§ 5. Особливості розгляду прокурорами скарг на порушення законності у сфері правосуддя

Діяльність прокурорів щодо розгляду скарг на порушення законності в сфері правосуддя визначається закріпленим у ст. 35 Закону їхнім обов'язком вживати передбачені законом заходи до усунення порушень'закону, від кого б вони не виходили, у тому числі і від представників судової влади. Розглядати ці скарги мають право прокурори будь-якого рівня, однак у межах компетенції, визначеної законодавством.

Усі прокурори, у тому числі міські та районні, мають право розглядати скарги з приводу тяганини при розгляді справ, порушення прав учасників процесу. Зокрема, при вирішенні питань компенсації їм витрат, які пов'язані з явкою до суду, протиправної бездіяльності та перевищення службових повноважень виконавцями та ін. Перед керівниками судових органів ставиться питання про усунення цих порушень.

Міський, районний прокурор та його заступник мають право за скаргоюзацікавленої особи опротестувати постанову судді по справі про адміністративне правопорушення (ч. 2 ст. 39 Закону, ст. 250, 290 КУпАП). Він також може враховувати аргументи осіб, які звернулися до прокуратури, при вирішенні питання про принесення касаційних та окремих подань на вироки, рішення, ухвали і постанови судів (ст. 37 Закону).

Більше всього розглядається в органах прокуратури скарг

48

на судові рішення, які набрали чинності. Компетенція прокурорів щодо розгляду та вирішення цих скарг визначається у відповідності з вимогами ст. 39 Закону.

Висновки відносно обгрунтованості скарг можуть бути зроблені на підставі матеріалів, які є в прокуратурі, перш за все наглядових проваджень, а також матеріалів перевірок повторних скарг, які раніш надійшли до прокуратури. Якщо цих матеріалів недостатньо, прокурор має право використати надане йому ст. 38 Закону право витребувати з суду будь-яку справу, по якій вирок, рішення, ухвала або постанова набрали чинності. Якщо принесення протесту виходить за межі повноваженьданогопрокурораабо його заступника, він ставить питання про це перед вищестоящим прокурором, який має таке право.

За відсутності підстав до опротестування судового рішення працівник прокуратури (частіше всього прокурор, старший прокурор управління або відділу) складає довідку, в якій викладаються мотиви відмови в задоволенні скарги. Такі ж мотивовані відповіді повинні надсилатися заявникам з посиланням на закон та обставини, які були встановлені під час розгляду справи судом. При цьому остаточне рішення за скаргами приймають особи, які уповноважені приносити протести у порядку нагляду та за нововиявленими обставинами, тобто Генеральний прокурор та його заступники, прокурор АР Крим, прокурори областей, міст Києва та Севастополя та їх заступники. Цими ж особами даються відповіді на звернення громадян та юридичнихосіб з приводу опротестування судових рішень. Крім того, в Генеральній прокуратурі давати відповіді на первинні скарги мають право начальники управлінь та відділів (п. 7 наказу Генерального прокурора України № 5 від 4.04.96 р. «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному судочинстві», п. 6.2 наказу Генерального прокурора України № 7 від 15.07.96 р. «Про організацію діяльності прокурорів у цивільному та арбітражному судочинстві»).