7.6.2. Порядок укладання господарських договорів і відповідальність сторін за їх виконання
К оглавлению1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 1617 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80
Відповідно до Положення про договори на створення (передачу) науково-технічної продукції, затвердженого постановою Державного комітету СРСР з науки і техніки від 19.11.87 № 435, договори на проведення науково-дослідних робіт укладаються між підприємствами та іншими замовниками — з одного боку, та науковими установами, які беруть на себе виконання робіт за даною темою, — з іншого; між виконавцями та співвиконавцями окремих частин дослідження чи розробок.
Предметом договору можуть бути роботи, які відповідають профілю наукової установи, мають народногосподарське значення і впливають на прискорення технічного прогресу. Договір на проведення НДР складається планово-економічним відділом наукової установи на підставі попередньо складеного протоколу угоди про договірну ціну, узгодженого із замовником технічного завдання.
У договорі вказуються назва роботи і кожного її етапу, терміни і вартість виконуваних робіт, порядок їх здачі і розрахунків із замовниками, відповідальність сторін за порушення прийнятих зобов’язань та інші умови, передбачені договором. До договору додаються: протокол узгодження договірної ціни, технічне завдання, програма робіт, календарний план і кошторисні розрахунки.
Договір може бути змінений чи розірваний за взаємною згодою виконавця і замовника, коли затверджене технічне завдання чи інший вихідний документ, відповідно до якого виконується робота, змінені рішенням, обов’язковим для обох сторін. Зміни і доповнення початкового договору оформляються додатковою угодою до договору. Якщо сторонами не досягнуто згоди про розірвання договору чи зміни його умов, спір вирішується арбітражем у встановленому порядку.
У разі розірвання договору не з вини наукової установи замовник повинен відшкодовувати понесені виконавцем фактичні витрати, а виконавець, в свою чергу, повинен за вимогою замовника надати звіт про виконану частину роботи.
Замовник і виконавець несуть відповідальність за виконання зобов’язань, передбачених договором. Зокрема, при неналежній якості виконаних робіт наукова установа за вимогою замовника і в узгоджений з ним термін зобов’язана своїми силами і за свій рахунок вносити необхідні виправлення, якщо у виконаних роботах не забезпечені техніко-економічні параметри і показники, зазначені в договорі.
За порушення строків виконання окремих етапів чи робіт в цілому наукова установа платить замовнику неустойку. В свою чергу замовник несе відповідальність перед науковою установою за порушення взятих зобов’язань: несвоєчасне прийняття роботи, прострочення оплати рахунка чи перерахування авансу, безпідставну повну або часткову відмову від оплати.
Сплата штрафів і неустойок не звільняє сторони від виконання взятих зобов’язань. Суперечки наукового і технічного характеру, які виникають між виконавцем і замовником, вирішуються вищими організаціями сторін. Решта спорів вирішується відповідними органами арбітражу.
Відповідно до Положення про договори на створення (передачу) науково-технічної продукції, затвердженого постановою Державного комітету СРСР з науки і техніки від 19.11.87 № 435, договори на проведення науково-дослідних робіт укладаються між підприємствами та іншими замовниками — з одного боку, та науковими установами, які беруть на себе виконання робіт за даною темою, — з іншого; між виконавцями та співвиконавцями окремих частин дослідження чи розробок.
Предметом договору можуть бути роботи, які відповідають профілю наукової установи, мають народногосподарське значення і впливають на прискорення технічного прогресу. Договір на проведення НДР складається планово-економічним відділом наукової установи на підставі попередньо складеного протоколу угоди про договірну ціну, узгодженого із замовником технічного завдання.
У договорі вказуються назва роботи і кожного її етапу, терміни і вартість виконуваних робіт, порядок їх здачі і розрахунків із замовниками, відповідальність сторін за порушення прийнятих зобов’язань та інші умови, передбачені договором. До договору додаються: протокол узгодження договірної ціни, технічне завдання, програма робіт, календарний план і кошторисні розрахунки.
Договір може бути змінений чи розірваний за взаємною згодою виконавця і замовника, коли затверджене технічне завдання чи інший вихідний документ, відповідно до якого виконується робота, змінені рішенням, обов’язковим для обох сторін. Зміни і доповнення початкового договору оформляються додатковою угодою до договору. Якщо сторонами не досягнуто згоди про розірвання договору чи зміни його умов, спір вирішується арбітражем у встановленому порядку.
У разі розірвання договору не з вини наукової установи замовник повинен відшкодовувати понесені виконавцем фактичні витрати, а виконавець, в свою чергу, повинен за вимогою замовника надати звіт про виконану частину роботи.
Замовник і виконавець несуть відповідальність за виконання зобов’язань, передбачених договором. Зокрема, при неналежній якості виконаних робіт наукова установа за вимогою замовника і в узгоджений з ним термін зобов’язана своїми силами і за свій рахунок вносити необхідні виправлення, якщо у виконаних роботах не забезпечені техніко-економічні параметри і показники, зазначені в договорі.
За порушення строків виконання окремих етапів чи робіт в цілому наукова установа платить замовнику неустойку. В свою чергу замовник несе відповідальність перед науковою установою за порушення взятих зобов’язань: несвоєчасне прийняття роботи, прострочення оплати рахунка чи перерахування авансу, безпідставну повну або часткову відмову від оплати.
Сплата штрафів і неустойок не звільняє сторони від виконання взятих зобов’язань. Суперечки наукового і технічного характеру, які виникають між виконавцем і замовником, вирішуються вищими організаціями сторін. Решта спорів вирішується відповідними органами арбітражу.