Л

лавочные места лавочні місця — місця постійної торгівлі в   рядах . лай лай (ім., ж., одн.) — (1) лайка, сварка; (2) образа.

ларь лар (ім., чол., одн.) — (1) скриня з кришкою і замком для збері­гання грошей, документів, а також інших речей; (2) сховище дію­чих законодавчих і майнових документів на території Троїцько­го собору в Пскові; (3) критий прилавок для торгівлі.

латиноримская церковь латиноримська церква — католицька церква. латифундия латифундія (ім., ж., одн.) — велике земельне володіння.

29

лев (царь лев) лев (цар лев) — Лев IV Мудрий, візантійський імпера­тор (886-912 pp.).

лепо лепо (приел.) — (1) добре, гарно, як слід; (2) як годиться. лечець лечець (ім., чол., одн.) — лікар.

лещея земля лещея земля — (1) надлишок землі; (2) лісова земля; (3) земля, яку очистили від лісу.

лжица лжиця (ім., ж., одн.) — (1) ложка; (2) ложечка для роздачі при­частя.

литра літра (ім., ж., одн.) — (1) міра ваги, візантійський або римсь­кий фунт (72 золотника); (2) одиниця ваги пряденого золота, срібла, шовку тощо (12 мотків вагою в 73 золотника).

лихву истязать лихву істязати — вимагати прибутку, відсотків.

лицем взять лицем взяти — взяти саме ту річ, що пропала, а не рівно­цінну.

личе лічє (ім., ср., одн.) — грошова компенсація (штраф) за нанесен­ня тілесних ушкоджень.

лишек надлишок (ім., чол., одн.) — те, що перевищує певну норму, міру; остача.

ловитвам прилежит ловітвам належний — піддається спокусі брати участь у заборонених церквою іграх.

ловчее ловчее (ім., ср., одн.) — вид мита (феодальна повинність). локоть лікоть (ім., чол., одн.) — міра довжини.

лукино, уборок лукино (ім., ср., одн.), уборок (ім., чол., одн.) — міра об'єму.

лукно, церб лукно (ім., ср., одн.), церб (ім., чол., одн.) — міра об'єму. льготчик пільговик (ім., чол., одн.) — той, хто має пільги. людское сокровище людський скарб — казна.

людье вылезут люди повилазять — знайдуться свідки, які підтвер­дять втрату.