2. Динаміка показників продукції

Головним завданням підприємств в умовах ринкової економіки є збільшення випуску продукції. Рівень життя населення країни залежить від обсягу та якості виробленої і реалізованої продукції.

Обсяг виробництва є вихідним показником /базою/ для розрахунків практично всіх основних і узагальнюючих показників, що використовуються в практиці обліку, планування, аналізу і звітності за різні проміжки часу /місяць, квартал, рік, зміну, годину/. Виходячи з обсягу виробництва, визначається потреба в ресурсах, основних і обігових фондах. На основі обсягу виробництва визначаються як планові, так і звітні показники ефективності використання ресурсів: продуктивність праці, фондовіддача, матеріаловіддача, собівартість, кінцевий результат діяльності підприємства - прибуток. У зв’язку з цим пошук резервів подальшого росту масштабів виробництва має велике значення у справі ефективності виробництва в цілому.

Вплив факторів на обсяг виробництва, залежність між обсягом виробництва, товарною та реалізованою продукцією покажемо на мал.15.

Обсяг продукції /робіт і послуг/ у цінах підприємства включає готові вироби, напівфабрикати, роботи і послуги промислового характеру та інші елементи продукції, призначені для реалізації на сторону, у відповідності до діючої інструкції складання звіту по продукції.

Для вимірювання обсягу продукції застосовуються натуральні /тони, літри, штуки та ін./, вартісні /грошові/ та умовні показники. Найбільш правильно її обсяг відображають натуральні показники. Проте, натуральному виміру підлягає лише однорідна та одноякісна продукція за однакових умов її виробництва /вугільна, нафтова, цукрова промисловість/.

Використання вартісних вимірників усуває цей недолік та дозволяє узагальнювати дані про випуск продукції підприємством, його окремими підрозділами, галузями промисловості  та в  цілому народним господарством.

Основним вартісним показником для оцінки роботи підприємств і фірм є обсяг продукції  робіт, послуг. З нього виділяють валову, товарну, нормативно-чисту та реалізовану продукцію. Для визначення ефективності використання

ресурсів підприємства використовується обсяг реалізації.

Важливими показниками обсягу продукції  робіт, послуг є: в будівництві - обсяг будівельно-монтажних робіт, обсяг капітальних вкладень; в сільському господарстві - валова, товарна продукція рослинництва і тваринництва;  на транспорті - вантажообіг.

Узагальнюючим вимірником продукції в умовах товарного виробництва вважаються вартісні показники обсягу виробництва. Вибір того чи іншого вимірника продукції залежить від конкретних умов і мети аналізу.

Умовні показники застосовуються на підприємствах, що виробляють продукцію однакового профілю, яку за допомогою коефіцієнтів можна прирівняти до одного натурального показника /кормові одиниці, умовні тони та інші/, трудові показники /нормо-години, нормативна заробітна плата виробничих робітників/ використовуються для оцінки обсягу продукції в бригадах, дільницях, підприємстві.

Джерелом звітної інформації для аналізу є форма 1-П, баланс, форма 5-С та інші.

Показники виробничої програми вивчаються в такій послідовності: дається оцінка напруженості і рівня виконання плану, динаміки, складу, асортименту, структури, якості виробленої продукції та причин їх відхилень від попереднього періоду; вивчається ритмічність виробництва і реалізації; виявляється і кількісно вимірюється вплив факторів на зміну обсягу випуску і реалізації продукції, дотримання терміну постачання зі сторони постачальників і асортименту продукції.

Для оцінки напруженості плану слід зіставити плановий обсяг випуску продукції з проектною середньорічною потужністю /вона показана у паспорті виробничого об’єднання/ та вирахувати коефіцієнт її використання за  формулою:                     Опл

КПпл  =  ––––– ,   де

Ппрл

КПпл - коефіцієнт використання потужності підприємства;

Опл  - плановий обсяг продукції;

Ппрл  - проектна середньорічна виробнича потужність.

Проектний обсяг продукції для обчислення виробничої потужності наводиться у формі бізнес-плану “Баланс виробничих потужностей та їх використання”. При оцінці виконання плану підприємствами-новобудовами, нещодавно введеними до експлуатації, враховують відсоток освоєння проектної

потужності.

Оцінка виконання плану випуску основних видів продукції за поставками, терміном і номенклатурою, у відповідності зі складеним договором проводиться шляхом порівняння фактичного обсягу поставок наростаючим підсумком від початку року з плановим. При цьому у фактичну поставку зараховуються суми в розмірах плану. Розрахунок ведеться за формулою:

Рф

В =     –––––   100

Рп

де  В - рівень виконання плану випуску чи реалізації продукції, в %;

Рф  - фактичний обсяг виробленої чи реалізованої продукції;

Рп  -  плановий обсяг продукції.

Виконання плану за темпами росту виробництва чи реалізації продукії визначається порівнянням фактичних і планових показників з відповідними показниками базисного року. При цьому визначаються темпи росту і темпи приросту відповідних показників.

Протягом року оцінка виконання планових показників проводиться щоквартально /щомісячно/ наростаючими підсумками з початку року. Порівняння з результатами попереднього року проводиться за відповідний період /квартал, місяць/.

Для аналізу динаміки показників, побудови рядів беруть кілька років. За базисний показник приймають останній рік, що передує обумовленому періоду або року, що закінчується числами 0 або 5. При такому аналізі вираховують:

1/ загальний обсяг показників за відповідну кількість років;

2/ абсолютний приріст показників за роками;

3/ відносні темпи росту і приросту показників щорічно;

4/ середній темп росту /приросту/ показників за взяті роки.

Абсолютний приріст показників визначають як різницю між даними за відповідні суміжні роки. Середньорічний приріст будь-якого показника визначають шляхом ділення загальної суми приросту за ряд років на кількість років, які ввійшли до розрахунку.

Відносні темпи росту і приросту показника свідчать про інтенсивність його динамічної зміни. Темп росту вираховують в процентах шляхом ділення показника відповідного періоду на показник базового року /базовий темп/ або в процентах показника наступного року до попереднього /ланцюговий темп/. Темп приросту в процентах являє собою різницю між величиною темпу росту і 100%. Темп приросту може бути позитивним або негативним.

Середні темпи росту визначають через корінь N-ої ступені із базового темпу /або із добутку ланцюгових темпів/ росту показника. При цьому число N дорівнює кількості співмножників ланцюгових темпів росту, тобто кількості років, за які визначаються темпи росту. Якщо, наприклад, порівнюючи з базисним роком темп росту за 2 роки складає 110,0%, то середній буде 10110,0%=104,88. Середньорічний темп приросту складає 4,88%/104,88- 100,0/.

Оцінка виконання річного плану наростаючим підсумком з початку року проводиться співставленням фактичних абсолютних показників темпів зростання обсягу виробництва продукції за місяць, квартал, рік з плановими за відповідний період.

Закінчується аналіз виконання плану визначенням подальшого поглибленого вивчення тих показників, за якими виявлені значні відхилення від встановлених рівнів.

Аналіз вартісних показників випуску продукції проводиться шляхом порівняння /табл. 20/.

Таблиця  20

Аналіз випуску продукції

Аналіз таблиці 20 показує приріст за всіма показниками, крім реалізованої продукції. Це характеризує виробничу діяльність позитивно, тобто є всі передумови для виконання держзамовлення і зобов’язань за договорами зі споживачами. План реалізації продукції не виконано через низьку платоспроможність і дисципліну покупців. Різниця між процентами виконання плану реалізованої і товарної продукції свідчить про збільшення залишків товарної продукції і характеризує роботу підприємства негативно, показує на порушення ритму роботи і наявність організаційно-господарських недоліків.

Різниця між процентами виконання плану товарної продукції за фактичними цінами і за цінами плану свідчить, що зросла доля реалізації вигідних за цінами виробів, або підвищилась якість продукції. Різниця у виконанні плану з нормативно чистої і товарної продукції показує, що меншилась доля працемісткості продукції. Цей висновок підтверджується швидким зростанням заробітної плати і зменшенням матеріальних витрат.

Після загальної оцінки виконання плану випуску продукції переходять до аналізу реалізації.

Реалізованою вважається продукція, оплачена покупцями, гроші за яку поступили на розрахунковий рахунок.

Вироблена підприємством продукція реалізується споживачам у відповідності до складених договорів. Реалізація продукції є економічним важелем та інструментом управління, засобом поєднання виробництва та споживання, показником оцінки діяльності підприємства, джерелом формування фондів економічного стимулювання, найголовнішою умовою забезпечення безперервного процесу відтворення. Жодне суспільство не може безперервно виробляти, тобто відтворювати, не перетворюючи безперервно певної частини свого продукту знов у засоби виробництва, чи елементи нового виробництва.

Вироблена підприємством товарна продукція може бути реалізована покупцям після її упаковки і доставки на станцію відправлення, тому момент випуску продукції не співпадає з моментом її відвантаження, а в силу діючих форм розрахунків, - з моментом оплати. Все це приводить до виникнення складських запасів готової продукції та залишків відвантажених товарів, не оплачених покупцями. Зв’язок між випуском, відвантаженням та реалізацією продукції покажемо на мал.16

Обсяг реалізованої продукції визначають за формулою:

РП  =  31  +  ВП  -  Виб  -  32,

де  31,   32,  -  залишки готової продукції на складі і в дорозі на початку і на кінець періоду;

ВП  -  випуск продукції за звітний період;

Виб.  - інші вибуття продукції.

Обсяг реалізації товарної продукції планується самим підприємством згідно складених договорів і місткості ринку. У порівнянні з валовою і товарною продукцією оцінка діяльності підприємства за реалізованою продукцією має такі переваги: реалізація означає визнану суспільством, споживачами доцільність роботи підприємства, тим самим упереджується виготовлення продукції, яка не має попиту; посилюється контроль за ритмічністю праці підприємства, оскільки випущену та відвантажену за останні дні місяця продукцію покупець не може оплатити у тому ж місяці, що особливо важливо для попередження відхилень  від плану; показник реалізації сприяє прискоренню обіговості обігових засобів.

З реалізацією продукції оновлюються витрати на виробництво продукції та виявляється створений у процесі виробництва прибуток, частина чистого прибутку поступає до бюджету у вигляді податку.

Завданнями аналізу реалізації продукції є визначення обгрунтованості плану; вивчення показників, які характеризують виконання плану; визначення факторів, які впливають на виконання плану; виявлення резервів збільшення реалізації продукції.

Аналіз реалізації продукції розпочинається з перевірки обгрунтованості планового обсягу, ув’язки його з випуском і відвантаженням, завданнями та зобов’язаннями з постачання продукції у відповідності з укладеними договорами, прийнятими до виконання замовленнями.

При аналізі враховують, що на обсяг реалізації продукції впливають більше 500 факторів, що групуються так (мал.17).

Виконання плану з реалізації продукції характеризується обсягом, асортиментом, якістю, структурою та напрямками реалізації, своєчасним виконанням договорів зі споживачами та іншими показниками.

Оцінка виконання плану за обсягом реалізації наводиться в таблиці 20

Виконання плану реалізації продукції слід вивчати не тільки за обсягом, але й за асортиментом. При невиконанні плану за асортиментом підприємство, порушуючи умови господарських договорів, буде нести матеріальну відповідальність, повертає шкоду, нанесену споживачу. Виплата штрафів та неустойок за порушення умов договору і повернення нанесених збитків не звільняє підприємство від виконання зобов’язань за поставками продукції, виконання робіт чи надання послуг. План постачань має бути виконаний повністю за обсягом, усією, без винятку, номенклатурою, договірними умовами, якістю виробів, а також за строками постачання. При визначенні рівня виконання плану реалізації продукції за договорами в чисельник пишуть плановий обсяг реалізації за мінусом вартості недопоставлених покупцям конкретних видів виробів, виділених у договорах самостійними позиціями, а в знаменник пишуть планову суму реалізації. Перевиконання плану реалізації за іншими видами виробів або іншим покупцям не зараховується. Це означає, що план реалізації за договорами може бути виконаний не більше, ніж на 100%. Показник виконання плану з врахуванням договорів є основним оціночним показником роботи підприємств в ринкових умовах.

.

Оцінка виконання договорів вираховується за формулою:

Рп  - Нп

Вд  =  –––––––   100,   де

Рп

Вд  -  виконання договорів в %;

Рп  - реалізації планова;

Нп  -  недовиконання договорів.

Зобов’язання за договорами вважається виконаним в день відвантаження виробів покупцям на залізничній станції або іншому виді транспорту.

Загальна оцінка реалізації продукції проводиться щомісячно і наростаючим підсумком з початку року, методом співставлення фактичних показників з плановими в оптових цінах, прийнятими у плані.

На відхилення фактичного обсягу реалізації від планового мають  вплив дві великі групи факторів:  1/ зміна обсягу випуску товарної продукції;  2/ зміна залишків готової продукції на складі, та залишків відвантаженої продукції на кінець звітного періоду у порівнянні з його початком. Розмір впливу цих факторів обчислюється шляхом співставлення фактичних і планових показників балансу готової продукції за будь-який звітний період.

Для визначення впливу цих факторів на основі бізнес-плану і облікової інформації складається таблиця 21.

Таблиця 21

Розрахунок  впливу факторів на  реалізацію продукції, тис.грн.

Таким чином, невиконання плану з реалізації продукції сталося за рахунок перевищення фактичних залишків нереалізованої товарної продукції над плановими на кінець року на 427 тис.грн. Зростання випуску товарної продукції на 53 тис.грн. збільшило реалізацію на 53 тис.грн. На зміну залишків нереалізованої продукції впливають такі фактори: своєчасність укладання договорів на збут продукції, виробленої зверх плану; забезпеченість підприємства транспортними засобами і тарою для відвантаження готової продукції; ритмічність випуску та відвантаження готової продукції; своєчасність оформлення платіжно-розрахункових документів та подання їх до банку; комплектність, якість, асортимент продукції та додержання договірних зобов’язань; зміна цін; платоспроможність покупців та інші причини; потреба та мода.

У процесі аналізу на основі первинних документів з випуску, відван-таження та оплати готової продукції, облікових реєстрів, арбітражних справ, претензій та інших джерел інформації виявляються причини зміни залишків готової продукції на складі, товарів відвантажених і не оплачених у зазначений термін, товарів на відповідальному зберіганні у покупців та відпрацьовуються заходи для збільшення обсягів реалізації за рахунок зменшення залишків нереалізованої продукції.

На наступному етапі аналізу вивчається хід виконання плану виробництва продукції за асортиментом і структурою та його вплив на реалізацію.

Головним завданням підприємств в умовах ринкової економіки є збільшення випуску продукції. Рівень життя населення країни залежить від обсягу та якості виробленої і реалізованої продукції.

Обсяг виробництва є вихідним показником /базою/ для розрахунків практично всіх основних і узагальнюючих показників, що використовуються в практиці обліку, планування, аналізу і звітності за різні проміжки часу /місяць, квартал, рік, зміну, годину/. Виходячи з обсягу виробництва, визначається потреба в ресурсах, основних і обігових фондах. На основі обсягу виробництва визначаються як планові, так і звітні показники ефективності використання ресурсів: продуктивність праці, фондовіддача, матеріаловіддача, собівартість, кінцевий результат діяльності підприємства - прибуток. У зв’язку з цим пошук резервів подальшого росту масштабів виробництва має велике значення у справі ефективності виробництва в цілому.

Вплив факторів на обсяг виробництва, залежність між обсягом виробництва, товарною та реалізованою продукцією покажемо на мал.15.

Обсяг продукції /робіт і послуг/ у цінах підприємства включає готові вироби, напівфабрикати, роботи і послуги промислового характеру та інші елементи продукції, призначені для реалізації на сторону, у відповідності до діючої інструкції складання звіту по продукції.

Для вимірювання обсягу продукції застосовуються натуральні /тони, літри, штуки та ін./, вартісні /грошові/ та умовні показники. Найбільш правильно її обсяг відображають натуральні показники. Проте, натуральному виміру підлягає лише однорідна та одноякісна продукція за однакових умов її виробництва /вугільна, нафтова, цукрова промисловість/.

Використання вартісних вимірників усуває цей недолік та дозволяє узагальнювати дані про випуск продукції підприємством, його окремими підрозділами, галузями промисловості  та в  цілому народним господарством.

Основним вартісним показником для оцінки роботи підприємств і фірм є обсяг продукції  робіт, послуг. З нього виділяють валову, товарну, нормативно-чисту та реалізовану продукцію. Для визначення ефективності використання

ресурсів підприємства використовується обсяг реалізації.

Важливими показниками обсягу продукції  робіт, послуг є: в будівництві - обсяг будівельно-монтажних робіт, обсяг капітальних вкладень; в сільському господарстві - валова, товарна продукція рослинництва і тваринництва;  на транспорті - вантажообіг.

Узагальнюючим вимірником продукції в умовах товарного виробництва вважаються вартісні показники обсягу виробництва. Вибір того чи іншого вимірника продукції залежить від конкретних умов і мети аналізу.

Умовні показники застосовуються на підприємствах, що виробляють продукцію однакового профілю, яку за допомогою коефіцієнтів можна прирівняти до одного натурального показника /кормові одиниці, умовні тони та інші/, трудові показники /нормо-години, нормативна заробітна плата виробничих робітників/ використовуються для оцінки обсягу продукції в бригадах, дільницях, підприємстві.

Джерелом звітної інформації для аналізу є форма 1-П, баланс, форма 5-С та інші.

Показники виробничої програми вивчаються в такій послідовності: дається оцінка напруженості і рівня виконання плану, динаміки, складу, асортименту, структури, якості виробленої продукції та причин їх відхилень від попереднього періоду; вивчається ритмічність виробництва і реалізації; виявляється і кількісно вимірюється вплив факторів на зміну обсягу випуску і реалізації продукції, дотримання терміну постачання зі сторони постачальників і асортименту продукції.

Для оцінки напруженості плану слід зіставити плановий обсяг випуску продукції з проектною середньорічною потужністю /вона показана у паспорті виробничого об’єднання/ та вирахувати коефіцієнт її використання за  формулою:                     Опл

КПпл  =  ––––– ,   де

Ппрл

КПпл - коефіцієнт використання потужності підприємства;

Опл  - плановий обсяг продукції;

Ппрл  - проектна середньорічна виробнича потужність.

Проектний обсяг продукції для обчислення виробничої потужності наводиться у формі бізнес-плану “Баланс виробничих потужностей та їх використання”. При оцінці виконання плану підприємствами-новобудовами, нещодавно введеними до експлуатації, враховують відсоток освоєння проектної

потужності.

Оцінка виконання плану випуску основних видів продукції за поставками, терміном і номенклатурою, у відповідності зі складеним договором проводиться шляхом порівняння фактичного обсягу поставок наростаючим підсумком від початку року з плановим. При цьому у фактичну поставку зараховуються суми в розмірах плану. Розрахунок ведеться за формулою:

Рф

В =     –––––   100

Рп

де  В - рівень виконання плану випуску чи реалізації продукції, в %;

Рф  - фактичний обсяг виробленої чи реалізованої продукції;

Рп  -  плановий обсяг продукції.

Виконання плану за темпами росту виробництва чи реалізації продукії визначається порівнянням фактичних і планових показників з відповідними показниками базисного року. При цьому визначаються темпи росту і темпи приросту відповідних показників.

Протягом року оцінка виконання планових показників проводиться щоквартально /щомісячно/ наростаючими підсумками з початку року. Порівняння з результатами попереднього року проводиться за відповідний період /квартал, місяць/.

Для аналізу динаміки показників, побудови рядів беруть кілька років. За базисний показник приймають останній рік, що передує обумовленому періоду або року, що закінчується числами 0 або 5. При такому аналізі вираховують:

1/ загальний обсяг показників за відповідну кількість років;

2/ абсолютний приріст показників за роками;

3/ відносні темпи росту і приросту показників щорічно;

4/ середній темп росту /приросту/ показників за взяті роки.

Абсолютний приріст показників визначають як різницю між даними за відповідні суміжні роки. Середньорічний приріст будь-якого показника визначають шляхом ділення загальної суми приросту за ряд років на кількість років, які ввійшли до розрахунку.

Відносні темпи росту і приросту показника свідчать про інтенсивність його динамічної зміни. Темп росту вираховують в процентах шляхом ділення показника відповідного періоду на показник базового року /базовий темп/ або в процентах показника наступного року до попереднього /ланцюговий темп/. Темп приросту в процентах являє собою різницю між величиною темпу росту і 100%. Темп приросту може бути позитивним або негативним.

Середні темпи росту визначають через корінь N-ої ступені із базового темпу /або із добутку ланцюгових темпів/ росту показника. При цьому число N дорівнює кількості співмножників ланцюгових темпів росту, тобто кількості років, за які визначаються темпи росту. Якщо, наприклад, порівнюючи з базисним роком темп росту за 2 роки складає 110,0%, то середній буде 10110,0%=104,88. Середньорічний темп приросту складає 4,88%/104,88- 100,0/.

Оцінка виконання річного плану наростаючим підсумком з початку року проводиться співставленням фактичних абсолютних показників темпів зростання обсягу виробництва продукції за місяць, квартал, рік з плановими за відповідний період.

Закінчується аналіз виконання плану визначенням подальшого поглибленого вивчення тих показників, за якими виявлені значні відхилення від встановлених рівнів.

Аналіз вартісних показників випуску продукції проводиться шляхом порівняння /табл. 20/.

Таблиця  20

Аналіз випуску продукції

Аналіз таблиці 20 показує приріст за всіма показниками, крім реалізованої продукції. Це характеризує виробничу діяльність позитивно, тобто є всі передумови для виконання держзамовлення і зобов’язань за договорами зі споживачами. План реалізації продукції не виконано через низьку платоспроможність і дисципліну покупців. Різниця між процентами виконання плану реалізованої і товарної продукції свідчить про збільшення залишків товарної продукції і характеризує роботу підприємства негативно, показує на порушення ритму роботи і наявність організаційно-господарських недоліків.

Різниця між процентами виконання плану товарної продукції за фактичними цінами і за цінами плану свідчить, що зросла доля реалізації вигідних за цінами виробів, або підвищилась якість продукції. Різниця у виконанні плану з нормативно чистої і товарної продукції показує, що меншилась доля працемісткості продукції. Цей висновок підтверджується швидким зростанням заробітної плати і зменшенням матеріальних витрат.

Після загальної оцінки виконання плану випуску продукції переходять до аналізу реалізації.

Реалізованою вважається продукція, оплачена покупцями, гроші за яку поступили на розрахунковий рахунок.

Вироблена підприємством продукція реалізується споживачам у відповідності до складених договорів. Реалізація продукції є економічним важелем та інструментом управління, засобом поєднання виробництва та споживання, показником оцінки діяльності підприємства, джерелом формування фондів економічного стимулювання, найголовнішою умовою забезпечення безперервного процесу відтворення. Жодне суспільство не може безперервно виробляти, тобто відтворювати, не перетворюючи безперервно певної частини свого продукту знов у засоби виробництва, чи елементи нового виробництва.

Вироблена підприємством товарна продукція може бути реалізована покупцям після її упаковки і доставки на станцію відправлення, тому момент випуску продукції не співпадає з моментом її відвантаження, а в силу діючих форм розрахунків, - з моментом оплати. Все це приводить до виникнення складських запасів готової продукції та залишків відвантажених товарів, не оплачених покупцями. Зв’язок між випуском, відвантаженням та реалізацією продукції покажемо на мал.16

Обсяг реалізованої продукції визначають за формулою:

РП  =  31  +  ВП  -  Виб  -  32,

де  31,   32,  -  залишки готової продукції на складі і в дорозі на початку і на кінець періоду;

ВП  -  випуск продукції за звітний період;

Виб.  - інші вибуття продукції.

Обсяг реалізації товарної продукції планується самим підприємством згідно складених договорів і місткості ринку. У порівнянні з валовою і товарною продукцією оцінка діяльності підприємства за реалізованою продукцією має такі переваги: реалізація означає визнану суспільством, споживачами доцільність роботи підприємства, тим самим упереджується виготовлення продукції, яка не має попиту; посилюється контроль за ритмічністю праці підприємства, оскільки випущену та відвантажену за останні дні місяця продукцію покупець не може оплатити у тому ж місяці, що особливо важливо для попередження відхилень  від плану; показник реалізації сприяє прискоренню обіговості обігових засобів.

З реалізацією продукції оновлюються витрати на виробництво продукції та виявляється створений у процесі виробництва прибуток, частина чистого прибутку поступає до бюджету у вигляді податку.

Завданнями аналізу реалізації продукції є визначення обгрунтованості плану; вивчення показників, які характеризують виконання плану; визначення факторів, які впливають на виконання плану; виявлення резервів збільшення реалізації продукції.

Аналіз реалізації продукції розпочинається з перевірки обгрунтованості планового обсягу, ув’язки його з випуском і відвантаженням, завданнями та зобов’язаннями з постачання продукції у відповідності з укладеними договорами, прийнятими до виконання замовленнями.

При аналізі враховують, що на обсяг реалізації продукції впливають більше 500 факторів, що групуються так (мал.17).

Виконання плану з реалізації продукції характеризується обсягом, асортиментом, якістю, структурою та напрямками реалізації, своєчасним виконанням договорів зі споживачами та іншими показниками.

Оцінка виконання плану за обсягом реалізації наводиться в таблиці 20

Виконання плану реалізації продукції слід вивчати не тільки за обсягом, але й за асортиментом. При невиконанні плану за асортиментом підприємство, порушуючи умови господарських договорів, буде нести матеріальну відповідальність, повертає шкоду, нанесену споживачу. Виплата штрафів та неустойок за порушення умов договору і повернення нанесених збитків не звільняє підприємство від виконання зобов’язань за поставками продукції, виконання робіт чи надання послуг. План постачань має бути виконаний повністю за обсягом, усією, без винятку, номенклатурою, договірними умовами, якістю виробів, а також за строками постачання. При визначенні рівня виконання плану реалізації продукції за договорами в чисельник пишуть плановий обсяг реалізації за мінусом вартості недопоставлених покупцям конкретних видів виробів, виділених у договорах самостійними позиціями, а в знаменник пишуть планову суму реалізації. Перевиконання плану реалізації за іншими видами виробів або іншим покупцям не зараховується. Це означає, що план реалізації за договорами може бути виконаний не більше, ніж на 100%. Показник виконання плану з врахуванням договорів є основним оціночним показником роботи підприємств в ринкових умовах.

.

Оцінка виконання договорів вираховується за формулою:

Рп  - Нп

Вд  =  –––––––   100,   де

Рп

Вд  -  виконання договорів в %;

Рп  - реалізації планова;

Нп  -  недовиконання договорів.

Зобов’язання за договорами вважається виконаним в день відвантаження виробів покупцям на залізничній станції або іншому виді транспорту.

Загальна оцінка реалізації продукції проводиться щомісячно і наростаючим підсумком з початку року, методом співставлення фактичних показників з плановими в оптових цінах, прийнятими у плані.

На відхилення фактичного обсягу реалізації від планового мають  вплив дві великі групи факторів:  1/ зміна обсягу випуску товарної продукції;  2/ зміна залишків готової продукції на складі, та залишків відвантаженої продукції на кінець звітного періоду у порівнянні з його початком. Розмір впливу цих факторів обчислюється шляхом співставлення фактичних і планових показників балансу готової продукції за будь-який звітний період.

Для визначення впливу цих факторів на основі бізнес-плану і облікової інформації складається таблиця 21.

Таблиця 21

Розрахунок  впливу факторів на  реалізацію продукції, тис.грн.

Таким чином, невиконання плану з реалізації продукції сталося за рахунок перевищення фактичних залишків нереалізованої товарної продукції над плановими на кінець року на 427 тис.грн. Зростання випуску товарної продукції на 53 тис.грн. збільшило реалізацію на 53 тис.грн. На зміну залишків нереалізованої продукції впливають такі фактори: своєчасність укладання договорів на збут продукції, виробленої зверх плану; забезпеченість підприємства транспортними засобами і тарою для відвантаження готової продукції; ритмічність випуску та відвантаження готової продукції; своєчасність оформлення платіжно-розрахункових документів та подання їх до банку; комплектність, якість, асортимент продукції та додержання договірних зобов’язань; зміна цін; платоспроможність покупців та інші причини; потреба та мода.

У процесі аналізу на основі первинних документів з випуску, відван-таження та оплати готової продукції, облікових реєстрів, арбітражних справ, претензій та інших джерел інформації виявляються причини зміни залишків готової продукції на складі, товарів відвантажених і не оплачених у зазначений термін, товарів на відповідальному зберіганні у покупців та відпрацьовуються заходи для збільшення обсягів реалізації за рахунок зменшення залишків нереалізованої продукції.

На наступному етапі аналізу вивчається хід виконання плану виробництва продукції за асортиментом і структурою та його вплив на реалізацію.