4.1. Консолідовані рахунки і процес економічного обороту

Рахунки є важливим елементом СНР. Вони використовуються для реєстрації економічних операцій, які здійснюються інституційними одиницями, закладами, які є резидентами країни, а також операцій, що здійснюються між резидентами і нерезидентами.

Зазначимо, що записи у рахунках належать не до кожної окре­мої економічної операції, а до узагальнюючих груп економічних операцій (наприклад, виробництво, споживання, нагромадження, експорт тощо). Деякі записи у рахунках характеризують не економічні операції (як добровільну взаємодію двох або більше інституційних одиниць), а зміну активів внаслідок ектраординарних подій (стихійного лиха, пожару, військових дій та ін.). Зреш­тою, деякі записи у рахунках відображають узагальнюючі показники, що характеризують різні аспекти процесу розширеного відтворення: виробництво, розподіл, перерозподіл, споживання, заощадження, інвестиції тощо. Найбільш важливі узагальнюючі показники (наприклад, ВДВ, ВВП, ВНД, національне багатство тощо), які відображають розвиток економіки у цілому, в СНР називають агрегатами. Агреговані економічні рахунки подають інформацію щодо всієї економіки у цілому, включаючи й баланси активів і пасивів, таким чином, щоб показати ключові економічні потоки, основні економічні зв’язки, головні агреговані показники, загальну структуру СНР та зв’язки економіки з іншими країнами.

У СНР застосовують головним чином класичну форму рахунків у вигляді двосторонніх балансів, одна сторона яких характеризує ресурси, а інша — використання. Можуть застосовуватися й інші форми подання інформації (наприклад, у вигляді діаграм з використанням прямокутників, в яких подаються розмір (обсяг) певних потоків і запасів). Всі рахунки балансуються за допомогою двох методів. Більша частина рахунків балансується за допомогою балансуючої статті, тобто балансовим методом. Інша частина рахунків — «за визначенням», тобто коли між записами, які належать до ресурсів і до використання, досягається рівновага. Таким рахунком, який балансується «за визначенням», є рахунок товарів і послуг. Він характеризує ресурси і використання товарів і послуг на різні цілі: кінцеве та проміжне споживання, нагромадження та ін. У цьому рахунку відсутня балансуюча стаття. Проте, якщо усі статті, що включені до цього рахунка, визначені (обчислені) вірно, то рахунок буде автоматично балансуватися. Наявність незбалансованості показує, що при визначенні обсягів окремих статтей допущені помилки. Зазначимо також, що у кожному рахунку сума записів, що відносяться до ресурсів, має дорівнювати сумі записів, що відносяться до використання.

Головним завданням загальнонаціональних консолідованих рахунків є відображення натурально-уречевленої та вартісної струк­тури відтворювального процесу в економіці за рік. СНР передбачає складання 7 консолідованих рахунків для внутрішньої економіки, 3 рахунків для зовнішньоекономічної діяльності, а також балансів активів і пасивів (див. табл. 4.1; рахунки, які складаються позначені знаком «+»).

У СНР діє чітка класифікація рахунків. Розрізняють такі їхні групи:

для економіки у цілому (консолідовані рахунки);

для секторів економіки;

для галузей економіки;

для окремих економічних операцій.

Рахунки для секторів економіки поділяються на поточні рахунки (7) і рахунки нагромадження (3). Обов’язковою є також розробка балансів активів і пасивів на початок і кінець року.

Поточні рахунки охоплюють рахунки виробництва, утворення доходів, розподілу первинного доходу, перерозподілу доходів у грошовій та натуральній формі, використання наявного доходу та скоригованого наявного доходу.

Рахунки нагромадження включають: рахунок операцій із капіталом, фінансовий рахунок та рахунок інших змін у активах і пасивах.

У таблиці 4.1 наведено дані про структуру рахунків СНР для економіки у цілому та для секторів економіки.

Крім зазначених рахунків, СНР включає ряд допоміжних таблиць, зокрема, «Ресурси продуктів та послуг та їхнє використання», яка є агрегованим міжгалузевим балансом (див. табл. 4.2.). Вона показує ресурси продуктів і послуг та їхнє використання за

Таблиця 4.1

Зведення рахунків за групами одиниць класифікації

різними напрямками, а також містить дані про первинні витрати. Всі ресурси продуктів і послуг класифікуються за групами, забезпечується їхній поділ на продукти і матеріальні послуги, з одного боку, і нематеріальні послуги — з іншого.

СНР вміщує також баланс активів і пасивів на початок і кінець періоду (року), що дозволяє виявити збільшення (зменшення) національного багатства, а також зміни в структурі активів і пасивів.

Нарешті, у складі СНР використовують ряд балансових допоміжних таблиць для визначення нагромадження окремих елементів національного багатства.

Таблиця 4.2

Ресурси продуктів і послуг та їхНЄ використання

Рахунки є важливим елементом СНР. Вони використовуються для реєстрації економічних операцій, які здійснюються інституційними одиницями, закладами, які є резидентами країни, а також операцій, що здійснюються між резидентами і нерезидентами.

Зазначимо, що записи у рахунках належать не до кожної окре­мої економічної операції, а до узагальнюючих груп економічних операцій (наприклад, виробництво, споживання, нагромадження, експорт тощо). Деякі записи у рахунках характеризують не економічні операції (як добровільну взаємодію двох або більше інституційних одиниць), а зміну активів внаслідок ектраординарних подій (стихійного лиха, пожару, військових дій та ін.). Зреш­тою, деякі записи у рахунках відображають узагальнюючі показники, що характеризують різні аспекти процесу розширеного відтворення: виробництво, розподіл, перерозподіл, споживання, заощадження, інвестиції тощо. Найбільш важливі узагальнюючі показники (наприклад, ВДВ, ВВП, ВНД, національне багатство тощо), які відображають розвиток економіки у цілому, в СНР називають агрегатами. Агреговані економічні рахунки подають інформацію щодо всієї економіки у цілому, включаючи й баланси активів і пасивів, таким чином, щоб показати ключові економічні потоки, основні економічні зв’язки, головні агреговані показники, загальну структуру СНР та зв’язки економіки з іншими країнами.

У СНР застосовують головним чином класичну форму рахунків у вигляді двосторонніх балансів, одна сторона яких характеризує ресурси, а інша — використання. Можуть застосовуватися й інші форми подання інформації (наприклад, у вигляді діаграм з використанням прямокутників, в яких подаються розмір (обсяг) певних потоків і запасів). Всі рахунки балансуються за допомогою двох методів. Більша частина рахунків балансується за допомогою балансуючої статті, тобто балансовим методом. Інша частина рахунків — «за визначенням», тобто коли між записами, які належать до ресурсів і до використання, досягається рівновага. Таким рахунком, який балансується «за визначенням», є рахунок товарів і послуг. Він характеризує ресурси і використання товарів і послуг на різні цілі: кінцеве та проміжне споживання, нагромадження та ін. У цьому рахунку відсутня балансуюча стаття. Проте, якщо усі статті, що включені до цього рахунка, визначені (обчислені) вірно, то рахунок буде автоматично балансуватися. Наявність незбалансованості показує, що при визначенні обсягів окремих статтей допущені помилки. Зазначимо також, що у кожному рахунку сума записів, що відносяться до ресурсів, має дорівнювати сумі записів, що відносяться до використання.

Головним завданням загальнонаціональних консолідованих рахунків є відображення натурально-уречевленої та вартісної струк­тури відтворювального процесу в економіці за рік. СНР передбачає складання 7 консолідованих рахунків для внутрішньої економіки, 3 рахунків для зовнішньоекономічної діяльності, а також балансів активів і пасивів (див. табл. 4.1; рахунки, які складаються позначені знаком «+»).

У СНР діє чітка класифікація рахунків. Розрізняють такі їхні групи:

для економіки у цілому (консолідовані рахунки);

для секторів економіки;

для галузей економіки;

для окремих економічних операцій.

Рахунки для секторів економіки поділяються на поточні рахунки (7) і рахунки нагромадження (3). Обов’язковою є також розробка балансів активів і пасивів на початок і кінець року.

Поточні рахунки охоплюють рахунки виробництва, утворення доходів, розподілу первинного доходу, перерозподілу доходів у грошовій та натуральній формі, використання наявного доходу та скоригованого наявного доходу.

Рахунки нагромадження включають: рахунок операцій із капіталом, фінансовий рахунок та рахунок інших змін у активах і пасивах.

У таблиці 4.1 наведено дані про структуру рахунків СНР для економіки у цілому та для секторів економіки.

Крім зазначених рахунків, СНР включає ряд допоміжних таблиць, зокрема, «Ресурси продуктів та послуг та їхнє використання», яка є агрегованим міжгалузевим балансом (див. табл. 4.2.). Вона показує ресурси продуктів і послуг та їхнє використання за

Таблиця 4.1

Зведення рахунків за групами одиниць класифікації

різними напрямками, а також містить дані про первинні витрати. Всі ресурси продуктів і послуг класифікуються за групами, забезпечується їхній поділ на продукти і матеріальні послуги, з одного боку, і нематеріальні послуги — з іншого.

СНР вміщує також баланс активів і пасивів на початок і кінець періоду (року), що дозволяє виявити збільшення (зменшення) національного багатства, а також зміни в структурі активів і пасивів.

Нарешті, у складі СНР використовують ряд балансових допоміжних таблиць для визначення нагромадження окремих елементів національного багатства.

Таблиця 4.2

Ресурси продуктів і послуг та їхНЄ використання