4. Закони попиту і пропозиції

Економічний аналіз попиту і пропозиції є універсальним засобом, який може бути застосований до широкого кола різ­номанітних проблем. Модель «попит-пропозиція», окрім розуміння на якісному рівні як визначається ринкова ціна й кількість товару, дає можливість також знати й те, як вони можуть бути проаналізовані з кількісної точки зору. Теорія попиту і пропозиції дасть нам можливість аналізувати динаміку ринку і його реак­ції на зміни економічної політики.

Закон попиту стверджує, що чим нижча ціна товару, тим більша його кількість, яку покупці хочуть і можуть придбати. Тобто між ціною й величиною попиту існує обернена залежність. Закон попиту уточнюється таким чином, що гіпотеза про взаємоза­лежність ціни товару і його кількості, яку покупці добровільно купують, припускає постійність усіх інших факторів, що впливають на попит.

Термін «попит» використовують для позначення бажання і здатності людей купувати товари. Зрозуміло, що бажання покупців придбати будь-який товар залежить від низки чинників: від ціни даного товару Р і цін інших товарів, від доходів покупців, від смаків та переваг. Залежність величини попиту від чинників, що її визначають, в економіці називають функцією попиту. Ця функція може бути подана у такий спосіб:

де QD — обсяг попиту на даний товар,

Р, PA , РB, ... — ціни даного товару, товарів-замінників і доповнюючих товарів;

Y — грошовий дохід;

Z — смаки та переваги споживачів;

N — об’єктивні умови споживання;

W — нагромаджене багатство;

Е — очікування споживачів.

Припустимо, що всі названі чинники, які впливають на попит, залишаються незмінними, за винятком одного — ціни даного товару. Така залежність має назву «функція попиту від ціни»:
QD =f(P).

Функція попиту показує, яку максимальну кількість товару Q бажає й може придбати споживач, якщо ціна однієї одиниці цього товару дорівнює Р. Функція попиту від ціни може бути подана одним із трьох способів: 1) табличним; 2) аналітичним; 3) графіч­ним. Графічне зображення цієї функції називають кривою попиту. Логічно припустити (і це підтверджує практика), що за інших незмінних умов зі збільшенням ціни обсяг попиту зменшується. Така залежність величини попиту від ціни подана графічно у вигляді лінії DD. Чим більша ціна, тим менша величина попиту. Крива попиту має спадний характер, що називають законом спадної кривої попиту.

Величина попиту — це кількість товару, яка була б куплена за певною ціною за незмінності інших чинників. Рух уздовж кривої попиту називають зміною величини попиту. Кожній ціні відповідає певний обсяг (величина) попиту. Попит на товар — це певний набір, низка цін і низка кількості товарів, які люди хочуть і можуть купити при кожній із цих цін. Попит — це комбінація ціни й кількості товару.

Закон пропозиції стверджує, що за більш високою ціною на ринку пропонується більша кількість одиниць товару, тобто обсяг пропозиції збільшується, коли зростає ціна. Термін «пропозиція» означає бажання і здатність продавців надати товари для реалізації на ринку.

Функцією пропозиції називають залежність обсягу пропозиції від чинників, що його визначають: від ціни даного товару Р і цін інших товарів, від характеру технології, податків, дотацій, природних умов, очікувань продавців.

Загальний вигляд функції пропозиції такий:

Qs = f(P,PA, Pв, … С, Т, N, Е),

де Qs — величина пропозиції даного товару за одиницю часу;

Р, РA, РB — ціни даного та інших товарів;

С — витрати виробництва, що об’єднують у собі: а) вплив зміни цін ресурсів, б) вплив зміни технології виробництва;

Т — податки й дотації;

N — природні умови;

Е — очікування продавців.

Якщо всі фактори, що визначають обсяг пропозиції, крім ціни товару (Р), прийняти як незмінні, то від функції пропозиції можна перейти до функції пропозиції від ціни, яка характеризує залежність обсягу пропозиції даного товару тільки від його ціни.

Функція пропозиції від ціни може бути подана трьома способами: 1) табличним; 2) аналітичним; 3) графічним. Графічне зображення цієї функції називається кривою пропозиції. Зміна обсягу пропозиції — це зміна кількості товару, що пропонується для продажу. Зміна пропозиції означає зміщення всієї кривої пропозиції у відповідь на дію нецінових чинників.

Аналіз моделі попиту і пропозиції дає можливість привернути увагу до особливої ролі ціни в ринковій економіці. Передусім саме ціни передають ринковим агентам необхідну інформацію. Ціни як специфічні ринкові сигнали містять у собі практично всю мінімально необхідну інформацію для прийняття рішень домашніми господарствами та фірмами про скорочення чи збільшення виробництва і споживання того чи іншого блага.

За допомогою моделі попиту і пропозиції можна передбачити наслідки різних програм регулювання ринкових цін і витрат.

Економічний аналіз попиту і пропозиції є універсальним засобом, який може бути застосований до широкого кола різ­номанітних проблем. Модель «попит-пропозиція», окрім розуміння на якісному рівні як визначається ринкова ціна й кількість товару, дає можливість також знати й те, як вони можуть бути проаналізовані з кількісної точки зору. Теорія попиту і пропозиції дасть нам можливість аналізувати динаміку ринку і його реак­ції на зміни економічної політики.

Закон попиту стверджує, що чим нижча ціна товару, тим більша його кількість, яку покупці хочуть і можуть придбати. Тобто між ціною й величиною попиту існує обернена залежність. Закон попиту уточнюється таким чином, що гіпотеза про взаємоза­лежність ціни товару і його кількості, яку покупці добровільно купують, припускає постійність усіх інших факторів, що впливають на попит.

Термін «попит» використовують для позначення бажання і здатності людей купувати товари. Зрозуміло, що бажання покупців придбати будь-який товар залежить від низки чинників: від ціни даного товару Р і цін інших товарів, від доходів покупців, від смаків та переваг. Залежність величини попиту від чинників, що її визначають, в економіці називають функцією попиту. Ця функція може бути подана у такий спосіб:

де QD — обсяг попиту на даний товар,

Р, PA , РB, ... — ціни даного товару, товарів-замінників і доповнюючих товарів;

Y — грошовий дохід;

Z — смаки та переваги споживачів;

N — об’єктивні умови споживання;

W — нагромаджене багатство;

Е — очікування споживачів.

Припустимо, що всі названі чинники, які впливають на попит, залишаються незмінними, за винятком одного — ціни даного товару. Така залежність має назву «функція попиту від ціни»:
QD =f(P).

Функція попиту показує, яку максимальну кількість товару Q бажає й може придбати споживач, якщо ціна однієї одиниці цього товару дорівнює Р. Функція попиту від ціни може бути подана одним із трьох способів: 1) табличним; 2) аналітичним; 3) графіч­ним. Графічне зображення цієї функції називають кривою попиту. Логічно припустити (і це підтверджує практика), що за інших незмінних умов зі збільшенням ціни обсяг попиту зменшується. Така залежність величини попиту від ціни подана графічно у вигляді лінії DD. Чим більша ціна, тим менша величина попиту. Крива попиту має спадний характер, що називають законом спадної кривої попиту.

Величина попиту — це кількість товару, яка була б куплена за певною ціною за незмінності інших чинників. Рух уздовж кривої попиту називають зміною величини попиту. Кожній ціні відповідає певний обсяг (величина) попиту. Попит на товар — це певний набір, низка цін і низка кількості товарів, які люди хочуть і можуть купити при кожній із цих цін. Попит — це комбінація ціни й кількості товару.

Закон пропозиції стверджує, що за більш високою ціною на ринку пропонується більша кількість одиниць товару, тобто обсяг пропозиції збільшується, коли зростає ціна. Термін «пропозиція» означає бажання і здатність продавців надати товари для реалізації на ринку.

Функцією пропозиції називають залежність обсягу пропозиції від чинників, що його визначають: від ціни даного товару Р і цін інших товарів, від характеру технології, податків, дотацій, природних умов, очікувань продавців.

Загальний вигляд функції пропозиції такий:

Qs = f(P,PA, Pв, … С, Т, N, Е),

де Qs — величина пропозиції даного товару за одиницю часу;

Р, РA, РB — ціни даного та інших товарів;

С — витрати виробництва, що об’єднують у собі: а) вплив зміни цін ресурсів, б) вплив зміни технології виробництва;

Т — податки й дотації;

N — природні умови;

Е — очікування продавців.

Якщо всі фактори, що визначають обсяг пропозиції, крім ціни товару (Р), прийняти як незмінні, то від функції пропозиції можна перейти до функції пропозиції від ціни, яка характеризує залежність обсягу пропозиції даного товару тільки від його ціни.

Функція пропозиції від ціни може бути подана трьома способами: 1) табличним; 2) аналітичним; 3) графічним. Графічне зображення цієї функції називається кривою пропозиції. Зміна обсягу пропозиції — це зміна кількості товару, що пропонується для продажу. Зміна пропозиції означає зміщення всієї кривої пропозиції у відповідь на дію нецінових чинників.

Аналіз моделі попиту і пропозиції дає можливість привернути увагу до особливої ролі ціни в ринковій економіці. Передусім саме ціни передають ринковим агентам необхідну інформацію. Ціни як специфічні ринкові сигнали містять у собі практично всю мінімально необхідну інформацію для прийняття рішень домашніми господарствами та фірмами про скорочення чи збільшення виробництва і споживання того чи іншого блага.

За допомогою моделі попиту і пропозиції можна передбачити наслідки різних програм регулювання ринкових цін і витрат.