7.2. Дистанційний моніторинг діяльності банків
К оглавлению1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 1617 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67
68 69 70 71 72 73 74
Попередній контроль базується на перевірці та аналізі звітності, що подають комерційні банки до НБУ (документальна ревізія).
Мета попереднього контролю — забезпечити перевірку дотримання банками встановлених вимог, розумне (з оптимальним ризиком) ведення ними власних справ. Водночас при його проведенні реалізується заборона або обмеження НБУ щодо деяких видів банківської діяльності, здійснюється відрахування до резерву для відшкодування можливих втрат за позиками комерційних банків, запроваджуються штрафні санкції щодо банків, які порушують економічні нормативи, порядок формування обов’язкових резервів тощо.
До вимог попереднього контролю належить:
установлення контролю з боку НБУ за дотриманням банками установлених обмежень та вимог відповідно до розроблених періодичних форм звітності;
проведення комплексного аналізу звітності банків та розрахунків їх економічних нормативів;
створення інформаційної бази з метою використання її даних для прогнозування банківської діяльності та планування поточного контролю.
Попередній контроль є прерогативою Департаменту безвиїзного нагляду та інспекційних перевірок, діяльність якого спрямована на впровадження інструментів документального нагляду та механізмів управління банківськими ризиками, економічний аналіз та регулювання роботи банків за допомогою контролю використання ними нормативів та оціночних показників, виявлення на ранньому етапі (за результатами проведеного аналізу й прогнозу на майбутнє) можливої кризи банків та усунення її причин за допомогою упереджувальних заходів, створення організаційної та методологічної бази для виконання контрольно-наглядових функцій регіональними управліннями Національного банку України.
При попередньому контролі проводиться робота щодо:
вивчення діяльності комерційних банків на основі балансів, довідок і спеціальних форм статистичної звітності;
внесення пропозицій та проектів постанов НБУ про вжиття санкцій до банків, які систематично порушують чинне законодавство України, не виконують рекомендацій Національного банку України щодо дотримання встановлених стандартів й нормативів, поліпшення фінансового стану, несвоєчасно надають звіти й інформацію, допускають недостовірність статистичної звітності;
контроль за виконанням комерційними банками вимог Національного банку України (інструкція № 20) щодо створення і формування капіталів страхування;
контроль за виконанням регіональними управліннями Національного банку України та комерційними банками постанов Правління Національного банку України;
забезпечення методичної та методологічної бази для проведення регіональними управліннями НБУ та департаментами банківського нагляду роботи щодо здійснення нагляду і регулювання діяльності комерційних банків;
разом з іншими управліннями і структурними підрозділами банку вивчення й узагальнення практики застосування в банківській системі чинного законодавства України і нормативних актів НБУ, внесення пропозицій щодо їх удосконалення;
виявлення комерційних банків, у яких порушуються встановлені стандарти і нормативи, мають місце платіжний дефіцит, нестача власних коштів; розроблення у зв’язку з цим системи упереджувальних заходів і методики раннього реагування на діяльність комерційних банків для використання іншими Департаментами банківського нагляду і регіональними управліннями Національного банку України у практичній роботі;
створення інформаційного банку даних, аналітичних картотек про діяльність комерційних банків, картотеки «великих кредитів», «інсайдерів», застав, статутних капіталів і розроблення нормативних документів та методик управління ризиками;
надання консультацій і роз’яснень підрозділам банківського нагляду регіональних управлінь НБУ з питань застосування упереджувальних заходів до кожного конкретного комерційного банку, механізму та інструментарію фінансової стабілізації і недопущення операційного дефіциту платіжного балансу;
розроблення комп’ютеризованого звіту комерційних банків і підрозділів банківського нагляду регіональних управлінь НБУ для безвиїзного аналізу діяльності комерційних банків та використання в роботі іншими підрозділами банківського нагляду;
підготовка аналітичних таблиць фінансового стану комерційних банків за звітний період, узагальнення результатів аналізу для інформування Правління Національного банку України, підготовка рекомендацій для прийняття управлінських рішень іншими підрозділами банківського нагляду, структурами банку, керівними особами НБУ;
підготовка загального аналізу діяльності і тенденцій розвитку банківської системи й кожного банку окремо для інформування Правління Національного банку України та використання в роботі підрозділів банківського нагляду;
вивчення й упровадження досвіду центральних банків зарубіжних країн з питань створення національної банківської системи, банківського нагляду, організації економічного аналізу та контролю за дотриманням економічних нормативів діяльності комерційних банків.
Для виявлення проблем на ранніх стадіях розраховуються показники, які характеризують фінансову стабільність банку. При цьому оцінка здійснюється за такими критеріями:
Оцінка рівня капіталізації:
адекватність регулятивного капіталу;
адекватність регулятивного капіталу без нарахованих доходів;
проблемні активи (за вирахуванням резервів за активними операціями) до регулятивного капіталу;
нараховані доходи до регулятивного капіталу;
основні засоби до регулятивного капіталу;
відповідність запланованих темпів зростання з початку року;
балансовий капітал;
загальні активи;
кредитний портфель.
2. Оцінка рівня ліквідності та платоспроможності:
питома вага високоліквідних активів до загальних активів;
відсоток покриття строкових активів строковими пасивами;
сальдо між розміщеними і залученими коштами на міжбанківському ринку;
стан платоспроможності.
3. Якість активів:
частка недохідних активів у загальних активах;
частка недохідних та малодохідних активів у загальних активах;
відношення резерву під кредитні операції до кредитного портфеля;
відношення резерву під операції з цінними паперами до загального портфеля цінних паперів;
частка проблемних активів у загальних активах;
частка проблемних кредитів у кредитному портфелі;
частка негативно класифікованих кредитів у кредитному портфелі;
відношення гарантій до кредитного портфеля.
4. Стабільність та якість ресурсної бази:
частка зобов’язань у пасивах;
частка залучених коштів до запитання в зобов’язаннях.
5. Стабільність ресурсної бази:
рентабельність активів;
чиста процентна позиція;
чиста процентна маржа;
адміністративні витрати до загальних витрат;
відношення нарахованих доходів до загальних доходів;
фінансовий результат до оподаткування;
чистий процентний дохід;
чистий комісійний дохід;
чистий торговельний дохід;
чистий непередбачений дохід;
дивідендний дохід;
результат від продажу інвестиційних цінних паперів;
інший операційний дохід;
накладні витрати;
відрахування в резерв та списання сумнівних активів;
узагальнюючий середній темп зростання основних показників.
Попередній контроль базується на перевірці та аналізі звітності, що подають комерційні банки до НБУ (документальна ревізія).
Мета попереднього контролю — забезпечити перевірку дотримання банками встановлених вимог, розумне (з оптимальним ризиком) ведення ними власних справ. Водночас при його проведенні реалізується заборона або обмеження НБУ щодо деяких видів банківської діяльності, здійснюється відрахування до резерву для відшкодування можливих втрат за позиками комерційних банків, запроваджуються штрафні санкції щодо банків, які порушують економічні нормативи, порядок формування обов’язкових резервів тощо.
До вимог попереднього контролю належить:
установлення контролю з боку НБУ за дотриманням банками установлених обмежень та вимог відповідно до розроблених періодичних форм звітності;
проведення комплексного аналізу звітності банків та розрахунків їх економічних нормативів;
створення інформаційної бази з метою використання її даних для прогнозування банківської діяльності та планування поточного контролю.
Попередній контроль є прерогативою Департаменту безвиїзного нагляду та інспекційних перевірок, діяльність якого спрямована на впровадження інструментів документального нагляду та механізмів управління банківськими ризиками, економічний аналіз та регулювання роботи банків за допомогою контролю використання ними нормативів та оціночних показників, виявлення на ранньому етапі (за результатами проведеного аналізу й прогнозу на майбутнє) можливої кризи банків та усунення її причин за допомогою упереджувальних заходів, створення організаційної та методологічної бази для виконання контрольно-наглядових функцій регіональними управліннями Національного банку України.
При попередньому контролі проводиться робота щодо:
вивчення діяльності комерційних банків на основі балансів, довідок і спеціальних форм статистичної звітності;
внесення пропозицій та проектів постанов НБУ про вжиття санкцій до банків, які систематично порушують чинне законодавство України, не виконують рекомендацій Національного банку України щодо дотримання встановлених стандартів й нормативів, поліпшення фінансового стану, несвоєчасно надають звіти й інформацію, допускають недостовірність статистичної звітності;
контроль за виконанням комерційними банками вимог Національного банку України (інструкція № 20) щодо створення і формування капіталів страхування;
контроль за виконанням регіональними управліннями Національного банку України та комерційними банками постанов Правління Національного банку України;
забезпечення методичної та методологічної бази для проведення регіональними управліннями НБУ та департаментами банківського нагляду роботи щодо здійснення нагляду і регулювання діяльності комерційних банків;
разом з іншими управліннями і структурними підрозділами банку вивчення й узагальнення практики застосування в банківській системі чинного законодавства України і нормативних актів НБУ, внесення пропозицій щодо їх удосконалення;
виявлення комерційних банків, у яких порушуються встановлені стандарти і нормативи, мають місце платіжний дефіцит, нестача власних коштів; розроблення у зв’язку з цим системи упереджувальних заходів і методики раннього реагування на діяльність комерційних банків для використання іншими Департаментами банківського нагляду і регіональними управліннями Національного банку України у практичній роботі;
створення інформаційного банку даних, аналітичних картотек про діяльність комерційних банків, картотеки «великих кредитів», «інсайдерів», застав, статутних капіталів і розроблення нормативних документів та методик управління ризиками;
надання консультацій і роз’яснень підрозділам банківського нагляду регіональних управлінь НБУ з питань застосування упереджувальних заходів до кожного конкретного комерційного банку, механізму та інструментарію фінансової стабілізації і недопущення операційного дефіциту платіжного балансу;
розроблення комп’ютеризованого звіту комерційних банків і підрозділів банківського нагляду регіональних управлінь НБУ для безвиїзного аналізу діяльності комерційних банків та використання в роботі іншими підрозділами банківського нагляду;
підготовка аналітичних таблиць фінансового стану комерційних банків за звітний період, узагальнення результатів аналізу для інформування Правління Національного банку України, підготовка рекомендацій для прийняття управлінських рішень іншими підрозділами банківського нагляду, структурами банку, керівними особами НБУ;
підготовка загального аналізу діяльності і тенденцій розвитку банківської системи й кожного банку окремо для інформування Правління Національного банку України та використання в роботі підрозділів банківського нагляду;
вивчення й упровадження досвіду центральних банків зарубіжних країн з питань створення національної банківської системи, банківського нагляду, організації економічного аналізу та контролю за дотриманням економічних нормативів діяльності комерційних банків.
Для виявлення проблем на ранніх стадіях розраховуються показники, які характеризують фінансову стабільність банку. При цьому оцінка здійснюється за такими критеріями:
Оцінка рівня капіталізації:
адекватність регулятивного капіталу;
адекватність регулятивного капіталу без нарахованих доходів;
проблемні активи (за вирахуванням резервів за активними операціями) до регулятивного капіталу;
нараховані доходи до регулятивного капіталу;
основні засоби до регулятивного капіталу;
відповідність запланованих темпів зростання з початку року;
балансовий капітал;
загальні активи;
кредитний портфель.
2. Оцінка рівня ліквідності та платоспроможності:
питома вага високоліквідних активів до загальних активів;
відсоток покриття строкових активів строковими пасивами;
сальдо між розміщеними і залученими коштами на міжбанківському ринку;
стан платоспроможності.
3. Якість активів:
частка недохідних активів у загальних активах;
частка недохідних та малодохідних активів у загальних активах;
відношення резерву під кредитні операції до кредитного портфеля;
відношення резерву під операції з цінними паперами до загального портфеля цінних паперів;
частка проблемних активів у загальних активах;
частка проблемних кредитів у кредитному портфелі;
частка негативно класифікованих кредитів у кредитному портфелі;
відношення гарантій до кредитного портфеля.
4. Стабільність та якість ресурсної бази:
частка зобов’язань у пасивах;
частка залучених коштів до запитання в зобов’язаннях.
5. Стабільність ресурсної бази:
рентабельність активів;
чиста процентна позиція;
чиста процентна маржа;
адміністративні витрати до загальних витрат;
відношення нарахованих доходів до загальних доходів;
фінансовий результат до оподаткування;
чистий процентний дохід;
чистий комісійний дохід;
чистий торговельний дохід;
чистий непередбачений дохід;
дивідендний дохід;
результат від продажу інвестиційних цінних паперів;
інший операційний дохід;
накладні витрати;
відрахування в резерв та списання сумнівних активів;
узагальнюючий середній темп зростання основних показників.