7.6.2. Порядок укладання господарських договорів і відповідальність сторін за їх виконання

К оглавлению1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 

Відповідно до Положення про договори на створення (передачу) науково-технічної продукції, затвердженого постановою Державного комітету СРСР з науки і техніки від 19.11.87 № 435, договори на проведення науково-дослідних робіт укладаються між підприємствами та іншими замовниками — з одного боку, та науковими установами, які беруть на себе виконання робіт за даною темою, — з іншого; між виконавцями та співвиконавцями окремих частин дослідження чи розробок.

Предметом договору можуть бути роботи, які відповідають профілю наукової установи, мають народногосподарське значення і впливають на прискорення технічного прогресу. Договір на проведення НДР складається планово-економічним відділом наукової установи на підставі попередньо складеного протоколу угоди про договірну ціну, узгодженого із замовником технічного завдання.

У договорі вказуються назва роботи і кожного її етапу, терміни і вартість виконуваних робіт, порядок їх здачі і розрахунків із замовниками, відповідальність сторін за порушення прийнятих зобов’язань та інші умови, передбачені договором. До договору додаються: протокол узгодження договірної ціни, тех­нічне завдання, програма робіт, календарний план і кошторисні розрахунки.

Договір може бути змінений чи розірваний за взаємною згодою виконавця і замовника, коли затверджене технічне завдання чи інший вихідний документ, відповідно до якого виконується робота, змінені рішенням, обов’язковим для обох сторін. Зміни і доповнення початкового договору оформляються додатковою угодою до договору. Якщо сторонами не досягнуто згоди про розірвання договору чи зміни його умов, спір вирішується арбітражем у встановленому порядку.

У разі розірвання договору не з вини наукової установи замов­ник повинен відшкодовувати понесені виконавцем фактичні витрати, а виконавець, в свою чергу, повинен за вимогою замовника надати звіт про виконану частину роботи.

Замовник і виконавець несуть відповідальність за виконання зобов’язань, передбачених договором. Зокрема, при неналежній якості виконаних робіт наукова установа за вимогою замовника і в узгоджений з ним термін зобов’язана своїми силами і за свій рахунок вносити необхідні виправлення, якщо у виконаних роботах не забезпечені техніко-економічні параметри і показники, зазначені в договорі.

За порушення строків виконання окремих етапів чи робіт в цілому наукова установа платить замовнику неустойку. В свою чергу замовник несе відповідальність перед науковою установою за порушення взятих зобов’язань: несвоєчасне прийняття роботи, прострочення оплати рахунка чи перерахування авансу, безпідставну повну або часткову відмову від оплати.

Сплата штрафів і неустойок не звільняє сторони від виконання взятих зобов’язань. Суперечки наукового і технічного характеру, які виникають між виконавцем і замовником, вирішуються вищими організаціями сторін. Решта спорів вирішується відповідними органами арбітражу.

Відповідно до Положення про договори на створення (передачу) науково-технічної продукції, затвердженого постановою Державного комітету СРСР з науки і техніки від 19.11.87 № 435, договори на проведення науково-дослідних робіт укладаються між підприємствами та іншими замовниками — з одного боку, та науковими установами, які беруть на себе виконання робіт за даною темою, — з іншого; між виконавцями та співвиконавцями окремих частин дослідження чи розробок.

Предметом договору можуть бути роботи, які відповідають профілю наукової установи, мають народногосподарське значення і впливають на прискорення технічного прогресу. Договір на проведення НДР складається планово-економічним відділом наукової установи на підставі попередньо складеного протоколу угоди про договірну ціну, узгодженого із замовником технічного завдання.

У договорі вказуються назва роботи і кожного її етапу, терміни і вартість виконуваних робіт, порядок їх здачі і розрахунків із замовниками, відповідальність сторін за порушення прийнятих зобов’язань та інші умови, передбачені договором. До договору додаються: протокол узгодження договірної ціни, тех­нічне завдання, програма робіт, календарний план і кошторисні розрахунки.

Договір може бути змінений чи розірваний за взаємною згодою виконавця і замовника, коли затверджене технічне завдання чи інший вихідний документ, відповідно до якого виконується робота, змінені рішенням, обов’язковим для обох сторін. Зміни і доповнення початкового договору оформляються додатковою угодою до договору. Якщо сторонами не досягнуто згоди про розірвання договору чи зміни його умов, спір вирішується арбітражем у встановленому порядку.

У разі розірвання договору не з вини наукової установи замов­ник повинен відшкодовувати понесені виконавцем фактичні витрати, а виконавець, в свою чергу, повинен за вимогою замовника надати звіт про виконану частину роботи.

Замовник і виконавець несуть відповідальність за виконання зобов’язань, передбачених договором. Зокрема, при неналежній якості виконаних робіт наукова установа за вимогою замовника і в узгоджений з ним термін зобов’язана своїми силами і за свій рахунок вносити необхідні виправлення, якщо у виконаних роботах не забезпечені техніко-економічні параметри і показники, зазначені в договорі.

За порушення строків виконання окремих етапів чи робіт в цілому наукова установа платить замовнику неустойку. В свою чергу замовник несе відповідальність перед науковою установою за порушення взятих зобов’язань: несвоєчасне прийняття роботи, прострочення оплати рахунка чи перерахування авансу, безпідставну повну або часткову відмову від оплати.

Сплата штрафів і неустойок не звільняє сторони від виконання взятих зобов’язань. Суперечки наукового і технічного характеру, які виникають між виконавцем і замовником, вирішуються вищими організаціями сторін. Решта спорів вирішується відповідними органами арбітражу.