1. Сутність технологічного прогресу та його роль у розвитку суспільства

К оглавлению1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 

Першість Великобританії у ХІХ ст. та США у ХХ ст. базувалася на технологічному переважанні за широким колом промислових галузей. Приблизно 100 років тому продуктивність праці у Великобританії вдвічі перевищувала продуктивність праці інших розвинутих на той час країн світу.

Вже у другій половині ХХ ст. науково-технологічний прогрес (НТП) виявився в основі триполюсної будови сучасної світової економіки, що призвело до розширення розриву між розвинутими країнами і такими, що розвиваються, який дедалі набуває ефекту “снігової кулі”: для засвоєння, розвитку та перетворення у реальну продукцію досягнень НТП країнам, які перебувають на периферії світового розвитку, необхідне нагромадження певної критичної маси як нематеріальних факторів (освітніх, наукових, культурних), так і матеріальних, серед яких найвагомішим постає створення дослідницької інфраструктури та здійснення наукового пошуку, розробок і створення на їх основі нових видів продукції.

Прогрес означає рух уперед, поступальний розвиток по висхідній від менш до більш досконалих форм, від нижчої якості або сутності до вищої, більш розвинутішої системи, її підсистем, елементів, тобто трансформацію менш досконалих систем у більш досконалі тощо.

Технологія охоплює методи, системи і пристрої, які є результатом наукових знань, для застосування їх із практичною метою.

Науково-технологічний прогрес був започаткований промисловою революцією кінця ХУШ – початку ХІХ ст., коли технологічні способи виробництва з використанням машинної праці почали поступово витісняти процеси, засновані на ручній праці. Велика машинна індустрія залучила до процесу виробництва нові сили природи (пару, електроенергію) і це потребувало нових наукових теоретичних пошуків та інтенсивного розвитку традиційних і нових наукових дисциплін: математики, механіки, фізики, хімії, досягнення яких стали основою виникнення сучасної великої промисловості, сучасних технологій, нових галузей промисловості, внаслідок чого посилився суспільний поділ праці, та змінювалося економічне мислення робочої сили – людини.

Сучасний стан НТП характеризується широким запровадженням засобів автоматизації в усі сфери виробничої і господарської діяльності людини; застосуванням кібернетики; комп'ютерних систем; інформаційних технологій, що сполучають комп’ютер та сучасні засоби зв’язку; створенням нових матеріалів (полімерів, кераміки, нових сплавів та композиційних матеріалів); поширенням створення нових наукових напрямів, зокрема біотехнології, на основі якої перетворюється медицина, фармацевтика, сільське господарство, хімічна промисловість. Автоматизація виробництва висунула нові вимоги до робочої сили, які передбачають якісно вищий рівень духовності, освіти, фізичних і розумових здібностей, творчих обдарувань особистості, організаторських здібностей.

У розвитку технологій вирішального значення набуває наука, яка на сучасному етапі перетворилася на безпосередню ефективну продуктивну силу суспільства, що визначає НТП, який виявляється як поступальний, органічно взаємопов’язаний розвиток науки і технологій. НТП зумовлює еволюційні та революційні зміни у сфері технологічного способу виробництва, і на їх основі зміни інших елементів економічної системи (відносин економічної власності, техніко-економічних, організаційно-економічних і господарського механізму) та всієї сукупності суспільних відносин – соціальних, політичних, правових тощо. У той же час НТП сам є результатом загального соціально-економічного, промислового і культурного розвитку суспільства, зумовлюється рівнем цього розвитку і спрямований на розв'язання комплексу економічних, соціальних та культурних проблем, що стоять перед багатогалузевим господарством країн з врахуванням зростання населення та суспільних потреб.

Узагальнюючим показником НТП є стан розвитку технологічного способу виробництва, що базується на автоматизованій праці, і заміна ним технологічних способів виробництва, заснованих на машинній і ручній праці. На жаль в Україні на початку ХХІ ст. питома вага ручної праці продовжує залишатись високою (до 40%), як і рівень продуктивності праці, який у промисловості наприкінці 90-х років ХХ ст. був майже у 7-8 разів нижчим, ніж у США, у сільському господарстві – майже в 10 разів, що свідчить про низьку ефективність суспільного виробництва, заснованого на застарілих технологічних процесах, предметах праці та недосконалих формах організації виробництва.

З початком розгортання інформаційної революції у 70-і роках ХХ ст. законом розвитку НТП стала інформатизація праці, кожної складової виробництва і всього технологічного процесу, що зумовило якісні зміни рівня технічної оснащеності (за сучасним визначенням – рівнем розвитку інформаційних технологій) і самої людини-працівника, рівня розвитку науки, наукомістких галузей, впровадження найсучасніших форм і методів організації виробництва, ступенем застосування нових конструкційних матеріалів (композитних, надчистих, надтвердих), принципово нових технологій (мембранних, плазмових тощо), які разом з досягненнями фундаментальних наук та іншими якісно змінюють оволодіння людиною силами природи (зокрема ядерною і термоядерною енергією) і змінюють ставлення людини до природи за напрямом духовного її удосконалення.

Закономірністю НТП є поступальний розвиток науки, технологій і на їх основі – виробництва. На сучасному етапі НТП такою закономірністю виявляється випереджувальний розвиток науки за ланцюгом “наука – технологія – виробництво” та чітке розмежування і поділ праці за процесами наукової діяльності: фундаментальні дослідження, прикладні наукові дослідження і на їх основі наукові розробки, що залучають поетапне створення нової продукції (експериментальних, дослідних зразків, дослідних партій, промислових зразків і партій, освоєння промислового виробництва). Фундаментальні наукові дослідження спрямовані на відкриття нових законів розвитку матерії, джерел енергії, суспільства та самого процесу мислення тощо. Прикладні дослідження залучають перетворення певних явищ і процесів, самих методів виробництва для господарського використання у конкретній галузі виробництва (підприємстві), такі дослідження мають переважно галузевий характер, охоплюють прикладні науково-виробничі дослідження, проектно-конструкторські та дослідно-експериментальні роботи (НДДКР) і постають проміжною ланкою між наукою і виробництвом, що пов’язує їх у єдине ціле.

Поступові кількісно-якісні перетворення у сфері науки, технологічному способі виробництва із частковим вдосконаленням існуючих та впровадженням нових технологій, технічних засобів, предметів праці, відсутність промислових революцій у межах технологічного способу виробництва, а разом із тим і поступові зміни в економічних відносинах власності, господарському механізмі із поступовим вдосконаленням інших підсистем суспільних відносин відповідають еволюційній формі розвитку НТП. З поступовим нагромадженням якісних зрушень НТП виявляє себе у революційних сплесках здобутку людського розуму, яким відповідають революційні форми науково-технологічного прогресу. Еволюційна форма НТП здійснюється  здебільшого в межах одного панівного технологічного способу виробництва і готує грунт для  переходу менш розвинутого технологічного способу виробництва до більш розвинутого.

Революційна форма НТП утверджує себе у досягненні докорінних, суттєвих змін у розвитку науки, технологій, технічних засобів, предметів праці, інших елементів системи продуктивних сил, що спричинюють якісні та сутнісні перетворення економічної власності, господарського механізму, процесу суспільного виробництва, а також набуття якісних змін іншими підсистемами суспільного виробництва. За умов НТП зв’язок між наукою і технологією стає настільки тісним, що наука перетворюється на безпосередню продуктивну силу і найдинамічніший елемент суспільного виробництва.

Першість Великобританії у ХІХ ст. та США у ХХ ст. базувалася на технологічному переважанні за широким колом промислових галузей. Приблизно 100 років тому продуктивність праці у Великобританії вдвічі перевищувала продуктивність праці інших розвинутих на той час країн світу.

Вже у другій половині ХХ ст. науково-технологічний прогрес (НТП) виявився в основі триполюсної будови сучасної світової економіки, що призвело до розширення розриву між розвинутими країнами і такими, що розвиваються, який дедалі набуває ефекту “снігової кулі”: для засвоєння, розвитку та перетворення у реальну продукцію досягнень НТП країнам, які перебувають на периферії світового розвитку, необхідне нагромадження певної критичної маси як нематеріальних факторів (освітніх, наукових, культурних), так і матеріальних, серед яких найвагомішим постає створення дослідницької інфраструктури та здійснення наукового пошуку, розробок і створення на їх основі нових видів продукції.

Прогрес означає рух уперед, поступальний розвиток по висхідній від менш до більш досконалих форм, від нижчої якості або сутності до вищої, більш розвинутішої системи, її підсистем, елементів, тобто трансформацію менш досконалих систем у більш досконалі тощо.

Технологія охоплює методи, системи і пристрої, які є результатом наукових знань, для застосування їх із практичною метою.

Науково-технологічний прогрес був започаткований промисловою революцією кінця ХУШ – початку ХІХ ст., коли технологічні способи виробництва з використанням машинної праці почали поступово витісняти процеси, засновані на ручній праці. Велика машинна індустрія залучила до процесу виробництва нові сили природи (пару, електроенергію) і це потребувало нових наукових теоретичних пошуків та інтенсивного розвитку традиційних і нових наукових дисциплін: математики, механіки, фізики, хімії, досягнення яких стали основою виникнення сучасної великої промисловості, сучасних технологій, нових галузей промисловості, внаслідок чого посилився суспільний поділ праці, та змінювалося економічне мислення робочої сили – людини.

Сучасний стан НТП характеризується широким запровадженням засобів автоматизації в усі сфери виробничої і господарської діяльності людини; застосуванням кібернетики; комп'ютерних систем; інформаційних технологій, що сполучають комп’ютер та сучасні засоби зв’язку; створенням нових матеріалів (полімерів, кераміки, нових сплавів та композиційних матеріалів); поширенням створення нових наукових напрямів, зокрема біотехнології, на основі якої перетворюється медицина, фармацевтика, сільське господарство, хімічна промисловість. Автоматизація виробництва висунула нові вимоги до робочої сили, які передбачають якісно вищий рівень духовності, освіти, фізичних і розумових здібностей, творчих обдарувань особистості, організаторських здібностей.

У розвитку технологій вирішального значення набуває наука, яка на сучасному етапі перетворилася на безпосередню ефективну продуктивну силу суспільства, що визначає НТП, який виявляється як поступальний, органічно взаємопов’язаний розвиток науки і технологій. НТП зумовлює еволюційні та революційні зміни у сфері технологічного способу виробництва, і на їх основі зміни інших елементів економічної системи (відносин економічної власності, техніко-економічних, організаційно-економічних і господарського механізму) та всієї сукупності суспільних відносин – соціальних, політичних, правових тощо. У той же час НТП сам є результатом загального соціально-економічного, промислового і культурного розвитку суспільства, зумовлюється рівнем цього розвитку і спрямований на розв'язання комплексу економічних, соціальних та культурних проблем, що стоять перед багатогалузевим господарством країн з врахуванням зростання населення та суспільних потреб.

Узагальнюючим показником НТП є стан розвитку технологічного способу виробництва, що базується на автоматизованій праці, і заміна ним технологічних способів виробництва, заснованих на машинній і ручній праці. На жаль в Україні на початку ХХІ ст. питома вага ручної праці продовжує залишатись високою (до 40%), як і рівень продуктивності праці, який у промисловості наприкінці 90-х років ХХ ст. був майже у 7-8 разів нижчим, ніж у США, у сільському господарстві – майже в 10 разів, що свідчить про низьку ефективність суспільного виробництва, заснованого на застарілих технологічних процесах, предметах праці та недосконалих формах організації виробництва.

З початком розгортання інформаційної революції у 70-і роках ХХ ст. законом розвитку НТП стала інформатизація праці, кожної складової виробництва і всього технологічного процесу, що зумовило якісні зміни рівня технічної оснащеності (за сучасним визначенням – рівнем розвитку інформаційних технологій) і самої людини-працівника, рівня розвитку науки, наукомістких галузей, впровадження найсучасніших форм і методів організації виробництва, ступенем застосування нових конструкційних матеріалів (композитних, надчистих, надтвердих), принципово нових технологій (мембранних, плазмових тощо), які разом з досягненнями фундаментальних наук та іншими якісно змінюють оволодіння людиною силами природи (зокрема ядерною і термоядерною енергією) і змінюють ставлення людини до природи за напрямом духовного її удосконалення.

Закономірністю НТП є поступальний розвиток науки, технологій і на їх основі – виробництва. На сучасному етапі НТП такою закономірністю виявляється випереджувальний розвиток науки за ланцюгом “наука – технологія – виробництво” та чітке розмежування і поділ праці за процесами наукової діяльності: фундаментальні дослідження, прикладні наукові дослідження і на їх основі наукові розробки, що залучають поетапне створення нової продукції (експериментальних, дослідних зразків, дослідних партій, промислових зразків і партій, освоєння промислового виробництва). Фундаментальні наукові дослідження спрямовані на відкриття нових законів розвитку матерії, джерел енергії, суспільства та самого процесу мислення тощо. Прикладні дослідження залучають перетворення певних явищ і процесів, самих методів виробництва для господарського використання у конкретній галузі виробництва (підприємстві), такі дослідження мають переважно галузевий характер, охоплюють прикладні науково-виробничі дослідження, проектно-конструкторські та дослідно-експериментальні роботи (НДДКР) і постають проміжною ланкою між наукою і виробництвом, що пов’язує їх у єдине ціле.

Поступові кількісно-якісні перетворення у сфері науки, технологічному способі виробництва із частковим вдосконаленням існуючих та впровадженням нових технологій, технічних засобів, предметів праці, відсутність промислових революцій у межах технологічного способу виробництва, а разом із тим і поступові зміни в економічних відносинах власності, господарському механізмі із поступовим вдосконаленням інших підсистем суспільних відносин відповідають еволюційній формі розвитку НТП. З поступовим нагромадженням якісних зрушень НТП виявляє себе у революційних сплесках здобутку людського розуму, яким відповідають революційні форми науково-технологічного прогресу. Еволюційна форма НТП здійснюється  здебільшого в межах одного панівного технологічного способу виробництва і готує грунт для  переходу менш розвинутого технологічного способу виробництва до більш розвинутого.

Революційна форма НТП утверджує себе у досягненні докорінних, суттєвих змін у розвитку науки, технологій, технічних засобів, предметів праці, інших елементів системи продуктивних сил, що спричинюють якісні та сутнісні перетворення економічної власності, господарського механізму, процесу суспільного виробництва, а також набуття якісних змін іншими підсистемами суспільного виробництва. За умов НТП зв’язок між наукою і технологією стає настільки тісним, що наука перетворюється на безпосередню продуктивну силу і найдинамічніший елемент суспільного виробництва.