5. Види і напрямки аналізу

К оглавлению1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 

Економічний аналіз - це  наука, яка всесторонньо досліджує господарську діяльність в межах як  окремого робочого місця, так і народного господарства в цілому. Ним користуються різні організації та особи.

В залежності від глибини дослідження та призначення результатів економічного  аналізу виділяють такі його види: загально-економічний, техніко-економічний,  функціонально-вартісний.

Залежність видів економічного аналізу від рівня управління, об’єктів аналізу та їх деталізації, інтервалу та повноти охоплення, призначення результатів аналізу структурно викладена на  мал.1.

Загально-економічний аналіз виконують керівники та спеціалісти підприємств, вищестоящих, фінансових, кредитних і статистичних органів за даними загальної звітності. Його метою є  оцінка господарської діяльності, виявлення основних напрямків і тенденцій її розвитку, шляхів підвищення ефективності використання наявних ресурсів і якості  роботи.

Результати загально-економічного аналізу використовуються для загального контролю за роботою аналізуємого об’єкта і планування перспектив його  розвитку.

За характером проведення і охоплених питань склалось два напрямки проведення загально-економічого аналізу: фінансово-економічний, статистико-економічний.

Техніко-економічний аналіз виконують робітники, технічні та економічні  служби, інші органи управління за даними оперативної та періодичної звітності. Його метою є оцінка господарчої діяльності, виявлення причинних взаємозв’язків і взаємодії різних факторів, техніки і економіки, резервів виробництва, відпрацювання заходів раціоналізації  використання ресурсів.

Функціонально-вартісний аналіз проводиться з метою  виявлення резервів зниження витрат за рахунок більш ефективних  варіантів виробництва, визначення кращого співвідношення між споживчою вартістю виробу і витратами на його виготовлення. Він базується на пошуку шляхів зниження матеріаломісткості, енерго- і працемісткості продукції.

Функціонально-вартісний аналіз передбачає мінімізацію витрат ресурсів в процесі виробництва за рахунок поліпшення конструкції виробів, удосконалення способів виготовлення деталей і вузлів, виявлення “додаткових” чи “зайвих” витрат, раціоналізації технології та  використання ефективних матеріалів. Для здійснення цього аналізу використовується  звітна, облікова, конструкторсько-технологічна, нормативна і позаоблікова інформація.

Економічний аналіз господарської діяльності за часом дослідження процесів і явищ поділяють на попередній, оперативний, наступний  (заключ-ний), перспективний.

Попередній аналіз вивчає майбутні процеси і явища. Він проводиться для відпрацювання проектів, обгрунтованих бізнес-планів, встановлення оптимальних розмірів виробництва, раціонального використання наявних ресурсів, підвищення ефективності виробництва, з метою запобігання прийняттю неефективних, хоч і технічно прогресивних, рішень.

Оперативний аналіз проводиться безпосередньо в ході господарської діяльності або слідом за її здійсненням, з метою оперативного впливу на техніко-економічні показники підприємства і його структурних підрозділів. Він дозволяє безпосередньо в процесі господарської діяльності виявити негативні фактори та установити їх вплив на виробництво, оцінити можливі наслідки цього впливу  і застосувати засоби для усунення або попередження  небажаних наслідків. Іншими словами, цей аналіз дає можливість оперативно  обгрунтувати управлінські рішення та координувати виробництво.

Наступний /заключний/ аналіз проводиться після здійснення  господарської діяльності і одержання звітності. Його мета - це всебічне  вивчення економіки підприємства, об’єктивна оцінка результатів діяльності, виявлення закономірностей і тенденцій розвитку господарства, викриття внутрішньогосподарських резервів і відпрацювання конкретних заходів їх реалізації.

Перспективний аналіз застосовується для виявлення основних довгострокових, майбутніх тенденцій і факторів розвитку господарської діяльності. Його метою є прогнозування напрямків подальшого  розвитку економічних районів, галузей та народного господарства  в цілому. Він забезпечує вибір найбільш оптимальних рішень на перспективу.

Види і напрямки аналізу доповнюють один одного.

За місцем проведення економічний аналіз поділяється на внутрішньо-господарський і  міжгосподарський; галузевий і міжгалузевий.

Внутрішньогосподарський аналіз вивчає показники діяльності підпри-ємства та його структурних підрозділів.

Міжгосподарський аналіз вивчає показники роботи підприємства в порівнянні з показниками інших підприємств. Він направлений на виявлення відмінностей в роботі співставних підприємств, розповсюдження передового досвіду, викриття і мобілізацію глибинних резервів, найбільш об’єктивну оцінку господарської діяльності.

За обсягом дослідження і мірою охоплення господарської діяльності економічний аналіз поділяється на комплексний /повний/ і тематичний /частковий/.

Повний /комплексний/ аналіз охоплює всі сторони господарської діяльності, частковий -  досліджує найбільш актуальні для даного часу її сторони  /аналіз трудової дисципліни, аналіз роботи цеху, каси,  тощо/.

Економічний аналіз - це  наука, яка всесторонньо досліджує господарську діяльність в межах як  окремого робочого місця, так і народного господарства в цілому. Ним користуються різні організації та особи.

В залежності від глибини дослідження та призначення результатів економічного  аналізу виділяють такі його види: загально-економічний, техніко-економічний,  функціонально-вартісний.

Залежність видів економічного аналізу від рівня управління, об’єктів аналізу та їх деталізації, інтервалу та повноти охоплення, призначення результатів аналізу структурно викладена на  мал.1.

Загально-економічний аналіз виконують керівники та спеціалісти підприємств, вищестоящих, фінансових, кредитних і статистичних органів за даними загальної звітності. Його метою є  оцінка господарської діяльності, виявлення основних напрямків і тенденцій її розвитку, шляхів підвищення ефективності використання наявних ресурсів і якості  роботи.

Результати загально-економічного аналізу використовуються для загального контролю за роботою аналізуємого об’єкта і планування перспектив його  розвитку.

За характером проведення і охоплених питань склалось два напрямки проведення загально-економічого аналізу: фінансово-економічний, статистико-економічний.

Техніко-економічний аналіз виконують робітники, технічні та економічні  служби, інші органи управління за даними оперативної та періодичної звітності. Його метою є оцінка господарчої діяльності, виявлення причинних взаємозв’язків і взаємодії різних факторів, техніки і економіки, резервів виробництва, відпрацювання заходів раціоналізації  використання ресурсів.

Функціонально-вартісний аналіз проводиться з метою  виявлення резервів зниження витрат за рахунок більш ефективних  варіантів виробництва, визначення кращого співвідношення між споживчою вартістю виробу і витратами на його виготовлення. Він базується на пошуку шляхів зниження матеріаломісткості, енерго- і працемісткості продукції.

Функціонально-вартісний аналіз передбачає мінімізацію витрат ресурсів в процесі виробництва за рахунок поліпшення конструкції виробів, удосконалення способів виготовлення деталей і вузлів, виявлення “додаткових” чи “зайвих” витрат, раціоналізації технології та  використання ефективних матеріалів. Для здійснення цього аналізу використовується  звітна, облікова, конструкторсько-технологічна, нормативна і позаоблікова інформація.

Економічний аналіз господарської діяльності за часом дослідження процесів і явищ поділяють на попередній, оперативний, наступний  (заключ-ний), перспективний.

Попередній аналіз вивчає майбутні процеси і явища. Він проводиться для відпрацювання проектів, обгрунтованих бізнес-планів, встановлення оптимальних розмірів виробництва, раціонального використання наявних ресурсів, підвищення ефективності виробництва, з метою запобігання прийняттю неефективних, хоч і технічно прогресивних, рішень.

Оперативний аналіз проводиться безпосередньо в ході господарської діяльності або слідом за її здійсненням, з метою оперативного впливу на техніко-економічні показники підприємства і його структурних підрозділів. Він дозволяє безпосередньо в процесі господарської діяльності виявити негативні фактори та установити їх вплив на виробництво, оцінити можливі наслідки цього впливу  і застосувати засоби для усунення або попередження  небажаних наслідків. Іншими словами, цей аналіз дає можливість оперативно  обгрунтувати управлінські рішення та координувати виробництво.

Наступний /заключний/ аналіз проводиться після здійснення  господарської діяльності і одержання звітності. Його мета - це всебічне  вивчення економіки підприємства, об’єктивна оцінка результатів діяльності, виявлення закономірностей і тенденцій розвитку господарства, викриття внутрішньогосподарських резервів і відпрацювання конкретних заходів їх реалізації.

Перспективний аналіз застосовується для виявлення основних довгострокових, майбутніх тенденцій і факторів розвитку господарської діяльності. Його метою є прогнозування напрямків подальшого  розвитку економічних районів, галузей та народного господарства  в цілому. Він забезпечує вибір найбільш оптимальних рішень на перспективу.

Види і напрямки аналізу доповнюють один одного.

За місцем проведення економічний аналіз поділяється на внутрішньо-господарський і  міжгосподарський; галузевий і міжгалузевий.

Внутрішньогосподарський аналіз вивчає показники діяльності підпри-ємства та його структурних підрозділів.

Міжгосподарський аналіз вивчає показники роботи підприємства в порівнянні з показниками інших підприємств. Він направлений на виявлення відмінностей в роботі співставних підприємств, розповсюдження передового досвіду, викриття і мобілізацію глибинних резервів, найбільш об’єктивну оцінку господарської діяльності.

За обсягом дослідження і мірою охоплення господарської діяльності економічний аналіз поділяється на комплексний /повний/ і тематичний /частковий/.

Повний /комплексний/ аналіз охоплює всі сторони господарської діяльності, частковий -  досліджує найбільш актуальні для даного часу її сторони  /аналіз трудової дисципліни, аналіз роботи цеху, каси,  тощо/.