5.2. Облік надходження основних засобів

Надходження основних засобів на підприємство здійснюється способом:

1) створення за допомогою будівництва (підрядним або господарським способом) і виготовлення власними силами;

2) придбання за грошові кошти;

3) одержання внесків у статутний капітал:

— від резидентів,

— від нерезидентів;

4) переведення з оборотних активів (товарів, готової продукції тощо);

5) безоплатного отримання;

6) одержання в обмін на подібні та неподібні об’єкти;

7) оприбуткування раніше не облікованих на балансі;

8) переведення неправильно зарахованих раніше до складу малоцінних і швидкозношуваних предметів.

Створені та куплені основні засоби зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю, що являє собою фактичну вартість їх створення чи придбання або справедливу вартість за іншими надходженнями, крім переведення з малоцінних предметів. Справедлива вартість визначається на підставі цін ринків України чи цін міжнародних ринків залежно від того, звідки одержано об’єкт основних засобів. Первісна вартість такого об’єкта згідно з пунктом 8, П(С)БО 7 складається з таких витрат:

суми, що сплачують постачальникам активів і підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);

реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються у зв’язку з придбанням (отриманням) прав на об’єкт основних засобів;

суми ввізного мита;

суми непрямих податків у зв’язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству);

витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів;

витрати на установку, монтаж, налагодження основних засобів;

інші витрати, безпосередньо пов’язані з доведенням основних засобів до стану, в якому вони придатні для використання з запланованою метою (транспортно-заготівельні тощо).

Витрати на оплату відсотків за користування кредитом не включаються до первинної вартості основних засобів, придбаних (створених) повністю або частково за рахунок позикового капіталу.

Первісна вартість об’єктів основних засобів, зобов’язання, за які визначені загальною сумою, розраховується розподілом цієї суми пропорційно до справедливої вартості окремого об’єкта основних засобів.

Первісна вартість об’єктів, переведених до основних засобів з оборотних активів, товарів, готової продукції тощо дорівнює їхній собівартості, яка визначається згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку 9 “Запаси” та 16 “Витрати”.

Уведення в експлуатацію придбаних і створених і зарахування іншого надходження основних засобів проводиться згідно з Актом приймання-передання основних засобів типової форми № ОЗ-1, що складається комісією, призначеною наказом керівника підприємства. В Акті вказуються первинна вартість об’єкта, коротка технічна характеристика, місце експлуатації (зразок 5.1—5.2). До нього додається технічна документація об’єкта. Кожному об’єкту основних засобів присвоюється інвентарний номер і відкривається інвентарна картка типової форми № ОЗ-6. Вона є регістром аналітичного обліку.

На однотипні об’єкти невеликої вартості (інструменти, виробничий і господарський інвентар тощо), що надійшли на підприємство в одному місяці та будуть експлуатуватися в одному підрозділі, а також мають однаковий строк корисного
використання, доцільно відкривати одну загальну інвентарну
картку.

Картки основних засобів систематизуються за їхніми класифікаційними групами та місцями експлуатації. Для забезпечення збереження інвентарні картки реєструються в спеціальних описах (ф. № ОЗ-7).

Як уже зазначалося, за місцями використання (знаходження) облік основних засобів ведеться в інвентарних списках
(ф. № ОЗ-9). Щомісячно підсумкові дані інвентарних карток на об’єкти основних засобів, що надійшли на підприємство, заносяться в картки обліку основних засобів (ф. № ОЗ-8), які ведуться в розрізі груп останніх. Ці картки заміняють аналітичні відомості за рахунком 10 “Основні засоби”. Тому їхній загальний підсумок щомісячно зіставляється з підсумком синтетичного обліку даного рахунка. Контроль за збереженням основних засобів забезпечують матеріально відповідальні особи, які ведуть їх облік за інвентарними об’єктами, місцем використання або зберігання.

Витрати на придбання та на створення основних засобів є капітальними інвестиціями та обліковуються на рахунку 15 “Капітальні інвестиції” — на відповідних субрахунках: 151 — “Капітальне будівництво”, 152 — “Придбання (виготовлення) основ­них засобів” та 155 — “Формування основного стада”, на яких формується первісна вартість об’єкта. У випадках, якщо інші надходження основних засобів (безоплатно, внески в статутний капітал, не облікованих, переведення з оборотних активів) не вимагають додаткових витрат з доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання, вони не є капітальними інвестиціями й одразу зараховуються на рахунок 10 “Основні засоби” на відповідні субрахунки.

Згідно з новим планом рахунків методологією обліку не передбачено створення джерел фінансування в разі надходження основних засобів.

Придбані за гроші об’єкти основних засобів, що не вимагають монтажу (транспортні засоби, деякі верстати, вимірювальні прилади, виробничий і господарський інвентар тощо) оприбутковуються на рахунку 152 “Придбання (виготовлення) основних засобів”, а після введення в експлуатацію — на рахунку 10 “Основні засоби” (відповідному субрахунку).

Обладнання, що вимагає монтажу, та будівельні матеріали обліковуються в складі виробничих запасів. Їх придбання в бухгалтерському обліку відображається за дебетом субрахунка 205 “Будівельні матеріали” і за кредитом субрахунка 631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками”. Передання будівельних матеріалів та обладнання для його подальшого монтажу відображається за дебетом субрахунка 151 “Капітальне будівництво” та за кредитом субрахунка 205 “Будівельні матеріали” після підтвердження їх використання і монтажу на об’єктах будівництва.

За підрядного способу будівельно-монтажні роботи виконуються згідно з підрядним договором (контрактом) з оплатою їхньої кошторисної вартості. Підприємство-замовник здійснює облік витрат на капітальні інвестиції, веде розрахунки з підрядниками за виконані та прийняті роботи на основі таких документів первинного обліку: Акт приймання виконаних підрядних робіт (ф. № 2 КБ-2в) та Довідка про вартість виконаних робіт (ф. № КБ-3).

Замовник відображає в обліку вартість виконаних і прийнятих за актами будівельно-монтажних робіт за дебетом субрахунка 151 “Капітальне будівництво” (за сумою оплати) і за кредитом субрахунка 631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками”.

За господарського способу підприємство-забудовник відображає ведення будівництва й монтажних робіт за дебетом субрахунка 151 “Капітальне будівництво” на відповідних аналітичних рахунках створюваних об’єктів за статтями:

вартість обладнання, що потребує монтажу;

прямі матеріальні витрати;

прямі витрати на оплату праці з нарахуваннями на соціальні заходи;

накладні витрати, пов’язані з будівництвом об’єкта;

інші втрати, безпосередньо пов’язані з будівництвом об’єкта (отримання дозволу та відведення будівельного майданчика; пошукові роботи на майданчику; проектні роботи; оплата спеціальних послуг, наприклад, архітекторів, геодезистів тощо).

Узагальненням даних субрахунків рахунка 15 “Капітальні інвестиції” обчислюють фактичну собівартість (інвентарну вартість) завершених будівництвом і придбанням об’єктів. Уведення в експлуатацію кожного об’єкта оформлюється Актом приймання-передачі основних засобів (ф. № ОЗ-1), на основі якого списується вартість капітальних інвестицій на завершені об’єкти, а також здійснюється зарахування останніх на баланс до складу основних засобів.

Приклад відображення в бухгалтерському обліку операцій з придбання об’єктів за гроші підрядним і господарським способом наведено в табл. 5.2.—5.5.

Зарахування об’єктів основних засобів на баланс підприємства-одержувача згідно з п. 10 П(С)БО 7 та п. 6 П(С)БО 7 здійснюється за справедливою вартістю, визнаною та погодженою засновниками (учасниками), що також визначають період їх корисного використання, ліквідаційну вартість і метод нарахування амортизації.

Приймання об’єкта від підприємства-інвестора, яке його передає, здійснюється на основі накладних та акту приймання-передачі основних засобів (типова форма № ОЗ-1), з подальшим присвоєнням йому інвентарного номера та заведенням інвентарної картки типової форми № ОЗ-6, яка є регістром аналітичного обліку.

Амортизацію в бухгалтерському обліку починають нараховувати за методом, передбаченим обліковою політикою підприємства, з наступного місяця після введення в експлуатацію об’єкта.

Згідно з Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств” (п. 4.2.5) вартість одержаних внесків основними фондами не включається до валового доходу; згідно з Законом України “Про податок на додану вартість” не виникає і податкового зобов’язання.

Одержаний об’єкт включає вартість податку на додану вартість, який не підлягає відшкодуванню як податковий кредит.

Облік внеску резидентом наведено в табл. 5.2.

Таблиця 5.2

ОБЛІК ПРИДБАННЯ ОБ’ЄКТІВ
ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ ЗА ГРОШОВІ КОШТИ

Таблиця 5.3

ОБЛІК БУДІВНИЦТВА ОБ’ЄКТА ПІДРЯДНИМ СПОСОБОМ

Таблиця 5.4

ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ ІЗ БУДІВНИЦТВА ОБ’ЄКТА
ВИРОБНИЧОГО ПРИЗНАЧЕННЯ ГОСПОДАРСЬКИМ СПОСОБОМ

Таблиця 5.5

ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З ВНЕСЕННЯ ОБ’ЄКТА
РЕЗИДЕНТОМ ДО СТАТУТНОГО КАПІТАЛУ

Примітка: Чергове поповнення статутного капіталу основними засобами відображається такими самим бухгалтерськими записами.

Згідно з Законом України “Про режим іноземного інвестування” від 19.03.96 р. № 93/96-ВР:

внески можуть здійснювати іноземні юридичні та фізичні особи, іноземні держави, міжнародні урядові й неурядові організації та інші іноземні суб’єкти інвестиційної діяльності, визнані такими відповідно до законодавства України;

оцінка внесків здійснюється в іноземній конвертованій валюті за домовленістю сторін на підставі цін міжнародних ринків або ринку України;

розмір іноземної інвестиції фіксують в установчому договорі, де статутний капітал відображають і в іноземній валюті, і з перерахуванням в гривні за офіційним курсом НБУ на дату здійснення установчих документів.

У бухгалтерському обліку внесені нерезидентом основні засоби зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю, якою згідно з пунктом 10 П(С)БО 7 “Основні засоби” є погоджена засновниками (учасниками) справедлива вартість, тобто зафіксована в установчих документах на дату їх підписання і визначена в порядку вищевказаного Закону № 93 (стаття 5).

Інші витрати підприємства, пов’язані з одержанням таких основних засобів (митні збори, доставка), не включаються в бухгалтерському обліку в їх первісну вартість і є витратами на здійснення фінансової діяльності, бо підприємство емітує корпора­тивні права та одержує основні засоби. У результаті збільшується його власний капітал на вартість основних засобів рівної вартості корпоративних прав.

Документами на зарахування основних засобів від нерезидента на баланс підприємства будуть:

1) вантажно-митна декларація;

2) акт приймання-передачі основних засобів;

3) інвентарна картка (типова форма № 03-6) як регістр аналітичного обліку. Вартість одержаних внесків основними засобами в статутний капітал підприємства як пряма інвестиція не включається до його валового доходу згідно з підпунктом 4.2.5 статті 4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”. Відповід­но до підпункту 3.2.8 статті 3 Закону України “Про ПДВ”
основні фонди, які ввозяться як внески до статутного фонду, звільнені від ПДВ. Оскільки вартість внеску основними засобами відображається за валютним курсом на дату реєстрації установчих документів, то курсові різниці за цими операціями не визначаються. Також витрати, пов’язані з одержанням (митні збори, транспортні) як витрати фінансової діяльності, відносяться на рахунок 952 “Інші фінансові витрати” і не включаються у валові витрати.

Порядок відображення одержаного від нерезидента внеску основними засобами в статутний капітал підприємства наведено на таблиці № 5.6.

Визначена установчими документами сума внеску іноземного інвестора до статутного капіталу українського підприємства основними засобами в розмірі 15 000 доларів США. Курс НБУ на дату підписання установчих документів був 5,30 грн за 1 долар США. Ставка ввізного мита — 2 %.
У гривневому еквіваленті інвестиційна сума становить:

15 000 дол. США × 5,30 грн = 79 500 грн.

Під час митного оформлення основних засобів українське підприємство видало вексель на суму ввізного мита:

(15 000 дол. США × 5,30 грн) · 2 % : 5,30 грн = 300 дол. США.

Таблиця 5.6

Якщо підприємство переводить готову продукцію до складу основних засобів, то їхня первинна вартість повинна дорівнювати собівартості таких запасів (п. 11, П(С)БО 7). Остання визначається згідно з П(С)БО 9 “Запаси” і П(С)БО 16 “Витрати”, що в бухгалтерському обліку відображається записом:

Дебет 10 “Основні засоби”

Кредит 26 “Готова продукція”, 28 “Товари” і т. д.

У разі встановлення раніше невірного зарахування основних засобів до складу малоцінних і швидкозношуваних предметів:

якщо вони обліковувалися на рахунку 112 “Малоцінні необоротні матеріальні активи”: 1) Дебет 10 “Основні засоби”

Кредит 112 “Малоцінні необоротні матеріальні активи” і

2) Дебет 132 “Знос інших необоротних матеріальних активів”

Кредит 131 “Знос основних засобів”;

якщо вони обліковувалися на рахунку 22 “Малоцінні і швидкозношувані предмети”:

Дебет 10 “Основні засоби”

Кредит 22 “Малоцінні і швидкозношувані предмети”.

Безоплатне надходження основних засобів може бути як від сторонніх підприємств і організацій, так і за рахунок раніше не облікованих і виявлених (вибірковими перевірками чи інвентаризацією) на своєму підприємстві.

Документами на їх оприбуткування є накладні та акти приймання-передачі основних засобів.

Згідно з пунктом 10 П(С)БО 7 при безоплатному отриманні основних засобів первісною вартістю є їхня справедлива вартість на дату отримання, і це відображається бухгалтерським записом:

Дт 10 “Основні засоби” — 40 000 грн

Кт 424 “Безоплатно одержані необоротні активи” — 40 000 грн.

Якщо в актах приймання-передачі вказується встановлена комісією сума зносу, то це відображається бухгалтерським записом:

Дт 131 “Знос основних засобів” —10 000 грн

Кт 10 “Основні засоби” — 10 000 грн.

Здійснені при цьому додаткові витрати на транспортування та підготовку об’єкта до експлуатації також включаються до його первісної вартості через рахунок 15 “Капітальні інвес-
тиції”.

Основні засоби на підприємство можуть надходити і способом обміну (бартеру) як на основні засоби, так і на інші активи (запаси, цінні папери тощо).

Обмін може здійснюватися на подібні їм основні засоби або запаси, цінні папери, які є неподібними активами. Первісна вартість об’єкта основних засобів визначається згідно з П(С)БО № 7 “Основні засоби” залежно від того, якими саме активами — подібними чи неподібними об’єктами — здійснюється обмін.

Приклад обліку обміну (бартеру) основних засобів на інші неподібні активи, запаси наведено нижче в таблиці 5.6.1.

Таблиця 5.6.1

ОБЛІК ОТРИМАННЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ В ОБМІН НА НЕПОДІБНІ ОБ’ЄКТИ

Надходження основних засобів на підприємство здійснюється способом:

1) створення за допомогою будівництва (підрядним або господарським способом) і виготовлення власними силами;

2) придбання за грошові кошти;

3) одержання внесків у статутний капітал:

— від резидентів,

— від нерезидентів;

4) переведення з оборотних активів (товарів, готової продукції тощо);

5) безоплатного отримання;

6) одержання в обмін на подібні та неподібні об’єкти;

7) оприбуткування раніше не облікованих на балансі;

8) переведення неправильно зарахованих раніше до складу малоцінних і швидкозношуваних предметів.

Створені та куплені основні засоби зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю, що являє собою фактичну вартість їх створення чи придбання або справедливу вартість за іншими надходженнями, крім переведення з малоцінних предметів. Справедлива вартість визначається на підставі цін ринків України чи цін міжнародних ринків залежно від того, звідки одержано об’єкт основних засобів. Первісна вартість такого об’єкта згідно з пунктом 8, П(С)БО 7 складається з таких витрат:

суми, що сплачують постачальникам активів і підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);

реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються у зв’язку з придбанням (отриманням) прав на об’єкт основних засобів;

суми ввізного мита;

суми непрямих податків у зв’язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству);

витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів;

витрати на установку, монтаж, налагодження основних засобів;

інші витрати, безпосередньо пов’язані з доведенням основних засобів до стану, в якому вони придатні для використання з запланованою метою (транспортно-заготівельні тощо).

Витрати на оплату відсотків за користування кредитом не включаються до первинної вартості основних засобів, придбаних (створених) повністю або частково за рахунок позикового капіталу.

Первісна вартість об’єктів основних засобів, зобов’язання, за які визначені загальною сумою, розраховується розподілом цієї суми пропорційно до справедливої вартості окремого об’єкта основних засобів.

Первісна вартість об’єктів, переведених до основних засобів з оборотних активів, товарів, готової продукції тощо дорівнює їхній собівартості, яка визначається згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку 9 “Запаси” та 16 “Витрати”.

Уведення в експлуатацію придбаних і створених і зарахування іншого надходження основних засобів проводиться згідно з Актом приймання-передання основних засобів типової форми № ОЗ-1, що складається комісією, призначеною наказом керівника підприємства. В Акті вказуються первинна вартість об’єкта, коротка технічна характеристика, місце експлуатації (зразок 5.1—5.2). До нього додається технічна документація об’єкта. Кожному об’єкту основних засобів присвоюється інвентарний номер і відкривається інвентарна картка типової форми № ОЗ-6. Вона є регістром аналітичного обліку.

На однотипні об’єкти невеликої вартості (інструменти, виробничий і господарський інвентар тощо), що надійшли на підприємство в одному місяці та будуть експлуатуватися в одному підрозділі, а також мають однаковий строк корисного
використання, доцільно відкривати одну загальну інвентарну
картку.

Картки основних засобів систематизуються за їхніми класифікаційними групами та місцями експлуатації. Для забезпечення збереження інвентарні картки реєструються в спеціальних описах (ф. № ОЗ-7).

Як уже зазначалося, за місцями використання (знаходження) облік основних засобів ведеться в інвентарних списках
(ф. № ОЗ-9). Щомісячно підсумкові дані інвентарних карток на об’єкти основних засобів, що надійшли на підприємство, заносяться в картки обліку основних засобів (ф. № ОЗ-8), які ведуться в розрізі груп останніх. Ці картки заміняють аналітичні відомості за рахунком 10 “Основні засоби”. Тому їхній загальний підсумок щомісячно зіставляється з підсумком синтетичного обліку даного рахунка. Контроль за збереженням основних засобів забезпечують матеріально відповідальні особи, які ведуть їх облік за інвентарними об’єктами, місцем використання або зберігання.

Витрати на придбання та на створення основних засобів є капітальними інвестиціями та обліковуються на рахунку 15 “Капітальні інвестиції” — на відповідних субрахунках: 151 — “Капітальне будівництво”, 152 — “Придбання (виготовлення) основ­них засобів” та 155 — “Формування основного стада”, на яких формується первісна вартість об’єкта. У випадках, якщо інші надходження основних засобів (безоплатно, внески в статутний капітал, не облікованих, переведення з оборотних активів) не вимагають додаткових витрат з доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання, вони не є капітальними інвестиціями й одразу зараховуються на рахунок 10 “Основні засоби” на відповідні субрахунки.

Згідно з новим планом рахунків методологією обліку не передбачено створення джерел фінансування в разі надходження основних засобів.

Придбані за гроші об’єкти основних засобів, що не вимагають монтажу (транспортні засоби, деякі верстати, вимірювальні прилади, виробничий і господарський інвентар тощо) оприбутковуються на рахунку 152 “Придбання (виготовлення) основних засобів”, а після введення в експлуатацію — на рахунку 10 “Основні засоби” (відповідному субрахунку).

Обладнання, що вимагає монтажу, та будівельні матеріали обліковуються в складі виробничих запасів. Їх придбання в бухгалтерському обліку відображається за дебетом субрахунка 205 “Будівельні матеріали” і за кредитом субрахунка 631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками”. Передання будівельних матеріалів та обладнання для його подальшого монтажу відображається за дебетом субрахунка 151 “Капітальне будівництво” та за кредитом субрахунка 205 “Будівельні матеріали” після підтвердження їх використання і монтажу на об’єктах будівництва.

За підрядного способу будівельно-монтажні роботи виконуються згідно з підрядним договором (контрактом) з оплатою їхньої кошторисної вартості. Підприємство-замовник здійснює облік витрат на капітальні інвестиції, веде розрахунки з підрядниками за виконані та прийняті роботи на основі таких документів первинного обліку: Акт приймання виконаних підрядних робіт (ф. № 2 КБ-2в) та Довідка про вартість виконаних робіт (ф. № КБ-3).

Замовник відображає в обліку вартість виконаних і прийнятих за актами будівельно-монтажних робіт за дебетом субрахунка 151 “Капітальне будівництво” (за сумою оплати) і за кредитом субрахунка 631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками”.

За господарського способу підприємство-забудовник відображає ведення будівництва й монтажних робіт за дебетом субрахунка 151 “Капітальне будівництво” на відповідних аналітичних рахунках створюваних об’єктів за статтями:

вартість обладнання, що потребує монтажу;

прямі матеріальні витрати;

прямі витрати на оплату праці з нарахуваннями на соціальні заходи;

накладні витрати, пов’язані з будівництвом об’єкта;

інші втрати, безпосередньо пов’язані з будівництвом об’єкта (отримання дозволу та відведення будівельного майданчика; пошукові роботи на майданчику; проектні роботи; оплата спеціальних послуг, наприклад, архітекторів, геодезистів тощо).

Узагальненням даних субрахунків рахунка 15 “Капітальні інвестиції” обчислюють фактичну собівартість (інвентарну вартість) завершених будівництвом і придбанням об’єктів. Уведення в експлуатацію кожного об’єкта оформлюється Актом приймання-передачі основних засобів (ф. № ОЗ-1), на основі якого списується вартість капітальних інвестицій на завершені об’єкти, а також здійснюється зарахування останніх на баланс до складу основних засобів.

Приклад відображення в бухгалтерському обліку операцій з придбання об’єктів за гроші підрядним і господарським способом наведено в табл. 5.2.—5.5.

Зарахування об’єктів основних засобів на баланс підприємства-одержувача згідно з п. 10 П(С)БО 7 та п. 6 П(С)БО 7 здійснюється за справедливою вартістю, визнаною та погодженою засновниками (учасниками), що також визначають період їх корисного використання, ліквідаційну вартість і метод нарахування амортизації.

Приймання об’єкта від підприємства-інвестора, яке його передає, здійснюється на основі накладних та акту приймання-передачі основних засобів (типова форма № ОЗ-1), з подальшим присвоєнням йому інвентарного номера та заведенням інвентарної картки типової форми № ОЗ-6, яка є регістром аналітичного обліку.

Амортизацію в бухгалтерському обліку починають нараховувати за методом, передбаченим обліковою політикою підприємства, з наступного місяця після введення в експлуатацію об’єкта.

Згідно з Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств” (п. 4.2.5) вартість одержаних внесків основними фондами не включається до валового доходу; згідно з Законом України “Про податок на додану вартість” не виникає і податкового зобов’язання.

Одержаний об’єкт включає вартість податку на додану вартість, який не підлягає відшкодуванню як податковий кредит.

Облік внеску резидентом наведено в табл. 5.2.

Таблиця 5.2

ОБЛІК ПРИДБАННЯ ОБ’ЄКТІВ
ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ ЗА ГРОШОВІ КОШТИ

Таблиця 5.3

ОБЛІК БУДІВНИЦТВА ОБ’ЄКТА ПІДРЯДНИМ СПОСОБОМ

Таблиця 5.4

ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ ІЗ БУДІВНИЦТВА ОБ’ЄКТА
ВИРОБНИЧОГО ПРИЗНАЧЕННЯ ГОСПОДАРСЬКИМ СПОСОБОМ

Таблиця 5.5

ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З ВНЕСЕННЯ ОБ’ЄКТА
РЕЗИДЕНТОМ ДО СТАТУТНОГО КАПІТАЛУ

Примітка: Чергове поповнення статутного капіталу основними засобами відображається такими самим бухгалтерськими записами.

Згідно з Законом України “Про режим іноземного інвестування” від 19.03.96 р. № 93/96-ВР:

внески можуть здійснювати іноземні юридичні та фізичні особи, іноземні держави, міжнародні урядові й неурядові організації та інші іноземні суб’єкти інвестиційної діяльності, визнані такими відповідно до законодавства України;

оцінка внесків здійснюється в іноземній конвертованій валюті за домовленістю сторін на підставі цін міжнародних ринків або ринку України;

розмір іноземної інвестиції фіксують в установчому договорі, де статутний капітал відображають і в іноземній валюті, і з перерахуванням в гривні за офіційним курсом НБУ на дату здійснення установчих документів.

У бухгалтерському обліку внесені нерезидентом основні засоби зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю, якою згідно з пунктом 10 П(С)БО 7 “Основні засоби” є погоджена засновниками (учасниками) справедлива вартість, тобто зафіксована в установчих документах на дату їх підписання і визначена в порядку вищевказаного Закону № 93 (стаття 5).

Інші витрати підприємства, пов’язані з одержанням таких основних засобів (митні збори, доставка), не включаються в бухгалтерському обліку в їх первісну вартість і є витратами на здійснення фінансової діяльності, бо підприємство емітує корпора­тивні права та одержує основні засоби. У результаті збільшується його власний капітал на вартість основних засобів рівної вартості корпоративних прав.

Документами на зарахування основних засобів від нерезидента на баланс підприємства будуть:

1) вантажно-митна декларація;

2) акт приймання-передачі основних засобів;

3) інвентарна картка (типова форма № 03-6) як регістр аналітичного обліку. Вартість одержаних внесків основними засобами в статутний капітал підприємства як пряма інвестиція не включається до його валового доходу згідно з підпунктом 4.2.5 статті 4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”. Відповід­но до підпункту 3.2.8 статті 3 Закону України “Про ПДВ”
основні фонди, які ввозяться як внески до статутного фонду, звільнені від ПДВ. Оскільки вартість внеску основними засобами відображається за валютним курсом на дату реєстрації установчих документів, то курсові різниці за цими операціями не визначаються. Також витрати, пов’язані з одержанням (митні збори, транспортні) як витрати фінансової діяльності, відносяться на рахунок 952 “Інші фінансові витрати” і не включаються у валові витрати.

Порядок відображення одержаного від нерезидента внеску основними засобами в статутний капітал підприємства наведено на таблиці № 5.6.

Визначена установчими документами сума внеску іноземного інвестора до статутного капіталу українського підприємства основними засобами в розмірі 15 000 доларів США. Курс НБУ на дату підписання установчих документів був 5,30 грн за 1 долар США. Ставка ввізного мита — 2 %.
У гривневому еквіваленті інвестиційна сума становить:

15 000 дол. США × 5,30 грн = 79 500 грн.

Під час митного оформлення основних засобів українське підприємство видало вексель на суму ввізного мита:

(15 000 дол. США × 5,30 грн) · 2 % : 5,30 грн = 300 дол. США.

Таблиця 5.6

Якщо підприємство переводить готову продукцію до складу основних засобів, то їхня первинна вартість повинна дорівнювати собівартості таких запасів (п. 11, П(С)БО 7). Остання визначається згідно з П(С)БО 9 “Запаси” і П(С)БО 16 “Витрати”, що в бухгалтерському обліку відображається записом:

Дебет 10 “Основні засоби”

Кредит 26 “Готова продукція”, 28 “Товари” і т. д.

У разі встановлення раніше невірного зарахування основних засобів до складу малоцінних і швидкозношуваних предметів:

якщо вони обліковувалися на рахунку 112 “Малоцінні необоротні матеріальні активи”: 1) Дебет 10 “Основні засоби”

Кредит 112 “Малоцінні необоротні матеріальні активи” і

2) Дебет 132 “Знос інших необоротних матеріальних активів”

Кредит 131 “Знос основних засобів”;

якщо вони обліковувалися на рахунку 22 “Малоцінні і швидкозношувані предмети”:

Дебет 10 “Основні засоби”

Кредит 22 “Малоцінні і швидкозношувані предмети”.

Безоплатне надходження основних засобів може бути як від сторонніх підприємств і організацій, так і за рахунок раніше не облікованих і виявлених (вибірковими перевірками чи інвентаризацією) на своєму підприємстві.

Документами на їх оприбуткування є накладні та акти приймання-передачі основних засобів.

Згідно з пунктом 10 П(С)БО 7 при безоплатному отриманні основних засобів первісною вартістю є їхня справедлива вартість на дату отримання, і це відображається бухгалтерським записом:

Дт 10 “Основні засоби” — 40 000 грн

Кт 424 “Безоплатно одержані необоротні активи” — 40 000 грн.

Якщо в актах приймання-передачі вказується встановлена комісією сума зносу, то це відображається бухгалтерським записом:

Дт 131 “Знос основних засобів” —10 000 грн

Кт 10 “Основні засоби” — 10 000 грн.

Здійснені при цьому додаткові витрати на транспортування та підготовку об’єкта до експлуатації також включаються до його первісної вартості через рахунок 15 “Капітальні інвес-
тиції”.

Основні засоби на підприємство можуть надходити і способом обміну (бартеру) як на основні засоби, так і на інші активи (запаси, цінні папери тощо).

Обмін може здійснюватися на подібні їм основні засоби або запаси, цінні папери, які є неподібними активами. Первісна вартість об’єкта основних засобів визначається згідно з П(С)БО № 7 “Основні засоби” залежно від того, якими саме активами — подібними чи неподібними об’єктами — здійснюється обмін.

Приклад обліку обміну (бартеру) основних засобів на інші неподібні активи, запаси наведено нижче в таблиці 5.6.1.

Таблиця 5.6.1

ОБЛІК ОТРИМАННЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ В ОБМІН НА НЕПОДІБНІ ОБ’ЄКТИ