5.5.  Кошторисне  планування

Установи невиробничої сфери, основним джерелом фінансування котрих є бюджетні кошти, називаються  бюджетними. До   таких установ  відносяться, головним чином, установи освіти, охорони здоров’я, науки, державної влади і управління, оборони і правоохоронних органів. Всі видатки даних установ визначаються на основі кошторису, а тому порядок планування  і фінансування цих видатків називається  кошторисним.

Кошторис -  це соновний плановий документ, який визначає обсяг фінансових ресурсів, джерела їх формування, цільове спрямування і поквартальний розподіл, необхідних для утримання бюджетної установи, розвитку її матеріально-технічної і соціальної сфери, матеріального стимулювання колективу працівників в наступному бюджетному році.

В практиці кошторисного планування  застосовуються дві форми кошторисів : кошторис доходів і видатків  складають, як правило, установи освіти і охорони здоров’я, які , окрім бюджетних коштів, одержують кошти від комерційної діяльності  (надання платних послуг); кошторис видатків складають органи державної влади і управління,  оборони і правоохоронні органи, суди і прокуратура

В бюджетному плануванні розрізняють  слідуючі види кошторисів: індивідуальні, загальні, на централізовані заходи, зведені.

Індивідуальний кошторис -  це фінансовий план конкретної бюджетної установи, який відображає специфіку і особливості її виробничої діяльності; їх  складають установи освіти, охорони здоров’я, державної влади і управління, правоохоронні органи, суди і прокуратура і суди  та інші. Він також є основним документом  при плануванні і фінансуванні  окремих заходів, передбачених параграфами бюджетної класифікації.

Загальні кошториси складаються на видатки однотипних установ, які обслуговуються централізованими бухгалтеріями.Такі кошториси складаються по школах, клубах, бібліотеках, фельдшерсько-акушерським пунктам. Для даних установ характерним є невеликий обсяг фінансування  і стабільний штат працівників.

Кошторис видатків на централізовані заходи  складають міністерства, відомства, управління (відділи) місцевих органів влади і управління на видатки, які раціонально здійснювати в централізованому порядку, наприклад, підготовку кадрів, придбання цінного учбового обладнання і інвентаря, медичного обладнання, автомобілей швидкої медичної допомоги, проведення спортивних змагань і т. ін.

Зведені галузеві кошториси  включають всі видатки на утримання установ одного відомства, наприклад, управління (відділу) освіти чи охорони здоров’я, тобто в ньому об’єднуються  індивідуальні, загальні і кошториси видатків на централізовані заходи. Розробка зведених кошторисів можлива завдяки тому, що в основу індивідуальних кошторисів покладені єдині показники плану економічного і соціального  розвитку, а базою  для розрахунків всіх кошторисів служать діючі норми витрат і складаються вони по єдиним формам і статтям бюджетної класифікації. Зведений кошторис входить  в видаткову частину бюджету і визначає обсяги бюджетного фінансування.

Індивідуальний кошторис є основним елементом  бюджетного планування. Він складається з трьох розділів. В першому розділі приводиться загальна сума видатків і їх предметно-цільовий розподіл по статтям витрат, а в другому - основні виробничі ( оперативно- сітьові) показники, а в третьому - розрахунки і обгрунтування окремих витрат по статтям кошторису.

Видатки бюджетної установи знаходять відображення в слідуючих статтях.

Основними елементами кошторису є статті витрат. Фінансування установ і організацій, що перебувають на бюджеті, проводиться  по  таких статтях.

Стаття № 1:

“Фонд оплати  праці”

На статтю №1 відносяться видатки на : виплату  заробітної плати за встановленими  посадовими окладами, ставками або розцінками всім без винятку штатним працівникам, а також на погодинну  оплату праці викладачів;

усі види додаткової оплати праці викладачів навчальних закладів за завідування учбовими кабінетами, лабораторіями, за виконання обов’язків класних керівників, за перевірку письмових робіт учнів;

оплату консультантів у лікувальних закладах;

виплату за звання дійсним членам і членам-кореспондентам академій;

виплату передбачених у бюджеті, згідно з рішеннями Уряду,  преміальних сум, що видаються в порядку затвердженої постійно діючої  в установі системи преміювання ;

виплату премій і подання  матеріальної допомоги  працівникам органів державної влади і управління, правоохоронних органів, де ці затрати проводяться  в межах фонду оплати праці;

оплату праці осіб, що не перебувають у штаті даної установи, залучених для виконання  робіт на договірних засадах.

Стаття №2:

“Нарахування на заробітну плату.”

На дану статтю відносяться видатки по нарахуванню внесків на  державне соціальне стахування. Внески нараховуються у встановлених розмірах  на всі суми  заробітної плати, враховані по статті №1.

Нарахування на державне соціальне страхуванняи на заробітну плату по оплаті праці осіб,  що не перебувають у штаті даної установи, організації, що рахується по інших статтях бюджетної класифікації, відносяться на ті ж статті, по яких відображаються видатки по нарахуванню заробітної плати вказаних працівників.

Стаття №3:

“Канцелярські і господарські.”

На статтю №3 відносяться:

канцелярські видатки: на придбання канцелярського, креслярського та письмового приладу і матеріалів, крім віднесених на  статтю №18; на виготовлення і придбання бухгалтерських  і статистичних книг, книг по діловодству, бланків відомостей; по переплетенню і брошуруванню документів, типографські видатки і видатки  по публікації, оплату послуг по механізації обліку; оплату вартості робіт, що виконуються машинолічильними станціями  і обчислювальними центрами для централізованих бухгалтерій і бюджетних установ;

видатки на позавідомчу охорону;

видаатки на зв’язок: абонентна плата за телефон та міжміські переговори; оплата різного роду поштових відправлень ( у тому числі посилок, телеграм, грошових переказів);

видатки на придбання довідкової, офіційної і періодичної літератури (газети, журнали, бюлетені, довідники), крім придбаної для стаціонарних бібліотек, а також крім періодичної літератури, придбаної для клубів, районних будинків культури, шкіл, лікарень та інших соціальних і культурних  закладів;

господарські видатки: по найму приміщень; опалення (в тому числі доставка, розпилювання, коління і складання дров); освітлення приміщень, дворів, вулиць і площі, на оплату водопостачання, каналізації і  асенізації; на оплату палива, електроенергії і води  для господарських, лікувальних  та інших цілей, за винятком відннесених на статтю №18, видатки науково-дослідних установ і навчальних закладів по  оплаті електроенергії для тхнічних цілей, опаленню теплиць, віваріїв та оранжерей і видатків на оплату води, пару, газу для наукових, учбових і технічних цілей; на оплату опалення, освітлення і води для теплиць у школах; по утриманню в чистоті будівель, дворів, вулиць і тротуарів ( в тому числі, полив  вулиць, тротуарів і дворів, придбання щіток, ганчірок, мастики для натирання підлоги, мила і ганчірок для миття підлог); по поточному ремонту приміщень; по дезінфекції і викоріненню гризунів і різних комах; на підвіз і заготівлю льоду в льодниках для господарських, технологічних і інших цілей, на придбання матеріалів і предметів, що використовуються для господарських цілей, за винятком видатків на придбання предметів, матеріалів, інвентаря, обладнання і обмундирування , що відносяться на статті №12, 14, 18; на придбання медикаментів, аптечок і перев’язувальних засобів для установ, крім  лікувально-профілакторних та лікувально-ветеринарських закладів; по пранню білизни і санітарно-гігієнічному обслуговуванню (мило,баня, стрижка, зубні щітки і порошок, набивка матраців і т. ін. ) контингентів, що обслуговуються  соціально-культурними закладами; на оплату посуду; по господарському обслуговуванню з’їздів, нарад, конференцій по абонементній платі за користування  радіо; на поточний і капітальний ремонт обладнання та інвентаря, включаючи ремонт обладнання  та м’якого інвентаря і обмундирування, а також на видатки , пов’язані з технічним обслуговуванням медичного та іншого обладнання; витрати на оплату інформаційно-лічильних послуг, що надаються апарату управління; на оплату квартир і комунальних послуг (освітлення, опалення), що безкоштовно надаються  згідно з постановами Уряду працівникам шкіл, лікарень та інших бюджетних установ; на заходи по охороні праці і техніки безпеки по закладах охорони здоров’я;

видатки на утримання і найом транспорту; на утримання автомобільного та інших  видів транспорту, включаючи капітальний і поточний ремонт автомашин та інших транспортних засобів; на  найом транспорту для доставки матеріалів та інших предметів, на найом транспорту для підвозу води, дров, вивозу сміття, снігу та для інших господарських цілей, а також для доставки продуктів харчування, медикаментів, перев’язувальних засобів, мінеральної води, сироватки для  лікувально-профілактичних, дитячих та інших  соціально-культурних закладів (видатки по найому транспорту для доставки матеріалів для будівельних робіт і капітального ремонту будівель і споруд відносяться відповідно на статті №15, 16).

Стаття №4:

“Командировки та службові роз’їзди.”

На статтю №4 відносяться видатки на оплату:

проїзду, добових і квартальних під час служби відряджень;  підйомних, проїзду і добових при переміщенні працівників; видатків, пов’язаних з сесійними виїздами народних судів, видатків по службових роз’їздах, відрядження на курси і в навчальні заклади, на сесії, з’їзди, наради і конференції.

На статтю №4 відносяться також  надбавки до заробітної плати, що виплачуються  в передбачених рішеннями Уряду  випадках окремим категоріям працівників замість компенсації видатків на відрядження (добових, квартирних).

Не відносяться на статтю №4 видатки, що вимагаються  в статтю №18: по оплаті видатків по відрядженням на сесії, з’їзди, наради і конференції наукового характеру, а також різного роду поїздок з  науковою метою; по оплаті видатків по відрядженнях викладачів, що направляються на бази виробничої і педагогічної практики учнів, а також учбово-консультаційні пункти для проведення занять із заочниками.

Стаття  №5:

“Стипендії.”

На дану статтю відносяться видатки по видачі стипендії учням, студентам, аспірантам.

На цю статтю відносяться видатки по виплаті стипендії особам, що проходять ординатуру при вищих навчальних закладах, науково-дослідних та інших установах, а також видатки за рахунок стипендіального фонду преміювання і виплату одноразової допомоги учням середніх спеціальних закладів, студентам і аспірантам вищих навчальних закладів.

Стаття  №6 :

“Видатки на харчування.”

На статтю №6 відносяться видатки на харчування  (включаючи оплату продукції, одержаної від підсібних  господарств) у лікувально-профілактичних закладах, будинках для інвалідів, дитячих садках і яслях, денних міських і сільських професійно-технічних училищах, спеціальних професійно-технічних училищах, школах-інтернатах, школах і групах з продовженим днем, включаючи видатки (націнки на вартість сировинного району), на приготування їжі у тих випадках, коли харчування організується на підприємствах  громадського харчування, а також в інших установах  відповідно до постанов Уряду.

На цю ж статтю відносяться видатки, що проводяться у передбачених постановами Уряду випадках, на спецхарчування осіб, які працюють у шкідливих умовах.

Стаття  №10:

“Придбання медикаментів і перев’язочних засобів.”

На статтю №10 відносяться видатки на :

придбання медикаментів, бактеріологічних препаратів і перев’язочних засобів для лікувально-профілактичних і лікувально-ветеринарних  закладів ( видатки на придбання медикаментів, аптечних, перев’язочних засобів для інших закладів відносяться на статтю №3);

придбання для цих же закладів мінеральних вод, сироватки, вакцин, вітамінів, дизенфекційних засобів;

придбання плівки для рентгенівських знімків,  матеріалів для проведення аналізів і по оплаті вартості аналізів, зроблених в інших установах (при відсутності своєї лабораторії);

оплату договорів, включаючи харчування;

придбання крові для переливання;

придбання кумису  в лікувальних закладах;

поповнення діючих медичних закладів дрібним медичним інструментом (пінцети, ланцети, термометри, шприці, голки тощо).

Стаття №12:

“Придбання обладнання та інвентаря.”

На статтю №12 відносяться видатки на придбання :

учбового обладнання для кабінетів і лабораторій,  шкіл та інших навчальних закладів, медичного і ветеринарного обладнання  та інструментів, апаратури, приладів, машин, верстатів, геодезичних інструментів (теодоліти, нівеліри), креслярських столів та іншого виробничого обладнання, необхідного для здійснення  проектно- дослідних робіт, фізкультурного обладнання, експанатів для музеїв та виставок;

столів, стільців та інших канцелярських меблів, вішалок, настінних годинників, а також меблів та ліжок  для лікувально-профілактичних закладів і спеціальних меблів для лабораторій, бібліотек, музеїв, парт, книжкових шкафів та іншої меблі для класів, господарських і технічних інструментів, кухонних і столових наборів, кип’ятильників, предметів обладнання буфетів та інших предметів господарського інвентаря, лічильних приладів, друкарських машинок, транспортних засобів, протипожежного обладнання;

на придбання матеріалів для декорацій, костюмів, париків для вистав у будинках культури.

На статтю №12 не відносяться видатки на придбання малоцінних та швидкозношувальних предметів.

Видатки на придбання  таких предметів відносяться  на відповідні статті видатків, наприклад:

видатки на придбання колб і пробірок для лабораторій навчального закладу або науково-дослідного інституту відносяться на статтю №18, а для санітарно-бактеріологічних лабораторій на статтю №10;

видатки на придбання фітілів, скла та електроламп відносяться на статтю №3.

Однак, видатки на однорідні малоцінні предмети ( тарілки, кухонний посуд), що придбані вперше для новостворених закладів або тих, що розширюються, повинні обліковуватися  на статті №12.

Стаття №14:

“Придбання м’якого інвентаря і обмундирування.”

На статтю №14 відносяться видатки на придбання і виготовлення білизни, одягу, взуття, обмундирування і постільних речей, а також спеціального (захисного) одягу в порядку, передбаченому рішенням Уряду.

Стаття №15:

“Державні капітальні вкладення.”

На статтю №15 відносяться витрати бюджетних установ і організацій, що здійснюються  за планом державних капітальних вкладень. Крім того, на статтю №15 відносяться видатки на проведення робіт по реставрації пам’ятників історії та культури, по доставці матеріалів та обладнання длі будівництва.

Стаття №16:

“Капітальний ремонт будівель та споруд.”

На статтю №16 відносяться видатки на проведення капітального ремонту будівель та споруд.

За рахунок коштів, що виділяються на капітальний ремонт будівель та приміщень, які належать органам освіти, охорони здоров’я, соціального забезпечення, місцевим держадміністраціям та виконкомам Рад  народних депутатів надано право проводити роботи по приєднанню вказаних будівель та приміщень до водопроводу, каналізацій та  електроосвітлювальної мережі; по обладнанню центральним опаленням замість пічного  і обладнанню в зв’язку цим нових приміщень для котельних, по обладнанню дворової вбиральні, сараїв для дров, по обладнанню ліфтів і домової пральні.

За рішенням Кабінету Міністрів України кошти, виділені на капітальний ремонт відповідних об’єктів можуть використовуватись на оплату робіт по :

реконструкції і благоустрію жилих будинків;

реконструкції, розширенню і благоустрою об’єктів комунального культурно-побутового призначення, охорони здоров’я, освіти і соціального забезпечення;

газифікації в містах  і робітничих селищах комунально-побутових підприємств, жилих будинків, дитячих лікувальних закладів, шкіл та  інших навчальних закладів.

На статтю №16 відносяться також витрати по перевезенню будівельних матеріалів, необхідних для проведення капітального ремонту.

Стаття №17:

“Інші видатки.”

На статтю №17 відносяться  видатки на :

організацію і проведення заходів культурно-освітнього характеру серед учнів, дітей, хворих та інвалідів;

проведення фізкультурних заходів;

організацію тимчасових виставок по мистецтву;

оплату польотних годин санітарної авіації;

патронування психічних хворих;

безкоштовний відпуск молочних сумішей із молочних кухонь дітям перших двох років життя, що знаходяться на підгодовуванні та штучному вигодовуванні, із  багатодітних та малозабезпечених сімей;

виплату підйомних, вартості проїзду і добових при направленні на роботу в школи, культурно-освітні і медичні заклади молодих спеціалістів, що закінчили вищі і середні спеціальні навчальні заклади;

видачу учням похвальних листів, медалей, а також нагород учасникам фізкультурних змагань;

направлення хворих в інші місцевості;

протезування;

патронування дітей, інвалідів;

виготовлення прапорів, нагрудних знаків та похвальних грамот;

поліпшення соціально-побутового обслуговування працівників установ у розмірах, щїо встановлені Урядом;

видачу допомог вдовам дійсних членів академій наук;

допомогу на прожиття малозабезпеченим громадянам;

подання одноразової грошової допомоги громадянам, що постраждали від стихійного лиха;

заходи по культурних зв’язках із зарубіжними країнами;

фінансування видавництв і редакцій газет;

проведення загальнорайонних і загальноміських заходів, пов’язаних із зв’язками, в межах дозволених сум;

видатки бюджетних установ, пов’язані з оплатою за підвищення кваліфікації та перепідготовкою слухачів в установах підвищення кваліфікації (включаючи проїзд, оплату гуртожитку, місць у готелях у випадках недостатності  місць у гуртожитку, добових, стипендій), якщо за діючим законодавством оплата проводиться організацією, що направляє слухачів;

видатки учбові і на виробничу практику учнів ( оплата вартості проїзду учнів і добових за час їх перебування в дорозі і на базах практики, а також вартість проїзду, добових і квартирних по відрядженням викладачів, що направляються на базу виробничої і педагогічної практики учнів, на учбово-консультаційні пункти для проведення занять із заочниками);

на придбання різних посібників, письмових та канцелярських приладь, матеріалів і предметів інвентаря для учбових і лабораторних занять учнів і аспірантів, а також для занять з дітьми в дитячих садках, в дитячих будинках, в дитячих санаторіях та інших дитячих закладах;

купівлю, доставку і утримання піддослідних тварин, щїо придбані для учбових занять;

учбові екскурсії;

видання і придбання учбових програм, придбання класних журналів, бланків, дипломів, свідоцтв, студентських квитків, залікових книжок та іншої документації для навчальних закладів;

оплату в навчальних закладах електроенергії для технічних цілей опалення теплиць, виваріїв та оранжерей, води, пару і газу для учбових цілей;

проведення зборів учнів у таборах, організацію нового прийому учнів;

на науково-дослідні роботи, на виготовлення дослідних макетів, зразків машин та лабораторних стендів для дослідів;

на придбання різного роду матеріалів і предметів для науково-дослідних робіт (реактиви, хімікалії, посуд, папір, креслярські приладдя, метали, медикаменти для наукових робіт, тканини і таке інше);

на купівлю, доставку і утримання піддослідних тварин і худоби, що придбані науково-дослідними інститутами для науково-дослідних робіт;

на організацію і проведення  наукових сесій, з’їздів, конференцій, нарад;

на експедиції, що проводяться з науковою метою;

на оплату відряджень, що проводяться з науковою метою, а також виробничих відряджень співробітників науково-дослідних установ, пов’язаних з  випробуванням машин і приборів;

на захист дисертацій;

на оплату наукових, дослідних і експериментальних робіт, що виконуються для науково-дослідних  установ сторонніми організаціями;

на заходи, що пов’язані з охороною праці в науково-дослідних установах;

на виготовлення експериментальних зразків, розроблених науково-дослідними  установами; на оплату послуг експериментальних майстерень при науково- дослідних установах і навчальних закладах;

на оплату сезонних і інших тимчасових працівників, залучених для проведення експериментальних і дослідних робіт в науково-дослідних установах сільського господарства і будівництва;

на оплату в науково-дослідних установах електроенергії для технічних цілей, опалення теплиць, виваріїв, оранжерей, води, пару і газу для наукових і технічних цілей;

на підготовку і видання наукових праць;

на виготовлення карт, схем, діаграм, ескізів, макетів та інших предметів, що носять тимчасовий характер і є підсобним матеріалом для  організації експозицій, музеїв, виставок;

затрати на оплату інформаційно-обчислювальних послуг, що надаються для учбових і наукових цілей;

на придбання книг для бібліотек, на придбання книг для відкритої бібліотечної мережі, для бібліотек в навчальних закладах, школах, лікарнях та інших установах;

на придбання журналів і видань, що відносяться  до бібліотечного фонду;

на придбання періодичної літератури для клубів, районних будинків культури, шкіл, лікарень, санаторіїв, будинків санітарної освіти;

на переплетення і пересилку книг, на придбання бібліотечної належності та облікової документації для бібліотек і дослідних робіт в науково-дослідних установах сільського господарства і будівництва.

Визначення обсягу витрат  по кожній статті здійснюється на базі двох основних елементів:  оперативно -сітьових показників і встановлених норм і нормативів.

Оперативно -сітьові показники -  це показники, які відображають діяльність бюджетної установи і покладені в основу кошторисних розрахунків ( кошторисного планування). Вони носять як директивний, так і  розрахунковий характер. Директивну форму оперативно-сітьові показники мають  при створенні бюджетної установи, коли державним планом економічного і соціального розвитку визначаються  її потенціальні можливості.

Директивний вплив на формування   оперативно-сітьових показників можливий по окремим бюджетним установам в зв’язку з тим, що вищестояща організація доводить план по показникам, котрі визначають обсяги її діяльності. Це відноситься , перш за все, до вищих і середніх спеціальних  навчальних закладів, яким щорічно доводиться план набору студентів. Розрахункові показники характерні для діючої системи бюджетних установ і в повній мірі визначають весь обсяг її (установи) діяльності.

Оперативно-сітьові показники можна розділити на основні і похідні. Основні характеризують функціональне призначення установи, а похідні деталізують функції реалізації її (установи) діяльності. Так, для дитячих дошкільних установ основним показником виступає кількість дітей, а похідним -  кількість груп по терміну  перебування в них дітей. Для загальноосвітніх середніх шкіл основним показником є кількість учнів, похідною першого порядку є число класів, яке визначається  відповідно кількості учнів в класі.  Похідним показником другого порядку виступає кількість педагогічних ставок, яка залежить, перш за все, від числа класів як в цілому по школі, так і по групах класів (1-4, 5-9, 10-11).

Визначення системи показників для оцінки діяльності загальноосвітніх шкіл пов’язане з особливостями організації навчального процесу і оплати праці педагогічного персоналу. При формуванні класів враховується  гранична наповненість, яка складає по 1-9 класах - 30учнів, а по 10-11  -  25 учнів.   В школах, в яких викладання ряда предметів ведеться на іноземній мові , число учнів в класі встановлено 20 чоловік.  Якщо в школі є групи з продовженим днем, то їх наповненість встановлюється в кількості 25-30 учнів.

В невеликих населених пунктах, особливо в сільській місцевості, за рахунок  обмеженого контингента учнів не завжди можна сформувати класи з встановленою наповненістю.  В цих випадках початкові класи з невеликою наповненістю  об’єднують класи -комплекти, в які входять декілька класів. З таким класом -комплектом заняття проводить один вчитель. Так, якщо в 1-ому класі  -15 чоловік, в 2-ому - 33, в 3-ому - 18, в 4-ому-  30, то для проведення занять 1 і 3 класи об’єднуються в один комплект. В цьому випадку в школі будуть чотири класи з кількістю учнів 96 чоловік, а класів- комплектів, врахованих в розрахунках і кошторисі - три.

При визначенні кількості класів необхідно враховувати можливості об’єднання паралельних класів даної школи або класів найближчих шкіл, для чого організується підвіз учнів або створюються  інтернати.

Визначення кількості педагогічних ставок (а не числа вчителів) визвано тим, що оплата праці вчителів здійснюється пропорційно виконаному навчальному навантаженню, встановленню на повну ставку ( вчителям  1-4 класів за 20 годин, а вчителям 5-11 класів за 18 годин педагогічної роботи на тиждень).

Кількість педагогічних ставок визначається на основі числа годин навчальних занять  по навчальному плану і встановленої норми учбового навантаження вчителя на тиждень.

Максимальну кількість обов’язкових годин учбових занять на тиждень встановлено Статусом  середньої загальноосвітньої школи. Міністерство освіти України затверджує навчальний план  початкових, дев’ятирічних і середніх шкіл.

З метою одержання учнями поглиблених знань по фізико-математичним, природничим і гуманітарним наукам, а також розвитку різносторонніх інтересів і здібностей школярів, в школах починають з 7 класу в навчальних планах передбачатися факультативні заняття.

При визначенні кількості педагогічних ставок необхідно мати на увазі, що в розрахунках до кошторису кількість годин учбових занять на тиждень може бути більше, ніж передбачено в затвердженому навчальному плані. Збільшення кількості оплачуваних годин занять на тиждень визивається умовами оплати праці вчителів і особливостями проведення занять по окремим учбовим дисциплінам.

Вчителям, яким по незалежним від них причинам не може бути забезпечено повне навчальне завантаження, заробітна плата виплачується  в розмірі не нижче місячної ставки, при умові завантаження  її до встановленої норми годин якоюсь  іншою навчально-виховною роботою. Виплата заробітної плати в розмірі  не нижче місячної ставки може проводитися :

вчителям 1-4  класів, які за станом здоров’я не можуть вести уроки фізичного виховання, а також за станом здоров’я і іншим причинам уроки співів; вчителям 1-4 класів з викладанням ряду предметів на іноземній мові.

При визначенні числа оплачуваних годин учбових занять на тиждень  по 5-11 класам  необхідно враховувати, що на заняття праці (виробничому навчанні)  і іноземній мові клас може ділитися на дві групи, якщо в ньому є більше 25 учнів. Поділ класу на групи при проведенні занять  з іноземної мови  здійснюється при наявності кваліфікованих вчителів іноземної мови і необхідних приміщень.

В 5-11 класах заняття  по фізичній культурі проводяться окремо з хлопцями і дівчатами при наявності в кожній групі  не менше  вісьми хлопців чи дівчат.

В середніх спеціальних учбових закладах основними оперативно-сітьовими показниками є кількість учнів, учбових груп і педагогічних ставок. Порядок визначення даних показників аналогічний загальноосвітнім школам. Особливість визначення кількості педагогічних ставок полягає в тому, що розрахунок ведеться  на загальну кількість годин, які підлягають оплаті і , виходячи із норми річного навантаження на одного викладача, яке складає 720 годин.

По вищих навчальних закладах основними показниками їх діяльності є : кількість студентів по формі навчання ;  денна, вечірня, заочна; кількість аспірантів.

Приведені кількісні (об’ємні) показники  на протязі багатьох років є основними показниками  державної програми  розвитку соціально-культурної сфери як країни вцілому, так і окремих регіонів і адміністративно-територіальних одиниць (формувань) вони покладені  в основу державного фінансового забезпечення  реалізації вказаної програми.

В планах економічного і соціального розвитку  показники по мережі і контингентам затверджуються на кінець планового року. По вищим і середнім  спеціальним навчальним закладам  встановлюється показник прийому і випуску. А тому при складанні плану  по видаткам на утримання окремих  типів установ освіти велике значення має правильне визначення  перехідного і попереднього року контингенту учнів і студентів. Пояснюється це тим, що найбільші суми затрат в плановому році приходиться на утримання затрат перехідного контингенту, оскільки він, як правило,  значно перевищує приріст контингенту в плановому році. Перехідний нам початок планового року контингент учнів, студентів визначається на основі даних статистичних і бухгалтерських звітів.

Приріст контингентів учбових закладів і інших установ, як правило, відбувається не одночасно  з початком бюджетного року. До нового навчального року  діє звичайно перехідний  на плановий рік контингент, а потім до кінця бюджетного року - розширений контингент. Цим визвана необхідність подвійного розрахунку від видатків - на перехідний контингент до моменту його розширення  і на новий - до кінця року. А тому кошторисні розрахунки ведуться на середньорічні контингенти, які визначаються по формулі :

К1 x M1   +  K2  x  M2

Кс =                   12                                 ,   де

Кс - середньорічний контингент;

К1 - контингент на початок планового року;

М1 - число місяців функціонування  перехідного контингенту;

К2 - контингент після розширення (або скорочення);

М2 - число місяців функціонування  нового контингенту.

Середньорічний показник може бути розрахований також по слідуючій формулі :

(К2 -  К1 ) М2

Кс =  К1+               12

Оперативно -сітьові показники установ охорони здоров’я відображають:

По всім видам стандартних установ ( стаціонарних установ) - лікарням, санаторіям, будинкам, будинкам дитини - показником для планування є кількість ліжок в установі, дитячих яслях видатки  плануються по числу місць і в залежності від числа годин перебування дітей в яслях.

В амбулаторно-поліклінічних  і інших установах, де здійснюються  лікарські прийоми хворих ( самостійні амбулаторії, поліклініки, лікарські здравпункти, станції швидкої допомоги), а також по бюро судово-медицинської експертизи показником  для формування видатків є число лікарських посад.

В умовах переходу установ охорони здоров’я на нові організаційні і економічні форми роботи, змінились критерії і показники планування і оцінки їх  господарської діяльності. Створення районних територіальних медицинських об’єднань, основним завданням якого є  лікувально-профілактичне забезпечення  населення окремих територій, призвело до зміни показників, які покладені в основу кошторисних розрахунків. Такими показниками є кількісний склад  дорослого і дитячого населення території, яку обслуговує медицинське об’єднання.

Важливим елементом механізму кошторисних розрахунків є бюджетне нормування видатків.  Норми і нормативи є економічними важелями забезпечення  обгрунтованого рівня видатків по окремим видам, створення рівних фінансових умов функціювання однотипних установ, задоволення їх потреб. За допомогою нормування  раціоналізується техніка розрахунків видатків, досягається єдність методів аналізу кошторисних установ і оцінка їх діяльності, полегшується контрольза якістю  складання і виконання  кошторисів, суттєво скорочуються планові розрахунки.

Зміст нормування полягає в створенні науково обгрунтованої системи і нормативів, яка повинна забезпечити  якісний рівень планових розрахунків. Слід зазначити, що створення такої системи стримується недостатньою розробкою теорії нормування і її методологічних основ. Крім того, в економічній літературі  не має чіткого визначення  понять норм і нормативів.

Норми і нормативи є показниками кількісного вираження матеріальних, трудових чи грошових витрат на виробництво матеріальних і нематеріальних благ, на якусь розрахункову одиницю  (на одного хворого, на одного студента тощо).

Норма відрізняється від норматива тим, що вона служить тільки основою для визначення розміру (величини) необхідних матеріальних і нематеральних благ, тоді як норматив має додаткове призначення  - державне регулювання тих чи інших розподільчих відносин. А тому характерною ознакою норматива є його затвердження  вищестоящим органом, тоді як норми може затвердити  керівник даної бюджетної організації.

Таким чином, норматив і норма виступають інструментами розподілу на всіх стадіяхсуспільного відтворення, тобто регулюють трудові, матеріальні і фінансові затрати як на виробничі, так і на споживчі цілі. Але нормативу притаманна більш висока роль- регулювання зовні, тобто зі сторони держави.  Нарешті, норматив відрізняється  ще тим, що він іноді виражає загальну потребу в матеріальних або грошових ресурсах, що зовсім не притаманне нормі. Розрахунковою одиницею для розробки норм служить  основний виробничий показник, прийнятий в плані економічного і соціального розвитку для відповідних  установ і заходів (клас, ліжко та ін.).  Норматив, на відміну від норми, не зв’язаний безпосередньо з одиницею нормування , наприклад, ставки заробітної плати , штатні нормативи, тарифи внесків на соціальне страхування  і інші. Основою практичного нормування  можуть бути загальні  соціальні нормативи, передбачені окремими  законодавчими актами.

Норми і нормативи можна класифікувати по слідуючим ознакам: по характеру встановлення  і формі виразу.

По характеру встановлення вони діляться  на обов’язкові і факультативні. Обов’язкові встановлюються Урядом або ж за його дорученням - міністерствами і відомствами  і не можуть бути змінені, наприклад, ставки заробітної плати, норми видатків на харчування  в лікарнях і дитячих установах і інших, факультативні -  визначаються фінансовими органами або відомствами  і погоджуються з фінансовими органами. Вони характеризують середні затрати ресурсів на розрахункову одиницю і відображають конкретні умови роботи установи.

По формі виразу норми можуть бути як матеріальні , так і фінансові; нормативи діляться на  абсолютні показники (матеріальні, трудові, фінансові (і відносні), процентні).

Планування видатків по окремим статтям кошторису.

Специфіка роботи різнопріоритетних бюджетних установ вивчає особливості планування їх фінансово-господарської  діяльності. Відмінності в методах розрахунків аналогічних показників кошторису  неоднотипових установ часом  дуже значні. Разом з тим, ряд статей кошторису видатків, наприклад, суми канцелярських і господарських видатків, видатки на оплату відряджень і службових роз’їздів, на капітальний ремонт будівель та споруд, визначається по єдиній для  всіх установ методиці.

Канцелярські і господарські видатки.

Більше половини затрат, пов’язаних з матеріальним забезпеченням бюджетних установ,  складають господарські видатки. В бюджетній класифікації господарські видатки, як вже було сказано,  об’єднані в одну групу  з канцелярськими видатками.

Найбільш значні види господарських видатків -  видатки на опалення , освітлення, оплату комунальних послуг - розраховуються при плануванні кожний окремо, інші, як правило, в загальній сумі  і включаються в групу  “Інші господарські видатки”.

В видатках по господарському обслуговуванню  найбільшу питому вагу займають  затрати, пов’язані з опаленням приміщень. Їх величина і методи  планування залежать, перш за все,  від системи опалення будівель. В теперішній час бюджетні установи користуються послугами теплоцентралей або мають власне (пічне чи парове) опалення. В першому випадку сума видатків установи визначається, виходячи з укладеної ними угоди з опалювальною організацією; в другому випадку плановий розрахунок більш складний : видатки на опалення розраховуються, виходячи із встановлених норм витрат палива, діючих цін і тарифів на нього, даних про кубатуру опалювальних приміщень.

При розрахунках асигнувань на опалення  одним з найважливіших є показник об’єму (кубатури) приміщень. Кубатура будівель визначається  по зовнішньому обліку.  При цьому слід мати на увазі, що при плануванні видатків на опалення даний показник  відрізняється від аналогічного показника, який використовується при плануванні  видатків на капітальний ремонт  будівель і споруд. Різна (не ідентична) і методика їх використання.

Кубатура опалювальних приміщень визначається по формулі :

(В2 -  В1) М2

В0 =  В1  +                  М1                   ,   де

В0 - середньорічна кубатура будівель, яка приймається при визначенні видатків на опалення ;

В1 - кубатура будівель на початок року;

М1 - тривалість опалювального сезону  місяцями;

М2 - число місяців опалювального сезону, протягом яких функціонує нова кубатура.

Наприклад, тривалість оплювального сезону в районі, де розташована  школа, встановлена  7 місяців (з 15 жовтня по 15 травня). Об’єм будівельпо зовнішньому обміру  на початок року  - 15000 куб.м. З 1 вересня  очікується введення нових приміщень сумарним об’ємом  600куб.м. По наведеній вище формулі  середньорічний об’єм опалювальних приміщень складає 15214 куб.м. ( 15000+  (15600-15000)2,5)

7

Якщо на протязі року не передбачається зміна кубатури опалювальних приміщень, видатки на  опалення визначаються, виходячи із фактичної кубатури будівель на початок планового року.

Потреба в паливі визначається окремо  на опалення будівель, приготування (розігрів) їжі, кип’ячіння води і інші потреби.

Потреба в паливі визначається в кілограмах умовного палива на 1 куб.м.  будівель по зовнішньому обміру, а при пічному опаленні - на 1 кв.м. опалювальної площі. Норми затрат умовного палива встановлюються , як правило, обласними організаціями виконавчої влади. Перевод умовного палива в натуральне (сорт вугілля, мазута, дров та ін.)  проводиться за встановленими коефіцієнтами. Якщо установа одержує один вид палива, то потреба визначається по нормам на цей вид палива, без застосування таких показників, як умовне паливо і коефіцієнти переводу. При використанні двох і більше видів палива попередньо визначається  питома вага кожного виду  в загальній кількості палива.

Норми затрат палива для приготування  ( розігріву) їжі, санітарно-гігієнічних та інших потреб  встановлюється в кілограмах на одного учня, одне ліжко чи інші розрахункові одиниці в рік.

Наприклад, загальноосвітня школа використовує два вида палива: вугілля Донецького басейну (85%) і дрова (15%). Норма затрат вугілля  для підігріву їжі і кип’ячіння води -  2 кг на одного учня. В школі навчається 900 школярів. Коефіцієнт умовного палива  для Донецького вугілля складає 1,11, а для дров 5, 387.

Затрати умовного палива на 1 куб.м. складає 7,14 кг. Потреба в паливі буде визначена в результаті слідуючого розрахунку: (15214  х  7,14) + (2 х 900) і складає 110428 кг умовного палива. Необхідний об’єм натурального палива складає по вугіллю 104,2 т    ( 110,428 х 0,85 х 1,11), а  дров - 89,4 куб.м.    (0,15 х 378).

Загальна сума видатків на паливо  визначається шляхом множення потреби в паливі на вартість  придбання, перевозки, розподілу однієї т або одного куб.м. палива.

Наприклад:

Другим по величині видом господарських витрат бюджетних установ  - затрати на освітлення. Їх розмір залежить від площі  освітлювальних приміщень, функціонального їх призначення ( класна кімната, коридор, вестибюль і таке інше), тарифів на електоренергію , а також від кількості годин  штучного освітлення (географічні райони, в яких розташована установа і число змін її роботи).

Планування затрат на освітлення здійснюється по двум позиціям : освітлення приміщень  і затрати електроенергії для технічних потреб. При визначенні затрат на освітлення із загальної площі приміщень виділяється площа підсобних приміщень, так як на їх освітлення електроенергії тратиться  значно менше.

Затрати на освітлення візначаються в залежності від площі будівель, фактичних затрат електроенергії і діючих норм і тарифів. Потреба в електроенергії на освітлення визначається по встановленим нормам на 1 кв.м. площі або на 1 освітлювальну точку в рік.

Затрати на електроенергію для технічних потреб визначається, виходячи з потужності апаратури, терміну  її використання і встановленого тарифу, а також з урахуванням фактичних затрат. По знову введеним в дію електроприладам затрати електроенергії  визначаються на основі даних про їх потужність і число часів роботи.

Оскількі дані затрати визначені, на електроенергію, яка використовується для цих цілей, свтановлені більш низькі тарифи , ніж на електроенергію, яка використовується  для освітлення.

Витрати на електроенергію визначаються  на основі даних спеціальних лічильників, котрі встановлюються окремо для обліку  витрат електроенергії на освітлення і на технічні потреби. Коли в установі немає роздільного обліку витрат електроенергії, об’єм витраченої електроенергії на технічні потреби визначається керівником бюджетної установи разом з організацією електропостачання.

В кошторисі бюджетної установи  розрахунок видатків на оплату  електроенергії складається  приблизно по такій формі:

Третім значним видом  господарських видатків установ освіти  і охорони здоров’я, розташованим в сільській місцевості, які визначаються окремим рахунком в ході індивідуального кошторисного планування, є затрати, які пов’язані з предоставленням керівним, педагогічним і медичним працівникам і проживаючим разом з ними  членам їх сімей безкоштовних і комунальних послуг.

Квартира, а також опалення  і освітлення представляються  в натурі по нормах, що діють в даній місцевості.

За рахунок установи проводиться оплата  за квартиру, опалення і освітлення. Віс останні комунальні послуги  оплачуються за рахунок працівників цих установ.

В кошторисах установ розрахуноквидатків на оплату безкоштовно представлених квартир і комунальних послуг складається по слідуючій формі :

При розрахунку даного виду видатків основним показником являється  розмір житлової площі,  яку займає працівник. при цьому в розрахунок приймаються всі члени сім’ї працівника незалежно від того, знаходяться вони на його утриманні чи мають самостійні заробітки.

Оплата квартир проводиться відповідно з їх фактичною площею. Якщо в предоставлених квартирах  житлова площа перевищує встановлені нормативи, то установа оплачує і надлишки , тобто за надлишки житлової полщі плата з працівників не утримується.

Працівники, які мають право на безкоштовну житлову площу, забезпечуються паливом для опалення  і електроенергією для освітлення  їх квартир, виходячи з фактичних витрат палива і електроенергії і тарифів (цін) на них. Затрати на опалення  і освітлення квартир працівників освіти і охорони здоров’я визначаються по тим же  місцевим нормам, по яким визначаються відповідні затрати на опалення і освітлення будівель бюджетних установ. Необхідно підкреслити, що комунальні послуги даним працівникам надаються тільки в натурі, заміна їх грошовою компенсацією не допускається.

В разі, якщо немае можливості представлення  квартир в домах, які належать місцевим органам влади чи відповідним деравним установам, житлова площа надається по нормам місцевої влади в найманих приміщеннях. Укладання угод і видатки по найму квартир проводять виконкоми чи відповідні установи.При цьому вартість найму квартир оплачується безпосередньо установою особі, яка здала в найм житлову площу.

Працівники, які проживають у власних  будинках , мають право  на безкоштовне отримання тільки палива  і освітлення по встановленим нормам.

За медичними і педагогічними працівниками і членами їх сімей зберігається право на безкоштовні квартири з опаленням і освітленням в разі  виходу їх на пенсію при умові, якщо загальний стаж роботи кожного з вказаних працівників в установі освіти або охорони здоров’я складає не менше 10 років.

Право но безкоштовну квартиру  ( незалежно від розміру житлової площі) з опаленням і освітленням зберігається за членами сім’ї померлого пенсіонера, якщо на момент смерті пенсіонера вони користувались цими пільгами і після смерті пенсіонера отримували пенсію, яка є для них єдиним джерелом існування.

Всі інші канцелярські і господарські видатки в індивідуальних кошторисах бюджетних установ об’єднані в групу ”Інші господарські видатки”. Видатки на водопостачання , каналізацію, асинізацію, в чистоті приміщень  і дворів установ і ряд інших визначається, виходячи з фактичних середніх витрат на розрахункову одиницю (одного учня, одне ліжко і таке інше): видатки на поточний ремонт будівель- по нормам на 1 куб.м. кубатури; видатки на ремонт інвентаря і обладнання -  в розмірі 2-4% від його балансової вартості. Така методика розрахунків дозволяє забезпечити високу якість планування. А тому, коли необхідна особлива точність розрахунків даних господарських витрат, найбільш значні із ниж плануються окремо. При цьому виділяються затрати на водопостачання, каналізацію і асенізацію, на поточний ремонт будівель і споруд, на ремонт інвентаря і обладнання, на заходи по охороні праці і техніку безпеки, на утримання і наіом автотранспорта, а також на утримання  позавідомчої охорони, а також канцелярські видатки.

Розрахунки канцелярських і господарських видатків  оформлюється в кошторисах установ по слідуючій формі :                    (тис.крб.)

Командировки і службові  відрядження.

Службовим відрядженням (командировкою) вважається поїздка працівника підприємства, установи по розпорядженню  керівника на визначений строк  для виконання службового доручення  поза місцем постійної роботи. Службові поїздки працівників, постійна робота яких має роз’їздний характер, не може розглядатися  як відрядження.

Відрядження оформлюється наказом по установі, в якому зазначається пункт призначення , установа (організація), куди командирується працівник, термін і мета відрядження. Командированому працівнику видається належним числом  оформлене командировочне посвідчення. Час прибуття працівника на місце відрядження визначається по відмітках  про день прибуття і день від’їзду, які проставляються в командировочному посвідченні. Якщо працівник командирується в декілька населених пунктів, відмітки про день прибуття і від’їзд ставляться в кожному пункті. Наказ про направлення працівника у відрядження не видається і командировочне посвідчення не виписується, якщо працівник повинен повернутись на місце роботи в той же день.

Службові командировки регіструються в установах в спеціальних  журналах, форми яких  встановлені Міністерством фінансів України. В них фіксується дата  від’їзду працівника у відрядження і повернення  на постійне місце роботи.

За командированим працівником зберігається місце роботи (посада) і середній заробіток за час відрядження. Час знаходження працівника в дорозі  включається в терміен відрядження.

заробітна плата командированому працівникові виплачується по основному місцю роботи, але за його бажанням може бути переведена йому по почті по місцю відрядження. Витрати по пересилці заробітної плати несе установа, яка командирувала працівника.

Згідно інструкції, термін відрядження не повинен  перевищувати 30 днів, не враховуючи  часу знаходження в дорозі. Даний строк може бути продовжений  керівником установи, але не більше, ніж на 10 днів.

Днем від’їзду працівника у відрядження вважається день  відправлення транспортного засобу (потягу, літака, автобуса і т. ін.), а днем прибуття - день  прибуття до місця постійної роботи при відправленні транспорту до 24 години включно  днем від’їзду вважається  поточні сутки, а з 0 годин - слідуючі сутки. Аналогічно визначається і дата приїзду. Якщо станція, пристань, аеродром розташовані за межами населного пункту, де знаходиться місце роботи командированого, необхідно врахувати час прибуття працівника до станції, пристані , аеродрому.

Командированому працівникові виплачуються добові за кожний день  знаходження працівника у відрядженні, включаючи  витрати і святкові дні, дні знаходження у дорозі, дні вимушеної зупинки в дорозі.

Установа, яка командирувала працівника, відшкодовує витрати, пов’язані з наймом ним житла по місцю  відрядження  ( за виключенням випадків, коли командированому безкоштовного житлового приміщення) на основі представлених працівником рахунків по оплаті житлових приміщень. Витрати по найму житлового приміщення  оплачуються за термін від дня прибуття працівника в командировку по день вибуття із неї включно.

При представленні працівником документів, які підтверджують оплату ним бронювання місць в готелі, витрати також відшкодовує установа.

Установа (організація), яка командирувала працівника, оплачує йому проїзд до місця відрядження і назад на основі представлених рпацівником  проїздних документів, але оплата не повинна перевищувати:  по залазній дорозі -  вартості проїзду в плацкартному (купейному) вагоні; по водним шляхам -  вартості проїзду в каютах , які оплачуються по 5-8 групах тарифних ставок  на судах морського флоту  і в каютах 3 категорії на судах річного флоту; по шосейним і грунтовим дорогам-  вартості проїзду транспорту загального користування (крім таксі). При користуванні повітряним транспортом відшкодовується вартість білету звичайного класу.

Вид транспорту вибврає, як правило, командируємий. Але адміністрація вправі запропонувати працівникові вид транспорту, яким йому необхідно використатись. Командированому компенсується також  видатки, зв’язані з його проїздом на громадському транспорті (крім таксі) до залізнодорожної станції, пристані, аєродрому, якщо вони розташовані за межами населених пунктів.

З дозволу керівника установи командированому працівникові  може бути оплачений проїзд в м’якому вагоні потягу, в каютах, які оплачуються по другій-четвертій групах тарифних ставок на суднах морського флоту, і в каютах першого і другого класу на судах річного флоту, яко проїзд продовжується більше суток в один кінець чі здійснюється в нічні часи, аьо ж відшкодовані витрати на придбання білету першого класу при користуванні повітряним транспортом.

Дозвіл керівника установи на відшкодування працівникові витрат по проїзду до місця відряджень і назад необхідно і тоді, коли працівник не представив проїздних документів. В даному випадку з дозволу керівника працівникові компенсується вишемінімальна вартість проїзду від місця постійної роботи до місця відрядження і назад.

При тимчасовій вартості працівникам працездатності в період відрядження йому виплачуються добові і відшкодовуються витрати, зв’язані з наймом  житлового приміщення (крім випадків, коли він знаходиться на стаціонарному лікуванні).

Добові і видатки по найму житлового приміщення оплачуються за час, протягом якого працівник за станом здоров’я не зміг приступити до виконання службового доручення чи повернутись до місця постійного проживання. Але даний час не повинен перевищувати 2 місяців. Тимчасова непрацездатність за станом здоров’я і неможливість за станом здоров’я повернутись до місця постійного проживання підтверджується відповідними документами у встановленому порядку. Дні тимчасової непрацездатності не включаються в строк командировки. За ці дні працівникові виплачується допомога по тимчасовій непрацездатності на загальних умовах.

По статті 4 кошторису видатків бюджетних установ “Командировки і  службові роз’їзди” плануються тільки видатки, зв’язані з оплатою проїзду, виплатою добових і квартальних працівникам при службових командировках і оплату транспортних витрат при службових роз’їздах. Заробітна плата командированим працівникам виплачується за рахунок коштів, передбачених по статті 1 “Заробітна плата”.

Асигнування по цій статті в кошторисах бюджетних установ передбачається, як правило, на рівні сум, запланованих на попередній рік. У випадках необхідності різкого збільшення асигнувань в порівнянні  з попереднім роком на командировочні витрати, зв’язані з виробничими потребами, бюджетна установа дає детальне обгрунтування і методом прямого рахунку визначає суму затрат на вказані цілі.

При визначенні коштів на оплату витрат по командированим і службовим роз’їздам необхідно врахувати можливість подальшого скорочення цих витрат в зв’язку з більш раціональною організацією командировок, скороченням їх числа і терміну, а також зниженням затрат на оплату витрат по службовим роз’їздам.

Капітальний ремонт будівель  і споруд.

Асигнування на дані цілі для установ визначає вищестояша організація, спеціалісти якої проводять обстеження технічного стану будівель і споруд, складають перелік ремонтних робіт, необхідних для першочергового виконання. На основі дефектних актів і технічної документації по кожній будівлі складається кошторис витрат на капітальний ремонт.

Слід мати на увазі, що за рахунок коштів, виділених на капітальний ремонт будівель і приміщень,   в установленому порядку може проводитись розширення, реконструкція і благоустрій об’єктів освіти і охорони здоров’я.

За рахунок вказаних коштів дозволено (надано право) проводити роботи по приєднанню вказаних будівель і приміщень до водопроводу, каналізації, електроосвітлювальним мережам, по устройству центрального опалення в замін пічного і устройству в зв’язку з цим нових приміщень для котельних, по устройству сараїв для дров, обладнанню ліфтів.

Роботи по капітальному ремонту, як правило, повинні виконуватись державними ремонтно-будівельними організаціями. На практиці невеликі по об’єму роботи по капітальному ремонту  можуть проводитися працівниками установ з залученням інших осіб зі сторони. В цих випадках управління (відділи) освіти і охорони здоров’я виділяють по статті 16 фонд заробітної плати позаштатного складу.

Значні особливості, як уже відзначалося, в залежності від специфіки діяльності окремих бюджетних установ,  закладені в методиці розрахунків інших статей кошторису. Найбільш важливе місце в кошторисних розрахнках займає вмзначення суми витрат по статті 1 “Фонд оплати праці”. В більшості бюджетних установ дані витрати складають понад 80%, а їх розрахунок є найбільш складаною і трудомісткою частиною роботи по складанню кошторису. Це, перш за все, відноситься до механізму планування фонду оплати праці по загальноосвітнім школам.

Фонд заробітної плати працівників школи включає заробітну плату вчителів за проведені уроки і перевірку зошитів; заробітну плату за додаткову і інші види праці вчителів; заробітну плату керівних працівників  (учбово-допоміжного персоналу), адміністративно-господарських працівників. По кожній категорії працівників в кошторисі школи складається окремий розрахунок. Розрахунок витрат по статті 1 починається з визначення фонду заробітної плати педагогічного персоналу, який включає оплату вчителям за години учбових занять, перевірку зошитів та інші види заробітної плати.

Фонд заробітної плати вчителів планується виходячи з кількості педагогічних ставок і розміре середньої ставки вчителя в місяць. Визначення кількості ставок (а не числа вчителів) визнано тим, що оплата праці вчителів проводиться пропорціонально  виконаному навчальному навантаженню, встановленому на повну ставку (вчителям) перших-четвертих класів за 20 годин, а вчителям п’ятих-одинадцятих - за 18 годин педагогічної роботи  в тиждень. Використання в розрахунку фонду заробітної плати педагогічного персоналу такого показника як середня ставка вчителя в місяць викликано ще й тим, що ставки заробітної плати вчителям визначаються в залежності від освіти і кваліфікації.

Число навчальних годин в тиждень на 1 січня планового року і 1 вересня на один клас, як правило, однакове. Воно може змінитися, наприклад, у випадку, якщо вчителі навчальних класів будуть самі вести заняття по музиці, співах і фізкультурі або в окремих старших класах (особливо в сільській місцевості) зміниться наповненість класу і в зв’язку з цим клас буде (або навпаки не буде) ділитися на дві підгрупи на уроках праці і іноземної мови.

Вище була розглянута методика розрахунків необхідного числа ставок на всі класи (1-4, 5-9, 10-11).

Середня ставка заробітної плати вчителя в місяць визначається на основі даних тарифікаційного списку вчителів в школі. Для цього місячний фонд заробітної плати вчителів по кожній групі класів (1-4, 5-9, 10-11), показаній в тарифікаційному списку ділиться на відповідне цим групам класів число педагогічних ставок.

Тарифікаційний список служить основним вихідним документом для визначення фонду заробітної плати вчителів і інших працівників школи.

Тарифікація вчителів - важливий і відповідальний момент в житті школи. Вона служить не тільки для визначення заробітної плати, але й для раціонального і об’єктивного розподілу навчального навантаження з тим, щоб педагогічні кадри були використані найбільш активно.

Ведуча роль в проведенні тарифікації належить директору школи. Він перевіряє документи про освіту і кваліфікаційну категорію вчителів, вихователів і інших працівників разом з працівниками профспілкової організації, розподіляє навчальне навантаження  і визначає ставки заробітної плати і посадові оклади.

Тарифікаційний список по затвердженій формі складає директор школи разом  з представником централізованої бухгалтерії (бухгалтером школи), після чого представляє його в вищестоящу організацію, дн його затверджують у встановленому порядку.

В тарифікаційному списку  вказуються всі працівники школи, ставки заробітної плати і посадові оклади  яких залежать від освіти, кваліфікаційної категорії, в тому числі директора, його заступників, вчителі, вихователі, лікарі, бібліотекарі і т. п. , а також і інші працівники (завгоспи, лаборанти), які ведуть викладацьку роботу.

Місячний фонд заробітної плати визначається шляхом множення  середньої ставки на кількість педагогічних ставок, встановлених по числу класів, плануємих на 1 січня і 1 вересня.

Знаючи місячний фонд заробітної плати вчителів, який повинен виплачуватись в поточному  і в наступному навчальному році, можна обчислити фонд заробітної плати на відповідне число місяців і на рік. Річний фонд заробітної плати по кошторису міської школи визначається шляхом множення  місячного фонду заробітної плати на 1 січня на 8,5  і на 1 вересня -  на 3,5 місяця, а в сільських школах відповідно на 8 і 4 місяці.  Це визвано тим, що заробітна  плата вчителям міських шкіл- два рази в місяць, і тому заробітна плата за другу половину грудня виплачується  в січні слідуючого бюджетного року. Вчителі ж сільських шкіл одержують  заробітну плату один раз  (20-го числа кожного місяця), в зв’язку з чим всі виплати проводяться на протязі одного бюджетного року.

Річний фонд заробітної плати вчителів за години навчальних занять  визначається як сума підсумків заробітної плати за 8,5 і 3,5 або 8 і 4  місяці.

Крім заробітної плати за години навчальних занять, вчителі одержують додаткову оплату  за перевірку зошитів і письмових робіт учнів.

Вчителям 1-4 класів загальноосвітніх шкіл додаткова оплата  за перевірку зошитів учнів проводиться в розмірі 1грн.50 копійок в місяць. Вона виплачується тільки основному вчителю класу, незалежно від обсягу педагогічного навантаження.

Вчителям 5-11 класів загальноосвітніх шкіл доплата за перевірку письмових робіт  учнів проводиться в слідуючих розмірах:

українська мова і література- 1гривня 63 копійки, російська мова і література-  1грн. 63 коп.,  математика - 1 грн. 25 коп.,  іноземна мова - 76 коп.

При чисельності учнів в класі менше 15 чоловік, робота  вчителів по перевірці письмових робіт учнів проводиться в розмірі 50% встановленої доплати.

Додаткова оплата за перевірку письмових робіт учнів 5-11 класів проводиться пропорційно  навчальному навантаженню вчителів. При цьому розмір одержуваних кожним вчителем доплат за перевірку письмових робіт в місяць визначається  при тарифікації і не перераховується  в зв’язку зі зміною  чисельності учнів у класі на протязі року.

Загальне число годин на перевірку зошитів по 5-11 класам обчислюється, виходячи з числа годин, передбачених навчальним планом на предмети, по яким проводиться оплата за перевірку зошитів.

Видатки на перевірку зошитів в місяць визначаються по даним  тарифікаційного списку. В кошторисі школи планування  видатків на оплату за перевірку зошитів проводиться виходячи  із середніх витрат на один клас по тарифікації.  Середні витрати за перевірку зошитів на клас по тарифікації визначаються шляхом ділення  місячного фонду заробітної плати на перевірку зошитів на кількість класів по відповідних групах.

За фондом заробітної плати педагогічного персоналу в кошторисі школи слідує  розрахунок фонду заробітної плати керівних працівників, адміністративно-господарського і учбово-допоміжного персоналу.

Планування фонду заробітної плати цієї категорії працівників  має деякі особливості, визнані встановленим порядком визначення штатів і посадових окладів.

Штати шкіл встановлюються на основі затверджених Міністерством освіти  типових штатів, де кількість штатних одиниць залежить від кількості класів.

Штати шкіл затверджуються  органами народної освіти  в відповідності з типовими штатами.

Ставки заробітної плати  іпосадові оклади керівних працівників, адміністративно-господарського і учбово-допоміжного персоналу шкіл встановлюється згідно тарифікаційного довідника в залежності від освіти, кваліфікаційної категорії окремих працівників і стажу роботи.

Чисельність цього персоналу  на початок планового року визначається  з урахуванням фактичної наявності і можливостей її доукомплектування в межах типових штатів, а на кінець року - з урахуванням змін числа класів, учнів і інших показників, в залежності від яких  встановлюються штати. В зв’язку з цим, кошторисні школи розраховують середньорічну кількість ставок. При розрахунку середньорічної кількості ставок  враховується місце знаходження  школи (місто або село). По міським школам розрахунок ведеться за  8,5 і 3,5 місяці, а по сільським школам - із розрахунку  8 і 4 місяці.

По деяким категоріям цього персоналу розрахунок середньорічноі кількості ставок ведеться з врахуванням сезонного характеру роботи.  Наприклад, в школі є 4 ставки машиніста  (кочегара). Тривалість опалювального сезону - 7 місяців. На ремонт котельні і надання  відпустки вказаним працівникам  передбачено ще 1 місяць. Середньорічне число ставок кочегарів  в цьому випадку складає  2,667 одиниць   ( 4 ставки  х 8 місяців )

12 місяців              .

По школах, що відкриваються,  посади директора школи і замісника директора  (помічника) по адміністративно-господарським роботам виводяться не раніше, ніж  за 2 місяці до відкриття школи, а інші працівники оформлюються не раніше, ніж за 2-3 тижні.

По кожній групі посадових окладів кошторисів вказується середня ставка заробітної плати в місяць. Розрахунок середньої ставки по персоналу, ставки заробітної плати якого встановлюються в залежності від освіти , стажу і обсягу роботи, проводиться на основі тарифікаційного списку, а по персоналу, посадові оклади якого встановлені в твердих сумах - на основі штатного розкладу.

В фонд заробітної плати учбово- допоміжного персоналу включається  також додаткова оплата за виконання вчителями  обов’язків, не зв’язаних безпосередньо з проведенням  навчальних занять. Фонд заробітної плати  додатковим видам оплати визначається, виходячи із  середньорічного числа ставок  і середньої ставки в місяць.

При визначенні кількості ставок  необхідно мати на увазі , що оплата за класне керівництво встановлена тільки вчителям 4-11 класів і що вчитель може здійснювати  класне керівництво тільки в одному класі. Видатки на оплату за завідування  навчальними кабінетами передбачаються  не більше, ніж за 8, а в дев’ятирічній школі - не більше, ніж за 2 навчальних кабінетів. Питання про доплату за завідування  конкретним кабінетом вирішується  директором школи, виходячи із  наявності в кабінетах необхідного для проведення  навчальних занять обладнання. При наявності в школі  навчально- дослідної ділянки, встановленого розміру доплата за завідування передбачається  тільки на період с/г учнів. В школах, де є теплиці або парникове господарство, доплата за завідування проводиться  на протязі усього року.

Після того, як розрахований фонд заробітної плати по додатковим видам оплати праці вчителів, визначається загальна сума фонду  по додатковим видам праці вчителів,  визначається загальна сума фонду  заробітної плати керівного,  адміністративно-господарського і учбово- допоміжного персоналу школи. З загальної суми річного фонду  заробітної плати цієї категорії  працівників виключається економія в розмірі 35%, яка виникає в зв’язку з виплатами  допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Стаття 2  “Нарахування на заробітну плату”.

Видатки по цій статті представляють затрати, пов’язані з уплатою взносів по державному соціальному збереженню  громадян України в старості, при втраті працездатності або у випадку хвороби.

Розмір взносів визначений в процентах до суми фонду заробітної плати. На статтю 2 видатків шкіл визначається тільки нарахування  на суми асигнувань, передбачених по статті 1. Взноси на державне соціальне страхування  працівників, нештатного персоналу шкіл, заробітна плата в якому  визначається по іншим статтям кошторису, відносяться на тіж статті видатків, що і їх заробітна плата.

Обсяг видатків по ст.2 визначається шляхом множення фонду заробітної плати на ст.1 “заробітна плата” на тариф взносів, який дорівнює 37%.

Планування видатків по статті 9. По даній статті  в кошторисі школи передбачається бюджетні асигнування на харчування  учнів, які знаходяться  на режимі продовженого дня і повністю або частково звільнені від плати за харчування.

Виконавчим органом місцевих органів влади представлено право звільняти від  сплати  за харчування дітей  малозабезпечених сімей в кількості до 25%  до загального числа учнів школи (групи) з продовженим днем, і з них - до 10%- повністю, до15% - половина розміру плати.

Число днів харчування одного учня  в рік визначається з врахуванням звітних даних  за минулі роки.

В зв’язку з тим, що на протязі року кількість учнів, щїо знаходяться на режимі продовженого дня, може змінюватись, в кошторисі розраховується середньорічна кількість учнів. Розрахунок видатків на харчування  ведеться в перерахунку на  повністю звільнених від плати за харчування.

Якщо в школі на 1 січня  планового року в групах  продовженого дня знаходилось 200 учнів, а з 1 вересня планується довести їх кількість до 290, то середньорічна кількість учнів в групах продовженого дня складає 230 чол.  ( 200 +  90 х 4      ).

Число учнів, повністю звільнених  від плати за харчування - 23. В перерахунку на повністю звільнених  від плати за рахунок бюджету харчування буде надаватися  40 учням (23+ 35 х50%).

Загальна сума видатків на харчування  визначається шляхом множення  середньорічної кількоссті учнів, звільнених від плати за харчування  ( в перерахунку на повністю звільнених), на кількість днів харчування  в році і на вартість  харчування одного учня в день.

Стаття №12 “Придбання обладнання та інвентаря” та Стаття №14 “Придбання м’якого інвентаря і обмундирування”.

Обсяг витрат на придбання обладнання  і інвентаря встановлюється  по кошторису школи вищестоящою організацією в межах асигнувань, передбачених на дані потреби по бюджету. При цьому враховується кількість наявного інвентаря і обладнання , а також розглядається перелік  і вартість основних предметів обладнання, яке підлягає придбанню в плановому році. Останній перелік необхідного школі обладнання  і інвентаря складається  з виділенням кількості намічених  до придбання предметів і вартості одиниці кожного предмету.

На основі цих даних  визначається сума видатків на придбання предметів кожного конкретного виду. Підсумування отриманих величин дає загальну суму витрат по статтї 12. Необхідно мати на увазі, що затрати по доставці цих предметів передбачається  також по статті видатків. В кошторисі розрахунох оформлюється  слідуючою таблицею:

В перелік предметів,що підлягають  придбанню в плановому році , може включатись тільки те обладнання  і інвентар, яке передбачено затвердженими нормативами.  Типовий перелік навчального обладнання  для загальноосвітніх шкіл затверджується Міністерством освіти України. Включати в списки обладнання  і інвентаря предметів, що непередбачені в цих переліках, неправомірно. Придбання таких предметів за рахунок бюджетних коштів вважається порушенням фінансової дисципліни.

Асигнування по статті 14  передбачається в кошторисі школи з продовженим днем і кошторисах шкіл, які мають групи з режимом продовженого дня.

Розрахунок асигнувань проводиться по формі, наведеній вище для ст.12, з урахуванням ступеню озброєності і в межах асигнувань, виділених вищестоящою організацією.

Планування видатків по статті18 здійснюється на основі середньорічної кількості класів і встановлених норм видатків на класи. Таким методом плануються  видатки на культурно-просвітні заходи, спортивно-масову роботу і прокат фільмів. Решта видатків планується  методом прямого рахунку, а також виходячи із  фактичного виконання  кошторису по даній статті в поточному році.

Установи невиробничої сфери, основним джерелом фінансування котрих є бюджетні кошти, називаються  бюджетними. До   таких установ  відносяться, головним чином, установи освіти, охорони здоров’я, науки, державної влади і управління, оборони і правоохоронних органів. Всі видатки даних установ визначаються на основі кошторису, а тому порядок планування  і фінансування цих видатків називається  кошторисним.

Кошторис -  це соновний плановий документ, який визначає обсяг фінансових ресурсів, джерела їх формування, цільове спрямування і поквартальний розподіл, необхідних для утримання бюджетної установи, розвитку її матеріально-технічної і соціальної сфери, матеріального стимулювання колективу працівників в наступному бюджетному році.

В практиці кошторисного планування  застосовуються дві форми кошторисів : кошторис доходів і видатків  складають, як правило, установи освіти і охорони здоров’я, які , окрім бюджетних коштів, одержують кошти від комерційної діяльності  (надання платних послуг); кошторис видатків складають органи державної влади і управління,  оборони і правоохоронні органи, суди і прокуратура

В бюджетному плануванні розрізняють  слідуючі види кошторисів: індивідуальні, загальні, на централізовані заходи, зведені.

Індивідуальний кошторис -  це фінансовий план конкретної бюджетної установи, який відображає специфіку і особливості її виробничої діяльності; їх  складають установи освіти, охорони здоров’я, державної влади і управління, правоохоронні органи, суди і прокуратура і суди  та інші. Він також є основним документом  при плануванні і фінансуванні  окремих заходів, передбачених параграфами бюджетної класифікації.

Загальні кошториси складаються на видатки однотипних установ, які обслуговуються централізованими бухгалтеріями.Такі кошториси складаються по школах, клубах, бібліотеках, фельдшерсько-акушерським пунктам. Для даних установ характерним є невеликий обсяг фінансування  і стабільний штат працівників.

Кошторис видатків на централізовані заходи  складають міністерства, відомства, управління (відділи) місцевих органів влади і управління на видатки, які раціонально здійснювати в централізованому порядку, наприклад, підготовку кадрів, придбання цінного учбового обладнання і інвентаря, медичного обладнання, автомобілей швидкої медичної допомоги, проведення спортивних змагань і т. ін.

Зведені галузеві кошториси  включають всі видатки на утримання установ одного відомства, наприклад, управління (відділу) освіти чи охорони здоров’я, тобто в ньому об’єднуються  індивідуальні, загальні і кошториси видатків на централізовані заходи. Розробка зведених кошторисів можлива завдяки тому, що в основу індивідуальних кошторисів покладені єдині показники плану економічного і соціального  розвитку, а базою  для розрахунків всіх кошторисів служать діючі норми витрат і складаються вони по єдиним формам і статтям бюджетної класифікації. Зведений кошторис входить  в видаткову частину бюджету і визначає обсяги бюджетного фінансування.

Індивідуальний кошторис є основним елементом  бюджетного планування. Він складається з трьох розділів. В першому розділі приводиться загальна сума видатків і їх предметно-цільовий розподіл по статтям витрат, а в другому - основні виробничі ( оперативно- сітьові) показники, а в третьому - розрахунки і обгрунтування окремих витрат по статтям кошторису.

Видатки бюджетної установи знаходять відображення в слідуючих статтях.

Основними елементами кошторису є статті витрат. Фінансування установ і організацій, що перебувають на бюджеті, проводиться  по  таких статтях.

Стаття № 1:

“Фонд оплати  праці”

На статтю №1 відносяться видатки на : виплату  заробітної плати за встановленими  посадовими окладами, ставками або розцінками всім без винятку штатним працівникам, а також на погодинну  оплату праці викладачів;

усі види додаткової оплати праці викладачів навчальних закладів за завідування учбовими кабінетами, лабораторіями, за виконання обов’язків класних керівників, за перевірку письмових робіт учнів;

оплату консультантів у лікувальних закладах;

виплату за звання дійсним членам і членам-кореспондентам академій;

виплату передбачених у бюджеті, згідно з рішеннями Уряду,  преміальних сум, що видаються в порядку затвердженої постійно діючої  в установі системи преміювання ;

виплату премій і подання  матеріальної допомоги  працівникам органів державної влади і управління, правоохоронних органів, де ці затрати проводяться  в межах фонду оплати праці;

оплату праці осіб, що не перебувають у штаті даної установи, залучених для виконання  робіт на договірних засадах.

Стаття №2:

“Нарахування на заробітну плату.”

На дану статтю відносяться видатки по нарахуванню внесків на  державне соціальне стахування. Внески нараховуються у встановлених розмірах  на всі суми  заробітної плати, враховані по статті №1.

Нарахування на державне соціальне страхуванняи на заробітну плату по оплаті праці осіб,  що не перебувають у штаті даної установи, організації, що рахується по інших статтях бюджетної класифікації, відносяться на ті ж статті, по яких відображаються видатки по нарахуванню заробітної плати вказаних працівників.

Стаття №3:

“Канцелярські і господарські.”

На статтю №3 відносяться:

канцелярські видатки: на придбання канцелярського, креслярського та письмового приладу і матеріалів, крім віднесених на  статтю №18; на виготовлення і придбання бухгалтерських  і статистичних книг, книг по діловодству, бланків відомостей; по переплетенню і брошуруванню документів, типографські видатки і видатки  по публікації, оплату послуг по механізації обліку; оплату вартості робіт, що виконуються машинолічильними станціями  і обчислювальними центрами для централізованих бухгалтерій і бюджетних установ;

видатки на позавідомчу охорону;

видаатки на зв’язок: абонентна плата за телефон та міжміські переговори; оплата різного роду поштових відправлень ( у тому числі посилок, телеграм, грошових переказів);

видатки на придбання довідкової, офіційної і періодичної літератури (газети, журнали, бюлетені, довідники), крім придбаної для стаціонарних бібліотек, а також крім періодичної літератури, придбаної для клубів, районних будинків культури, шкіл, лікарень та інших соціальних і культурних  закладів;

господарські видатки: по найму приміщень; опалення (в тому числі доставка, розпилювання, коління і складання дров); освітлення приміщень, дворів, вулиць і площі, на оплату водопостачання, каналізації і  асенізації; на оплату палива, електроенергії і води  для господарських, лікувальних  та інших цілей, за винятком відннесених на статтю №18, видатки науково-дослідних установ і навчальних закладів по  оплаті електроенергії для тхнічних цілей, опаленню теплиць, віваріїв та оранжерей і видатків на оплату води, пару, газу для наукових, учбових і технічних цілей; на оплату опалення, освітлення і води для теплиць у школах; по утриманню в чистоті будівель, дворів, вулиць і тротуарів ( в тому числі, полив  вулиць, тротуарів і дворів, придбання щіток, ганчірок, мастики для натирання підлоги, мила і ганчірок для миття підлог); по поточному ремонту приміщень; по дезінфекції і викоріненню гризунів і різних комах; на підвіз і заготівлю льоду в льодниках для господарських, технологічних і інших цілей, на придбання матеріалів і предметів, що використовуються для господарських цілей, за винятком видатків на придбання предметів, матеріалів, інвентаря, обладнання і обмундирування , що відносяться на статті №12, 14, 18; на придбання медикаментів, аптечок і перев’язувальних засобів для установ, крім  лікувально-профілакторних та лікувально-ветеринарських закладів; по пранню білизни і санітарно-гігієнічному обслуговуванню (мило,баня, стрижка, зубні щітки і порошок, набивка матраців і т. ін. ) контингентів, що обслуговуються  соціально-культурними закладами; на оплату посуду; по господарському обслуговуванню з’їздів, нарад, конференцій по абонементній платі за користування  радіо; на поточний і капітальний ремонт обладнання та інвентаря, включаючи ремонт обладнання  та м’якого інвентаря і обмундирування, а також на видатки , пов’язані з технічним обслуговуванням медичного та іншого обладнання; витрати на оплату інформаційно-лічильних послуг, що надаються апарату управління; на оплату квартир і комунальних послуг (освітлення, опалення), що безкоштовно надаються  згідно з постановами Уряду працівникам шкіл, лікарень та інших бюджетних установ; на заходи по охороні праці і техніки безпеки по закладах охорони здоров’я;

видатки на утримання і найом транспорту; на утримання автомобільного та інших  видів транспорту, включаючи капітальний і поточний ремонт автомашин та інших транспортних засобів; на  найом транспорту для доставки матеріалів та інших предметів, на найом транспорту для підвозу води, дров, вивозу сміття, снігу та для інших господарських цілей, а також для доставки продуктів харчування, медикаментів, перев’язувальних засобів, мінеральної води, сироватки для  лікувально-профілактичних, дитячих та інших  соціально-культурних закладів (видатки по найому транспорту для доставки матеріалів для будівельних робіт і капітального ремонту будівель і споруд відносяться відповідно на статті №15, 16).

Стаття №4:

“Командировки та службові роз’їзди.”

На статтю №4 відносяться видатки на оплату:

проїзду, добових і квартальних під час служби відряджень;  підйомних, проїзду і добових при переміщенні працівників; видатків, пов’язаних з сесійними виїздами народних судів, видатків по службових роз’їздах, відрядження на курси і в навчальні заклади, на сесії, з’їзди, наради і конференції.

На статтю №4 відносяться також  надбавки до заробітної плати, що виплачуються  в передбачених рішеннями Уряду  випадках окремим категоріям працівників замість компенсації видатків на відрядження (добових, квартирних).

Не відносяться на статтю №4 видатки, що вимагаються  в статтю №18: по оплаті видатків по відрядженням на сесії, з’їзди, наради і конференції наукового характеру, а також різного роду поїздок з  науковою метою; по оплаті видатків по відрядженнях викладачів, що направляються на бази виробничої і педагогічної практики учнів, а також учбово-консультаційні пункти для проведення занять із заочниками.

Стаття  №5:

“Стипендії.”

На дану статтю відносяться видатки по видачі стипендії учням, студентам, аспірантам.

На цю статтю відносяться видатки по виплаті стипендії особам, що проходять ординатуру при вищих навчальних закладах, науково-дослідних та інших установах, а також видатки за рахунок стипендіального фонду преміювання і виплату одноразової допомоги учням середніх спеціальних закладів, студентам і аспірантам вищих навчальних закладів.

Стаття  №6 :

“Видатки на харчування.”

На статтю №6 відносяться видатки на харчування  (включаючи оплату продукції, одержаної від підсібних  господарств) у лікувально-профілактичних закладах, будинках для інвалідів, дитячих садках і яслях, денних міських і сільських професійно-технічних училищах, спеціальних професійно-технічних училищах, школах-інтернатах, школах і групах з продовженим днем, включаючи видатки (націнки на вартість сировинного району), на приготування їжі у тих випадках, коли харчування організується на підприємствах  громадського харчування, а також в інших установах  відповідно до постанов Уряду.

На цю ж статтю відносяться видатки, що проводяться у передбачених постановами Уряду випадках, на спецхарчування осіб, які працюють у шкідливих умовах.

Стаття  №10:

“Придбання медикаментів і перев’язочних засобів.”

На статтю №10 відносяться видатки на :

придбання медикаментів, бактеріологічних препаратів і перев’язочних засобів для лікувально-профілактичних і лікувально-ветеринарних  закладів ( видатки на придбання медикаментів, аптечних, перев’язочних засобів для інших закладів відносяться на статтю №3);

придбання для цих же закладів мінеральних вод, сироватки, вакцин, вітамінів, дизенфекційних засобів;

придбання плівки для рентгенівських знімків,  матеріалів для проведення аналізів і по оплаті вартості аналізів, зроблених в інших установах (при відсутності своєї лабораторії);

оплату договорів, включаючи харчування;

придбання крові для переливання;

придбання кумису  в лікувальних закладах;

поповнення діючих медичних закладів дрібним медичним інструментом (пінцети, ланцети, термометри, шприці, голки тощо).

Стаття №12:

“Придбання обладнання та інвентаря.”

На статтю №12 відносяться видатки на придбання :

учбового обладнання для кабінетів і лабораторій,  шкіл та інших навчальних закладів, медичного і ветеринарного обладнання  та інструментів, апаратури, приладів, машин, верстатів, геодезичних інструментів (теодоліти, нівеліри), креслярських столів та іншого виробничого обладнання, необхідного для здійснення  проектно- дослідних робіт, фізкультурного обладнання, експанатів для музеїв та виставок;

столів, стільців та інших канцелярських меблів, вішалок, настінних годинників, а також меблів та ліжок  для лікувально-профілактичних закладів і спеціальних меблів для лабораторій, бібліотек, музеїв, парт, книжкових шкафів та іншої меблі для класів, господарських і технічних інструментів, кухонних і столових наборів, кип’ятильників, предметів обладнання буфетів та інших предметів господарського інвентаря, лічильних приладів, друкарських машинок, транспортних засобів, протипожежного обладнання;

на придбання матеріалів для декорацій, костюмів, париків для вистав у будинках культури.

На статтю №12 не відносяться видатки на придбання малоцінних та швидкозношувальних предметів.

Видатки на придбання  таких предметів відносяться  на відповідні статті видатків, наприклад:

видатки на придбання колб і пробірок для лабораторій навчального закладу або науково-дослідного інституту відносяться на статтю №18, а для санітарно-бактеріологічних лабораторій на статтю №10;

видатки на придбання фітілів, скла та електроламп відносяться на статтю №3.

Однак, видатки на однорідні малоцінні предмети ( тарілки, кухонний посуд), що придбані вперше для новостворених закладів або тих, що розширюються, повинні обліковуватися  на статті №12.

Стаття №14:

“Придбання м’якого інвентаря і обмундирування.”

На статтю №14 відносяться видатки на придбання і виготовлення білизни, одягу, взуття, обмундирування і постільних речей, а також спеціального (захисного) одягу в порядку, передбаченому рішенням Уряду.

Стаття №15:

“Державні капітальні вкладення.”

На статтю №15 відносяться витрати бюджетних установ і організацій, що здійснюються  за планом державних капітальних вкладень. Крім того, на статтю №15 відносяться видатки на проведення робіт по реставрації пам’ятників історії та культури, по доставці матеріалів та обладнання длі будівництва.

Стаття №16:

“Капітальний ремонт будівель та споруд.”

На статтю №16 відносяться видатки на проведення капітального ремонту будівель та споруд.

За рахунок коштів, що виділяються на капітальний ремонт будівель та приміщень, які належать органам освіти, охорони здоров’я, соціального забезпечення, місцевим держадміністраціям та виконкомам Рад  народних депутатів надано право проводити роботи по приєднанню вказаних будівель та приміщень до водопроводу, каналізацій та  електроосвітлювальної мережі; по обладнанню центральним опаленням замість пічного  і обладнанню в зв’язку цим нових приміщень для котельних, по обладнанню дворової вбиральні, сараїв для дров, по обладнанню ліфтів і домової пральні.

За рішенням Кабінету Міністрів України кошти, виділені на капітальний ремонт відповідних об’єктів можуть використовуватись на оплату робіт по :

реконструкції і благоустрію жилих будинків;

реконструкції, розширенню і благоустрою об’єктів комунального культурно-побутового призначення, охорони здоров’я, освіти і соціального забезпечення;

газифікації в містах  і робітничих селищах комунально-побутових підприємств, жилих будинків, дитячих лікувальних закладів, шкіл та  інших навчальних закладів.

На статтю №16 відносяться також витрати по перевезенню будівельних матеріалів, необхідних для проведення капітального ремонту.

Стаття №17:

“Інші видатки.”

На статтю №17 відносяться  видатки на :

організацію і проведення заходів культурно-освітнього характеру серед учнів, дітей, хворих та інвалідів;

проведення фізкультурних заходів;

організацію тимчасових виставок по мистецтву;

оплату польотних годин санітарної авіації;

патронування психічних хворих;

безкоштовний відпуск молочних сумішей із молочних кухонь дітям перших двох років життя, що знаходяться на підгодовуванні та штучному вигодовуванні, із  багатодітних та малозабезпечених сімей;

виплату підйомних, вартості проїзду і добових при направленні на роботу в школи, культурно-освітні і медичні заклади молодих спеціалістів, що закінчили вищі і середні спеціальні навчальні заклади;

видачу учням похвальних листів, медалей, а також нагород учасникам фізкультурних змагань;

направлення хворих в інші місцевості;

протезування;

патронування дітей, інвалідів;

виготовлення прапорів, нагрудних знаків та похвальних грамот;

поліпшення соціально-побутового обслуговування працівників установ у розмірах, щїо встановлені Урядом;

видачу допомог вдовам дійсних членів академій наук;

допомогу на прожиття малозабезпеченим громадянам;

подання одноразової грошової допомоги громадянам, що постраждали від стихійного лиха;

заходи по культурних зв’язках із зарубіжними країнами;

фінансування видавництв і редакцій газет;

проведення загальнорайонних і загальноміських заходів, пов’язаних із зв’язками, в межах дозволених сум;

видатки бюджетних установ, пов’язані з оплатою за підвищення кваліфікації та перепідготовкою слухачів в установах підвищення кваліфікації (включаючи проїзд, оплату гуртожитку, місць у готелях у випадках недостатності  місць у гуртожитку, добових, стипендій), якщо за діючим законодавством оплата проводиться організацією, що направляє слухачів;

видатки учбові і на виробничу практику учнів ( оплата вартості проїзду учнів і добових за час їх перебування в дорозі і на базах практики, а також вартість проїзду, добових і квартирних по відрядженням викладачів, що направляються на базу виробничої і педагогічної практики учнів, на учбово-консультаційні пункти для проведення занять із заочниками);

на придбання різних посібників, письмових та канцелярських приладь, матеріалів і предметів інвентаря для учбових і лабораторних занять учнів і аспірантів, а також для занять з дітьми в дитячих садках, в дитячих будинках, в дитячих санаторіях та інших дитячих закладах;

купівлю, доставку і утримання піддослідних тварин, щїо придбані для учбових занять;

учбові екскурсії;

видання і придбання учбових програм, придбання класних журналів, бланків, дипломів, свідоцтв, студентських квитків, залікових книжок та іншої документації для навчальних закладів;

оплату в навчальних закладах електроенергії для технічних цілей опалення теплиць, виваріїв та оранжерей, води, пару і газу для учбових цілей;

проведення зборів учнів у таборах, організацію нового прийому учнів;

на науково-дослідні роботи, на виготовлення дослідних макетів, зразків машин та лабораторних стендів для дослідів;

на придбання різного роду матеріалів і предметів для науково-дослідних робіт (реактиви, хімікалії, посуд, папір, креслярські приладдя, метали, медикаменти для наукових робіт, тканини і таке інше);

на купівлю, доставку і утримання піддослідних тварин і худоби, що придбані науково-дослідними інститутами для науково-дослідних робіт;

на організацію і проведення  наукових сесій, з’їздів, конференцій, нарад;

на експедиції, що проводяться з науковою метою;

на оплату відряджень, що проводяться з науковою метою, а також виробничих відряджень співробітників науково-дослідних установ, пов’язаних з  випробуванням машин і приборів;

на захист дисертацій;

на оплату наукових, дослідних і експериментальних робіт, що виконуються для науково-дослідних  установ сторонніми організаціями;

на заходи, що пов’язані з охороною праці в науково-дослідних установах;

на виготовлення експериментальних зразків, розроблених науково-дослідними  установами; на оплату послуг експериментальних майстерень при науково- дослідних установах і навчальних закладах;

на оплату сезонних і інших тимчасових працівників, залучених для проведення експериментальних і дослідних робіт в науково-дослідних установах сільського господарства і будівництва;

на оплату в науково-дослідних установах електроенергії для технічних цілей, опалення теплиць, виваріїв, оранжерей, води, пару і газу для наукових і технічних цілей;

на підготовку і видання наукових праць;

на виготовлення карт, схем, діаграм, ескізів, макетів та інших предметів, що носять тимчасовий характер і є підсобним матеріалом для  організації експозицій, музеїв, виставок;

затрати на оплату інформаційно-обчислювальних послуг, що надаються для учбових і наукових цілей;

на придбання книг для бібліотек, на придбання книг для відкритої бібліотечної мережі, для бібліотек в навчальних закладах, школах, лікарнях та інших установах;

на придбання журналів і видань, що відносяться  до бібліотечного фонду;

на придбання періодичної літератури для клубів, районних будинків культури, шкіл, лікарень, санаторіїв, будинків санітарної освіти;

на переплетення і пересилку книг, на придбання бібліотечної належності та облікової документації для бібліотек і дослідних робіт в науково-дослідних установах сільського господарства і будівництва.

Визначення обсягу витрат  по кожній статті здійснюється на базі двох основних елементів:  оперативно -сітьових показників і встановлених норм і нормативів.

Оперативно -сітьові показники -  це показники, які відображають діяльність бюджетної установи і покладені в основу кошторисних розрахунків ( кошторисного планування). Вони носять як директивний, так і  розрахунковий характер. Директивну форму оперативно-сітьові показники мають  при створенні бюджетної установи, коли державним планом економічного і соціального розвитку визначаються  її потенціальні можливості.

Директивний вплив на формування   оперативно-сітьових показників можливий по окремим бюджетним установам в зв’язку з тим, що вищестояща організація доводить план по показникам, котрі визначають обсяги її діяльності. Це відноситься , перш за все, до вищих і середніх спеціальних  навчальних закладів, яким щорічно доводиться план набору студентів. Розрахункові показники характерні для діючої системи бюджетних установ і в повній мірі визначають весь обсяг її (установи) діяльності.

Оперативно-сітьові показники можна розділити на основні і похідні. Основні характеризують функціональне призначення установи, а похідні деталізують функції реалізації її (установи) діяльності. Так, для дитячих дошкільних установ основним показником виступає кількість дітей, а похідним -  кількість груп по терміну  перебування в них дітей. Для загальноосвітніх середніх шкіл основним показником є кількість учнів, похідною першого порядку є число класів, яке визначається  відповідно кількості учнів в класі.  Похідним показником другого порядку виступає кількість педагогічних ставок, яка залежить, перш за все, від числа класів як в цілому по школі, так і по групах класів (1-4, 5-9, 10-11).

Визначення системи показників для оцінки діяльності загальноосвітніх шкіл пов’язане з особливостями організації навчального процесу і оплати праці педагогічного персоналу. При формуванні класів враховується  гранична наповненість, яка складає по 1-9 класах - 30учнів, а по 10-11  -  25 учнів.   В школах, в яких викладання ряда предметів ведеться на іноземній мові , число учнів в класі встановлено 20 чоловік.  Якщо в школі є групи з продовженим днем, то їх наповненість встановлюється в кількості 25-30 учнів.

В невеликих населених пунктах, особливо в сільській місцевості, за рахунок  обмеженого контингента учнів не завжди можна сформувати класи з встановленою наповненістю.  В цих випадках початкові класи з невеликою наповненістю  об’єднують класи -комплекти, в які входять декілька класів. З таким класом -комплектом заняття проводить один вчитель. Так, якщо в 1-ому класі  -15 чоловік, в 2-ому - 33, в 3-ому - 18, в 4-ому-  30, то для проведення занять 1 і 3 класи об’єднуються в один комплект. В цьому випадку в школі будуть чотири класи з кількістю учнів 96 чоловік, а класів- комплектів, врахованих в розрахунках і кошторисі - три.

При визначенні кількості класів необхідно враховувати можливості об’єднання паралельних класів даної школи або класів найближчих шкіл, для чого організується підвіз учнів або створюються  інтернати.

Визначення кількості педагогічних ставок (а не числа вчителів) визвано тим, що оплата праці вчителів здійснюється пропорційно виконаному навчальному навантаженню, встановленню на повну ставку ( вчителям  1-4 класів за 20 годин, а вчителям 5-11 класів за 18 годин педагогічної роботи на тиждень).

Кількість педагогічних ставок визначається на основі числа годин навчальних занять  по навчальному плану і встановленої норми учбового навантаження вчителя на тиждень.

Максимальну кількість обов’язкових годин учбових занять на тиждень встановлено Статусом  середньої загальноосвітньої школи. Міністерство освіти України затверджує навчальний план  початкових, дев’ятирічних і середніх шкіл.

З метою одержання учнями поглиблених знань по фізико-математичним, природничим і гуманітарним наукам, а також розвитку різносторонніх інтересів і здібностей школярів, в школах починають з 7 класу в навчальних планах передбачатися факультативні заняття.

При визначенні кількості педагогічних ставок необхідно мати на увазі, що в розрахунках до кошторису кількість годин учбових занять на тиждень може бути більше, ніж передбачено в затвердженому навчальному плані. Збільшення кількості оплачуваних годин занять на тиждень визивається умовами оплати праці вчителів і особливостями проведення занять по окремим учбовим дисциплінам.

Вчителям, яким по незалежним від них причинам не може бути забезпечено повне навчальне завантаження, заробітна плата виплачується  в розмірі не нижче місячної ставки, при умові завантаження  її до встановленої норми годин якоюсь  іншою навчально-виховною роботою. Виплата заробітної плати в розмірі  не нижче місячної ставки може проводитися :

вчителям 1-4  класів, які за станом здоров’я не можуть вести уроки фізичного виховання, а також за станом здоров’я і іншим причинам уроки співів; вчителям 1-4 класів з викладанням ряду предметів на іноземній мові.

При визначенні числа оплачуваних годин учбових занять на тиждень  по 5-11 класам  необхідно враховувати, що на заняття праці (виробничому навчанні)  і іноземній мові клас може ділитися на дві групи, якщо в ньому є більше 25 учнів. Поділ класу на групи при проведенні занять  з іноземної мови  здійснюється при наявності кваліфікованих вчителів іноземної мови і необхідних приміщень.

В 5-11 класах заняття  по фізичній культурі проводяться окремо з хлопцями і дівчатами при наявності в кожній групі  не менше  вісьми хлопців чи дівчат.

В середніх спеціальних учбових закладах основними оперативно-сітьовими показниками є кількість учнів, учбових груп і педагогічних ставок. Порядок визначення даних показників аналогічний загальноосвітнім школам. Особливість визначення кількості педагогічних ставок полягає в тому, що розрахунок ведеться  на загальну кількість годин, які підлягають оплаті і , виходячи із норми річного навантаження на одного викладача, яке складає 720 годин.

По вищих навчальних закладах основними показниками їх діяльності є : кількість студентів по формі навчання ;  денна, вечірня, заочна; кількість аспірантів.

Приведені кількісні (об’ємні) показники  на протязі багатьох років є основними показниками  державної програми  розвитку соціально-культурної сфери як країни вцілому, так і окремих регіонів і адміністративно-територіальних одиниць (формувань) вони покладені  в основу державного фінансового забезпечення  реалізації вказаної програми.

В планах економічного і соціального розвитку  показники по мережі і контингентам затверджуються на кінець планового року. По вищим і середнім  спеціальним навчальним закладам  встановлюється показник прийому і випуску. А тому при складанні плану  по видаткам на утримання окремих  типів установ освіти велике значення має правильне визначення  перехідного і попереднього року контингенту учнів і студентів. Пояснюється це тим, що найбільші суми затрат в плановому році приходиться на утримання затрат перехідного контингенту, оскільки він, як правило,  значно перевищує приріст контингенту в плановому році. Перехідний нам початок планового року контингент учнів, студентів визначається на основі даних статистичних і бухгалтерських звітів.

Приріст контингентів учбових закладів і інших установ, як правило, відбувається не одночасно  з початком бюджетного року. До нового навчального року  діє звичайно перехідний  на плановий рік контингент, а потім до кінця бюджетного року - розширений контингент. Цим визвана необхідність подвійного розрахунку від видатків - на перехідний контингент до моменту його розширення  і на новий - до кінця року. А тому кошторисні розрахунки ведуться на середньорічні контингенти, які визначаються по формулі :

К1 x M1   +  K2  x  M2

Кс =                   12                                 ,   де

Кс - середньорічний контингент;

К1 - контингент на початок планового року;

М1 - число місяців функціонування  перехідного контингенту;

К2 - контингент після розширення (або скорочення);

М2 - число місяців функціонування  нового контингенту.

Середньорічний показник може бути розрахований також по слідуючій формулі :

(К2 -  К1 ) М2

Кс =  К1+               12

Оперативно -сітьові показники установ охорони здоров’я відображають:

По всім видам стандартних установ ( стаціонарних установ) - лікарням, санаторіям, будинкам, будинкам дитини - показником для планування є кількість ліжок в установі, дитячих яслях видатки  плануються по числу місць і в залежності від числа годин перебування дітей в яслях.

В амбулаторно-поліклінічних  і інших установах, де здійснюються  лікарські прийоми хворих ( самостійні амбулаторії, поліклініки, лікарські здравпункти, станції швидкої допомоги), а також по бюро судово-медицинської експертизи показником  для формування видатків є число лікарських посад.

В умовах переходу установ охорони здоров’я на нові організаційні і економічні форми роботи, змінились критерії і показники планування і оцінки їх  господарської діяльності. Створення районних територіальних медицинських об’єднань, основним завданням якого є  лікувально-профілактичне забезпечення  населення окремих територій, призвело до зміни показників, які покладені в основу кошторисних розрахунків. Такими показниками є кількісний склад  дорослого і дитячого населення території, яку обслуговує медицинське об’єднання.

Важливим елементом механізму кошторисних розрахунків є бюджетне нормування видатків.  Норми і нормативи є економічними важелями забезпечення  обгрунтованого рівня видатків по окремим видам, створення рівних фінансових умов функціювання однотипних установ, задоволення їх потреб. За допомогою нормування  раціоналізується техніка розрахунків видатків, досягається єдність методів аналізу кошторисних установ і оцінка їх діяльності, полегшується контрольза якістю  складання і виконання  кошторисів, суттєво скорочуються планові розрахунки.

Зміст нормування полягає в створенні науково обгрунтованої системи і нормативів, яка повинна забезпечити  якісний рівень планових розрахунків. Слід зазначити, що створення такої системи стримується недостатньою розробкою теорії нормування і її методологічних основ. Крім того, в економічній літературі  не має чіткого визначення  понять норм і нормативів.

Норми і нормативи є показниками кількісного вираження матеріальних, трудових чи грошових витрат на виробництво матеріальних і нематеріальних благ, на якусь розрахункову одиницю  (на одного хворого, на одного студента тощо).

Норма відрізняється від норматива тим, що вона служить тільки основою для визначення розміру (величини) необхідних матеріальних і нематеральних благ, тоді як норматив має додаткове призначення  - державне регулювання тих чи інших розподільчих відносин. А тому характерною ознакою норматива є його затвердження  вищестоящим органом, тоді як норми може затвердити  керівник даної бюджетної організації.

Таким чином, норматив і норма виступають інструментами розподілу на всіх стадіяхсуспільного відтворення, тобто регулюють трудові, матеріальні і фінансові затрати як на виробничі, так і на споживчі цілі. Але нормативу притаманна більш висока роль- регулювання зовні, тобто зі сторони держави.  Нарешті, норматив відрізняється  ще тим, що він іноді виражає загальну потребу в матеріальних або грошових ресурсах, що зовсім не притаманне нормі. Розрахунковою одиницею для розробки норм служить  основний виробничий показник, прийнятий в плані економічного і соціального розвитку для відповідних  установ і заходів (клас, ліжко та ін.).  Норматив, на відміну від норми, не зв’язаний безпосередньо з одиницею нормування , наприклад, ставки заробітної плати , штатні нормативи, тарифи внесків на соціальне страхування  і інші. Основою практичного нормування  можуть бути загальні  соціальні нормативи, передбачені окремими  законодавчими актами.

Норми і нормативи можна класифікувати по слідуючим ознакам: по характеру встановлення  і формі виразу.

По характеру встановлення вони діляться  на обов’язкові і факультативні. Обов’язкові встановлюються Урядом або ж за його дорученням - міністерствами і відомствами  і не можуть бути змінені, наприклад, ставки заробітної плати, норми видатків на харчування  в лікарнях і дитячих установах і інших, факультативні -  визначаються фінансовими органами або відомствами  і погоджуються з фінансовими органами. Вони характеризують середні затрати ресурсів на розрахункову одиницю і відображають конкретні умови роботи установи.

По формі виразу норми можуть бути як матеріальні , так і фінансові; нормативи діляться на  абсолютні показники (матеріальні, трудові, фінансові (і відносні), процентні).

Планування видатків по окремим статтям кошторису.

Специфіка роботи різнопріоритетних бюджетних установ вивчає особливості планування їх фінансово-господарської  діяльності. Відмінності в методах розрахунків аналогічних показників кошторису  неоднотипових установ часом  дуже значні. Разом з тим, ряд статей кошторису видатків, наприклад, суми канцелярських і господарських видатків, видатки на оплату відряджень і службових роз’їздів, на капітальний ремонт будівель та споруд, визначається по єдиній для  всіх установ методиці.

Канцелярські і господарські видатки.

Більше половини затрат, пов’язаних з матеріальним забезпеченням бюджетних установ,  складають господарські видатки. В бюджетній класифікації господарські видатки, як вже було сказано,  об’єднані в одну групу  з канцелярськими видатками.

Найбільш значні види господарських видатків -  видатки на опалення , освітлення, оплату комунальних послуг - розраховуються при плануванні кожний окремо, інші, як правило, в загальній сумі  і включаються в групу  “Інші господарські видатки”.

В видатках по господарському обслуговуванню  найбільшу питому вагу займають  затрати, пов’язані з опаленням приміщень. Їх величина і методи  планування залежать, перш за все,  від системи опалення будівель. В теперішній час бюджетні установи користуються послугами теплоцентралей або мають власне (пічне чи парове) опалення. В першому випадку сума видатків установи визначається, виходячи з укладеної ними угоди з опалювальною організацією; в другому випадку плановий розрахунок більш складний : видатки на опалення розраховуються, виходячи із встановлених норм витрат палива, діючих цін і тарифів на нього, даних про кубатуру опалювальних приміщень.

При розрахунках асигнувань на опалення  одним з найважливіших є показник об’єму (кубатури) приміщень. Кубатура будівель визначається  по зовнішньому обліку.  При цьому слід мати на увазі, що при плануванні видатків на опалення даний показник  відрізняється від аналогічного показника, який використовується при плануванні  видатків на капітальний ремонт  будівель і споруд. Різна (не ідентична) і методика їх використання.

Кубатура опалювальних приміщень визначається по формулі :

(В2 -  В1) М2

В0 =  В1  +                  М1                   ,   де

В0 - середньорічна кубатура будівель, яка приймається при визначенні видатків на опалення ;

В1 - кубатура будівель на початок року;

М1 - тривалість опалювального сезону  місяцями;

М2 - число місяців опалювального сезону, протягом яких функціонує нова кубатура.

Наприклад, тривалість оплювального сезону в районі, де розташована  школа, встановлена  7 місяців (з 15 жовтня по 15 травня). Об’єм будівельпо зовнішньому обміру  на початок року  - 15000 куб.м. З 1 вересня  очікується введення нових приміщень сумарним об’ємом  600куб.м. По наведеній вище формулі  середньорічний об’єм опалювальних приміщень складає 15214 куб.м. ( 15000+  (15600-15000)2,5)

7

Якщо на протязі року не передбачається зміна кубатури опалювальних приміщень, видатки на  опалення визначаються, виходячи із фактичної кубатури будівель на початок планового року.

Потреба в паливі визначається окремо  на опалення будівель, приготування (розігрів) їжі, кип’ячіння води і інші потреби.

Потреба в паливі визначається в кілограмах умовного палива на 1 куб.м.  будівель по зовнішньому обміру, а при пічному опаленні - на 1 кв.м. опалювальної площі. Норми затрат умовного палива встановлюються , як правило, обласними організаціями виконавчої влади. Перевод умовного палива в натуральне (сорт вугілля, мазута, дров та ін.)  проводиться за встановленими коефіцієнтами. Якщо установа одержує один вид палива, то потреба визначається по нормам на цей вид палива, без застосування таких показників, як умовне паливо і коефіцієнти переводу. При використанні двох і більше видів палива попередньо визначається  питома вага кожного виду  в загальній кількості палива.

Норми затрат палива для приготування  ( розігріву) їжі, санітарно-гігієнічних та інших потреб  встановлюється в кілограмах на одного учня, одне ліжко чи інші розрахункові одиниці в рік.

Наприклад, загальноосвітня школа використовує два вида палива: вугілля Донецького басейну (85%) і дрова (15%). Норма затрат вугілля  для підігріву їжі і кип’ячіння води -  2 кг на одного учня. В школі навчається 900 школярів. Коефіцієнт умовного палива  для Донецького вугілля складає 1,11, а для дров 5, 387.

Затрати умовного палива на 1 куб.м. складає 7,14 кг. Потреба в паливі буде визначена в результаті слідуючого розрахунку: (15214  х  7,14) + (2 х 900) і складає 110428 кг умовного палива. Необхідний об’єм натурального палива складає по вугіллю 104,2 т    ( 110,428 х 0,85 х 1,11), а  дров - 89,4 куб.м.    (0,15 х 378).

Загальна сума видатків на паливо  визначається шляхом множення потреби в паливі на вартість  придбання, перевозки, розподілу однієї т або одного куб.м. палива.

Наприклад:

Другим по величині видом господарських витрат бюджетних установ  - затрати на освітлення. Їх розмір залежить від площі  освітлювальних приміщень, функціонального їх призначення ( класна кімната, коридор, вестибюль і таке інше), тарифів на електоренергію , а також від кількості годин  штучного освітлення (географічні райони, в яких розташована установа і число змін її роботи).

Планування затрат на освітлення здійснюється по двум позиціям : освітлення приміщень  і затрати електроенергії для технічних потреб. При визначенні затрат на освітлення із загальної площі приміщень виділяється площа підсобних приміщень, так як на їх освітлення електроенергії тратиться  значно менше.

Затрати на освітлення візначаються в залежності від площі будівель, фактичних затрат електроенергії і діючих норм і тарифів. Потреба в електроенергії на освітлення визначається по встановленим нормам на 1 кв.м. площі або на 1 освітлювальну точку в рік.

Затрати на електроенергію для технічних потреб визначається, виходячи з потужності апаратури, терміну  її використання і встановленого тарифу, а також з урахуванням фактичних затрат. По знову введеним в дію електроприладам затрати електроенергії  визначаються на основі даних про їх потужність і число часів роботи.

Оскількі дані затрати визначені, на електроенергію, яка використовується для цих цілей, свтановлені більш низькі тарифи , ніж на електроенергію, яка використовується  для освітлення.

Витрати на електроенергію визначаються  на основі даних спеціальних лічильників, котрі встановлюються окремо для обліку  витрат електроенергії на освітлення і на технічні потреби. Коли в установі немає роздільного обліку витрат електроенергії, об’єм витраченої електроенергії на технічні потреби визначається керівником бюджетної установи разом з організацією електропостачання.

В кошторисі бюджетної установи  розрахунок видатків на оплату  електроенергії складається  приблизно по такій формі:

Третім значним видом  господарських видатків установ освіти  і охорони здоров’я, розташованим в сільській місцевості, які визначаються окремим рахунком в ході індивідуального кошторисного планування, є затрати, які пов’язані з предоставленням керівним, педагогічним і медичним працівникам і проживаючим разом з ними  членам їх сімей безкоштовних і комунальних послуг.

Квартира, а також опалення  і освітлення представляються  в натурі по нормах, що діють в даній місцевості.

За рахунок установи проводиться оплата  за квартиру, опалення і освітлення. Віс останні комунальні послуги  оплачуються за рахунок працівників цих установ.

В кошторисах установ розрахуноквидатків на оплату безкоштовно представлених квартир і комунальних послуг складається по слідуючій формі :

При розрахунку даного виду видатків основним показником являється  розмір житлової площі,  яку займає працівник. при цьому в розрахунок приймаються всі члени сім’ї працівника незалежно від того, знаходяться вони на його утриманні чи мають самостійні заробітки.

Оплата квартир проводиться відповідно з їх фактичною площею. Якщо в предоставлених квартирах  житлова площа перевищує встановлені нормативи, то установа оплачує і надлишки , тобто за надлишки житлової полщі плата з працівників не утримується.

Працівники, які мають право на безкоштовну житлову площу, забезпечуються паливом для опалення  і електроенергією для освітлення  їх квартир, виходячи з фактичних витрат палива і електроенергії і тарифів (цін) на них. Затрати на опалення  і освітлення квартир працівників освіти і охорони здоров’я визначаються по тим же  місцевим нормам, по яким визначаються відповідні затрати на опалення і освітлення будівель бюджетних установ. Необхідно підкреслити, що комунальні послуги даним працівникам надаються тільки в натурі, заміна їх грошовою компенсацією не допускається.

В разі, якщо немае можливості представлення  квартир в домах, які належать місцевим органам влади чи відповідним деравним установам, житлова площа надається по нормам місцевої влади в найманих приміщеннях. Укладання угод і видатки по найму квартир проводять виконкоми чи відповідні установи.При цьому вартість найму квартир оплачується безпосередньо установою особі, яка здала в найм житлову площу.

Працівники, які проживають у власних  будинках , мають право  на безкоштовне отримання тільки палива  і освітлення по встановленим нормам.

За медичними і педагогічними працівниками і членами їх сімей зберігається право на безкоштовні квартири з опаленням і освітленням в разі  виходу їх на пенсію при умові, якщо загальний стаж роботи кожного з вказаних працівників в установі освіти або охорони здоров’я складає не менше 10 років.

Право но безкоштовну квартиру  ( незалежно від розміру житлової площі) з опаленням і освітленням зберігається за членами сім’ї померлого пенсіонера, якщо на момент смерті пенсіонера вони користувались цими пільгами і після смерті пенсіонера отримували пенсію, яка є для них єдиним джерелом існування.

Всі інші канцелярські і господарські видатки в індивідуальних кошторисах бюджетних установ об’єднані в групу ”Інші господарські видатки”. Видатки на водопостачання , каналізацію, асинізацію, в чистоті приміщень  і дворів установ і ряд інших визначається, виходячи з фактичних середніх витрат на розрахункову одиницю (одного учня, одне ліжко і таке інше): видатки на поточний ремонт будівель- по нормам на 1 куб.м. кубатури; видатки на ремонт інвентаря і обладнання -  в розмірі 2-4% від його балансової вартості. Така методика розрахунків дозволяє забезпечити високу якість планування. А тому, коли необхідна особлива точність розрахунків даних господарських витрат, найбільш значні із ниж плануються окремо. При цьому виділяються затрати на водопостачання, каналізацію і асенізацію, на поточний ремонт будівель і споруд, на ремонт інвентаря і обладнання, на заходи по охороні праці і техніку безпеки, на утримання і наіом автотранспорта, а також на утримання  позавідомчої охорони, а також канцелярські видатки.

Розрахунки канцелярських і господарських видатків  оформлюється в кошторисах установ по слідуючій формі :                    (тис.крб.)

Командировки і службові  відрядження.

Службовим відрядженням (командировкою) вважається поїздка працівника підприємства, установи по розпорядженню  керівника на визначений строк  для виконання службового доручення  поза місцем постійної роботи. Службові поїздки працівників, постійна робота яких має роз’їздний характер, не може розглядатися  як відрядження.

Відрядження оформлюється наказом по установі, в якому зазначається пункт призначення , установа (організація), куди командирується працівник, термін і мета відрядження. Командированому працівнику видається належним числом  оформлене командировочне посвідчення. Час прибуття працівника на місце відрядження визначається по відмітках  про день прибуття і день від’їзду, які проставляються в командировочному посвідченні. Якщо працівник командирується в декілька населених пунктів, відмітки про день прибуття і від’їзд ставляться в кожному пункті. Наказ про направлення працівника у відрядження не видається і командировочне посвідчення не виписується, якщо працівник повинен повернутись на місце роботи в той же день.

Службові командировки регіструються в установах в спеціальних  журналах, форми яких  встановлені Міністерством фінансів України. В них фіксується дата  від’їзду працівника у відрядження і повернення  на постійне місце роботи.

За командированим працівником зберігається місце роботи (посада) і середній заробіток за час відрядження. Час знаходження працівника в дорозі  включається в терміен відрядження.

заробітна плата командированому працівникові виплачується по основному місцю роботи, але за його бажанням може бути переведена йому по почті по місцю відрядження. Витрати по пересилці заробітної плати несе установа, яка командирувала працівника.

Згідно інструкції, термін відрядження не повинен  перевищувати 30 днів, не враховуючи  часу знаходження в дорозі. Даний строк може бути продовжений  керівником установи, але не більше, ніж на 10 днів.

Днем від’їзду працівника у відрядження вважається день  відправлення транспортного засобу (потягу, літака, автобуса і т. ін.), а днем прибуття - день  прибуття до місця постійної роботи при відправленні транспорту до 24 години включно  днем від’їзду вважається  поточні сутки, а з 0 годин - слідуючі сутки. Аналогічно визначається і дата приїзду. Якщо станція, пристань, аеродром розташовані за межами населного пункту, де знаходиться місце роботи командированого, необхідно врахувати час прибуття працівника до станції, пристані , аеродрому.

Командированому працівникові виплачуються добові за кожний день  знаходження працівника у відрядженні, включаючи  витрати і святкові дні, дні знаходження у дорозі, дні вимушеної зупинки в дорозі.

Установа, яка командирувала працівника, відшкодовує витрати, пов’язані з наймом ним житла по місцю  відрядження  ( за виключенням випадків, коли командированому безкоштовного житлового приміщення) на основі представлених працівником рахунків по оплаті житлових приміщень. Витрати по найму житлового приміщення  оплачуються за термін від дня прибуття працівника в командировку по день вибуття із неї включно.

При представленні працівником документів, які підтверджують оплату ним бронювання місць в готелі, витрати також відшкодовує установа.

Установа (організація), яка командирувала працівника, оплачує йому проїзд до місця відрядження і назад на основі представлених рпацівником  проїздних документів, але оплата не повинна перевищувати:  по залазній дорозі -  вартості проїзду в плацкартному (купейному) вагоні; по водним шляхам -  вартості проїзду в каютах , які оплачуються по 5-8 групах тарифних ставок  на судах морського флоту  і в каютах 3 категорії на судах річного флоту; по шосейним і грунтовим дорогам-  вартості проїзду транспорту загального користування (крім таксі). При користуванні повітряним транспортом відшкодовується вартість білету звичайного класу.

Вид транспорту вибврає, як правило, командируємий. Але адміністрація вправі запропонувати працівникові вид транспорту, яким йому необхідно використатись. Командированому компенсується також  видатки, зв’язані з його проїздом на громадському транспорті (крім таксі) до залізнодорожної станції, пристані, аєродрому, якщо вони розташовані за межами населених пунктів.

З дозволу керівника установи командированому працівникові  може бути оплачений проїзд в м’якому вагоні потягу, в каютах, які оплачуються по другій-четвертій групах тарифних ставок на суднах морського флоту, і в каютах першого і другого класу на судах річного флоту, яко проїзд продовжується більше суток в один кінець чі здійснюється в нічні часи, аьо ж відшкодовані витрати на придбання білету першого класу при користуванні повітряним транспортом.

Дозвіл керівника установи на відшкодування працівникові витрат по проїзду до місця відряджень і назад необхідно і тоді, коли працівник не представив проїздних документів. В даному випадку з дозволу керівника працівникові компенсується вишемінімальна вартість проїзду від місця постійної роботи до місця відрядження і назад.

При тимчасовій вартості працівникам працездатності в період відрядження йому виплачуються добові і відшкодовуються витрати, зв’язані з наймом  житлового приміщення (крім випадків, коли він знаходиться на стаціонарному лікуванні).

Добові і видатки по найму житлового приміщення оплачуються за час, протягом якого працівник за станом здоров’я не зміг приступити до виконання службового доручення чи повернутись до місця постійного проживання. Але даний час не повинен перевищувати 2 місяців. Тимчасова непрацездатність за станом здоров’я і неможливість за станом здоров’я повернутись до місця постійного проживання підтверджується відповідними документами у встановленому порядку. Дні тимчасової непрацездатності не включаються в строк командировки. За ці дні працівникові виплачується допомога по тимчасовій непрацездатності на загальних умовах.

По статті 4 кошторису видатків бюджетних установ “Командировки і  службові роз’їзди” плануються тільки видатки, зв’язані з оплатою проїзду, виплатою добових і квартальних працівникам при службових командировках і оплату транспортних витрат при службових роз’їздах. Заробітна плата командированим працівникам виплачується за рахунок коштів, передбачених по статті 1 “Заробітна плата”.

Асигнування по цій статті в кошторисах бюджетних установ передбачається, як правило, на рівні сум, запланованих на попередній рік. У випадках необхідності різкого збільшення асигнувань в порівнянні  з попереднім роком на командировочні витрати, зв’язані з виробничими потребами, бюджетна установа дає детальне обгрунтування і методом прямого рахунку визначає суму затрат на вказані цілі.

При визначенні коштів на оплату витрат по командированим і службовим роз’їздам необхідно врахувати можливість подальшого скорочення цих витрат в зв’язку з більш раціональною організацією командировок, скороченням їх числа і терміну, а також зниженням затрат на оплату витрат по службовим роз’їздам.

Капітальний ремонт будівель  і споруд.

Асигнування на дані цілі для установ визначає вищестояша організація, спеціалісти якої проводять обстеження технічного стану будівель і споруд, складають перелік ремонтних робіт, необхідних для першочергового виконання. На основі дефектних актів і технічної документації по кожній будівлі складається кошторис витрат на капітальний ремонт.

Слід мати на увазі, що за рахунок коштів, виділених на капітальний ремонт будівель і приміщень,   в установленому порядку може проводитись розширення, реконструкція і благоустрій об’єктів освіти і охорони здоров’я.

За рахунок вказаних коштів дозволено (надано право) проводити роботи по приєднанню вказаних будівель і приміщень до водопроводу, каналізації, електроосвітлювальним мережам, по устройству центрального опалення в замін пічного і устройству в зв’язку з цим нових приміщень для котельних, по устройству сараїв для дров, обладнанню ліфтів.

Роботи по капітальному ремонту, як правило, повинні виконуватись державними ремонтно-будівельними організаціями. На практиці невеликі по об’єму роботи по капітальному ремонту  можуть проводитися працівниками установ з залученням інших осіб зі сторони. В цих випадках управління (відділи) освіти і охорони здоров’я виділяють по статті 16 фонд заробітної плати позаштатного складу.

Значні особливості, як уже відзначалося, в залежності від специфіки діяльності окремих бюджетних установ,  закладені в методиці розрахунків інших статей кошторису. Найбільш важливе місце в кошторисних розрахнках займає вмзначення суми витрат по статті 1 “Фонд оплати праці”. В більшості бюджетних установ дані витрати складають понад 80%, а їх розрахунок є найбільш складаною і трудомісткою частиною роботи по складанню кошторису. Це, перш за все, відноситься до механізму планування фонду оплати праці по загальноосвітнім школам.

Фонд заробітної плати працівників школи включає заробітну плату вчителів за проведені уроки і перевірку зошитів; заробітну плату за додаткову і інші види праці вчителів; заробітну плату керівних працівників  (учбово-допоміжного персоналу), адміністративно-господарських працівників. По кожній категорії працівників в кошторисі школи складається окремий розрахунок. Розрахунок витрат по статті 1 починається з визначення фонду заробітної плати педагогічного персоналу, який включає оплату вчителям за години учбових занять, перевірку зошитів та інші види заробітної плати.

Фонд заробітної плати вчителів планується виходячи з кількості педагогічних ставок і розміре середньої ставки вчителя в місяць. Визначення кількості ставок (а не числа вчителів) визнано тим, що оплата праці вчителів проводиться пропорціонально  виконаному навчальному навантаженню, встановленому на повну ставку (вчителям) перших-четвертих класів за 20 годин, а вчителям п’ятих-одинадцятих - за 18 годин педагогічної роботи  в тиждень. Використання в розрахунку фонду заробітної плати педагогічного персоналу такого показника як середня ставка вчителя в місяць викликано ще й тим, що ставки заробітної плати вчителям визначаються в залежності від освіти і кваліфікації.

Число навчальних годин в тиждень на 1 січня планового року і 1 вересня на один клас, як правило, однакове. Воно може змінитися, наприклад, у випадку, якщо вчителі навчальних класів будуть самі вести заняття по музиці, співах і фізкультурі або в окремих старших класах (особливо в сільській місцевості) зміниться наповненість класу і в зв’язку з цим клас буде (або навпаки не буде) ділитися на дві підгрупи на уроках праці і іноземної мови.

Вище була розглянута методика розрахунків необхідного числа ставок на всі класи (1-4, 5-9, 10-11).

Середня ставка заробітної плати вчителя в місяць визначається на основі даних тарифікаційного списку вчителів в школі. Для цього місячний фонд заробітної плати вчителів по кожній групі класів (1-4, 5-9, 10-11), показаній в тарифікаційному списку ділиться на відповідне цим групам класів число педагогічних ставок.

Тарифікаційний список служить основним вихідним документом для визначення фонду заробітної плати вчителів і інших працівників школи.

Тарифікація вчителів - важливий і відповідальний момент в житті школи. Вона служить не тільки для визначення заробітної плати, але й для раціонального і об’єктивного розподілу навчального навантаження з тим, щоб педагогічні кадри були використані найбільш активно.

Ведуча роль в проведенні тарифікації належить директору школи. Він перевіряє документи про освіту і кваліфікаційну категорію вчителів, вихователів і інших працівників разом з працівниками профспілкової організації, розподіляє навчальне навантаження  і визначає ставки заробітної плати і посадові оклади.

Тарифікаційний список по затвердженій формі складає директор школи разом  з представником централізованої бухгалтерії (бухгалтером школи), після чого представляє його в вищестоящу організацію, дн його затверджують у встановленому порядку.

В тарифікаційному списку  вказуються всі працівники школи, ставки заробітної плати і посадові оклади  яких залежать від освіти, кваліфікаційної категорії, в тому числі директора, його заступників, вчителі, вихователі, лікарі, бібліотекарі і т. п. , а також і інші працівники (завгоспи, лаборанти), які ведуть викладацьку роботу.

Місячний фонд заробітної плати визначається шляхом множення  середньої ставки на кількість педагогічних ставок, встановлених по числу класів, плануємих на 1 січня і 1 вересня.

Знаючи місячний фонд заробітної плати вчителів, який повинен виплачуватись в поточному  і в наступному навчальному році, можна обчислити фонд заробітної плати на відповідне число місяців і на рік. Річний фонд заробітної плати по кошторису міської школи визначається шляхом множення  місячного фонду заробітної плати на 1 січня на 8,5  і на 1 вересня -  на 3,5 місяця, а в сільських школах відповідно на 8 і 4 місяці.  Це визвано тим, що заробітна  плата вчителям міських шкіл- два рази в місяць, і тому заробітна плата за другу половину грудня виплачується  в січні слідуючого бюджетного року. Вчителі ж сільських шкіл одержують  заробітну плату один раз  (20-го числа кожного місяця), в зв’язку з чим всі виплати проводяться на протязі одного бюджетного року.

Річний фонд заробітної плати вчителів за години навчальних занять  визначається як сума підсумків заробітної плати за 8,5 і 3,5 або 8 і 4  місяці.

Крім заробітної плати за години навчальних занять, вчителі одержують додаткову оплату  за перевірку зошитів і письмових робіт учнів.

Вчителям 1-4 класів загальноосвітніх шкіл додаткова оплата  за перевірку зошитів учнів проводиться в розмірі 1грн.50 копійок в місяць. Вона виплачується тільки основному вчителю класу, незалежно від обсягу педагогічного навантаження.

Вчителям 5-11 класів загальноосвітніх шкіл доплата за перевірку письмових робіт  учнів проводиться в слідуючих розмірах:

українська мова і література- 1гривня 63 копійки, російська мова і література-  1грн. 63 коп.,  математика - 1 грн. 25 коп.,  іноземна мова - 76 коп.

При чисельності учнів в класі менше 15 чоловік, робота  вчителів по перевірці письмових робіт учнів проводиться в розмірі 50% встановленої доплати.

Додаткова оплата за перевірку письмових робіт учнів 5-11 класів проводиться пропорційно  навчальному навантаженню вчителів. При цьому розмір одержуваних кожним вчителем доплат за перевірку письмових робіт в місяць визначається  при тарифікації і не перераховується  в зв’язку зі зміною  чисельності учнів у класі на протязі року.

Загальне число годин на перевірку зошитів по 5-11 класам обчислюється, виходячи з числа годин, передбачених навчальним планом на предмети, по яким проводиться оплата за перевірку зошитів.

Видатки на перевірку зошитів в місяць визначаються по даним  тарифікаційного списку. В кошторисі школи планування  видатків на оплату за перевірку зошитів проводиться виходячи  із середніх витрат на один клас по тарифікації.  Середні витрати за перевірку зошитів на клас по тарифікації визначаються шляхом ділення  місячного фонду заробітної плати на перевірку зошитів на кількість класів по відповідних групах.

За фондом заробітної плати педагогічного персоналу в кошторисі школи слідує  розрахунок фонду заробітної плати керівних працівників, адміністративно-господарського і учбово-допоміжного персоналу.

Планування фонду заробітної плати цієї категорії працівників  має деякі особливості, визнані встановленим порядком визначення штатів і посадових окладів.

Штати шкіл встановлюються на основі затверджених Міністерством освіти  типових штатів, де кількість штатних одиниць залежить від кількості класів.

Штати шкіл затверджуються  органами народної освіти  в відповідності з типовими штатами.

Ставки заробітної плати  іпосадові оклади керівних працівників, адміністративно-господарського і учбово-допоміжного персоналу шкіл встановлюється згідно тарифікаційного довідника в залежності від освіти, кваліфікаційної категорії окремих працівників і стажу роботи.

Чисельність цього персоналу  на початок планового року визначається  з урахуванням фактичної наявності і можливостей її доукомплектування в межах типових штатів, а на кінець року - з урахуванням змін числа класів, учнів і інших показників, в залежності від яких  встановлюються штати. В зв’язку з цим, кошторисні школи розраховують середньорічну кількість ставок. При розрахунку середньорічної кількості ставок  враховується місце знаходження  школи (місто або село). По міським школам розрахунок ведеться за  8,5 і 3,5 місяці, а по сільським школам - із розрахунку  8 і 4 місяці.

По деяким категоріям цього персоналу розрахунок середньорічноі кількості ставок ведеться з врахуванням сезонного характеру роботи.  Наприклад, в школі є 4 ставки машиніста  (кочегара). Тривалість опалювального сезону - 7 місяців. На ремонт котельні і надання  відпустки вказаним працівникам  передбачено ще 1 місяць. Середньорічне число ставок кочегарів  в цьому випадку складає  2,667 одиниць   ( 4 ставки  х 8 місяців )

12 місяців              .

По школах, що відкриваються,  посади директора школи і замісника директора  (помічника) по адміністративно-господарським роботам виводяться не раніше, ніж  за 2 місяці до відкриття школи, а інші працівники оформлюються не раніше, ніж за 2-3 тижні.

По кожній групі посадових окладів кошторисів вказується середня ставка заробітної плати в місяць. Розрахунок середньої ставки по персоналу, ставки заробітної плати якого встановлюються в залежності від освіти , стажу і обсягу роботи, проводиться на основі тарифікаційного списку, а по персоналу, посадові оклади якого встановлені в твердих сумах - на основі штатного розкладу.

В фонд заробітної плати учбово- допоміжного персоналу включається  також додаткова оплата за виконання вчителями  обов’язків, не зв’язаних безпосередньо з проведенням  навчальних занять. Фонд заробітної плати  додатковим видам оплати визначається, виходячи із  середньорічного числа ставок  і середньої ставки в місяць.

При визначенні кількості ставок  необхідно мати на увазі , що оплата за класне керівництво встановлена тільки вчителям 4-11 класів і що вчитель може здійснювати  класне керівництво тільки в одному класі. Видатки на оплату за завідування  навчальними кабінетами передбачаються  не більше, ніж за 8, а в дев’ятирічній школі - не більше, ніж за 2 навчальних кабінетів. Питання про доплату за завідування  конкретним кабінетом вирішується  директором школи, виходячи із  наявності в кабінетах необхідного для проведення  навчальних занять обладнання. При наявності в школі  навчально- дослідної ділянки, встановленого розміру доплата за завідування передбачається  тільки на період с/г учнів. В школах, де є теплиці або парникове господарство, доплата за завідування проводиться  на протязі усього року.

Після того, як розрахований фонд заробітної плати по додатковим видам оплати праці вчителів, визначається загальна сума фонду  по додатковим видам праці вчителів,  визначається загальна сума фонду  заробітної плати керівного,  адміністративно-господарського і учбово- допоміжного персоналу школи. З загальної суми річного фонду  заробітної плати цієї категорії  працівників виключається економія в розмірі 35%, яка виникає в зв’язку з виплатами  допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Стаття 2  “Нарахування на заробітну плату”.

Видатки по цій статті представляють затрати, пов’язані з уплатою взносів по державному соціальному збереженню  громадян України в старості, при втраті працездатності або у випадку хвороби.

Розмір взносів визначений в процентах до суми фонду заробітної плати. На статтю 2 видатків шкіл визначається тільки нарахування  на суми асигнувань, передбачених по статті 1. Взноси на державне соціальне страхування  працівників, нештатного персоналу шкіл, заробітна плата в якому  визначається по іншим статтям кошторису, відносяться на тіж статті видатків, що і їх заробітна плата.

Обсяг видатків по ст.2 визначається шляхом множення фонду заробітної плати на ст.1 “заробітна плата” на тариф взносів, який дорівнює 37%.

Планування видатків по статті 9. По даній статті  в кошторисі школи передбачається бюджетні асигнування на харчування  учнів, які знаходяться  на режимі продовженого дня і повністю або частково звільнені від плати за харчування.

Виконавчим органом місцевих органів влади представлено право звільняти від  сплати  за харчування дітей  малозабезпечених сімей в кількості до 25%  до загального числа учнів школи (групи) з продовженим днем, і з них - до 10%- повністю, до15% - половина розміру плати.

Число днів харчування одного учня  в рік визначається з врахуванням звітних даних  за минулі роки.

В зв’язку з тим, що на протязі року кількість учнів, щїо знаходяться на режимі продовженого дня, може змінюватись, в кошторисі розраховується середньорічна кількість учнів. Розрахунок видатків на харчування  ведеться в перерахунку на  повністю звільнених від плати за харчування.

Якщо в школі на 1 січня  планового року в групах  продовженого дня знаходилось 200 учнів, а з 1 вересня планується довести їх кількість до 290, то середньорічна кількість учнів в групах продовженого дня складає 230 чол.  ( 200 +  90 х 4      ).

Число учнів, повністю звільнених  від плати за харчування - 23. В перерахунку на повністю звільнених  від плати за рахунок бюджету харчування буде надаватися  40 учням (23+ 35 х50%).

Загальна сума видатків на харчування  визначається шляхом множення  середньорічної кількоссті учнів, звільнених від плати за харчування  ( в перерахунку на повністю звільнених), на кількість днів харчування  в році і на вартість  харчування одного учня в день.

Стаття №12 “Придбання обладнання та інвентаря” та Стаття №14 “Придбання м’якого інвентаря і обмундирування”.

Обсяг витрат на придбання обладнання  і інвентаря встановлюється  по кошторису школи вищестоящою організацією в межах асигнувань, передбачених на дані потреби по бюджету. При цьому враховується кількість наявного інвентаря і обладнання , а також розглядається перелік  і вартість основних предметів обладнання, яке підлягає придбанню в плановому році. Останній перелік необхідного школі обладнання  і інвентаря складається  з виділенням кількості намічених  до придбання предметів і вартості одиниці кожного предмету.

На основі цих даних  визначається сума видатків на придбання предметів кожного конкретного виду. Підсумування отриманих величин дає загальну суму витрат по статтї 12. Необхідно мати на увазі, що затрати по доставці цих предметів передбачається  також по статті видатків. В кошторисі розрахунох оформлюється  слідуючою таблицею:

В перелік предметів,що підлягають  придбанню в плановому році , може включатись тільки те обладнання  і інвентар, яке передбачено затвердженими нормативами.  Типовий перелік навчального обладнання  для загальноосвітніх шкіл затверджується Міністерством освіти України. Включати в списки обладнання  і інвентаря предметів, що непередбачені в цих переліках, неправомірно. Придбання таких предметів за рахунок бюджетних коштів вважається порушенням фінансової дисципліни.

Асигнування по статті 14  передбачається в кошторисі школи з продовженим днем і кошторисах шкіл, які мають групи з режимом продовженого дня.

Розрахунок асигнувань проводиться по формі, наведеній вище для ст.12, з урахуванням ступеню озброєності і в межах асигнувань, виділених вищестоящою організацією.

Планування видатків по статті18 здійснюється на основі середньорічної кількості класів і встановлених норм видатків на класи. Таким методом плануються  видатки на культурно-просвітні заходи, спортивно-масову роботу і прокат фільмів. Решта видатків планується  методом прямого рахунку, а також виходячи із  фактичного виконання  кошторису по даній статті в поточному році.