8.7.2. Хеджування валютними ф’ючерсами

К оглавлению1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 

Ф’ючерсні контракти за іноземною валютою — це угода між продавцем (покупцем) та кліринговою палатою ф’ючерсної біржі про продаж (купівлю) стандартної суми однієї валюти за іншу за узгодженим валютним курсом на конкретну дату в майбутньому. Сутність ф’ючерсного валютного контракту полягає в тому, щоб зафіксувати в момент укладення угоди валютний курс, за яким відбудеться операція купівлі-продажу валюти в майбутньому.

Типи ф’ючерсних контрактів на іноземну валюту досить різноманітні і змінюються від біржі до біржі за номінальною вартістю та видами валют, що обмінюються. Предметом найактивнішої торгівлі є ф’ючерси на долари США, євро, канадські долари, фун­ти стерлінгів, єни, австралійські долари.

Для ф’ючерсів на іноземну валюту система ціноутворення паралельна звичайному форвардному ринку іноземної валюти з урахуванням того, що контракти оцінюються з огляду на основний валютний курс у американських котируваннях.

Особливість валютних ф’ючерсів полягає в котируваннях за американською системою. Мінімальним кроком ціни валютного ф’ючерсу, як і в загальному випадку, є тік. Але величина та вартість тіків для різних ф’ючерсних контрактів на валюту не однакові, оскільки різні валюти мають різну вартість у доларовому вираженні. Номінальні суми контрактів, величина та вартість тіків для різних типів контрактів наведено в табл. 8.3.

Таблиця 8.3

ОсновнІ характеристики валютних
ф’юЧерсних контрактІв

№ з/п

Валюта

Сума
контракту

Розмір
тіка

Вартість
тіка, дол.

1

Англійський фунт стерлінгів (для американських бірж)

62 500

0,0002

12,50

2

Англійський фунт стерлінгів (LIFFE)

25 000

0,0001

2,50

3

Канадський долар

100 000

0,0001

10,00

4

Євро

250 000

0,0001

12,50

5

Австралійський долар

100 000

0,0001

12,50

6

Японська єна

12 500 000

0,000001

12,50

7

Швейцарський франк

125 000

0,0001

12,50

У всіх випадках прибуток чи збиток за ф’ючерсною операцією визначається як добуток вартості тіка, кількості тіків, на яку змінилась ціна контракту, та кількості контрактів за відкритою учас­ником ринку позицією. Як і в загальному випадку, на більшості міжнародних бірж валютні ф’ючерси функціонують на основі квартального циклу, коли березень, червень, вересень та грудень є місяцями поставки для відповідних контрактів.

Різноманітність ф’ючерсів на іноземну валюту дозволяє хеджерам вибирати такі контракти, які мають високий рівень кореляції з балансовою позицією і досить точно відображають зміни у валютних курсах. Якщо валютна позиція учасника ринку виражена в одній із основних валют, то хеджування проводиться за допомогою ф’ючерсів на ту саму іноземну валюту.

А якщо хеджер має відкриту позицію у валюті, для якої не існує відповідного типу ф’ючерсних контрактів, то необхідно дібрати такий ф’ючерс, зміна ціни якого була б паралельною зміні обмінного курсу базової валюти. Для виявлення тісноти залежнос­ті між змінами цін застосовуються методи кореляційного аналізу. Отже, хеджування валютного ризику за допомогою ф’ючерсних контрактів на іноземну валюту полягає в мінімізації ризику компенсуванням збитків за балансовою позицією прибутками за ф’ючерсною позицією, і навпаки.

На приклад, суть короткого хеджування ф’ючерсами полягає в тому, що хеджер продає валютні ф’ючерси, щоб одержати прибут­ки в майбутньому, коли вони будуть куплені за нижчою ціною. Отриманий прибуток дозволяє компенсувати втрату частини доходів у результаті переоцінки довгої валютної позиції за зниження валютного курсу. Методику короткого хеджування валютними ф’ючерсами проілюструємо прикладом, де хеджером є американський банк (базова валюта — долар).

Приклад 8.10

Банк, базовою валютою якого є американський долар, має дов­гу відкриту валютну позицію за фунтами стерлінгів, яка утворилась у результаті надання короткострокового кредиту в сумі 75 000 фунтів стерлінгів з 1 липня до 15 вересня.

За прогнозами банку курс фунта стерлінгів протягом цього періоду, ймовірно, знизиться, тому менеджмент вирішує хеджувати відкриту позицію за допомогою стерлінгово-доларових ф’ючерсних контрактів. На дату проведення ф’ючерсної операції (1 липня) ф’ючерсні контракти стерлінг-долар на LIFFE котирувались за ціною 1.6500.

Описати операцію хеджування за різних варіантів зміни курсу фунтів стерлінгів на дату закриття ф’ючерсної позиції:

а) 1,5900 дол. за фунт;

б) 1,6500 дол. за фунт;

в) 1,6800 дол. за фунт.

Розв’язання

Для повного хеджування валютного ризику необхідно продати три контракти (75 000 : 25 000 = 3). Таким чином, у банку створюється коротка позабалансова позиція, яка за обсягом дорівнює, але за напрямом протилежна балансовій валютній позиції.

15 вересня банк закриває ф’ючерсну позицію купівлею трьох контрактів стерлінг-долар за ціною 1.5900, що склалася на цю дату. За період, протягом якого банк утримував ф’ючерсну позицію відкритою, зміни в ціні одного контракту становили 600 тіків ([1.6500 – 1.5900] · 0,0001).

Оскільки на LIFFE вартість тіка в стерлінго-доларових кон­трактах становить 2,50 дол., то від проведення ф’ючерсної операції з трьома контрактами банк одержав прибуток у сумі 4500 дол. (2,50 · 600 · 3 = 4500).

Але за основною позицією банк зазнав збитків на цю ж суму через зниження курсу фунтів стерлінгів. На 1 липня вартість 75000 фунтів стерлінгів у доларовому вираженні становила 123 750 дол (75 000 · 1,6500), а на 15 вересня — 119 250 дол. (75 000 · 1,5900), тому зниження доларової вартості кредиту становило впродовж періоду кредитування 4500 дол. (123 750 –  119 250).

Для решти двох варіантів зміни валютного курсу проводяться аналогічні розрахунки (таблиця).

Таблиця

Результати Ідеального хеджуваннЯ
валютними ф’юЧерсами

№ з/п

Показник

Валютний курс
(вересень), дол.

 

 

1,5900

1,6500

1,6800

1

Вартість 75000 фунтів стерлінгів (у дол.)

119 250

123 750

126 000

2

Ціна продажу одного контракту

1.6500

1.6500

1.6500

3

Ціна купівлі одного контракту

1.5900

1.6500

1.6800

4

Зміни в ціні одного контракту (тік)

600

– 300

5

Вартість зміни ціни одного контракту (у дол.)

1250

– 750

6

Прибуток (збиток) за ф’ючерса­ми — 3 контракти (у дол)

4500

– 2250

7

Загальний результат (у дол.) (рядок 1 + рядок 6)

123 750

123 750

123 750

8

Ефективний валютний курс

1,6500

1,6500

1,6500

Отже, прибуток, отриманий в результаті проведення ф’ючерс­них операцій, дозволив банку компенсувати втрати за балансовою позицією. Завдяки прийнятому рішенню про хеджування банк зміг уникнути валютного ризику, а здійснення ф’ючерсних операцій дало можливість наперед зафіксувати ф’ючерсний (майбутній) курс валюти на рівні, що склався на момент відкриття ф’ючерс­ної позиції (продажу контрактів 1 липня).

Важливо звернути увагу на те, що проведення операцій на ф’ючерсному ринку дозволяє зафіксувати наперед тільки ф’ючерс­ний курс, який склався на дату відкриття позиції за деривативами, але не спотовий курс. Різниця між спот-курсом та ф’ючерс­ним курсом у момент здійснення ф’ючерсної операції — базис — становить ту величину, на яку ризик не може бути пов­ністю виключений у реальній дійсності.

Так, у розглянутому щойно прикладі зроблено припущення, що базис дорівнює нулю, а процес хеджування є досконалим. За потреби ф’ючерсну позицію можна закрити достроково, не очікуючи закінчення періоду хеджування, і тим самим зменшити суму втрат. Але в цьому разі хеджування не буде характеризуватися як досконале, оскільки повна відповідність між балансовою та позабалансовою позиціями порушується.

Аналогічні результати дає довге хеджування ф’ючерсами, а класичний приклад довгого хеджу полягає в тому, що хеджер купує валютні ф’ючерси, щоб отримати прибутки в майбутньому, коли вони будуть продані за вищою ціною. Одержаний прибуток за ф’ючерсними операціями дозволить компенсувати втрату частини доходів в результаті переоцінки короткої валютної позиції за підвищення валютного курсу.

Розглянуті приклади наочно демонструють, що процес ідеального хеджування, захищаючи хеджерів від несприятливого розвитку подій, не дозволяє скористатися перевагами сприятливої для них зміни валютного курсу.

Ф’ючерсні контракти за іноземною валютою — це угода між продавцем (покупцем) та кліринговою палатою ф’ючерсної біржі про продаж (купівлю) стандартної суми однієї валюти за іншу за узгодженим валютним курсом на конкретну дату в майбутньому. Сутність ф’ючерсного валютного контракту полягає в тому, щоб зафіксувати в момент укладення угоди валютний курс, за яким відбудеться операція купівлі-продажу валюти в майбутньому.

Типи ф’ючерсних контрактів на іноземну валюту досить різноманітні і змінюються від біржі до біржі за номінальною вартістю та видами валют, що обмінюються. Предметом найактивнішої торгівлі є ф’ючерси на долари США, євро, канадські долари, фун­ти стерлінгів, єни, австралійські долари.

Для ф’ючерсів на іноземну валюту система ціноутворення паралельна звичайному форвардному ринку іноземної валюти з урахуванням того, що контракти оцінюються з огляду на основний валютний курс у американських котируваннях.

Особливість валютних ф’ючерсів полягає в котируваннях за американською системою. Мінімальним кроком ціни валютного ф’ючерсу, як і в загальному випадку, є тік. Але величина та вартість тіків для різних ф’ючерсних контрактів на валюту не однакові, оскільки різні валюти мають різну вартість у доларовому вираженні. Номінальні суми контрактів, величина та вартість тіків для різних типів контрактів наведено в табл. 8.3.

Таблиця 8.3

ОсновнІ характеристики валютних
ф’юЧерсних контрактІв

№ з/п

Валюта

Сума
контракту

Розмір
тіка

Вартість
тіка, дол.

1

Англійський фунт стерлінгів (для американських бірж)

62 500

0,0002

12,50

2

Англійський фунт стерлінгів (LIFFE)

25 000

0,0001

2,50

3

Канадський долар

100 000

0,0001

10,00

4

Євро

250 000

0,0001

12,50

5

Австралійський долар

100 000

0,0001

12,50

6

Японська єна

12 500 000

0,000001

12,50

7

Швейцарський франк

125 000

0,0001

12,50

У всіх випадках прибуток чи збиток за ф’ючерсною операцією визначається як добуток вартості тіка, кількості тіків, на яку змінилась ціна контракту, та кількості контрактів за відкритою учас­ником ринку позицією. Як і в загальному випадку, на більшості міжнародних бірж валютні ф’ючерси функціонують на основі квартального циклу, коли березень, червень, вересень та грудень є місяцями поставки для відповідних контрактів.

Різноманітність ф’ючерсів на іноземну валюту дозволяє хеджерам вибирати такі контракти, які мають високий рівень кореляції з балансовою позицією і досить точно відображають зміни у валютних курсах. Якщо валютна позиція учасника ринку виражена в одній із основних валют, то хеджування проводиться за допомогою ф’ючерсів на ту саму іноземну валюту.

А якщо хеджер має відкриту позицію у валюті, для якої не існує відповідного типу ф’ючерсних контрактів, то необхідно дібрати такий ф’ючерс, зміна ціни якого була б паралельною зміні обмінного курсу базової валюти. Для виявлення тісноти залежнос­ті між змінами цін застосовуються методи кореляційного аналізу. Отже, хеджування валютного ризику за допомогою ф’ючерсних контрактів на іноземну валюту полягає в мінімізації ризику компенсуванням збитків за балансовою позицією прибутками за ф’ючерсною позицією, і навпаки.

На приклад, суть короткого хеджування ф’ючерсами полягає в тому, що хеджер продає валютні ф’ючерси, щоб одержати прибут­ки в майбутньому, коли вони будуть куплені за нижчою ціною. Отриманий прибуток дозволяє компенсувати втрату частини доходів у результаті переоцінки довгої валютної позиції за зниження валютного курсу. Методику короткого хеджування валютними ф’ючерсами проілюструємо прикладом, де хеджером є американський банк (базова валюта — долар).

Приклад 8.10

Банк, базовою валютою якого є американський долар, має дов­гу відкриту валютну позицію за фунтами стерлінгів, яка утворилась у результаті надання короткострокового кредиту в сумі 75 000 фунтів стерлінгів з 1 липня до 15 вересня.

За прогнозами банку курс фунта стерлінгів протягом цього періоду, ймовірно, знизиться, тому менеджмент вирішує хеджувати відкриту позицію за допомогою стерлінгово-доларових ф’ючерсних контрактів. На дату проведення ф’ючерсної операції (1 липня) ф’ючерсні контракти стерлінг-долар на LIFFE котирувались за ціною 1.6500.

Описати операцію хеджування за різних варіантів зміни курсу фунтів стерлінгів на дату закриття ф’ючерсної позиції:

а) 1,5900 дол. за фунт;

б) 1,6500 дол. за фунт;

в) 1,6800 дол. за фунт.

Розв’язання

Для повного хеджування валютного ризику необхідно продати три контракти (75 000 : 25 000 = 3). Таким чином, у банку створюється коротка позабалансова позиція, яка за обсягом дорівнює, але за напрямом протилежна балансовій валютній позиції.

15 вересня банк закриває ф’ючерсну позицію купівлею трьох контрактів стерлінг-долар за ціною 1.5900, що склалася на цю дату. За період, протягом якого банк утримував ф’ючерсну позицію відкритою, зміни в ціні одного контракту становили 600 тіків ([1.6500 – 1.5900] · 0,0001).

Оскільки на LIFFE вартість тіка в стерлінго-доларових кон­трактах становить 2,50 дол., то від проведення ф’ючерсної операції з трьома контрактами банк одержав прибуток у сумі 4500 дол. (2,50 · 600 · 3 = 4500).

Але за основною позицією банк зазнав збитків на цю ж суму через зниження курсу фунтів стерлінгів. На 1 липня вартість 75000 фунтів стерлінгів у доларовому вираженні становила 123 750 дол (75 000 · 1,6500), а на 15 вересня — 119 250 дол. (75 000 · 1,5900), тому зниження доларової вартості кредиту становило впродовж періоду кредитування 4500 дол. (123 750 –  119 250).

Для решти двох варіантів зміни валютного курсу проводяться аналогічні розрахунки (таблиця).

Таблиця

Результати Ідеального хеджуваннЯ
валютними ф’юЧерсами

№ з/п

Показник

Валютний курс
(вересень), дол.

 

 

1,5900

1,6500

1,6800

1

Вартість 75000 фунтів стерлінгів (у дол.)

119 250

123 750

126 000

2

Ціна продажу одного контракту

1.6500

1.6500

1.6500

3

Ціна купівлі одного контракту

1.5900

1.6500

1.6800

4

Зміни в ціні одного контракту (тік)

600

– 300

5

Вартість зміни ціни одного контракту (у дол.)

1250

– 750

6

Прибуток (збиток) за ф’ючерса­ми — 3 контракти (у дол)

4500

– 2250

7

Загальний результат (у дол.) (рядок 1 + рядок 6)

123 750

123 750

123 750

8

Ефективний валютний курс

1,6500

1,6500

1,6500

Отже, прибуток, отриманий в результаті проведення ф’ючерс­них операцій, дозволив банку компенсувати втрати за балансовою позицією. Завдяки прийнятому рішенню про хеджування банк зміг уникнути валютного ризику, а здійснення ф’ючерсних операцій дало можливість наперед зафіксувати ф’ючерсний (майбутній) курс валюти на рівні, що склався на момент відкриття ф’ючерс­ної позиції (продажу контрактів 1 липня).

Важливо звернути увагу на те, що проведення операцій на ф’ючерсному ринку дозволяє зафіксувати наперед тільки ф’ючерс­ний курс, який склався на дату відкриття позиції за деривативами, але не спотовий курс. Різниця між спот-курсом та ф’ючерс­ним курсом у момент здійснення ф’ючерсної операції — базис — становить ту величину, на яку ризик не може бути пов­ністю виключений у реальній дійсності.

Так, у розглянутому щойно прикладі зроблено припущення, що базис дорівнює нулю, а процес хеджування є досконалим. За потреби ф’ючерсну позицію можна закрити достроково, не очікуючи закінчення періоду хеджування, і тим самим зменшити суму втрат. Але в цьому разі хеджування не буде характеризуватися як досконале, оскільки повна відповідність між балансовою та позабалансовою позиціями порушується.

Аналогічні результати дає довге хеджування ф’ючерсами, а класичний приклад довгого хеджу полягає в тому, що хеджер купує валютні ф’ючерси, щоб отримати прибутки в майбутньому, коли вони будуть продані за вищою ціною. Одержаний прибуток за ф’ючерсними операціями дозволить компенсувати втрату частини доходів в результаті переоцінки короткої валютної позиції за підвищення валютного курсу.

Розглянуті приклади наочно демонструють, що процес ідеального хеджування, захищаючи хеджерів від несприятливого розвитку подій, не дозволяє скористатися перевагами сприятливої для них зміни валютного курсу.