Глава 25 ЗАКРИТТЯ ПРОВАДЖЕННЯ В СПРАВi

Стаття 227. Пiдстави закриття провадження

в справi

Суд закриває провадження в справi:

1) якщо справа не пiдлягає розглядовi в судах;

2) якщо заiнтересованою особою, яка звернулася до

суду, не додержано встановленого для даної категорiї

справ порядку попереднього позасудового вирiшення

спору i можливiсть застосування цього порядку втрачено;

3) якщо є таке, що набрало законної сили, постанов-

лене по спору мiж тими ж сторонами, про той же предмет

i з тих же пiдстав рiшення суду чи ухвала суду про при-

йняття вiдмови позивача вiд позову або про затверд-

ження мирової угоди сторiн;

4) якщо позивач вiдмовився вiд позову i вiдмова при-

йнята судом;

5) якщо сторони уклали мирову угоду i вона затвер-

джена судом;

6) якщо вiдбулось рiшення товариського суду, при-

йняте в межах його компетенцiї, по спору мiж тими ж

сторонами, про той же предмет i з тих же пiдстав;

7) якщо мiж сторонами укладено договiр про передачу

даного спору на вирiшення третейського суду;

8) якщо пiсля смертi громадянина, який був однiєю з

сторiн у справi, спiрнi правовiдносини не допускають

правонаступництва.

(Стаття 227 iз змiнами, внесеними згiдно з Указом ПВР

№ 1461-10 вiд 23.01,81)

1. Закриття провадження у справi - це форма закiн-

чення цивiльної справи без винесення судового рiшення,

наслiдком якої е неможливiсть повторного звернення до

суду з тим же позовом. Ця форма закiнчення цивiльних

справ застосовується у випадках, коли суд незаконно

459

прийняв справу до судового провадження або коли про-

довження процесу стає неможливим або недоцiльним.

2. Процес у справi вважається таким, що виник неза-

конно, якщо вiдповiдно до ст. 136 ЦПК суддя, приймаючи

позовну заяву, помилково не вiдмовив у її прийняттi.

У цьому разi пiдстави для закриття провадження у справi

мають, як правило, допроцесуальний характер. Вони по-

в'язанi з вiдсутнiстю у заiнтересованої особи права на

звернення до суду i з помилкою суддi, який неправильно

прийняв позовну заяву.

Незаконнiсть виникнення процесу може виявитися

в тому, що до провадження суду прийнято справу, яка не

. пiдлягає розглядовi в судi (п. 1 ст. 227 ЦПК). Пiдставами

для цього є перш за все непiдвiдомчiсть справи суду, а

також випадки звернення до суду з вимогою, яка не пiд-

лягає правовому захисту, i про це прямо вказано в законi

(див. комент до ст. 136 ЦПК). Крiм того, справа не пiдлягає

розгляду в судi у разi ^вiдсутностi у позивача процесуаль-

ної заiнтересованостi у справi,

Вiдповiдно до п. 2 ст. 227 ЦПК суд закриває прова-

дження у справi, якщо заiнтересованою особою, яка звер-

нулася до суду, не додержано встановленого для даної

категорiї справ порядку попереднього позасудового вирi-

шення спору i можливiсть застосування цього порядку

втрачено. Перелiк таких випадкiв мiститься у ст. 136 ЦПК.

Як уже зазначалося, встановлення обов'язкового поза-

судового порядку вирiшення спорiв не вiдповiдає ст. 124'

Конституцiї України, тому п. 2 ст. 227 ЦПК не повинен

застосовуватися.

Цивiльний процес виникає незаконно i пiдлягає закрит-

тю, якщо є рiшення, що набрало законної сили, постанов-

лене по спору мiж тими'ж сторонами, про той же предмет

4 з тих же пiдстав, чи ухвала суду про прийняття вiдмови

позивача вiд позову або затвердження мирової угоди сто-

рiн (п. З ст. 227 ЦПК). Закриття провадження у справi у

цьому разi можливе лише за наявностi всiх трьох елеме-

нтiв, а саме, якщо збiгаються сторони, предмет i пiдстави

позовiв. Змiна хоча б одного з них не має тотожностi по-

зовiв i не перешкоджає заiнтересованим особам зверта-

тися до суду'з позовом.

Провадження в справi повинно бути закрито, якщо вiд-

булося рiшення товариського суду, прийняте в межах його

460    /

компетенцiї, по спору мiж тими ж сторонами, про той же

предмет i з тих же пiдстав (п. 6 ст. 227 ЦПК).

Провадження у справi виникає незаконно i- пiдлягає

закриттю, якщо мiж сторонами укладено договiр про пере-

дачу даного спору на вирiшення третейського суду (п. 7

ст. 227 ЦПК). Укладення мiж сторонами договору озна-

чає вибiр форми захисту своїх прав, тим бiльше, що рi-

шення третейського суду прирiвнюється до рiшення суду

загальної юрисдикцiї i може бути виконано у примусо-

вому порядку на пiдставi виконавчого листа, виданого

судом загальної юрисдикцiї.

3. Пiдставою для закриття провадження у справi

е смерть громадянина, який був однiєю iз сторiн у справi,

за умови, що спiрнi правовiдносини не допускають право-

наступництва (п. 8 ст. 227 ЦПК). У цьому випадку процес

у справi виник правильно, у суддi не було пiдстав вiдмов-

ляти у прийняттi позовної заяви. Проте внаслiдок смертi

особи, яка була однiєю iз сторiн i з якою пов'язанi права

та обов'язки у спiрних правовiдносинах, продовження

процесу стає неможливим.

Так, у сiчнi 1967 р. С.К. пред'явила позов до М.К. про

подiл майна. Позивачка зазначала, що у липнi 1951 р.

вона зареєструвала шлюб iз М.К. Пiд час сумiсного про-

живання вони придбали майно на суму 4885 крб. Поси-

лаючись на те, що вiдповiдач не бажає добровiльно подi-

лити спiльне майно, позивачка просила видiлити їй май-

но на суму 2442 крб. 50 коп. або зобов'язати вiдповiдача

сплатити його вартiсть. Крiм того, позивачка додатково

пред'явила позов про подiл будинку з мотивiв, що вона

брала участь у його капiтальному ремонтi.

Рiшенням народного суду м. Орджонiкiдзе Днiпропе-

тровської областi вiд 24 травня 1967 р. постановлено стя-

гнути з М.К. на користь позивачки 1905 крб. 35 коп. та

114 крб. судових витрат, а всього 2018 крб. У рештi позо-

ву вiдмовлено,       i

Ухвалою судової колегiї Днiпропетровського обласно-

го суду вiд 26 червня 1967 р. рiшення суду скасовано та

провадження в справi закрито.

Заступник Голови Верховного Суду України у протес-

тi просить ухвалу обласного суду скасувати i надiслати

справу на новий касацiйний розгляд. Протест пiдлягає

задоволенню з таких пiдстав. Скасовуючи рiшення на-

461

родного суду та закриваючи провадження у справi, судо-

ва колегiя обласного суду послалася на п. 8 ст. 227 i ст.

315 ЦПК, оскiльки вiдповiдач помер. Проте з цим пого-

дитися не можна.

Згiдно з п. 8 ст. 227 ЦПК суд закриває провадження у

справi, якщо пiсля смертi громадянина, який був однiєю

iз сторiн у справi, спiрнi правовiдносини не допускають

правонаступництва. У данiй же справi правонаступницт-

во можливе, оскiльки правовiдносини, що виникають у

зв'язку з подiлом майна, таке допускають. Тому судова

колегiя обласного суду могла вiдповiдно до вимог ст. 106

ЦПК замiнити сторону, яка вибула, правонаступником i

розглянути касацiйну скаргу по сутi, а не закривати про-

вадження у справi.

Керуючись ст.ст. 336, 337 ЦПК, президiя постановила:

ухвалу судової колегiї в цивiльних справах Днiпропет-

ровського обласного суду вiд 26 червня 1967 р. скасува-

ти, а справу повернути на новий касацiйний розгляд (Бюл.

законодавства i юрид. практики України.- 1995.-

№ 3.- С. 242, 243).

4. Окрему групу пiдстав складають обставини, якi при-

зводять до закриття провадження у справi у зв'язку з

тим, що продовження процесу стає недоцiльним. Цi обста-

вини пов'язанi з розпорядчими дiями сторiн: вiдмовою

позивача вiд позову i укладенням сторонами мирової

угоди (пп. 4, 5 ст. 227 ЦПК). Право закрити проваджен-

ня у справi з цих пiдстав настає лише пiсля того, як суд

прийме вiдмову позивача вiд позову або затвердить миро-

ву угоду сторiн.

Так, у груднi 1991 р. С. звернулася до суду з позовом

до виробничого об'єднання <Електроприлад> i С. про вiд-

шкодування шкоди, завданої калiцтвом. Позивачка за-

значала, що працювала комiрником, а потiм куховаром

дитсадка ВО <Електроприлад>. 11 березня 1979 р. по

дорозi з роботи додому була травмована автомобiлем,

керованим С., якого за цей злочин було засуджено за

ч. 1 ст. 215 КК. У зв'язку з травмою була встановлена

iнвалiднiсть 3-ї групи, а з 1986 р. - 2-Ї групи. Згiдно

з висновком ЛТЕК вiд 18 липня 1989 р. вона втратила

70% професiйної працездатностi.

Оскiльки нещасний випадок трапився з нею дорогою з

роботи додому, позивачка вважала, що вiдповiдальнiсть

за шкоду слiд покласти на ВО <Електроприлад> та С.,

462

i просила стягнути З вiдповiдачiв одноразово 1723 крб.

(за перiод з 18 липня 1989 р.) та 86,15 крб. щомiсяця.

Ухвалою Кам'янець-Подiльського мiського суду вiд

16 липня 1992 р. провадження в справi закрито.

У касацiйному порядку справа не розглядалася.

У протестi заступника Голови Верховного Суду Укра-

їни ставиться питання про скасування ухвали та направ-

лення справи на новий розгляд.

Протест пiдлягає задоволенню з таких пiдстав. Вiдпо-

вiдно до п. 4 ст. 227 ЦПК суд має право закрити прова-

дження. в справi, якщо позивач вiдмовився вiд позову

i вiдмова прийнята судом. Виходячи з вимог ч. 5 ст. 103

ЦПК, суд при вирiшеннi цього питання повинен з'ясува-

ти, чи не суперечать цi дiї законовi i чи не порушують

чиї-небудь права i охоронюванi законом iнтереси.

Всупереч зазначеним вимогам, суд, приймаючи заяву С.

про вiдмову вiд позову, не перевiрив причини вiдмови вiд

позову про вiдшкодування шкоди, завданої калiцтвом.

У скарзi в порядку нагляду С. посилається на те, що

суд вiдмовив їй у задоволеннi вимог, хоча вона є iнвалi-

дом 2-ї групи, втратила працездатнiсть i не має можливо-

стi вiдшкодувати шкоду, заподiяну злочином.

Оскiльки судом при закриттi провадження в справi не

з'ясовано, чи не ущемлює вiдмова вiд позову охоронюванi

законом iнтереси позивачки, президiя Хмельницького

обласного суду визнала, що ухвала суду пiдлягає скасу-

ванню з направленням справи на новий розгляд (Бюл.

законодавства i юрид. практики України.- 1995.-

№ 3.- С. 243.244).

Крiм того, у сiчнi 1960 р. Н.Р. пред'явила в судi позов

до В.Р. про визнання права власностi на 1/2 частину бу-

динку i визначення порядку користування цим будинком.

У позовнiй заявi вона зазначала, що з 1949 р. перебуває з

вiдповiдачем у зареєстрованому шлюбi, в перiод якого

ними споруджено будинок у м. Прилуках. У 1959 р. вони

припинили сумiсне життя. Посилаючись на те, що будинок

оформлено на iм'я вiдповiдача, а останнiй права за нею на

цей будинок не визнає, Н.Р. просила суд визнати за нею

право власностi на 1/2 частину будинку i визначити по-

рядок користування конкретними примiщеннями.

При розглядi судом даної справи сторони уклали миро-

ву угоду, за якою за позивачкою визнано право на 1/2 час-

463

тину будинку i видiлено в її користування двi кiмнати,

половину коридору та бiльшу частину сараю.

Ухвалою суду м. Прилук вiд 26 сiчня 1960 р. мирову

угоду сторiн затверджено. Пiсля цього мирова угода час-

тково була виконана. За позивачкою зареєстровано 1/2

частину будинку.

Що ж до визначення порядку конкретного користуван-

ня будинком, то в цiй частинi угода не виконувалася, ос-

кiльки сторони примирилися, вiдновили шлюбнi вiдноси-

ни i до 1960 р. продовжували ведення спiльного господар-

ства. За цей час ними проведенi переобладнання, будинку

(в однiй кiмнатi поставлено перегородку, зроблено другий

вихiд з будинку, прибудовано веранду i кладовку).

У 1966 р. сторони вдруге припинили сумiсне життя, i

Н.Р. у серпнi 1967 р. звернулася до суду з позовом про

встановлення порядку користування будинком.

Суд м. Прилук рiшенням вiд 18 червня 1967 р. задо-

вольнив позов. Ухвалою судової колегiї Чернiгiвського

обласного суду вiд 10 жовтня 1967 р. це рiшення скасо-

вано i провадження у справi закрито.

У протестi заступника Голови Верховного Суду Укра-

їни ставиться питання про скасування ухвали обласного

суду i направлення справи на новий касацiйний розгляд.

Протест задоволене з таких пiдстав. Скасовуючи рiшен-

ня суду i закриваючи провадження у справi, судова коле-

гiя послалася на те, що ухвалою суду вiд 26 сiчня 1960 р.

затверджено мирову угоду сторiн, якою вирiшено їх спiр

про встановлення порядку конкретного користування

будинком. Тому вiдповiдно до ст. 136 ЦПК вдруге пода-

ний Н-Р- позов про встановлення порядку користування

цим же оудинком судом судом розглядатися не може.

З таким висновком погодитися не можна.

Стаття 136 ЦПК визначає пiдстави вiдмови у прийнят-

тi позовної заяви, а не закриття провадження у справi,

яке вирiшується ст. 227 ЦПК. Однак рiшення суду в да-

ному випадку не могло бути скасовано з закриттям про-

вадження в справi з пiдстав, передбачених ст. 227 ЦПК.

Як уже зазначалося, мирова угода сторiн, яку затвер-

див суд у сiчнi 1960 р., у частинi визначення порядку

користування будинком не була виконана, оскiльки пiс-

ля її затвердження сторони примирилися, протягом май-

же шести рокiв продовжували ведення спiльного госпо-

464                                          '

дарства, за цей час переобладнали будинок, прибудували

до нього веранду i кладовку та зробили ще один вихiд.

Таким чином, з часу затвердження судом мирової уго-

ди предмет i пiдстави позову iстотно змiнилися, тому суд

мiг прийняти справу до свого провадження i вирiшити її

по сутi.

З наведених мотивiв ухвала обласного суду скасована,

а справа направлена на новий касацiйний розгляд (Бюл.

законодавства i юрид. практики України.- 1995.-

№ 3.- С. 241,242).

5. Перелiк пiдстав для закриття провадження у справi

є вичерпним i поширювальному тлумаченню не пiдлягає.

Стаття 228. Наслiдки закриття провадження

в справi

Провадження в справi закривається ухвалою суду.

Якщо провадження в справi закривається внаслiдок не-

пiдвiдомчостi справи судам, суд повинен вказати заяв-

никовi, до якого органу йому слiд звернутись.

В разi закриття провадження в справi повторне зве-

рнення до суду по спору мiж тими ж сторонами, про той

же предмет i з тих же пiдстав не допускається.

(Стаття 228 iз змiнами, внесеними згiдно з Указом ПВР

М 1461-10 вiд 23.01.81)

1. Закриття провадження у справi оформлюється мо-

тивованою ухвалою, яка постановляється в нарадчiй кiм-

натi у виглядi окремого процесуального документа. Ух-

вала про закриття провадження у справi повинна мiсти-

ти пiдстави для цього, а також вiдповiдати вимогам

ст. 234 ЦПК. Ухвала, якою закривається провадження у

справi, може бути оскаржена i на неї може бути внесено

подання прокурора, оскiльки вона перешкоджає дальшому

руховi справи (ст. 323 ЦПК). Якщо суд закриває прова-

дження у справi внаслiдок непiдвiдомчостi справи суду,

то ухвала повинна мiстити роз'яснення, до якого юрисди-

кцiйного органу заявник може звернутися.

Ухвала про закриття провадження у справi оголошу-

ється у судовому засiданнi та додається до матерiалiв

справи.

2. Стаття, що коментується, передбачає процесуальнi

наслiдки закриття провадження у справi, якими є, по-пер-

ше, припинення процесу, а по-друге - неможливiсть

повторного звернення до суду по спору мiж тими ж сто-

ронами, про той же предмет i з тих же пiдстав. Це прави-

ло дiє також стосовно правонаступникiв сторiн.