4. Витрати на обслуговування виробництва та управління

Витрати на обслуговування виробництва та управління  включають три комплексні статті: витрати на утримання і експлуатацію устаткування, цехові витрати та загальногосподарські витрати.

Аналізуючи витрати на обслуговування виробництва та управління, необхідно враховувати комплексний характер формування цих витрат, об’єднання в їх складі різних за зв’язком з обсягом виробництва витрат, особливості їх включення в собівартість товарної і окремих видів продукції.

Кожна із названих статей складається із окремих елементів, що обумовило необхідність планування та облік цих витрат за статтями кошторису і подвійного відображення у звітності як самостійних статей калькуляції і кошторису витрат у відомості № 12.

При аналізі вивчають динаміку і напрямок зміни витрат на обслуговування та управління, виконання кошторису з кожного виду витрат, визначають відхилення від кошторису і причини  відхилення, підраховують непродуктивні витрати, перевіряють обгрунтованість розподілу витрат між товарною продукцією та незавершеним виробництвом, окремими видами продукції і відпрацьовують заходи для використання резервів.

Динаміку витрат аналізують шляхом співставлення фактичних витрат в абсолютній сумі і на одну гривню обсягу виробництва продукції з кожного виду витрат за ряд звітних періодів і планом. Для перевірки обгрунтованості зміни динаміки витрат залежно від зміни обсягу виробництва і визначення економії або перевитрати під впливом цього фактора необхідно визначити долю умовно-постійних і змінних витрат. З цією метою застосовують прийоми: вищої і нижчої точок обсягу виробництва, графічний, найменших квадратів та інші, які базуються на вивченні статистичних даних про обсяг виробництва і витрат на нього.

В складі витрат на обслуговування виробництва та управління найбільшу питому вагу мають витрати на утримання та експлуатацію устаткування. За економічним змістом ці витрати є основними, а за зв’язками з обсягом виробництва в більшості вони є змінними. Аналіз цих витрат затрудняє понадмірне укрупнення статей кошторису, об’єднання в них умовно-змінних та умовно-постійних витрат, відсутність науково обгрунтованих нормативів витрат.

Для виявлення економії або перевитрати фактичні витрати з кожної статті порівнюють з плановими; з плановими, перерахованими на фактичний обсяг продукції. Умовно-змінні витрати порівнюють і з фактичними в динаміці за ряд звітних періодів, оцінюють динаміку зміни витрат, абсолютну і відносну економію або перевитрату, виявляють резерви зниження витрат /таблиця 36/.

Використовуючи дані первинного обліку, зведені регістри і аналітичні розрахунки кошторису, ми виявили резерви зниження невиправданих відносних перевитрат за кошторисом статті “Витрати на утримання і використання обладнання” на суму 14,5 тис.грн.

Цехові та загальногосподарські комплексні статті витрат відносять до умовно-постійних. Аналіз цих статей проводиться шляхом співставлення витрат з плановими і фактичними за минулий рік. При цьому виявляють відхилення з кожної статті, визначають непродуктивні витрати та перевіряють обгрунтованість кошторису витрат.

При аналізі відмічають, що економія витрат на досліди, випробовування, експериментування не рахується заслугою підприємства, а невиконання завдань та заходів, направлених на підвищення якості продукції, планів раціоналізації та винахідництва, охорони праці і техніки безпеки веде до зниження обсягу та якості продукції, зниження ефективності, додаткових втрат робочого часу через захворювання і травматизм робітників.

Перевитрати за названими вище статтями, викликані додатковими дослідженнями, винаходами, експериментами, посиленням охорони і безпеки праці, приймаються як цілком виправдані, тому що вони перекриваються додатковою ефективністю господарювання.

До непродуктивних витрат відносять збитки від простоїв, недостачі, втрати від псування матеріальних цінностей і незавершеного виробництва, втрати від недовикористаних деталей, вузлів і технологічного оснащення та інші непродуктивні витрати.

Аналіз цехових витрат показує, що на підприємстві допущено перевитрати на утримання апарату управління цеху 3 тис.грн., на утримання будівель 1,0 тис.грн., інші непродуктивні витрати 30 тис.грн. Всього перевитрат було на 34 тис.грн. Загальногосподарські перевитрати склали        47 тис.грн.

Таблиця 36

Аналіз витрат на обслуговування виробництва та управління

Примітка: На підприємстві встановлено, що питома вага умовно-змінних витрат у складі витрат на експлуатацію та поточний ремонт устаткування становить 50%, внутрішньозаводське переміщення вантажів - 80%, знос МБП - 90%.

Непродуктивні витрати свідчать про недоліки в організації управління і є наслідком перебоїв у постачанні сировиною, матеріалами, покупними виробами, енергією, водою, інструментами, понадпланових простоїв устаткування, незабезпеченості складськими приміщеннями та іншим. Непродуктивні витрати виключають із загальної суми витрат при обгрунтуванні планування на майбутній період.

Скорочення невиправданих перевитрат і непродуктивних витрат є резервом зниження собівартості продукції на 81 тис.грн.

Обсяг витрат на обслуговування виробництва та управління в собівартості одиниці продукції знаходиться в прямій залежності не лише від кошторису його виконання, але і від застосованої методики їх розподілу. Витрати розподіляють пропорційно кошторисних /нормативних/ ставок, верстато-машино-годин роботи устаткування, техніко-економічних коефіцієнтів; витрат на обробіток, основної заробітної плати виробничих робітників та інші.

Порівняння розрахунків розподілу витрат на обслуговування та управління, виконаних різними способами, дає можливість вибрати найоптимальніший варіант, перевірити відповідність прийнятої бази розподілу галузевим інструкціям, вирахувати вплив факторів на відхилення від плану з кожної калькуляційної статті в собівартості продукції.

Витрати на обслуговування виробництва та управління  включають три комплексні статті: витрати на утримання і експлуатацію устаткування, цехові витрати та загальногосподарські витрати.

Аналізуючи витрати на обслуговування виробництва та управління, необхідно враховувати комплексний характер формування цих витрат, об’єднання в їх складі різних за зв’язком з обсягом виробництва витрат, особливості їх включення в собівартість товарної і окремих видів продукції.

Кожна із названих статей складається із окремих елементів, що обумовило необхідність планування та облік цих витрат за статтями кошторису і подвійного відображення у звітності як самостійних статей калькуляції і кошторису витрат у відомості № 12.

При аналізі вивчають динаміку і напрямок зміни витрат на обслуговування та управління, виконання кошторису з кожного виду витрат, визначають відхилення від кошторису і причини  відхилення, підраховують непродуктивні витрати, перевіряють обгрунтованість розподілу витрат між товарною продукцією та незавершеним виробництвом, окремими видами продукції і відпрацьовують заходи для використання резервів.

Динаміку витрат аналізують шляхом співставлення фактичних витрат в абсолютній сумі і на одну гривню обсягу виробництва продукції з кожного виду витрат за ряд звітних періодів і планом. Для перевірки обгрунтованості зміни динаміки витрат залежно від зміни обсягу виробництва і визначення економії або перевитрати під впливом цього фактора необхідно визначити долю умовно-постійних і змінних витрат. З цією метою застосовують прийоми: вищої і нижчої точок обсягу виробництва, графічний, найменших квадратів та інші, які базуються на вивченні статистичних даних про обсяг виробництва і витрат на нього.

В складі витрат на обслуговування виробництва та управління найбільшу питому вагу мають витрати на утримання та експлуатацію устаткування. За економічним змістом ці витрати є основними, а за зв’язками з обсягом виробництва в більшості вони є змінними. Аналіз цих витрат затрудняє понадмірне укрупнення статей кошторису, об’єднання в них умовно-змінних та умовно-постійних витрат, відсутність науково обгрунтованих нормативів витрат.

Для виявлення економії або перевитрати фактичні витрати з кожної статті порівнюють з плановими; з плановими, перерахованими на фактичний обсяг продукції. Умовно-змінні витрати порівнюють і з фактичними в динаміці за ряд звітних періодів, оцінюють динаміку зміни витрат, абсолютну і відносну економію або перевитрату, виявляють резерви зниження витрат /таблиця 36/.

Використовуючи дані первинного обліку, зведені регістри і аналітичні розрахунки кошторису, ми виявили резерви зниження невиправданих відносних перевитрат за кошторисом статті “Витрати на утримання і використання обладнання” на суму 14,5 тис.грн.

Цехові та загальногосподарські комплексні статті витрат відносять до умовно-постійних. Аналіз цих статей проводиться шляхом співставлення витрат з плановими і фактичними за минулий рік. При цьому виявляють відхилення з кожної статті, визначають непродуктивні витрати та перевіряють обгрунтованість кошторису витрат.

При аналізі відмічають, що економія витрат на досліди, випробовування, експериментування не рахується заслугою підприємства, а невиконання завдань та заходів, направлених на підвищення якості продукції, планів раціоналізації та винахідництва, охорони праці і техніки безпеки веде до зниження обсягу та якості продукції, зниження ефективності, додаткових втрат робочого часу через захворювання і травматизм робітників.

Перевитрати за названими вище статтями, викликані додатковими дослідженнями, винаходами, експериментами, посиленням охорони і безпеки праці, приймаються як цілком виправдані, тому що вони перекриваються додатковою ефективністю господарювання.

До непродуктивних витрат відносять збитки від простоїв, недостачі, втрати від псування матеріальних цінностей і незавершеного виробництва, втрати від недовикористаних деталей, вузлів і технологічного оснащення та інші непродуктивні витрати.

Аналіз цехових витрат показує, що на підприємстві допущено перевитрати на утримання апарату управління цеху 3 тис.грн., на утримання будівель 1,0 тис.грн., інші непродуктивні витрати 30 тис.грн. Всього перевитрат було на 34 тис.грн. Загальногосподарські перевитрати склали        47 тис.грн.

Таблиця 36

Аналіз витрат на обслуговування виробництва та управління

Примітка: На підприємстві встановлено, що питома вага умовно-змінних витрат у складі витрат на експлуатацію та поточний ремонт устаткування становить 50%, внутрішньозаводське переміщення вантажів - 80%, знос МБП - 90%.

Непродуктивні витрати свідчать про недоліки в організації управління і є наслідком перебоїв у постачанні сировиною, матеріалами, покупними виробами, енергією, водою, інструментами, понадпланових простоїв устаткування, незабезпеченості складськими приміщеннями та іншим. Непродуктивні витрати виключають із загальної суми витрат при обгрунтуванні планування на майбутній період.

Скорочення невиправданих перевитрат і непродуктивних витрат є резервом зниження собівартості продукції на 81 тис.грн.

Обсяг витрат на обслуговування виробництва та управління в собівартості одиниці продукції знаходиться в прямій залежності не лише від кошторису його виконання, але і від застосованої методики їх розподілу. Витрати розподіляють пропорційно кошторисних /нормативних/ ставок, верстато-машино-годин роботи устаткування, техніко-економічних коефіцієнтів; витрат на обробіток, основної заробітної плати виробничих робітників та інші.

Порівняння розрахунків розподілу витрат на обслуговування та управління, виконаних різними способами, дає можливість вибрати найоптимальніший варіант, перевірити відповідність прийнятої бази розподілу галузевим інструкціям, вирахувати вплив факторів на відхилення від плану з кожної калькуляційної статті в собівартості продукції.