5. Аналіз ефективності інвестицій.

Інвестиції в капітальні вкладення характеризуються такими особливостя-ми: довготривалість, економічний ефект (збільшення випуску продукції, прибутку, продуктивності праці), який підприємство одержує протягом кількох років, великий капітальний об’єкт неможливо скоро продати з бажаним прибутком, вкладений капітал заморожується на кілька років, у кінці періоду капітальний об’єкт матиме деяку ліквідну вартість, або не матиме ніякої вартості.

Для прийняття рішення про довготермінові інвестиції потрібний детальний аналіз ситуації і довготерміновий прогноз ефективності капітльних вкладень.

При аналізі програми капітальних вкладень визначають строки окупності інвестицій, розраховують віддачу на вкладений капітал, проводять дисконтування грошових надходжень (ДГН); визначають чисту поточну вартість (ЧПВ). Строки окупності визначають за такою методикою. Наприклад, об’єкт А і Б вартістю по 3 млн.грн. кожний. Окупність вкладень за роками показана в таблиці 84

Таблиця 84

Окупність об’єктів за роками

Наведені дані свідчать, що об’єкт А дає прибуток 1 млн.грн. за рік, а об’єкт Б - 600 тис.грн. Відповідно, об’єкт А окупиться за 4 роки, а об’єкт Б за 5 років. Беручи до уваги окупність, можна зробити висновок, що об’єкт А більш вигідніший. Але при такій оцінці не враховано, що за весь період використання об’єкт Б на 500 тис.грн. (13,5%) більший прибуток. Очевидно, що даючи оцінку ефективності капітальних вкладень, потрібно враховувати не лише строк окупності інвестицій, а й прибуток на вкладений капітал або рентабельність проекту.

Очікуваний прибуток

Рдвк =                                   100

Сума інвестицій

Розрахунки показують, що Рдвк для об’єкта А дорівнює 123,3% (3700:3000100% = 123,3%), а для об’єкта Б - 140% (4200:3000100% = 140%).

А тому доцільно придбати об’єкт Б, бо він дає більшу рентабельність вкладеного капіталу.

На підставі господарської діяльності керівники підприємства можуть надати перевагу надходженню грошей в перші роки і вибрати  об’єкт А, незважаючи на його нижчу рентабельність.

Більш науково обгрунтованою є оцінка ефективності капітальних вкладень способом дисконтування грошових надходжень, яка враховує зміну вартості грошей за часом. Для цього необхідно визначити суму надходжень від вкладень в банк, який нараховує 10% річних за складними процентами. Визначення проведемо за формулою складних процентів:

С = S (1 + ч)

За 6 і 7 років інвестиції дадуть такий прибуток:  для об’єкту А - 5314,6 і для об’єкту Б - 5846,1 тис.грн. Рентабельність вкладень в банк для А - 177,1%, для Б - 194,8%.

Висновок: вкладати гроші в об’єкти А і Б недоцільно, краще вкласти ці суми в банк. Також потрібно подумати, чи буде працювати банк без об’єктів А і Б.

Дисконтування грошових надходжень (ДГН) дає можливість визначити суму грошей, яку необхідно вкласти в банк тепер, щоб довести її до заданої величини при заданій ставці процента. Для розрахунку використовують формулу складних процентів “навпаки”.

Г = S = S (1 + ч)

ДГН використовується для визначення суми інвестицій, які потрібно вкласти в банк, щоб мати бажану суму на певну дату при відомій ставці проценту.

Для того. Щоб одержати 3700 і 4200 тис.грн. через 6 і 7 років при ставці 13% (ставка НБУ) необхідно вкласти на рахунок такі суми:

С= 37001 : 1,13 = 37000,48 = 1776 тис.грн.

С = 42001 : 1,13 = 42000,425 = 1785 тис.грн.

ДГН покладено в основу визначення чистої поточної вартості (ЧПВ), за допомогою якої аналізується ефективність капітальних вкладень.

Спосіб визначення чистої поточної вартості включає такі операції:

1. Визначається поточна вартість витрат (С), тобто вираховується скільки інвестицій необхідно зарезервувати для проекта.

2. Розраховується поточна вартість майбутніх грошових надходжень від проекта, для чого доходи за кожний рік прирівнюються до поточної дати. Результати розрахунків показують, скільки коштів необхідно було б вкласти тепер для одержання запланованих доходів, якби ставка доходів була рівна ставці процента в банку чи дивідендній віддачі капіталу. Підсумовуючи поточну вартість доходів за всі роки, отримаємо загальну поточну вартість доходів від проекта. (В).

3. Поточна вартість витрат (С) порівнюється з поточною вартістю доходів (В). Різниця між ними складає чисту поточну вартість доходів (ЧПВ).

ЧПВ = В - С

Якщо ЧПВ більше нуля, то це означає, що проект принесе більший доход, ніж вартість капіталу. Якщо менше нуля, то при ставці доходу, рівному банківському проценту, доведеться вкласти більше засобів у даний проект для одержання очікуваних доходів, ніж у інші проекти, що дають такі ж доходи. Відповідно, проект має доходність більш низьку, ніж вартість капіталу, і тому він невигідний.

Розглянемо питання про те, чи варто вкладати 3 млн.грн. в проект, який може дати прибуток за перший рік 1500 тис.грн., за другий 1300 і за третій - 1000 тис.грн. Проценти на капітал складають 10% річних. Щоб відповісти на це запитання, розрахуємо ЧПВ з допомогою дисконтування грошових надходжень. Спочатку визначимо поточну вартість 1 грн при ч = 10%. За рівнянням (1+ч)

вона буде за перший рік 0,909, другий - 0,826, третій - 0,751. Потім вирахуємо поточну вартість доходів.

Таблиця 85

Вартість доходів

ЧПВ = 3188,3 - 3000 = 188,3 тис.грн.

В нашому прикладі ЧПВ більше нуля, а тому доходність проекта більше 10%. Для отримання запланованого прибутку потрібно було б вкласти в банк 3188,3 тис.грн. Оскільки проект забезпечує таку прибутковість при витратах 3000

тис.грн., то він вигідний, бо дає прибутковість вищу, ніж 10%.

Проект Б передбачає капітальні вкладення в сумі 3 млн.грн. Банківська ставка 15%. Чи вигідний цей проект ? Поточна вартість 1 грн. при ч - 0,15%: перший рік - 0,87, другий рік - 0,756,  третій рік - 0,658, четвертий - 0,572, п’ятий - 0,498, шостий - 0,432, сьомий - 0,376.

Розрахуємо поточну вартість проекта (табл. 86).

Таблиця 86

Поточна вартість проекта Б

Розрахунки показали, що чиста поточна вартість грошових надходжень складає мінус 502,8 (2497,2 - 3000) тис.грн. Вона менше нуля, тому проект невигідний.

Якщо доходи від інвестицій надходять рівномірно протягом всіх років, можна використати скорочений спосіб розрахунку, при якому не множать грошові надходження за кожний рік на відповідний йому коефіцієнт дисконтування, а множать річний дохід на суму всіх коефіцієнтів 4,164 і одержують той же результат - 2497,2 (600 х 4,162) тис.грн.

Дані таблиць  85  і 86  дають можливість визначити вигідність проекту за різну кількість років.

При визначенні ефективності капітальних вкладень важливо враховувати ріст ціни через інфляцію, яка може суттєво впливати на рівень реального доходу.

Наприклад, темп інфляції 60% за рік. Інвестор бажає вкласти 3000 тис.грн. так, щоб вони зростали на 20% щорічно, щоб через рік він міг купити товарів на 20% більше, ніж тепер. Якщо інвестор бажає отримати реальний доход 20% на свій капітал, то для того, щоб захистити свої гроші від інфляції, йому необхідно додатково отримати 60% грошей на вклад і 60% для захисту реального доходу в сумі 600(0,23000) тис.грн. Фактичний доход, який хоче отримати інвестор через рік у грошовому вимірі, повинен становити 5760 тис.грн. (30001,6 + 6001,6). Тобто грошова ставка, яка потрібна інвестору для отримання реального доходу в 20% і захисту від інфляції в 60%, складатиме 2760 тис.грн. на 3000 тис.грн., або

92%.

Розрахунки реальної та номінальної ставки доходу можна проводити за формулою:

(1 + ч) (1 + m) = 1 + чm;    чm = (1 + ч) (1 + m) - 1,

де  ч  - необхідна реальна ставка доходу (до врахування інфляції);

m  - темп інфляції, який вимірюється індексом роздрібних цін;

чm  - необхідна грошова ставка доходу.

У нашому прикладі грошова ставка доходу визначається так:

1 + чm = 1 + (1,21,6);                         чm = 1,92 - 1 = 0,92,

або 92%.

У випадку, коли витрати і ціни ростуть однаковими темпами відповідно з індексом інфляції, у розрахунках можна ДГН не враховувати інфляцію. Якщо витрати і ціни ростуть різними темпами, не можна здійснювати дисконтування грошових надходжень, вирахованих у постійних цінах за реальною ставкою доходу.

В останньому випадку необхідно виконувати розрахунок фактичних грошових надходжень з врахування росту цін і дисконтування їх за грошовою ставкою доходу.

Наприклад, пропонується об’єкт вартістю. 5 млн.грн., який дозволяє протягом двох років збільшити обсяг реалізації продукції на 8 млн.грн. (в постійних цінах). Витрати складатимуть 4 млн.грн. Ставка доходу 10%, індекс інфляції 50% за рік. Якщо проект буде реалізований, ціни на продукцію будуть зростати на 30%, а витрати - на 55% за рік.

Для вирішення питання про впровадження проекта у виробництво, визначимо спочатку грошову ставку доходу (1,101,5) -1= 0,65 або 65%, виручку, витрати і доход.

1-й рік Реалізація  8 млн.грн. 1,3 = 10,4 млн.грн.

Витрати     4 млн.грн. 1,55 = 6,2 млн.грн.

Доход        10,4 - 6,2 = 4,2 млн.грн.

2-й рік Реалізація  8 млн.грн. 1,31,3  = 13,52 млн.грн.

Витрати     4 млн.грн. 1,551,55 = 9,61 млн.грн.

Доход        13,52 - 9,61 = 3,91 млн.грн.

Вирахуємо поточну вартість доходів (табл. 87).

Таблиця 87

Поточна вартість доходів (при 65%)

Чиста поточна вартість складає 3,98 - 5,0 = -1,02 млн.грн. Результат від’ємний, проект невигідний для підприємства.

Якби ми не врахували рівень інфляції і взяли б ставку доходу 10% до грошових надходжень у поточних цінах, то зробили б помилку (табл. 88).

Таблиця 88

Поточна вартість доходів (при 10%)

Чиста поточна вартість доходів у цьому випадку буде більше нуля

7,28 - 5,0 = +2,28 млн.грн. Це помилковий результат.

Використовуючи дисконтування, можна вірно враховувати вартість капіталу, рівень інфляції і реально оцінити доходність інвестиційних проектів на майбутнє.

Аналіз рентабельності інвестованого капіталу.

Для аналізу рентабельності  інвестованого капіталу використовують таку формулу:

де ПБ - балансовий прибуток;

Кс.р. - середньорічна сума авансового капіталу;

С -  сума обороту (собівартість реалізованої продукції);

Коб - коефіцієнт оборотності капіталу (відношення суми обороту до середньорічної вартості капіталу);

ПФР - позареалізаційні фінансові результати.

На підставі даних попередніх таблиць та облікової інформації (табл.89) проаналізуємо рентабельність інвестованого капіталу.

Таблиця 89

Облікова інформація про капіталовкладення

планового на 0,15 (25,19 - 25,04) %. Зміни відбулися під пливом таких факторів:

обсягу реалізації

DРк = 22,33 - 25,04 = -2,71%;

структури продажу

DРу = 26,37 - 22,33 = +4,04%

цін реалізації

DРц = 29,35 - 26,37 = +2,98%

змінних витрат

DРзв = 27,91 - 29,35 = -1,44%

постійних витрат

DРпв = 27,79 - 27,91 = -0,12%

позареалізаційних фінансових результатів

DРпфр = 28,60 - 27,79 = +0,81%

коефіцієнт оборотності капіталу

DРоб = 27,06 - 28,60 = -1,54%

Якщо коефіцієнт оборотності розраховано не по дебетовому, а по кредитовому обороту (рах.46), тобто по виручці, то розрахунок рентабельності проводиться аналогічним способом, а факторна модель рентабельності інвестованого капіталу матиме таку формулу:

Переваги такої методики аналізу показників рентабельності в тому, що при ії використанні забеспечується більш детальне вимірювання впливу факторів, а це пдвищує рівень планування та прогнозування, фінансових результатів.

Інвестиції в капітальні вкладення характеризуються такими особливостя-ми: довготривалість, економічний ефект (збільшення випуску продукції, прибутку, продуктивності праці), який підприємство одержує протягом кількох років, великий капітальний об’єкт неможливо скоро продати з бажаним прибутком, вкладений капітал заморожується на кілька років, у кінці періоду капітальний об’єкт матиме деяку ліквідну вартість, або не матиме ніякої вартості.

Для прийняття рішення про довготермінові інвестиції потрібний детальний аналіз ситуації і довготерміновий прогноз ефективності капітльних вкладень.

При аналізі програми капітальних вкладень визначають строки окупності інвестицій, розраховують віддачу на вкладений капітал, проводять дисконтування грошових надходжень (ДГН); визначають чисту поточну вартість (ЧПВ). Строки окупності визначають за такою методикою. Наприклад, об’єкт А і Б вартістю по 3 млн.грн. кожний. Окупність вкладень за роками показана в таблиці 84

Таблиця 84

Окупність об’єктів за роками

Наведені дані свідчать, що об’єкт А дає прибуток 1 млн.грн. за рік, а об’єкт Б - 600 тис.грн. Відповідно, об’єкт А окупиться за 4 роки, а об’єкт Б за 5 років. Беручи до уваги окупність, можна зробити висновок, що об’єкт А більш вигідніший. Але при такій оцінці не враховано, що за весь період використання об’єкт Б на 500 тис.грн. (13,5%) більший прибуток. Очевидно, що даючи оцінку ефективності капітальних вкладень, потрібно враховувати не лише строк окупності інвестицій, а й прибуток на вкладений капітал або рентабельність проекту.

Очікуваний прибуток

Рдвк =                                   100

Сума інвестицій

Розрахунки показують, що Рдвк для об’єкта А дорівнює 123,3% (3700:3000100% = 123,3%), а для об’єкта Б - 140% (4200:3000100% = 140%).

А тому доцільно придбати об’єкт Б, бо він дає більшу рентабельність вкладеного капіталу.

На підставі господарської діяльності керівники підприємства можуть надати перевагу надходженню грошей в перші роки і вибрати  об’єкт А, незважаючи на його нижчу рентабельність.

Більш науково обгрунтованою є оцінка ефективності капітальних вкладень способом дисконтування грошових надходжень, яка враховує зміну вартості грошей за часом. Для цього необхідно визначити суму надходжень від вкладень в банк, який нараховує 10% річних за складними процентами. Визначення проведемо за формулою складних процентів:

С = S (1 + ч)

За 6 і 7 років інвестиції дадуть такий прибуток:  для об’єкту А - 5314,6 і для об’єкту Б - 5846,1 тис.грн. Рентабельність вкладень в банк для А - 177,1%, для Б - 194,8%.

Висновок: вкладати гроші в об’єкти А і Б недоцільно, краще вкласти ці суми в банк. Також потрібно подумати, чи буде працювати банк без об’єктів А і Б.

Дисконтування грошових надходжень (ДГН) дає можливість визначити суму грошей, яку необхідно вкласти в банк тепер, щоб довести її до заданої величини при заданій ставці процента. Для розрахунку використовують формулу складних процентів “навпаки”.

Г = S = S (1 + ч)

ДГН використовується для визначення суми інвестицій, які потрібно вкласти в банк, щоб мати бажану суму на певну дату при відомій ставці проценту.

Для того. Щоб одержати 3700 і 4200 тис.грн. через 6 і 7 років при ставці 13% (ставка НБУ) необхідно вкласти на рахунок такі суми:

С= 37001 : 1,13 = 37000,48 = 1776 тис.грн.

С = 42001 : 1,13 = 42000,425 = 1785 тис.грн.

ДГН покладено в основу визначення чистої поточної вартості (ЧПВ), за допомогою якої аналізується ефективність капітальних вкладень.

Спосіб визначення чистої поточної вартості включає такі операції:

1. Визначається поточна вартість витрат (С), тобто вираховується скільки інвестицій необхідно зарезервувати для проекта.

2. Розраховується поточна вартість майбутніх грошових надходжень від проекта, для чого доходи за кожний рік прирівнюються до поточної дати. Результати розрахунків показують, скільки коштів необхідно було б вкласти тепер для одержання запланованих доходів, якби ставка доходів була рівна ставці процента в банку чи дивідендній віддачі капіталу. Підсумовуючи поточну вартість доходів за всі роки, отримаємо загальну поточну вартість доходів від проекта. (В).

3. Поточна вартість витрат (С) порівнюється з поточною вартістю доходів (В). Різниця між ними складає чисту поточну вартість доходів (ЧПВ).

ЧПВ = В - С

Якщо ЧПВ більше нуля, то це означає, що проект принесе більший доход, ніж вартість капіталу. Якщо менше нуля, то при ставці доходу, рівному банківському проценту, доведеться вкласти більше засобів у даний проект для одержання очікуваних доходів, ніж у інші проекти, що дають такі ж доходи. Відповідно, проект має доходність більш низьку, ніж вартість капіталу, і тому він невигідний.

Розглянемо питання про те, чи варто вкладати 3 млн.грн. в проект, який може дати прибуток за перший рік 1500 тис.грн., за другий 1300 і за третій - 1000 тис.грн. Проценти на капітал складають 10% річних. Щоб відповісти на це запитання, розрахуємо ЧПВ з допомогою дисконтування грошових надходжень. Спочатку визначимо поточну вартість 1 грн при ч = 10%. За рівнянням (1+ч)

вона буде за перший рік 0,909, другий - 0,826, третій - 0,751. Потім вирахуємо поточну вартість доходів.

Таблиця 85

Вартість доходів

ЧПВ = 3188,3 - 3000 = 188,3 тис.грн.

В нашому прикладі ЧПВ більше нуля, а тому доходність проекта більше 10%. Для отримання запланованого прибутку потрібно було б вкласти в банк 3188,3 тис.грн. Оскільки проект забезпечує таку прибутковість при витратах 3000

тис.грн., то він вигідний, бо дає прибутковість вищу, ніж 10%.

Проект Б передбачає капітальні вкладення в сумі 3 млн.грн. Банківська ставка 15%. Чи вигідний цей проект ? Поточна вартість 1 грн. при ч - 0,15%: перший рік - 0,87, другий рік - 0,756,  третій рік - 0,658, четвертий - 0,572, п’ятий - 0,498, шостий - 0,432, сьомий - 0,376.

Розрахуємо поточну вартість проекта (табл. 86).

Таблиця 86

Поточна вартість проекта Б

Розрахунки показали, що чиста поточна вартість грошових надходжень складає мінус 502,8 (2497,2 - 3000) тис.грн. Вона менше нуля, тому проект невигідний.

Якщо доходи від інвестицій надходять рівномірно протягом всіх років, можна використати скорочений спосіб розрахунку, при якому не множать грошові надходження за кожний рік на відповідний йому коефіцієнт дисконтування, а множать річний дохід на суму всіх коефіцієнтів 4,164 і одержують той же результат - 2497,2 (600 х 4,162) тис.грн.

Дані таблиць  85  і 86  дають можливість визначити вигідність проекту за різну кількість років.

При визначенні ефективності капітальних вкладень важливо враховувати ріст ціни через інфляцію, яка може суттєво впливати на рівень реального доходу.

Наприклад, темп інфляції 60% за рік. Інвестор бажає вкласти 3000 тис.грн. так, щоб вони зростали на 20% щорічно, щоб через рік він міг купити товарів на 20% більше, ніж тепер. Якщо інвестор бажає отримати реальний доход 20% на свій капітал, то для того, щоб захистити свої гроші від інфляції, йому необхідно додатково отримати 60% грошей на вклад і 60% для захисту реального доходу в сумі 600(0,23000) тис.грн. Фактичний доход, який хоче отримати інвестор через рік у грошовому вимірі, повинен становити 5760 тис.грн. (30001,6 + 6001,6). Тобто грошова ставка, яка потрібна інвестору для отримання реального доходу в 20% і захисту від інфляції в 60%, складатиме 2760 тис.грн. на 3000 тис.грн., або

92%.

Розрахунки реальної та номінальної ставки доходу можна проводити за формулою:

(1 + ч) (1 + m) = 1 + чm;    чm = (1 + ч) (1 + m) - 1,

де  ч  - необхідна реальна ставка доходу (до врахування інфляції);

m  - темп інфляції, який вимірюється індексом роздрібних цін;

чm  - необхідна грошова ставка доходу.

У нашому прикладі грошова ставка доходу визначається так:

1 + чm = 1 + (1,21,6);                         чm = 1,92 - 1 = 0,92,

або 92%.

У випадку, коли витрати і ціни ростуть однаковими темпами відповідно з індексом інфляції, у розрахунках можна ДГН не враховувати інфляцію. Якщо витрати і ціни ростуть різними темпами, не можна здійснювати дисконтування грошових надходжень, вирахованих у постійних цінах за реальною ставкою доходу.

В останньому випадку необхідно виконувати розрахунок фактичних грошових надходжень з врахування росту цін і дисконтування їх за грошовою ставкою доходу.

Наприклад, пропонується об’єкт вартістю. 5 млн.грн., який дозволяє протягом двох років збільшити обсяг реалізації продукції на 8 млн.грн. (в постійних цінах). Витрати складатимуть 4 млн.грн. Ставка доходу 10%, індекс інфляції 50% за рік. Якщо проект буде реалізований, ціни на продукцію будуть зростати на 30%, а витрати - на 55% за рік.

Для вирішення питання про впровадження проекта у виробництво, визначимо спочатку грошову ставку доходу (1,101,5) -1= 0,65 або 65%, виручку, витрати і доход.

1-й рік Реалізація  8 млн.грн. 1,3 = 10,4 млн.грн.

Витрати     4 млн.грн. 1,55 = 6,2 млн.грн.

Доход        10,4 - 6,2 = 4,2 млн.грн.

2-й рік Реалізація  8 млн.грн. 1,31,3  = 13,52 млн.грн.

Витрати     4 млн.грн. 1,551,55 = 9,61 млн.грн.

Доход        13,52 - 9,61 = 3,91 млн.грн.

Вирахуємо поточну вартість доходів (табл. 87).

Таблиця 87

Поточна вартість доходів (при 65%)

Чиста поточна вартість складає 3,98 - 5,0 = -1,02 млн.грн. Результат від’ємний, проект невигідний для підприємства.

Якби ми не врахували рівень інфляції і взяли б ставку доходу 10% до грошових надходжень у поточних цінах, то зробили б помилку (табл. 88).

Таблиця 88

Поточна вартість доходів (при 10%)

Чиста поточна вартість доходів у цьому випадку буде більше нуля

7,28 - 5,0 = +2,28 млн.грн. Це помилковий результат.

Використовуючи дисконтування, можна вірно враховувати вартість капіталу, рівень інфляції і реально оцінити доходність інвестиційних проектів на майбутнє.

Аналіз рентабельності інвестованого капіталу.

Для аналізу рентабельності  інвестованого капіталу використовують таку формулу:

де ПБ - балансовий прибуток;

Кс.р. - середньорічна сума авансового капіталу;

С -  сума обороту (собівартість реалізованої продукції);

Коб - коефіцієнт оборотності капіталу (відношення суми обороту до середньорічної вартості капіталу);

ПФР - позареалізаційні фінансові результати.

На підставі даних попередніх таблиць та облікової інформації (табл.89) проаналізуємо рентабельність інвестованого капіталу.

Таблиця 89

Облікова інформація про капіталовкладення

планового на 0,15 (25,19 - 25,04) %. Зміни відбулися під пливом таких факторів:

обсягу реалізації

DРк = 22,33 - 25,04 = -2,71%;

структури продажу

DРу = 26,37 - 22,33 = +4,04%

цін реалізації

DРц = 29,35 - 26,37 = +2,98%

змінних витрат

DРзв = 27,91 - 29,35 = -1,44%

постійних витрат

DРпв = 27,79 - 27,91 = -0,12%

позареалізаційних фінансових результатів

DРпфр = 28,60 - 27,79 = +0,81%

коефіцієнт оборотності капіталу

DРоб = 27,06 - 28,60 = -1,54%

Якщо коефіцієнт оборотності розраховано не по дебетовому, а по кредитовому обороту (рах.46), тобто по виручці, то розрахунок рентабельності проводиться аналогічним способом, а факторна модель рентабельності інвестованого капіталу матиме таку формулу:

Переваги такої методики аналізу показників рентабельності в тому, що при ії використанні забеспечується більш детальне вимірювання впливу факторів, а це пдвищує рівень планування та прогнозування, фінансових результатів.