виявлених осіб, підозрюваних у скоєнні злочинів, їх притягнення до кримінальної відпо­відальності, дані про заарештованих і засудже­них; звітні дані про профілактичні заходи, здій­снені поліцією; відомості про сили та засоби, використані у боротьбі зі злочинністю; матері­али кримінологічних і соціологічних досліджень щодо боротьби зі злочинністю (особливо її ла­тентності); документи правового регулювання дій поліції (про застосування зброї, тримання підслідних та засуджених тощо); дані з різних галузей знань, необхідні для боротьби з органі­зованою злочинністю (найважливіші криміналі­стичні методики та спеціальна література; хімі-ко-фізичні характеристики явищ, процесів; природа охоронних заходів; відомості про пере­кладачів, залучених у кримінальний процес, тощо); зміст програм та довгострокових планів боротьби зі злочинністю і забезпечення безпе­ки працівників поліції, які здійснюють ризико­вані оперативно-слідчі дії, тощо. Використову­ючи АШС «Kridat», усі структури кримінальної поліції Німеччини мають можливість виконува­ти різноманітні організаційні й тактичні завдан­ня щодо боротьби з вказаною злочинністю.

Іншою універсальною АІПС є «Іпрої», яка забезпечує безпосередній зв'язок між усіма рі­внями поліцейських структур, а також з митни­ми підрозділами та прикордонною охороною. Структура зазначеної системи, крім даних про

розслідувані злочини, включає такі напрями інформації: центральний реєстр обліку інозем­них громадян; інформаційну систему федераль­ного автотранспортного відомства; інформацій­ну систему адресних столів; масив даних з кри­мінальних справ про наркоманію; відомості про засуджених осіб; частину системи «Spudak» про сліди злочинної діяльності; самостійний масив «Організована злочинність». Основною складо­вою АІПС «Іпрої» є мобільна інформаційно-довідкова система «Pikas», розроблена та діюча на території землі Північний Рейн — Вестфалія, заснована на кодованому записі всіх подій, які фіксуються поліцією за кожну добу. До неї вхо­дять відомості про способи вчинення злочинів, застосовані знаряддя, автотранспорт, сліди зло­чинної діяльності, потерпілих, свідків, результа­ти огляду місць подій тощо. АШС «Іпрої» акти­вно використовується поліцейськими структура­ми для розшуку підозрюваних у вчиненні зло­чинів, одержанні відомостей про осіб, позбавле­них прав водія, про заборону в'їзду або виїзду з ФРН; за персональними даними певного злочи­нця і встановлення специфіки його дій; впіз­нання раніше невстановленого злочинця. «Іпрої» дозволяє оперативно вирішувати завдан­ня ідентифікації особи за слідами, залишеними на місці скоєння злочину; з'ясування обставин розслідуваної справи; встановлення невідомої особи, яка потребує сторонньої допомоги; іде­нтифікації невпізнаних трупів.

Підсистема PIOS, яка входить до АІПС «Іпрої», виконує функції централізованого зби­рання й обробки даних про терористичні дії. У ній зберігаються відомості про окремих осіб, угруповання, організації, об'єкти та предмети, що безпосередньо стосуються фактів тероризму. Вона надає користувачам такі можливості: деце­нтралізований доступ до інформації для всіх служб, на які покладено обов'язок охорони дер­жави; проведення експрес-аналізу стану терори­зму; аналіз інформації, котра щойно надійшла; пошук матеріалів попередніх розслідувань. До­ступ до неї здійснюється лише через спеціаль­ні термінали та служби.

Наявність різноманітної інформації у систе­мі «Іпрої» дозволила МВС ФРН прийняти рі­шення про її використання для розв'язання міждержавних завдань боротьби зі злочинністю у масштабах Європейського Союзу. Доступ до німецької системи «Іпрої» отримали Австрія, Великобританія, Італія, Іспанія, Люксембург, Нідерланди, Фінляндія, Франція, Швеція та Югославія. Поліцейські служби зазначених кра­їн мають можливість одержувати відомості про розшукувані транспортні засоби, зброю, фаль­шиві гроші, підроблені посвідчення особи та бланки документів. У свою чергу, кримінальна

58

ISSN 0132-1331. ПРАВО УКРАЇНИ, 2004, № 6

Удосконалення АШС. які використовуються у боротьбі з організованою злочинністю

поліція ФРН має доступ до інформаційно-по­шукових систем країн Європейського економі­чного союзу.

Інформаційний комплекс «Nadia», розміще­ний у м. Кельн, містить комп'ютерне досьє на 8—9 млн. осіб, тобто на кожного п'ятого повно­літнього громадянина ФРН. Там є такі персона­льні дані: дата та місце народження, громадян­ство, адреса місця проживання, телефонний номер, номерний знак власника автомашини, номери банківських рахунків тощо. Крім цього у АШС «Nadia» містяться відомості про струк­туру, персональний склад та способи дій зброй­них терористичних угруповань. Тому ця систе­ма з успіхом використовується підрозділами кримінальної поліції по боротьбі з організова­ною злочинністю терористичної спрямованос­ті.

У Німеччині також розроблена та введена у дію автоматизована система відбитків пальців. Банк даних останньої поповнюється за рахунок окремих відбитків пальців і долонь, які відбира­ються у таких осіб: професійних злочинців; осіб, котрі вчинили розбійні напади, займалися вима­ганням, шантажем, крадіжками автомашин; крадіжками у готелях або музеях, речей з авто­машин; правопорушників, які незаконно вико­ристовували автомашини; осіб, підозрюваних у вчиненні злочинів, для розслідування котрих необхідно відібрати відбитки пальців і долонь.

У поєднанні з іншими даними кримінальної реєстрації (портретні фотознімки, опис осіб, об­винувачуваних у вчиненні злочинів, результати класифікації відбитків та слідів пальців, виявле­них на місцях подій, фото- та відеоматеріали, звукозаписи, зразки почерку, результати експе­ртиз стану зубів, крові, волосся, слини, а також рентгенівські знімки) автоматизована система активно застосовується у боротьбі з організова­ною злочинністю.

На регіональному рівні для боротьби з ор­ганізованою злочинністю підрозділи криміналь­ної поліції Німеччини використовують локальні інформаційно-пошукові системи.

Так, АШС «Pikas», діюча на території зем­лі Північний Рейн — Вестфалія, містить у бан­ку даних відомості про розшукуваних поліцією осіб, розшукувані речі та предмети; злочини, пов'язані з наркотиками; дорожньо-транспортні події. Вона має спеціальну програму автомати­чної фіксації заяв та повідомлень громадян про скоєні правопорушення із записом на магнітну стрічку їх голосів. Магнітні стрічки з такими записами зберігаються протягом місяця у черго­вих підрозділах територіальної поліції для мож­ливої ідентифікації особи за голосом. Програма земельної інформаційно-пошукової системи «Pikas» забезпечує безформатне управління ін-

формацією, яка у ній знаходиться, а нова — вноситься у її пам'ять та виводиться з останньої незалежно від каталога та формату. Передбаче­но можливість формування до 90 автономних масивів різноманітної інформації, а її введення здійснюється за допомогою будь-якого терміна­ла, підключеного до системи. За допомогою термінала, встановленого у земельному управ­лінні кримінальної поліції (м.Дюссельдорф), може бути передано (прийнято) повідомлення в усі підключені до системи термінали міст та ра­йонів землі Північний Рейн — Вестфалія.

Незалежно від типів земельних АШС усі поліцейські служби та підрозділи Німеччини обов'язково формують автономний банк даних про правопорушення, пов'язані з наркотиками. Ці масиви інформації використовуються поліці­єю для запобігання та розкриття таких видів злочинів, як: порушення закону про наркотичні засоби; безпосереднє придбання наркотичних речовин; одержання фінансових засобів та цін­ностей для незаконного придбання наркотиків; злочинів, вчинених під впливом наркотичних речовин або таких, що є безпосереднім наслід­ком їх вживання.

Земельні та міські поліцейські служби і під­розділи в обов'язковому порядку формують ав­тономні банки даних про події, пов'язані із за­стосуванням зброї й вибухових речовин (неле­гальна торгівля, незаконне володіння, контра­банда, ввезення, виготовлення, ремонт, викори­стання, приховування зброї і вибухових речо­вин, здобутих злочинним шляхом, їх виявлення, втрата, конфіскація). При виявленні подібні факти кодуються та вводяться в ЕОМ. Це — персональні дані правопорушника (прізвище, ім'я, рік і місце народження, громадянство, ад­реса), час та місце події, її короткий опис, кіль­кість, вид та короткий опис індивідуальних ознак зброї або вибухової речовини (виробник, модель, калібр, заводський номер; для боєпри­пасів також вказується характер упаковки та написів на них; для вибухових речовин зазнача­ється вага, колір, упаковка і маркування); дані про використані транспортні засоби; відомості про поведінку правопорушників та дії полі'ії.

Локальну інформаційно-пошукову сис/сму замикають банки даних, зосереджені у персона­льних комп'ютерах працівників кримінальної поліції всіх рівнів. Система ПЕОМ, переважно, покликана забезпечувати інтенсифікацію орга­нізаційної функції кожного працівника кримі­нальної поліції, оскільки її програма розрахова­на на кодування типових управлінських докуме­нтів (плани роботи зі змістом й терміни їх ви­конання; статистичні та фактичні відомості для виконання аналітичних завдань; зразки службо­вої документації; приклади тактичних рішень у

ISSN 0132-1331. ПРАВО УКРАЇНИ, 2004, № 6

59

А.Хірсін

тому разі, коли система допускає розвиток че-

Використана література:

Васильєв Ф. Идентификация личности и учет граждан в России: современный взгляд на

решение назревших проблем // Профессионал.— 1998. — № 2. — С. 19—21.

Старушкевич А.В. Біометричні (дактилоскопічні) паспортні системи: сьогодення та

перспективи // Криміналістичний вісник. — К., 2002. — Вип. 3. — С. 54—58.

Самищенко С.С. Значение исследований папиллярных узоров для раскрытия и рассле­

дования преступлений / Информационный бюллетень № 9; По материалам XXIX Криминалисти­

ческих чтений на тему: «Использование методов естественных и технических наук в борьбе с пре­

ступностью». — М, 1999. — С. 16—18.

Губанов А.В. Полиция зарубежных стран. Организационно-правовые основы, стратегия и

тактика деятельности. — М.. 1999. — С. 288.; Корнієнко М.В. Протидія організованій зло­

чинності в країнах ЄС та США. — К., 2002. — С. 292; Смирнов М.П. Зарубежная налоговая и

криминальная полиция и их оперативно-розыскная деятельность. — М., 2000. — С. 584 та ін.

Полтавський АО. До проблеми правового забезпечення функціонування дактилоско­

пічних обліків органів внутрішніх справ України // Вісник Луганського інституту внутрішніх справ

МВС України. - 2000. - Вип. 4. - С 179-192.

Рекомендовано до друку кафедрою криміналістики юридичного факультету Київського національного уні­верситету ім. Тараса Шевченка.

типових ситуаціях оперативної обстановки тощо). Однак працівники кримінальної поліції на свій розсуд можуть кодувати та вводити у пам'ять ПЕОМ окремі дані, що мають розві­дувально-пошуковий характер. Найчастіше у банк даних ПЕОМ вводять інформацію про осіб, які підозрюються у злочинних акціях ор­ганізованих злочинних угруповань, з описанням їх зовнішності, особливих прикмет та інших ознак; їх кримінальні і корумповані зв'язки, ві­домі з конфіденційних джерел; осіб, які оточу­ють підозрюваних у побуті, за місцем служби та їх можливості й бажання інформувати поліцію про поведінку та вчинки останніх; наявність рухомого та нерухомого майна, що характеризує матеріальне становище учасників організованих злочинних угруповань; відомості про постійні місця їх зустрічей тощо.

Отже, діючі у Німеччині АІПС на всіх рів­нях поліцейських структур успішно виконують завдання інформаційного забезпечення підроз­ділів кримінальної поліції по боротьбі з органі­зованою злочинністю.

Враховуючи сучасний зарубіжний досвід, Україна сьогодні володіє унікальною можливі­стю вийти на щабель високорозвинутих країн за рівнем систем обліку населення і боротьби з ор­ганізованою злочинністю, а наявний в україн­ських розробників подібних систем потенціал і реальні рішення дозволяють створити крупно-маштабну національну інформаційну систему ідентифікації! 5, 181].

Така система має будуватися на базі єдиної технології, яка дозволяє обробляти найрізноманітнішу інформацію. За своєю варті­стю система повинна бути недорогою. У зв'яз­ку з цим єдино можливим є рух шляхом посту­пового розвитку на основі невеликої і недоро­гої вихідної конфігурації, що реально тільки у

рез нарощування можливостей. Наступною ха­рактеристикою системи має бути її простота. Система повинна охоплювати усі вузлові точки роботи з населенням: паспортно-візові служби, відділення міліції, поліклініки, каси продажу білетів, системи соціального страхування тощо. Один раз введена інформація, наприклад про реєстрацію угоди купівлі-продажу, відразу має бути розміщена у базах даних усіх зацікавлених організацій: нотаріатах, бюро технічної інвен­таризації, паспортно-візових службах, військо­вих комісаріатах, житлово-експлуатаційних управліннях.

Для вирішення проблем дактилоскопічної ідентифікації і ефективної боротьби із сучасни­ми кримінальними проявами (у тому числі ор­ганізованими злочинними угрупованнями) на міжнародному рівні необхідно: узаконити єди­ний дактилоскопічний облік громадян з 14-рі-чного віку; заборонити усім банківським і фі­нансовим установам проводити різні операції з фізичними особами і з особами, які виступають від імені юридичних осіб, без ідентифікації осо­би за відбитками пальців рук з допомогою авто­матизованих дактилоскопічних систем; ввести правило обов'язкової дактилоскопічної іденти­фікації у міжнародних аеропортах і митних пун­ктах. Така ідентифікація повинна проводитися для усіх осіб без винятку, незалежно від того: є громадянин недоторканною особою, представ­ником правоохоронних органів, держслужбов-цем тощо.

Вирішення зазначених вище завдань дозво­лить: реалізувати ефективну систему встанов­лення особи; покращити діяльність правоохо­ронних органів всередині України, а також Ін-терполу з виявлення і встановлення протипра­вних елементів; вирішити питання про операти­вну ідентифікацію громадян, навіть, за відсутно­сті документів, які засвідчують особу; знизити міграцію осіб, котрі порушили закон.

60

ISSN 0132-1331. ПРАВО УКРАЇНИ, 2004, № 6