1.2. Регулювання та організація бухгалтерського (фінансового) обліку на підприємстві

К оглавлению1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 

Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації.

Державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні здійснюється з метою створення єдиних правил фінансової звітності, які є, як зазначалося раніше, обов’яз­ковими для всіх підприємств та гарантують і захищають інтереси користувачів, а також з метою вдосконалення обліку та фінансової звітності.

Регулювання питань методології обліку та складання фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує відповідні національні положення, нормативно-правові акти, стандарти бухгалтерського обліку.

Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади в межах своєї компетенції відповідно до специфіки галузеві розроб­ляють на базі національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку методичні рекомендації щодо їх застосування. При Міністерстві фінансів діє методологічна рада з бухгалтерського обліку, завданням якої є: розроблення та вдосконалення положень (стандартів) обліку, поліпшення організації, форм і методів обліку, методологічного забезпечення сучасних технологій оброб­ки облікової інформації, а також вирішення питань підготовки та підвищення кваліфікації спеціалістів-бухгалтерів.

Протягом цих років були розроблені 27 Положень (стандартів) бухгалтерського обліку, які регулюють методологічні засади ведення обліку окремих об’єктів — активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій.

Ці положення (стандарти) є основними нормативними актами, які регулюють методологічні основи обліку.

Таблиця 1.1

ПЕРЕЛІК
ПОЛОЖЕНЬ (СТАНДАРТІВ) БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ

Назва П(С)БО

Дата

затвердження

упровадження

1

Загальні вимоги до фінансової звітності

Березень
1999 р.

Січень
2000 р.

2

Баланс

-“-

-“-

3

Звіт про фінансові результати

-“-

-“-

4

Звіт про рух грошових коштів

-“-

-“-

5

Звіт про власний капітал

-“-

-“-

6

Виправлення помилок і зміни у фінансовій звітності

Грудень
1999 р.

-“-

7

Основні засоби

27.04.2000 р.
Наказ № 92

з 01.07.2000 р.

8

Нематеріальні активи

18.10.1999 р.
Наказ № 242

з 01.01.2000 р.

9

Запаси

20.10.1999 р.
Наказ № 246

з 01.01.2000 р.

10

Дебіторська заборгованість

08.10.1999 р.
Наказ № 237

з 01.01.2000 р.

11

Зобов’язання

31.01.2000 р.
Наказ № 20

з 01.07.2000 р.

12

Фінансові інвестиції

26.04.2000 р.
Наказ № 91

з 01.07.2000 р.

13

Фінансові інструменти

20.11.2000 р.
Наказ № 559

з 01.01.2002 р.

14

Оренда

28.07.2000 р.
Наказ № 181

з 01.07.2000 р.

15

Дохід

29.11.1999 р.
Наказ № 290

з 01.01.2000 р.

16

Витрати

31.12.1999 р.
Наказ № 318

з 01.01.2000 р.

17

Податок на прибуток

28.12.2000 р.
Наказ № 353

з 01.01.2001 р.

18

Будівельні контракти

28.04.2001 р.
Наказ № 205

з 01.01.2002 р.

19

Об’єднання підприємств

07.07.1999 р.
Наказ № 163

з 01.01.2000 р.

20

Консолідована фінансова звітність

30.07.1999 р.
Наказ № 176

з 01.01.2000 р.

21

Вплив змін валютних курсів

10.08.2000 р.
Наказ № 193

з 01.01.2001 р.

22

Вплив інфляції

28.02.2002 р.
Наказ № 147

з 2002 р.

23

Розкриття інформації щодо пов’язаних осіб

18.06.2001 р.
Наказ № 3053

з 01.07.2001 р.

24

Прибуток на акції

16.07.2001 р.
Наказ № 344

з 10.08.2001 р.

25

Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва

25.02.2000 р.
Наказ № 39

з 2000 р.

26

Виплати працівникам

28.10.2003 р.
Наказ № 601

з 01.01.2004 р.

27

Діяльність, що припиняється

07.11.2003 р.
Наказ № 617

з листопада 2003 р.

Кожний зі стандартів включає загальні положення, в яких зазначається сфера застосування та наводяться основні терміни, що використовуються в стандарті, подаються визначення та оцінка об’єкта обліку, перелік інформації, яка має бути розкрита в примітках до фінансової звітності відносно такого об’єкта, коротко викладена методологія обліку.

Безумовно, що П(С)БО — не інструкція з обліку. У П(С)БО не наводяться первинні документи, в яких фіксується господарські операції, бухгалтерські проведення на рахунках, регістри обліку. Вони регламентуються іншими нормативними документами Міністерства фінансів України, галузевих органів управління. Ці нормативні документи будуть докладніше розглянуті в наступних темах посібника.

Важливим інструментом регулювання бухгалтерського обліку є План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30 листо­пада 1999 р. № 291 (див. додаток 1).

Цим же наказом затверджена Інструкція про застосування зазначеного Плану рахунків (далі — Інструкція № 291).

Слід відмітити, що План рахунків відповідає методиці складання фінансової звітності. Кожний з його дев’яти класів рахунків узгоджений з відповідними розділами Балансу підприємства, або ж звіту про фінансові результати, а рахунки класу 0 — із примітками до фінансової звітності.

Так, сальдо рахунків класів 1—3 використовується для заповнення розділів Активу Балансу, а сальдо рахунків класів 4—6 (крім дебетових сальдо) — для заповнення розділів Пасиву Балансу. Дані рахунків класів 7—9 використовуються для складання звіту про фінансові результати (План рахунків додається).

Підприємство може самостійно вводити до Плану рахунків субрахунки, не передбачені в Плані рахунків, а також субрахунки другого й інших порядків, виходячи з власних потреб.

Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації.

Державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні здійснюється з метою створення єдиних правил фінансової звітності, які є, як зазначалося раніше, обов’яз­ковими для всіх підприємств та гарантують і захищають інтереси користувачів, а також з метою вдосконалення обліку та фінансової звітності.

Регулювання питань методології обліку та складання фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує відповідні національні положення, нормативно-правові акти, стандарти бухгалтерського обліку.

Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади в межах своєї компетенції відповідно до специфіки галузеві розроб­ляють на базі національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку методичні рекомендації щодо їх застосування. При Міністерстві фінансів діє методологічна рада з бухгалтерського обліку, завданням якої є: розроблення та вдосконалення положень (стандартів) обліку, поліпшення організації, форм і методів обліку, методологічного забезпечення сучасних технологій оброб­ки облікової інформації, а також вирішення питань підготовки та підвищення кваліфікації спеціалістів-бухгалтерів.

Протягом цих років були розроблені 27 Положень (стандартів) бухгалтерського обліку, які регулюють методологічні засади ведення обліку окремих об’єктів — активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій.

Ці положення (стандарти) є основними нормативними актами, які регулюють методологічні основи обліку.

Таблиця 1.1

ПЕРЕЛІК
ПОЛОЖЕНЬ (СТАНДАРТІВ) БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ

Назва П(С)БО

Дата

затвердження

упровадження

1

Загальні вимоги до фінансової звітності

Березень
1999 р.

Січень
2000 р.

2

Баланс

-“-

-“-

3

Звіт про фінансові результати

-“-

-“-

4

Звіт про рух грошових коштів

-“-

-“-

5

Звіт про власний капітал

-“-

-“-

6

Виправлення помилок і зміни у фінансовій звітності

Грудень
1999 р.

-“-

7

Основні засоби

27.04.2000 р.
Наказ № 92

з 01.07.2000 р.

8

Нематеріальні активи

18.10.1999 р.
Наказ № 242

з 01.01.2000 р.

9

Запаси

20.10.1999 р.
Наказ № 246

з 01.01.2000 р.

10

Дебіторська заборгованість

08.10.1999 р.
Наказ № 237

з 01.01.2000 р.

11

Зобов’язання

31.01.2000 р.
Наказ № 20

з 01.07.2000 р.

12

Фінансові інвестиції

26.04.2000 р.
Наказ № 91

з 01.07.2000 р.

13

Фінансові інструменти

20.11.2000 р.
Наказ № 559

з 01.01.2002 р.

14

Оренда

28.07.2000 р.
Наказ № 181

з 01.07.2000 р.

15

Дохід

29.11.1999 р.
Наказ № 290

з 01.01.2000 р.

16

Витрати

31.12.1999 р.
Наказ № 318

з 01.01.2000 р.

17

Податок на прибуток

28.12.2000 р.
Наказ № 353

з 01.01.2001 р.

18

Будівельні контракти

28.04.2001 р.
Наказ № 205

з 01.01.2002 р.

19

Об’єднання підприємств

07.07.1999 р.
Наказ № 163

з 01.01.2000 р.

20

Консолідована фінансова звітність

30.07.1999 р.
Наказ № 176

з 01.01.2000 р.

21

Вплив змін валютних курсів

10.08.2000 р.
Наказ № 193

з 01.01.2001 р.

22

Вплив інфляції

28.02.2002 р.
Наказ № 147

з 2002 р.

23

Розкриття інформації щодо пов’язаних осіб

18.06.2001 р.
Наказ № 3053

з 01.07.2001 р.

24

Прибуток на акції

16.07.2001 р.
Наказ № 344

з 10.08.2001 р.

25

Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва

25.02.2000 р.
Наказ № 39

з 2000 р.

26

Виплати працівникам

28.10.2003 р.
Наказ № 601

з 01.01.2004 р.

27

Діяльність, що припиняється

07.11.2003 р.
Наказ № 617

з листопада 2003 р.

Кожний зі стандартів включає загальні положення, в яких зазначається сфера застосування та наводяться основні терміни, що використовуються в стандарті, подаються визначення та оцінка об’єкта обліку, перелік інформації, яка має бути розкрита в примітках до фінансової звітності відносно такого об’єкта, коротко викладена методологія обліку.

Безумовно, що П(С)БО — не інструкція з обліку. У П(С)БО не наводяться первинні документи, в яких фіксується господарські операції, бухгалтерські проведення на рахунках, регістри обліку. Вони регламентуються іншими нормативними документами Міністерства фінансів України, галузевих органів управління. Ці нормативні документи будуть докладніше розглянуті в наступних темах посібника.

Важливим інструментом регулювання бухгалтерського обліку є План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30 листо­пада 1999 р. № 291 (див. додаток 1).

Цим же наказом затверджена Інструкція про застосування зазначеного Плану рахунків (далі — Інструкція № 291).

Слід відмітити, що План рахунків відповідає методиці складання фінансової звітності. Кожний з його дев’яти класів рахунків узгоджений з відповідними розділами Балансу підприємства, або ж звіту про фінансові результати, а рахунки класу 0 — із примітками до фінансової звітності.

Так, сальдо рахунків класів 1—3 використовується для заповнення розділів Активу Балансу, а сальдо рахунків класів 4—6 (крім дебетових сальдо) — для заповнення розділів Пасиву Балансу. Дані рахунків класів 7—9 використовуються для складання звіту про фінансові результати (План рахунків додається).

Підприємство може самостійно вводити до Плану рахунків субрахунки, не передбачені в Плані рахунків, а також субрахунки другого й інших порядків, виходячи з власних потреб.