3. Собівартість товарної продукції

Використання цього показника обумовлено: по-перше, необхідністю усунення неоднакового підходу до старої та нової продукції і встановлення єдиного завдання для зниження собівартості, охоплюючого як порівнянну, так і непорівнянну продукцію; по-друге, цей показник забезпечує зв’язок собівартості з плановим прибутком, утворюючи з ним органічну єдність; по-третє, він дозволяє слідкувати за динамікою зниження собівартості за ряд років.

Витрати на одну гривню продукції визначаються як відношення планових чи фактичних витрат на виготовлення продукції до її вартості в оптових цінах підприємства.

Для аналізу облікові дані систематизують у таблицю 40.

Таблиця 40

Витрати на 1 грн. продукції

Наведені в таблиці 40 дані показують, що підприємство, яке аналізується, досягло зниження  собівартості  продукції  проти плану на 3 тис.грн./6931 - 6934/ і витрат на 1 грн. продукції на 0,56 коп. /82,91-83,47/, або на 0,67% /(82,91-83,47)  100/ : 83,47.

На відхилення фактичних витрат на гривню продукції від планових впливають такі чинники: а/ зміна структури асортименту виготовленої продукції; б/ зміна рівня витрат /норм витрат/ в собівартості окремих видів;     в/ зміна оптових цін на спожиті матеріали, паливо, тарифів на перевезення;         г/ зміна ціни на продукцію.

Промислові підприємства випускають звичайно вироби з різним рівнем рентабельності. Підвищення питомої ваги виробів з нижчим, ніж у середньому на підприємстві, рівнем рентабельності призводить до підвищення витрат на гривню товарної продукції, і навпаки. Щоб визначити розмір впливу зміни структури асортименту випущеної продукції, необхідно від планових витрат на гривню продукції за фактичної структури асортименту відняти витрати згідно із затвердженим планом. На підприємстві вплив цього чинника становить     0,14 коп. /83,33 - 83,47/, тобто підвищення питомої ваги більш рентабельних виробів призвело до зниження витрат на гривню товарної продукції на 0,14 копійки.

Для виявлення впливу зміни норм витрат матеріалів у кожному виробі необхідно із витрат на 1 грн. продукції за фактичними витратами і плановими цінами вирахувати планові витрати на фактичний випуск і асортимент продукції. Підприємство, що аналізується, під впливом цього фактора збільшило витрати на кожну гривню продукції в розмірі 0,32 коп. /83,65 - 83,33/.

Вплив зміни оптових цін на матеріали і тарифів на вантажні перевезення визначається як різниця між фактичними витратами на гривню продукції за цінами, діючими у звітному році і прийнятими в плані. За рахунок зміни оптових цін на спожиті матеріальні цінності і тарифів на вантажні перевезення підприємство допустило зростання витрат на 3,21 коп. /86,86 - 83,65/.

Зниження витрат на 1 грн. продукції за рахунок оптових цін на продукцію визначаємо так: із витрат на 1 грн. продукції, вирахуваних в діючих цінах, вираховуємо витрати в діючих цінах на матеріали і планових на продукцію. Підвищення ціни на продукцію призвело до зниження витрат на     1 грн. продукції на 3,95 коп. /82,91 - 86,86/, або на 4,73%.

Аналіз показав, що підприємство підвищило собівартість продукції за рахунок витрат /безгосподарність/ і цін на матеріали. Ці перевитрати воно покрило за рахунок підвищення цін на свою продукцію. Погано господарюємо. Аморально.

На наступному етапі аналізу вираховується вплив кожного фактора на абсолютне відхилення повної фактичної собівартості всієї продукції від планової. З цією метою абсолютні відхилення витрат на одну гривню продукції кожного фактора множимо на фактичний випуск продукції в оптових цінах підприємства. При цьому слід пам’ятати, що на абсолютне відхилення фактичної собівартості всієї продукції від планової крім перерахованих вище факторів впливає зміна обсягу випуску продукції. Цей вплив визначається як добуток планової собівартості гривні продукції на абсолютне відхилення фактичного обсягу випуску від планового. Розрахунки наведені в таблиці 41.

Таким чином, понадпланове зниження собівартості продукції на підприємстві склалось під впливом позитивних і негативних факторів. Якщо понадпланова собівартість виробів цілком залежить від поганої роботи підприємства, то зміна оптових цін на матеріали і тарифів не повністю залежать від його роботи. Ріст обсягу виробництва при інших рівних умовах супроводжується абсолютним збільшенням собівартості всієї продукції, тому такий вплив цього фактора не зараховується в провину спеціалістам підприємства.

Таблиця 41

Розрахунок впливу окремих факторів на зміну собівартості продукції

Використання цього показника обумовлено: по-перше, необхідністю усунення неоднакового підходу до старої та нової продукції і встановлення єдиного завдання для зниження собівартості, охоплюючого як порівнянну, так і непорівнянну продукцію; по-друге, цей показник забезпечує зв’язок собівартості з плановим прибутком, утворюючи з ним органічну єдність; по-третє, він дозволяє слідкувати за динамікою зниження собівартості за ряд років.

Витрати на одну гривню продукції визначаються як відношення планових чи фактичних витрат на виготовлення продукції до її вартості в оптових цінах підприємства.

Для аналізу облікові дані систематизують у таблицю 40.

Таблиця 40

Витрати на 1 грн. продукції

Наведені в таблиці 40 дані показують, що підприємство, яке аналізується, досягло зниження  собівартості  продукції  проти плану на 3 тис.грн./6931 - 6934/ і витрат на 1 грн. продукції на 0,56 коп. /82,91-83,47/, або на 0,67% /(82,91-83,47)  100/ : 83,47.

На відхилення фактичних витрат на гривню продукції від планових впливають такі чинники: а/ зміна структури асортименту виготовленої продукції; б/ зміна рівня витрат /норм витрат/ в собівартості окремих видів;     в/ зміна оптових цін на спожиті матеріали, паливо, тарифів на перевезення;         г/ зміна ціни на продукцію.

Промислові підприємства випускають звичайно вироби з різним рівнем рентабельності. Підвищення питомої ваги виробів з нижчим, ніж у середньому на підприємстві, рівнем рентабельності призводить до підвищення витрат на гривню товарної продукції, і навпаки. Щоб визначити розмір впливу зміни структури асортименту випущеної продукції, необхідно від планових витрат на гривню продукції за фактичної структури асортименту відняти витрати згідно із затвердженим планом. На підприємстві вплив цього чинника становить     0,14 коп. /83,33 - 83,47/, тобто підвищення питомої ваги більш рентабельних виробів призвело до зниження витрат на гривню товарної продукції на 0,14 копійки.

Для виявлення впливу зміни норм витрат матеріалів у кожному виробі необхідно із витрат на 1 грн. продукції за фактичними витратами і плановими цінами вирахувати планові витрати на фактичний випуск і асортимент продукції. Підприємство, що аналізується, під впливом цього фактора збільшило витрати на кожну гривню продукції в розмірі 0,32 коп. /83,65 - 83,33/.

Вплив зміни оптових цін на матеріали і тарифів на вантажні перевезення визначається як різниця між фактичними витратами на гривню продукції за цінами, діючими у звітному році і прийнятими в плані. За рахунок зміни оптових цін на спожиті матеріальні цінності і тарифів на вантажні перевезення підприємство допустило зростання витрат на 3,21 коп. /86,86 - 83,65/.

Зниження витрат на 1 грн. продукції за рахунок оптових цін на продукцію визначаємо так: із витрат на 1 грн. продукції, вирахуваних в діючих цінах, вираховуємо витрати в діючих цінах на матеріали і планових на продукцію. Підвищення ціни на продукцію призвело до зниження витрат на     1 грн. продукції на 3,95 коп. /82,91 - 86,86/, або на 4,73%.

Аналіз показав, що підприємство підвищило собівартість продукції за рахунок витрат /безгосподарність/ і цін на матеріали. Ці перевитрати воно покрило за рахунок підвищення цін на свою продукцію. Погано господарюємо. Аморально.

На наступному етапі аналізу вираховується вплив кожного фактора на абсолютне відхилення повної фактичної собівартості всієї продукції від планової. З цією метою абсолютні відхилення витрат на одну гривню продукції кожного фактора множимо на фактичний випуск продукції в оптових цінах підприємства. При цьому слід пам’ятати, що на абсолютне відхилення фактичної собівартості всієї продукції від планової крім перерахованих вище факторів впливає зміна обсягу випуску продукції. Цей вплив визначається як добуток планової собівартості гривні продукції на абсолютне відхилення фактичного обсягу випуску від планового. Розрахунки наведені в таблиці 41.

Таким чином, понадпланове зниження собівартості продукції на підприємстві склалось під впливом позитивних і негативних факторів. Якщо понадпланова собівартість виробів цілком залежить від поганої роботи підприємства, то зміна оптових цін на матеріали і тарифів не повністю залежать від його роботи. Ріст обсягу виробництва при інших рівних умовах супроводжується абсолютним збільшенням собівартості всієї продукції, тому такий вплив цього фактора не зараховується в провину спеціалістам підприємства.

Таблиця 41

Розрахунок впливу окремих факторів на зміну собівартості продукції