5.1.1. Склад, класифікація, оцінка і задачі обліку основних засобів

К оглавлению1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 

До основних засобів належать матеріальні активи, що їх утримує установа з метою використання в процесі надання нематеріальних послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очіку­ваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року і вартість яких становить більше 500 грн. за одиницю (комплект).

У бюджетних установах не створюються матеріальні блага, а тому основні засоби тут не є засобами виробництва і виступають як основні невиробничі фонди.

Згідно з Інструкцією з обліку основних засобів та інших необоротних активів бюджетних установ, затвердженою ГУДКУ 17.07.2000 № 64, до основних засобів належать будинки, споруди, передавальні пристрої, робочі, силові машини та обладнання, вимірювальні і регулювальні прилади і пристрої, обчислювальна техніка, транспортні засоби, інструмент, виробничий і господарський інвентар і приладдя, робоча і продуктивна худоба, багаторічні насадження, сценічно-постановочні засоби вартістю понад 10 грн. за одиницю, документація з типового проектування, капітальні вкладення на поліпшення земель. Не обліковуються в складі основних засобів і відносяться до інших необоротних матеріальних активів музейні цінності, експонати зоопарків, виставок, бібліотечні фонди, спеціальні інструменти і спеціальні пристосування, білизна, постільні речі, одяг і взуття, тимчасові нети­тульні споруди, інвентарна тара.

Важливою передумовою правильної організації обліку основних засобів є їх науково обґрунтована класифікація. Як і на госпрозрахункових підприємствах та в організаціях, у бюджетних установах основні засоби групуються за тими ж ознаками: за галузями народного господарства і видами діяльності, за цільовим призначенням і виконуваними функціями, за належністю і використанням.

Залежно від цільового призначення і виконуваних функцій класифікація основних засобів передбачена формою № 5 річного звіту «Звіт про рух основних засобів». У цій формі виділяється дев’ять груп основних засобів. Новим Планом рахунків для обліку руху основних засобів по кожній з цих груп передбачено окремий субрахунок, в якому виділено підгрупи (рис. 5.1). Склад основних засобів у розрізі груп і підгруп у бюджетних установах має свою специфіку і тому його буде розглянуто детальніше. На субрахунку «Земельні ділянки» обліковується земля, яка згідно з чинним законодавством придбана установою або надана їй для користування. На субрахунку «Капітальні витрати на поліпшення земель» обліковуються витрати неінвентарного характеру на куль­турно-технічні заходи з поверхневого поліпшення земель для сільськогосподарського використання.

На субрахунку «Будинки та споруди» обліковуються будівлі навчальних закладів, лікарень, поліклінік та амбулаторій, будинків-інтернатів, дитячих закладів, бібліотек, клубів, музеїв, науково-дослідних інститутів, лабораторій; будинки для проживання, водокачки, стадіони, басейни, дороги, мости, пам’ятники, огорожі парків і скверів.

Субрахунок «Машини і обладнання» об’єднує цілу гаму машин, обладнання, приладів і пристроїв — силові машини та обладнання, машини-генератори, що виробляють теплову та електричну енергію, і машини-двигуни, що перетворюють енергію різного роду на механічну; робочі машини та обладнання, машини, апарати та їх обладнання, призначені для механічного, термічного та хімічного впливу на предмет праці; вимірювальні прилади — дозатори, амперметри, барометри, ватметри, водоміри, вольтметри, компаси, манометри, хронометри, касові апарати; регулювальні прилади та пристрої — киснево-дихальні прилади, регулювальні, електричні, пневматичні та гідравлічні пристрої,

пульти автоматичного управління; лабораторне обладнання — пірометри, регулятори, калориметри, прилади для визначення вологи, прилади для випробування міцності зразків на розрив, мікроскопи, витяжні шафи; обчислювальна техніка — електронно-обчислювальні, керуючі та аналогові машини; медичне обладнання, спеціальне дезінфекційне та дезінсекційне обладнання, обладнання молочних кухонь і молочних станцій, станцій переливання крові; комп’ютери, монітори, периферійне і мережне облад­нання комп’ютера; інші машини та обладнання — обладнання стадіонів, спортмайданчиків, спортивних приміщень, обладнання кабінетів і майстерень у навчальних закладах, кіноапаратура, обладнання сцен, музичні інструменти, телевізори, радіоапаратура, обладнання АТС, телефони, факси, копіювальна техніка, пожежні машини, холодильники та ін.

На субрахунку «Транспортні засоби» обліковуються всі засоби пересування, призначені для переміщення людей і вантажів, — електровози, тепловози, паровози, мотовози, мотодрезини, вагони, цистерни, теплоходи, пароплави, дизель-елетро­ходи, автобуси, вантажні та легкові автомобілі, літаки, вертольоти, вози, сани, електрокари, мотоцикли, моторолери, велосипеди, всі види спортивного транспорту, запасні частини до транспортних засобів.

На субрахунку «Інструменти, прилади та інвентар» обліковуються лінії електропередачі, трансмісії та трубопроводи, інструменти — різальні, ударні, натискувальні та ущільнувальні знаряддя праці, різного роду пристрої для обробки матеріалів; робочі столи, верстаки, кафедри, парти; господарський інвентар — пред­мети конторського та господарського облаштування, конторська обстановка, гардероби, шафи різні, дивани, столи, крісла, палатки, килими, портьєри.

На субрахунку «Робочі і продуктивні тварини» обліковуються робоча худоба — коні, осли; продуктивна та племінна худоба — корови, кобили, вівцематки, кози, барани, службові собаки, декоративні тварини, піддослідні тварини.

На субрахунку «Багаторічні насадження» обліковуються штуч­ні багаторічні насадження незалежно від їх віку, плодово-ягідні насадження.

На субрахунку «Інші основні засоби» обліковуються сценічно-постановочні засоби вартістю понад 10 грн. за одиницю (декорації, меблі та реквізити, бутафорії та ін.), документація з типового проектування, навчальні кінофільми, магнітні диски, стрічки, касети.

Така класифікація виступає як організуючий момент, забезпечуючи одноманітність групування засобів в обліку та звітності.

Облік об’єктів основних засобів ведеться за певною вартістю. В момент введення об’єкта в експлуатацію фіксується його первісна вартість — фактична вартість основних засобів, яка сформувалася в результаті їх будівництва чи придбання. Закінчені будови і споруди включаються до складу основних засобів у повній сумі всіх здійснених на них витрат, а заново придбані основні засоби — у сумі їх придбання за договірними цінами без транспортно-заготівельних витрат і ПДВ.

Оскільки побудова і придбання основних засобів здійснюється в різний час за неоднакового рівня цін, тарифів, норм, розцінок, однорідні об’єкти основних засобів мають різну первісну вартість. Індексація основних засобів приводить до виникнення відновлювальної вартості, тобто вартості об’єктів виходячи з існуючих на даний момент економічних умов їх відтворення.
У подальшому відновлювальна вартість розглядається як первісна. Балансова вартість являє собою різницю між первісною вартістю і зносом основних засобів. Усі три види оцінки тісно пов’язані між собою, виникають у певний момент і мають своє призначення.

Первісна і відновлювальна вартості основних засобів — величини відносно постійні і застосовуються для відображення наявності та руху основних засобів.

За балансовою вартістю формується фонд у необоротних активах. Безпосередньо в обліку балансова вартість окремих об’єк­тів не фіксується, вона є величиною розрахунковою і визначається в разі списання з балансу основних засобів.

Схема наявності, руху та використання основних засобів (рис. 5.2) визначає задачі бухгалтерського обліку, який повинен забезпечити:

— своєчасне і повне документальне оформлення і відображення в облікових регістрах їх надходження, переміщення і вибуття;

— контроль за збереженням та ефективним використанням кож­ного об’єкта;

— нарахування зносу відповідно до чинних норм і правил;

— повне відображення витрат на ремонт і модернізацію;

— достовірну оцінку в балансі та звітності;

отримання інформації та забезпечення нею споживачів для визначення розрахунково-аналітичних показників роботи установи.

До основних засобів належать матеріальні активи, що їх утримує установа з метою використання в процесі надання нематеріальних послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очіку­ваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року і вартість яких становить більше 500 грн. за одиницю (комплект).

У бюджетних установах не створюються матеріальні блага, а тому основні засоби тут не є засобами виробництва і виступають як основні невиробничі фонди.

Згідно з Інструкцією з обліку основних засобів та інших необоротних активів бюджетних установ, затвердженою ГУДКУ 17.07.2000 № 64, до основних засобів належать будинки, споруди, передавальні пристрої, робочі, силові машини та обладнання, вимірювальні і регулювальні прилади і пристрої, обчислювальна техніка, транспортні засоби, інструмент, виробничий і господарський інвентар і приладдя, робоча і продуктивна худоба, багаторічні насадження, сценічно-постановочні засоби вартістю понад 10 грн. за одиницю, документація з типового проектування, капітальні вкладення на поліпшення земель. Не обліковуються в складі основних засобів і відносяться до інших необоротних матеріальних активів музейні цінності, експонати зоопарків, виставок, бібліотечні фонди, спеціальні інструменти і спеціальні пристосування, білизна, постільні речі, одяг і взуття, тимчасові нети­тульні споруди, інвентарна тара.

Важливою передумовою правильної організації обліку основних засобів є їх науково обґрунтована класифікація. Як і на госпрозрахункових підприємствах та в організаціях, у бюджетних установах основні засоби групуються за тими ж ознаками: за галузями народного господарства і видами діяльності, за цільовим призначенням і виконуваними функціями, за належністю і використанням.

Залежно від цільового призначення і виконуваних функцій класифікація основних засобів передбачена формою № 5 річного звіту «Звіт про рух основних засобів». У цій формі виділяється дев’ять груп основних засобів. Новим Планом рахунків для обліку руху основних засобів по кожній з цих груп передбачено окремий субрахунок, в якому виділено підгрупи (рис. 5.1). Склад основних засобів у розрізі груп і підгруп у бюджетних установах має свою специфіку і тому його буде розглянуто детальніше. На субрахунку «Земельні ділянки» обліковується земля, яка згідно з чинним законодавством придбана установою або надана їй для користування. На субрахунку «Капітальні витрати на поліпшення земель» обліковуються витрати неінвентарного характеру на куль­турно-технічні заходи з поверхневого поліпшення земель для сільськогосподарського використання.

На субрахунку «Будинки та споруди» обліковуються будівлі навчальних закладів, лікарень, поліклінік та амбулаторій, будинків-інтернатів, дитячих закладів, бібліотек, клубів, музеїв, науково-дослідних інститутів, лабораторій; будинки для проживання, водокачки, стадіони, басейни, дороги, мости, пам’ятники, огорожі парків і скверів.

Субрахунок «Машини і обладнання» об’єднує цілу гаму машин, обладнання, приладів і пристроїв — силові машини та обладнання, машини-генератори, що виробляють теплову та електричну енергію, і машини-двигуни, що перетворюють енергію різного роду на механічну; робочі машини та обладнання, машини, апарати та їх обладнання, призначені для механічного, термічного та хімічного впливу на предмет праці; вимірювальні прилади — дозатори, амперметри, барометри, ватметри, водоміри, вольтметри, компаси, манометри, хронометри, касові апарати; регулювальні прилади та пристрої — киснево-дихальні прилади, регулювальні, електричні, пневматичні та гідравлічні пристрої,

пульти автоматичного управління; лабораторне обладнання — пірометри, регулятори, калориметри, прилади для визначення вологи, прилади для випробування міцності зразків на розрив, мікроскопи, витяжні шафи; обчислювальна техніка — електронно-обчислювальні, керуючі та аналогові машини; медичне обладнання, спеціальне дезінфекційне та дезінсекційне обладнання, обладнання молочних кухонь і молочних станцій, станцій переливання крові; комп’ютери, монітори, периферійне і мережне облад­нання комп’ютера; інші машини та обладнання — обладнання стадіонів, спортмайданчиків, спортивних приміщень, обладнання кабінетів і майстерень у навчальних закладах, кіноапаратура, обладнання сцен, музичні інструменти, телевізори, радіоапаратура, обладнання АТС, телефони, факси, копіювальна техніка, пожежні машини, холодильники та ін.

На субрахунку «Транспортні засоби» обліковуються всі засоби пересування, призначені для переміщення людей і вантажів, — електровози, тепловози, паровози, мотовози, мотодрезини, вагони, цистерни, теплоходи, пароплави, дизель-елетро­ходи, автобуси, вантажні та легкові автомобілі, літаки, вертольоти, вози, сани, електрокари, мотоцикли, моторолери, велосипеди, всі види спортивного транспорту, запасні частини до транспортних засобів.

На субрахунку «Інструменти, прилади та інвентар» обліковуються лінії електропередачі, трансмісії та трубопроводи, інструменти — різальні, ударні, натискувальні та ущільнувальні знаряддя праці, різного роду пристрої для обробки матеріалів; робочі столи, верстаки, кафедри, парти; господарський інвентар — пред­мети конторського та господарського облаштування, конторська обстановка, гардероби, шафи різні, дивани, столи, крісла, палатки, килими, портьєри.

На субрахунку «Робочі і продуктивні тварини» обліковуються робоча худоба — коні, осли; продуктивна та племінна худоба — корови, кобили, вівцематки, кози, барани, службові собаки, декоративні тварини, піддослідні тварини.

На субрахунку «Багаторічні насадження» обліковуються штуч­ні багаторічні насадження незалежно від їх віку, плодово-ягідні насадження.

На субрахунку «Інші основні засоби» обліковуються сценічно-постановочні засоби вартістю понад 10 грн. за одиницю (декорації, меблі та реквізити, бутафорії та ін.), документація з типового проектування, навчальні кінофільми, магнітні диски, стрічки, касети.

Така класифікація виступає як організуючий момент, забезпечуючи одноманітність групування засобів в обліку та звітності.

Облік об’єктів основних засобів ведеться за певною вартістю. В момент введення об’єкта в експлуатацію фіксується його первісна вартість — фактична вартість основних засобів, яка сформувалася в результаті їх будівництва чи придбання. Закінчені будови і споруди включаються до складу основних засобів у повній сумі всіх здійснених на них витрат, а заново придбані основні засоби — у сумі їх придбання за договірними цінами без транспортно-заготівельних витрат і ПДВ.

Оскільки побудова і придбання основних засобів здійснюється в різний час за неоднакового рівня цін, тарифів, норм, розцінок, однорідні об’єкти основних засобів мають різну первісну вартість. Індексація основних засобів приводить до виникнення відновлювальної вартості, тобто вартості об’єктів виходячи з існуючих на даний момент економічних умов їх відтворення.
У подальшому відновлювальна вартість розглядається як первісна. Балансова вартість являє собою різницю між первісною вартістю і зносом основних засобів. Усі три види оцінки тісно пов’язані між собою, виникають у певний момент і мають своє призначення.

Первісна і відновлювальна вартості основних засобів — величини відносно постійні і застосовуються для відображення наявності та руху основних засобів.

За балансовою вартістю формується фонд у необоротних активах. Безпосередньо в обліку балансова вартість окремих об’єк­тів не фіксується, вона є величиною розрахунковою і визначається в разі списання з балансу основних засобів.

Схема наявності, руху та використання основних засобів (рис. 5.2) визначає задачі бухгалтерського обліку, який повинен забезпечити:

— своєчасне і повне документальне оформлення і відображення в облікових регістрах їх надходження, переміщення і вибуття;

— контроль за збереженням та ефективним використанням кож­ного об’єкта;

— нарахування зносу відповідно до чинних норм і правил;

— повне відображення витрат на ремонт і модернізацію;

— достовірну оцінку в балансі та звітності;

отримання інформації та забезпечення нею споживачів для визначення розрахунково-аналітичних показників роботи установи.