ПЕРЕДМОВА

Нині Україна прагне до національно-культурного відродження. Мільйони співвітчизників усвідомлюють необхідність пізнати істо­рію країни, де активно формуються нові суспільно-економічні відносини, нові структури влади й економічної організації суспіль­ства.

Все це, і не тільки це, зумовлює значні зміни в системі чинного законодавства та регулюванні відносин, що потребує зокрема по­дальшого впорядкування й унормування української правничої термінології. Особливо ж у зв'язку з розширенням сфери функціону­вання української мови, яка набула статусу державної.

"Російсько-український термінологічний словник з історії держа­ви і права" автори задумали як довідник, коли необхідно відтвори­ти українською мовою історико-правові терміни, термінологічні словосполучення й уживані в юридичному обігові слова російської мови.

У словникові — близько тисячі російських термінів й утворених на їх основі термінологічних словосполучень. До них наведено ук­раїнські відповідники, що зустрічаються при вивченні "Історії дер­жави і права України", "Історії держави і права зарубіжних країн", "Загальної історії", "Історії України" та інших навчальних дис­циплін. Особливо ж слід наголосити, що реєстр словника охоплює переважно маловживану російську лексику, юридичні терміни, про­сторіччя, архаїзми, діалектизми, дефініції та ін. У словнику — фра­зеологічні звороти й словосполучення, вживані в історико-правовій літературі, пам'ятках права.

До словника увійшли:

• застарілі слова, уже не вживані, але необхідні для розуміння історико-правової дійсності й текстів пам'яток права;

•               спеціальні терміни та професіоналізми, необхідні для фахівців

юристів-істориків (істориків права).

До словника не ввійшли:

похідні граматичні розряди слів, що закономірно й природно

утворюються в українській мові. А саме: дієприкметники і дієпри­

слівники, а також прислівники, утворені від прикметників, що не

відрізняються своїм коренем од відповідного прикметника україн­

ською мовою;

слова із суфіксами суб'єктивної оцінки (зменшувальні, збіль­

шувальні, пестливі, зневажливі);

не однаково повно відображено слова різних граматичних ка­

тегорій. Досить обмежено — дієприкметники, віддієслівні іменники,

зменшувальні та збільшувальні форми слів, а також дієслова, що

вказують на повторність дії або на її початок;

власні імена, географічні назви, абревіатури до словника (за

деяким винятком).

Слова в словникові подаються за алфавітом. Перше, умовно виз­начене слово (ним може бути будь-яка частина мови), подається по­вністю.

До російських слів і словосполучень, термінів укладачі прагнули віднайти українські відповідники. Описовий переклад застосовуєть­ся лише в тих випадках, коли російське слово не має адекватного відповідника в українській мові.

Близькі за значенням українські відповідники відокремлюються комою, віддаленіші — крапкою з комою.

Об'єднані в гніздах російські слова, а також їх українські відпо­відники подаються у словнику в називному відмінку.

При доборі реєстру й опрацюванні словникових статей викорис­тано галузеві, універсальні та енциклопедичні словники — як російські, так і українські.

Це одна з перших спроб явити словник такого характеру, через те автори не претендують на його вичерпність і з вдячністю сприй­муть зауваження й пропозиції до наступних видань.