Б

барыш бариш (ім., чол., одн.) — бариш, царський шатровий, обби­вальник.

бвядо бвядо (ім., ср., одн.) — бик, рогата худоба.

беглая грамота бігла грамота — (1) грамота втікача; (2) документ на право повернення холопа-втікача його власнику.

безатщина безатьщина (ім., ж., одн.) — виморочне майно. безвечен безвічний (ім., чол., одн.) — покалічений. безвечен поп безвічний піп — представник духовенства. безвитно безвитно — без виплати штрафу.

безгласные дела нерозголошені справи — справи, приховані, ті що не мають позивача.

безгосударное время как стояли бояре под Москвою бездержавний час, коли бояри стояли під Москвою — йдеться про правління у Москві семи бояр після усунення Василя Шуйського в липні 1610 р.

без дела без діла — без розподілу, можливо, без розпорядження.

без дива без дива — (1) немає справи; (2) не слід зважати; (3) не вар­то дивуватися.

без завету без заповіту — без заповіту.

без мотчания без мотчання — без затримки.

безмытно безмитно (присл.) — без виплати мита.

6

безнапраздньства безнапраздньства (присл.) — за відсутності при­чин, незалежних од волі людини.

безпенно без пені (присл.) — безкоштовно.

без рассмотрения персон без розгляду персон — не зважаючи на особи.

без рукописання без рукопису — без написаного заповіту.

безстыжий безстижий (прикм.) — безсоромний, безсовісний, нахаб­ний.

без языка ли умереть чи помре мовчки — якщо за станом здоров'я не спроможний зробити усного заповіту.

безъявочное держание без'явочне утримання — утримання (наприк­лад, шинку) без дозволу влади.

белы (белки) бєлки (ім., мн.) — новгородсько-двінська грошова оди­ниця XIV-XV ст.

берестяний берестяний (ім., чол., одн.) — жителі м. Берестеня, нині Брест.

берковеск берковесь (ім., чол., одн.) — міра ваги, що дорівнює 10 пудів або 163,8 кг.

бесерменин бусурманин (ім., чол., одн.) — людина, яка сповідує му­сульманську віру.

билль білль (англ. bill; ім., чол., одн.) — законопроект, винесений на розгляд законодавчих органів Англії, США, Канади тощо.

бирич біріч (ім., чол., одн.) — судовий чиновник, службовець, опові­сник, який голосно оповіщає розпорядження.

бити (бью) бити, б'ю (дієсл.) — (1) бити; (2) іноді: вбити; (3) завдати побоїв; (4) (старослов.) бити — бути, існувати; (5) бити чолом — звертатися до когось.

благодел благодій (ім., чол., одн.) — благодійник.

благословенная грамота благословенна грамота — письмове благо-словіння від архієрея на будівництво й освячення храму.

бланкизм бланкізм (ім., чол., одн.) — течія у французькому револю­ційному русі XIX ст. За визначенням В. І. Леніна, "бланкізм — це теорія, що заперечує класову боротьбу".

ближняго племени ближнього племені — близькі родичі. ближняя дума ближня дума — особливо наближені до царя особи. бобровые гоны боброві гони — полювання на бобрів.

7

боец боєць (ім., чол., одн.) — фізично повноцінний учасник бою.

божественная книга божественна книга — книга для богослужіння (часослов, паслтир та ін.).

бой бій (ім., чол., одн.) — нанесення побоїв, побиття, але без вбив­ства: супроводжується насильним позбавленням майна.

большие холопы великі холопи — верхівка холопства, княжі та бо­ярські слуги, деколи займали великі посади.

борошно борошно (ім., ер.) — харчування взагалі.

бортная деревня бортне село — село, мешканці якого займаються бортним промислом.

бортник бортник (ім., чол., одн.) — особа, яка займається бортним промислом, збором меду диких бджіл.

борть борть (ім., чол., одн.) — колода для бджіл, пасіка, бджільник.

Боярская Дума Боярська Дума — вищий орган державного управлі­ння, який поділяв владу з царем.

брань и безчестье лайка і безчестя, образа.

братань братан (ім., чол., одн.) — племінник.

братчина братчина (ім., ж., одн.) — шовкова тканина, вид парчі.

братья брати (ім., мн.) — (1) родичі; (2) люди одного суспільного се­редовища; (3) члени монастирської общини; (4) приятелі, друзі; (5) прихильники одного віросповідання.

брашно брашне (ім., ср., одн.) — страва з борошна, борошно, їжа, харчі, страви взагалі.

бречи бречи (дієсл.) — стежити.

бродяга бродяга (ім., чол., одн.) — людина без певного місця прожи­вання та засобів існування.

бронник зброяр (ім., чол., одн.) — майстер, який виготовляє зброю.

бяху бяху (дієсл.) — були, минулий час дієслова "бути".