3.5.4. Нарахування виходячи з середньої заробітної плати

К оглавлению1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 

При нарахуванні окремих виплат виходять із середньої заробіт­ної плати, порядок обчислення якої встановлено Порядком об­числення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 № 100 з подальшими змінами. Такі виплати застосовуються у таких випадках:

— надання працівникам щорічної відпустки та додаткових відпусток;

— виконання працівниками державних і громадських обов’язків;

— надання жінкам додаткових перерв для годування дитини;

— залучення працівників до виконання військових обов’язків;

— службових відряджень;

— в інших випадках.

Державні гарантії права на відпустку встановлено Конститу­цією України, Законом України «Про відпустки» від 15.11.96, КЗпП України та іншими нормативно-правовими актами. Основна щорічна відпустка надається тривалістю 24 календарних дні із збіль­шенням за кожних два відпрацьованих роки на два календарних дні, але не більше 28 календарних днів.

Керівним, педагогічним, науково-педагогічним працівникам освіти та науковим працівникам надається щорічна основна відпустка тривалістю до 56 календарних днів. Щорічна додаткова відпустка надається медичним працівникам за роботу із шкідливими умовами праці та за особливий характер праці. Передбачено також додаткові відпустки в зв’язку із навчанням і творчі відпустки.

Оплата днів відпустки проводиться виходячи з виплат за ос­танні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплаті компенсації за невикористані відпустки.

Якщо працівник працював в установі менше року, середній заробіток обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа наступного місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка чи виплачується компенсація за невикористану відпустку.

У середній заробіток для оплати відпустки включаються всі види заробітної плати і допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю. У підрахунок середнього заробітку не включаються одноразові виплати, натуральні видачі, пенсії, премії, які виплачуються поза діючими системами преміювання, різного роду компенсаційні виплати (добові, квартальні, оплата проїзду тощо).

Для розрахунку середньоденної заробітної плати у такому випадку підсумковий заробіток за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший, фактично відпрацьований період треба поділити на відповідну кількість календарних днів року або меншого відпрацьованого періоду (за винятком святкових і неробочих днів). Одержаний результат середньоденного заробітку множиться на число календарних днів відпустки.

Святкові та неробочі дні, що припадають на період відпустки, якщо вони не збігаються з недільними днями, у розрахунок тривалості відпустки не включаються і не оплачуються.

Розглянемо приклади нарахування відпускних.

1. Бібліотекарю надається відпустка з 1.04.2000 р. терміном 28 календарних днів. Його сумарний заробіток за 12 місяців — 1192 грн. На цей період припало 11 святкових і неробочих днів. Таким чином, сума відпускних становить

.

2. Учитель прийнятий на роботу з 1.09.99 р. Відпустка нада­ється 1.06.2000 р. терміном 56 календарних днів. З 1 по 11 квітня 2000 р. працівникові надавалася відпустка без збереження заробіт­ної плати. Його сумарний заробіток за відпрацьований період
(з 1.09.99 р. по 1.06.2000 р.) — 1435 грн. Сума відпускних становить , де: 273 — кількість календарних днів за відпрацьований період; 9 — кількість святкових і неробочих днів, які припали на цей період; 11 — кількість днів відпустки без збереження заробітної плати.

Аналогічно робиться розрахунок за період невикористаної відпустки при звільненні працівника. При цьому кількість днів невикористаної відпустки розраховується діленням кількості днів встановленої щорічної відпустки на 12 і множенням отриманого результату на кількість відпрацьованих місяців з моменту останньої відпустки.

Розглянемо приклад розрахунку компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки. Вчитель був прийнятий на роботу 1.09.99 р. і звільнився за власним бажанням 31.03.2000 р. За відпрацьований період працівникові належить компенсація за відпустку тривалістю 33 дні , де: 56 — термін повної відпустки; 7 — кількість відпрацьованих місяців. Отже, компенсація за відпустку становить: , де: 959 — сумарний заробіток за 7 місяців; 212 — кількість календарних днів за відпрацьований період; 5 — кількість святкових і неробочих днів, які припадають на цей період.

За період виконання державних і громадських обов’язків (ви­їздів у воєнкомат, участь у засіданнях суду як судового засідателя, ін.), коли вони здійснюються в робочий час, працівникам гарантується збереження середнього заробітку. Середній заробіток за цей період визначається з розрахунку останніх двох місяців роботи перед місяцем, за який виплачується середній заробіток.

Для працівників, які пропрацювали в даній установі менше двох місяців, нарахування проводиться з розрахунку середнього заробітку за фактично відпрацьований час.

У розрахунок середнього заробітку включаються всі виплати за фактично відпрацьований час, які мають постійний характер. Допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю у середній заробіток не включається.

При нарахуванні окремих виплат виходять із середньої заробіт­ної плати, порядок обчислення якої встановлено Порядком об­числення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 № 100 з подальшими змінами. Такі виплати застосовуються у таких випадках:

— надання працівникам щорічної відпустки та додаткових відпусток;

— виконання працівниками державних і громадських обов’язків;

— надання жінкам додаткових перерв для годування дитини;

— залучення працівників до виконання військових обов’язків;

— службових відряджень;

— в інших випадках.

Державні гарантії права на відпустку встановлено Конститу­цією України, Законом України «Про відпустки» від 15.11.96, КЗпП України та іншими нормативно-правовими актами. Основна щорічна відпустка надається тривалістю 24 календарних дні із збіль­шенням за кожних два відпрацьованих роки на два календарних дні, але не більше 28 календарних днів.

Керівним, педагогічним, науково-педагогічним працівникам освіти та науковим працівникам надається щорічна основна відпустка тривалістю до 56 календарних днів. Щорічна додаткова відпустка надається медичним працівникам за роботу із шкідливими умовами праці та за особливий характер праці. Передбачено також додаткові відпустки в зв’язку із навчанням і творчі відпустки.

Оплата днів відпустки проводиться виходячи з виплат за ос­танні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплаті компенсації за невикористані відпустки.

Якщо працівник працював в установі менше року, середній заробіток обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа наступного місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка чи виплачується компенсація за невикористану відпустку.

У середній заробіток для оплати відпустки включаються всі види заробітної плати і допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю. У підрахунок середнього заробітку не включаються одноразові виплати, натуральні видачі, пенсії, премії, які виплачуються поза діючими системами преміювання, різного роду компенсаційні виплати (добові, квартальні, оплата проїзду тощо).

Для розрахунку середньоденної заробітної плати у такому випадку підсумковий заробіток за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший, фактично відпрацьований період треба поділити на відповідну кількість календарних днів року або меншого відпрацьованого періоду (за винятком святкових і неробочих днів). Одержаний результат середньоденного заробітку множиться на число календарних днів відпустки.

Святкові та неробочі дні, що припадають на період відпустки, якщо вони не збігаються з недільними днями, у розрахунок тривалості відпустки не включаються і не оплачуються.

Розглянемо приклади нарахування відпускних.

1. Бібліотекарю надається відпустка з 1.04.2000 р. терміном 28 календарних днів. Його сумарний заробіток за 12 місяців — 1192 грн. На цей період припало 11 святкових і неробочих днів. Таким чином, сума відпускних становить

.

2. Учитель прийнятий на роботу з 1.09.99 р. Відпустка нада­ється 1.06.2000 р. терміном 56 календарних днів. З 1 по 11 квітня 2000 р. працівникові надавалася відпустка без збереження заробіт­ної плати. Його сумарний заробіток за відпрацьований період
(з 1.09.99 р. по 1.06.2000 р.) — 1435 грн. Сума відпускних становить , де: 273 — кількість календарних днів за відпрацьований період; 9 — кількість святкових і неробочих днів, які припали на цей період; 11 — кількість днів відпустки без збереження заробітної плати.

Аналогічно робиться розрахунок за період невикористаної відпустки при звільненні працівника. При цьому кількість днів невикористаної відпустки розраховується діленням кількості днів встановленої щорічної відпустки на 12 і множенням отриманого результату на кількість відпрацьованих місяців з моменту останньої відпустки.

Розглянемо приклад розрахунку компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки. Вчитель був прийнятий на роботу 1.09.99 р. і звільнився за власним бажанням 31.03.2000 р. За відпрацьований період працівникові належить компенсація за відпустку тривалістю 33 дні , де: 56 — термін повної відпустки; 7 — кількість відпрацьованих місяців. Отже, компенсація за відпустку становить: , де: 959 — сумарний заробіток за 7 місяців; 212 — кількість календарних днів за відпрацьований період; 5 — кількість святкових і неробочих днів, які припадають на цей період.

За період виконання державних і громадських обов’язків (ви­їздів у воєнкомат, участь у засіданнях суду як судового засідателя, ін.), коли вони здійснюються в робочий час, працівникам гарантується збереження середнього заробітку. Середній заробіток за цей період визначається з розрахунку останніх двох місяців роботи перед місяцем, за який виплачується середній заробіток.

Для працівників, які пропрацювали в даній установі менше двох місяців, нарахування проводиться з розрахунку середнього заробітку за фактично відпрацьований час.

У розрахунок середнього заробітку включаються всі виплати за фактично відпрацьований час, які мають постійний характер. Допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю у середній заробіток не включається.