Розділ  І СУЧАСНИЙ СТАН ПРОБЛЕМИ

Наркоманія як хвороба і незаконний обіг наркотичних засобів належать до глобальних проблем сучасності. Цим явищам притаманний високий ступінь суспільної небезпечності, зумовлений тяжкими наслідками не тільки для здоров'я конкретної особи, а й для народного здоров'я (здоров'я населення), економіки, для кожної окремої сім'ї та суспільства в цілому. Сьогодні фахівці не вагаються щодо оцінки ситуації в Україні: набуло досить широкого розповсюдження немедичне вживання наркотичних засобів і психотропних речовин; маємо свою сировинну базу; є належний попит з боку споживачів і достатня пропозиція з боку постачальників; вже створено кримінальний ринок наркотиків на рівні організованих злочинних угруповань; доведено, що поширення захворювання на СНІД тісно пов'язано, перш за все, з погіршенням наркологічної ситуації в країні (нещодавно українські вчені виявили серед ін'єкційних наркоманів досі невідомий у світі підтип вірусу СНІДу)1; однією з найболючіших проблем стає відмивання коштів, одержаних від незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин2. Посадові особи органів служби безпеки й охорони здоров'я вважають, що в Україні існує наркомафія3.

Наркоманія належить до явищ соціальної патології і в своїх наслідках багатолика. В даній проблемі найбільше хвилює доля майбутніх поколінь. Проведеними генетиками дослідженнями виявлено тривожний симптом: наркоманія може успадковуватись4. Поряд з гомосексуалістами і повіями наркомани, що вдаються до внутрішньовенного введення наркотиків, належать до основних груп ризику зараження вірусом імунодефіциту людини. У 1987 р. вони складали 15—18% загальної кількості хворих на СНІД у світі5. Для України ця проблема набула неабиякого значен-

8

 

>>>9>>>

ця. Кількість виявлених випадків ВІЛ-інфікованих осіб зросла із 183 у 1994 р. до 1673 у 1995 р. і 5360 у травні 1996 р. Станом на 1996 р. 70 % інфікованих осіб були наркоманами, шо вводять наркотики шляхом ін'єкцій6.

Епідемія стрімко поширюється, вона охопила всю територію України, особливо її південну частину. Наші ін'єкційні наркомани складають уже 80 % інфікованих. За даними Міністерства внутрішніх справ (далі — МВС), загальна кількість наркоманів, шо перебувають на обліку, становить близько 65 тис. чоловік (понад 0,1 % населення країни). Ситуація має неконтрольований і надзвичайно небезпечний характер, оскільки переважна кількість зареєстрованих є молодими людьми соціальне активного віку — від 15 до ЗО років. Наркотизація населення зростає й далі, збільшуючи при цьому і статистичні дані щодо хворих на СНІД.

Станом на жовтень 1997 р. в Україні зареєстровано понад 24 тис. носіїв вірусу імунодефіциту людини. Щомісяця їх виявляється ще майже півтори тисячі. Проте лікарі та правоохоронці стверджують, що для визначення реальної кількості хворих на СНІД ці цифри потрібно збільшити на порядок7.

Наведені факти свідчать, що діяльність правоохоронних органів по подоланню наркоманії тісно пов'язана з виявленням заражених СНІДом, наданням практичної допомоги органам охорони здоров'я.

Небезпека поширення наркоманії визначається згубним впливом останньої на свідомість психічно нестійких людей, їх мораль і спосіб життя, а також якнайтіснішим зв'язком зі злочинністю. Матеріальну, інтелектуальну й моральну шкоду, яку завдає суспільству наркоманія, практично неможливо підрахувати. Взаємозв'язок наркоманії та злочинності характеризується протиправністю і кримінальною караністю діянь, пов'язаних з наркотичними засобами, психотропними речовинами і прекурсорами; вчиненням наркоманами злочинів з метою заволодіння цими засобами й речовинами для їх вживання, використання та/чи розповсюдження; існуванням певної категорії злочинів, вчинюваних під безпосереднім впливом наркотиків на психіку й волю споживачів (у стані наркотичного або токсичного сп'яніння, абстиненції); віктимним характером поведінки наркоманів (часом вони самі стають жертвами злочинів).

9

 

>>>10>>>

Отруєння наркотичними засобами входить у повсякденний побут нашого суспільства і міцно з ним зростається. І вже не такими екзотичними виглядають думки окремих зарубіжних спеціалістів, які бачать проблему не в тому, шоб скоротити розміри цього лиха, а в тому, "шоб зрозуміти, як зменшити руйнівну дію засобів, шо викликають залежність і використовуються в немедичних цілях, не завдаючи при цьому шкоди суспільству. Це означає "вміти жити з наркотиками", тобто допомогти людям, а надто молоді, жити за наявності засобів, що викликають залежність, не допускаючи її"8.

За останні роки значно збільшилися обсяги вилучення наркотичних засобів із незаконного обігу. Так, з 1980 р. загальносвітова кількість вилучених опіатів зросла більше ніж у п'ять разів, а кокаїну — більше ніж у десять9. Зростає також кількість деяких прекурсорів, що надходять у незаконний обіг. Якщо у 1991 р. всього у світі було вилучено, наприклад, ефедрину 1829 кг, то в 1995 р.— вже 18 588 кг (у 1994 р.— 22 990 кг); ангідриду оцтової кислоти — відповідно 31 075л і 117 759л10.

В Україні ж у 1995 р. за офіційним повідомленням, було вилучено з незаконного обігу лише два види прекурсорів — 10 кг ефедрину і 1510 л ацетону".

Значне поширення незаконного обігу наркотичних засобів викликало необхідність створення надійних юридичних та організаційних механізмів боротьби з ним у міжнародному масштабі. З цією метою ЗО березня 1961 р., 21 лютого 1971 р. і 20 грудня 1988 р. було укладено три конвенції ООН: Єдину конвенцію про наркотичні засоби12, Конвенцію про психотропні речовини13 та Конвенцію про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин14. Створено також спеціальні міжнародні організації15, які планують заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів і психотропних речовин.

За умов "перебудови" у радянському суспільстві було досягнуто певного рівня гласності, що дозволило розкрити тенденцію до повсюдного зростання наркоманії в країні. Протиправні дії з наркотиками траплялися в різних регіонах України і раніше, однак вони не були масовими, не мали ознак соціального явища. Сьогодні ж вони перетворились для нас на соціальну проблему.

10

 

>>>11>>>

Аби мати уявлення про епідемічний характер поширення наркоманії в Україні, звернімося до статистичних даних колишнього СРСР і порівняємо їх із ситуацією, шо склалася сьогодні.

Статистика зафіксувала, що з 1976 р. по 1986 р. кількість осіб, засуджених за злочини, пов'язані з наркотиками, в Україні зросла з 1463 осіб до 6481, в тому числі тільки в

1986  р.— на 40,4 %. Питома вага засуджених за ці злочини у загальній структурі судимості збільшилася в СРСР з 0,7 % у 1976 р. до 2,7 % у 1986 р., а в Україні — до 3,7 %16.

У першому кварталі 1988 р. в СРСР на обліку перебувало 1 ЗО тис. осіб, що зловживали наркотичними засобами, з них 52 тис. було визнано наркоманами. Окрім того, в СРСР на той час було виявлено 22 тис. токсикоманів17 (на січень

1987  р. їх було 4744). На грунті наркоманії щороку вчинялося в середньому 40 тис. злочинів18.

За даними Міністерства охорони здоров'я України (далі — МОЗ), в 1996 р. у зв'язку зі зловживанням наркотичними засобами на обліку в наркологічній службі перебувало близько 67 тис. хворих на наркоманію (на третину більше, ніж у попередньому році, коли їх було зареєстровано 45,5 тис.), найбільше --ум. Києві (25,4 тис.), Дніпропетровській, Донецькій, Одеській і Миколаївській областях. Разом з тим насправді кількість хворих на наркоманію значно більша. З урахуванням коефіцієнта 9,4 (його застосовують у багатьох країнах світу для визначення дійсної кількості осіб, які допускають немедичне вживання наркотиків) їх в Україні близько 630 тис.

Результати соціологічних досліджень свідчать, що основними мотивами зловживання наркотиками, переважно у молоді, є цікавість, бажання перевірити на собі їх ейфорич-ну дію. В подальшому наркотичні засоби вживаються для підняття настрою, усунення абстинентних проявів. Систематичне вживання наркотиків ставить людину в залежність від них і призводить до захворювання на наркоманію.

За даними соціологічного дослідження, проведеного нами в 1997 р. разом із соціологами І. М. Ішенком та О. О. Лавре-новим — співробітниками Київського об'єднання "Соціо-терапія", кожний п'ятий з опитаних старшокласників м. Києва курив або курить марихуану, кожний третій вживав

11

 

>>>12>>>

транквілізатори. Під час опитування студентів навчальних закладів столиці України з'ясувалося, що кожний третій вживає наркотики і почав це робити за місцем навчання або проживання. За поясненнями опитаних осіб, хворих на наркоманію, вони почали вживати наркотики, перебуваючи в місцях позбавлення волі або на військовій службі, дехто — під час дискотек та інших масових молодіжних розваг у клубах, видовищних закладах тощо. Найчастіше схиляли до вживання наркотичних засобів або психотропних речовин засуджених товариші та знайомі. На прилучення до наркотиків впливали і внутрісімейні обставини. Значна частина засуджених за злочини, пов'язані з наркотичними засобами, виховувалася одним із батьків або дідом та бабкою, в сім'ї алкоголіків, тобто у не завжди благополучній морально-психологічній обстановці.

Все це свідчить про необхідність систематичного проведення профілактичних медичних оглядів в усіх молодіжних колективах, включаючи школи, ПТУ, технікуми, вузи.

За повідомленням МВС, рівень злочинності, пов'язаної з обігом наркотиків, становить понад 80 випадків на 100 тис. жителів України і сягає 42 тис. злочинів19, шо більше, ніж в усьому СРСР наприкінці 80-х років. Це кожний десятий злочин по лінії карного розшуку. В 1996 р. у порівнянні з 1992 р. злочинність зросла в 2,5 рази, а в окремих регіонах набагато більше: в Автономній Республіці Крим у 5 разів, у Миколаївській області — в 4, Житомирській — майже в 6, в Луганській — у 12 разів.

На грунті наркоманії вчиняється велика кількість різних злочинів. За даними МВС, наркоманами та особами в стані наркотичного сп'яніння вчинено злочинів: у 1992 р.— 2 тис., у 1993 р.— 6 тис. (втричі більше), у 1994 р.— 7,6 тис. (+25,9 %), у 1995 р.- 11 тис. (+44,6%), 1996 р.- 16,3 тис. (+47,2%). Отже, з 1992 р. по 1996 р. кількість злочинів, вчинених зазначеними особами, зросла у вісім разів. У 1996 р. наркоманами вчинено 366 грабежів, 91 розбійний напад і 41 вбивство.

Наприклад, житель м. Одеси Ч. прилучився до вживання наркотиків у 1992 р. У червні 1994 р. він був засуджений до штрафу за незаконне придбання і зберігання наркотиків, проте продовжував їх вживати. Оскільки зарплати охорон-

12

 

>>>13>>>

ця санаторію, де він працював, на це явно не вистачало, Ч. 20 травня 1995 р. вчинив крадіжку індивідуального майна громадян, а 26 липня того ж року кухонним сікачем убив свою матір і бабку, які намагалися перешкодити йому вийти з квартири, коли він у черговий раз ішов купити наркотики за відібрані у рідних гроші. За вбивство двох осіб Ч. засуджено до смертної кари.

Інфраструктура злочинів у сфері обігу наркотиків протягом 1992—1996 рр. зазнала негативних змін. Характерною ознакою злочинності в цій сфері стала експансія міжнародного наркобізнесу на територію України, яка все більше використовується для транзитного переміщення наркотичних засобів, переважно з країн Азії в країни Європи, а також для торгівлі контрабандне завезеними наркотиками. У зв'язку з геополітичним становищем нашої держави, а також з так званою "прозорістю" кордонів на сході, півночі й південному заході різного роду злочинні угруповання намагаються використати нашу територію для здійснення контрабандних операцій з наркотиками.

У 1997 р. (за даними на 1 листопада), митними органами України вилучено понад 1000 кг наркотичних засобів, у тому числі героїну, кокаїну, опію, близько 22 тис. таблеток ефедрину та інших психотропних речовин. Затримано 92 перевізника. Найбільше наркотиків вилучено на українсько-російському кордоні — 68 випадків, на західному кордоні — 26, на кордоні з Молдовою — 21, на морських кордонах — 22 випадки.

У листопаді 1997 р. на рейд Севастопольського рибного порту прибув російський теплохід "Єрнані" з досить великим вантажем капролактаму (сировини для виробництва капронових виробів і легких пластмас), що переміщувався морем з Південної Америки через болгарський порт Варна. Вантаж було затримано для ретельного огляду, в ході якого митники і співробітники Служби безпеки України (далі — СБУ) серед 1400 мішків сировини виявили 28 мішків (понад 600 кг) чистого (99 %) кокаїну орієнтовною вартістю за європейськими ринковими цінами близько 500 млн. дол. СІЛА. За своєю унікальністю та масштабами ця операція є найбільшою з усіх проведених правоохоронними органами України з часу проголошення незалежності нашої держави20.

13

 

>>>14>>>

Найбільшу в історії України партію гашишу — 5700 кг затримано на КПП "Ужгород". За цінами "чорного" ринку вартість цього нарковантажу становить близько 114 млн. дол. США21.

На початку 1998 р. в Україні вперше викрито лабораторію з виготовлення синтетичних наркотиків. Під "керівництвом" двох громадян Казахстану і Білорусі цим промислом займалися співробітники Донецького науково-дослідного інституту біохімії й вуглехімії, які збиралися видавати "на гора" 100 кг наркотику "екстазі" щомісяця. Дрібні партії наркотику донецького виробництва було виявлено в Санкт-Петербурзі. Із лабораторії вилучено 3,5 кг наркотичної сировини, що вистачило б для виготовлення 3 млн. 700 тис. доз наркотику22.

Одночасно із завоюванням ринку збуту наркотиків міжнародною наркомафією розгорається внутрішня боротьба між організованими злочинними формуваннями, які діють в Україні, за контроль незаконного обігу наркотиків. У нашій країні з'явилися особливо небезпечні наркотичні засоби і психотропні речовини, зокрема, героїн та кокаїн. Наприклад, у серпні 1995 р. працівники автопереходу "Яго-дин" Волинської митниці вилучили 8,72 кг героїну і 21 кг опію-сирцю у громадянина Ірану, який перетинав українсько-польський кордон на вантажному автомобілі. Вартість вилучених наркотиків оцінюється приблизно в 5 млн. дол. США23. У грудні 1995 р., за оперативними даними поліції Німеччини, у поштовій бандеролі, що надійшла з Таїланду на ім'я нігерійського громадянина, який мешкав у Києві, було вилучено 350 г героїну (цю особу засуджено за ч. 2 ст. 229' КК до восьми років позбавлення волі)24.

Проте основну загрозу поширення наркотиків поки що становить традиційне для України використання наркоти-ковмісних рослин — маку та конопель. Щороку з незаконного обігу вилучається 30—35 т макової соломи. За висновком МВС, ця кількість становить всього 5% від реальних масштабів незаконного обігу даного наркотичного засобу. Досить поширеними є незаконні дії, пов'язані з марихуаною. В 1996 р. вилучено 3919 кг цього наркотичного засобу, що на 12,4% більше, ніж у 1995 р.25. Зазначені наркотичні засоби є найбільш доступними для споживачів,

14

 

>>>15>>>

оскільки і мак снотворний, і коноплі, з яких вони виготовляються, вирощуються в Україні, відповідно в західних і в південних областях. У 1996 р. з незаконного обігу вилучено 194 кг опію (продукту відокремлення соку від рослин маку) та 21 кг гашишу (очищеної чи неочищеної смоли, відділеної від конопель).

Такими ж тривожними є і статистичні дані про судимість за злочини, пов'язані з наркотичними засобами. За них засуджено: в 1992 р.- 6498 осіб, у 1993 р.- 11 918 (+83,4 %), у 1994 р.- 14 004 (+17,4 %), у 1995 р.- 17 870 (+27,7 %), у 1996 р.— 21 571 (+20,7 %). З 1992 р. по 1996 р. число засуджених зросло більше, ніж утричі. Якщо ж порівнювати ці дані з 1988 і 1989 рр., коли в Україні щороку засуджувалося по 2,5 тис. осіб, то судимість зросла майже в 9 разів. Отже, динаміка судимості корелює зі станом злочинності в даній сфері. В загальній структурі судимості частка засуджених за злочини, пов'язані з наркотичними засобами, збільшилася з 5,6 % у 1992 р. до 8,9 % — у 1996 р. В останньому найбільше осіб засуджено за ці злочини: в Донецькій області — 3846, Дніпропетровській — 3266, Одеській — 1219, у Запорізькій та Харківській — понад 1 тис. в кожній, у м. Києві - 1079.

Аналіз даних про судимість показує, що найбільш поширеним видом злочинів у даній сфері є незаконні вироблення, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних засобів. У 1996 р. за вчинення таких дій засуджено: за ст. 2296 КК (коли не було встановлено мети збуту наркотичних засобів чи психотропних речовин) 18491 особу (85,7 %); за ст. 229і КК (за діяння, вчинені з метою збуту, а також за збут наркотичних засобів або психотропних речовин) 2005 (9,3 %); за ст. 229* КК (за діяння, вчинені без мети збуту в невеликому розмірі наркотичних засобів або психотропних речовин) 48 (0,2 %). Загалом за вказаними статтями Кримінального кодексу засуджено 95,2 % загального числа засуджених за злочини в даній сфері.

Невеликими були частки засуджених за такими статтями Кримінального кодексу: 229} (незаконний посів або вирощування снотворного маку чи конопель) — 652 особи (3,0 %); 2294 (організація або держання дому для вживання

15

 

>>>16>>>

чи виготовлення наркотичних засобів або психотропних речовин) — 201 (0,9 %); 2292 (розкрадання наркотичних засобів або психотропних речовин) — 126 (0,6 %); 22920 (незаконні виготовлення, придбання, зберігання, перевезення або пересилання прекурсорів) — 32 (0,15%), 70і (контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів) — 62 (0,3 %); 2295 (схиляння до вживання наркотичних засобів або психотропних речовин) — 10 осіб; 229' (порушення встановлених правил обігу наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів) — 3 особи; 22913 (незаконні виготовлення, підробка, використання чи збут підроблених документів на отримання наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів) — 2 особи.

Статистичні дані Мін'юсту України свідчать про те, що в 1995-1996 рр. за статтями 229", 22912, 229І4-229" КК не було засуджено жодної особи, тобто нові статті Кримінального кодексу, за винятком двох — 22913 і 22920, можливо, взагалі не застосовувались на практиці. Чому вони не "працюють" — через надмірну правову регламентацію відповідних суспільних відносин чи з причин іншого порядку (небажання правоохоронних органів навантажувати себе "зайвою" роботою; фінансова незабезпеченість потенційного збільшення обсягу роботи у зв'язку з новим законодавством),— є важливим питанням, яке потребує спеціального дослідження. Але треба уникати й іншої крайності — "поліпшення" ситуації шляхом оголошення і проведення чергової кампанії для звіту про удавану активність у боротьбі з поширенням наркоманії.

Порівняно небагато осіб притягується до відповідальності за адміністративні проступки, пов'язані з наркотичними засобами і психотропними речовинами. В 1996 р. були застосовані стягнення за такими статтями Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КпАП): 44 (незаконні вироблення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних засобів або психотропних речовин без мети збуту в невеликих розмірах) — до 2255 осіб; 44і (ухилення від медичного огляду чи медичного обстеження) — до 27 осіб; 106' (невжиття заходів щодо забезпечення охорони посівів снотворного маку чи конопель, місць їх зберігання та переробки) — до 1 особи, а

16

 

>>>17>>>

всього до 2283 осіб. У 1992 р. за ст. 44 цього Кодексу стягнення було накладено на 418 осіб, тобто їх кількість була у п'ять разів меншою.

Характерною особливістю нинішньої наркоситуації є активізація міграції наркоманів і наркоділків по території України й за її межі в період дозрівання маку та цвітіння конопель. За злочини, пов'язані з незаконним придбанням, зберіганням і перевезенням наркотичних засобів (переважно макової соломи), найчастіше засуджуються приїжджі наркомани й наркоділки. Наприклад, дві третини осіб, засуджених судами Житомирської області були мешканцями південних областей України, які затримувалися при перевезенні макової соломи із західних її областей. На Черкащині затримувалися особи, які перевозили макову солому, придбану у Волинській, Івано-Франківській, Львівській і Тернопільській областях. Місцеві жителі засуджуються, як правило, за вирощування наркотиковмісних рослин з метою їх збуту, а також за збут — в основному заготівельникам цієї наркосировини, що приїжджають з інших населених пунктів. На Херсонщині нелегально вирощувалися коноплі в дніпровських плавнях: у 1996 р. працівники міліції виявили там 42 ділянки конопель загальною площею 4 га.

Найчастіше коробочки (головки) маку, суцвіття і верхні частини конопель скуповуються наркоманами та наркоділ-ками у осіб, які вирощують ці рослини. Інколи вони збирають коробочки дикоростучих маку, суцвіття і верхніх частин конопель на пустирищах, біля доріг, водоймищ, у лісопосадках тощо. Поширеним способом заволодіння нар-котиковмісними рослинами є викрадення маку з присадибних ділянок громадян, а конопель — з полів господарств, які займаються вирощуванням даної культури.

Збут наркотичних засобів і психотропних речовин у більшості випадків здійснюється на ринках та в інших місцях масового перебування громадян, зокрема тих, що використовуються для проведення навчальних, спортивних і культурних заходів. Наприклад, у Херсоні та Запоріжжі продажем макової соломи і марихуани на міських ринках займалися місцеві цигани, яким ці наркотики доставляли для реалізації також цигани, які кочують по західних областях України.

2 8-226

17

ЛІвС Ук   а   :и Уаівсрсігсг ь, ,т,,ІОІніх

С В р й В

Б1БЛІО

НШ. Ж

ЧШ

 

>>>18>>>

Героїн і кокаїн поставлялись у міста України з інших країн переважно особами африканського походження (громадянами Нігерії, Руанди, Сомалі та ін.).

Узагальненням судової практики встановлено, що предметом аналізованих злочинів є переважно наркотики рослинного походження (мак снотворний і коноплі). Порівняно рідко предметом злочинів є психотропні речовини (в 1996 р. їх вилучено 36,8 кг) і прекурсори (96,4 кг). Найчастіше у громадян вилучається від 10 до 500 г макової соломи або марихуани, що великим розміром не визнається. В той же час непоодинокими є випадки вилучення цих наркотичних засобів у великому, а інколи — в особливо великому розмірах. У восьми справах (6 % від числа вивчених) у злочинців вилучено від 20 до 65 кг макової соломи.

У садибі Ч. в с. Іванів Калинівського району Вінницької області вилучено 112,6 кг макової соломи та 1,1 кг екстракційного опію, що були підготовлені для збуту. Сама Ч. та члени її сім'ї наркоманами не були.

Боротьба з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів є одним із пріоритетних завдань органів внутрішніх справ. Головні їх зусилля зосереджені на перекритті каналів надходження в незаконний обіг зазначених засобів і речовин, перепиненні незаконних дій, які полягають у культивуванні снотворного маку й конопель, збиранні, перевезенні та збуті наркотичної сировини, розкраданні і контрабанді наркотичних засобів, організації або держанні домів для вживання чи виготовлення наркотиків.

Проте ця діяльність органів внутрішніх справ ще не набула необхідної активності й не стала повсякденною. Мають місце недоліки у викритті осіб, що займаються розкраданням, незаконними виготовленням, перевезенням і збутом наркотичних засобів, втягують у їх вживання інших громадян. Допускаються прорахунки (насамперед при кваліфікації злочинів) у процесі розслідування кримінальних справ, пов'язаних з наркоманією, не завжди встановлюються джерела придбання наркотиків. Ще бракує конкретності профілактичним заходам, які майже не проводяться за місцем проживання, серед молоді.

Є над чим замислитись адміністрації виправно-трудових установ. За нашими даними, 17 % опитаних наркоманів

18

 

>>>19>>>

вперше вжили наркотичний засіб у місцях позбавлення волі. Подібні результати (20,6 %) отримано в процесі інших досліджень26.

Привертає увагу істотна розбіжність між кількістю порушених справ і тих, що надійшли на розгляд судів: у 1996 р. останніх було 22323 справи, що складало всього 53,15% порушених. Пояснюється це насамперед неповним розкриттям злочинів та розшуком осіб, підозрюваних чи обвинувачуваних у вчиненні злочинів. Водночас вивчення справ показало, що органами розслідування практикується закриття справ провадженням з нереабілітуючих підстав. Виявлено непоодинокі випадки порушення щодо однієї й тієї ж особи декількох справ у разі неодноразового вилучення в неї наркотичних засобів. На нашу думку, це робиться заради поліпшення показників розкриваності злочинів.

Вивчення зазначених справ показало, що міліцією, як правило, затримувалися володільці героїну, яких не вдавалося викрити у зберіганні цього наркотику з метою збуту. Лише в поодиноких випадках було доведено факт збуту порівняно невеликої кількості героїну (не більше 0,5 г). Злочини, предметом яких був героїн, вчинялися в основному в м. Києві поблизу гуртожитків, де проживають іноземні студенти.

У приміщенні кафе 19 грудня 1995 р. затримано громадянина Нігерії К. за продаж П. 0,2 г героїну за 20 дол. США. Наркотик П. придбав шляхом оперативної закупки. Виходячи лише з того, що К. одержав героїн у африканця, якого правоохоронці чомусь не затримали і навіть його особу не встановили, слідчий пред'явив затриманому обвинувачення в збуті наркотичного засобу, вчиненому організованою групою. Московський районний суд вироком від 17 вересня 1996 р. визнав це обвинувачення доведеним, хоча ніяких доказів існування організованої групи добуто не було.

Усього Московським районним судом м. Києва в 1996 р. розглянуто 230 справ про злочини, пов'язані з наркоманією, причому в 183 справах предметом злочину був героїн. Серед засуджених за ці злочини 17 іноземців. Зберігання та збут героїну вчинялися, як правило, одноособове. У цих справах не виявлено жодного організованого угруповання, яке займалося наркобізнесом.

2і 8-226

19

 

>>>20>>>

Той факт, що серед засуджених за незаконні вироблення, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних засобів і психотропних речовин визнано винуватими у вчиненні цих діянь з метою збуту тільки десяту частину, свідчить про серйозні недоліки в діяльності оперативно-розшукових і слідчих підрозділів МВС. По суті, боротьба ведеться із споживачами наркотиків — переважно хворими на наркоманію, наркоділки ж майже не викриваються. Досить рідко встановлюються місця вирощування маку й конопель, вироблення та виготовлення опію, гашишу, марихуани, тобто джерела розповсюдження наркотиків. Викладене свідчить про те, що боротьбу з незаконним обігом наркотичних засобів не можна визнати успішною.

Для незаконного обігу наркотиків є характерними міжнародні злочинні зв'язки. Тому ситуація, яка складається у найближчих сусідів України, не може не хвилювати нас.

Російські вчені та практики провели в 1996 р. міжвідомче соціологічне дослідження з питань контрабанди наркотиків у Російську Федерацію, в процесі якого з'ясувалося, що серед колишніх союзних республік у цьому плані виділяються Узбекистан — 17,1 %, Україна — 16,8, Таджикистан — 13,6, Казахстан — 12,7, Азербайджан — 11,2 %27.

На кінець 1995 р.— початок 1996 р. у Росії виникла досить стійка й достатньо розвинена інфраструктура нарко-бізнесу. її основу становлять вихідці з Середньої Азії та Кавказу, що групуються за національно-земляцькими ознаками. Зрозуміло, що певну роль відіграє і місцеве кримінальне середовище. Зростає кількість спільних комерційних підприємств з країнами, що традиційно виготовляють наркотики, розширюються незаконні ділові зв'язки.

У Москві ринок наркотиків в даний час контролюється, головним чином, так званими азербайджанським, чеченським і російським ("солнцевським") угрупованнями. В центральній Росії у незаконному обігу наркотиків беруть участь переважно особи циганської, азербайджанської та вірменської національностей. Угруповання того самого етнічного складу діють і на Уралі. Подібне становище склалося на півночі Західного Сибіру, де до такого роду угрупо-

20

 

>>>21>>>

вань входять середньоазіатські общини. На півдні цього регіону активізували діяльність цигани, які організують доставку наркотичних засобів не тільки з Афганістану й Середньої Азії, а також з України — переважно з Харкова і Чорнобиля28.

Канали контрабанди наркотиків доволі законспіровані. Деякі з них контролюються структурно розгалуженими організованими злочинними угрупованнями, що діють на інтернаціональній основі, мають власні служби розвідки і контррозвідки, мережу наркокур'єрів, добротну технічну оснащеність, фінансове забезпечення та озброєння.

Викладене має враховуватися правоохоронними органами у процесі розроблення заходів, спрямованих на профілактику контрабанди наркотиків та інших пов'язаних з ними злочинів.

Плідним, на нашу думку, було соціологічне дослідження проблем наркоманії серед молоді, проведене в 1995 р. кафедрою соціології Харківського університету внутрішніх справ. Його автори висунули гіпотезу про існування прямого причинно-наслідкового зв'язку між рівнем латентного розповсюдження наркотичних засобів у молодіжному середовищі та чисельністю наркоманів, що перебувають на обліку. Подальше розроблення цієї гіпотези дозволить сформулювати кількісні показники, які, в свою чергу, дадуть можливість прогнозувати зміни кількості зареєстрованих наркоманів на 2, 5, 7 років. Для вирішення цієї проблеми є необхідним ретроспективний аналіз латентного розповсюдження наркотиків у співставленні з офіційною статистикою за 50, 60, 70, 80-ті роки, що дозволить розробити динамічну модель процесу й методику складання прогнозу. Подібне дослідження може бути виконано шляхом репрезентативного опитування дорослого населення і збирання статистичних даних за відповідні періоди29.

Прогноз розвитку ситуації з наркотиками в Україні є несприятливим. За оцінками експертів у найближчі роки поширення наркоманії на території нашої та сусідніх держав не зупиниться. Більше того, економічне становище, що дедалі погіршується, може не лише активізувати діяльність ділків наркобізнесу, а й сприяти втягненню в торгівлю нарко-

21

 

>>>22>>>

тиками малозабезпечених верств суспільства, насамперед молоді, і зокрема студентів. У поєднанні з оперативною обстановкою в Україні це дає підстави для висновку про те, що злочинність, пов'язана з наркотиками, у найближчій перспективі буде для нашої держави однією з найважчих проблем30.

Все викладене вище обумовлює соціально-правове значення боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів.

 

>>>23>>>

«все книги     «к разделу      «содержание      Глав: 11      Главы:  1.  2.  3.  4.  5.  6.  7.  8.  9.  10.  11.