6. Території приоритетного розвитку ВЕЗ.

                        Територія пріоритетного розвитку – це спеціально визначена частина території держави, межі якої, найчастіше зберігаються з межами існуючих адміністративно-територіальних утворень і на якій запроваджується особливий (пільговий) режим інвестиційної діяльності, спрямований на залучення інвестицій та забезпечення соціально-економічного розвитку регіону. Території пріоритетного розвитку (ТПР) створюються для: подолання депресивного характеру господарства; зміни нераціональної галузевої структури; вирішення проблем зайнятості; збереження і відтворення науково-технічного потенціалу; подолання наслідків техногенних і природних катастроф.

            На ТПР формується особливий режим здійснення підприємницької діяльності, який передбачає податкові, митні, валютно-фінансові, організаційні пільги. Причому структура і норми спеціального режиму ТПР встановлюється окремо для кожної території.

            Право на користування пільгами отримують лише ті суб’єкти підприємницької діяльності, які відповідають галузевим пріоритетам, пройшли конкурсний відбір, підписали угоду з уповноваженим органом і прийняли рішення здійснювати узгоджений інвестиційний проект.

            На особливу увагу заслуговує формування науково-технічних зон (НТЗ) різної модифікації. Вони можуть поєднати потенціал конкурентоспроможних національних наукових установ, експериментальних центрів і виробництва.

Реальність розбудови в Україні НТЗ підтверджує:

високий науково-технічний потенціал навчальних і дослідних інститутів, центрів, лабораторій і конструкторських бюро, які виконують перспективні науково-технічні розробки, володіють новітніми технологіями і технічними рішеннями;

досить висока кількість підприємств, здатних реалізувати у виробництві новітні науково-дослідні й конструкторські розробки;

наявність достатньо розвиненої виробничої інфраструктури, яка дає змогу забезпечити виготовлення та доставку до споживачів готової продукції;

забезпеченість територій суб’єктами соціально-культурного призначення, які в цілому створюють необхідні умови для життєдіяльності, відпочинку і творчої роботи наукового, технічного і допоміжного персоналу.

            Державне регулювання діяльності ВЕЗ здійснюють органи державної виконавчої влади України, до компетенції яких входить контроль за додержанням вимог законодавства України на території, де створено ВЕЗ. На всі об’єкти та суб’єкти економічної діяльності поширюється система державних гарантій захисту інвестицій, передбачена законодавством України про інвестиційну діяльність та іноземні інвестиції. Держава гарантує суб’єктам господарської діяльності ВЕЗ право на вивезення прибутків і капіталу, інвестованого у ВЕЗ, за межі ВЕЗ і України. У разі зміни законодавства України з питань оподаткування, інвестиційної діяльності та митного регулювання до суб’єктів ВЕЗ і територій приоритетного розвитку (ТПР) протягом періоду функціонування цієї ВЕЗ або ТПР застосовуються особливості, передбачені Законом, на день їх реєстрації як суб’єктів ВЕЗ або початку реалізації інвестиційного проекту на ТПР.

            На території ВЕЗ та ТПР надаються такі податкові пільги:

Ввізне мито, - звільняється на 5 років ввезення сировини, матеріалів, устаткування, необхідних для реалізації інвестиційних проектів;

Податок на додану вартість,  -  звільняється на 5 років ввезення сировини, матеріалів, устаткування, необхідних для реалізації інвестиційних проектів;

Податок на прибуток – або встановлюється ставка 20% на весь термін реалізації інвестиційного проекту, або звільнення від цього податку в перші 3 роки від дати одержання першого прибутку та оподаткування податком на прибуток у розмірі 50 % від діючої ставки в наступні 3 роки, після чого використовується звичайна ставка;

Збір до фонду зайнятості, - у деяких ВЕЗ і ТПР передбачене звільнення від сплати цього збору на 5 років;

Плата за землю, - у деяких ВЕЗ і ТПР звільнення на термін освоєння земельної ділянки, але не більше 3-х років, у деяких , - не більше 5 років, у деяких такого звільнення не передбачено;

 Акцизний збір, - у більшості ВЕЗ передбачене звільнення від цього збору у випадку експорту, у ТПР такої пільги немає.

            Особливості порядку здійснення аналізу та надання оцінки доцільності впровадження інвестиційних проектів у ВЕЗ  та на ТПР передбачає надання пільг в оподаткуванні, тому перед розглядом та затвердженням цих проектів органом господарського розвитку і управління ВЕЗ вони повинні обов’язково розглядатися органами податкової служби. Готується податковий висновок, який направляється до органу господарського розвитку і управління ВЕЗ, ґрунтується на податковій звітності діючих підприємств і детальному інвестиційному проекті, та містить таку інформацію:

- на скільки проект забезпечує досягнення основної мети створення ВЕЗ або ТПР;

- відповідає чи ні заявлений у інвестиційному проекті вид економічної діяльності приоритетним видам, затвердженим для цієї ВЕЗ або ТПР;

- вид інвестиції та її класифікація, обсяг інвестиції, хто виступає інвестором. Якщо інвестиція у вигляді товарного або фінансового кредиту, то порядок і строки повернення такого кредиту з урахуванням можливого відчуження інвестиції та втрати права на пільгу по податку на прибуток;

- для реалізації цього проекту створюється нове підприємство, чи цей проект буде реалізовуватись на діючому підприємстві;

- очікуваний період отримання першого прибутку;

- які пільги будуть надані в період реалізації цього проекту за видами податків та їх сума;

- якими податковими надходженнями будуть перекриватись втрати від надання пільг;

- якщо проект реалізується на діючому підприємстві, чи має воно заборгованість по платежах до бюджету;

- загальний висновок, - чи може бути ухвалений розглянутий інвестиційний проект з точки зору економічної доцільності та збільшення податкових надходжень у майбутніх періодах.

            Аналіз освоєння інвестицій необхідний для перевірки правильності визначення терміну і суми нарахування амортизації на основні фонди, що модернізуються та реконструюються, також відображається в інвестиційному проекті період можливого отримання першого прибутку і першої пільги по податку на прибуток.

            Наступним етапом податкової експертизи є аналіз потреби підприємства у виробничих площах. У бізнес-плані повинно бути передбачено будівництво, або оренда, або придбання виробничих площ. У разі оренди основних фондів з’ясовуються умови і вигляд оренди: фінансовий або оперативний лізинг, на який термін укладений договір, сума орендної плати (яка в розрахунку прибутку, що підлягає пільгуванню, повинна бути віднесена у валові витрати при оперативному лізингу).

У разі фінансового лізингу підприємство повинно нараховувати амортизацію на основні фонди, що орендуються і відображати в розрахунку прибутку, що підлягає пільгуванню, в розділі „Податковий план”.

Наступний етап податкової експертизи інвестиційного проекту полягає в аналізі розділу „Податковий план”, який включає в себе:

- посилання на законодавчі акти, якими керується підприємство при реалізації проекту;

-  опис передбачуваних пільг і їх розрахунок.

Нарівні з розрахунком податкових пільг у бізнес-план необхідно включати порядок розрахунків і суми надходжень, що планується за період надання пільг всіх інших платежів до бюджету: ПДВ, прибуткового податку з громадян, нарахувань на заробітну плату, плати за землю, за забруднення навколишнього природного середовища, плати за патент, відрахування в державні цільові фонди, за геологорозвідувальні роботи, інші платежі. Аналіз перевищення суми цих донарахувань над сумою пільг, що плануються, говорить про ефективність інвестиційного проекту, що розглядається.  

Питання для перевірки знань

Охарактеризувати ознаки, за якими здійснюється класифікація ВЕЗ.

Розглянути цілі та мету створення ВЕЗ.

Охарактеризувати сутність поняття „територія пріоритетного розвитку”.

Розглянути етапи створення ВЕЗ.

Право використання пільг  податку на додану вартість.

Типові податкові пільги на території ВЕЗ та ТПР.

Податковий висновок та його зміст.

Література: [2, 3, 4, 8, 12, 13, 22, 23, 26, 28, 32, 33, 34, 39]

                        Територія пріоритетного розвитку – це спеціально визначена частина території держави, межі якої, найчастіше зберігаються з межами існуючих адміністративно-територіальних утворень і на якій запроваджується особливий (пільговий) режим інвестиційної діяльності, спрямований на залучення інвестицій та забезпечення соціально-економічного розвитку регіону. Території пріоритетного розвитку (ТПР) створюються для: подолання депресивного характеру господарства; зміни нераціональної галузевої структури; вирішення проблем зайнятості; збереження і відтворення науково-технічного потенціалу; подолання наслідків техногенних і природних катастроф.

            На ТПР формується особливий режим здійснення підприємницької діяльності, який передбачає податкові, митні, валютно-фінансові, організаційні пільги. Причому структура і норми спеціального режиму ТПР встановлюється окремо для кожної території.

            Право на користування пільгами отримують лише ті суб’єкти підприємницької діяльності, які відповідають галузевим пріоритетам, пройшли конкурсний відбір, підписали угоду з уповноваженим органом і прийняли рішення здійснювати узгоджений інвестиційний проект.

            На особливу увагу заслуговує формування науково-технічних зон (НТЗ) різної модифікації. Вони можуть поєднати потенціал конкурентоспроможних національних наукових установ, експериментальних центрів і виробництва.

Реальність розбудови в Україні НТЗ підтверджує:

високий науково-технічний потенціал навчальних і дослідних інститутів, центрів, лабораторій і конструкторських бюро, які виконують перспективні науково-технічні розробки, володіють новітніми технологіями і технічними рішеннями;

досить висока кількість підприємств, здатних реалізувати у виробництві новітні науково-дослідні й конструкторські розробки;

наявність достатньо розвиненої виробничої інфраструктури, яка дає змогу забезпечити виготовлення та доставку до споживачів готової продукції;

забезпеченість територій суб’єктами соціально-культурного призначення, які в цілому створюють необхідні умови для життєдіяльності, відпочинку і творчої роботи наукового, технічного і допоміжного персоналу.

            Державне регулювання діяльності ВЕЗ здійснюють органи державної виконавчої влади України, до компетенції яких входить контроль за додержанням вимог законодавства України на території, де створено ВЕЗ. На всі об’єкти та суб’єкти економічної діяльності поширюється система державних гарантій захисту інвестицій, передбачена законодавством України про інвестиційну діяльність та іноземні інвестиції. Держава гарантує суб’єктам господарської діяльності ВЕЗ право на вивезення прибутків і капіталу, інвестованого у ВЕЗ, за межі ВЕЗ і України. У разі зміни законодавства України з питань оподаткування, інвестиційної діяльності та митного регулювання до суб’єктів ВЕЗ і територій приоритетного розвитку (ТПР) протягом періоду функціонування цієї ВЕЗ або ТПР застосовуються особливості, передбачені Законом, на день їх реєстрації як суб’єктів ВЕЗ або початку реалізації інвестиційного проекту на ТПР.

            На території ВЕЗ та ТПР надаються такі податкові пільги:

Ввізне мито, - звільняється на 5 років ввезення сировини, матеріалів, устаткування, необхідних для реалізації інвестиційних проектів;

Податок на додану вартість,  -  звільняється на 5 років ввезення сировини, матеріалів, устаткування, необхідних для реалізації інвестиційних проектів;

Податок на прибуток – або встановлюється ставка 20% на весь термін реалізації інвестиційного проекту, або звільнення від цього податку в перші 3 роки від дати одержання першого прибутку та оподаткування податком на прибуток у розмірі 50 % від діючої ставки в наступні 3 роки, після чого використовується звичайна ставка;

Збір до фонду зайнятості, - у деяких ВЕЗ і ТПР передбачене звільнення від сплати цього збору на 5 років;

Плата за землю, - у деяких ВЕЗ і ТПР звільнення на термін освоєння земельної ділянки, але не більше 3-х років, у деяких , - не більше 5 років, у деяких такого звільнення не передбачено;

 Акцизний збір, - у більшості ВЕЗ передбачене звільнення від цього збору у випадку експорту, у ТПР такої пільги немає.

            Особливості порядку здійснення аналізу та надання оцінки доцільності впровадження інвестиційних проектів у ВЕЗ  та на ТПР передбачає надання пільг в оподаткуванні, тому перед розглядом та затвердженням цих проектів органом господарського розвитку і управління ВЕЗ вони повинні обов’язково розглядатися органами податкової служби. Готується податковий висновок, який направляється до органу господарського розвитку і управління ВЕЗ, ґрунтується на податковій звітності діючих підприємств і детальному інвестиційному проекті, та містить таку інформацію:

- на скільки проект забезпечує досягнення основної мети створення ВЕЗ або ТПР;

- відповідає чи ні заявлений у інвестиційному проекті вид економічної діяльності приоритетним видам, затвердженим для цієї ВЕЗ або ТПР;

- вид інвестиції та її класифікація, обсяг інвестиції, хто виступає інвестором. Якщо інвестиція у вигляді товарного або фінансового кредиту, то порядок і строки повернення такого кредиту з урахуванням можливого відчуження інвестиції та втрати права на пільгу по податку на прибуток;

- для реалізації цього проекту створюється нове підприємство, чи цей проект буде реалізовуватись на діючому підприємстві;

- очікуваний період отримання першого прибутку;

- які пільги будуть надані в період реалізації цього проекту за видами податків та їх сума;

- якими податковими надходженнями будуть перекриватись втрати від надання пільг;

- якщо проект реалізується на діючому підприємстві, чи має воно заборгованість по платежах до бюджету;

- загальний висновок, - чи може бути ухвалений розглянутий інвестиційний проект з точки зору економічної доцільності та збільшення податкових надходжень у майбутніх періодах.

            Аналіз освоєння інвестицій необхідний для перевірки правильності визначення терміну і суми нарахування амортизації на основні фонди, що модернізуються та реконструюються, також відображається в інвестиційному проекті період можливого отримання першого прибутку і першої пільги по податку на прибуток.

            Наступним етапом податкової експертизи є аналіз потреби підприємства у виробничих площах. У бізнес-плані повинно бути передбачено будівництво, або оренда, або придбання виробничих площ. У разі оренди основних фондів з’ясовуються умови і вигляд оренди: фінансовий або оперативний лізинг, на який термін укладений договір, сума орендної плати (яка в розрахунку прибутку, що підлягає пільгуванню, повинна бути віднесена у валові витрати при оперативному лізингу).

У разі фінансового лізингу підприємство повинно нараховувати амортизацію на основні фонди, що орендуються і відображати в розрахунку прибутку, що підлягає пільгуванню, в розділі „Податковий план”.

Наступний етап податкової експертизи інвестиційного проекту полягає в аналізі розділу „Податковий план”, який включає в себе:

- посилання на законодавчі акти, якими керується підприємство при реалізації проекту;

-  опис передбачуваних пільг і їх розрахунок.

Нарівні з розрахунком податкових пільг у бізнес-план необхідно включати порядок розрахунків і суми надходжень, що планується за період надання пільг всіх інших платежів до бюджету: ПДВ, прибуткового податку з громадян, нарахувань на заробітну плату, плати за землю, за забруднення навколишнього природного середовища, плати за патент, відрахування в державні цільові фонди, за геологорозвідувальні роботи, інші платежі. Аналіз перевищення суми цих донарахувань над сумою пільг, що плануються, говорить про ефективність інвестиційного проекту, що розглядається.  

Питання для перевірки знань

Охарактеризувати ознаки, за якими здійснюється класифікація ВЕЗ.

Розглянути цілі та мету створення ВЕЗ.

Охарактеризувати сутність поняття „територія пріоритетного розвитку”.

Розглянути етапи створення ВЕЗ.

Право використання пільг  податку на додану вартість.

Типові податкові пільги на території ВЕЗ та ТПР.

Податковий висновок та його зміст.

Література: [2, 3, 4, 8, 12, 13, 22, 23, 26, 28, 32, 33, 34, 39]