ЗАСОБИ ПАБЛІК РИЛЕЙШНЗ У БІЗНЕСІ

К оглавлению1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 

Засоби масової інформації та їхня роль у паблік рилейшнз діяльності підприємства. Засоби і заходи паблік рилейшнз у відносинах із громадськістю. Організація роботи підприємства із засобами масової інформації. Засоби внутрішньофір­мового паблік рилейшнз.

Засоби масової інформації та їхня роль
у паблік рилейшнз діяльності підприємства

Імідж організації, її керівника і персоналу, ділова репутація, позитивні відносини та взаємозацікавленість формуються не тільки у процесі безпосереднього ділового чи корпоративного спілкування і професійних взаємодій працівників підприємства. Найбільша кількість контактів здійснюється за допомогою засобів масової інформації. Вони покликані об’єктивно відображати події, які відбуваються. Однак простим інформуванням справи не завершуються. ЗМІ справляють значний вплив на свідомість, відносини і поведінку людей, спрямування їхньої активності. У критичні або етапні періоди розвитку суспільства їхня роль суттєво збільшується.

Основні функції ЗМІ:

інформативна;

соціального орієнтування за рахунок інформування;

формування суспільної думки і суспільних настроїв;

соціальної ідентифікації, яка дає можливість усвідомити причетність до одних груп громадськості та відмежуватися від інших;

контактування з іншими людьми;

самоствердження;

утилітарна (допомагає у вирішенні практичних завдань);

емоційної розрядки;

виховна, яка впливає на еталони поведінки і відносин.

Величезні можливості ЗМІ, їх вплив на аудиторію привернули увагу ділових кіл, які стали залучати їх до системи ПР-взаємодій, щоб формувати свій імідж, впливати на психологічні установки, створювати образ довірливих і рівноправних партнерських відносин, здійснювати обмін цінностями. Паблік рилейшнз розглядає ЗМІ саме як одну із своїх посередницьких підсистем у загаль­ній системі ПР-управління, необхідної для здійснення діалогу з громадськістю, впливу на її інтереси і потреби з метою їх «узгодження». ПР-служби і ЗМІ виступають як взаємовигідні і рівноправні партнери. Таке партнерство базується на взаємних вигодах і дуже рідко — на ідейній основі.

Основою для розроблення будь-яких заходів і засобів паблік рилейшнз є новини і факти, які, у свою чергу, здатні впливати на сприйняття цільовою аудиторією чи на її емоції.

Новина — це будь-яка реальна подія, що являє інтерес для засобів масової інформації і громадськості, пов’язана з діяльністю певної організації чи людини і не була раніше представлена (висвітлена).

Факт — це дійсна, невигадана подія, що являє інтерес для засобів масової інформації і громадськості, пов’язана з діяльністю певної організації чи людини.

До засобів і заходів ПР відноситься такий інструментарій:

пресс-посередницька діяльність:

організація і проведення прес-конференцій, брифінгів;

реліз (повідомлення для ЗМІ);

участь у написанні статей, репортажів та інших інформаційних матеріалів; написання іменних, оглядових і аналітичних статей; замовлення статті; створення бекграундерів, факт-листів, кейс-історій, ньюз-летерів, позиційних документів тощо;

організація роботи прес-клубу;

участь у виробництві кіно-, відео-, телепродукції;

підготовка та організація виступів, інтерв’ю керівництва, спікерів компанії у ЗМІ;

пабліситі за допомогою спеціальної продукції:

публікація річних звітів;

видання фірмових проспектів, каталогів, буклетів;

видання фірмового журналу, газети, корпоративного бюлетеня;

публікація листівок;

інтернет ПР;

підготовка сувенірної продукції та іншої фірмової атрибутики;

організація спеціальних ПР-заходів (промо-акцій):

організація семінарів, «круглих столів» для клієнтів;

організація презентацій, церемоній відкриття;

організація «днів відчинених дверей», ювілеїв компанії, демонстрацій новинок та інших спеціальних акцій;

участь/організація:

спонсорської діяльності компанії;

організація доброчинної діяльності;

організація виставкової діяльності.

Засоби і заходи паблік рилейшнз
у відносинах із громадськістю

Для прямих відносин із громадськістю переважно використовуються засоби і заходи ПР, які підлягають контролю з боку організації (нижче наведено стислі характеристики кожного з них). Вивчаючи це питання теми, необхідно звернути увагу на технологію їх створення і проведення, оскільки від того, як вони розроблені, яким чином до їх проведення підготувалися, наскільки вони є етичними та привабливими, залежатимуть сприйняття їх громадськістю та її реакція.

Отже, до засобів і заходів ПР належать такі:

Лист — писаний короткий текст, розміром в одну-дві сторін­ки, призначений для повідомлення про що-небудь, спілкування з кимось на відстані, а також відповідна поштова кореспонденція.

Листи бувають діловими та особистими (формальними та неформальними). Який лист вибрати для передання інформації — залежить від поставлених цілей і встановлених стосунків між відправником і одержувачем інформації. Але кожен лист починається з особистого звернення до адресата.

Види ділових листів наведено в табл. 5.1.

Таблиця 5.1

ВИДИ ТА ЦІЛІ ДІЛОВИХ ЛИСТІВ

Вид листа

Мета листа

Коментар

 

Інформативний

Повідомити про запланований захід або про прийняті нові рішення, важливі для адресата

Такі листи прямолінійні, прозорі і не завжди потребують відповіді адресата

Новинний

Регулярне інформування цільо­вих аудиторій (акціонерів, спо­живачів, партнерів) про зміни, нововведення, пошуки і резуль­тати діяльності організації

Не потребують відповіді адресата

Рекомендаційний

Засвідчити особисту оцінку успіхів однієї людини іншою

Якщо підпис людини, яка написала такий лист, завірена печаткою організації, лист має офіційний характер. У листі викладаються тільки відомі автору факти відносно рекомендованої особи

Супровідний

Надати перелік усіх докумен­тів і матеріалів, які подаються

Такий лист закінчується про­ханням повідомити про те, що пакет документів адресатом отримано

Лист-заява

Однозначно заявити підприємству про своє ставлення до явища, яке на даний час хвилює або все суспільство, або його громадськість

Жорсткий, прямий тон

Лист-прохання

Висловити прохання підприємства про допомогу

Підписується першою особою підприємства

Інформативний реліз — те саме, що й лист, але не особистого характеру. Розрізняють: бізнес-релізи, спеціальні релізи для споживачів з інформацією про товар, фінансові релізи, спрямовані на акціонерів.

Запрошення — письмове або усне прохання до конкретної особи прийти кудись, зробити щось. Здебільшого друкується на листівках і доставляється в конвертах поштою або кур’єром.

Проспект, буклет, брошура, листівка, заявка, пропозиція — різновид друкованої продукції, яка видається організацією для поширення інформації про свою діяльність серед цільових аудиторій.

Промова, виступ — публічний виступ перших осіб підприємства перед громадськістю з метою її інформування про події, які відбуваються на ньому, озвучення певних позицій, представлення тощо.

Основні принципи побудови промов:

лаконічність;

забезпечення контакту з аудиторією;

гумор;

логічність викладу, хороша дикція;

Структура промови: вступ, основна частина, висновки.

Для побудови промови потрібно:

мати інформацію про місце і час виступу, склад аудиторії;

знати мету виступу — поінформувати, переконати, поздоровити, розважити;

у тексті застосовувати короткі зрозумілі фрази;

не переобтяжувати текст статистичною інформацією і спеціальною термінологією.

У підготовці тексту виступу чи промови можуть бути використані прийоми, наведені в табл. 5.2.

Таблиця 5.2

ПРИЙОМИ СТВОРЕННЯ ПУБЛІЧНИХ ВИСТУПІВ

Прийом

Мета

Коментар

Прихованого ефекту

Привернути увагу аудиторії до певних подій та відвернути від тих процесів, які мають бути прихованими

Реалізується у методах створення сенсацій та емоційної домінанти

Наслідування дій інших

Здійснення групового тиску

Використовується бажання слухачів учиняти «як усі»

Символізації

Здійснення маніпуляцій за допомогою тих сцен, які несуть у собі символічну інформацію

Обираються символи, здатні впливати на поведінку і думку людей, формувати їх

Асоціативного зв’язку

Задати емоційний настрій, створюючи в аудиторії певні асоціації з відомими для неї явищами чи подіями

Певне явище чи подія наділяються додатковими якостями, здатними створити в уявленні аудиторії третій зміст

Посилання на авторитет

Викликати довіру аудиторії, вдаючись до посилання на авторитет відомої особи

Заручаються думкою відомих осіб, використовують цитати

Свідчення простих людей

Викликати довіру аудиторії, вдаючись до використання у промові свідчень простих людей

Заручаються думкою простих людей, використовують цитати, наочні матеріали, свідків

Секретна
новина

Привернення уваги аудиторії, збудження її зацікавленості, спонукання до дії

Обрана новина подається ніби «по-секрету», щоб про неї ніхто більше не знав

Парадокс
повторення

Збільшення ступеня запам’ятовуваності промови

Та сама думка чи найважливіший факт час від часу повторюється у виступі, бажано різними словами у різних контекстах

Обмеженого збігу поглядів

Викликати довіру аудиторії, вдаючись у промові до акцентування її уваги на тих позиціях, які цілком підтримуються суспільною думкою

Визначаються такі факти, які по­зитивно сприймаються ауди­торією

Створення фактів

Привернення уваги аудиторії, маніпулювання суспільною думкою

З існуючих фактів роблять «аплікацію» на користь ора-
тора

Об’єктивного підходу

Надання об’єктивної оцінки подіям або явищам

Добираються факти, спроможні різнопланово висвітлити пев­ні події, висловлюється об’єк­тивна думка оратора

Історичних аналогій

Маніпулювати суспільною дум­кою, спираючись на історичний досвід

Добираються історичні факти, якими можна охарактеризувати сучасні явища і створити певні аналогії

Апелювання до суспільних потреб

Викликати довіру аудиторії, апелюючи до суспільних потреб із обіцянням їх вирішити

Визначаються суспільні потреби та аналізуються можливості  їх вирішення в умовах підприємства

Фрагментації

Приховування негативної інформації, підкреслювання позитивної

У тексті виступу висвітлюються позитивні факти, негативні обминаються або приховуються

Відволікання

Переведення уваги аудиторії з небажаних для організації явищ на інші (другорядні) події

Підшукуються або створюються факти-замінники, здатні привернути увагу аудиторії

Першочерговості

Привернення уваги аудиторії до першочергових подій, інфор­мування про них

З усіх можливих фактів добираються найважливіші

Переговори (перемовини) — спілкування зацікавлених осіб, обговорення з метою з’ясування думок, настроїв сторін або укладення угоди.

Для їх ефективного проведення потрібно:

прийняти рішення, щодо доцільності їх проведення;

визначитися щодо бажаного результату і «ціни» досягнення мети;

мати альтернативні варіанти на випадок невдалих переговорів;

володіти інформацією про учасників переговорів та ситуацію, що склалася.

Усе інше — справа техніки. Успіх переговорів передусім залежить від того:

як люди представляються один одному в прямому і перенос­ному значенні;

яким чином вони привертають довіру один до одного;

як звертаються: агресивно, недбало, зацікавлено тощо;

яку стратегію переговорів (домінанти, взаємних компромісів, маніпулювання) вибрав кожен з учасників;

які критерії та аргументи використовуються, якими методами досягається взаємна згода;

яка технологія використовується у «розставлянні пасток» і для виходу з небажаних ситуацій.

Часто у процесі переговорів партнер вдається до прийомів, спрямованих на отримання найвищої вигоди для нього, відмежування від співбесідника (табл. 5.3). Здебільшого такі прийоми орієнтовані на породження психологічної нерівноваги, збентеження, унаслідок чого людина перестає себе контролювати, може наробити помилок і стає неспроможною досягти поставленої мети переговорів. Отже, важливим аспектом є внутрішня готовність комунікатора до використання подібних прийомів і його адекватна реакція на них.

Таблиця 5.3

ПРИЙОМИ ВИКЛИКУ ПСИХОЛОГІЧНОЇ
НЕРІВНОВАГИ СПІВБЕСІДНИКА [22]

Прийом

Контрприйом

Завищення вимог

Аргументований показ нереальності висунутих вимог

Викривлення інформації. Застосовується тоді, коли партнер упевнений, що його не перевірятимуть

Залучення до переговорів третьої, компетентнішої особи

Зондування позиції співрозмовника. Здійснюється через знайомих або під час довірливих бесід напередодні

Нікому не довіряти стратегічно важливу інформацію

Залякування

Реагувати на загрози тільки у разі реальності

Імітація прав і повноважень. Переговори веде неуповноважена особа

Переконатися, що протилежна сторона вповноважена вести переговори

Статусний тиск. Переговори розпочинає вести людина, за рангом нижча, або прозоро натякують, що співбесідник — «не та людина» для ведення переговорів

У будь-якій доступній формі дати зрозуміти, що сумісна вигода може бути упущена

Явні або приховані погрози

Витримка

Затягування переговорів

Обговорити сам факт затягування переговорів

Організація роботи підприємства
із засобами масової інформації

Використання засобів масової інформації у системі паблік рилейшнз потребує спеціальної організації. Увага має бути приділена таким аспектам:

1. Відповідність засобів масової інформації цілям та інтересам паблік рилейшнз.

2. Масовість і взаємопов’язаність ПР-акцій із залученням ЗМІ. Тобто ці акції повинні мати не поодинокий характер, а являти собою кампанію.

За цілями такі ПР-кампанії можуть бути:

стратегічними і тактичними;

довгостроковими і короткостроковими;

масовими і поодинокими;

глобальними і локальними;

спрямованими на масову свідомість, груповими, індивідуаль­ними, буденно-практичними.

Взаємодія підприємства і засобів масової інформації здійснюється з ініціативи:

підприємства;

засобів масової інформації;

громадськості.

Найчастіше посередником у забезпеченні такої взаємодії виступають журналісти. Професія накладає ні їхній характер певні особливості:

Загальна емоційність і схильність до емоційно насичених ситуацій формують їхню прискіпливу увагу до конфліктів, гострих проблем, ефектних подій.

Вони не завжди спроможні тривалий час зосереджувати увагу до співбесідника чи об’єкта, що пов’язано з високим ступенем професійного переведення з одних подій на інші.

Високий інтелектуальний рівень дає їм змогу швидко доходити суті справи, бачити системні зв’язки, добре прогнозувати можливі виходи із ситуацій. Однак вони часто покладаються на перші враження і не схильні глибоко вникати у проблему.

Висока самооцінка, зумовлена популярністю, впливовістю, наявністю престижних зв’язків і контактів. При цьому іноді можуть швидко ображатися.

Висока проникливість. Уміють добре розбиратися в людях, можуть швидко виявляти обман.

Упертість, наполегливість, цілеспрямованість, висока праце­здатність.

Організуючи сумісну роботу працівників паблік рилейшнз підприємства і ЗМІ, варто враховувати психологічні особливості журналістів, їх типажі, а також спеціальні прийоми, якими вони користуються під час подання інформації на публіку (табл. 5.4, 5.5, а також [8]). Для цього перед тим, як вийти на розмову із жур­налістом, на нього збирається досьє. Інколи прийоми заздалегідь оговорюються під час зустрічі.

Підприємство надає ЗМІ ПР-матеріали, які найчастіше надалі не контролює (табл. 5.6).

Таблиця 5.4

ПСИХОЛОГІЧНІ ПРОФЕСІЙНІ ТИПИ ОСОБИСТОСТІ ЖУРНАЛІСТА

Тип

Характеристика

Творчі

Усю інформацію «пропускають» через свої суб’єктивні погляди, створюють «шедеври», не дбаючи про тих, на кого вони орієнтовані і ким замовлені

Спринтери

Поверхові, працюють «під замовлення», висловлюють думку тих, хто більше заплатить, небезпечні, ставлять особисті інтереси вище від справи

Журналісти пев­ного видання

У своїй роботі мають «установки» видання на симпатії та антипатії до інших

Принципові

Мають свої принципи, стиль, нерідко є таємними цензорами

Одержимі

Цілеспрямовані, незговірливі, безкомпромісні, готові до ризику заради роботи

Свояки

Схильні до компромісів, вишукують свою вигоду, не відзначаються принциповістю, невисокого професіоналізму, ненадійні, свою діяльність залежно від обставин переорієнтовують під погляди замовників чи аудиторії

Інтелектуали

Проявляють свій високий інтелектуальний рівень, полюбляють аналізувати і робити прогнози, високого професіоналізму, але мало уваги приділяють формі роботи, «замикаючись» на змісті. Надійні, не вступають у гостру конфронтацію

Демонстративні

Ненадійні, невисокого професіоналізму, за будь-яких обставин намагаються продемонструвати свою значущість. Їм необхідна атмосфера захоплення і обожнювання

Професіонали

Високого професіоналізму, впливові, високого статусу, вміють тонко розрахувати свої ходи, не полюбляють ризикувати, солідні

Ніякі

Сама назва говорить за себе

Таблиця 5.5

ПРИЙОМИ ПОДАННЯ ІНФОРМАЦІЇ ЖУРНАЛІСТАМИ

Прийом

Характеристика

Відкидання

Повне дистанціювання або відмова від будь-чого, зазвичай від потенційно тривожної чи невигідної інформації. Здійснюється впевнено і без аргументації. Таке впевнене неаргументоване відкидання чи несприйняття фактів найчастіше сприймається як істина

Блокування

Блокування небажаної інформації, її повне ігнорування. Різновидом є часткова правда

Відчуження

Відсутність коментарів. Таким чином переривається зв’язок між інформацією та її оцінкою

Проекція

Переведення негативного ставлення на інші об’єкти, зазвичай на того, хто «за цим стоїть»

Ідентифікація

Ототожнювання себе і своїх зусиль з тим, хто реально має певні здобутки

Раціоналізація

Відфільтровування або заміна елементів інформації, які стосу­ються дійсних мотивів негативної поведінки чи особистих влас­тивостей, на інші

Заміщення

Переведення небажаної оцінки на іншу «мішень». У такому разі особисті прорахунки видаються за результат дії зовнішніх об’єктивних чинників

Свідчення

Часте апелювання до думок людей, які є авторитетними фахівцями у цій галузі, цитування

Семантичне
маніпулювання

Ґрунтовний добір до слів таких синонімів, які мають негативне чи позитивне значення

Відволікання

Актуальна інформація замінюється на другорядну, яка подається у сенсаційній формі

Катарсис

Перебудова певної системи цінностей людини на іншу, яка дозволяє зовсім по-іншому ставитися до людей і подій

Фрагментація

Подання інформаційних матеріалів у такій формі, за якою важко вловити будь-яку тенденцію. Тобто через велику кількість деталізованої інформації немає змоги дати їй якісну оцінку

Групування
фактів

Вигідна інформація подається широкомасштабно під час найбільшої уваги аудиторії, а невигідна — швидко, через кому і тоді, коли аудиторія активно не залучена до перегляду телепрограм

Створення
фактів

Увага переводиться на «сконструйований» факт, який є значущим, але достовірність його визначити важко

Конструювання міфів

Спеціальне подання інформації для створення неправдивих, але правдоподібних та емоційних образів

 

Таблиця 5.6

ВИДИ ДОКУМЕНТІВ, ЯКІ ГОТУЄ ПІДПРИЄМСТВО
ДЛЯ ПОДАННЯ У ЗАСОБИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ

Вид
документа

Мета створення

Основні умови
написання (створення)

Структура

Коментар

Лист до редакції

Спростувати погляди опонентів, переконати аудиторію у правильності своєї позиції, знайти однодумців тощо

Ясність і лаконічність, тон написання — шанобливий до думок редакції і опонентів

Перший абзац — тема повідомлення та її актуальність.

Другий абзац — викладення думки організації, підприємства з даної теми, підкріп­лене фактами і статистикою.

Третій абзац — критика на адресу опо­нентів або доводи на підтримку однодумців.

Заключний абзац — називається конкретна причина, яка змусила організацію звер­нутися з цим листом.

Лист підписує відповідальна особа підприємства із вказуванням її повного імені, посади. Наводиться повна назва підприємства, його адреса і контактний телефон

Пишеться на ім’я головного редактора. Висловлюється позиція підприємства щодо будь-яких економічних чи політичних подій. Може бути поданий (надрукований) у спеціальній колон­ці (рубриці), призначеній для обміну думками з читачами (глядачами)

Медіа-/ньюс-/прес-реліз

Викласти важливу для підприємства інформацію, передбачену для до­ведення до цільової ауди­торії по каналах ЗМІ

Викладаються тільки фак­ти. Додаткові матеріали, таблиці, фотографії, гра­фіки надсилаються окре­мим пакетом.

Інформація повинна давати чіткі відповіді на питання: хто, що, де, коли, чому?

Орієнтація на конкретну цільову аудиторію чи конкретний засіб масо­вої інформації

Назва релізу

Заголовок, який у стислій формі дає новинну інформацію, якій присвячено реліз.

Вступний абзац, в якому даються чіткі відповіді на питання: хто, що, де, коли, чому?

Основний текст — подається за правилом «перевернутої піраміди»: найважливіша інформація — вище, деталі — нижче.

Кінцевий абзац — логічне завершення змісту релізу

Медіа-реліз — подається у ЗМІ, переважно на радіо і телебаченні.

Ньюс-реліз — повідомлення фактів-новин.

Прес-реліз — повідомлення фак­тів для преси.

У релізі вказується дозвіл на публікування інформації:

«ДЛЯ ПЕРШОЧЕРГОВОЇ ПУБ­ЛІКАЦІЇ»,

«ДЛЯ ПУБЛІКАЦІЇ З (дата) ДО (дата)»,

«НЕ ПУБЛІКУВАТИ ДО (дата)»

Бекграундер

Повідомити інформацію про історію виникнення і розвиток підприємства, навести додаткові відомості з будь-якого приводу чи ситуації, які по­в’язані з діяльністю під­приємства на даний час

Не передає новинну інформацію і не містить сенсаційного повідомлення, присвячений ли­ше одній темі, ґрунту­ється на вірогідних да­них, може займати 4—5 сторінок

Заголовок.

Підзаголовок.

Основний текст, який супроводжується статистичними даними, графіками, таблицями

Часто використовується у маркетингових і рекламних цілях, але тоді у тексті явно відслідковуєть­ся намір «продати продукт». Зав­жди пишеться від третьої осо­би, у діловому стилі без включення будь-якої приватної думки з при­воду матеріалу, що надається

 

Біографічна довідка

Подати біографічну інформацію щодо певної особи для зберігання у відділі кадрів або висвіт­лення у ЗМІ

 

Зазначення повного імені та прізвища людини.

Місце роботи і посада, яку людина обіймає на даний час.

Відомості про освіту.

Основні місця роботи і посади із зазначенням років.

Особливі наукові або виробничі заслуги.

6. Державні нагороди.

Інформація про сімейний стан, домашню адресу і телефони до біографічної довідки не включається

 

 

Факт-лист

Стисло навести основну інформацію про підприємство, яка завжди має бути пов’язана з будь-якою конкретною подією і додавати відомості, важ­ливі для кращого розуміння та оцінки цієї події цільовою аудиторією

Обсяг — одна сторінка. Якщо вся інформація не вміщується з одного боку аркуша, її продовження друкують на зворотному боці

Структура залежить від типу факт-листа:

Повідомлення важливих відомостей з історії та розвитку підприємства; наводяться основні дати і імена видатних осіб.

Наведення фактів, що стосуються діяль­ності підприємства в даний час, пояснюються його місія і цілі, прибутки, які отримуються, продукція, згадуються ключові фігури.

Надання конкретної інформації про який-небудь проект, подію чи заходи, заплановані на найближчий час

Формат застосовується якщо потрібно навести велику кількість цифр. У такому вигляді факт-лист слугує доповненням до релізу

 

Стаття

Підкреслити актуальність та важливість тієї інформації, яку повідомляють; нагадати про існування підприємства; переконати цільову аудиторію у будь-чому; здійснити вплив на емоції та уявлення читача

 

Різна, залежить від змісту і характеру статті

Усі види статей, що готуються фахівцями з ПР, відмінні від інших інформаційних матеріалів за форматом, цільовою настановою, не мають новинного характеру. За змістом і стилем написання вони поділяються на іміджеві, авторські (байлайнер), оглядові, за інтересом

 

Заява для ЗМІ

Повідомити громадськість про ставлення підприємства та його керів­ництва до певної події чи факту, випередити криво­тлумачення

Розсилається на замовлення керівництва підприємства

 

 

 

Медіа-/ньюс-/прес-кіт

Надати максимум інфор­мації про ПР-акцію або певну подію

 

супровідний лист із переліком усіх документів, включених до медіа-кіт;

медіа-реліз, розісланий разом із запрошенням на певний захід;

медіа-реліз із більш розгорнутою інформацією за темою заявленого заходу;

біографічні довідки стосовно учасників;

текст виступів усіх представників організації, які беруть участь у заході;

бекграундер або факт-лист;

брошури і листівки, тематично пов’язані з заходом;

тексти статей, підготовлених до публі­кації;

фотографії, графіки, таблиці;

візитні картки представників організації, присутніх на заході;

рекламні дрібні зразки продукції;

пам’ятні сувеніри з логотипом організації

Тека з інформаційними матеріалами для ЗМІ

 

ЗРАЗКИ ОФОРМЛЕННЯ ДЕЯКИХ ДОКУМЕНТІВ

НЬЮС-РЕЛІЗ

«Експерт»: 10 років на медичному ринку України

25 листопада 2004 р., м. Київ

Видавництво «Експерт ЛТД» відзначило свій 10-літній ювілей запровадженням нового проекту — часопису «Сучасна пси­хіатрія».

За 10 років, що минули, видавництво випустило у світ більш ніж 20 проектів, які користуються незмінним попитом серед науковців, лікарів-практиків і студентів. Усі проекти набули фахового визнання у Вищій атестаційній комісії України.

На відзначення свого ювілею видавництво робить подарунок усій психіатричній галузі медицини — відтепер кожний працівник у цій сфері має можливість ознайомлюватися з новітніми методиками лікування психічних захворювань і найефективнішими медичними препаратами.

Часопис «Сучасна психіатрія» розповсюджуватиметься по всіх психіатричних клініках України кур’єрською доставкою безоплатно (по одному примірнику) і через передплату у відділеннях зв’язку. Підписний індекс...

Анонси часопису подаватимуться на сайті www. … .ua. Інфор­мація надається безкоштовно.

БЕКГРАУНД

Видавництво «Експерт»: сторінки історії

Видавництво «Експерт» засновано у 1994 р. у м. Києві на
вул. Велика Васильківська неподалік від Республіканського стадіону. Його організатори — колишні випускники Київського педагогічного інституту ім. М. Драгоманова. Своєму видавництву вони дали символічну назву «Експерт», оскільки поклали за мету забезпечити медичний ринок України засобами масової інформації, здатними об’єктивно висвітлювати факти і події, що на ньому відбуваються.

З перших років свого існування видавництво «Експерт» стало відомим своїми проектами.

У 1995 р. вийшов у світ часопис «Здоровье женщины», який одразу здобув прихильність аудиторії у гінекологічному секторі.

У 1996 р. почав видаватися часопис «Современная стоматология», услід за ним — «Новости для стоматолога», «Зубное протезирование». Ці часописи дали можливість охопити стоматологічний сектор.

З 2003 р. виходить часопис «Современная педиатрия», який не залишив без уваги педіатричну сферу.

На честь 10-ліття видавництво планує випустити часопис «Современная психиатрия», якого так потребує психіатрична галузь.

Усі проекти видавництва ліцензовані і є фаховими виданнями у медицині. В них подаються матеріали про нові досягнення вітчизняних і зарубіжних фахівців у лікуванні певних хвороб, медичні препарати та устаткування, прогресивні методики і технології.

За останні п’ять років діяльність видавництва активно просунулася на ринки Європи та країн СНД. Його часописи визнали науковці і практики багатьох країн світу. Їх купують, замовляють. Подавати матеріали в такі видання стало престижним. Із редакцією радяться і спілкуються. У редакційній колегії нині налічується більше 100 провідних фахівців стоматологічної, гінеко­логічної і педіатричної галузей. І сьогодні можна з гордістю сказати, що зусилля працівників видавництва не були марними.

ФАКТ-ЛИСТ

ТОВ «Фермер» розширює свою діяльність

Основний вид діяльності: вирощування овочевих культур.

Місцезнаходження: Білоцерківський р-н Київської області.

Перспективний напрям діяльності: вирощування плодово-ягід­ної продукції на отриманих у власність додаткових 30 га окуль­тованих земель.

Термін початку робіт: березень 2005 р.

Початкові витрати на закупівлю саджанців: 250 тис. грн.

Джерела фінансування: власний капітал — 120 тис. грн;

фандрейзинг — 20 тис. грн (зібрані за допомогою ПР-кампанії, яка проводилася ТОВ «Фермер» в Україні у порядку спонсорської допомоги);

строковий кредит — 110 тис. грн (АКБ «Славутич», термін кредитування — 5 років).

Регіони реалізації продукції: Київська, Харківська, Дніпропетровська, Запорізька, Донецька, Луганська області.

Споживча аудиторія і план реалізації продукції (у відсотках):

місцеве населення — 40;

плодопереробні, консервні заводи — 50;

експорт до Польщі та Словакії — 10.

Прогнозовані прибутки (на кінець року): 2005 р. — 20 тис. грн;

2006 р. — 125 тис. грн;

2007 р. — 142 тис. грн.

Особливі характеристики: вирощування полуниць, смородини класу «преміум», зимових сортів яблук і груш, персиків і абрикосів.

Переваги: використання сучасних технологій вирощування плодово-ягідних культур, збирання і пакування врожаю дає можливість подовжити термін зберігання продукції; сорти культур дібрані таким чином, що можна максимально згладити сезонність і найефективніше використовувати корисні площі.

Методичний апарат установлення і підтримування взаємовигідних відносин із засобами масової інформації широко висвітлюється в літературі з паблік рилейшнз.

Робота працівників ПР-служб підприємства з представниками засобів масової інформації здійснюється у такій послідовності:

Визначення мети розмови (зустрічі).

Підготовка до розмови.

Вибір співбесідника.

Збирання інформації про нього.

З’ясування обставин.

Організація зустрічі і використання «хитрощів» під час домовляння про неї. Варто зауважити, що таких хитрощів є безліч і залежать вони від того, хто домовляється і про що.

Розроблення можливих сценаріїв зустрічі.

Внутрішнє налаштування.

Проведення зустрічі. Важливими є: коректність, розпізнавання психологічної установки співбесідника, викликання довіри до себе візуальними, аудіальними і вербальними засобами, висловлювання компліментів, увага до співбесідника, володіння емоціями та інтонаціями, знаходження точних слів для формулювання думки, психологічне оцінювання вірогідності слів того, хто говорить, використання прийомів успішної бесіди і боротьби з марнослів’ям, визначення реакції співбесідника на почуті слова тощо.

Коректне завершення розмови.

Засоби внутрішньофірмового
паблік рилейшнз

Засоби внутрішньофірмового ПР найчастіше підлягають кон­тролю з боку самої організації. Вони умовно поділяються на такі категорії: розмовні, мультимедийні та письмові/візуальні.

До розмовних засобів відносяться індивідуальні бесіди, групові наради, збори співробітників, конференції, «Робітничі прогулянки» (чи керування під час обходу), телебачення, радіо, відео, телеконференції, «гарячі лінії» на підприємстві.

Мультимедійні методи: виставки і презентації, нові програми, соціальна робота.

Письмовими/візуальними засобами внутрішнього ПР є внутрішньокорпоративні видання: журнали, інформаційні бюлетені; цільове розсилання (роздавання) різноманітних документів, поширення їх електронною поштою, інформаційні повідомлення на платіжних документах; звіти; дошки оголошень, виставки, раціоналізаторські пропозиції (схеми висловлення своєї позиції).

Внутрішньокорпоративні видання призначені для інформування визначених, досить вузьких, цільових аудиторій (співробіт­ників компаній, членів професійних і громадських організацій). Усю сукупність корпоративних видань за принципом їх поширення можна поділити на такі групи:

видання по вертикалі (адресуються співробітникам керівництвом): видання різних асоціацій, гільдій для своїх членів; видання громадських організацій і політичних партій для своїх членів (інформують про діяльність організації, зміцнюють лояльність стосовно неї і залучають нових членів); газети і журнали компаній;

видання по горизонталі (поширюються визначеними групами із спільними інтересами): інформаційно-рекламні бюлетені, видання професійних груп.

Звіти поділяють на місячні, квартальні, щорічні. В них підсумовується робота підприємства за певним напрямом за визначений період.

Інформаційні листки, бюлетені, які поширюються серед співробітників на правах газети.

Основні цілі корпоративного видання: інформування працівників про справи і події, які відбуваються на підприємстві; мотивація співробітників; зворотний зв’язок, створення корпоративного духу, роз’яснення основних рішень керівництва, оповіщення про кращих рядових працівників підприємства і менеджерів.

Завдання для самоконтролю

Охарактеризуйте засоби масової інформації і їхню роль у паблік рилейшнз діяльності підприємства.

Як класифікують засоби масової інформації?

Назвіть та охарактеризуйте засоби паблік рилейшнз у відносинах із громадськістю. Пригадайте правила їх створення.

Назвіть та охарактеризуйте базові документи підприємства з паблік рилейшнз для роботи із засобами масової інформації.

Назвіть та охарактеризуйте базові документи підприємства з паблік рилейшнз для відносин із партнерами та клієнтами.

Назвіть та охарактеризуйте корпоративні базові документи підприємства з паблік рилейшнз.

Як здійснюється організація роботи підприємства із засобами масової інформації?

Пригадайте методичний апарат установлення і підтримування взаємовигідних відносин із засобами масової інфор­мації.

Назвіть та охарактеризуйте засоби внутрішньофірмового паблік рилейшнз. Пригадайте правила їх створення.

Засоби масової інформації та їхня роль у паблік рилейшнз діяльності підприємства. Засоби і заходи паблік рилейшнз у відносинах із громадськістю. Організація роботи підприємства із засобами масової інформації. Засоби внутрішньофір­мового паблік рилейшнз.

Засоби масової інформації та їхня роль
у паблік рилейшнз діяльності підприємства

Імідж організації, її керівника і персоналу, ділова репутація, позитивні відносини та взаємозацікавленість формуються не тільки у процесі безпосереднього ділового чи корпоративного спілкування і професійних взаємодій працівників підприємства. Найбільша кількість контактів здійснюється за допомогою засобів масової інформації. Вони покликані об’єктивно відображати події, які відбуваються. Однак простим інформуванням справи не завершуються. ЗМІ справляють значний вплив на свідомість, відносини і поведінку людей, спрямування їхньої активності. У критичні або етапні періоди розвитку суспільства їхня роль суттєво збільшується.

Основні функції ЗМІ:

інформативна;

соціального орієнтування за рахунок інформування;

формування суспільної думки і суспільних настроїв;

соціальної ідентифікації, яка дає можливість усвідомити причетність до одних груп громадськості та відмежуватися від інших;

контактування з іншими людьми;

самоствердження;

утилітарна (допомагає у вирішенні практичних завдань);

емоційної розрядки;

виховна, яка впливає на еталони поведінки і відносин.

Величезні можливості ЗМІ, їх вплив на аудиторію привернули увагу ділових кіл, які стали залучати їх до системи ПР-взаємодій, щоб формувати свій імідж, впливати на психологічні установки, створювати образ довірливих і рівноправних партнерських відносин, здійснювати обмін цінностями. Паблік рилейшнз розглядає ЗМІ саме як одну із своїх посередницьких підсистем у загаль­ній системі ПР-управління, необхідної для здійснення діалогу з громадськістю, впливу на її інтереси і потреби з метою їх «узгодження». ПР-служби і ЗМІ виступають як взаємовигідні і рівноправні партнери. Таке партнерство базується на взаємних вигодах і дуже рідко — на ідейній основі.

Основою для розроблення будь-яких заходів і засобів паблік рилейшнз є новини і факти, які, у свою чергу, здатні впливати на сприйняття цільовою аудиторією чи на її емоції.

Новина — це будь-яка реальна подія, що являє інтерес для засобів масової інформації і громадськості, пов’язана з діяльністю певної організації чи людини і не була раніше представлена (висвітлена).

Факт — це дійсна, невигадана подія, що являє інтерес для засобів масової інформації і громадськості, пов’язана з діяльністю певної організації чи людини.

До засобів і заходів ПР відноситься такий інструментарій:

пресс-посередницька діяльність:

організація і проведення прес-конференцій, брифінгів;

реліз (повідомлення для ЗМІ);

участь у написанні статей, репортажів та інших інформаційних матеріалів; написання іменних, оглядових і аналітичних статей; замовлення статті; створення бекграундерів, факт-листів, кейс-історій, ньюз-летерів, позиційних документів тощо;

організація роботи прес-клубу;

участь у виробництві кіно-, відео-, телепродукції;

підготовка та організація виступів, інтерв’ю керівництва, спікерів компанії у ЗМІ;

пабліситі за допомогою спеціальної продукції:

публікація річних звітів;

видання фірмових проспектів, каталогів, буклетів;

видання фірмового журналу, газети, корпоративного бюлетеня;

публікація листівок;

інтернет ПР;

підготовка сувенірної продукції та іншої фірмової атрибутики;

організація спеціальних ПР-заходів (промо-акцій):

організація семінарів, «круглих столів» для клієнтів;

організація презентацій, церемоній відкриття;

організація «днів відчинених дверей», ювілеїв компанії, демонстрацій новинок та інших спеціальних акцій;

участь/організація:

спонсорської діяльності компанії;

організація доброчинної діяльності;

організація виставкової діяльності.

Засоби і заходи паблік рилейшнз
у відносинах із громадськістю

Для прямих відносин із громадськістю переважно використовуються засоби і заходи ПР, які підлягають контролю з боку організації (нижче наведено стислі характеристики кожного з них). Вивчаючи це питання теми, необхідно звернути увагу на технологію їх створення і проведення, оскільки від того, як вони розроблені, яким чином до їх проведення підготувалися, наскільки вони є етичними та привабливими, залежатимуть сприйняття їх громадськістю та її реакція.

Отже, до засобів і заходів ПР належать такі:

Лист — писаний короткий текст, розміром в одну-дві сторін­ки, призначений для повідомлення про що-небудь, спілкування з кимось на відстані, а також відповідна поштова кореспонденція.

Листи бувають діловими та особистими (формальними та неформальними). Який лист вибрати для передання інформації — залежить від поставлених цілей і встановлених стосунків між відправником і одержувачем інформації. Але кожен лист починається з особистого звернення до адресата.

Види ділових листів наведено в табл. 5.1.

Таблиця 5.1

ВИДИ ТА ЦІЛІ ДІЛОВИХ ЛИСТІВ

Вид листа

Мета листа

Коментар

 

Інформативний

Повідомити про запланований захід або про прийняті нові рішення, важливі для адресата

Такі листи прямолінійні, прозорі і не завжди потребують відповіді адресата

Новинний

Регулярне інформування цільо­вих аудиторій (акціонерів, спо­живачів, партнерів) про зміни, нововведення, пошуки і резуль­тати діяльності організації

Не потребують відповіді адресата

Рекомендаційний

Засвідчити особисту оцінку успіхів однієї людини іншою

Якщо підпис людини, яка написала такий лист, завірена печаткою організації, лист має офіційний характер. У листі викладаються тільки відомі автору факти відносно рекомендованої особи

Супровідний

Надати перелік усіх докумен­тів і матеріалів, які подаються

Такий лист закінчується про­ханням повідомити про те, що пакет документів адресатом отримано

Лист-заява

Однозначно заявити підприємству про своє ставлення до явища, яке на даний час хвилює або все суспільство, або його громадськість

Жорсткий, прямий тон

Лист-прохання

Висловити прохання підприємства про допомогу

Підписується першою особою підприємства

Інформативний реліз — те саме, що й лист, але не особистого характеру. Розрізняють: бізнес-релізи, спеціальні релізи для споживачів з інформацією про товар, фінансові релізи, спрямовані на акціонерів.

Запрошення — письмове або усне прохання до конкретної особи прийти кудись, зробити щось. Здебільшого друкується на листівках і доставляється в конвертах поштою або кур’єром.

Проспект, буклет, брошура, листівка, заявка, пропозиція — різновид друкованої продукції, яка видається організацією для поширення інформації про свою діяльність серед цільових аудиторій.

Промова, виступ — публічний виступ перших осіб підприємства перед громадськістю з метою її інформування про події, які відбуваються на ньому, озвучення певних позицій, представлення тощо.

Основні принципи побудови промов:

лаконічність;

забезпечення контакту з аудиторією;

гумор;

логічність викладу, хороша дикція;

Структура промови: вступ, основна частина, висновки.

Для побудови промови потрібно:

мати інформацію про місце і час виступу, склад аудиторії;

знати мету виступу — поінформувати, переконати, поздоровити, розважити;

у тексті застосовувати короткі зрозумілі фрази;

не переобтяжувати текст статистичною інформацією і спеціальною термінологією.

У підготовці тексту виступу чи промови можуть бути використані прийоми, наведені в табл. 5.2.

Таблиця 5.2

ПРИЙОМИ СТВОРЕННЯ ПУБЛІЧНИХ ВИСТУПІВ

Прийом

Мета

Коментар

Прихованого ефекту

Привернути увагу аудиторії до певних подій та відвернути від тих процесів, які мають бути прихованими

Реалізується у методах створення сенсацій та емоційної домінанти

Наслідування дій інших

Здійснення групового тиску

Використовується бажання слухачів учиняти «як усі»

Символізації

Здійснення маніпуляцій за допомогою тих сцен, які несуть у собі символічну інформацію

Обираються символи, здатні впливати на поведінку і думку людей, формувати їх

Асоціативного зв’язку

Задати емоційний настрій, створюючи в аудиторії певні асоціації з відомими для неї явищами чи подіями

Певне явище чи подія наділяються додатковими якостями, здатними створити в уявленні аудиторії третій зміст

Посилання на авторитет

Викликати довіру аудиторії, вдаючись до посилання на авторитет відомої особи

Заручаються думкою відомих осіб, використовують цитати

Свідчення простих людей

Викликати довіру аудиторії, вдаючись до використання у промові свідчень простих людей

Заручаються думкою простих людей, використовують цитати, наочні матеріали, свідків

Секретна
новина

Привернення уваги аудиторії, збудження її зацікавленості, спонукання до дії

Обрана новина подається ніби «по-секрету», щоб про неї ніхто більше не знав

Парадокс
повторення

Збільшення ступеня запам’ятовуваності промови

Та сама думка чи найважливіший факт час від часу повторюється у виступі, бажано різними словами у різних контекстах

Обмеженого збігу поглядів

Викликати довіру аудиторії, вдаючись у промові до акцентування її уваги на тих позиціях, які цілком підтримуються суспільною думкою

Визначаються такі факти, які по­зитивно сприймаються ауди­торією

Створення фактів

Привернення уваги аудиторії, маніпулювання суспільною думкою

З існуючих фактів роблять «аплікацію» на користь ора-
тора

Об’єктивного підходу

Надання об’єктивної оцінки подіям або явищам

Добираються факти, спроможні різнопланово висвітлити пев­ні події, висловлюється об’єк­тивна думка оратора

Історичних аналогій

Маніпулювати суспільною дум­кою, спираючись на історичний досвід

Добираються історичні факти, якими можна охарактеризувати сучасні явища і створити певні аналогії

Апелювання до суспільних потреб

Викликати довіру аудиторії, апелюючи до суспільних потреб із обіцянням їх вирішити

Визначаються суспільні потреби та аналізуються можливості  їх вирішення в умовах підприємства

Фрагментації

Приховування негативної інформації, підкреслювання позитивної

У тексті виступу висвітлюються позитивні факти, негативні обминаються або приховуються

Відволікання

Переведення уваги аудиторії з небажаних для організації явищ на інші (другорядні) події

Підшукуються або створюються факти-замінники, здатні привернути увагу аудиторії

Першочерговості

Привернення уваги аудиторії до першочергових подій, інфор­мування про них

З усіх можливих фактів добираються найважливіші

Переговори (перемовини) — спілкування зацікавлених осіб, обговорення з метою з’ясування думок, настроїв сторін або укладення угоди.

Для їх ефективного проведення потрібно:

прийняти рішення, щодо доцільності їх проведення;

визначитися щодо бажаного результату і «ціни» досягнення мети;

мати альтернативні варіанти на випадок невдалих переговорів;

володіти інформацією про учасників переговорів та ситуацію, що склалася.

Усе інше — справа техніки. Успіх переговорів передусім залежить від того:

як люди представляються один одному в прямому і перенос­ному значенні;

яким чином вони привертають довіру один до одного;

як звертаються: агресивно, недбало, зацікавлено тощо;

яку стратегію переговорів (домінанти, взаємних компромісів, маніпулювання) вибрав кожен з учасників;

які критерії та аргументи використовуються, якими методами досягається взаємна згода;

яка технологія використовується у «розставлянні пасток» і для виходу з небажаних ситуацій.

Часто у процесі переговорів партнер вдається до прийомів, спрямованих на отримання найвищої вигоди для нього, відмежування від співбесідника (табл. 5.3). Здебільшого такі прийоми орієнтовані на породження психологічної нерівноваги, збентеження, унаслідок чого людина перестає себе контролювати, може наробити помилок і стає неспроможною досягти поставленої мети переговорів. Отже, важливим аспектом є внутрішня готовність комунікатора до використання подібних прийомів і його адекватна реакція на них.

Таблиця 5.3

ПРИЙОМИ ВИКЛИКУ ПСИХОЛОГІЧНОЇ
НЕРІВНОВАГИ СПІВБЕСІДНИКА [22]

Прийом

Контрприйом

Завищення вимог

Аргументований показ нереальності висунутих вимог

Викривлення інформації. Застосовується тоді, коли партнер упевнений, що його не перевірятимуть

Залучення до переговорів третьої, компетентнішої особи

Зондування позиції співрозмовника. Здійснюється через знайомих або під час довірливих бесід напередодні

Нікому не довіряти стратегічно важливу інформацію

Залякування

Реагувати на загрози тільки у разі реальності

Імітація прав і повноважень. Переговори веде неуповноважена особа

Переконатися, що протилежна сторона вповноважена вести переговори

Статусний тиск. Переговори розпочинає вести людина, за рангом нижча, або прозоро натякують, що співбесідник — «не та людина» для ведення переговорів

У будь-якій доступній формі дати зрозуміти, що сумісна вигода може бути упущена

Явні або приховані погрози

Витримка

Затягування переговорів

Обговорити сам факт затягування переговорів

Організація роботи підприємства
із засобами масової інформації

Використання засобів масової інформації у системі паблік рилейшнз потребує спеціальної організації. Увага має бути приділена таким аспектам:

1. Відповідність засобів масової інформації цілям та інтересам паблік рилейшнз.

2. Масовість і взаємопов’язаність ПР-акцій із залученням ЗМІ. Тобто ці акції повинні мати не поодинокий характер, а являти собою кампанію.

За цілями такі ПР-кампанії можуть бути:

стратегічними і тактичними;

довгостроковими і короткостроковими;

масовими і поодинокими;

глобальними і локальними;

спрямованими на масову свідомість, груповими, індивідуаль­ними, буденно-практичними.

Взаємодія підприємства і засобів масової інформації здійснюється з ініціативи:

підприємства;

засобів масової інформації;

громадськості.

Найчастіше посередником у забезпеченні такої взаємодії виступають журналісти. Професія накладає ні їхній характер певні особливості:

Загальна емоційність і схильність до емоційно насичених ситуацій формують їхню прискіпливу увагу до конфліктів, гострих проблем, ефектних подій.

Вони не завжди спроможні тривалий час зосереджувати увагу до співбесідника чи об’єкта, що пов’язано з високим ступенем професійного переведення з одних подій на інші.

Високий інтелектуальний рівень дає їм змогу швидко доходити суті справи, бачити системні зв’язки, добре прогнозувати можливі виходи із ситуацій. Однак вони часто покладаються на перші враження і не схильні глибоко вникати у проблему.

Висока самооцінка, зумовлена популярністю, впливовістю, наявністю престижних зв’язків і контактів. При цьому іноді можуть швидко ображатися.

Висока проникливість. Уміють добре розбиратися в людях, можуть швидко виявляти обман.

Упертість, наполегливість, цілеспрямованість, висока праце­здатність.

Організуючи сумісну роботу працівників паблік рилейшнз підприємства і ЗМІ, варто враховувати психологічні особливості журналістів, їх типажі, а також спеціальні прийоми, якими вони користуються під час подання інформації на публіку (табл. 5.4, 5.5, а також [8]). Для цього перед тим, як вийти на розмову із жур­налістом, на нього збирається досьє. Інколи прийоми заздалегідь оговорюються під час зустрічі.

Підприємство надає ЗМІ ПР-матеріали, які найчастіше надалі не контролює (табл. 5.6).

Таблиця 5.4

ПСИХОЛОГІЧНІ ПРОФЕСІЙНІ ТИПИ ОСОБИСТОСТІ ЖУРНАЛІСТА

Тип

Характеристика

Творчі

Усю інформацію «пропускають» через свої суб’єктивні погляди, створюють «шедеври», не дбаючи про тих, на кого вони орієнтовані і ким замовлені

Спринтери

Поверхові, працюють «під замовлення», висловлюють думку тих, хто більше заплатить, небезпечні, ставлять особисті інтереси вище від справи

Журналісти пев­ного видання

У своїй роботі мають «установки» видання на симпатії та антипатії до інших

Принципові

Мають свої принципи, стиль, нерідко є таємними цензорами

Одержимі

Цілеспрямовані, незговірливі, безкомпромісні, готові до ризику заради роботи

Свояки

Схильні до компромісів, вишукують свою вигоду, не відзначаються принциповістю, невисокого професіоналізму, ненадійні, свою діяльність залежно від обставин переорієнтовують під погляди замовників чи аудиторії

Інтелектуали

Проявляють свій високий інтелектуальний рівень, полюбляють аналізувати і робити прогнози, високого професіоналізму, але мало уваги приділяють формі роботи, «замикаючись» на змісті. Надійні, не вступають у гостру конфронтацію

Демонстративні

Ненадійні, невисокого професіоналізму, за будь-яких обставин намагаються продемонструвати свою значущість. Їм необхідна атмосфера захоплення і обожнювання

Професіонали

Високого професіоналізму, впливові, високого статусу, вміють тонко розрахувати свої ходи, не полюбляють ризикувати, солідні

Ніякі

Сама назва говорить за себе

Таблиця 5.5

ПРИЙОМИ ПОДАННЯ ІНФОРМАЦІЇ ЖУРНАЛІСТАМИ

Прийом

Характеристика

Відкидання

Повне дистанціювання або відмова від будь-чого, зазвичай від потенційно тривожної чи невигідної інформації. Здійснюється впевнено і без аргументації. Таке впевнене неаргументоване відкидання чи несприйняття фактів найчастіше сприймається як істина

Блокування

Блокування небажаної інформації, її повне ігнорування. Різновидом є часткова правда

Відчуження

Відсутність коментарів. Таким чином переривається зв’язок між інформацією та її оцінкою

Проекція

Переведення негативного ставлення на інші об’єкти, зазвичай на того, хто «за цим стоїть»

Ідентифікація

Ототожнювання себе і своїх зусиль з тим, хто реально має певні здобутки

Раціоналізація

Відфільтровування або заміна елементів інформації, які стосу­ються дійсних мотивів негативної поведінки чи особистих влас­тивостей, на інші

Заміщення

Переведення небажаної оцінки на іншу «мішень». У такому разі особисті прорахунки видаються за результат дії зовнішніх об’єктивних чинників

Свідчення

Часте апелювання до думок людей, які є авторитетними фахівцями у цій галузі, цитування

Семантичне
маніпулювання

Ґрунтовний добір до слів таких синонімів, які мають негативне чи позитивне значення

Відволікання

Актуальна інформація замінюється на другорядну, яка подається у сенсаційній формі

Катарсис

Перебудова певної системи цінностей людини на іншу, яка дозволяє зовсім по-іншому ставитися до людей і подій

Фрагментація

Подання інформаційних матеріалів у такій формі, за якою важко вловити будь-яку тенденцію. Тобто через велику кількість деталізованої інформації немає змоги дати їй якісну оцінку

Групування
фактів

Вигідна інформація подається широкомасштабно під час найбільшої уваги аудиторії, а невигідна — швидко, через кому і тоді, коли аудиторія активно не залучена до перегляду телепрограм

Створення
фактів

Увага переводиться на «сконструйований» факт, який є значущим, але достовірність його визначити важко

Конструювання міфів

Спеціальне подання інформації для створення неправдивих, але правдоподібних та емоційних образів

 

Таблиця 5.6

ВИДИ ДОКУМЕНТІВ, ЯКІ ГОТУЄ ПІДПРИЄМСТВО
ДЛЯ ПОДАННЯ У ЗАСОБИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ

Вид
документа

Мета створення

Основні умови
написання (створення)

Структура

Коментар

Лист до редакції

Спростувати погляди опонентів, переконати аудиторію у правильності своєї позиції, знайти однодумців тощо

Ясність і лаконічність, тон написання — шанобливий до думок редакції і опонентів

Перший абзац — тема повідомлення та її актуальність.

Другий абзац — викладення думки організації, підприємства з даної теми, підкріп­лене фактами і статистикою.

Третій абзац — критика на адресу опо­нентів або доводи на підтримку однодумців.

Заключний абзац — називається конкретна причина, яка змусила організацію звер­нутися з цим листом.

Лист підписує відповідальна особа підприємства із вказуванням її повного імені, посади. Наводиться повна назва підприємства, його адреса і контактний телефон

Пишеться на ім’я головного редактора. Висловлюється позиція підприємства щодо будь-яких економічних чи політичних подій. Може бути поданий (надрукований) у спеціальній колон­ці (рубриці), призначеній для обміну думками з читачами (глядачами)

Медіа-/ньюс-/прес-реліз

Викласти важливу для підприємства інформацію, передбачену для до­ведення до цільової ауди­торії по каналах ЗМІ

Викладаються тільки фак­ти. Додаткові матеріали, таблиці, фотографії, гра­фіки надсилаються окре­мим пакетом.

Інформація повинна давати чіткі відповіді на питання: хто, що, де, коли, чому?

Орієнтація на конкретну цільову аудиторію чи конкретний засіб масо­вої інформації

Назва релізу

Заголовок, який у стислій формі дає новинну інформацію, якій присвячено реліз.

Вступний абзац, в якому даються чіткі відповіді на питання: хто, що, де, коли, чому?

Основний текст — подається за правилом «перевернутої піраміди»: найважливіша інформація — вище, деталі — нижче.

Кінцевий абзац — логічне завершення змісту релізу

Медіа-реліз — подається у ЗМІ, переважно на радіо і телебаченні.

Ньюс-реліз — повідомлення фактів-новин.

Прес-реліз — повідомлення фак­тів для преси.

У релізі вказується дозвіл на публікування інформації:

«ДЛЯ ПЕРШОЧЕРГОВОЇ ПУБ­ЛІКАЦІЇ»,

«ДЛЯ ПУБЛІКАЦІЇ З (дата) ДО (дата)»,

«НЕ ПУБЛІКУВАТИ ДО (дата)»

Бекграундер

Повідомити інформацію про історію виникнення і розвиток підприємства, навести додаткові відомості з будь-якого приводу чи ситуації, які по­в’язані з діяльністю під­приємства на даний час

Не передає новинну інформацію і не містить сенсаційного повідомлення, присвячений ли­ше одній темі, ґрунту­ється на вірогідних да­них, може займати 4—5 сторінок

Заголовок.

Підзаголовок.

Основний текст, який супроводжується статистичними даними, графіками, таблицями

Часто використовується у маркетингових і рекламних цілях, але тоді у тексті явно відслідковуєть­ся намір «продати продукт». Зав­жди пишеться від третьої осо­би, у діловому стилі без включення будь-якої приватної думки з при­воду матеріалу, що надається

 

Біографічна довідка

Подати біографічну інформацію щодо певної особи для зберігання у відділі кадрів або висвіт­лення у ЗМІ

 

Зазначення повного імені та прізвища людини.

Місце роботи і посада, яку людина обіймає на даний час.

Відомості про освіту.

Основні місця роботи і посади із зазначенням років.

Особливі наукові або виробничі заслуги.

6. Державні нагороди.

Інформація про сімейний стан, домашню адресу і телефони до біографічної довідки не включається

 

 

Факт-лист

Стисло навести основну інформацію про підприємство, яка завжди має бути пов’язана з будь-якою конкретною подією і додавати відомості, важ­ливі для кращого розуміння та оцінки цієї події цільовою аудиторією

Обсяг — одна сторінка. Якщо вся інформація не вміщується з одного боку аркуша, її продовження друкують на зворотному боці

Структура залежить від типу факт-листа:

Повідомлення важливих відомостей з історії та розвитку підприємства; наводяться основні дати і імена видатних осіб.

Наведення фактів, що стосуються діяль­ності підприємства в даний час, пояснюються його місія і цілі, прибутки, які отримуються, продукція, згадуються ключові фігури.

Надання конкретної інформації про який-небудь проект, подію чи заходи, заплановані на найближчий час

Формат застосовується якщо потрібно навести велику кількість цифр. У такому вигляді факт-лист слугує доповненням до релізу

 

Стаття

Підкреслити актуальність та важливість тієї інформації, яку повідомляють; нагадати про існування підприємства; переконати цільову аудиторію у будь-чому; здійснити вплив на емоції та уявлення читача

 

Різна, залежить від змісту і характеру статті

Усі види статей, що готуються фахівцями з ПР, відмінні від інших інформаційних матеріалів за форматом, цільовою настановою, не мають новинного характеру. За змістом і стилем написання вони поділяються на іміджеві, авторські (байлайнер), оглядові, за інтересом

 

Заява для ЗМІ

Повідомити громадськість про ставлення підприємства та його керів­ництва до певної події чи факту, випередити криво­тлумачення

Розсилається на замовлення керівництва підприємства

 

 

 

Медіа-/ньюс-/прес-кіт

Надати максимум інфор­мації про ПР-акцію або певну подію

 

супровідний лист із переліком усіх документів, включених до медіа-кіт;

медіа-реліз, розісланий разом із запрошенням на певний захід;

медіа-реліз із більш розгорнутою інформацією за темою заявленого заходу;

біографічні довідки стосовно учасників;

текст виступів усіх представників організації, які беруть участь у заході;

бекграундер або факт-лист;

брошури і листівки, тематично пов’язані з заходом;

тексти статей, підготовлених до публі­кації;

фотографії, графіки, таблиці;

візитні картки представників організації, присутніх на заході;

рекламні дрібні зразки продукції;

пам’ятні сувеніри з логотипом організації

Тека з інформаційними матеріалами для ЗМІ

 

ЗРАЗКИ ОФОРМЛЕННЯ ДЕЯКИХ ДОКУМЕНТІВ

НЬЮС-РЕЛІЗ

«Експерт»: 10 років на медичному ринку України

25 листопада 2004 р., м. Київ

Видавництво «Експерт ЛТД» відзначило свій 10-літній ювілей запровадженням нового проекту — часопису «Сучасна пси­хіатрія».

За 10 років, що минули, видавництво випустило у світ більш ніж 20 проектів, які користуються незмінним попитом серед науковців, лікарів-практиків і студентів. Усі проекти набули фахового визнання у Вищій атестаційній комісії України.

На відзначення свого ювілею видавництво робить подарунок усій психіатричній галузі медицини — відтепер кожний працівник у цій сфері має можливість ознайомлюватися з новітніми методиками лікування психічних захворювань і найефективнішими медичними препаратами.

Часопис «Сучасна психіатрія» розповсюджуватиметься по всіх психіатричних клініках України кур’єрською доставкою безоплатно (по одному примірнику) і через передплату у відділеннях зв’язку. Підписний індекс...

Анонси часопису подаватимуться на сайті www. … .ua. Інфор­мація надається безкоштовно.

БЕКГРАУНД

Видавництво «Експерт»: сторінки історії

Видавництво «Експерт» засновано у 1994 р. у м. Києві на
вул. Велика Васильківська неподалік від Республіканського стадіону. Його організатори — колишні випускники Київського педагогічного інституту ім. М. Драгоманова. Своєму видавництву вони дали символічну назву «Експерт», оскільки поклали за мету забезпечити медичний ринок України засобами масової інформації, здатними об’єктивно висвітлювати факти і події, що на ньому відбуваються.

З перших років свого існування видавництво «Експерт» стало відомим своїми проектами.

У 1995 р. вийшов у світ часопис «Здоровье женщины», який одразу здобув прихильність аудиторії у гінекологічному секторі.

У 1996 р. почав видаватися часопис «Современная стоматология», услід за ним — «Новости для стоматолога», «Зубное протезирование». Ці часописи дали можливість охопити стоматологічний сектор.

З 2003 р. виходить часопис «Современная педиатрия», який не залишив без уваги педіатричну сферу.

На честь 10-ліття видавництво планує випустити часопис «Современная психиатрия», якого так потребує психіатрична галузь.

Усі проекти видавництва ліцензовані і є фаховими виданнями у медицині. В них подаються матеріали про нові досягнення вітчизняних і зарубіжних фахівців у лікуванні певних хвороб, медичні препарати та устаткування, прогресивні методики і технології.

За останні п’ять років діяльність видавництва активно просунулася на ринки Європи та країн СНД. Його часописи визнали науковці і практики багатьох країн світу. Їх купують, замовляють. Подавати матеріали в такі видання стало престижним. Із редакцією радяться і спілкуються. У редакційній колегії нині налічується більше 100 провідних фахівців стоматологічної, гінеко­логічної і педіатричної галузей. І сьогодні можна з гордістю сказати, що зусилля працівників видавництва не були марними.

ФАКТ-ЛИСТ

ТОВ «Фермер» розширює свою діяльність

Основний вид діяльності: вирощування овочевих культур.

Місцезнаходження: Білоцерківський р-н Київської області.

Перспективний напрям діяльності: вирощування плодово-ягід­ної продукції на отриманих у власність додаткових 30 га окуль­тованих земель.

Термін початку робіт: березень 2005 р.

Початкові витрати на закупівлю саджанців: 250 тис. грн.

Джерела фінансування: власний капітал — 120 тис. грн;

фандрейзинг — 20 тис. грн (зібрані за допомогою ПР-кампанії, яка проводилася ТОВ «Фермер» в Україні у порядку спонсорської допомоги);

строковий кредит — 110 тис. грн (АКБ «Славутич», термін кредитування — 5 років).

Регіони реалізації продукції: Київська, Харківська, Дніпропетровська, Запорізька, Донецька, Луганська області.

Споживча аудиторія і план реалізації продукції (у відсотках):

місцеве населення — 40;

плодопереробні, консервні заводи — 50;

експорт до Польщі та Словакії — 10.

Прогнозовані прибутки (на кінець року): 2005 р. — 20 тис. грн;

2006 р. — 125 тис. грн;

2007 р. — 142 тис. грн.

Особливі характеристики: вирощування полуниць, смородини класу «преміум», зимових сортів яблук і груш, персиків і абрикосів.

Переваги: використання сучасних технологій вирощування плодово-ягідних культур, збирання і пакування врожаю дає можливість подовжити термін зберігання продукції; сорти культур дібрані таким чином, що можна максимально згладити сезонність і найефективніше використовувати корисні площі.

Методичний апарат установлення і підтримування взаємовигідних відносин із засобами масової інформації широко висвітлюється в літературі з паблік рилейшнз.

Робота працівників ПР-служб підприємства з представниками засобів масової інформації здійснюється у такій послідовності:

Визначення мети розмови (зустрічі).

Підготовка до розмови.

Вибір співбесідника.

Збирання інформації про нього.

З’ясування обставин.

Організація зустрічі і використання «хитрощів» під час домовляння про неї. Варто зауважити, що таких хитрощів є безліч і залежать вони від того, хто домовляється і про що.

Розроблення можливих сценаріїв зустрічі.

Внутрішнє налаштування.

Проведення зустрічі. Важливими є: коректність, розпізнавання психологічної установки співбесідника, викликання довіри до себе візуальними, аудіальними і вербальними засобами, висловлювання компліментів, увага до співбесідника, володіння емоціями та інтонаціями, знаходження точних слів для формулювання думки, психологічне оцінювання вірогідності слів того, хто говорить, використання прийомів успішної бесіди і боротьби з марнослів’ям, визначення реакції співбесідника на почуті слова тощо.

Коректне завершення розмови.

Засоби внутрішньофірмового
паблік рилейшнз

Засоби внутрішньофірмового ПР найчастіше підлягають кон­тролю з боку самої організації. Вони умовно поділяються на такі категорії: розмовні, мультимедийні та письмові/візуальні.

До розмовних засобів відносяться індивідуальні бесіди, групові наради, збори співробітників, конференції, «Робітничі прогулянки» (чи керування під час обходу), телебачення, радіо, відео, телеконференції, «гарячі лінії» на підприємстві.

Мультимедійні методи: виставки і презентації, нові програми, соціальна робота.

Письмовими/візуальними засобами внутрішнього ПР є внутрішньокорпоративні видання: журнали, інформаційні бюлетені; цільове розсилання (роздавання) різноманітних документів, поширення їх електронною поштою, інформаційні повідомлення на платіжних документах; звіти; дошки оголошень, виставки, раціоналізаторські пропозиції (схеми висловлення своєї позиції).

Внутрішньокорпоративні видання призначені для інформування визначених, досить вузьких, цільових аудиторій (співробіт­ників компаній, членів професійних і громадських організацій). Усю сукупність корпоративних видань за принципом їх поширення можна поділити на такі групи:

видання по вертикалі (адресуються співробітникам керівництвом): видання різних асоціацій, гільдій для своїх членів; видання громадських організацій і політичних партій для своїх членів (інформують про діяльність організації, зміцнюють лояльність стосовно неї і залучають нових членів); газети і журнали компаній;

видання по горизонталі (поширюються визначеними групами із спільними інтересами): інформаційно-рекламні бюлетені, видання професійних груп.

Звіти поділяють на місячні, квартальні, щорічні. В них підсумовується робота підприємства за певним напрямом за визначений період.

Інформаційні листки, бюлетені, які поширюються серед співробітників на правах газети.

Основні цілі корпоративного видання: інформування працівників про справи і події, які відбуваються на підприємстві; мотивація співробітників; зворотний зв’язок, створення корпоративного духу, роз’яснення основних рішень керівництва, оповіщення про кращих рядових працівників підприємства і менеджерів.

Завдання для самоконтролю

Охарактеризуйте засоби масової інформації і їхню роль у паблік рилейшнз діяльності підприємства.

Як класифікують засоби масової інформації?

Назвіть та охарактеризуйте засоби паблік рилейшнз у відносинах із громадськістю. Пригадайте правила їх створення.

Назвіть та охарактеризуйте базові документи підприємства з паблік рилейшнз для роботи із засобами масової інформації.

Назвіть та охарактеризуйте базові документи підприємства з паблік рилейшнз для відносин із партнерами та клієнтами.

Назвіть та охарактеризуйте корпоративні базові документи підприємства з паблік рилейшнз.

Як здійснюється організація роботи підприємства із засобами масової інформації?

Пригадайте методичний апарат установлення і підтримування взаємовигідних відносин із засобами масової інфор­мації.

Назвіть та охарактеризуйте засоби внутрішньофірмового паблік рилейшнз. Пригадайте правила їх створення.