1. Сутність державної інноваційної політики.
К оглавлению1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 1617 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60
Розглянемо важливу тему курсу – система регулювання, стимулювання та оподаткування інноваційних процесів як на рівні держави, так і на рівні підприємства.
Державна інноваційна політика - це сукупність науково-технічних, виробничих, управлінських, фінансово-збутових та інших заходів, пов'язаних з просуванням нової чи поліпшеної продукції на ринок збуту. Інноваційна політика є ширшим поняттям, ніж науково-технічна, яка традиційно пов'язана з вибором пріоритетів у науці та техніці. Інноваційна політика поєднує на; ку, техніку, підприємництво, економіку та управління; охоплю виробництво, банки, науково-технічні кадри.
Розрізняють 4 типи інноваційної політики:
1. Інноваційна політика „технологічного поштовху”. Ц політика пов'язана з визначенням державою пріоритетних напрямів розвитку науки та техніки.
2. Інноваційна політика ринкової орієнтації. Пов'язана використанням ринкового механізму розподілення ресурсів і в бору напрямів розвитку науки та техніки. При цій політиці обмежена роль держави в стимулюванні інноваційної діяльності.
3. Інноваційна політика соціальної орієнтації. Ця політика стосується соціального регулювання наслідків НТП, а процес прийняття рішень базується на соціально-політичних рішеннях, Ця політика ніколи не використовувалась самостійно, але окремі її елементи відображені в розвитку різних країн.
4. Інноваційна політика, яка націлена на зміни економічна структури господарського механізму. Ця політика пов'язана із впливом передової технології на вирішення соціально-економічних проблем, на зміни галузевої структури, на рівень життя.
Розглянемо важливу тему курсу – система регулювання, стимулювання та оподаткування інноваційних процесів як на рівні держави, так і на рівні підприємства.
Державна інноваційна політика - це сукупність науково-технічних, виробничих, управлінських, фінансово-збутових та інших заходів, пов'язаних з просуванням нової чи поліпшеної продукції на ринок збуту. Інноваційна політика є ширшим поняттям, ніж науково-технічна, яка традиційно пов'язана з вибором пріоритетів у науці та техніці. Інноваційна політика поєднує на; ку, техніку, підприємництво, економіку та управління; охоплю виробництво, банки, науково-технічні кадри.
Розрізняють 4 типи інноваційної політики:
1. Інноваційна політика „технологічного поштовху”. Ц політика пов'язана з визначенням державою пріоритетних напрямів розвитку науки та техніки.
2. Інноваційна політика ринкової орієнтації. Пов'язана використанням ринкового механізму розподілення ресурсів і в бору напрямів розвитку науки та техніки. При цій політиці обмежена роль держави в стимулюванні інноваційної діяльності.
3. Інноваційна політика соціальної орієнтації. Ця політика стосується соціального регулювання наслідків НТП, а процес прийняття рішень базується на соціально-політичних рішеннях, Ця політика ніколи не використовувалась самостійно, але окремі її елементи відображені в розвитку різних країн.
4. Інноваційна політика, яка націлена на зміни економічна структури господарського механізму. Ця політика пов'язана із впливом передової технології на вирішення соціально-економічних проблем, на зміни галузевої структури, на рівень життя.