4.3.1. Облік розрахунків з відшкодування завданих збитків

У практичній діяльності бюджетних установ мають місце випадки, коли в результаті перевірок, ревізій, інвентаризації виявляються суми нестач, розкрадання матеріальних цінностей, грошових коштів, а також суми від псування матеріальних ціннос­тей, які повинні бути відшкодовані за рахунок винних осіб.

Облік розрахунків за зазначеними сумами ведеться на активному субрахунку № 363 «Розрахунки з відшкодування завданих збитків». У дебет цього субрахунка в кореспонденції з кредитом відповідних субрахунків з обліку грошових коштів, необоротних активів, запасів на підставі оформлених належним чином документів (актів перевірки, ревізії, інвентаризаційних описів — порівняльних відомостей) записується сума завданих збитків. Розмір збитків від розкрадання, нестач, псування матеріальних цін­ностей, включаючи м’ясо і м’ясопродукти, молоко і молочні продукти, визначається Порядком № 116, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.96 з доповненнями від 15.12.97 № 1402. Згідно з Порядком розмір збитків визначається за балансовою вартістю цих цінностей (з вирахуванням зносу), але не нижче 50% балансової вартості на момент встановлення такого факту з урахуванням індексів інфляції, які щомісячно визначає Держкомстат, відповідного розміру податку на додану вартість і розміру акцизного збору за формулою

Рз = [(Бв – А) · Іінф + Азб + ПДВ] · 2,        (4.1)

де: Рз — розмір збитків, грн.;

Бв — балансова вартість на момент встановлення факту розкрадання, нестачі, псування матеріальних цінностей, грн.;

А — амортизаційні відрахування (знос), грн.;

Іінф — загальний індекс інфляції, що розраховується на підставі щомісячно визначених Держкомстатом індексів інфляції;

Азб — розмір акцизного збору, грн.;

ПДВ — розмір податку на додану вартість, грн.

Сума збитків від нестачі іноземної валюти визначається в трикратному розмірі в перерахунку на грошову одиницю України за курсом НБУ.

Виявлені нестачі відносяться на винних осіб в сумі, яка вказана в акті перевірки чи ревізії. Протягом п’яти днів після встановлення нестач і розкрадання матеріали повинні бути подані в слідчі органи для пред’явлення цивільного позову. При отриманні рішення суду суми збитків, віднесені на матеріально відповідальних осіб, мають бути уточнені відповідно до виконавчого листа судового органу.

За кредитом субрахунка № 363 записуються суми, що надійшли в касу або отримані із заробітної плати, стипендій на відшкодування завданих установі збитків. Кореспонденцію рахунків з обліку розрахунків з відшкодування завданих збитків наведено в табл. 4.2.

Таблиця 4.2

Основні бухгалтерські проводки з обліку
розрахунків з відшкодування завданих збитків

Операції з обліку дебіторської заборгованості за розрахунками з відшкодування завданих збитків відображаються в різних меморіальних ордерах. Аналітичний облік за субрахунком № 363 ведеться на картках ф. № 292-а (у книзі ф. № 292) за кожною винною особою. У заголовку картки вказується заборгованість, прізвище, ім’я, по батькові винної особи, дата виникнення заборгованості та сума збитків.

Стан заборгованості за нестачами, втратами і розкраданнями має бути під постійним контролем. Кожний такий факт треба детально розслідувати і вживати заходів, які б забезпечували збереження майна установи. У разі необхідності документи про виявлені розтрати і розкрадання передаються судовим чи слідчим орга­нам і встановлюється контроль за проходженням справ у судових інстанціях. Отримані від судових органів виконавчі листи направляються на стягнення через судових виконавців.

У практичній діяльності бюджетних установ мають місце випадки, коли в результаті перевірок, ревізій, інвентаризації виявляються суми нестач, розкрадання матеріальних цінностей, грошових коштів, а також суми від псування матеріальних ціннос­тей, які повинні бути відшкодовані за рахунок винних осіб.

Облік розрахунків за зазначеними сумами ведеться на активному субрахунку № 363 «Розрахунки з відшкодування завданих збитків». У дебет цього субрахунка в кореспонденції з кредитом відповідних субрахунків з обліку грошових коштів, необоротних активів, запасів на підставі оформлених належним чином документів (актів перевірки, ревізії, інвентаризаційних описів — порівняльних відомостей) записується сума завданих збитків. Розмір збитків від розкрадання, нестач, псування матеріальних цін­ностей, включаючи м’ясо і м’ясопродукти, молоко і молочні продукти, визначається Порядком № 116, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.96 з доповненнями від 15.12.97 № 1402. Згідно з Порядком розмір збитків визначається за балансовою вартістю цих цінностей (з вирахуванням зносу), але не нижче 50% балансової вартості на момент встановлення такого факту з урахуванням індексів інфляції, які щомісячно визначає Держкомстат, відповідного розміру податку на додану вартість і розміру акцизного збору за формулою

Рз = [(Бв – А) · Іінф + Азб + ПДВ] · 2,        (4.1)

де: Рз — розмір збитків, грн.;

Бв — балансова вартість на момент встановлення факту розкрадання, нестачі, псування матеріальних цінностей, грн.;

А — амортизаційні відрахування (знос), грн.;

Іінф — загальний індекс інфляції, що розраховується на підставі щомісячно визначених Держкомстатом індексів інфляції;

Азб — розмір акцизного збору, грн.;

ПДВ — розмір податку на додану вартість, грн.

Сума збитків від нестачі іноземної валюти визначається в трикратному розмірі в перерахунку на грошову одиницю України за курсом НБУ.

Виявлені нестачі відносяться на винних осіб в сумі, яка вказана в акті перевірки чи ревізії. Протягом п’яти днів після встановлення нестач і розкрадання матеріали повинні бути подані в слідчі органи для пред’явлення цивільного позову. При отриманні рішення суду суми збитків, віднесені на матеріально відповідальних осіб, мають бути уточнені відповідно до виконавчого листа судового органу.

За кредитом субрахунка № 363 записуються суми, що надійшли в касу або отримані із заробітної плати, стипендій на відшкодування завданих установі збитків. Кореспонденцію рахунків з обліку розрахунків з відшкодування завданих збитків наведено в табл. 4.2.

Таблиця 4.2

Основні бухгалтерські проводки з обліку
розрахунків з відшкодування завданих збитків

Операції з обліку дебіторської заборгованості за розрахунками з відшкодування завданих збитків відображаються в різних меморіальних ордерах. Аналітичний облік за субрахунком № 363 ведеться на картках ф. № 292-а (у книзі ф. № 292) за кожною винною особою. У заголовку картки вказується заборгованість, прізвище, ім’я, по батькові винної особи, дата виникнення заборгованості та сума збитків.

Стан заборгованості за нестачами, втратами і розкраданнями має бути під постійним контролем. Кожний такий факт треба детально розслідувати і вживати заходів, які б забезпечували збереження майна установи. У разі необхідності документи про виявлені розтрати і розкрадання передаються судовим чи слідчим орга­нам і встановлюється контроль за проходженням справ у судових інстанціях. Отримані від судових органів виконавчі листи направляються на стягнення через судових виконавців.