5. Фактори зміни прибутку і рентабельності

Закінчуючи аналіз, необхідно підрахувати резерви збільшення прибутку за рахунок збільшення випуску /реалізації/ продукції, зниження її собівартості, зміни цін на готову продукцію і за рахунок поліпшення якості продукції, усунення витрат, пов’язаних з браком, зміни прибутку /збитку/ від іншої реалізації та позареалізаційних операцій (мал.28).

На величину прибутку і рентабельності впливає багато факторів,(мал.28), які діляться на зовнішні та внутрішні. Зовнішні - не залежні від зусиль колективу підприємства /зміна ціни на покупні матеріали, на продукцію, тарифів на перевезення, норм амортизації та ін./. Ці заходи в загально-державному масштабі впливають на узагальнюючі показники виробничо-господарської діяльності. Внутрішні - це фактори, які пов’язані з виробничою діяльністю підприємства.

На величину балансового прибутку впливає обсяг продукції, її якість, асортимент, рівень собівартості, штрафи, пені, недоімки та інші фактори. Основна маса прибутку підприємства - це різниця між виручкою від реалізації продукції та витратами на її виробництво та реалізацію. Тому кількісні та якісні досягнення підприємства, рівень використання ним матеріальних, трудових та інших ресурсів відображаються у розмірі одержаного прибутку.

При підрахунках резервів збільшення прибутку необхідно, насамперед, визначити можливе його зростання за рахунок виявлених раніше резервів збільшення обсягу реалізації, покращення якості та зниження собівартості продукції.

Щоб виміряти резерви збільшення прибутку, необхідно суму резервів зростання обсягу реалізації помножити на середній процент рентабельності реалізованої продукції за планом.

Резервом збільшення прибутку є також усунення причин, які викликали збитки від іншої реалізації та позареалізаційні збитки.

При аналізі усі підрахунки резервів виконуються на підставі даних за звітний період і лише потім до них вносяться корективи на заплановану в подальшому зміну обсягу виробництва, його технічної бази та інших умов господарювання. Отож, резерви, які вказані у зведенні, необхідно вважати мінімальними.

Банківські органи зацікавлені у зростанні прибутку, який одержують підприємства та організації, бо за рахунок цього відбувається погашення банківських позичок і виплата позичкового проценту. Крім того, якщо банк приймає участь у прибутку підприємства, то він одержує тим більшу частину прибутку, чим більша його абсолютна сума. Видача кредиту переслідує і таку мету, як одержання більшого прибутку з меншими витратами.

Зниження собівартості продукції, в свою чергу, можливе при умові відвертання невиправданих відхилень від норм витрат матеріалів, непродуктивних виплат із фонду заробітної плати, непродуктивних витрат і невиправданих виплат в складі витрат на утримання та експлуатацію обладнання, загальноцехових і загальногосподарських, втрат від браку.

При аналізі показників рентабельності треба перевірити достовірність показників. Необхідно мати на увазі, що фактичні залишки оборотних засобів, які приймаються для розрахунку рентабельності, підраховуються шляхом виключення із розділу 2 і 3 активу балансу сум зносу малоцінних та швидкозношуваних речей; резерву на покриття майбутніх витрат і втрат у харчовій та інших галузях промисловості, де передбачено утворення таких резервів; заборгованості постачальникам за акцептованими рахунками, строк оплати яких не наступив, і постачальникам за невідфактурованими поставками у фактичних розмірах цієї заборгованості, але не вище суми понаднормованих залишків товарно-матеріальних цінностей, що створилися після виведення із фактичної величини обігових засобів сум за переліченими статтями.

В подальшому визначаємо вплив сукупних часток балансового прибутку на рівень розрахункової рентабельності. Для цього обчислимо процентне відношення відхилень від плану кожної частини балансового прибутку до виробничих фондів по плану /табл. 62/. В розрахунках використаємо дані таблиць 55, 56 та 59.

Таблиця 62 Фактори зміни рентабельності

Знаючи вартість виробничих фондів (5610 тис.грн.) і зміну прибутку, зведемо у табл.63 фактори, що вплинули на відхилення фактичної рентабельності від планової. Це допоможе прийняти відповідні заходи для мобілізації резервів подальшого зростання рентабельності /табл. 63/. В нашому господарстві до таких факторів відносятся:

Таблиця 63

Резерви зростання прибутку та рентабельності

Дані таблиці 63 свідчать, що підприємство мало резерви зростання прибутку на 939,4 тис.грн., або на 66,06% і зростання рентабельності на 17,50%. Це дуже великі резерви. Серед цих резервів 57,71% складає плата  за кредит.

Розглядаючи формулу розрахунку рентабельності у відриві від комплексу показників, можна прийти до помилкового висновку, що всяке збільшення виробничих фондів негативно впливає на рентабельність. В дійсності, збільшення фондів повинно привести до збільшення обсягу реалізації і прибутку, а отже, і рентабельності.

Таким чином, шляхи збільшення рентабельності полягають в кращому використанні наявних виробничих основних фондів /ВОФ/, прискоренні обігу оборотних коштів, збільшенні фондовіддачі і обсягу виробництва продукції, необхідної народному господарству.

Закінчуючи аналіз, необхідно підрахувати резерви збільшення прибутку за рахунок збільшення випуску /реалізації/ продукції, зниження її собівартості, зміни цін на готову продукцію і за рахунок поліпшення якості продукції, усунення витрат, пов’язаних з браком, зміни прибутку /збитку/ від іншої реалізації та позареалізаційних операцій (мал.28).

На величину прибутку і рентабельності впливає багато факторів,(мал.28), які діляться на зовнішні та внутрішні. Зовнішні - не залежні від зусиль колективу підприємства /зміна ціни на покупні матеріали, на продукцію, тарифів на перевезення, норм амортизації та ін./. Ці заходи в загально-державному масштабі впливають на узагальнюючі показники виробничо-господарської діяльності. Внутрішні - це фактори, які пов’язані з виробничою діяльністю підприємства.

На величину балансового прибутку впливає обсяг продукції, її якість, асортимент, рівень собівартості, штрафи, пені, недоімки та інші фактори. Основна маса прибутку підприємства - це різниця між виручкою від реалізації продукції та витратами на її виробництво та реалізацію. Тому кількісні та якісні досягнення підприємства, рівень використання ним матеріальних, трудових та інших ресурсів відображаються у розмірі одержаного прибутку.

При підрахунках резервів збільшення прибутку необхідно, насамперед, визначити можливе його зростання за рахунок виявлених раніше резервів збільшення обсягу реалізації, покращення якості та зниження собівартості продукції.

Щоб виміряти резерви збільшення прибутку, необхідно суму резервів зростання обсягу реалізації помножити на середній процент рентабельності реалізованої продукції за планом.

Резервом збільшення прибутку є також усунення причин, які викликали збитки від іншої реалізації та позареалізаційні збитки.

При аналізі усі підрахунки резервів виконуються на підставі даних за звітний період і лише потім до них вносяться корективи на заплановану в подальшому зміну обсягу виробництва, його технічної бази та інших умов господарювання. Отож, резерви, які вказані у зведенні, необхідно вважати мінімальними.

Банківські органи зацікавлені у зростанні прибутку, який одержують підприємства та організації, бо за рахунок цього відбувається погашення банківських позичок і виплата позичкового проценту. Крім того, якщо банк приймає участь у прибутку підприємства, то він одержує тим більшу частину прибутку, чим більша його абсолютна сума. Видача кредиту переслідує і таку мету, як одержання більшого прибутку з меншими витратами.

Зниження собівартості продукції, в свою чергу, можливе при умові відвертання невиправданих відхилень від норм витрат матеріалів, непродуктивних виплат із фонду заробітної плати, непродуктивних витрат і невиправданих виплат в складі витрат на утримання та експлуатацію обладнання, загальноцехових і загальногосподарських, втрат від браку.

При аналізі показників рентабельності треба перевірити достовірність показників. Необхідно мати на увазі, що фактичні залишки оборотних засобів, які приймаються для розрахунку рентабельності, підраховуються шляхом виключення із розділу 2 і 3 активу балансу сум зносу малоцінних та швидкозношуваних речей; резерву на покриття майбутніх витрат і втрат у харчовій та інших галузях промисловості, де передбачено утворення таких резервів; заборгованості постачальникам за акцептованими рахунками, строк оплати яких не наступив, і постачальникам за невідфактурованими поставками у фактичних розмірах цієї заборгованості, але не вище суми понаднормованих залишків товарно-матеріальних цінностей, що створилися після виведення із фактичної величини обігових засобів сум за переліченими статтями.

В подальшому визначаємо вплив сукупних часток балансового прибутку на рівень розрахункової рентабельності. Для цього обчислимо процентне відношення відхилень від плану кожної частини балансового прибутку до виробничих фондів по плану /табл. 62/. В розрахунках використаємо дані таблиць 55, 56 та 59.

Таблиця 62 Фактори зміни рентабельності

Знаючи вартість виробничих фондів (5610 тис.грн.) і зміну прибутку, зведемо у табл.63 фактори, що вплинули на відхилення фактичної рентабельності від планової. Це допоможе прийняти відповідні заходи для мобілізації резервів подальшого зростання рентабельності /табл. 63/. В нашому господарстві до таких факторів відносятся:

Таблиця 63

Резерви зростання прибутку та рентабельності

Дані таблиці 63 свідчать, що підприємство мало резерви зростання прибутку на 939,4 тис.грн., або на 66,06% і зростання рентабельності на 17,50%. Це дуже великі резерви. Серед цих резервів 57,71% складає плата  за кредит.

Розглядаючи формулу розрахунку рентабельності у відриві від комплексу показників, можна прийти до помилкового висновку, що всяке збільшення виробничих фондів негативно впливає на рентабельність. В дійсності, збільшення фондів повинно привести до збільшення обсягу реалізації і прибутку, а отже, і рентабельності.

Таким чином, шляхи збільшення рентабельності полягають в кращому використанні наявних виробничих основних фондів /ВОФ/, прискоренні обігу оборотних коштів, збільшенні фондовіддачі і обсягу виробництва продукції, необхідної народному господарству.