Р

раджа раджа (ім., чол., одн.) — у стародавній Індії правитель держа­ви. З часів середньовіччя і до 1950 р. князівський титул і особа, яка мала цей титул.

радуница радуниця (ім., ж., одн.) — одне з весняних свят давньорусь­кого поганства, свято світла та сонця для померлих. Язичники вважали, що в дні цих свят душі померлих вставали з могил. З прийняттям християнства назва цього свята змінилась на радо-

48

ницю, від слова радість. Ця назва вказує на радісну звістку про воскресіння Христове, з якою живі люди приходять на могили по­мерлих.

раздел поділ (ім., чол., одн.) — (1) фабрика, завод; (2) ділянка землі, яка надавалася селянину за правилами від 20 лютого 1803 p.; (3) оренда; (4) адміністративний і судовий округ; (5) угода про поділ майна.

разделить по жребию розділити за жеребом — розділити на частини за допомогою жеребкування.

разореть розорати (дієсл.) — переорати межу в полі.

разрядный приказ розпорядний приказ — орган управління, який ке­рував військовими справами: призначав на службу, вів облік військових осіб, відповідав за будівництво фортець.

разстрадни розстрадні (прикм.) — опрацьовані.

расправа розправа (ім., ж., одн.) — згідно з положенням про губернії 1775 p., судове місце, де розглядали справи; розправа була нижня і верхня.

расписывать розписувати (дієсл.) — документально оформлювати договір між особами.

распоряжены розпоряджени (прикм.) — розподілені, зайняті чинов­никами.

рать возмет рать візьме — втратить майно внаслідок військових дій.

рафли рафлі (ім., ж., одн.) — астрологічна книга, яка складається з 12 схем і в якій ідеться про вплив зірок на життя людини.

реакционный реакційний (прикм.) — ворожий усьому передовому, прогресивному; консервативний.

реакция реакція (політична; ім., ж., одн.) — активний опір віджива­ючих класів, їхніх партій чи угруповань суспільному прогресові; режим, встановлений для збереження й зміцнення старих суспіль­них порядків, придушення прогресивних сил.

реверс реверс (ім., ср., одн.) — письмове зобов'язання, іноді просто розписка.

революция революція (ім., ж., одн.) — докорінний переворот у сус­пільному і політичному (державному) ладі, що означає повалення віджилого й утвердження нового, прогресивного суспільного ладу.

49

регимент регимент (ім., чол., одн.) — полк найманого війська.

резоимство резоімство (ім., ср., одн.) — (1) значна вигода з грошової позики шляхом експлуатації боржника, який перебував у скрут­ному становищі; (2) договірна угода, за якою одна сторона зба­гачується завдяки іншій.

рейтар рейтар (ім., чол., одн.) — найманий солдат кавалерії у Захід­ній Європі в XVI-XVII ст. У XVII ст. існували і в Росії.

рейхстаг рейхстаг (ім., чол., одн.) — (1) загальноімперський станово-представницький орган влади за часів середньовіччя, так званої "Священної римської імперії германської нації"; (2) парламент у північно-німецькому союзі (1867-1871 pp.), Німецькій імперії (1871-1918 pp.) і т. зв. Веймарській республіці (1919-1933 pp.). Під час фашистської диктатури втратив своє значення й існував лише формально; (3) назва будинку в Берліні, де засідав парламент Німеччини.

рекоше рекоше (присл.) — тобто, або, а саме.

ретранжамент ретранжамент (ім., чол., одн.) — (1) внутрішній обо­ронний заслін, розташований позаду чи паралельно головному; (2) окопний вал.

реформа реформа (ім., ж., одн.) — (1) перетворення, зміна чи ново­введення, що не знищують основ існуючої структури; (2) політич­не перетворення чи зміна, що їх здійснює пануючий клас, не зачі­паючи основ існуючого ладу.

риза риза (ім., ж. одн.) — одяг священнослужителів для богослужіння. ринути ринуті (дієсл.) — кинути, штовхнути. родимец родинець (ім., чол., одн.) — родич.

родовые отношения родові відносини — відносини, що виникають між людьми, які мають спільних предків.

род ополчится рід ополчиться — виникнення міжусобиці внаслідок розбрату на віче.

рожданицы рожданиці (ім., мн.) — фатум, доля приречення.

ропотник ропотник (ім., чол., одн.) — людина, яка ремствує, нарікає на когось заочно.

50