3. Платоспроможність
К оглавлению1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 1617 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50
51 52 53 54 55
Платоспроможність підприємства - найважливіший показник, який характеризує фінансовий стан підприємства. Під платоспроможністю розуміють здатність підприємства своєчасно і повністю виконувати свої платіжні зобов’язання, що витікають з виробничих, торгових, кредитних та інших операцій грошового характеру. Оцінка платоспроможності є одним з основних факторів, які впливають на форми і умови виробничих або комерційних угод.
Оцінка платоспроможності проводиться за даними балансу-нетто на основі характеристики обігових активів, тобто часу, необхідного для перетворення їх у грошову готівку.
Платоспроможність підприємства підтверджується відсутністю простроченої заборгованості бюджету, Нацбанку, комерційним банкам, постачальникам та іншим кредиторам і можливістю своєчасно виконувати всі розрахунки з постачальниками і по заробітній платі з працівниками.
Несвоєчасне погашення кредиту відбивається у розділі ІІІ пасиву балансу за статтею “Кредити та позики, не погашені в строк” - рядок 620, затримку платежів постачальникам - за статтями “За товари, роботи і послуги, не сплачені в строк” - рядок 640. Затримка платежів до бюджету в балансі не відбивається, вона значиться у ф.№ 2 “ Звіт про фінансові результати та їх використання”. Якщо є заборгованість, то платоспроможність незадовільна. При відсутності заборгованості проводиться розрахунок.
Прогноз платоспроможності проводиться на основі порівняння майбутніх надходжень і платежів. Для цього використовуються три відносні показники ліквідності, які відрізняються між собою набором ліквідних засобів, використовуваних для покриття короткотермінових зобов’язань.
Наведені нижче обмеження показників ліквідності одержані на підставі статистичної обробки емпіричних даних, експертних опитувань і наукових джерел. Вони можуть слугувати лише орієнтирами при аналізі фінансового стану підприємств.
1. Найважливішим є коефіцієнт абсолютної ліквідності. Він розраховується як відношення грошових коштів і короткотермінових цінних паперів до короткострокових зобов’язань. Короткотермінові зобов’язання підприємства включають: кредити, не погашені в строк, короткострахові кредити і позикові кошти, кредиторську заборгованість та інші пасиви (р.750 - 730).
Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яку частину коротко-термінової заборгованості підприємство може ліквідувати найближчим часом (на дату складання балансу). Його значення визначається теоретично достатнім, якщо перевищує 0,2-0,4.
У нашому прикладі коефіцієнт абсолютної ліквідності на початок звітного періоду був рівний: /1+126+42+35/ : 1815 =0,112. Протягом року готівкові гроші і вартість короткострокових цінних паперів мало збільшилися. Зате, росли короткострокові зобов’язання підприємства за кредитами та розрахунками. Коефіцієнт абсолютної ліквідності на кінець року суттєво зменшився: /3+139+13+70/ : /2251-30/ =0,101. Як бачимо, на кінець року лише 10,1% короткотермінових позичкових зобов’язань підприємство може зразу погасити. Це страшний показник. Якщо врахувати, що строки погашення заборгованості наступають не одночасно, то підприємство ще буде жити. Коефіцієнт абсолютної ліквідності набагато менший його порогового теоретичного значення, що також свідчить про надзвичайний негативний наслідок. Про важке фінансове становище також свідчить наявність не погашеного в строк кредиту.
Зміна коефіцієнта абсолютної ліквідності виникла за рахунок ряду факторів, вплив яких розраховано у таблиці 52.
Таблиця 52
Фактори зміни коефіцієнта абсолютної ліквідності за звітний рік
Фактори |
Ка- са |
Розра- хунко- вий раху- нок |
Валют- ний раху- нок |
Інші грошові кошти |
Корот-костро- кові креди-ти |
Позики, не по- гашені в строк |
Розра- хунки з креди- торами |
Коефі- цієнт ліквід- ності |
Вплив факто- рів на зміну коеф. ліквід- ності |
Б. Підставка |
1 |
126 |
42 |
35 |
1277 |
47 |
491 |
0,112 |
|
І/ Каса |
3 |
126 |
42 |
35 |
1277 |
47 |
491 |
0,113 |
+0,001
|
2/ Розрахунко- вий рахунок |
3 |
139 |
42 |
35 |
1277 |
47 |
491 |
0,121 |
+0,008 |
3/ Валютний рахунок |
3 |
139 |
13 |
35 |
1277 |
47 |
491 |
0,105 |
-0,016 |
4/ Інші грошові кошти |
3 |
139 |
13 |
70 |
1277 |
47 |
491 |
0,124 |
+0,019 |
5/ Короткостро- кові кредити |
3 |
139 |
13 |
70 |
1081 |
47 |
491 |
0,139 |
+0,015 |
6/ Позики, не погашені в строк |
3 |
139 |
13 |
70 |
1081 |
318 |
491 |
0,119 |
-0,020 |
7/ Розрахунки з кредиторами |
3 |
139 |
13 |
70 |
1081 |
318 |
822 |
0,101 |
-0,018 |
Всього |
|
|
|
|
|
|
|
|
-0,011
|
Аналіз даних таблиці 52 показує, що збільшення коефіцієнта абсолютної ліквідності виникло, в основному, за рахунок зростання залишків коштів у касі, на розрахунковому рахунку, на інших рахунках в банку та зменшення короткострокових кредитів. Загальне підвищення коефіцієнта абсолютної ліквідності за рахунок цих факторів склало 0,043 /0,001+0,008+0,019+0,015/. Ріст позик, не погашених в строк, і кредиторської заборгованості та зменшення валютного рахунку знизили цей показник на 0,054 /0,016+0,020+0,018/. В цілому показник знизився на 0,011.
Абсолютна ліквідність свідчить про платоспроможність підприємства на дату складання балансу.
Платоспроможність підприємства - найважливіший показник, який характеризує фінансовий стан підприємства. Під платоспроможністю розуміють здатність підприємства своєчасно і повністю виконувати свої платіжні зобов’язання, що витікають з виробничих, торгових, кредитних та інших операцій грошового характеру. Оцінка платоспроможності є одним з основних факторів, які впливають на форми і умови виробничих або комерційних угод.
Оцінка платоспроможності проводиться за даними балансу-нетто на основі характеристики обігових активів, тобто часу, необхідного для перетворення їх у грошову готівку.
Платоспроможність підприємства підтверджується відсутністю простроченої заборгованості бюджету, Нацбанку, комерційним банкам, постачальникам та іншим кредиторам і можливістю своєчасно виконувати всі розрахунки з постачальниками і по заробітній платі з працівниками.
Несвоєчасне погашення кредиту відбивається у розділі ІІІ пасиву балансу за статтею “Кредити та позики, не погашені в строк” - рядок 620, затримку платежів постачальникам - за статтями “За товари, роботи і послуги, не сплачені в строк” - рядок 640. Затримка платежів до бюджету в балансі не відбивається, вона значиться у ф.№ 2 “ Звіт про фінансові результати та їх використання”. Якщо є заборгованість, то платоспроможність незадовільна. При відсутності заборгованості проводиться розрахунок.
Прогноз платоспроможності проводиться на основі порівняння майбутніх надходжень і платежів. Для цього використовуються три відносні показники ліквідності, які відрізняються між собою набором ліквідних засобів, використовуваних для покриття короткотермінових зобов’язань.
Наведені нижче обмеження показників ліквідності одержані на підставі статистичної обробки емпіричних даних, експертних опитувань і наукових джерел. Вони можуть слугувати лише орієнтирами при аналізі фінансового стану підприємств.
1. Найважливішим є коефіцієнт абсолютної ліквідності. Він розраховується як відношення грошових коштів і короткотермінових цінних паперів до короткострокових зобов’язань. Короткотермінові зобов’язання підприємства включають: кредити, не погашені в строк, короткострахові кредити і позикові кошти, кредиторську заборгованість та інші пасиви (р.750 - 730).
Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яку частину коротко-термінової заборгованості підприємство може ліквідувати найближчим часом (на дату складання балансу). Його значення визначається теоретично достатнім, якщо перевищує 0,2-0,4.
У нашому прикладі коефіцієнт абсолютної ліквідності на початок звітного періоду був рівний: /1+126+42+35/ : 1815 =0,112. Протягом року готівкові гроші і вартість короткострокових цінних паперів мало збільшилися. Зате, росли короткострокові зобов’язання підприємства за кредитами та розрахунками. Коефіцієнт абсолютної ліквідності на кінець року суттєво зменшився: /3+139+13+70/ : /2251-30/ =0,101. Як бачимо, на кінець року лише 10,1% короткотермінових позичкових зобов’язань підприємство може зразу погасити. Це страшний показник. Якщо врахувати, що строки погашення заборгованості наступають не одночасно, то підприємство ще буде жити. Коефіцієнт абсолютної ліквідності набагато менший його порогового теоретичного значення, що також свідчить про надзвичайний негативний наслідок. Про важке фінансове становище також свідчить наявність не погашеного в строк кредиту.
Зміна коефіцієнта абсолютної ліквідності виникла за рахунок ряду факторів, вплив яких розраховано у таблиці 52.
Таблиця 52
Фактори зміни коефіцієнта абсолютної ліквідності за звітний рік
Фактори |
Ка- са |
Розра- хунко- вий раху- нок |
Валют- ний раху- нок |
Інші грошові кошти |
Корот-костро- кові креди-ти |
Позики, не по- гашені в строк |
Розра- хунки з креди- торами |
Коефі- цієнт ліквід- ності |
Вплив факто- рів на зміну коеф. ліквід- ності |
Б. Підставка |
1 |
126 |
42 |
35 |
1277 |
47 |
491 |
0,112 |
|
І/ Каса |
3 |
126 |
42 |
35 |
1277 |
47 |
491 |
0,113 |
+0,001
|
2/ Розрахунко- вий рахунок |
3 |
139 |
42 |
35 |
1277 |
47 |
491 |
0,121 |
+0,008 |
3/ Валютний рахунок |
3 |
139 |
13 |
35 |
1277 |
47 |
491 |
0,105 |
-0,016 |
4/ Інші грошові кошти |
3 |
139 |
13 |
70 |
1277 |
47 |
491 |
0,124 |
+0,019 |
5/ Короткостро- кові кредити |
3 |
139 |
13 |
70 |
1081 |
47 |
491 |
0,139 |
+0,015 |
6/ Позики, не погашені в строк |
3 |
139 |
13 |
70 |
1081 |
318 |
491 |
0,119 |
-0,020 |
7/ Розрахунки з кредиторами |
3 |
139 |
13 |
70 |
1081 |
318 |
822 |
0,101 |
-0,018 |
Всього |
|
|
|
|
|
|
|
|
-0,011
|
Аналіз даних таблиці 52 показує, що збільшення коефіцієнта абсолютної ліквідності виникло, в основному, за рахунок зростання залишків коштів у касі, на розрахунковому рахунку, на інших рахунках в банку та зменшення короткострокових кредитів. Загальне підвищення коефіцієнта абсолютної ліквідності за рахунок цих факторів склало 0,043 /0,001+0,008+0,019+0,015/. Ріст позик, не погашених в строк, і кредиторської заборгованості та зменшення валютного рахунку знизили цей показник на 0,054 /0,016+0,020+0,018/. В цілому показник знизився на 0,011.
Абсолютна ліквідність свідчить про платоспроможність підприємства на дату складання балансу.