З

заговенье великое, мясное говіння велике, м ясне — великий піст, що тривав сім тижнів до Пасхи.

заднйца (статок) заднйца (статок) — спадщина. задор задор (ім., чол., одн.) — (1) запал; (2) сутичка.

задушний человек задушна людина — (1) холоп, звільнений госпо­дарем для спасіння душі; (2) відпущений за заповітом за душу; (3) людина з церковних осіб.

заемная кабала кабала внаслідок позики — позиковий документ.

за животом поймается за животом поймається — захочуть вступити в права спадкоємці й почнуть висувати позов щодо померлого родича.

зажоги на ком (сочити) зажоги на кому — звинувачувати у підпалю­ванні.

зазывная грамота зазивна грамота — виклик до суду, що вручався дяку.

заказ заказ (ім., чол., одн.) — заборона.

заклад заклад (ім., чол., одн.) — (1) покарання; (2) гроші, взяті для того, щоб забезпечити послух.

закладная кабала закладна кабала — закладний документ. закладчик закладчик (ім., чол., одн.) — (1) той, хто віддав себе під заставу; (2) кабальна людина.

заклатчик заклатчик (ім., чол., одн.) — посадська особа, яка живе у кого-небудь, і той, хто вийшов з посадського тягла.

закуп закуп (ім., чол., одн.) — феодальнозалежний селянин, наймит. за меньшими детьми за молодшими дітьми — за молодшими дітьми. за неделю через тиждень цього ж дня.

зане занє (спол.) — (1) або, тому що; (2) же, тому що; у зв'язку з тим, що.

записка записка (ім., ж., одн.) — (1) скарга; (2) чолобитна до суду. заповедь заповідь (ім., ж., одн.) — грошовий штраф.

заповедные заповідні грамоти (прикм.) — від слова заповідь, забо­рона; -а(ім.) грамота; -ий(ім.) товар.

23

заповесть заповісти (дієсл.) — публічно оголосити. запираться запиратися (дієсл.) — (1) відмовлятися.

заставание заставання (ім., ср., одн.) — порушення подружньої вірності, що доведено свідками.

затинщик затінник (ім., чол., одн.) — служитель при затинних пища­лях, фортечних гарматах.

захребетник захребетник (ім., чол., одн.) — селянин, який відбуває повинність за свого господаря-селянина.

земской земський (прикм.) — (1) дячок, писар і діловод у земській управі; (2) собор, орган державної влади періоду станово-пред­ставницької монархії в Росії.

зернь зернь (ім., ж., одн.) — гра в кості на гроші. зкулен зкулен (ім., чол., одн.) — закуп часів "Руської Правди", наймит. знамение знамєніє (ім., ж., одн.) — (1) знак; (2) сліди; (3) відмітка. знаменный знаменний (прикм.) — той, що має знак.

знамена венечные вінчальні знамена — грамоти, що дозволяли бра­ти шлюб.

знамяны знамяни (ім., чол., мн.) — умовний знак, що замінює підпис

неписьменної людини. знахарь знахар (ім., чол., одн.) — той, хто знає, ручається за кого-

небудь, за що-небудь.

зодей зодей (ім., чол., одн.) — збірник ворожильних пророкувань.

золото пряденое прядене золото — шовк, пронизаний золоченою чи срібною ниткою.