ПЕРЕДНЄ СЛОВО,або чому було написано цю книгу

Написання підручника або навчального посібника для викладача завжди є підсумком певного етапу його професійної діяльності. Працюючи у Київському національному економічному університеті (КНЕУ) протягом кількох десятиліть, мені довелося поєднувати досліджування проблем формування, функціонування та управління розвитком виробничих систем із викладанням таких дисциплін, як «Організація виробництва», «Управління виробництвом», «Оперативно-виробниче планування» та ін. Нагромаджуваний досвід переконував, що, з одного боку, категорію «виробництво» досить повно вивчено різними науками та висвітлено у відповідній літературі, а з іншого — що необхідна інтеграція знань різних предметних областей в єдину (загальну) теорію виробництва.

Тому, коли КНЕУ було прийнято рішення здійснити постанов­ку курсу «Теорія виробництва», я з радістю взялася за вирішен-
ня цього завдання. Мої сподівання на успіх ґрунтувалися на такому:

по-перше, були нагромаджені знання, досвід і розуміння закономірностей функціонування виробництва в турбулентному зовнішньому середовищі;

по-друге, існували добротний переклад з німецької на російську та українську мови праці Гюнтера Фанделя «Теорія виробництва і витрат» [8], виконаний під проводом і за науковою редакцією професора КНЕУ М. Г. Грещака, а також деяка інша література зі споріднених предметних областей;

по-третє, останні 10 років я викладала курс «Мікроекономіка», пов’язуючи нову для мене область знань з добре освоєною раніше.

У результаті чітко визріла думка, що базові положення сучасної економічної теорії та її гілки — мікроекономіки є складовим елементом методології багатьох теоретичних і прикладних дисциплін економіко-управлінського циклу. Необхідно було встановити взаємозв’язок між основними постулатами мікроекономічної теорії та їх реалізацією в інших дисциплінах і, насамперед, у теорії виробництва.

Зрозуміло, що один дослідник або невелика робоча група не в змозі узагальнити величезний за обсягом і змістом матеріал, нагромаджений людством, і створити єдину теорію виробництва. Напевно, це завдання настільки ж складне, як і створення єдиної теорії поля. Настільки ж складно поставити такий курс, із дотримуванням балансу між поверхневим і глибоким аналізом, концеп­туальною простотою і необхідністю розширення професійних знань та аналітичних можливостей студентів. Тому на кафедрі стратегії підприємств КНЕУ, а саме ця кафедра забезпечує викладання в університеті поряд із багатьма прикладними дисциплінами курсу «Мікроекономіка», було вироблено таку концепцію курсу «Теорія виробництва»: спираючись на положення сучасної мікроекономічної теорії, сформувати у студентів знання про закономірності функціонування виробництва як процесу створення корисності в будь-якій сфері людської діяльності, прищепити їм навички та вміння аналізувати й моделювати комбінаційні взаємозв’язки між елементами виробництва як системи «витрати—випуск», орієнтованої на задоволення потреб ринку.

Виходячи з цих посилок було розроблено програму курсу «Теорія виробництва» та інше методичне забезпечення (разом з асистентом кафедри стратегії підприємств КНЕУ Л. А. Азьмук). Як базовий передбачалося використовувати вже згадуваний підручник Г. Фанделя (у бібліотеці КНЕУ він є в достатній кількості), як додаткову літературу — фрагменти з інших праць.

Перший досвід викладання курсу показав, що на відміну від теоретичних основ організації виробництва, виробничої логістики, економіко-математичного моделювання, глибоко досліджених і досить повно висвітлених у науковій і навчальній літературі, мікроекономічну теорію виробництва навіть у базових західних [3, 6, 11 та ін.], російськомовних [1 та ін.] і вітчизняних підручниках [2, 12, 16 та ін.] подано однією, максимум двома темами. Виявилося, що студенти не в змозі опанувати курс у такій постановці саме через недостатню глибину знань деяких положень сучасної економічної теорії взагалі і мікроекономіки зокрема. Довелося вже у процесі викладання матеріалу під час лекцій переорієнтовуватися, наголошуючи на необхідності поглибленого вивчення концепцій, моделей, інструментарію мікроекономічної теорії виробництва і витрат. Саме це й стало головною причиною введення в навчальні плани підготовки бакалаврів з напряму «Економіка та підприємництво» дисципліни «Мікроекономічна теорія виробництва і витрат» і написання цього посібника.

Мета дисципліни — формування знань про закономірності функціонування виробництва як процесу створення корисності у будь-якій сфері людської діяльності.

Предмет дисципліни — поведінка і механізм прийняття рішень товаровиробником, який прагне досягти своєї мети, функціонуючи в ринковому середовищі та використовуючи обмежені ресурси, що мають альтернативні варіанти застосування.

У пропонованому навчальному посібнику порівняно з існуючою навчальною літературою з курсу «Мікроекономіка» істотно розширено мікроекономічний інструментарій дослідження вироб­ництва як системи «витрати—випуск», поглиблено математичне і графоаналітичне подання базових мікроекономічних концепцій і моделей, наведено результати емпіричних досліджень функцій виробництва і витрат. Структурна побудова навчального посібника традиційна для видань такого роду. Її особливість — «сухий залишок» знань у рубриці «ключові положення» наприкінці кожної із семи тем дисципліни, який має залишитися в «багажі» студента після їх вивчення.

Книгу можна рекомендувати як навчальний посібник не тільки з курсу «Мікроекономічна теорія виробництва і витрат», але і як посібник для вивчення нормативного та поглибленого рівнів дисципліни «Мікроекономіка», а також низки дисциплін теоретичного і прикладного характеру, що базуються на мікроекономічній теорії.

У процесі роботи над посібником деякі загальноприйняті в традиційній мікроекономічній теорії поняття і трактування процесів ефективного функціонування виробництва як ринково-орієнтованої системи «витрати—випуск», були переосмислені, а іноді й по-новому сформульовані. Проте хочу підкреслити, що відчуваю свій неоплатний борг перед економістами класичної, неокласичної і сучасної шкіл, чий внесок у створення і розвиток мікроекономічної теорії важко переоцінити.

Щиро сподіваюся, що не спотворила нічиїх ідей.

Хочу висловити подяку доценту Н. М. Евдокимовій і професору А. П. Наливайку — моїм друзям і колегам. Доля подарувала мені можливість не одне десятиліття вирішувати разом із ними багато професійних задач, а в останні роки бути співавтором нор­мативної програми [23, с. 99—70], навчального посібника [4], іншого навчально-методичного забезпечення курсу «Мікроекономіка». Без їхніх дружніх порад і всілякої підтримки книга не мала б нинішнього змісту, а може, й не була написана взагалі.

І на закінчення ще два зауваження.

Перше. Мені здається, що в ХХІ ст. «Загальна теорія виробництва», що увібрала в себе найважливіші принципи, положення, концепції з різних предметних областей, які вивчають категорію «виробництво», може і має стати самостійною науковою і навчаль­ною дисципліною. У цьому зв’язку, віддаючи свій навчальний посібник «Мікроекономічна теорія виробництва і витрат» на суд читачів, я з великою подякою візьму до уваги всі критичні зауваження і побажання стосовно його змісту, а також пропозиції щодо участі в авторському колективі для створення комплексної міждисциплінарної публікації із загальної (єдиної) теорії виробництва.

Друге. Я буду щаслива, якщо моя скромна праця стане у пригоді студентам (адже підручники пишуться насамперед для них!), викладачам, аспірантам і всім, хто цікавиться сучасною мікроекономічною теорією.

Зауваження, побажання, пропозиції можна надсилати за адресою: Україна, 03680, м. Київ, просп. Перемоги, 54/1, Київський національний економічний університет, кафедра стратегії підприємств,

Н. В. Задорожна

Написання підручника або навчального посібника для викладача завжди є підсумком певного етапу його професійної діяльності. Працюючи у Київському національному економічному університеті (КНЕУ) протягом кількох десятиліть, мені довелося поєднувати досліджування проблем формування, функціонування та управління розвитком виробничих систем із викладанням таких дисциплін, як «Організація виробництва», «Управління виробництвом», «Оперативно-виробниче планування» та ін. Нагромаджуваний досвід переконував, що, з одного боку, категорію «виробництво» досить повно вивчено різними науками та висвітлено у відповідній літературі, а з іншого — що необхідна інтеграція знань різних предметних областей в єдину (загальну) теорію виробництва.

Тому, коли КНЕУ було прийнято рішення здійснити постанов­ку курсу «Теорія виробництва», я з радістю взялася за вирішен-
ня цього завдання. Мої сподівання на успіх ґрунтувалися на такому:

по-перше, були нагромаджені знання, досвід і розуміння закономірностей функціонування виробництва в турбулентному зовнішньому середовищі;

по-друге, існували добротний переклад з німецької на російську та українську мови праці Гюнтера Фанделя «Теорія виробництва і витрат» [8], виконаний під проводом і за науковою редакцією професора КНЕУ М. Г. Грещака, а також деяка інша література зі споріднених предметних областей;

по-третє, останні 10 років я викладала курс «Мікроекономіка», пов’язуючи нову для мене область знань з добре освоєною раніше.

У результаті чітко визріла думка, що базові положення сучасної економічної теорії та її гілки — мікроекономіки є складовим елементом методології багатьох теоретичних і прикладних дисциплін економіко-управлінського циклу. Необхідно було встановити взаємозв’язок між основними постулатами мікроекономічної теорії та їх реалізацією в інших дисциплінах і, насамперед, у теорії виробництва.

Зрозуміло, що один дослідник або невелика робоча група не в змозі узагальнити величезний за обсягом і змістом матеріал, нагромаджений людством, і створити єдину теорію виробництва. Напевно, це завдання настільки ж складне, як і створення єдиної теорії поля. Настільки ж складно поставити такий курс, із дотримуванням балансу між поверхневим і глибоким аналізом, концеп­туальною простотою і необхідністю розширення професійних знань та аналітичних можливостей студентів. Тому на кафедрі стратегії підприємств КНЕУ, а саме ця кафедра забезпечує викладання в університеті поряд із багатьма прикладними дисциплінами курсу «Мікроекономіка», було вироблено таку концепцію курсу «Теорія виробництва»: спираючись на положення сучасної мікроекономічної теорії, сформувати у студентів знання про закономірності функціонування виробництва як процесу створення корисності в будь-якій сфері людської діяльності, прищепити їм навички та вміння аналізувати й моделювати комбінаційні взаємозв’язки між елементами виробництва як системи «витрати—випуск», орієнтованої на задоволення потреб ринку.

Виходячи з цих посилок було розроблено програму курсу «Теорія виробництва» та інше методичне забезпечення (разом з асистентом кафедри стратегії підприємств КНЕУ Л. А. Азьмук). Як базовий передбачалося використовувати вже згадуваний підручник Г. Фанделя (у бібліотеці КНЕУ він є в достатній кількості), як додаткову літературу — фрагменти з інших праць.

Перший досвід викладання курсу показав, що на відміну від теоретичних основ організації виробництва, виробничої логістики, економіко-математичного моделювання, глибоко досліджених і досить повно висвітлених у науковій і навчальній літературі, мікроекономічну теорію виробництва навіть у базових західних [3, 6, 11 та ін.], російськомовних [1 та ін.] і вітчизняних підручниках [2, 12, 16 та ін.] подано однією, максимум двома темами. Виявилося, що студенти не в змозі опанувати курс у такій постановці саме через недостатню глибину знань деяких положень сучасної економічної теорії взагалі і мікроекономіки зокрема. Довелося вже у процесі викладання матеріалу під час лекцій переорієнтовуватися, наголошуючи на необхідності поглибленого вивчення концепцій, моделей, інструментарію мікроекономічної теорії виробництва і витрат. Саме це й стало головною причиною введення в навчальні плани підготовки бакалаврів з напряму «Економіка та підприємництво» дисципліни «Мікроекономічна теорія виробництва і витрат» і написання цього посібника.

Мета дисципліни — формування знань про закономірності функціонування виробництва як процесу створення корисності у будь-якій сфері людської діяльності.

Предмет дисципліни — поведінка і механізм прийняття рішень товаровиробником, який прагне досягти своєї мети, функціонуючи в ринковому середовищі та використовуючи обмежені ресурси, що мають альтернативні варіанти застосування.

У пропонованому навчальному посібнику порівняно з існуючою навчальною літературою з курсу «Мікроекономіка» істотно розширено мікроекономічний інструментарій дослідження вироб­ництва як системи «витрати—випуск», поглиблено математичне і графоаналітичне подання базових мікроекономічних концепцій і моделей, наведено результати емпіричних досліджень функцій виробництва і витрат. Структурна побудова навчального посібника традиційна для видань такого роду. Її особливість — «сухий залишок» знань у рубриці «ключові положення» наприкінці кожної із семи тем дисципліни, який має залишитися в «багажі» студента після їх вивчення.

Книгу можна рекомендувати як навчальний посібник не тільки з курсу «Мікроекономічна теорія виробництва і витрат», але і як посібник для вивчення нормативного та поглибленого рівнів дисципліни «Мікроекономіка», а також низки дисциплін теоретичного і прикладного характеру, що базуються на мікроекономічній теорії.

У процесі роботи над посібником деякі загальноприйняті в традиційній мікроекономічній теорії поняття і трактування процесів ефективного функціонування виробництва як ринково-орієнтованої системи «витрати—випуск», були переосмислені, а іноді й по-новому сформульовані. Проте хочу підкреслити, що відчуваю свій неоплатний борг перед економістами класичної, неокласичної і сучасної шкіл, чий внесок у створення і розвиток мікроекономічної теорії важко переоцінити.

Щиро сподіваюся, що не спотворила нічиїх ідей.

Хочу висловити подяку доценту Н. М. Евдокимовій і професору А. П. Наливайку — моїм друзям і колегам. Доля подарувала мені можливість не одне десятиліття вирішувати разом із ними багато професійних задач, а в останні роки бути співавтором нор­мативної програми [23, с. 99—70], навчального посібника [4], іншого навчально-методичного забезпечення курсу «Мікроекономіка». Без їхніх дружніх порад і всілякої підтримки книга не мала б нинішнього змісту, а може, й не була написана взагалі.

І на закінчення ще два зауваження.

Перше. Мені здається, що в ХХІ ст. «Загальна теорія виробництва», що увібрала в себе найважливіші принципи, положення, концепції з різних предметних областей, які вивчають категорію «виробництво», може і має стати самостійною науковою і навчаль­ною дисципліною. У цьому зв’язку, віддаючи свій навчальний посібник «Мікроекономічна теорія виробництва і витрат» на суд читачів, я з великою подякою візьму до уваги всі критичні зауваження і побажання стосовно його змісту, а також пропозиції щодо участі в авторському колективі для створення комплексної міждисциплінарної публікації із загальної (єдиної) теорії виробництва.

Друге. Я буду щаслива, якщо моя скромна праця стане у пригоді студентам (адже підручники пишуться насамперед для них!), викладачам, аспірантам і всім, хто цікавиться сучасною мікроекономічною теорією.

Зауваження, побажання, пропозиції можна надсилати за адресою: Україна, 03680, м. Київ, просп. Перемоги, 54/1, Київський національний економічний університет, кафедра стратегії підприємств,

Н. В. Задорожна