5.3. Облік амортизації основних засобів

К оглавлению1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 

Порядок бухгалтерського обліку нарахування амортизації регламентується “Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку” 7 П(С)БО 7, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р. № 92 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 р. за № 288/4509.

Об’єктами для нарахування амортизації є основні засоби підприємств і організацій, що перебувають на їхньому балансі: виробничі, невиробничі, безкоштовно отримані. Амортизація нараховується також щодо незакінчених або неоформлених актами приймання об’єктів будівництва, які перебувають в експлуатації в тих організаціях, котрим ці об’єкти будуть передані, а також з витрат на корінне поліпшення земель, не пов’язаних зі створенням споруд.

Нарахування амортизації здійснюється щомісячно за кожним об’єктом окремо протягом строку корисного використання (експлуатації) об’єкта, встановленого самостійно підприємством у разі визнання цього об’єкта активом (під час зарахування на баланс) і припиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.

Не призупиняється нарахування амортизації під час ремонтів і простоїв, а також щодо тих засобів, що перебувають в резерві на складі.

Строк корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів переглядається в разі зміни очікуваних економічних вигод від його використання. Амортизується первісна вартість кожного об’єкта основних засобів з урахуванням поліпшень, які привели до зростання економічних вигод від використання об’єкта. Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому цей об’єкт став придатним для користування, і припиняється, починаючи з місяця, наступного за місяцем його вибуття.

Щодо незакінчених або не оформлених актами приймання об’єктів капітального будівництва або їхніх частин, що експлуатуються тими підприємствами, котрим вони будуть передані в основні засоби, амортизація нараховується в загальному порядку — з 1-го числа місяця, наступного за місяцем введення в експлуатацію. Підставою для нарахування є довідка про вартість цих об’єктів або їхніх частин за даними обліку капітальних інвестицій.

Після оформлення актами введення в дію цих об’єктів і зарахування їх до складу основних засобів здійснюється уточнення раніше нарахованих сум амортизації з відповідним відображенням в обліку.

Основні засоби, передані в оперативну оренду, продовжують обліковуватися в орендодавця з нарахуванням останнім амортизації.

За основними засобами, переданими у фінансову оренду, амортизацію нараховує орендатор за узгодженим з орендодавцем методом.

Метод амортизації згідно п. З 28 П(С)БО 7 обирається підприємством самостійно з урахуванням очікуваного способу отримання економічних вигід від його користування. Метод переглядається в разі змін означеного способу. Нарахування амортизації за новим методом починається з місяця, наступного за місяцем прийняття рішення про зміну методу амортизації.

Підприємство самостійно визначає строк корисного використання об’єкта основних засобів, ураховуючи такі фактори:

передбачуване використання об’єкта з урахуванням очікуваної потужності або продуктивності;

очікуваний фізичний або моральний знос;

правові або подібні обмеження на використання активу, наприклад, закінчення оренди цього активу.

Амортизація основних засобів (крім інших необоротних матеріальних активів), як установлено п. 26 П(С)БО 7, нараховується з застосуванням таких методів:

Прямолінійний, за яким річна сума амортизації визначається діленням первісної вартості об’єкта на очікуваний термін корисного використання (приклад № 1);

Зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається множенням відсотка амортизації на залишкову вартість об’єкта. Річний відсоток амортизації визначається за формулою:

де п — кількість років корисного використання об’єкта (приклад № 2);

Прискорений метод, за яким річна сума амортизації визначається множенням залишкової вартості об’єкта на початок звітного року та річної норми амортизації (яка обчислюється, виходячи зі строку корисного використання об’єкта), що подвоюється (приклад № 3);

Кумулятивний метод, за яким річна сума амортизації визначається множенням первісної вартості об’єкта (за мінусом ліквідаційної) на кумулятивний коефіцієнт, який розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця очікуваного терміну використання об’єкта, на суму років його корисного використання (приклад № 4);

Виробничий метод, за яким місячна сума амортизації визначається множенням фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації. Вона обчислюється діленням первісної вартості (за вирахуванням ліквідаційної) на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об’єкта основних засобів (приклад № 5).

За прямолінійним методом вартість об’єкта, що амортизується, рівномірно списується (розподіляється) протягом строку його служби. При цьому річна норма та річна сума амортизації залишаються постійними на весь строк корисної служби об’єкта, накопичена амортизація збільшується, а балансова вартість об’єкта зменшується.

Первісна вартість вантажного автомобіля —
10 000 грн.

Очікуваний строк служби — 5 років.

Ліквідаційна вартість автомобіля у вигляді матеріалів — 1000 грн.

Визначимо вартість об’єкта, що амортизується, і суму амортизації.

Отже, норма амортизації за рік становитиме: (1800 : 9000) ´
 ´ 100 % = 20 % щорічно.

Нарахування амортизації за прямолінійним методом протягом п’яти років можна відобразити так, як це показано в табл. 5.7.

Таблиця 5.7

Роки

Первісна
вартість

Річна сума
амортизації

Накопичений
знос

Залишкова
вартість

1

10 000

1800

1800

8200

2

10 000

1800

3600

6400

3

10 000

1800

5400

4600

4

10 000

1800

7200

2800

5

10 000

1800

9000

1000

Метод зменшення залишкової вартості полягає у визначенні річної суми амортизації об’єкта основних засобів, виходячи з залишкової вартості такого об’єкта на початок звітного року. Сума амортизаційних відрахувань визначається способом множення залишкової вартості об’єкта основних засобів на річну норму амортизації:

А =ЗВ · На,

де А — сума амортизаційних відрахувань;

ЗВ — залишкова вартість об’єкта основних засобів;

На — річна норма амортизації.

Річну норму амортизації підприємство визначає самостійно за такою формулою:

де На — річна норма амортизації;

н — термін корисного використання об’єкта основних засобів, років;

ЛВ — ліквідаційна вартість об’єкта основних засобів;

ПВ — первісна вартість об’єкта основних засобів.

Цю формулу можна довести до такого вигляду:

На = 1 – (ЛВ : ПВ) 1/н.

У перший рік експлуатації об’єкта основних засобів базою для нарахування амортизації такого об’єкта буде його первісна вартість.

За даними попереднього прикладу, норма амортизації вантажного автомобіля становитиме:

1 – (1000 : 10 000)1/5 = 1 – 0,631 = 0,369.

Отримаємо розрахунок амортизаційних відрахувань у розрізі років (табл. 5.8).

Таблиця 5.8

Роки

Первісна
вартість

Річна
сума амортизації

Накопичений
знос

Залишкова
вартість

1

2

3

4

5

1

2

3 = 5 × На

4

5 = 2 – 4

1

10 000

10 000 × 0,369 = 3690

3690

6310

2

10 000

6310 × 0,369 = 2328

6018

3982

3

10 000

3982 × 0,369 = 1469

7487

251З

4

10 000

2513 × 0,369 = 927

8414

1586

5

10 000

586*

9000

1000

* За останній рік експлуатації сума амортизації коригується.

Метод прискореного зменшення залишкової вартості базується на тому, що корисність і продуктивність основних засобів у перші періоди використання є значно вищими, ніж у наступні. Норма амортизації застосовується не до вартості, що амортизується, а до балансової (залишкової) вартості об’єкта на кінець попереднього періоду. Фіксована норма амортизації вважається рівною річній нормі амортизації за прямолінійним методом, помноженій на коефіцієнт прискорення, який, як правило, дорівнює двом.

За рівномірним методом норма амортизації вантажного автомобіля на рік становила 20 %. Обчислимо суму амортизаційних відрахувань за методом прискореного зменшення залишкової вартості при подвійній нормі амортизації — 40 %. Фіксована ставка в 40 % відноситься до залишкової вартості в кінці кожного року (табл. 5.9).

Таблиця 5.9

Роки

Первісна
вартість

Річна сума амортизації

Накопичений знос

Залишкова вартість

1

2

3

4

5

1

2

3 = 5 × На

4

5 = 2 – 4

2

10 000

40% × 10 000 грн = 4000

4000

6000

3

10 000

40% × 6000 грн = 2400

6400

3600

4

10 000

40% × 3600 грн =1440

7840

2160

5

10 000

40% × 2160 грн = 864

8704

1296

6

10 000

296*

9000

1000

* Сума амортизації за останній рік експлуатації обмежується величиною, що необхідна для зменшення залишкової вартості.

Кумулятивний метод визначається сумою років строку служби відповідного об’єкта за допомогою коефіцієнтів, у чисельнику яких зазначаються роки, що залишаються до кінця строку служби об’єкта (у зворотному порядку), а в знаменнику — загальна сума років експлуатації. Перемноживши кожний дріб на вартість об’єкта, що амортизується, визначають суму аморти-
зації.

Обчислимо суму амортизації для вантажного автомобіля, строк корисної служби якого 5 років.

Сума чисел — років експлуатації автомобіля становитиме 15:

1 + 2 + 3 + 4 + 5 = 15.

Сума амортизаційних відрахувань за кумулятивним методом у цьому випадку виглядатиме так, як показано і табл. 5.10.

Таблиця 5.10

Роки

Первісна
вартість

Вартість, яка амортизується

Коефіцієнт

Річна сума
амортизації

Накопичений знос

Залишкова вартість

1

2

3

4

5

6

7

1

2

3

4

5 = 3 × 4

6

7 = 2 – 6

1

10 000

9000

5 : 15 = 0,33

2970

2970

7030

2

10 000

9000

4 : 15 = 0,27

2430

5400

4600

3

10 000

9000

3 : 15 = 0,20

1800

7200

2800

4

10 000

9000

2 : 15 = 0,13

1170

8370

1630

5

10 000

9000

1 : 15 = 0,07

630

9000

1000

 

Виробничий метод заснований на передбаченні, що функціональна корисність об’єкта залежить не від часу, а від результатів його використання. При цьому строк корисної служби визначається кількістю продукції та обсягом послуг, які підприємство планує виготовити або надати з використанням об’єкта. При застосуванні цього методу амортизація розраховується способом розподілу вартості об’єкта, що амортизується, прямо пропорційно кількості продукції (обсягу послуг), яку підприємство очікує виготовити за відповідні періоди протягом строку його корисної служби.

Плановий випуск продукції — 50 000 одиниць. Виробнича ставка амортизації вантажного автомобіля (див. попередній приклад) визначається так:

Якщо передбачити, що за перший рік випуск продукції становитиме 10 000, за другий — 11 000, за третій — 10 100, за четвертий — 9000 і за п’ятий — 9900 од., то нарахування амортизації за виробничим методом протягом п’яти років можна відобразити оформленням (табл. 5.11).

Таблиця 5.11

Роки

Первісна
вартість

Випуск продукції, од.

Річна сума
амортизації

Накопичений знос

Залишкова вартість

1

2

3

4

5

6

1

2

3

4 = 3 × Коеф.

5

6 = 2 – 5

1

10 000

10 000

1800

1800

8200

2

10 000

11 000

1980

3780

6220

3

10 000

10 100

1818

5598

4402

4

10 000

9000

1620

7218

2782

5

10 000

9900

1782

9000

1000

Якщо компоненти основних засобів мають різні строки технічного використання, відмінні від терміну корисного використання активу в цілому, то можуть застосовуватися різні норми та методи амортизації цих компонентів. Наприклад, літак та його двигуни повинні розглядатись як окремі суб’єкти, які амортизуються, якщо вони мають різні строки корисного використання.

Метод амортизації основного засобу переглядається, якщо відбулися суттєві зміни в очікуваному способі надходження економічних вигод від використання цих активів.

Необхідність зміни методу амортизації може бути пов’язана, наприклад, із прискоренням морального старіння обладнання через появу на ринку нового виду обладнання, яке здатне ефективніше виконувати ті самі функції.

Вартість об’єкта основних засобів, що амортизується, становить 1000 грн, а строк корисної служби — 5 років. Протягом перших двох років експлуатації об’єкт амортизувався за методом прискореного зменшення залишкової вартості з використанням коефіцієнта прискорення два.

У зв’язку зі зміною умов використання об’єкта, які передбачали порядок отримання з нього економічних вигод, було визнано за необхідне змінити метод амортизації — перейти до прямолінійного методу.

Протягом третього, четвертого та п’ятого років використання об’єкта він буде амортизуватись за річною нормою амортизації 12 % (річна сума амортизації — 120 грн), оскільки амортизація об’єкта за перші роки експлуатації становила 640 грн:

1000 · 40 % = 400 грн — за перший рік;
(1000 – 400) · 40 % = 240 грн — за другий рік.

Результати зміни суми нарахованої амортизації після змін методу амортизації будуть відображені у звітності за третій, четвертий і п’ятий роки.

Амортизаційні відрахування відносять на витрати підприємства як частину вартості основних засобів, що відповідає їх зносу.

Нарахування зносу виробничих основних засобів оформляється відповідним записами на рахунках бухгалтерського обліку (табл. 5.12).

Таблиця 5.12

Зміст господарської операції

Кореспондуючі рахунки

Дебет

Кредит

1

Нараховано амортизацію основних засобів підприємством, що не використовує рахунки класу 8 “Витрати за елементами:

23 “Виробництво”
або
 91 “Загально­виробничі витрати”
92 “Адміністративні витрати”
93 “Витрати на збут”
941 “Витрати на
дослідження та
розробки”
949 “Інші витрати опе­раційної діяльності”
99 “Надзвичайні
витрати”

131
“Знос
основних
засобів”

 

а) об’єктів виробничого призначення;

 

б) об’єктів загальногосподарського при­значення;

 

в) об’єктів, що забезпечують збут продукції;

 

г) об’єктів, що використовуються для виконання наукових досліджень та розробок;

 

ґ) об’єктів житлово-комунального та соціально-культурного призначення;

 

д) об’єктів, що використовуються для ліквідації наслідків стихійних лих, техногенних катастроф, аварій

2

Нараховано амортизацію основних засобів підприємством, що використовує рахунки класу 8 “Витрати за елементами”

83 “Амортизація”

131
“Знос
основних
засобів”

У випадку, якщо окремі компоненти основних засобів мають строк корисного використання, який відрізняється від строку корисного використання всього об’єкта, вони амортизуються окремо від нього за іншими методами амортизації (наприклад, зернозбиральний комбайн і двигун).

Нарахування амортизації основних засобів проводиться щомісячно. Підприємства із сезонним характером виробництва річну суму амортизації нараховують протягом періоду роботи підприємства у звітному році. Місячна сума амортизації при застосуванні всіх методів, крім виробничого, визначається діленням річної суми амортизації на 12.

У разі переоцінки (дооцінки, уцінки) і зменшення корисності об’єкта основних засобів здійснюється перерахунок річної та місячної суми нарахування амортизації.

Якщо об’єкт основних засобів має 100 % знос і продовжує експлуатуватися, його переоцінюють визначенням нової сучасної справедливої вартості (ринкової або відновлювальної) такого об’єкта. У бухгалтерському обліку вона відображається записом:

Д-т 10 “Основні засоби” (відповідний субрахунок)

К-т 42 “Додатковий капітал”, субрахунок 423 “Дооцінка активів”.

З нової вартості і буде продовжуватися нарахування амортизації, починаючи з наступного за переоцінкою місяця.

Амортизація з інших необоротних матеріальних активів нараховується за аналогічними методами, наведеними вище.

Амортизація малоцінних необоротних активів і бібліотечних фондів може нараховуватися в першому місяці використання об’єкта в розмірі 50 % вартості і 50 % під час вибуття або в розмірі 100 % у першому місяці використання об’єкта.

Суму нарахованої амортизації всі підприємства відображають збільшенням суми витрат і зносу основних засобів відповідно до “Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій”, затвердженою Міністерством фінансів України 30.11.99 р. № 291, із записами:

а)         об’єктів виробничого призначення:

Д-т 23 “Виробництво”

Д-т 91 “Загальновиробничі витрати”

К-т 131 “Знос основних засобів”;

б)         об’єктів загальногосподарського призначення:

Д-т 92 “Адміністративні витрати”

К-т 131 “Знос основних засобів”;

в)         об’єктів, які забезпечують збут продукції:

Д-т 93 “Витрати на збут”

К-т 131 “Знос основних засобів”;

г)         науково-технічних робіт:

Д-т 941 “Витрати на дослідження і розробки”

К-т 131 “Знос основних засобів”;

ґ)         об’єктів житлово-комунального і соціально-культурного призначення:

Д-т 949 “Інші витрати операційної діяльності”

К-т 131 “Знос основних засобів”.

Порядок бухгалтерського обліку нарахування амортизації регламентується “Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку” 7 П(С)БО 7, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р. № 92 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 р. за № 288/4509.

Об’єктами для нарахування амортизації є основні засоби підприємств і організацій, що перебувають на їхньому балансі: виробничі, невиробничі, безкоштовно отримані. Амортизація нараховується також щодо незакінчених або неоформлених актами приймання об’єктів будівництва, які перебувають в експлуатації в тих організаціях, котрим ці об’єкти будуть передані, а також з витрат на корінне поліпшення земель, не пов’язаних зі створенням споруд.

Нарахування амортизації здійснюється щомісячно за кожним об’єктом окремо протягом строку корисного використання (експлуатації) об’єкта, встановленого самостійно підприємством у разі визнання цього об’єкта активом (під час зарахування на баланс) і припиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.

Не призупиняється нарахування амортизації під час ремонтів і простоїв, а також щодо тих засобів, що перебувають в резерві на складі.

Строк корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів переглядається в разі зміни очікуваних економічних вигод від його використання. Амортизується первісна вартість кожного об’єкта основних засобів з урахуванням поліпшень, які привели до зростання економічних вигод від використання об’єкта. Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому цей об’єкт став придатним для користування, і припиняється, починаючи з місяця, наступного за місяцем його вибуття.

Щодо незакінчених або не оформлених актами приймання об’єктів капітального будівництва або їхніх частин, що експлуатуються тими підприємствами, котрим вони будуть передані в основні засоби, амортизація нараховується в загальному порядку — з 1-го числа місяця, наступного за місяцем введення в експлуатацію. Підставою для нарахування є довідка про вартість цих об’єктів або їхніх частин за даними обліку капітальних інвестицій.

Після оформлення актами введення в дію цих об’єктів і зарахування їх до складу основних засобів здійснюється уточнення раніше нарахованих сум амортизації з відповідним відображенням в обліку.

Основні засоби, передані в оперативну оренду, продовжують обліковуватися в орендодавця з нарахуванням останнім амортизації.

За основними засобами, переданими у фінансову оренду, амортизацію нараховує орендатор за узгодженим з орендодавцем методом.

Метод амортизації згідно п. З 28 П(С)БО 7 обирається підприємством самостійно з урахуванням очікуваного способу отримання економічних вигід від його користування. Метод переглядається в разі змін означеного способу. Нарахування амортизації за новим методом починається з місяця, наступного за місяцем прийняття рішення про зміну методу амортизації.

Підприємство самостійно визначає строк корисного використання об’єкта основних засобів, ураховуючи такі фактори:

передбачуване використання об’єкта з урахуванням очікуваної потужності або продуктивності;

очікуваний фізичний або моральний знос;

правові або подібні обмеження на використання активу, наприклад, закінчення оренди цього активу.

Амортизація основних засобів (крім інших необоротних матеріальних активів), як установлено п. 26 П(С)БО 7, нараховується з застосуванням таких методів:

Прямолінійний, за яким річна сума амортизації визначається діленням первісної вартості об’єкта на очікуваний термін корисного використання (приклад № 1);

Зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається множенням відсотка амортизації на залишкову вартість об’єкта. Річний відсоток амортизації визначається за формулою:

де п — кількість років корисного використання об’єкта (приклад № 2);

Прискорений метод, за яким річна сума амортизації визначається множенням залишкової вартості об’єкта на початок звітного року та річної норми амортизації (яка обчислюється, виходячи зі строку корисного використання об’єкта), що подвоюється (приклад № 3);

Кумулятивний метод, за яким річна сума амортизації визначається множенням первісної вартості об’єкта (за мінусом ліквідаційної) на кумулятивний коефіцієнт, який розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця очікуваного терміну використання об’єкта, на суму років його корисного використання (приклад № 4);

Виробничий метод, за яким місячна сума амортизації визначається множенням фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації. Вона обчислюється діленням первісної вартості (за вирахуванням ліквідаційної) на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об’єкта основних засобів (приклад № 5).

За прямолінійним методом вартість об’єкта, що амортизується, рівномірно списується (розподіляється) протягом строку його служби. При цьому річна норма та річна сума амортизації залишаються постійними на весь строк корисної служби об’єкта, накопичена амортизація збільшується, а балансова вартість об’єкта зменшується.

Первісна вартість вантажного автомобіля —
10 000 грн.

Очікуваний строк служби — 5 років.

Ліквідаційна вартість автомобіля у вигляді матеріалів — 1000 грн.

Визначимо вартість об’єкта, що амортизується, і суму амортизації.

Отже, норма амортизації за рік становитиме: (1800 : 9000) ´
 ´ 100 % = 20 % щорічно.

Нарахування амортизації за прямолінійним методом протягом п’яти років можна відобразити так, як це показано в табл. 5.7.

Таблиця 5.7

Роки

Первісна
вартість

Річна сума
амортизації

Накопичений
знос

Залишкова
вартість

1

10 000

1800

1800

8200

2

10 000

1800

3600

6400

3

10 000

1800

5400

4600

4

10 000

1800

7200

2800

5

10 000

1800

9000

1000

Метод зменшення залишкової вартості полягає у визначенні річної суми амортизації об’єкта основних засобів, виходячи з залишкової вартості такого об’єкта на початок звітного року. Сума амортизаційних відрахувань визначається способом множення залишкової вартості об’єкта основних засобів на річну норму амортизації:

А =ЗВ · На,

де А — сума амортизаційних відрахувань;

ЗВ — залишкова вартість об’єкта основних засобів;

На — річна норма амортизації.

Річну норму амортизації підприємство визначає самостійно за такою формулою:

де На — річна норма амортизації;

н — термін корисного використання об’єкта основних засобів, років;

ЛВ — ліквідаційна вартість об’єкта основних засобів;

ПВ — первісна вартість об’єкта основних засобів.

Цю формулу можна довести до такого вигляду:

На = 1 – (ЛВ : ПВ) 1/н.

У перший рік експлуатації об’єкта основних засобів базою для нарахування амортизації такого об’єкта буде його первісна вартість.

За даними попереднього прикладу, норма амортизації вантажного автомобіля становитиме:

1 – (1000 : 10 000)1/5 = 1 – 0,631 = 0,369.

Отримаємо розрахунок амортизаційних відрахувань у розрізі років (табл. 5.8).

Таблиця 5.8

Роки

Первісна
вартість

Річна
сума амортизації

Накопичений
знос

Залишкова
вартість

1

2

3

4

5

1

2

3 = 5 × На

4

5 = 2 – 4

1

10 000

10 000 × 0,369 = 3690

3690

6310

2

10 000

6310 × 0,369 = 2328

6018

3982

3

10 000

3982 × 0,369 = 1469

7487

251З

4

10 000

2513 × 0,369 = 927

8414

1586

5

10 000

586*

9000

1000

* За останній рік експлуатації сума амортизації коригується.

Метод прискореного зменшення залишкової вартості базується на тому, що корисність і продуктивність основних засобів у перші періоди використання є значно вищими, ніж у наступні. Норма амортизації застосовується не до вартості, що амортизується, а до балансової (залишкової) вартості об’єкта на кінець попереднього періоду. Фіксована норма амортизації вважається рівною річній нормі амортизації за прямолінійним методом, помноженій на коефіцієнт прискорення, який, як правило, дорівнює двом.

За рівномірним методом норма амортизації вантажного автомобіля на рік становила 20 %. Обчислимо суму амортизаційних відрахувань за методом прискореного зменшення залишкової вартості при подвійній нормі амортизації — 40 %. Фіксована ставка в 40 % відноситься до залишкової вартості в кінці кожного року (табл. 5.9).

Таблиця 5.9

Роки

Первісна
вартість

Річна сума амортизації

Накопичений знос

Залишкова вартість

1

2

3

4

5

1

2

3 = 5 × На

4

5 = 2 – 4

2

10 000

40% × 10 000 грн = 4000

4000

6000

3

10 000

40% × 6000 грн = 2400

6400

3600

4

10 000

40% × 3600 грн =1440

7840

2160

5

10 000

40% × 2160 грн = 864

8704

1296

6

10 000

296*

9000

1000

* Сума амортизації за останній рік експлуатації обмежується величиною, що необхідна для зменшення залишкової вартості.

Кумулятивний метод визначається сумою років строку служби відповідного об’єкта за допомогою коефіцієнтів, у чисельнику яких зазначаються роки, що залишаються до кінця строку служби об’єкта (у зворотному порядку), а в знаменнику — загальна сума років експлуатації. Перемноживши кожний дріб на вартість об’єкта, що амортизується, визначають суму аморти-
зації.

Обчислимо суму амортизації для вантажного автомобіля, строк корисної служби якого 5 років.

Сума чисел — років експлуатації автомобіля становитиме 15:

1 + 2 + 3 + 4 + 5 = 15.

Сума амортизаційних відрахувань за кумулятивним методом у цьому випадку виглядатиме так, як показано і табл. 5.10.

Таблиця 5.10

Роки

Первісна
вартість

Вартість, яка амортизується

Коефіцієнт

Річна сума
амортизації

Накопичений знос

Залишкова вартість

1

2

3

4

5

6

7

1

2

3

4

5 = 3 × 4

6

7 = 2 – 6

1

10 000

9000

5 : 15 = 0,33

2970

2970

7030

2

10 000

9000

4 : 15 = 0,27

2430

5400

4600

3

10 000

9000

3 : 15 = 0,20

1800

7200

2800

4

10 000

9000

2 : 15 = 0,13

1170

8370

1630

5

10 000

9000

1 : 15 = 0,07

630

9000

1000

 

Виробничий метод заснований на передбаченні, що функціональна корисність об’єкта залежить не від часу, а від результатів його використання. При цьому строк корисної служби визначається кількістю продукції та обсягом послуг, які підприємство планує виготовити або надати з використанням об’єкта. При застосуванні цього методу амортизація розраховується способом розподілу вартості об’єкта, що амортизується, прямо пропорційно кількості продукції (обсягу послуг), яку підприємство очікує виготовити за відповідні періоди протягом строку його корисної служби.

Плановий випуск продукції — 50 000 одиниць. Виробнича ставка амортизації вантажного автомобіля (див. попередній приклад) визначається так:

Якщо передбачити, що за перший рік випуск продукції становитиме 10 000, за другий — 11 000, за третій — 10 100, за четвертий — 9000 і за п’ятий — 9900 од., то нарахування амортизації за виробничим методом протягом п’яти років можна відобразити оформленням (табл. 5.11).

Таблиця 5.11

Роки

Первісна
вартість

Випуск продукції, од.

Річна сума
амортизації

Накопичений знос

Залишкова вартість

1

2

3

4

5

6

1

2

3

4 = 3 × Коеф.

5

6 = 2 – 5

1

10 000

10 000

1800

1800

8200

2

10 000

11 000

1980

3780

6220

3

10 000

10 100

1818

5598

4402

4

10 000

9000

1620

7218

2782

5

10 000

9900

1782

9000

1000

Якщо компоненти основних засобів мають різні строки технічного використання, відмінні від терміну корисного використання активу в цілому, то можуть застосовуватися різні норми та методи амортизації цих компонентів. Наприклад, літак та його двигуни повинні розглядатись як окремі суб’єкти, які амортизуються, якщо вони мають різні строки корисного використання.

Метод амортизації основного засобу переглядається, якщо відбулися суттєві зміни в очікуваному способі надходження економічних вигод від використання цих активів.

Необхідність зміни методу амортизації може бути пов’язана, наприклад, із прискоренням морального старіння обладнання через появу на ринку нового виду обладнання, яке здатне ефективніше виконувати ті самі функції.

Вартість об’єкта основних засобів, що амортизується, становить 1000 грн, а строк корисної служби — 5 років. Протягом перших двох років експлуатації об’єкт амортизувався за методом прискореного зменшення залишкової вартості з використанням коефіцієнта прискорення два.

У зв’язку зі зміною умов використання об’єкта, які передбачали порядок отримання з нього економічних вигод, було визнано за необхідне змінити метод амортизації — перейти до прямолінійного методу.

Протягом третього, четвертого та п’ятого років використання об’єкта він буде амортизуватись за річною нормою амортизації 12 % (річна сума амортизації — 120 грн), оскільки амортизація об’єкта за перші роки експлуатації становила 640 грн:

1000 · 40 % = 400 грн — за перший рік;
(1000 – 400) · 40 % = 240 грн — за другий рік.

Результати зміни суми нарахованої амортизації після змін методу амортизації будуть відображені у звітності за третій, четвертий і п’ятий роки.

Амортизаційні відрахування відносять на витрати підприємства як частину вартості основних засобів, що відповідає їх зносу.

Нарахування зносу виробничих основних засобів оформляється відповідним записами на рахунках бухгалтерського обліку (табл. 5.12).

Таблиця 5.12

Зміст господарської операції

Кореспондуючі рахунки

Дебет

Кредит

1

Нараховано амортизацію основних засобів підприємством, що не використовує рахунки класу 8 “Витрати за елементами:

23 “Виробництво”
або
 91 “Загально­виробничі витрати”
92 “Адміністративні витрати”
93 “Витрати на збут”
941 “Витрати на
дослідження та
розробки”
949 “Інші витрати опе­раційної діяльності”
99 “Надзвичайні
витрати”

131
“Знос
основних
засобів”

 

а) об’єктів виробничого призначення;

 

б) об’єктів загальногосподарського при­значення;

 

в) об’єктів, що забезпечують збут продукції;

 

г) об’єктів, що використовуються для виконання наукових досліджень та розробок;

 

ґ) об’єктів житлово-комунального та соціально-культурного призначення;

 

д) об’єктів, що використовуються для ліквідації наслідків стихійних лих, техногенних катастроф, аварій

2

Нараховано амортизацію основних засобів підприємством, що використовує рахунки класу 8 “Витрати за елементами”

83 “Амортизація”

131
“Знос
основних
засобів”

У випадку, якщо окремі компоненти основних засобів мають строк корисного використання, який відрізняється від строку корисного використання всього об’єкта, вони амортизуються окремо від нього за іншими методами амортизації (наприклад, зернозбиральний комбайн і двигун).

Нарахування амортизації основних засобів проводиться щомісячно. Підприємства із сезонним характером виробництва річну суму амортизації нараховують протягом періоду роботи підприємства у звітному році. Місячна сума амортизації при застосуванні всіх методів, крім виробничого, визначається діленням річної суми амортизації на 12.

У разі переоцінки (дооцінки, уцінки) і зменшення корисності об’єкта основних засобів здійснюється перерахунок річної та місячної суми нарахування амортизації.

Якщо об’єкт основних засобів має 100 % знос і продовжує експлуатуватися, його переоцінюють визначенням нової сучасної справедливої вартості (ринкової або відновлювальної) такого об’єкта. У бухгалтерському обліку вона відображається записом:

Д-т 10 “Основні засоби” (відповідний субрахунок)

К-т 42 “Додатковий капітал”, субрахунок 423 “Дооцінка активів”.

З нової вартості і буде продовжуватися нарахування амортизації, починаючи з наступного за переоцінкою місяця.

Амортизація з інших необоротних матеріальних активів нараховується за аналогічними методами, наведеними вище.

Амортизація малоцінних необоротних активів і бібліотечних фондів може нараховуватися в першому місяці використання об’єкта в розмірі 50 % вартості і 50 % під час вибуття або в розмірі 100 % у першому місяці використання об’єкта.

Суму нарахованої амортизації всі підприємства відображають збільшенням суми витрат і зносу основних засобів відповідно до “Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій”, затвердженою Міністерством фінансів України 30.11.99 р. № 291, із записами:

а)         об’єктів виробничого призначення:

Д-т 23 “Виробництво”

Д-т 91 “Загальновиробничі витрати”

К-т 131 “Знос основних засобів”;

б)         об’єктів загальногосподарського призначення:

Д-т 92 “Адміністративні витрати”

К-т 131 “Знос основних засобів”;

в)         об’єктів, які забезпечують збут продукції:

Д-т 93 “Витрати на збут”

К-т 131 “Знос основних засобів”;

г)         науково-технічних робіт:

Д-т 941 “Витрати на дослідження і розробки”

К-т 131 “Знос основних засобів”;

ґ)         об’єктів житлово-комунального і соціально-культурного призначення:

Д-т 949 “Інші витрати операційної діяльності”

К-т 131 “Знос основних засобів”.