2.2. Принципи організації та функціонування Національного банку України

К оглавлению1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 

Національний банк організований і функціонує згідно з принципами (правовими положеннями), що закріплені в Законі «Про Національний банк України» та обумовлені завданнями, покладеними на банк.

Принцип незалежності Національного банку. Відповідно до цього принципу Національний банк у межах наданих йому повноважень є незалежним у своїй діяльності, а органи законодавчої і виконавчої влади не мають права втручатися у його діяльність щодо реалізації функцій, передбачених на законодавчому рівні. Проте абсолютної незалежності, як відомо, в природі не існує. Так і Національний банк України не може бути абсолютно незалежним органом державної влади. По-перше, Національний банк є підзвітним Верховній Раді України і Президенту України, зокрема, згідно з Конституцією вони можуть замінити голову Націо­нального банку і склад Ради Національного банку. По-друге, депутати Верховної Ради можуть внести поправки у чинний закон «Про Національний банк України», тобто скоригувати механізм функціонування Національного банку. По-третє, принцип незалежності не означає неузгодженості діяльності Національного банку з політикою інших органів державної влади. Зокрема, Національний банк розробляє Основні засади грошово-кредитної політики на наступний рік відповідно до Загальнодержавної програми економічного розвитку та Основних засад економічного і соціального розвитку України, затверджених Кабінетом Міністрів України. Національний банк та Кабінет Міністрів України проводять взаємні консультації. Так, Національний банк консультує уряд з питань грошово-кредитної політики, бере участь у розробленні загальнодержавної програми економічного розвитку. Проте слід підкреслити, що Національний банк має підтримувати економічну політику уряду, сприяти її реалізації доти, доки вона не суперечить виконанню його основної функції — забезпеченню стабільності грошової одиниці України.

Принцип парламентського та президентського контролю за діяльністю Національного банку. Рада Національного банку вносить Верховній Раді України Основні засади грошово-кредитної політики для інформування. Голова Національного банку доповідає Верховній Раді України про діяльність Національного банку. Двічі на рік Національний банк подає інформацію Президенту України та Верховній Раді України про стан грошового ринку в Україні. Рахункова палата Верховної Ради здійснює фінансову перевірку Національного банку стосовно руху коштів Державного бюджету та виконання кошторису Банку.

Принцип розмежування державних фінансів і коштів Національного банку. Національному банку згідно з Законом забороняється надавати прямі кредити уряду як у національній, так і в іноземній валюті на фінансування видатків Державного бюджету України. Крім того, Національному банку дозволяється здійснювати операції з державними цінними паперами лише на вторинному ринку. Таким чином, закон захищає Національний банк від можливих вимог з боку уряду щодо здійснення додаткової емісії з метою фінансування дефіциту державного бюджету.

Принцип організації Національного банку на підставі держав­ної власності. Статутний капітал банку у розмірі 10 млн грн є державною власністю. Джерелами формування статутного капіталу є доходи Національного банку, а при необхідності — кошти Державного бюджету України. Майно, яким Національний банк уповноважений користуватися і розпоряджатися, є об’єктом права державної власності, але перебуває у повному господарському віданні банку.

Принцип здійснення діяльності без мети одержання прибутку. Згідно з Законом одержання прибутку не є метою діяльності Національного банку. Проте цей принцип не означає, що Національний банк не отримує доходів і прибутку. Зокрема, він одержує процентні доходи, наприклад за кредитами, наданими банкам, за державними цінними паперами, комісійні доходи, наприклад доходи за послуги служби інкасації, за послуги системи електронних міжбанківських переказів, інші доходи. Так, загальний обсяг чистих доходів, отриманих Національним банком за 2003 р., становив 846 млн грн, а прибуток до розподілу — 567 млн грн

. Слід підкреслити, що Національний банк здійснює діяльність в інтересах усього суспільства, а не у власних інтересах.

Принцип економічної самостійності. Національний банк здійснює видатки за рахунок власних доходів у межах кошторису, затвердженого Радою Національного банку. У разі перевищення доходів над видатками різниця вноситься до державного бюджету, а перевищення видатків над доходами покривається за рахунок державного бюджету наступного за звітним року. Так, за 2003 р. сума перевищення доходів Банку над видатками становила 567 млн грн, сума відрахувань до фондів та інших резервів НБУ — 45 млн грн, отже, сума перевищення доходів над видатками, що підлягає перерахуванню до Державного бюджету України, становила 522 млн грн.

Національний банк не відповідає за зобов’язаннями органів державної влади та інших банків, а ті не відповідають, у свою чергу, за зобов’язаннями Національного банку, крім випадків, коли вони добровільно беруть на себе такі зобов’язання.

Принцип централізації системи Національного банку України. Система Національного банку організована у такий спосіб, щоб забезпечити реалізацію єдиної державної грошово-кредитної політики в усіх регіонах України під загальним централізованим керівництвом. Філії (територіальні управління) є структурними підрозділами Національного банку без статусу юридичної особи і від його імені виконують функції на визначеній території. Діяльність усіх інших структурних підрозділів, одиниць, підприємств, та закладів, що входять до системи НБУ, контролюється та напрямляється з єдиного центру.

Принцип єдності системи Національного банку України. Усі структурні підрозділи, одиниці, підприємства та заклади Національного банку об’єднані спільністю цілей і завдань, що стоять перед банком. Усі вони керуються єдиними правовими нормами, закріпленими в законах України, указах Президента України, постановах Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, в нормативно-правових актах Національного банку.

Принцип колегіальності управління системою Національного банку. Керівні органи Національного банку України — Рада Національного банку і Правління Національного банку — є колегіальними за порядком прийняття рішень. Так, на засіданнях Ради Національного банку рішення приймаються більшістю голосів від загальної кількості присутніх членів при кворумі 10 осіб. Кожний член Ради має один голос.

Принцип вертикальної структури управління системою Націо­нального банку України. Цей принцип означає, що призначення посадових осіб та їх підпорядкованість здійснюються тільки по вертикалі. Так, начальник територіального управління Національного банку призначається на посаду згідно з наказом Голови НБУ, який видається на підставі постанови Правління НБУ. Структурні та підрозділи системи НБУ нижчого рівня підпорядковуються органам НБУ вищого рівня, не маючи ніяких горизонтальних зв’язків підпорядкування місцевим органам влади й управління.

Національний банк організований і функціонує згідно з принципами (правовими положеннями), що закріплені в Законі «Про Національний банк України» та обумовлені завданнями, покладеними на банк.

Принцип незалежності Національного банку. Відповідно до цього принципу Національний банк у межах наданих йому повноважень є незалежним у своїй діяльності, а органи законодавчої і виконавчої влади не мають права втручатися у його діяльність щодо реалізації функцій, передбачених на законодавчому рівні. Проте абсолютної незалежності, як відомо, в природі не існує. Так і Національний банк України не може бути абсолютно незалежним органом державної влади. По-перше, Національний банк є підзвітним Верховній Раді України і Президенту України, зокрема, згідно з Конституцією вони можуть замінити голову Націо­нального банку і склад Ради Національного банку. По-друге, депутати Верховної Ради можуть внести поправки у чинний закон «Про Національний банк України», тобто скоригувати механізм функціонування Національного банку. По-третє, принцип незалежності не означає неузгодженості діяльності Національного банку з політикою інших органів державної влади. Зокрема, Національний банк розробляє Основні засади грошово-кредитної політики на наступний рік відповідно до Загальнодержавної програми економічного розвитку та Основних засад економічного і соціального розвитку України, затверджених Кабінетом Міністрів України. Національний банк та Кабінет Міністрів України проводять взаємні консультації. Так, Національний банк консультує уряд з питань грошово-кредитної політики, бере участь у розробленні загальнодержавної програми економічного розвитку. Проте слід підкреслити, що Національний банк має підтримувати економічну політику уряду, сприяти її реалізації доти, доки вона не суперечить виконанню його основної функції — забезпеченню стабільності грошової одиниці України.

Принцип парламентського та президентського контролю за діяльністю Національного банку. Рада Національного банку вносить Верховній Раді України Основні засади грошово-кредитної політики для інформування. Голова Національного банку доповідає Верховній Раді України про діяльність Національного банку. Двічі на рік Національний банк подає інформацію Президенту України та Верховній Раді України про стан грошового ринку в Україні. Рахункова палата Верховної Ради здійснює фінансову перевірку Національного банку стосовно руху коштів Державного бюджету та виконання кошторису Банку.

Принцип розмежування державних фінансів і коштів Національного банку. Національному банку згідно з Законом забороняється надавати прямі кредити уряду як у національній, так і в іноземній валюті на фінансування видатків Державного бюджету України. Крім того, Національному банку дозволяється здійснювати операції з державними цінними паперами лише на вторинному ринку. Таким чином, закон захищає Національний банк від можливих вимог з боку уряду щодо здійснення додаткової емісії з метою фінансування дефіциту державного бюджету.

Принцип організації Національного банку на підставі держав­ної власності. Статутний капітал банку у розмірі 10 млн грн є державною власністю. Джерелами формування статутного капіталу є доходи Національного банку, а при необхідності — кошти Державного бюджету України. Майно, яким Національний банк уповноважений користуватися і розпоряджатися, є об’єктом права державної власності, але перебуває у повному господарському віданні банку.

Принцип здійснення діяльності без мети одержання прибутку. Згідно з Законом одержання прибутку не є метою діяльності Національного банку. Проте цей принцип не означає, що Національний банк не отримує доходів і прибутку. Зокрема, він одержує процентні доходи, наприклад за кредитами, наданими банкам, за державними цінними паперами, комісійні доходи, наприклад доходи за послуги служби інкасації, за послуги системи електронних міжбанківських переказів, інші доходи. Так, загальний обсяг чистих доходів, отриманих Національним банком за 2003 р., становив 846 млн грн, а прибуток до розподілу — 567 млн грн

. Слід підкреслити, що Національний банк здійснює діяльність в інтересах усього суспільства, а не у власних інтересах.

Принцип економічної самостійності. Національний банк здійснює видатки за рахунок власних доходів у межах кошторису, затвердженого Радою Національного банку. У разі перевищення доходів над видатками різниця вноситься до державного бюджету, а перевищення видатків над доходами покривається за рахунок державного бюджету наступного за звітним року. Так, за 2003 р. сума перевищення доходів Банку над видатками становила 567 млн грн, сума відрахувань до фондів та інших резервів НБУ — 45 млн грн, отже, сума перевищення доходів над видатками, що підлягає перерахуванню до Державного бюджету України, становила 522 млн грн.

Національний банк не відповідає за зобов’язаннями органів державної влади та інших банків, а ті не відповідають, у свою чергу, за зобов’язаннями Національного банку, крім випадків, коли вони добровільно беруть на себе такі зобов’язання.

Принцип централізації системи Національного банку України. Система Національного банку організована у такий спосіб, щоб забезпечити реалізацію єдиної державної грошово-кредитної політики в усіх регіонах України під загальним централізованим керівництвом. Філії (територіальні управління) є структурними підрозділами Національного банку без статусу юридичної особи і від його імені виконують функції на визначеній території. Діяльність усіх інших структурних підрозділів, одиниць, підприємств, та закладів, що входять до системи НБУ, контролюється та напрямляється з єдиного центру.

Принцип єдності системи Національного банку України. Усі структурні підрозділи, одиниці, підприємства та заклади Національного банку об’єднані спільністю цілей і завдань, що стоять перед банком. Усі вони керуються єдиними правовими нормами, закріпленими в законах України, указах Президента України, постановах Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, в нормативно-правових актах Національного банку.

Принцип колегіальності управління системою Національного банку. Керівні органи Національного банку України — Рада Національного банку і Правління Національного банку — є колегіальними за порядком прийняття рішень. Так, на засіданнях Ради Національного банку рішення приймаються більшістю голосів від загальної кількості присутніх членів при кворумі 10 осіб. Кожний член Ради має один голос.

Принцип вертикальної структури управління системою Націо­нального банку України. Цей принцип означає, що призначення посадових осіб та їх підпорядкованість здійснюються тільки по вертикалі. Так, начальник територіального управління Національного банку призначається на посаду згідно з наказом Голови НБУ, який видається на підставі постанови Правління НБУ. Структурні та підрозділи системи НБУ нижчого рівня підпорядковуються органам НБУ вищого рівня, не маючи ніяких горизонтальних зв’язків підпорядкування місцевим органам влади й управління.