3.1. Праця і заробітна плата в бюджетних установах і задачі їх обліку
К оглавлению1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 1617 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80
Конституція України гарантує кожному громадянину право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
У бюджетних установах, як і в госпрозрахункових підприємствах та організаціях, праця виступає як цілеспрямована діяльність людей і є основним джерелом задоволення матеріальних і духовних потреб громадян. На відміну від працівників матеріального виробництва, діяльність яких спрямована на перетворення речовини природи, а процес праці являє собою обмін між природою і людиною, праця працівників бюджетних установ має свій предмет впливу. Він спрямований або на людину, або на суспільство в цілому. Так, праця лікаря і вчителя спрямована безпосередньо на людину, а праця державного службовця — на суспільство в цілому. В процесі праці працівників бюджетних установ надаються різні нематеріальні блага для задоволення потреб членів суспільства. Контроль за мірою праці і мірою споживання здійснюється за допомогою заробітної плати.
Видатки на заробітну плату мають найбільшу питому вагу в кошторисах бюджетних установ і сягають 70—80% від загальних видатків за кошторисом. Але заробітна плата працівників невиробничої сфери є однією з найнижчих серед галузей народного господарства.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2000 рік» від 17.02.2000 передбачено, що видатки на заробітну плату працівників бюджетних установ є захищеної статтею бюджету. Планується погашення заборгованості з оплати праці за минулі роки в повному обсязі.
Намічені та здійснювані Урядом заходи зумовлюють необхідність підвищення ефективності використання коштів на оплату праці. Ось чому правильна організація обліку заробітної плати має державне значення. Бухгалтерський облік має забезпечувати:
контроль за дотриманням штатного розкладу і фонду заробітної плати;
контроль за раціональним використанням робочого часу;
своєчасне і достовірне нарахування заробітної плати і допомоги за тимчасовою непрацездатністю;
контроль за використанням виділених на заробітну плату коштів загального і спеціального фондів;
забезпечення споживачів інформацією про працю і заробітну плату.
Конституція України гарантує кожному громадянину право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
У бюджетних установах, як і в госпрозрахункових підприємствах та організаціях, праця виступає як цілеспрямована діяльність людей і є основним джерелом задоволення матеріальних і духовних потреб громадян. На відміну від працівників матеріального виробництва, діяльність яких спрямована на перетворення речовини природи, а процес праці являє собою обмін між природою і людиною, праця працівників бюджетних установ має свій предмет впливу. Він спрямований або на людину, або на суспільство в цілому. Так, праця лікаря і вчителя спрямована безпосередньо на людину, а праця державного службовця — на суспільство в цілому. В процесі праці працівників бюджетних установ надаються різні нематеріальні блага для задоволення потреб членів суспільства. Контроль за мірою праці і мірою споживання здійснюється за допомогою заробітної плати.
Видатки на заробітну плату мають найбільшу питому вагу в кошторисах бюджетних установ і сягають 70—80% від загальних видатків за кошторисом. Але заробітна плата працівників невиробничої сфери є однією з найнижчих серед галузей народного господарства.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2000 рік» від 17.02.2000 передбачено, що видатки на заробітну плату працівників бюджетних установ є захищеної статтею бюджету. Планується погашення заборгованості з оплати праці за минулі роки в повному обсязі.
Намічені та здійснювані Урядом заходи зумовлюють необхідність підвищення ефективності використання коштів на оплату праці. Ось чому правильна організація обліку заробітної плати має державне значення. Бухгалтерський облік має забезпечувати:
контроль за дотриманням штатного розкладу і фонду заробітної плати;
контроль за раціональним використанням робочого часу;
своєчасне і достовірне нарахування заробітної плати і допомоги за тимчасовою непрацездатністю;
контроль за використанням виділених на заробітну плату коштів загального і спеціального фондів;
забезпечення споживачів інформацією про працю і заробітну плату.