3.5.1. Нарахування заробітної плати при почасовій оплаті праці

Заробітна плата при почасовій оплаті визначається відповідно до тарифної ставки і кількості фактично відпрацьованого часу. Тарифна ставка — це величина заробітної плати в одиницю часу. Існують годинні, денні та місячні тарифні ставки. У бюджетних установах застосовуються переважно місячні тарифні ставки заробітної плати, які називаються посадовими окладами.

Розмір ставок заробітної плати (посадових окладів), а також надбавок до них у деяких галузях бюджетної сфери (освіта, охорона здоров’я, культура) визначається на підставі щорічної тарифікації, яка проводиться постійно діючою тарифікаційною комісією (за станом на 1 вересня в установах освіти і на 1 січня до затвердження кошторису доходів і видатків — в установах охорони здоров’я та бібліотечної мережі). Тарифікаційна комісія ство­рюється наказом керівника установи у такому складі: головний бухгалтер, інспектор відділу кадрів, начальник планово-еконо­мічного відділу (старший економіст, економіст), представник проф­спілкової організації, а також інші особи, які залучаються керівником установи до роботи з тарифікації. Головою тарифікаційної комісії є керівник установи або його заступник.

Тарифікаційні комісії у своїй роботі керуються діючими умовами оплати праці відповідних працівників та іншими нормативними актами. При цьому перевіряються документи про освіту, стаж роботи. Результати роботи комісії відображаються у тарифікаційних списках, які складаються в розрізі кожної посади окремо (табл. 3.4). Тарифікаційні списки підписуються всіма членами тарифікаційної комісії, затверджуються керівником вищої установи і тільки ці списки є документами, якими визначається розмір посадових місячних окладів, тарифних ставок і надбавок в окремих установах за посадами працівників.

Встановлена за тарифікацією і зафіксована у тарифікаційних списках ставка заробітної плати виплачується працівникам щомісячно незалежно від кількості робочих днів в різні місяці року.

Нарахування заробітної плати в бюджетних установах різних галузей має свої особливості.

Так, розміри посадових окладів лікарів у медичних закладах диференціюються залежно від посади, кваліфікаційної категорії (вища, перша, друга, без категорії) і становлять від 128 грн. (лікар-інтерн, лікар-стажист) до 189 грн. (лікарі-хірурги, лікарі-ендо­скопісти, лікарі-анестезіологи). Останнім залежно від обсягу, склад­ності та характеру їх праці схемні посадові оклади підвищуються при роботі в поліклініках — до 15%, у стаціонарі — до 40%.

Посадові оклади лікарів — керівників структурних підрозділів (відділень, кабінетів, лабораторій, відділів) встановлюються шля­хом підвищення схемних посадових окладів лікарів, що відповідають профілю даної установи, на 10—25% залежно від кількості лікарських посад відповідно до штатного розкладу.

Посадові оклади керівних працівників медичних закладів вста­новлюються залежно від посади, групи за оплатою праці (всього передбачено п’ять груп) з підвищенням за кваліфікаційну категорію: за вищу кваліфікаційну категорію — 55 грн., І кваліфікаційну категорію — 40 грн., ІІ кваліфікаційну категорію — 29 грн.

Посадові оклади середнього медичного персоналу диференціюються залежно від посади (медична сестра, акушерка, зубні лікарі) та кваліфікаційної категорії. Присвоєння кваліфікаційної категорії медичним і фармацевтичним працівникам, які не мають повної вищої медичної освіти, але допущені до медичної та фармацевтичної практики, проводиться кожні п’ять років за результатами атестації.

Основою для підвищення посадових окладів є також наявність вченого ступеня доктора наук (на 25%), кандидата наук (на 15%), почесних звань «народний» (на 40%), «заслужений» (на 20%).

Підвищення посадових окладів здійснюється і у зв’язку із небезпечними для здоров’я і особливо важкими умовами праці, зокрема, працівникам установ і підрозділів для лікування лепрозних і психічно хворих, хворих на алкоголізм і наркоманію (на 15—30%), працівникам госпіталів і спеціальних лікарень для інвалідів Великої Вітчизняної війни, воїнів-інтернаціоналістів (на 15%), медичних закладів, зайнятих оглядом і наданням медичної допомоги тим, хто постраждав у зв’язку з аварією на ЧАЕС (на 25%), медичних закладів, які працюють з вірусом імунодефіциту людини (на 60%).

У середніх закладах освіти (середніх загальноосвітніх школах трьох ступенів, гімназіях, ліцеях, колегіумах), вищих закладах освіти І і ІІ рівнів акредитації, професійно-технічних закладах освіти заробітна плата педагогічним працівникам виплачується за фактичну кількість годин викладацької роботи на тиждень. Повна ставка розраховується виходячи з тижневої норми годин на підставі тарифікації. З урахуванням категорії, освіти та інших тарифікаційних даних ставки заробітної плати педагогів становлять від 95 до 145 грн.

Учителям, які одержали в результаті атестації звання «вчитель-методист» або «заслужений учитель», «старший учитель», ставки заробітної плати встановлюються у підвищених розмірах порівняно із загальновстановленими.

Крім того, ставки підвищуються на 20 грн. 40 коп. педагогам, які мають вчений ступінь кандидата наук, і на 34 грн. 30 коп. педагогам, які мають вчений ступінь доктора наук.

Обсяги навчального навантаження педагогам встановлюються виходячи з штатного розкладу і навчального плану. Він може бути й більшим обсягу, відповідно до якого установлено посадовий оклад. У результаті середня місячна заробітна плата буде більше розміру посадового окладу. Вона визначається множенням часової ставки вчителя на встановлений йому обсяг річного навчального навантаження і діленням результату на 10 навчальних місяців. Для отримання часової ставки необхідно розділити місячну ставку заробітної плати на середньомісячну норму навантаження. Наприклад, учителю середньої школи — спеціалісту другої категорії встановлено оклад у розмірі 126 грн. на місяць, а часова ставка дорівнює 1,75 грн. (126 : 72). Річне навчальне навантаження вчителя визначене в обсязі 1000 годин. Звідси його середня місячна заробітна плата становить

 .

За своїм економічним змістом це перевищення централізовано встановленого посадового окладу має низку спільних рис з оплатою за перевиконання норм виробітку в матеріальному виробництві. Саме висока професіональна культура, вміння правильно організувати свою працю дають змогу вчителеві без шкоди для якості навчання виконувати збільшене навантаження. Але на відміну від матеріального виробництва в сфері освіти встановлено граничні межі такого перевищення — обсяг фактичного нав­чального навантаження не повинен бути більше 1,5 норми.

Розглянемо приклад нарахування заробітної плати вчителям. Працівник відпрацював місяць і в табелі зазначено 12 годин заміни в старших класах. Тарифна ставка вчителя — 126 грн. Місяч­на заробітна плата дорівнює 165,76 грн. Заробіток за 12 годин
заміни: 126 : 76,2 · 12 = 19,84 (грн.), де 76,2 — середньомісячна норма годин роботи вчителя. Заробітна плата за місяць становитиме: 165,76 + 19,84 = 185,60 (грн.).

У вищій школі для професорсько-викладацького складу ставки встановлюються залежно від обійманої посади, рівня акредитації, вченого звання, вченого ступеня та окладу. Повна ставка виплачується за шість годин щоденної роботи. Тільки відповідність усім чотирьом умовам у сукупності дає право на відповідний оклад (табл. 3.5).

Таблиця 3.5

Посадові оклади науково-педагогічних працівників
вищих закладів освіти ІІІ та IV рівнів акредитації

Оскільки у вищій школі доплати за перевищення навчального навантаження не проводяться, заробітна плата викладача вузу дорівнює його посадовому окладу.

Заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, доплати за ранги, премій, надбавок за вислугу років та інших надбавок (рис. 3.3).

Оклади державних службовців установлюються залежно від складності та рівня відповідальності виконуваних службових обов’язків. Так, постановою Кабінету Міністрів України від 6.11.95 № 888 затверджено шкалу співвідношень посадових окладів керівних працівників, спеціалістів органів Державного казначейства до мінімального розміру заробітної плати (табл. 3.6).

Таблиця 3.6

Шкала співвідношень
посадових окладів керівних працівників і спеціалістів обласних,
Київського і Севастопольського міських управлінь Державного
казначейства до мінімального розміру заробітної плати

Доплата за ранг проводиться відповідно до рангу, присвоєного державному службовцю (табл. 3.7).

Таблиця 3.7

Розмір доплат до посадових окладів за ранг
державним службовцям у коефіцієнтах
співвідношень до мінімального розміру зарплати

Коефіцієнти, застосовувані для визначення конкретних розмірів доплат за ранги державним службовцям

Для визначення конкретного розміру надбавок коефіцієнти співвідношень до мінімальної заробітної плати розподіляються на частини (3, 4, 5 і решта). Кожна частина помножується на мінімальну заробітну плату і відповідний коефіцієнт. Результати підсумовуються.

Державним службовцям щомісячно доплачується надбавка за вислугу років у процентах до посадового окладу з урахуванням доплат за ранг залежно від стажу державної служби (табл. 3.8).

Таблиця 3.8

Надбавки за вислугу років на державній службі

Заробітна плата при почасовій оплаті визначається відповідно до тарифної ставки і кількості фактично відпрацьованого часу. Тарифна ставка — це величина заробітної плати в одиницю часу. Існують годинні, денні та місячні тарифні ставки. У бюджетних установах застосовуються переважно місячні тарифні ставки заробітної плати, які називаються посадовими окладами.

Розмір ставок заробітної плати (посадових окладів), а також надбавок до них у деяких галузях бюджетної сфери (освіта, охорона здоров’я, культура) визначається на підставі щорічної тарифікації, яка проводиться постійно діючою тарифікаційною комісією (за станом на 1 вересня в установах освіти і на 1 січня до затвердження кошторису доходів і видатків — в установах охорони здоров’я та бібліотечної мережі). Тарифікаційна комісія ство­рюється наказом керівника установи у такому складі: головний бухгалтер, інспектор відділу кадрів, начальник планово-еконо­мічного відділу (старший економіст, економіст), представник проф­спілкової організації, а також інші особи, які залучаються керівником установи до роботи з тарифікації. Головою тарифікаційної комісії є керівник установи або його заступник.

Тарифікаційні комісії у своїй роботі керуються діючими умовами оплати праці відповідних працівників та іншими нормативними актами. При цьому перевіряються документи про освіту, стаж роботи. Результати роботи комісії відображаються у тарифікаційних списках, які складаються в розрізі кожної посади окремо (табл. 3.4). Тарифікаційні списки підписуються всіма членами тарифікаційної комісії, затверджуються керівником вищої установи і тільки ці списки є документами, якими визначається розмір посадових місячних окладів, тарифних ставок і надбавок в окремих установах за посадами працівників.

Встановлена за тарифікацією і зафіксована у тарифікаційних списках ставка заробітної плати виплачується працівникам щомісячно незалежно від кількості робочих днів в різні місяці року.

Нарахування заробітної плати в бюджетних установах різних галузей має свої особливості.

Так, розміри посадових окладів лікарів у медичних закладах диференціюються залежно від посади, кваліфікаційної категорії (вища, перша, друга, без категорії) і становлять від 128 грн. (лікар-інтерн, лікар-стажист) до 189 грн. (лікарі-хірурги, лікарі-ендо­скопісти, лікарі-анестезіологи). Останнім залежно від обсягу, склад­ності та характеру їх праці схемні посадові оклади підвищуються при роботі в поліклініках — до 15%, у стаціонарі — до 40%.

Посадові оклади лікарів — керівників структурних підрозділів (відділень, кабінетів, лабораторій, відділів) встановлюються шля­хом підвищення схемних посадових окладів лікарів, що відповідають профілю даної установи, на 10—25% залежно від кількості лікарських посад відповідно до штатного розкладу.

Посадові оклади керівних працівників медичних закладів вста­новлюються залежно від посади, групи за оплатою праці (всього передбачено п’ять груп) з підвищенням за кваліфікаційну категорію: за вищу кваліфікаційну категорію — 55 грн., І кваліфікаційну категорію — 40 грн., ІІ кваліфікаційну категорію — 29 грн.

Посадові оклади середнього медичного персоналу диференціюються залежно від посади (медична сестра, акушерка, зубні лікарі) та кваліфікаційної категорії. Присвоєння кваліфікаційної категорії медичним і фармацевтичним працівникам, які не мають повної вищої медичної освіти, але допущені до медичної та фармацевтичної практики, проводиться кожні п’ять років за результатами атестації.

Основою для підвищення посадових окладів є також наявність вченого ступеня доктора наук (на 25%), кандидата наук (на 15%), почесних звань «народний» (на 40%), «заслужений» (на 20%).

Підвищення посадових окладів здійснюється і у зв’язку із небезпечними для здоров’я і особливо важкими умовами праці, зокрема, працівникам установ і підрозділів для лікування лепрозних і психічно хворих, хворих на алкоголізм і наркоманію (на 15—30%), працівникам госпіталів і спеціальних лікарень для інвалідів Великої Вітчизняної війни, воїнів-інтернаціоналістів (на 15%), медичних закладів, зайнятих оглядом і наданням медичної допомоги тим, хто постраждав у зв’язку з аварією на ЧАЕС (на 25%), медичних закладів, які працюють з вірусом імунодефіциту людини (на 60%).

У середніх закладах освіти (середніх загальноосвітніх школах трьох ступенів, гімназіях, ліцеях, колегіумах), вищих закладах освіти І і ІІ рівнів акредитації, професійно-технічних закладах освіти заробітна плата педагогічним працівникам виплачується за фактичну кількість годин викладацької роботи на тиждень. Повна ставка розраховується виходячи з тижневої норми годин на підставі тарифікації. З урахуванням категорії, освіти та інших тарифікаційних даних ставки заробітної плати педагогів становлять від 95 до 145 грн.

Учителям, які одержали в результаті атестації звання «вчитель-методист» або «заслужений учитель», «старший учитель», ставки заробітної плати встановлюються у підвищених розмірах порівняно із загальновстановленими.

Крім того, ставки підвищуються на 20 грн. 40 коп. педагогам, які мають вчений ступінь кандидата наук, і на 34 грн. 30 коп. педагогам, які мають вчений ступінь доктора наук.

Обсяги навчального навантаження педагогам встановлюються виходячи з штатного розкладу і навчального плану. Він може бути й більшим обсягу, відповідно до якого установлено посадовий оклад. У результаті середня місячна заробітна плата буде більше розміру посадового окладу. Вона визначається множенням часової ставки вчителя на встановлений йому обсяг річного навчального навантаження і діленням результату на 10 навчальних місяців. Для отримання часової ставки необхідно розділити місячну ставку заробітної плати на середньомісячну норму навантаження. Наприклад, учителю середньої школи — спеціалісту другої категорії встановлено оклад у розмірі 126 грн. на місяць, а часова ставка дорівнює 1,75 грн. (126 : 72). Річне навчальне навантаження вчителя визначене в обсязі 1000 годин. Звідси його середня місячна заробітна плата становить

 .

За своїм економічним змістом це перевищення централізовано встановленого посадового окладу має низку спільних рис з оплатою за перевиконання норм виробітку в матеріальному виробництві. Саме висока професіональна культура, вміння правильно організувати свою працю дають змогу вчителеві без шкоди для якості навчання виконувати збільшене навантаження. Але на відміну від матеріального виробництва в сфері освіти встановлено граничні межі такого перевищення — обсяг фактичного нав­чального навантаження не повинен бути більше 1,5 норми.

Розглянемо приклад нарахування заробітної плати вчителям. Працівник відпрацював місяць і в табелі зазначено 12 годин заміни в старших класах. Тарифна ставка вчителя — 126 грн. Місяч­на заробітна плата дорівнює 165,76 грн. Заробіток за 12 годин
заміни: 126 : 76,2 · 12 = 19,84 (грн.), де 76,2 — середньомісячна норма годин роботи вчителя. Заробітна плата за місяць становитиме: 165,76 + 19,84 = 185,60 (грн.).

У вищій школі для професорсько-викладацького складу ставки встановлюються залежно від обійманої посади, рівня акредитації, вченого звання, вченого ступеня та окладу. Повна ставка виплачується за шість годин щоденної роботи. Тільки відповідність усім чотирьом умовам у сукупності дає право на відповідний оклад (табл. 3.5).

Таблиця 3.5

Посадові оклади науково-педагогічних працівників
вищих закладів освіти ІІІ та IV рівнів акредитації

Оскільки у вищій школі доплати за перевищення навчального навантаження не проводяться, заробітна плата викладача вузу дорівнює його посадовому окладу.

Заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, доплати за ранги, премій, надбавок за вислугу років та інших надбавок (рис. 3.3).

Оклади державних службовців установлюються залежно від складності та рівня відповідальності виконуваних службових обов’язків. Так, постановою Кабінету Міністрів України від 6.11.95 № 888 затверджено шкалу співвідношень посадових окладів керівних працівників, спеціалістів органів Державного казначейства до мінімального розміру заробітної плати (табл. 3.6).

Таблиця 3.6

Шкала співвідношень
посадових окладів керівних працівників і спеціалістів обласних,
Київського і Севастопольського міських управлінь Державного
казначейства до мінімального розміру заробітної плати

Доплата за ранг проводиться відповідно до рангу, присвоєного державному службовцю (табл. 3.7).

Таблиця 3.7

Розмір доплат до посадових окладів за ранг
державним службовцям у коефіцієнтах
співвідношень до мінімального розміру зарплати

Коефіцієнти, застосовувані для визначення конкретних розмірів доплат за ранги державним службовцям

Для визначення конкретного розміру надбавок коефіцієнти співвідношень до мінімальної заробітної плати розподіляються на частини (3, 4, 5 і решта). Кожна частина помножується на мінімальну заробітну плату і відповідний коефіцієнт. Результати підсумовуються.

Державним службовцям щомісячно доплачується надбавка за вислугу років у процентах до посадового окладу з урахуванням доплат за ранг залежно від стажу державної служби (табл. 3.8).

Таблиця 3.8

Надбавки за вислугу років на державній службі