2. Прибуток від реалізації товарної продукції

Серед усіх складових елементів балансового прибутку найбільшу питому вагу займає прибуток від реалізації товарної продукції. Цей прибуток визначається як різниця між вартістю реалізованої товарної продукції за оптовими цінами підприємства /без податку на добавлену вартість, акцизних зборів/ та її собівартістю. Для аналізу прибутку від реалізації товарної продукції використовуються дані форм № 1, 2, 5-С, 1-п, річної та періодичної звітності.

Аналіз прибутку від реалізації товарної продукції починається з перевірки балансу товарної продукції і загальної оцінки впливу на виконання плану прибутку таких факторів: зміни прибутку в залишках товарної продукції на початок і кінець року та у виробленій продукції. Для цього на основі планових та фактичних показників  /за  даними  форм   № 1,2, 5-С і бізнес-плану/ складається таблиця 57.

Аналіз таблиці 57 показує, що план прибутку від випуску товарної продукції перевиконаний на 56 тис.грн., або на 4,08% /56 * 100:1373/, а від реалізації - на 58 тис.грн., або на 4,13% /58 * 100:1402/. Зменшення прибутку в залишках товарної продукції на кінець року призвело до збільшення прибутку від реалізації на  2 тис.грн. Однією з умов такого становища може бути наявність в залишках низькорентабельної продукції, замість передбаченої у розрахунках, високорентабельної. Безпосередньо на підприємствах необхідно з’ясувати, які конкретні вироби і за яких умов не реалізовані у звітному періоді.

Таблиця 57

Баланс товарної продукції, тис.грн.

В ході аналізу на самому підприємстві треба ознайомитись з номенклатурою тієї продукції, яка залишилась на складі, з метою виявлення виробів, що не користуються попитом, або збут яких обмежений. При наявності таких виробів треба перевірити, чи не передбачений їх випуск у наступному періоді, маючи на увазі вирішення питання про зняття з виробництва цих виробів або скорочення випуску до розмірів, забезпечених збутом.

Виконання плану прибутку від реалізації товарної продукції аналізується за обліковими даними підприємства /табл. 58/.

Таблиця 58

Реалізація продукції, тис.грн.

Аналіз виконання плану прибутку від реалізації продукції починається з визначення загального відхилення фактичного прибутку від планового. У наведеному прикладі надплановий прибуток від реалізації продукції склав 58 тис.грн. /1460 - 1402/.

Відхилення фактичного прибутку від планового викликане змінами обсягу реалізації, виробничої собівартості, позавиробничих витрат, структури та асортименту продукції, оптових цін на продукцію.

1.Вплив зміни обсягу реалізації визначається множенням планової суми прибутку від реалізації товарної продукції на процент пере-/недо-/ виконання плану обсягу реалізації.

Процент виконання плану реалізації у порівнянних оптових цінах підприємства складає 93,94% /(9029 - 1204) : (9583 - 1253)100/. Тобто, за рахунок недовиконання плану реалізації продукції прибуток зменшився на 84,96 тис.грн. /1402(93,94 - 100) : 100/.

2. Вплив зміни структури та асортименту реалізованої продукції визначається зіставленням планового прибутку, перерахованого на фактичний обсяг та асортимент продукції /1369 тис.грн./ з плановим прибутком, помноженим на фактичний обсяг реалізації:1369-/140293,94 : 100/ = 1369 - 1317,04 = 51,96 /тис.грн./.

Таким чином, за рахунок структурних зрушень у складі реалізованої продукції прибуток збільшився на 51,96 тис.грн.

3. Вплив зміни виробничої собівартості на прибуток знаходимо зіставленням фактичної собівартості з плановою того ж обсягу продукції. Таким чином, зростання виробничої собівартості на 38 тис.грн. /6402 - 6364/ зменшує прибуток на таку ж суму.

4. Вплив позавиробничих витрат на зміну прибутку визначаємо зіставленням фактичної суми з плановою фактичного обсягу. Збільшення позавиробничих витрат призвело до зменшення прибутку на 2 тис.грн. /94 - 92/. Таким чином, зростання собівартості і позавиробничих витрат призвело до зменшення прибутку на 40 тис.грн. Це негативно характеризує роботу підприємства.

5. Вплив зміни оптових цін визначається зіставленням фактично одержаної виручки, зменшеної на суму податків на добавлену вартість, акцизів та інших платежів в бюджет, з виручкою за ту ж продукцію, розраховану за оптовими цінами підприємства, прийнятими в плані.

Вартість реалізованої продукції у фактичних оптових цінах підприємства може відрізнятися від виручки в оптових цінах підприємства, прийнятих у плані, при зміні цін за рішенням керівництва підприємства або відповідних організацій /Держкомцін України/, або в результаті зміни якості продукції.

У нашому прикладі, за рахунок зміни цін на продукцію, що реалізована підприємством, прибуток підвищився на 131 тис.грн. /(9198 - 1242) - (9029 - 1204)/. Це не є заслугою підприємства. Це результат підвищення цін керівниками підприємства з метою покрити свою безгосподарність за рахунок покупців.

Вірність виконаного аналізу необхідно перевірити зіставленням балансу факторів, алгебраїчна сума впливу яких повинна дорівнювати надплановому прибутку. В нашому прикладі вона складала: -84,96 + 51,96+(-38)+(-2)+131 = 1460 - 1402 = 58. Таким  чином, розрахунки вірні.

3. Розподіл прибутку

Для визначення суми прибутку, належної до розподілу, потрібно із загального балансового прибутку виключити прибуток, що має цільове призначення і залишається в розпорядженні підприємства.

Розподіл залишку прибутку проводиться за такими напрямками:

- формування доходів державного бюджету;

- створення галузевих, регіональних, внутрішньогосподарських фондів грошових засобів;

- задоволення інших потреб підприємства та організації.

В першу чергу необхідно провести цілковитий розрахунок з бюджетом. А потім - в основі розподілу прибутку лежить поєднання інтересів суспільства в цілому з інтересами трудових колективів, створення у них зацікавленості в удосконаленні своєї діяльності, зростанні прибутку і його раціонального використання на розширення виробництва, впровадження досягнень науково-технічного прогресу, соціальний розвиток, матеріальне заохочення працівників.         У масштабах народного господарства України вирішальну роль відіграють такі фактори, як впровадження найновіших науково-технічних досягнень, технічне переозброєння діючих підприємств, підвищення якості продукції, удосконалення системи управління виробництвом, планування та організація праці, здійснення прогресивних структурних зрушень в економіці, раціональне розміщення підприємств та виробництва по території України, розвиток міжнародного технічного переозброєння і реконструкції діючих підприємств.

Для аналізу розподілу прибутку використовуються дані форми №2 “Звіт про фінансові результати та їх використання”. Звітні дані порівнюють з плановими, визначають відхилення від плану, виявляють фактори, які вплинули на ці відхилення, намічають заходи для поліпшення фінансового стану підприємства.

4. Рентабельність

Прибуток є головним джерелом розширеного відтворення, вирішально впливає на фінансовий стан, а тому служить важливим показником при характеристиці ресурсів, якими володіє підприємство. Однак, ця абсолютна величина повністю ще не характеризує результативність господарсько-фінансової діяльності, бо підприємства мають різні розміри, які впливають на масу прибутку. Для такої характеристики масу одержаного прибутку доцільно співставити з вартістю тих елементів виробництва, які сприяли його створенню. Цей відносний показник називають рентабельністю. Величина рентабельності в значній мірі відображає рівень використання ресурсів. Достатній рівень рентабельності є гарантом майбутніх усіпіхів. Тому економічний аналіз рівня рентабельності і причин її зміни має важливе значення для виявлення резервів підвищення ефективності роботи підприємства (мал.27).

Рентабельність характеризує рівень віддачі витрат та використання засобів виробництва. Вона вимірюється в процентах. Виділяють такі показники рентабельності:

1. Рентабельність витрат на оплату живої праці, або норму додаткової вартості вираховують як відношення прибутку від реалізації продукції або балансового прибутку до фонду оплати праці і відрахувань на соціальні потреби. Цей показник значно впливає на розподіл чистої продукції та на розмір оплати праці, сприяє росту продуктивності праці і зниженню собівартості продукції.

2. Рентабельність продукції вираховують діленням прибутку від реалізації продукції на виручку від реалізації

П

Рпр = ––––––––––––––––––

Цей показник не відповідає визначенню рентабельності. Його необхідно назвати - прибуток на 1 грн. реалізованої продукції.

Рентабельність вкладень вираховують діленням прибутку на авансовану вартість:

П100             П100                      П100

Р = ––––––––– ;            Р = –––––––;  або   Р = –––––––––;

Сума активів             Оф + 0з                       Оф + Вз + Нв

4. Рентабельність поточних витрат вираховують діленням прибутку /П/ на поточні витрати /С/:

П100               Ц - С                                       ВР - З

Рпв = ––––– ;   Рпв  = ––––––– 100 ,   Рпв = _                ·100

С                                   С                                              З

Рпв - рентабельність  поточних витрат; Р - рентабельність  загальна;  П - прибуток; Ф - виробничі фонди галузі; Оф - основні засоби за первісною вартістю; Оз - оборотні засоби; Вз - виробничі запаси; Нв -  незавершене виробництво; С - собівартість продукції; Ц - ціна одиниці продукції; ВР - виручка від реалізації.

Залежно від мети використовуються різні вихідні дані та вираховують різні показники рентабельності. Прибуток може бути балансовий, розрахунковий, від реалізації продукції, від виробництва окремих виробів, видів продукції. За поточні витрати беруть повну собівартість, виробничу собівартість, собівартість одиниці виду продукції, витрати на 1 гривню продукції. За авансовану вартість приймають вартість основних виробничих фондів /первісна або залишкова/, оборотних засобів /їх повна вартість або вартість власних оборотних засобів/, вартість активів, виробничих активів, власного або постійного капіталу. Для характеристики ефективності використання ресурсів підприємства використовують відповідні показники рентабельності: рентабельність підприємства /загальна або розрахункова/; рентабельність середньої величини активів, рентабельність власного капіталу /норма прибутку на власний капітал/; рентабельність постійного капіталу; рентабельність акцій; рентабельність продукції; рентабельність окремих виробів /одиниці продукції/, послуг та інші.

Головним джерелом інформації про рентабельність є форми № 1, 2, 6, 11-ОФ та облікові дані. Рівень рентабельності прямо пропорційний прибутку і обернено пропорційний знаменнику - собівартості, середнім залишкам виробничих основних фондів, нормованих і ненормованих оборотних засобів.

Загальна рентабельність розраховується як процентне відношення балансового прибутку до середньорічної вартості виробничих основних фондів та нормованих оборотних засобів.

Розрахунок показників загальної рентабельності здійснюється за формулою:

Пб100

Рз = ––––––––  ,  де

Оф + Оз

Рз  - загальна рентабельність виробництва; Пб - балансовий прибуток;  ОФ - виробничі основні фонди;  Оз - оборотні засоби.

Проаналізуємо вплив факторів на рівень рентабельності /табл. 59/. Для аналізу використаємо дані форм №№ 1, 2, 11-ОФ та облікові дані.

При аналізі доцільно виявити, як змінювались складові елементи розрахунку в звітному періоді порівняно з плановими показниками попереднього періоду.

Для визначення впливу кожного із факторів використаємо спосіб ланцюгових підставок, змінюючи в розрахунках планову величину кожного із взаємопов’язаних показників фактичною величиною.

Нижче наводимо розрахунок, виконаний за допомогою цього способу.

З таблиці 59 видно, якщо брати незмінними суми обігових коштів і прибутку, то за рахунок зміни залишків виробничих основних фондів загальна рентабельність знизилась з 27,15 до 27,0%, тобто, на 0,15 пункта. За рахунок збільшення власних обігових коштів рентабельність скоротилась на 0,63 пункта. Понадплановий балансовий прибуток збільшив рентабельність з 25,34 до 27,15%, або на 1,81 пункта. В цілому зростання рентабельності складає 1,03 пункта /26,37 - 25,34 = -0,15 - 0,63 + 1,81 = 1,03/.

Таблиця 59

Розрахунок впливу факторів на рентабельність

Для планово-збиткових підприємств рентабельність вираховується як відношення суми зниження планових збитків до вартості середньорічних залишків виробничих основних фондів і власних обігових засобів. В цих підприємствах обчислюється умовна розрахункова рентабельність, а сума зниження збитків не зменшується на суму сплати за кредит, землю і рентні платежі.

Поруч з показниками рентабельності авансованих фондів і активів в господарствах важливе аналітичне значення зберігає показник рентабельності поточних витрат, який визначається пропорційно собівартості. Він давно застосовується на практиці, є відносно простим і зручним для обчислення, тому його завжди використовують при аналізі рентабельності однорідних виробів, що виготовляються різними підприємствами. При аналізі використовуються два показники: рентабельність поточних витрат виготовленої продукції і рентабельність поточних витрат на реалізовану продукцію. Перший визначається за собівартістю та обсягом товарної продукції, другий - за обсягом реалізації. Наведемо формулу розрахунку рентабельності товарної /Рт/ і реалізованої /Рр/ продукції.

Тп - Ст                                     Пр

Рт = ––––––– 100  і  Рр = ––– 100,  де

Ст                                            Ср

Рт і Рр  -  відповідно рентабельність товарної і реалізованої продукції;

Ст і Ср  -  відповідно повна собівартість товарної і реалізованої продукції.

Пр          - прибуток від реалізованої продукції.

Даємо приклад розрахунку рентабельності обсягу продукції, робіт і послуг /табл. 60/.

Таблиця 60

Розрахунок рентабельності продукції

Рентабельність продукції підвищилась на 0,82 пункти.

Для виявлення впливу факторів на зміну рентабельності продукції використаємо прийом ланцюгових підставок. Попередньо вирахуємо умовну величину /підставку/ рентабельності продукції при фактичному прибутку і плановій собівартості: 1429 : 6934100 = 20,60%. Відхилення на 0,82% фактичної рентабельності від планової відбулось за рахунок:

збільшення прибутку: 20,60 - 19,80 = +0,80;

зниження собівартості продукції: 20,62 - 20,60 = +0,02.

Різниця в рівнях рентабельності товарної і реалізованої продукції виникає за рахунок перехідних залишків готової продукції і товарів відвантажених, у склад яких входить як більш, так і менш рентабельна продукція.

Для економіки господарств велике значення має показник рентабельності як відношення прибутку до собівартості окремих виробів, оскільки він характеризує конкурентоздатність продукції. Для аналізу використовуються дані ф.№ 6 про рентабельність найважливіших видів продукції.

Рентабельність окремих видів продукції залежить від ціни та собівартості. Вплив цих факторів легко уявити за формулою розрахунку індивідуальної рентабельності /табл. 61/.

Таблиця 61

Розрахунок рентабельності продукції

Як бачимо, рентабельність даної продукції у порівнянні з попереднім періодом знизилась на 1,89 процентних пункти. Вплив справило зниження цін і зниження собівартості. Для виявлення кількісного впливу кожного фактора на кінцевий результат потрібно вирахувати умовний показник рентабельності при базисній собівартості та звітній ціні: /20,70 - 16,10/ : 16,10100 = 28,57%. Отже, зміна ціни спричинила зниження рентабельності на 28,57 - 34,16 = -5,59 процентних пункти, а зниження собівартості збільшило рентабельність на 32,27 - 28,57 = +3,70 процентних пункти.

Рентабельність продукції необхідно аналізувати в динаміці за ряд років, виявляючи динаміку впливу відповідних факторів.

Серед усіх складових елементів балансового прибутку найбільшу питому вагу займає прибуток від реалізації товарної продукції. Цей прибуток визначається як різниця між вартістю реалізованої товарної продукції за оптовими цінами підприємства /без податку на добавлену вартість, акцизних зборів/ та її собівартістю. Для аналізу прибутку від реалізації товарної продукції використовуються дані форм № 1, 2, 5-С, 1-п, річної та періодичної звітності.

Аналіз прибутку від реалізації товарної продукції починається з перевірки балансу товарної продукції і загальної оцінки впливу на виконання плану прибутку таких факторів: зміни прибутку в залишках товарної продукції на початок і кінець року та у виробленій продукції. Для цього на основі планових та фактичних показників  /за  даними  форм   № 1,2, 5-С і бізнес-плану/ складається таблиця 57.

Аналіз таблиці 57 показує, що план прибутку від випуску товарної продукції перевиконаний на 56 тис.грн., або на 4,08% /56 * 100:1373/, а від реалізації - на 58 тис.грн., або на 4,13% /58 * 100:1402/. Зменшення прибутку в залишках товарної продукції на кінець року призвело до збільшення прибутку від реалізації на  2 тис.грн. Однією з умов такого становища може бути наявність в залишках низькорентабельної продукції, замість передбаченої у розрахунках, високорентабельної. Безпосередньо на підприємствах необхідно з’ясувати, які конкретні вироби і за яких умов не реалізовані у звітному періоді.

Таблиця 57

Баланс товарної продукції, тис.грн.

В ході аналізу на самому підприємстві треба ознайомитись з номенклатурою тієї продукції, яка залишилась на складі, з метою виявлення виробів, що не користуються попитом, або збут яких обмежений. При наявності таких виробів треба перевірити, чи не передбачений їх випуск у наступному періоді, маючи на увазі вирішення питання про зняття з виробництва цих виробів або скорочення випуску до розмірів, забезпечених збутом.

Виконання плану прибутку від реалізації товарної продукції аналізується за обліковими даними підприємства /табл. 58/.

Таблиця 58

Реалізація продукції, тис.грн.

Аналіз виконання плану прибутку від реалізації продукції починається з визначення загального відхилення фактичного прибутку від планового. У наведеному прикладі надплановий прибуток від реалізації продукції склав 58 тис.грн. /1460 - 1402/.

Відхилення фактичного прибутку від планового викликане змінами обсягу реалізації, виробничої собівартості, позавиробничих витрат, структури та асортименту продукції, оптових цін на продукцію.

1.Вплив зміни обсягу реалізації визначається множенням планової суми прибутку від реалізації товарної продукції на процент пере-/недо-/ виконання плану обсягу реалізації.

Процент виконання плану реалізації у порівнянних оптових цінах підприємства складає 93,94% /(9029 - 1204) : (9583 - 1253)100/. Тобто, за рахунок недовиконання плану реалізації продукції прибуток зменшився на 84,96 тис.грн. /1402(93,94 - 100) : 100/.

2. Вплив зміни структури та асортименту реалізованої продукції визначається зіставленням планового прибутку, перерахованого на фактичний обсяг та асортимент продукції /1369 тис.грн./ з плановим прибутком, помноженим на фактичний обсяг реалізації:1369-/140293,94 : 100/ = 1369 - 1317,04 = 51,96 /тис.грн./.

Таким чином, за рахунок структурних зрушень у складі реалізованої продукції прибуток збільшився на 51,96 тис.грн.

3. Вплив зміни виробничої собівартості на прибуток знаходимо зіставленням фактичної собівартості з плановою того ж обсягу продукції. Таким чином, зростання виробничої собівартості на 38 тис.грн. /6402 - 6364/ зменшує прибуток на таку ж суму.

4. Вплив позавиробничих витрат на зміну прибутку визначаємо зіставленням фактичної суми з плановою фактичного обсягу. Збільшення позавиробничих витрат призвело до зменшення прибутку на 2 тис.грн. /94 - 92/. Таким чином, зростання собівартості і позавиробничих витрат призвело до зменшення прибутку на 40 тис.грн. Це негативно характеризує роботу підприємства.

5. Вплив зміни оптових цін визначається зіставленням фактично одержаної виручки, зменшеної на суму податків на добавлену вартість, акцизів та інших платежів в бюджет, з виручкою за ту ж продукцію, розраховану за оптовими цінами підприємства, прийнятими в плані.

Вартість реалізованої продукції у фактичних оптових цінах підприємства може відрізнятися від виручки в оптових цінах підприємства, прийнятих у плані, при зміні цін за рішенням керівництва підприємства або відповідних організацій /Держкомцін України/, або в результаті зміни якості продукції.

У нашому прикладі, за рахунок зміни цін на продукцію, що реалізована підприємством, прибуток підвищився на 131 тис.грн. /(9198 - 1242) - (9029 - 1204)/. Це не є заслугою підприємства. Це результат підвищення цін керівниками підприємства з метою покрити свою безгосподарність за рахунок покупців.

Вірність виконаного аналізу необхідно перевірити зіставленням балансу факторів, алгебраїчна сума впливу яких повинна дорівнювати надплановому прибутку. В нашому прикладі вона складала: -84,96 + 51,96+(-38)+(-2)+131 = 1460 - 1402 = 58. Таким  чином, розрахунки вірні.

3. Розподіл прибутку

Для визначення суми прибутку, належної до розподілу, потрібно із загального балансового прибутку виключити прибуток, що має цільове призначення і залишається в розпорядженні підприємства.

Розподіл залишку прибутку проводиться за такими напрямками:

- формування доходів державного бюджету;

- створення галузевих, регіональних, внутрішньогосподарських фондів грошових засобів;

- задоволення інших потреб підприємства та організації.

В першу чергу необхідно провести цілковитий розрахунок з бюджетом. А потім - в основі розподілу прибутку лежить поєднання інтересів суспільства в цілому з інтересами трудових колективів, створення у них зацікавленості в удосконаленні своєї діяльності, зростанні прибутку і його раціонального використання на розширення виробництва, впровадження досягнень науково-технічного прогресу, соціальний розвиток, матеріальне заохочення працівників.         У масштабах народного господарства України вирішальну роль відіграють такі фактори, як впровадження найновіших науково-технічних досягнень, технічне переозброєння діючих підприємств, підвищення якості продукції, удосконалення системи управління виробництвом, планування та організація праці, здійснення прогресивних структурних зрушень в економіці, раціональне розміщення підприємств та виробництва по території України, розвиток міжнародного технічного переозброєння і реконструкції діючих підприємств.

Для аналізу розподілу прибутку використовуються дані форми №2 “Звіт про фінансові результати та їх використання”. Звітні дані порівнюють з плановими, визначають відхилення від плану, виявляють фактори, які вплинули на ці відхилення, намічають заходи для поліпшення фінансового стану підприємства.

4. Рентабельність

Прибуток є головним джерелом розширеного відтворення, вирішально впливає на фінансовий стан, а тому служить важливим показником при характеристиці ресурсів, якими володіє підприємство. Однак, ця абсолютна величина повністю ще не характеризує результативність господарсько-фінансової діяльності, бо підприємства мають різні розміри, які впливають на масу прибутку. Для такої характеристики масу одержаного прибутку доцільно співставити з вартістю тих елементів виробництва, які сприяли його створенню. Цей відносний показник називають рентабельністю. Величина рентабельності в значній мірі відображає рівень використання ресурсів. Достатній рівень рентабельності є гарантом майбутніх усіпіхів. Тому економічний аналіз рівня рентабельності і причин її зміни має важливе значення для виявлення резервів підвищення ефективності роботи підприємства (мал.27).

Рентабельність характеризує рівень віддачі витрат та використання засобів виробництва. Вона вимірюється в процентах. Виділяють такі показники рентабельності:

1. Рентабельність витрат на оплату живої праці, або норму додаткової вартості вираховують як відношення прибутку від реалізації продукції або балансового прибутку до фонду оплати праці і відрахувань на соціальні потреби. Цей показник значно впливає на розподіл чистої продукції та на розмір оплати праці, сприяє росту продуктивності праці і зниженню собівартості продукції.

2. Рентабельність продукції вираховують діленням прибутку від реалізації продукції на виручку від реалізації

П

Рпр = ––––––––––––––––––

Цей показник не відповідає визначенню рентабельності. Його необхідно назвати - прибуток на 1 грн. реалізованої продукції.

Рентабельність вкладень вираховують діленням прибутку на авансовану вартість:

П100             П100                      П100

Р = ––––––––– ;            Р = –––––––;  або   Р = –––––––––;

Сума активів             Оф + 0з                       Оф + Вз + Нв

4. Рентабельність поточних витрат вираховують діленням прибутку /П/ на поточні витрати /С/:

П100               Ц - С                                       ВР - З

Рпв = ––––– ;   Рпв  = ––––––– 100 ,   Рпв = _                ·100

С                                   С                                              З

Рпв - рентабельність  поточних витрат; Р - рентабельність  загальна;  П - прибуток; Ф - виробничі фонди галузі; Оф - основні засоби за первісною вартістю; Оз - оборотні засоби; Вз - виробничі запаси; Нв -  незавершене виробництво; С - собівартість продукції; Ц - ціна одиниці продукції; ВР - виручка від реалізації.

Залежно від мети використовуються різні вихідні дані та вираховують різні показники рентабельності. Прибуток може бути балансовий, розрахунковий, від реалізації продукції, від виробництва окремих виробів, видів продукції. За поточні витрати беруть повну собівартість, виробничу собівартість, собівартість одиниці виду продукції, витрати на 1 гривню продукції. За авансовану вартість приймають вартість основних виробничих фондів /первісна або залишкова/, оборотних засобів /їх повна вартість або вартість власних оборотних засобів/, вартість активів, виробничих активів, власного або постійного капіталу. Для характеристики ефективності використання ресурсів підприємства використовують відповідні показники рентабельності: рентабельність підприємства /загальна або розрахункова/; рентабельність середньої величини активів, рентабельність власного капіталу /норма прибутку на власний капітал/; рентабельність постійного капіталу; рентабельність акцій; рентабельність продукції; рентабельність окремих виробів /одиниці продукції/, послуг та інші.

Головним джерелом інформації про рентабельність є форми № 1, 2, 6, 11-ОФ та облікові дані. Рівень рентабельності прямо пропорційний прибутку і обернено пропорційний знаменнику - собівартості, середнім залишкам виробничих основних фондів, нормованих і ненормованих оборотних засобів.

Загальна рентабельність розраховується як процентне відношення балансового прибутку до середньорічної вартості виробничих основних фондів та нормованих оборотних засобів.

Розрахунок показників загальної рентабельності здійснюється за формулою:

Пб100

Рз = ––––––––  ,  де

Оф + Оз

Рз  - загальна рентабельність виробництва; Пб - балансовий прибуток;  ОФ - виробничі основні фонди;  Оз - оборотні засоби.

Проаналізуємо вплив факторів на рівень рентабельності /табл. 59/. Для аналізу використаємо дані форм №№ 1, 2, 11-ОФ та облікові дані.

При аналізі доцільно виявити, як змінювались складові елементи розрахунку в звітному періоді порівняно з плановими показниками попереднього періоду.

Для визначення впливу кожного із факторів використаємо спосіб ланцюгових підставок, змінюючи в розрахунках планову величину кожного із взаємопов’язаних показників фактичною величиною.

Нижче наводимо розрахунок, виконаний за допомогою цього способу.

З таблиці 59 видно, якщо брати незмінними суми обігових коштів і прибутку, то за рахунок зміни залишків виробничих основних фондів загальна рентабельність знизилась з 27,15 до 27,0%, тобто, на 0,15 пункта. За рахунок збільшення власних обігових коштів рентабельність скоротилась на 0,63 пункта. Понадплановий балансовий прибуток збільшив рентабельність з 25,34 до 27,15%, або на 1,81 пункта. В цілому зростання рентабельності складає 1,03 пункта /26,37 - 25,34 = -0,15 - 0,63 + 1,81 = 1,03/.

Таблиця 59

Розрахунок впливу факторів на рентабельність

Для планово-збиткових підприємств рентабельність вираховується як відношення суми зниження планових збитків до вартості середньорічних залишків виробничих основних фондів і власних обігових засобів. В цих підприємствах обчислюється умовна розрахункова рентабельність, а сума зниження збитків не зменшується на суму сплати за кредит, землю і рентні платежі.

Поруч з показниками рентабельності авансованих фондів і активів в господарствах важливе аналітичне значення зберігає показник рентабельності поточних витрат, який визначається пропорційно собівартості. Він давно застосовується на практиці, є відносно простим і зручним для обчислення, тому його завжди використовують при аналізі рентабельності однорідних виробів, що виготовляються різними підприємствами. При аналізі використовуються два показники: рентабельність поточних витрат виготовленої продукції і рентабельність поточних витрат на реалізовану продукцію. Перший визначається за собівартістю та обсягом товарної продукції, другий - за обсягом реалізації. Наведемо формулу розрахунку рентабельності товарної /Рт/ і реалізованої /Рр/ продукції.

Тп - Ст                                     Пр

Рт = ––––––– 100  і  Рр = ––– 100,  де

Ст                                            Ср

Рт і Рр  -  відповідно рентабельність товарної і реалізованої продукції;

Ст і Ср  -  відповідно повна собівартість товарної і реалізованої продукції.

Пр          - прибуток від реалізованої продукції.

Даємо приклад розрахунку рентабельності обсягу продукції, робіт і послуг /табл. 60/.

Таблиця 60

Розрахунок рентабельності продукції

Рентабельність продукції підвищилась на 0,82 пункти.

Для виявлення впливу факторів на зміну рентабельності продукції використаємо прийом ланцюгових підставок. Попередньо вирахуємо умовну величину /підставку/ рентабельності продукції при фактичному прибутку і плановій собівартості: 1429 : 6934100 = 20,60%. Відхилення на 0,82% фактичної рентабельності від планової відбулось за рахунок:

збільшення прибутку: 20,60 - 19,80 = +0,80;

зниження собівартості продукції: 20,62 - 20,60 = +0,02.

Різниця в рівнях рентабельності товарної і реалізованої продукції виникає за рахунок перехідних залишків готової продукції і товарів відвантажених, у склад яких входить як більш, так і менш рентабельна продукція.

Для економіки господарств велике значення має показник рентабельності як відношення прибутку до собівартості окремих виробів, оскільки він характеризує конкурентоздатність продукції. Для аналізу використовуються дані ф.№ 6 про рентабельність найважливіших видів продукції.

Рентабельність окремих видів продукції залежить від ціни та собівартості. Вплив цих факторів легко уявити за формулою розрахунку індивідуальної рентабельності /табл. 61/.

Таблиця 61

Розрахунок рентабельності продукції

Як бачимо, рентабельність даної продукції у порівнянні з попереднім періодом знизилась на 1,89 процентних пункти. Вплив справило зниження цін і зниження собівартості. Для виявлення кількісного впливу кожного фактора на кінцевий результат потрібно вирахувати умовний показник рентабельності при базисній собівартості та звітній ціні: /20,70 - 16,10/ : 16,10100 = 28,57%. Отже, зміна ціни спричинила зниження рентабельності на 28,57 - 34,16 = -5,59 процентних пункти, а зниження собівартості збільшило рентабельність на 32,27 - 28,57 = +3,70 процентних пункти.

Рентабельність продукції необхідно аналізувати в динаміці за ряд років, виявляючи динаміку впливу відповідних факторів.